Інфратекст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:48, 23 червня 2019, створена Submajstro (обговорення | внесок) (→‎Література)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інфратекст — це віртуальний гранично можливий, «ідеальний» транссуб'єктивний текст, який є інтерсуб'єктивним джерелом смислу, тобто джерелом спільним і для автора, що маніфестує цей смисл в об'єктивному знаковому матеріалі, і для реципієнта (адресата), що намагається осягти цей смисл під час діалогу з автором через посередництво знакової маніфестації.

Інфратекст, який передує авторському текстові, не може бути ні створеним, ні зруйнованим, тому що належить до культурного простору, до духовного простору вічності. Інфратекст вже існує в своїй віртуальній завершеності на той момент, коли автор переживає осяяння, коли він тільки приходить до задуму про втілення пережитого осяяння, про маніфестацію цього осяяння.

Література[ред. | ред. код]

  • Бердник Олена Станіславівна. «Исторія Русовъ» як метатекст: Монографія. — Донецьк: Видавництво Донецького національного університету, 2002. — 180 с.