Перегляд вихідного коду сторінки Австралія

{{Картка Країна
|загальнопоширена_назва = Австралії
|native_name = {{lang|en|Commonwealth of Australia}}
|conventional_long_name = Австралійський Союз
|зображення_прапор = Flag of Australia.svg
|зображення_герб = Coat of Arms of Australia.svg
|назва_род = Австралії
|національний_девіз = Немає (раніше ''Advance Australia'')
|зображення_карти = AUS orthographic.svg
|столиця = [[Канберра]]
|розташування_столиці =
|офіційні_мови = [[Англійська мова|англійська]]<sup>1</sup>
|найбільше_місто = [[Сідней]]
|національний_гімн = [[Гімн Австралії|Уперед, прекрасна Австраліє]]
[[Файл:U.S. Navy Band, Advance Australia Fair (abridged).oga]]
|незалежність = [[Незалежність]]
|дати_отримання_незалежності = від [[Велика Британія|Великої Британії]]
|established_event1 = [[Конституційний Акт Австралійського Союзу 1901|Конституційний Акт]]
|established_date1 = [[1 січня]] [[1901]]
|established_event2 = [[Вестмінстерський Статут 1931|Вестмінстерський Статут]]
|established_date2 = [[11 грудня]] [[1931]]
|established_event3 = [[Австралійський Акт]]
|established_date3 = [[3 березня]] [[1986]]
|класифікація_за_розміром_території = 6-та
|площа_території = 7 686 850
|покрито_водою_відсоток = 1&nbsp;%
|форма_правління = Конституційна [[монархія]]
|leader_title1 = [[Королева]]
|leader_name1 = [[Єлизавета II]]
|leader_title2 = [[Генерал-губернатор Австралії|Генерал-губернатор]]
|leader_name2 = [[Пітер Косгроув]]
|leader_title3 = [[Прем'єр-міністр Австралії|Прем'єр-міністр]]
|leader_name3 = [[Скотт Моррісон]]
|населення_згідно_перепису = 21 507 717<ref>[http://www.abs.gov.au/websitedbs/D3310114.nsf/home/home?opendocument]</ref>
|рік_перепису_населення = [[2011]]
|густота_заселення = 2,8
|класифікація_за_густотою_заселення = 236-та
|GDP_PPP            = {{nowrap|$1.100 трлн. <ref name=IMF>{{cite web |url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2014/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=76&pr.y=13&sy=2014&ey=2014&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=193&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC&grp=0&a= |title=Australia |publisher=International Monetary Fund |date=April 2014 |accessdate=1 November 2014}}</ref>}}
|GDP_PPP_rank       = 19
|GDP_PPP_year       = 2014
|GDP_PPP_per_capita = $47 318<ref name=IMF/>
|GDP_PPP_per_capita_rank = 17
|GDP_nominal        = {{nowrap|$1.223 трлн.<ref name=IMF/>}}
|GDP_nominal_rank   = 13
|GDP_nominal_year   = 2015
|GDP_nominal_per_capita = $51 642<ref name=IMF/>
|GDP_nominal_per_capita_rank = 9
| HDI_year = 2014
| HDI = 0,935
| HDI_rank = 2
| HDI_category = <span style="color: #009900">високий</span>
|валюта = [[Австралійський долар]]
|код_валюти = AUD
|часовий_пояс = [[Адміністративний поділ Австралії|декілька]]<sup>2</sup>
|utc_поправка = +8{{!}}UTC+8&nbsp;— +10
|часовий_пояс_літній_час = [[Адміністративний поділ Австралії|декілька]]<sup>1</sup>
|utc_поправка_літній_час = +9—+11
|телефонний_код = 61
|код країни     = AU / AUS
|інтернет_домен = [[.au]]
|ремарки = <sup>1</sup>Англійська мова ''де юре'' не має жодного офіційного статусу.<br/><sup>2</sup>Існують деякі відхилення від зазначених часових поясів, див. [[Адміністративний поділ Австралії]].
}}
{{otheruses|Австралія (значення){{!}}Австралія}}
'''Австра́лія,''' або '''Австралі́йський Сою́з''' ({{lang-en|Commonwealth of Australia}})&nbsp;— [[держава]] у [[Південна півкуля|Південній півкулі]] [[Земля|Землі]] на [[Австралія (континент)|Австралійському материку]] і острові [[Тасманія]]. До складу країни входять також багато невеликих островів, серед яких [[Острів Норфолк|Норфолк]] і [[Лорд-Гав]] в [[Тихий океан|Тихому океані]], [[Кокосові острови]] в [[Індійський океан|Індійському]] та інші. Найближчими сусідніми країнами є [[Індонезія]], [[Східний Тимор]] і [[Папуа Нова Гвінея]] на півночі, [[Соломонові острови (архіпелаг)|Соломонові острови]], [[Вануату]] і [[Нова Каледонія]] на північному сході, [[Нова Зеландія]] на південному сході.

