Відмінності між версіями «Історичний словник (мовознавство)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (вилучення невидимого м’якого переносу, removed: ­ (23) за допомогою AWB)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Історичний словник''' — [[словник]], у якому подається з поясненням та документацією [[лек­сика]] давніх писем, пам'яток.
+
'''Історичний словник''' — [[словник]], у якому подається з поясненням та документацією [[лексика]] давніх писем, пам'яток.
   
 
== Історичні словники української мови ==
 
== Історичні словники української мови ==
Рядок 5: Рядок 5:
 
=== Словник Є. Тимченка ===
 
=== Словник Є. Тимченка ===
   
В українському мово­знавстві першою спробою створення історичного словника був короткий словник (бл. 13 000 слів), укладений [[Тимченко Євген Костянтинович|Євгеном Тимченком]] на базі 34 джерел і 60-тисячної картотеки ще на поч. 20 ст.<ref>рукопис зберігається в Інституті української мови НАН України; 2003 видано у 2 книгах під наз. «Матеріали до словника писем­ної та книжної української мови XV—XVIII ст.»</ref>.
+
В українському мовознавстві першою спробою створення історичного словника був короткий словник (бл. 13 000 слів), укладений [[Тимченко Євген Костянтинович|Євгеном Тимченком]] на базі 34 джерел і 60-тисячної картотеки ще на поч. 20 ст.<ref>рукопис зберігається в Інституті української мови НАН України; 2003 видано у 2 книгах під наз. «Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст.»</ref>.
   
У [[1919]] створена Комісія для складання історич­ного словника української мови (при [[УАН]]) на чо­лі з Тимченком, яка мала скласти реєстр словника на підставі всього мовного матері­алу пам'яток української мови від найдавніших ча­сів до 19 ст. Позаяк завдання виявилося надто широким, комісія ухвалила видати зібраний матеріал у 4-5 томах.
+
У [[1919]] створена Комісія для складання історичного словника української мови (при [[УАН]]) на чолі з Тимченком, яка мала скласти реєстр словника на підставі всього мовного матеріалу пам'яток української мови від найдавніших часів до 19 ст. Позаяк завдання виявилося надто широким, комісія ухвалила видати зібраний матеріал у 4-5 томах.
   
У [[1930]] і [[1932]] вийшли друком 2 частини 1 -го тому «[[Історичний словник українського язика|Історич­ного словника українського язика]]» (понад 10 000 слів від ''«А»'' до ''«жяловати»''). Словник побудо­вано на багатому матеріалі, в ньому викорис­тано близько 400 пам'яток. Однак добір їх здійсне­но некритично: мало використано рукописних джерел, а також пам'яток 14—15 ст., поза ува­гою залишилося чимало цінних джерел, роз­межування українських і [[Білоруська мова|білоруських]] пам'яток проведено за територіальним, а не за мовним принципом.
+
У [[1930]] і [[1932]] вийшли друком 2 частини 1 -го тому «[[Історичний словник українського язика|Історичного словника українського язика]]» (понад 10 000 слів від ''«А»'' до ''«жяловати»''). Словник побудовано на багатому матеріалі, в ньому використано близько 400 пам'яток. Однак добір їх здійснено некритично: мало використано рукописних джерел, а також пам'яток 14—15 ст., поза увагою залишилося чимало цінних джерел, розмежування українських і [[Білоруська мова|білоруських]] пам'яток проведено за територіальним, а не за мовним принципом.
   
=== Словник староук­раїнської мови XIV—XV ст. ===
+
=== Словник староукраїнської мови XIV—XV ст. ===
   
У [[1977]]—[[1978]] вийшов друком «[[Словник староук­раїнської мови XIV—XV ст.]]» (т. 1-2; премія ім. І.&nbsp;Я.&nbsp;Франка, [[1981]]) за редакцією [[Гумецька Лукія Лукіянівна|Лукії Гумецької]]. Слов­ник створено на базі 939 пам'яток виключно ді­лового стилю. Він побудований за принципом [[тезаурус]]а. У ньому представлена вся [[апелятив]]на та [[Ономастика|ономастична]] лексика. Застосовано ряд нововведень: у заголовне слово винесені всі фонетичні і графічні варіанти; запроваджена циф­рова статистика при кожному реєстровому сло­ві, його значеннях, відтінках, фонетичних і дублетних граматичних формах; послідовно враховані мовні факти з різних територій поширення української мови; поданий повний перелік усіх граматичних форм та ін.
+
У [[1977]]—[[1978]] вийшов друком «[[Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.]]» (т. 1-2; премія ім. І.&nbsp;Я.&nbsp;Франка, [[1981]]) за редакцією [[Гумецька Лукія Лукіянівна|Лукії Гумецької]]. Словник створено на базі 939 пам'яток виключно ділового стилю. Він побудований за принципом [[тезаурус]]а. У ньому представлена вся [[апелятив]]на та [[Ономастика|ономастична]] лексика. Застосовано ряд нововведень: у заголовне слово винесені всі фонетичні і графічні варіанти; запроваджена цифрова статистика при кожному реєстровому слові, його значеннях, відтінках, фонетичних і дублетних граматичних формах; послідовно враховані мовні факти з різних територій поширення української мови; поданий повний перелік усіх граматичних форм та ін.
   
