Відмінності між версіями «Інь та ян»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
(правопис)
Рядок 10: Рядок 10:
   
 
== Графічне зображення ==
 
== Графічне зображення ==
[[Файл:Ера змін реверс.jpg |thumb|220px|[[Ера змін (срібна монета)|Символ 'Інь-Янь' на пам'ятній монеті НБУ]]]]
 
У [[даосизм]]і і [[конфуціанство|конфуціанстві]] зображається у вигляді хвилястої лінії, вписаної в коло, яка розділяє його на світлу і темну половини з крапками протилежного кольору в заокругленні кожної з них (т.з. ''тайцзі-ту''{{Джерело}}). Класичні викладення можливих концепцій зображення ї''нь'' і ''ян'' зробили [[Чжоу Дуньї]] (1017—1073) та {{нп|Лай Чжиде||en|Lai Zhide}} (1525—1604).
 
   
 
У [[даосизм]]і і [[конфуціанство|конфуціанстві]] зображається у вигляді хвилястої лінії, вписаної в коло, яка розділяє його на світлу і темну половини з крапками протилежного кольору в заокругленні кожної з них (т.з. ''{{нп|тайцзі-ту|||Taijitu}}''). Класичні викладення можливих концепцій зображення ї''нь'' і ''ян'' зробили [[Чжоу Дуньї]] (1017—1073) та {{нп|Лай Чжиде||en|Lai Zhide}} (1525—1604).
Зображення, близькі до ''тайцзі-ту'', але без крапок на ознаку протилежностей відомі на [[Прясельце|прясельцях]] з Шицзяхе, неолітичної культури [[Цюйцзялін]], 3100-2800 до н.&nbsp;е.<ref>{{ref-ru}} Деопик Д. В., Ульянов М. Ю. «Современные данные о древнейших письменностях в Восточной Азии и связанные с ними знаки и тексты. Часть 3» [http://istina.msu.ru/media/publications/article/cde/b42/7325821/2014_Deopik_Ulyanov_Istoriya_ieroglifiki_3_VE7.pdf]</ref>
 
  +
 
Зображення, близькі до ''тайцзі-ту'', але без крапок на ознаку протилежностей відомі на [[Прясельце|прясельцях]] з Шицзяхе, неолітичної культури [[Цюйцзялін]], 3100-2800 до н.&nbsp;е.<ref>{{ref-ru}} Деопик Д. В., Ульянов М. Ю. [http://istina.msu.ru/media/publications/article/cde/b42/7325821/2014_Deopik_Ulyanov_Istoriya_ieroglifiki_3_VE7.pdf «Современные данные о древнейших письменностях в Восточной Азии и связанные с ними знаки и тексты. Часть 3»]</ref>
   
 
Див. також {{нп|Taegeuk||en|Taegeuk}}, [[трискеліон]], [[лаубуру]], [[маґатама]].
 
Див. також {{нп|Taegeuk||en|Taegeuk}}, [[трискеліон]], [[лаубуру]], [[маґатама]].
   
 
== Цитати ==
 
== Цитати ==
<blockquote>Небо - це ''ян'', а земля - ї''нь''. Весна - це ''ян'', а осінь - ї''нь''. Літо - це ''ян'', а зима - ї''нь''. День - це ''ян'', а ніч - ї''нь''. Важливі держави - це ''ян'', а менші - ї''нь''. Діяльність - це ''ян'', а відсутність дії - ї''нь''. Ті, хто напружуються - це ''ян'', а ті, хто нагинаються - ''їнь''. Володар - це ''ян'', а міністри - ї''нь''. Вищі - це ''ян'', а нижчі - ї''нь''. Чоловіки - це ''ян'', а жінки - ї''нь''. Батьки - це ''ян'', а сини - ї''нь''. Старші брати - це ''ян'', а молодші - ї''нь''. Люди із широким світоглядом - це ''ян'', а обмежені - ї''нь''. Одруження та народження синів - це ''ян'', а помирання - ї''нь''. Контролювання інших - це ''ян'', а підкорення контролю - ї''нь''. Гості - це ''ян'', а хазяї - ї''нь''. Пани - це ''ян'', а холопи - - ї''нь''. Розмова - це ''ян'', а тиша - ї''нь''. Подання - це ''ян'', а отримання - ї''нь''.<ref>З [[Мавандуйські тексти на шовку|текстів Мавандуй]]: D.S. Yates, "The yin-yang texts from Yinqueshan: an introduction and partial reconstruction, with notes on their significance in relation to Huang-Lao daoism." ''Early China'', 19 (1994), pp. 75-144 [http://www.jstor.org/discover/10.2307/23351489?uid=3738240&uid=2134&uid=367079791&uid=2129&uid=2&uid=70&uid=3&uid=367079781&uid=60&sid=21103564198401], стор.90. У квадратних дужках - текст, що реконструйовано у місцях ушкоджень манускрипту.</ref></blockquote>
+
<blockquote>Небо - це ''ян'', а земля - ї''нь''. Весна - це ''ян'', а осінь - ї''нь''. Літо - це ''ян'', а зима - ї''нь''. День - це ''ян'', а ніч - ї''нь''. Важливі держави - це ''ян'', а менші - ї''нь''. Діяльність - це ''ян'', а відсутність дії - ї''нь''. Ті, хто напружуються - це ''ян'', а ті, хто нагинаються - ''їнь''. Володар - це ''ян'', а міністри - ї''нь''. Вищі - це ''ян'', а нижчі - ї''нь''. Чоловіки - це ''ян'', а жінки - ї''нь''. Батьки - це ''ян'', а сини - ї''нь''. Старші брати - це ''ян'', а молодші - ї''нь''. Люди із широким світоглядом - це ''ян'', а обмежені - ї''нь''. Одруження та народження синів - це ''ян'', а помирання - ї''нь''. Контролювання інших - це ''ян'', а підкорення контролю - ї''нь''. Гості - це ''ян'', а хазяї - ї''нь''. Пани - це ''ян'', а холопи - - ї''нь''. Розмова - це ''ян'', а тиша - ї''нь''. Подання - це ''ян'', а отримання - ї''нь''.<ref>З [[Мавандуйські тексти на шовку|текстів Мавандуй]]: D.S. Yates, [http://www.jstor.org/discover/10.2307/23351489?uid=3738240&uid=2134&uid=367079791&uid=2129&uid=2&uid=70&uid=3&uid=367079781&uid=60&sid=21103564198401 "The yin-yang texts from Yinqueshan: an introduction and partial reconstruction, with notes on their significance in relation to Huang-Lao daoism." ''Early China'', 19 (1994), pp. 75-144], стор.90. У квадратних дужках - текст, що реконструйовано у місцях ушкоджень манускрипту.</ref></blockquote>
   