Щонайменше 40 тисяч років до перших європейських поселенців у 18 столітті територію країни населяли [[австралійські аборигени]]<ref>[http://news.softpedia.com/news/Both-Aborigines-and-Europeans-Rooted-in-Africa-54225.shtml Both Australian Aborigines and Europeans Rooted in Africa&nbsp;– 50,000 years ago].</ref>, які належали до однієї або приблизно 250 мовних груп<ref>{{cite web|url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.NSF/2f762f95845417aeca25706c00834efa/aadb12e0bbec2820ca2570ec001117a5!OpenDocument|title=Australian Social Trends|work=[[Australian Bureau of Statistics]] website|publisher=Commonwealth of Australia|accessdate=2008-06-06|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZlYoft6|archivedate=2013-06-23}}</ref><ref>Michael Walsh. 'Overview of indigenous languages of Australia' in Suzane Romaine (ed) ''Language in Australia'' (Cambridge: Cambridge University Press, 1991) ISBN 0-521-33983-9</ref>. Першими на півночі континенту були нідерландські мандрівники 1606 року. На східну частину Австралії першими висадилися британці 1770 року. Вони поступово заселили південно-східне узбережжя, головно шляхом переселення сюди злочинців, і створили [[Колонія Новий Південний Уельс|колонію Новий Південний Уельс]]. Населення стабільно зростало протягом наступних десятиліть, континент був краще досліджений і згодом було утворено ще 5 самоврядних колоній.

[[1 січня]] [[1901]] року шість колоній стали федерацією, і в такий спосіб утворено Австралійський Союз. З того часу Австралія зберегла стійку ліберальну демократичну політичну систему і входить до [[Співдружність націй|Співдружності націй]]. Площа країни 7 686 850 км² (Австралійський Союз за площею посідає 6-е місце серед країн світу). Австралія має багаті, хоча ще не повністю досліджені природні ресурси. Населення&nbsp;— 23,8&nbsp;млн осіб ([[2011|2015]]), з яких близько 60&nbsp;% проживає в найбільших містах країни та їх агломераціях: [[Сідней|Сіднея]], [[Мельбурн]]а, [[Брисбен]]а, [[Перт (Австралія)|Перта]] та [[Аделаїда|Аделаїди]]. Столиця країни&nbsp;— місто [[Канберра]], розташоване у [[Австралійська столична територія|Австралійській столичній території]]. Близько 57&nbsp;% населення Австралії проживає у [[Вікторія (штат)|Вікторії]] або Новому Південному Уельсі, 79&nbsp;% проживає у східних штатах країни.

Австралія&nbsp;— багата і розвинена країна, нині її економіка 13-та серед найбільших економік світу. Австралія займає перші позиції у різноманітних рейтингах країн, таких як якість життя, охорона здоров'я, освіта, тривалість життя, економічна свобода і захист громадських та політичних прав<ref name="World Audit">{{cite web|url=http://www.worldaudit.org/countries/australia.htm|title=Australia: World Audit Democracy Profile|work=WorldAudit.org|accessdate=2008-01-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/659dR8VK3|archivedate=2012-02-02}}</ref>. Австралія&nbsp;— член міжнародних організацій: [[ООН]], Співдружності Націй, [[Тихоокеанський пакт безпеки|Тихоокеанського пакту безпеки]] (''ANZUS''), [[Організація економічного співробітництва та розвитку|Організації економічного співробітництва та розвитку]], [[Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво|Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва]], [[Форум тихоокеанських островів|Форуму тихоокеанських островів]], [[Світова організація торгівлі|Світової організації торгівлі]].

