Іштван Деак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:06, 3 листопада 2010, створена Romanbibwiss (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{в роботі}} {{Картка:Науковець | ім'я = Іштван Деак | портрет = | зображення_роз...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іштван Деак
IstvanDeakProf.jpg
Народився 11 травня 1926 року
Секешфехервар, Угорщина
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність угорець
Місце проживання Flag of the United States.svg США
Діяльність військовий історик, історик Нового часу, історик Східної Європи, історик, викладач університету
Відомий завдяки історія
Alma mater Паризький університет і Колумбійський університет
Науковий ступінь доктор
Володіє мовами англійська[1]
Заклад Колумбійський університет
Членство Угорська академія наук
Відомий завдяки: Фахівець з історії Східної та Центральної Європи
Звання професор
IMDb nm1657532


Іштван Деак (угор. István Deák, 11 травня 1926 року, Секешфехервар, Угорщина) — угорський історик та емеритований професор Колумбійського університету, що працює переважно в США. Фахівець з історії Східної та Центральної Європи.

Біографія

Деак почав студіювати в 1945 році в Будапешті і залишив у 1948 році Угорщину після приходу до влади прорадянських комуністів. Продовжив навчання в Сорбонні й працював як журналіст у Франції та на Радіо Вільна Європа. 1956 року перехав до США й продовжив дослідницьку роботу у Фрица Штерна в Колумбійському університеті.

Після захисту докторської дисертації в 1963 році стає викладачем Колумбійського університету. З 1968 по 1979 рр. був директором Інституту Центрально-Східної Європи (англ. Institute on East Central Europe). Після емеритації працював у 1999—2002 роках як гостьовий професор Стенфордського університету.

В коло наукових інтересів Деака входять теми нової історії Центральної Європи, Східної Європи та Угорщини. Деак опублікава велику кількість статей в «Нью-Йоркському книжковому огляді» (New York Review of Books) та «Новій республіці» (The New Republic).

З 1964 року Деак міг знову відвідувати Угорщину. Після краху комуністичного режиму він став членом Угорської академії наук.

У 2000 році на честь Деака в Університеті Мінессоти було проведено симпозіум Дилеми Центрально-Східної Європи: націоналізм, диктатура та пошук ідентичності (Dilemmas of East Central Europe: Nationalism, Dictatorship, and the Search for Identity)

Дружина Деака Глорія є істориком мистецтва.

Наукові праці

  • Weimar Germany's left-wing intellectuals. A political history of the Weltbühne and its circle.. Berkeley-Los Angeles 1968.
  • The lawful revolution: Louis Kossuth and the Hungarians, 1848—1849. Columbia Univ., New York 1979.
  • The social and psychological consequences of the disintegration of Austria-Hungary in 1918. In: Österreichische Osthefte. Jahrgang 22, 1980, S. 23-32.
  • Der K.(u.)K. Offizier : 1848—1918. Переклад німецькою Marie-Therese Pitner. Böhlau, Wien, Köln, Weimar 1995, ISBN 3-205-98242-8.
  • разом з Jan T. Gross та Tony Judt: The Politics of Retribution in Europe: World War II and Its Aftermath. 2000.

Посилання

  • data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.