Історія білоруської мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Історія білоруської мови - процес нерозривного розвитку білоруської мови з давньої праіндоєвропейської протамови до теперішнього часу.

Білоруська мова є старажитнапісьменнай, історія білоруської писемності налічує не менше 10 століть. Мова білоруського народу склалася в XIV-XVI століттях, коли землі сучасної Білорусі входили до складу Великого Князівства Литовського [1].

У пізньому 17 - поч. 19 в. в Речі Посполитій жива старобілоруська мова зберігалася тільки на білоруських землях і у простого народу, до пори - в дрібної шляхти. Соціальна верхівка суспільства, вихована в польській культурі, вважала білоруську мову взагалі непридатною для використання в літературі [2]. Саме в цей період білоруси зазнали особливо сильний тиск полонізації. Після повстань 1830 і особливо 1863 років полонізація, яку проводили тодішні місцева велика знати і католицьке духовенство, змінилася русифікацією, яку проводив царський уряд.

Зразки живий Старобілоруська мови потрапляли в літературу переважно в творах «шкільної драми», з яких тільки один [3] був зі своєю появою надрукований (сатира «Привітання на перший виїзд з Королевци ...», тисячі шістсот сорок два), залишок залишилася в рукописах. Ці твори, а точніше, їх фрагменти, і є практично єдиними зразками живого білоруської мови того часу. Мова їх схожа на народну кінця 19 - поч. 20 в., Чимало полонізмів. Записані вони переважно латиницею, мала їх частина, що зі Смоленської землі - кирилицею [2]. Крім того, деякі фонетичні особливості Старобілоруська мови збереглися в пам'ятках писемності білоруських татар кінця 16 - початку 17 ст. [2], наприклад, в Кітаб.

Сучасний етап розвитку білоруської мови умовно відраховується від початку 19 століття, коли були зроблені спроби створення літературної мови на основі народних говірок.

Походження

Вважається, що основою білоруської мови були різні говірки та діалекти давньосхіднослов'янських племен дреговичів, радимичів, кривичів, а також частково сіверян — предків північних українців. За своєю генеологією найближча мова до білоруської українська, за лексикою білоруська мова у значній мірі схожа на українську, польську, російську, литовську та інші мови.

Литовсько-польський період

У період існування Великого Князівства Литовського старобілоруська (староукраїнська) мова була офіційною мовою у цій державі, через це вона розвивалася і поширювалася. Старобілоруська мова використовувала кирилицю. Проте уже з 17 століття старобілоруська мова поступово витісняється польською, доки у 18 столітті не склалася ситуація, при якій білоруською мовою розмовляли лише сільські жителі, білоруська мова викориситовувалася лише у побуті, а літературною і книжною мовою була польська.

Старобілоруською мовою було написано «Литовський статут» (1566), переклади Святого Письма.

Література

  • Журавський А. Й. Історія білоруської літературної мови. — 1967
  • Е. А. Потехина (Минск — Ольштын). Обучение белорусскому языку в условиях белорусско-белорусского двуязычия (проблемы обучения белорусскому языку как иностранному) // Исследование славянских языков и литератур в высшей школе: достижения и перспективы: Информационные материалы и тезисы докладов международной научной конференции / Под ред. В. П. Гудкова, А. Г. Машковой, С. С. Скорвида. — М.:[Филологический факультет МГУ им. М. В. Ломоносова], 2003. — 317 с. С.170—173.
  • Мовазнаўчая праблематыка ў тэрміналогіі // Тэорыя і практыка беларускай тэрміналогіі / Арашонкава Г. У., Булыка А. М., Люшцік У. В., Падлужны А. І.; Навук. рэд. А. І. Падлужны. — Мн.:Беларуская навука, 1999. — 175 с. ISBN 985-08-0317-7. С.128—170.
  • Ніна Баршчэўская, Беларуская эміграцыя — абаронца роднае мовы, Катэдра Беларускай Філялёгіі Факультэт Прыкладной Лінгвістыкі і Ўсходнеславянскіх Філялёгіяў Варшаўскі Ўнівэрсытэт, Варшава 2004.
  • Юры Туронак. Беларуская кніга пад нямецкім кантролем (1939—1944). — Мн.: Беларускі Гістарычны Агляд, 2002. — 144 с.