== Назва ==
Офіційна назва&nbsp;— Австралія ({{lang-en|Australia}}). Згідно з рішенням уряду від [[січень|січня]] [[1976]] року за межами країни її називають просто Австралія, а [[уряд]]&nbsp;— австралійським, усередині країни&nbsp;— Австралійський Союз і уряд Союзу.

Назва країни походить з [[латинська мова|латинської]] ''Australis'', що означає «південна». Територія була названа так ранніми європейськими дослідниками, які допоки його відкрили, думали, що [[Австралія (континент)|австралійський материк]] набагато більший. Ще на карті давньогрецького ученого Птолемея на південь від південного тропіка значиться ''Terra Australis Inkognita''&nbsp;— Земля Південна Невідома''.'' Мандрівник [[Метью Фліндерс]] ([[1774]]—[[1814]]) першим обплив навколо Австралії і склав карту австралійських берегів, використав термін «Австралія» у своїй роботі «Подорож до ''Terra Australis''». Попередні голландські дослідники використовували терміни як ''Australisch'', так і Нова Голландія ''(Nova Hollandia)''.<ref>[http://www.slsa.sa.gov.au/encounter/collection/B12985211_259_3.htm Encounter 1802—2002 : Collection Item View]</ref> З початку 20 століття вживають також скорочений розмовний варіант назви країни&nbsp;— ''Oz'' (Оз), або ''Aussie'' (Оззі).

== Історія ==
[[Файл:Australia discoveries by Europeans before 1813 en.png|300px|right|thumb|Історія дослідження Австралії]]
{{Main|Історія Австралії|Історія дослідження Австралії}}
Першими з європейців побували в Австралії голландські мореплавці ([[1606]]). Для вивчення нового континенту&nbsp;— Нової Голландії&nbsp;— [[Королівство Англія]] організувало ряд експедицій (У. Демитера, [[1688]], та [[Джеймс Кук|Джеймса Кука]], [[1770]]). Потреба британської буржуазії в нових ринках, а також втрата північноамериканських колоній змусили британський уряд звернути увагу на Австралію. У [[1788]] її оголосили британською територією і розпочали посилене заселення. Адміністрація колонії та військові чини захоплювали найкращі землі Південно-Східної Австралії, а тубільців, що за рівнем свого розвитку не могли бути використані як об'єкт експлуатації, витісняли в пустелі і фізично винищували. На початку 19 сторіччя процес вивчення і освоєння Австралії пожвавився. Британським мореплавець [[Метью Фліндерс]] у [[1801]]—[[1803]] роках протягом двох експедицій обплив Австралію. Він же запропонував називати цю землю&nbsp;«Австралія».

Відкриття величезних пасовищ і розвиток вівчарства спричинили приплив британського капіталу. Землі роздавали переважно тим, хто мав капітал, тобто насаджувалось велике землеволодіння. Розвиток вівчарства та відкриття золотих родовищ [[1851]] створили велику потребу в робочій силі і пожвавили імміграцію до Австралії. Якщо 1851 року в Австралії проживало 438 тис. осіб, то 1861&nbsp;— вже 1168 тис. В 1-й половині 19 ст. Австралія поставляла на світовий ринок лише вовну і шкіру. З появою рефрижераторного транспорту в 2-й половині 19 ст. Австралія почала вивозити багато м'яса і масла, що стимулювало розвиток тваринництва.

У кінці 19 сторіччя поселенці австралійських колоній висунули вимогу про утворення з окремих частин, які користувались автономією, єдиної федерації. Велика Британія підтримала цю ідею, сподіваючись використати її в своїх імперіалістичних інтересах у районі Тихого океану. 1 січня 1901 року набрав чинності акт британського парламенту про створення Австралійського Союзу. Федерація у складі 6 штатів, колишніх колоній, дістала статус [[Домініон|домініону]]. Був створений федеральний уряд на чолі з генерал-губернатором. Австралійський Союз став партнером Великої Британії з експлуатації колоній. 1906 року колонією Австралійського Союзу стала південно-східна частина Нової Гвінеї, а після першої світової війни Австралійський Союз одержав від [[Ліга націй|Ліги націй]] мандат на управління колишньою німецькою колонією в північно-східній частині Нової Гвінеї.