=== Словник української мови XVI&nbsp;— першої по­ловини XVII ст. ===
+
=== Словник української мови XVI&nbsp;— першої половини XVII ст. ===
   
З [[1975]] група мовознавців Інституту сусп. наук АН УРСР (від 1993&nbsp;— Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича HAH України) у Львові готує «[[Словник української мови XVI — першої по­ловини XVII ст.]]» [1983 опубл. пробний зошит, а в 1994—2010 вийшло 15 випусків (А—Л)].
+
З [[1975]] група мовознавців Інституту сусп. наук АН УРСР (від 1993&nbsp;— Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича HAH України) у Львові готує «[[Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.]]» [1983 опубл. пробний зошит, а в 1994—2010 вийшло 15 випусків (А—Л)].
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 29: Рядок 29:
 
* ''Д.&nbsp;Г.&nbsp;Гринчишин.'' Історичний словник // {{УМ-2000}}
 
* ''Д.&nbsp;Г.&nbsp;Гринчишин.'' Історичний словник // {{УМ-2000}}
 
* Гумецька Л.&nbsp;Л.&nbsp;Принципи створення істор. словника укр. мови. K., 1958;
 
* Гумецька Л.&nbsp;Л.&nbsp;Принципи створення істор. словника укр. мови. K., 1958;
* Гринчишин Д.&nbsp;Г.&nbsp;Осн. принципи ство­рення істор. словника укр. мови XVI&nbsp;— першої пол. XVII ст. // Питання східнослов'ян. лексикографії XI—XVII ст. K., 1979;
+
* Гринчишин Д.&nbsp;Г.&nbsp;Осн. принципи створення істор. словника укр. мови XVI&nbsp;— першої пол. XVII ст. // Питання східнослов'ян. лексикографії XI—XVII ст. K., 1979;
* Словник укр. мови XVI&nbsp;— першої пол. XVII ст. Проб­ний зошит. К., 1983.
+
* Словник укр. мови XVI&nbsp;— першої пол. XVII ст. Пробний зошит. К., 1983.
 
* [http://kosyva.livejournal.com/3585.html Словник української мови 16—першої пол. 17 ст.]
 
* [http://kosyva.livejournal.com/3585.html Словник української мови 16—першої пол. 17 ст.]
   

Версія за 22:49, 7 вересня 2016

Історичний словник — словник, у якому подається з поясненням та документацією лексика давніх писем, пам'яток.

Історичні словники української мови

Словник Є. Тимченка

В українському мовознавстві першою спробою створення історичного словника був короткий словник (бл. 13 000 слів), укладений Євгеном Тимченком на базі 34 джерел і 60-тисячної картотеки ще на поч. 20 ст.[1].

У 1919 створена Комісія для складання історичного словника української мови (при УАН) на чолі з Тимченком, яка мала скласти реєстр словника на підставі всього мовного матеріалу пам'яток української мови від найдавніших часів до 19 ст. Позаяк завдання виявилося надто широким, комісія ухвалила видати зібраний матеріал у 4-5 томах.

У 1930 і 1932 вийшли друком 2 частини 1 -го тому «Історичного словника українського язика» (понад 10 000 слів від «А» до «жяловати»). Словник побудовано на багатому матеріалі, в ньому використано близько 400 пам'яток. Однак добір їх здійснено некритично: мало використано рукописних джерел, а також пам'яток 14—15 ст., поза увагою залишилося чимало цінних джерел, розмежування українських і білоруських пам'яток проведено за територіальним, а не за мовним принципом.

Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.

У 19771978 вийшов друком «Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.» (т. 1-2; премія ім. І. Я. Франка, 1981) за редакцією Лукії Гумецької. Словник створено на базі 939 пам'яток виключно ділового стилю. Він побудований за принципом тезауруса. У ньому представлена вся апелятивна та ономастична лексика. Застосовано ряд нововведень: у заголовне слово винесені всі фонетичні і графічні варіанти; запроваджена цифрова статистика при кожному реєстровому слові, його значеннях, відтінках, фонетичних і дублетних граматичних формах; послідовно враховані мовні факти з різних територій поширення української мови; поданий повний перелік усіх граматичних форм та ін.

Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.

З 1975 група мовознавців Інституту сусп. наук АН УРСР (від 1993 — Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича HAH України) у Львові готує «Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.» [1983 опубл. пробний зошит, а в 1994—2010 вийшло 15 випусків (А—Л)].

Примітки

  1. рукопис зберігається в Інституті української мови НАН України; 2003 видано у 2 книгах під наз. «Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст.»

Див. також

Література