Перегляд вихідного коду сторінки Історична соціологія

'''Історична соціологія'''&nbsp;— галузь [[Соціологія|соціології]], що зосереджує увагу на тому, як [[Суспільство|суспільства]] розвиваються в історії. Вона розглядає, як [[Соціальна структура|соціальні структури]], які зазвичай сприймаються як природні, формуються внаслідок складних і тривалих соціальних процесів. До головних питань, які досліджує сучасна історична соціологія належать: виникнення [[капіталізм]]у, [[революція|революції]] та [[Суспільний рух|суспільні рухи]], причини виникнення, існування та занепаду [[імперія|імперій]], природа [[держава|держав]] та процеси [[державотворення]], [[соціальна нерівність]] та [[гендер]]{{sfn|Лахман|2016|с=34, 37}}.

== Виникнення та розвиток ==
За твердженням [[Річард Лахман|Річарда Лахмана]], [[соціологія]] з самого початку створювалася як історична дисципліна, предметом якої були соціальні трансформації, але поступово соціологи все більше почали зосереджуватися на сучасному суспільстві, аналізувати окремі аспекти статичного зрізу суспільства та намагатися пояснити індивідуальну поведінку{{sfn|Лахман|2016|с=16, 17}}. Відповідно, сучасна історична соціологія є «способом у рамках соціології зберегти вірність фундаментальному проекту дисципліни „батьків-засновників“ ([[Карл Маркс|Маркса]], [[Макс Вебер|Вебера]], [[Еміль Дюркгайм|Дюркгайма]])»<ref>''Станислав Гавриленко.'' [http://www.intelros.ru/readroom/nlo/138-2016/30037-socialnyy-mir-kak-istoricheskiy-poryadok-kontingentnosti-rec-na-kn-lahman-r-chto-takoe-istoricheskaya-sociologiya-m-2016.html Социальный мир как исторический порядок контингентности (Рец. на кн.: Лахман Р. Что такое историческая социология? М., 2016)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170908160616/http://www.intelros.ru/readroom/nlo/138-2016/30037-socialnyy-mir-kak-istoricheskiy-poryadok-kontingentnosti-rec-na-kn-lahman-r-chto-takoe-istoricheskaya-sociologiya-m-2016.html |date=8 вересня 2017 }}</ref>.