Робітничий рух зародився в Австралії у 2-й половині 19 ст. В 90-х роках виникла [[Лейбористська партія (Австралія)|лейбористська партія]], яка мала значний вплив і 1904 сформувала уряд. 1911—1912 років, на противагу поміркованим лейбористам, створюються революційні робітничі організації. Одним з їх організаторів був [[Артем]] ([[Сергєєв Ф. А.]]). 1920 року заснована [[Комунізм|Компартія]] Австралії. Великі робітничі страйки відбулись 1919—21, 1927 років, а також в роки світової економічної кризи 1929—33 років. Під час другої світової війни Австралійський Союз входив до антифашистської коаліції держав. Австралійський Союз отримав автономію від Великої Британії у внутрішніх справах і зовнішніх відносинах [[1942]] року. Уряд Австралійського Союзу виступив у ролі активного союзника Великої Британії і [[США]] в їхніх діях в Азії. Війська Австралійського Союзу брали участь у війні в [[Малайя|Малайї]], в американській [[корейська війна|корейській війні]] (1950—1953). 1951 року Австралійський Союз разом з [[Нова Зеландія|Новою Зеландією]] уклав договір з США про взаємну допомогу ([[АНЗЮС]]), а 1954 став учасником [[СЕАТО]].

Уряд Австралійського Союзу згодився на випробування британської [[атомна бомба|атомної]] і [[воднева бомба|водневої зброї]] на території країни.

Австралійський Союз володів колонією Папуа (південно-східна частина острова Нова Гвінея), управляв підопічною територією Нова Гвінея (північно-східна частина острова Нова Гвінея, [[архіпелаг Бісмарка]], північна частина групи Соломонових островів) та, за угодою з Великою Британією і Новою Зеландією, островом [[Науру]].

У [[1967]] аборигенам були надані всі громадянські права. Після перемоги на виборах в [[1993]] прем'єр-міністр [[Пауль Кітінг]] підтвердив своє бажання бачити Австралію республікою до 2000 року. В [[1999]] на референдумі не була підтримана ідея переходу від конституційної монархії до республіки.

== Державний устрій ==
[[Файл:Elizabeth II greets NASA GSFC employees, May 8, 2007 edit.jpg|міні|[[Королева Австралії]] Єлизавета II]]
Австралійський Союз входить до складу [[Британська Співдружність|Британської Співдружності Націй]]. Конституція Австралійського Союзу набула чинності 1 січня 1901. Австралійський Союз складається з 6 штатів і 2 самоврядних одиниць, до яких належать&nbsp;— столиця [[Канберра]] і [[Північна Територія (Австралія)|Північна Територія]]. Найвища законодавча влада належить федеральному [[парламент]]ові, до складу якого входять [[король]] (королева) Великої Британії, що його (її) представляє призначений ним (нею) [[генерал-губернатор]] і дві палати: палата представників, що обирається пропорційно до загальної кількості населення штату на 3 роки, і сенат, куди обирається по 10 сенаторів від кожного штату терміном на 6 років. Виконавча влада належить генерал-губернатору і кабінету (уряду). Штати Австралійського Союзу мають свої конституції, парламенти і губернаторів. Австралійський Союз є федерацією. Місцевими справами відають органи самоврядування&nbsp;— виборні ради. Ці ради перебувають під наглядом урядових органів.
{{main|Монархія Австралії}}

=== Сучасні вищі посадові особи ===
Глава держави&nbsp;— [[королева]] [[Єлизавета II (королева Великої Британії)|Єлизавета II]] з [[1952]], представлена генерал-губернатором Квентін Брайс, яка була призначена на цю посаду [[5 вересня]] [[2008]] після виходу на [[пенсія|пенсію]] Майкла Джеффері. Вона стала першою в історії [[жінка|жінкою]], призначеною на цю посаду. Прем'єр-міністр&nbsp;— [[Скотт Моррісон]] з 24 серпня 2018.