 
== Цікаві факти ==
 
== Цікаві факти ==
Рядок 24: Рядок 24:
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
[[Файл:Ера змін реверс.jpg |thumb|upright=0.7|'Символ Інь-Ян' на [[Ера змін (срібна монета)|пам'ятній монеті НБУ]]]]
 
* [[Ометеотль]], ацтекський бог, який виступає у двох протилежних [[іпостась|іпостасях]].
 
* [[Ометеотль]], ацтекський бог, який виступає у двох протилежних [[іпостась|іпостасях]].
 
* [[Ардганарі]] (Ардганарішвара), індуістське божество-[[Гермафродитизм|гермафродит]], втілення принципу неподвоєності (аdvaya, див. Non-duality та [[Адвайта-веданта]]).
 
* [[Ардганарі]] (Ардганарішвара), індуістське божество-[[Гермафродитизм|гермафродит]], втілення принципу неподвоєності (аdvaya, див. Non-duality та [[Адвайта-веданта]]).
Рядок 39: Рядок 40:
 
{{dao-stub}}
 
{{dao-stub}}
   
[[Категорія:Філософія Китаю]]
 
 
[[Категорія:Даосизм]]
 
[[Категорія:Даосизм]]
 
[[Категорія:Медитація]]
 
[[Категорія:Медитація]]

Версія за 23:21, 4 квітня 2020

Інь і Ян

Інь і Ян (кит. 陰陽, yin-yang) — основні поняття давньокитайської натурфілософії, космічні полярні сили, що постійно переходять одна в одну (жіноче — чоловіче, темне — світле, пасивне — активне).

Загальний огляд

Вчення про сили «їнь-ян» представлене в «Книга перемін», яку приписують Конфуцію та в 42 вірші трактату «Дао де цзін» Лао-цзи.

Взаємодія їнь і ян підтримує рівновагу і гармонію світу, вона присутня у всьому.

Виявами дихотомійного мислення у полярних термінах стало також порівняння їнь-ян із соціальними концепціями поділу на "зовнішнє та внутрішнє" ней-вай 内外, "цивільне та військове" вень-ву 文武, "покарання та нагороди" сін-шан 刑賞 (також сін-де 刑德).

Графічне зображення

У даосизмі і конфуціанстві зображається у вигляді хвилястої лінії, вписаної в коло, яка розділяє його на світлу і темну половини з крапками протилежного кольору в заокругленні кожної з них (т.з. тайцзі-ту[en]). Класичні викладення можливих концепцій зображення їнь і ян зробили Чжоу Дуньї (1017—1073) та Лай Чжиде[en] (1525—1604).

Зображення, близькі до тайцзі-ту, але без крапок на ознаку протилежностей відомі на прясельцях з Шицзяхе, неолітичної культури Цюйцзялін, 3100-2800 до н. е.[1]

Див. також Taegeuk[en], трискеліон, лаубуру, маґатама.

Цитати

Небо - це ян, а земля - їнь. Весна - це ян, а осінь - їнь. Літо - це ян, а зима - їнь. День - це ян, а ніч - їнь. Важливі держави - це ян, а менші - їнь. Діяльність - це ян, а відсутність дії - їнь. Ті, хто напружуються - це ян, а ті, хто нагинаються - їнь. Володар - це ян, а міністри - їнь. Вищі - це ян, а нижчі - їнь. Чоловіки - це ян, а жінки - їнь. Батьки - це ян, а сини - їнь. Старші брати - це ян, а молодші - їнь. Люди із широким світоглядом - це ян, а обмежені - їнь. Одруження та народження синів - це ян, а помирання - їнь. Контролювання інших - це ян, а підкорення контролю - їнь. Гості - це ян, а хазяї - їнь. Пани - це ян, а холопи - - їнь. Розмова - це ян, а тиша - їнь. Подання - це ян, а отримання - їнь.[2]

Цікаві факти

Див. також

'Символ Інь-Ян' на пам'ятній монеті НБУ

Примітки

  1. (рос.) Деопик Д. В., Ульянов М. Ю. «Современные данные о древнейших письменностях в Восточной Азии и связанные с ними знаки и тексты. Часть 3»
  2. З текстів Мавандуй: D.S. Yates, "The yin-yang texts from Yinqueshan: an introduction and partial reconstruction, with notes on their significance in relation to Huang-Lao daoism." Early China, 19 (1994), pp. 75-144, стор.90. У квадратних дужках - текст, що реконструйовано у місцях ушкоджень манускрипту.
  3. а б Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — р.271.

Література

Посилання