В 1920-х&nbsp;— 1950 роках історична орієнтація в соціології майже зникає<ref name="unn">''Масловский М. В.'' [http://www.unn.ru/pages/vestniki_journals/9999-0201_West_soc_2002_1(2)/19.pdf Парадигмы современной исторической социологии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170215032505/http://www.unn.ru/pages/vestniki_journals/9999-0201_West_soc_2002_1(2)/19.pdf |date=15 лютого 2017 }}</ref>. Окремі дослідники, творчість яких можна віднести до цього напрямку (як [[Карл Поланьї]] і його фундаментальне дослідження [[Велика трансформація|«Велика трансформація»]]), в цей період стояли осторонь загального розвитку соціології. Навіть праця [[Норберт Еліас|Норберта Еліаса]] «Про процес цивілізації» (1939), яка пізніше була визнана класичною, в роки своєї появи на світ залишилася майже не поміченою. З середини 1960-х років почалось відродження та стрімкий розвиток цього напряму в [[Сполучені Штати Америки|США]], що [[Ренделл Коллінз]] згодом назвав початком «золотого віку макроісторичної соціології»<ref>''Рэндалл Коллинз.'' [http://www.kph.npu.edu.ua/!e-book/tpft/data/WOLG%20%23%203/3.%20%CC%E0%EA%F0%EE%E8%F1%F2%EE%F0%E8%FF%20%E8%20%F1%EE%F6.%20%ED%E0%F3%EA%E8%20%E2%20XX%20%E2/3.%20%CA%EE%EB%EB%E8%ED%E7%20%D0.%20%C7%EE%EB%EE%F2%EE%E9%20%E2%E5%EA%20%EC%E0%EA%F0%EE%E8%F1%F2%EE%F0%E8%F7%E5%F1%EA%EE%E9%20%F1%EE%F6%E8%EE%EB%EE%E3%E8%E8.pdf Золотой век макроисторической социологии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181201182532/http://www.kph.npu.edu.ua/!e-book/tpft/data/WOLG%20%23%203/3.%20%CC%E0%EA%F0%EE%E8%F1%F2%EE%F0%E8%FF%20%E8%20%F1%EE%F6.%20%ED%E0%F3%EA%E8%20%E2%20XX%20%E2/3.%20%CA%EE%EB%EB%E8%ED%E7%20%D0.%20%C7%EE%EB%EE%F2%EE%E9%20%E2%E5%EA%20%EC%E0%EA%F0%EE%E8%F1%F2%EE%F0%E8%F7%E5%F1%EA%EE%E9%20%F1%EE%F6%E8%EE%EB%EE%E3%E8%E8.pdf |date=1 грудня 2018 }} // Время мира, вып 1, 1998, с 72-89.</ref>. Однією з перших вагомих праць у цей період стала книжка [[Барінгтон Мур|Барінгтона Мура]] «Соціальні джерела диктатури і демократії» (1966), яка започаткувала серію творів, що стали класичними. Завдяки працям Мура, Коллінза, а також {{не перекладено|Рейнгард Бедікс|Рейнгарда Бедікса|ru|Бендикс, Рейнхард}}, [[Сеймур Мартін Ліпсет|Сеймура Мартіна Ліпсета]], [[Чарльз Тіллі|Чарльза Тіллі]], [[Теда Скокпол|Теди Скокпол]], {{не перекладено|Майкл Манн (соціолог)|Майкла Манна|ru|Манн, Майкл (социолог)}} та ін., історична соціологія стала впливовим напрямом досліджень<ref>''Кром М. М.'' Сравнительно-историческая социология // ''Кром М. М.'' Введение в историческую компаративистику.&nbsp;— СПб, 2015.&nbsp;— C. 94.</ref>. «Візитною карткою» історичної соціології в цей період стало широке застосування [[Порівняльно-історичний метод|порівняльного методу]]<ref>''Кром М. М.'' Сравнение в истории и исторической социологии: ̣̣общность метода и различие дисциплинарных подходов // [http://www.rsuh.ru/upload/main/interhumanities/Стены%20и%20мосты%202013.pdf «Стены и мосты»&nbsp;— II: междисциплинарные и полидисциплинарные исследования в истории: материалы Международнойнаучной конференции, Москва, Российский государственный гуманитарный университет, 13–14 июня 2013 г.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170906041750/http://www.rsuh.ru/upload/main/interhumanities/Стены%20и%20мосты%202013.pdf |date=6 вересня 2017 }}&nbsp;— М.: Академический Проект, 2014.&nbsp;— с. 30</ref>. Праці представників цієї «другої хвилі» в історичній соціології значною мірою були реакцією на недоліки [[теорія модернізації|теорії модернізації]], яка надто спрощувала розвиток людських суспільств, вони намагалися запровадити більш науковий підхід і акцентували увагу на змінах у соціальній структурі{{sfn|Лахман|2016|с=182}}. До цієї ж «хвилі» належить виникнення школи [[Світ-системний підхід|світ-системного аналізу]], на чолі з [[Іммануїл Валлерстайн|Іммануїлом Валлерстайном]] та [[Джованні Аррігі]]<ref name="unn" />.

