Відмінності між версіями «Іонізація»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Загальний опис)
 
Рядок 25: Рядок 25:
 
співiснуючі з ними йони мають енергетичні стани, що відповідають двом або більше поглинутим [[фотон]]ам.
 
співiснуючі з ними йони мають енергетичні стани, що відповідають двом або більше поглинутим [[фотон]]ам.
   
== Дотичні терміни ==
 
  +
== Квантова іонізація ==
ІОНІЗУЮЧИЙ, ([[російська мова|рос.]]'' ионизирующий, ''''[[англійська мова|англ.]]'' ionizing, ''''[[німецька мова|нім.]] ionisierend, ionisiere) — той, що спричинює іонізацію; й — ч е ''випромінювання'' потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній іони. До йонізуючого випромінення відносять альфа-, бета-, гамма-проміння, рентгенівське (пулюєве) проміння.
 
   
ІОНІЗАЦІЙНИЙ, ([[російська мова|рос.]]'' ионизационный, ''''[[англійська мова|англ.]]'' ionization, ionizing, ionic, ''''[[німецька мова|нім.]] Ionisations — пов'язаний з іонізацією (наприклад, й-на [[камера]], й-ний [[манометр]], й-ний [[вакуумметр]] тощо).
 
  +
{{main|Фотоефект}}
  +
У 1887 році [[Генріх Герц]] встановив, що під дією світла з тіла можуть вириватися електрони - було відкрито явище [[Фотоефект|фотоефекту]]. Це не узгоджувалося з хвильовою теорією світла - вона не змогла пояснити закони фотоефекту і спостережуване розділення енергії в спектрі електромагнітного випромінювання. У 1900 році [[Макс Планк]] встановив, що тіло може поглинати або випромінювати електромагнітну енергію тільки спеціальними порціями, [[Квант|квантами]]. Це дало теоретичну основу для пояснення явищ фотоефекту. Щоб пояснити явища фотоефекту, в 1905 році [[Альберт Ейнштейн]] висунув гіпотезу про існування фотонів як частинок світла, що дозволяє пояснити квантову теорію - [[Фотон|фотони]], які здатні поглинатися або випромінюватися як ціле одним [[Електрон|електроном]], надають йому достатню кінетичну енергію для подолання сили тяжіння електрона до ядра - виникає квантова іонізація.
   
 
== Йонізація бомбардуванням швидкими атомами ==
 
== Йонізація бомбардуванням швидкими атомами ==
Рядок 34: Рядок 34:
 
(який може бути в розчині або в твердій матриці) і пучка
 
(який може бути в розчині або в твердій матриці) і пучка
 
нейтральних атомів з високою трансляційною енергією.
 
нейтральних атомів з високою трансляційною енергією.
  +
  +
== Дотичні терміни ==
  +
ІОНІЗУЮЧИЙ, ([[російська мова|рос.]]'' ионизирующий, ''''[[англійська мова|англ.]]'' ionizing, ''''[[німецька мова|нім.]] ionisierend, ionisiere) — той, що спричинює іонізацію; й — ч е ''випромінювання'' потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній іони. До йонізуючого випромінення відносять альфа-, бета-, гамма-проміння, рентгенівське (пулюєве) проміння.
  +
  +
ІОНІЗАЦІЙНИЙ, ([[російська мова|рос.]]'' ионизационный, ''''[[англійська мова|англ.]]'' ionization, ionizing, ionic, ''''[[німецька мова|нім.]] Ionisations — пов'язаний з іонізацією (наприклад, й-на [[камера]], й-ний [[манометр]], й-ний [[вакуумметр]] тощо).
  +
  +
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==

Поточна версія на 19:32, 22 червня 2017

Енергія іонізації деяких чистих хімічних елементів. На піках знаходяться інертні гази.

Іоніза́ція (йонізація) — утворення електрично заряджених частинок — вільних електронів та іонів з електрично нейтральних частинок середовища. Може здійснюватися шляхом відриву від атому, що входить до складу молекулярної частинки, одного або декількох електронів з утворенням іона або за рахунок переходу електрона (електронів) від однієї частинки до іншої з набуттям ними зарядів.

