Історичний музей (станція метро)

Історичний музей
	Салтівська лінія
	Харківський метрополітен
Загальні дані
Тип	колонна трисклепінна глибокого закладення
Проектна назва	Радянська-2
Платформи
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Будівництво
Дата відкриття	10 серпня 1984 року
Архітектор(и)	В. А. Співачук, П. Г. Чечельницький, І. Т. Карпенко
Інженер(и)-конструктор(и)	В. Д. Пашков, В. Д. Штучкін, Л. П. Грішина
Транспорт
Пересадка на	Майдан Конституції
Виходи до	Бурсацький узвіз, вулиці Університетська, Римарська, Сумська, провулок Мечнікова, майдан Конституції
Наземний транспорт	А 20е, 68е, 78е, 88е, 89е, 119е, 202е, 217е, 218е, 219е, 231е, 238е, 241е, 246е, 249е, 251е, 269е, 272е, 291е, 304е, 305е; Т 5, 6; Тр 11
Інше
Час відкриття	6:06
Час закриття	0:25
Стільниковий зв'язок	Київстар

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Історичний музей.

Салтівська лінія

оборотні тупики

ТЧ-2 «Салтівське»

вул. Шацька

вул. З'єднана

Метроміст

Київська

Пушкінська

Університет

Історичний музей

оборотні тупики

ССГ до першої лінії

Істори́чний музе́й — станція Харківського метрополітену. Розташована на Салтівській лінії, кінцева. Сусідня станція — «Університет». Пов'язана переходом зі станцією Майдан Конституції Холодногірсько-Заводської лінії і складає з нею єдиний комплекс. Станція названа на честь Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова, який розташований поряд з виходом зі станції. Відкрита 10 серпня 1984 року.

Оздоблення[ред. | ред. код]

Стіни оброблені білим мармуром з декоративно-художніми вставками.

Оздоблення станції присвячене темі історії Харкова. Вигнута, складчаста поверхня стін і ребриста стеля вестибюля стилізовані під елементи оборонних споруд і нагадують про фортецю, яка існувала на прилеглій до станції території в 17-18 століттях.

Застосовані колонні тюбінги і збільшений діаметр центрального залу. Стрілчасті арки між колонами нагадують фортечні ворота. В оздобленні стін і колон залу застосований світлий мармур «Коєлга». Колійні стіни, облицьовані коричневим мармуром Хустовського родовища «Великий кам'янець» та розчленовані геральдичними рельєфами з бронзового лиття.

Конструкція[ред. | ред. код]

Колонна трисклепінна глибокого закладення з острівною платформою

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Станція з колійним розвитком:

протишерстний з'їзд в кінці лінії;
до II колії в кінці лінії примикає одноколійна ССГ у вигляді з'їзду з Холодногірсько-Заводської лінії.

Історія[ред. | ред. код]

10 грудня 1977 — Розпочався монтаж прохідницького щита.
26 червня 1978 — Прийнято пропозицію Державної адміністрації залізничного транспорту і Мінтрансбуду, погоджену з Держпланом СРСР, про включення до списку нових будівництв у 1978 році по МПС другої черги Харківського метрополітену з такими термінами закінчення будівництва: перша ділянка (від «Історичного музею» до станції «Барабашова») — 1985 рік; друга ділянка (від «Барабашова» до станції «Героїв Праці») — 1987 рік.
19 листопада 1979 — Почалася проходка середнього станційного тунелю.
26 травня 1980 — Завершена проходка правого станційного тунелю.
16 червня 1980 — Відбулася збійка правого перегінного тунелю між станціями «Радянська-2» (зараз «Історичний Музей») та «Дзержинська» (нині «Університет»).
22 серпня 1981 — Завершено проходка платформеної ділянки.
17 жовтня 1981 — Відбулася збійка пішохідного тунелю між станціями «Майдан Конституції» і «Радянська-2» ( «Історичний Музей»).
29 січня 1982 — Почалося спорудження другого переходу зі станції «Майдан Конституції» на станцію «Радянська-2» ( «Історичний Музей»).
23 лютого 1982 — Завершена проходка ескалаторного ходу.
31 грудня 1983 — Відкрито пересадочний вузол станції.
15 липня 1984 — На першій пусковій ділянці другій лінії Харківського метрополітену пройшов перший пробний поїзд.
2 серпня 1984 — Робоча комісія прийняла всі перегони першого пускового ділянки другій лінії Харківського метрополітену.
11 серпня 1984 — Відбулося відкриття першого пускового ділянки другої лінії Харківського метрополітену.