В 1990-х роках з'явилася «третя хвиля» в історичній соціології. Її представники ([[Річард Лахман]]<ref>''Георгий Дерлугьян.'' Буржуазных революций не бывает! // ''Ричард Лахман.'' Капиталисты поневоле: конфликт элит и экономические преобразования в Европе раннего Нового времени / пер. с англ. А. Лазарева.&nbsp;— М. : «Территория будущего», 2010.&nbsp;— с.9.</ref>, [[Рональд Амінзаде]], Елізабет Клеменс, Браян Ділл та ін.) критикували попередників за недостатню історичність їхніх праць і зосереджуються у своїх дослідженнях на динаміці, мінливості, суб'єктності історичних акторів та довготривалих непередбачуваних наслідках їхніх дій<ref>''Савельева И.'' Историческая социология и социальная история в XXI веке: мосты и переправы // [https://www.rsuh.ru/upload/main/interhumanities/Стены%20и%20мосты%202012.pdf «Стены и мосты»: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях: материалы Международной научной конференции, Москва, РГГУ, 13—14 июня 2012г.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171215224935/http://www.rsuh.ru/upload/main/interhumanities/Стены%20и%20мосты%202012.pdf |date=15 грудня 2017 }}&nbsp;— М.:Совпадение, 2012.&nbsp;— с.118-126.</ref><ref>[https://postnauka.ru/longreads/37740 Американская историческая социология об изменчивости и специфичности прошлого] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170906040736/https://postnauka.ru/longreads/37740 |date=6 вересня 2017 }} // ПостНаука.&nbsp;— 17.12.2014.</ref>. Окрім того, вони приділяли значно більше уваги [[культура|культурі]], ніж представники двох попередніх «хвиль», і наголошували на її важливості. Ця «хвиля» значною мірою була реакцією на успіхи [[Гендерні дослідження|гендерних студій]], [[Постколоніалізм|постколоніальної]] та інших теорій, і посилювалася крахом режимів «[[реальний соціалізм|реального соціалізму]]»{{sfn|Лахман|2016|с=181-183}}. Одним із головних прихильників «культурного повороту» в історичній соціології в 1990-х роках був {{нп|Вільям Сьюелл|Вільям Сьюелл|en|William H. Sewell Jr.}}<ref>''Татьяна Татарчевская'' [https://sociologica.hse.ru/data/2012/05/31/1252358135/12_1_04.pdf О новом историческом повороте в социологии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180226211733/https://sociologica.hse.ru/data/2012/05/31/1252358135/12_1_04.pdf |date=26 лютого 2018 }} // Социологическое обозрение.&nbsp;— 2012, Т 11, №&nbsp;1.&nbsp;— С. 75-83.</ref>, але вже в 2000 році він заявив, що надмірна концентрація уваги на культурі та агентності призводить до забуття основних об'єктивних умов капіталізму, якраз тоді, коли він розширив сферу свого впливу і влади у світі, і закликав повернутися до досліджень об'єктивних структур<ref>''Вивек Чиббер.'' [https://commons.com.ua/uk/spasenie-klassa-ot-kulturnogo-povorota/ Спасение класса от культурного поворота] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180226211739/https://commons.com.ua/uk/spasenie-klassa-ot-kulturnogo-povorota/ |date=26 лютого 2018 }} // [[Спільне (журнал)|Спільне]].&nbsp;— 8.01.2018</ref>.

В сучасних американських університетах історична соціологія займає своєрідне місце&nbsp;— нею займається незначна кількість дослідників, але на праці з неї припадає непропорційно велика частка премій за найкращу наукову книжку чи статтю, які присуджуються [[Американська соціологічна асоціація|Американською соціологічною асоціацією]]{{sfn|Лахман|2016|с=9}}.

== Джерела та література ==
* ''Мартинов А.&nbsp;Ю.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Istorychna_sociologija Історична соціологія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160815051947/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Istorychna_sociologija |date=15 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|3|572}}
* {{публікація|книга
 | автор          = [[Річард Лахман|Лахман Ричард]]
 | назва          = Что такое историческая социология?
 | посилання      = 
 | відповідальний = пер. с англ. М.В. Дондуковского; под науч. ред. А.А. Смирнова
 | місце          = М.
 | видавництво    = Изд. дом «Дело» РАНХиГС
 | рік            = 2016
 | сторінки       = 240
 | isbn           = 978-5-7749-0978-0
 | ref            = Лахман
}} {{ref-ru}}
* ''[[Ренделл Коллінз|Коллинз Рэндалл]].'' Макроистория: Очерки социологии большой длительности / Пер. с англ. — М.: УРСС; ЛЕНАНД, 2015. — 504 с.
* [http://journals.sagepub.com/toc/cosa/47/5 "Symposium on Remaking Modernity: Politics, History, and Sociology, "] ''International Journal of Comparative Sociology,'' 47(6), 2006. {{ref-en}}
* ''Charles Tilly.'' As Sociology Meets History. New York: Academic Press, 1981. 237 pp. {{ref-en}}

== Див. також ==
* [[Кліодинаміка]]
* [[Соціальна історія]]
* [[Марксистська соціологія]]
* [[Теорія міжнародних відносин]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* [https://barryeidlin.org/2018/12/27/an-introduction-to-comparative-historical-sociology/ An introduction to comparative-historical sociology] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190103060041/https://barryeidlin.org/2018/12/27/an-introduction-to-comparative-historical-sociology/ |date=3 січня 2019 }}

{{Галузі соціології}}
{{бібліоінформація|color=#d7ffd7}}

[[Категорія:Історія за галуззю]]
[[Категорія:Соціологія]]
[[Категорія:Соціальна історія]]
[[Категорія:Міждисциплінарні науки]]