Загальний опис[ред.ред. код]

Вiдрив вiд хімічної частинки чи атома одного або кiлькох електронiв з утворенням позитивного йона (в електрохімiчних процесах, пiд впливом йонiзуючого випромiнення). Втрата електрона одно-, дво- і більше зарядними катіонами називається вторинною, третинною і т. д. йонізацією (ця термінологія використовується зокрема в мас-спектрометрії).

Процес переходу електрона (електронiв) вiд однiєї хімічної частинки до iншої з набуттям частинками зарядiв (стосується таких частинок, що утворились при дисоцiацiї нейтральної молекули), при цьому утворюються як вiльнi йони, такi рiзнi типи йонних пар. Може відбуватись пiд дiєю розчинника та в результатi гетеролiтичних реакцiй. Термiн не є синонiмом дисоцiацiї, хоч часто використовується в цьому значеннi.

Ступінь іонізації — відношення числа йонів до числа нейтральних частинок в одиниці об'єму.

Енергія, необхідна для відриву електрона, називається енергією іонізації.

Потенціал іонізації — фізична величина, що визначається відношенням енергії, необхідної для одноразової іонізації атома (молекули), до заряду електрона; характеризує міцність зв'язку електрона.

Іонізація в електролітах відбувається в результаті розчинення при розпаді молекул розчиненої речовини на іони (електролітична дисоціація);

Іонізація в газах — в результаті відриву від атома або молекули одного або декількох електронів під впливом зовнішніх чинників;

Іонізація в твердих тілах — в результаті переходу електронів з валентної зони або з домішкових рівнів в зону провідності. Іонізація викликається дією світла (фотоіонізація), електронним ударом (ударна іонізація), тепловим рухом (термоіонізація), дією електричного поля та ін.

Мультифотонна йонізація — у мас-спектрометрії — процес, при якому атом чи молекула та співiснуючі з ними йони мають енергетичні стани, що відповідають двом або більше поглинутим фотонам.

Квантова іонізація[ред.ред. код]

Докладніше: Фотоефект

У 1887 році Генріх Герц встановив, що під дією світла з тіла можуть вириватися електрони - було відкрито явище фотоефекту. Це не узгоджувалося з хвильовою теорією світла - вона не змогла пояснити закони фотоефекту і спостережуване розділення енергії в спектрі електромагнітного випромінювання. У 1900 році Макс Планк встановив, що тіло може поглинати або випромінювати електромагнітну енергію тільки спеціальними порціями, квантами. Це дало теоретичну основу для пояснення явищ фотоефекту. Щоб пояснити явища фотоефекту, в 1905 році Альберт Ейнштейн висунув гіпотезу про існування фотонів як частинок світла, що дозволяє пояснити квантову теорію - фотони, які здатні поглинатися або випромінюватися як ціле одним електроном, надають йому достатню кінетичну енергію для подолання сили тяжіння електрона до ядра - виникає квантова іонізація.

Йонізація бомбардуванням швидкими атомами[ред.ред. код]

Йонізація будь-яких частинок, викликана взаємодією зразка (який може бути в розчині або в твердій матриці) і пучка нейтральних атомів з високою трансляційною енергією.

Дотичні терміни[ред.ред. код]

ІОНІЗУЮЧИЙ, (рос. ионизирующий, 'англ. ionizing, 'нім. ionisierend, ionisiere) — той, що спричинює іонізацію; й — ч е випромінювання потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній іони. До йонізуючого випромінення відносять альфа-, бета-, гамма-проміння, рентгенівське (пулюєве) проміння.

ІОНІЗАЦІЙНИЙ, (рос. ионизационный, 'англ. ionization, ionizing, ionic, 'нім. Ionisations — пов'язаний з іонізацією (наприклад, й-на камера, й-ний манометр, й-ний вакуумметр тощо).


Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]