== Адміністративно-територіальний устрій ==
{{main|Адміністративний поділ Австралії}}
Федерація у складі 6 штатів і 2 територій.
* [[Новий Південний Уельс]]
* [[Південна Австралія]]
* [[Північна Територія (Австралія)|Північна Територія]]
* [[Вікторія (штат)|Вікторія]]
* [[Тасманія]]
* [[Австралійська столична територія]]
* [[Західна Австралія]]
* [[Квінсленд]]

== Географія та клімат ==
[[Файл:Avstralia Mapa Ukr.PNG|міні]][[Файл:Topography of australia.jpg|міні|250px|Топографічна карта Австралії]]
[[Файл:Australia-climate-map MJC01 1.svg|right|350пкс|Кліматичні зони Австралії]]

Австралія межує з Азією через Арафурське та Тиморське моря. Найменший у світі континент<ref name="NatlGeo">{{cite web|url=http://travel.nationalgeographic.com/places/continents/index.html|title=Continents: What is a Continent?|publisher=[[National Geographic Society]]|accessdate=2009-08-22|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZlb12x0|archivedate=2013-06-23}} «Most people recognize seven continents—Asia, Africa, North America, South America, Antarctica, Europe, and Australia, from largest to smallest—although sometimes Europe and Asia are considered a single continent, Eurasia.»</ref> і шоста найбільша за площею країна у світі<ref name="Britannica">{{cite web|url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/43654/Australia|title=Australia|publisher=[[Encyclopædia Britannica]]|accessdate=2009-08-22|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZlcqQlk|archivedate=2013-06-23}} «Smallest continent and sixth largest country (in area) on Earth, lying between the Pacific and Indian oceans.»</ref> Австралію також часто називають островом-континентом через її невеликий розмір та ізольованість<ref>{{cite web|url=http://www.ga.gov.au/education/geoscience-basics/landforms/islands.jsp|title=Islands|publisher=[[Geoscience Australia]]|accessdate=2009-08-22|deadurl=404}}{{dead link|date=January 2011}} «Being surrounded by ocean, Australia often is referred to as an island continent. As a continental landmass it is significantly larger than the many thousands of fringing islands …»</ref>, або й найбільшим островом<ref>{{cite web|url=http://www.dfat.gov.au/aib/island_continent.html|title=Australia in Brief: The island continent|publisher=[[Department of Foreign Affairs and Trade]]|accessdate=2009-05-29|deadurl=404}} «Mainland Australia, with an area of 7.69 million square kilometres, is the Earth's largest island but smallest continent.»</ref>. Довжина берегової лінії Австралії становить 34218 кілометрів (без островів)<ref name="Coast">{{cite web|url=http://www.environment.gov.au/soe/2006/publications/drs/indicator/142/index.html|title=State of the Environment 2006|publisher=Department of the Environment and Water Resources|accessdate=2007-05-19|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZlgJN87|archivedate=2013-06-23}}</ref>. Не включаючи острів [[Маккуорі (острів)|Маккуорі]], територія Австралії розташована між 9° і 44° пд. широти та 112° і 154° східної довготи.

[[Великий бар'єрний риф]], найбільший [[кораловий риф]] у світі<ref name=UNEP>{{cite web|author=UNEP World Conservation Monitoring Centre|year=1980|title=Protected Areas and World Heritage&nbsp;– Great Barrier Reef World Heritage Area|url=http://sea.unep-wcmc.org/sites/wh/gbrmp.html|archiveurl=http://web.archive.org/web/20070528210526/http://sea.unep-wcmc.org/sites/wh/gbrmp.html|archivedate=2007-05-28|publisher=[[Department of the Environment, Water, Heritage and the Arts|Department of the Environment and Heritage]]|accessdate=19 May 2007}}</ref>, простягнувся на 2000&nbsp;км вздовж східного узбережжя. Гора Аугустус, що вважається найбільшим монолітом у світі,<ref name="Monolith">{{Cite news|url=http://www.smh.com.au/news/Western-Australia/Mount-Augustus/2005/02/17/1108500208314.html|title=Mount Augustus|publisher=[[The Sydney Morning Herald]]|date=17 February 2005 |accessdate=30 March 2010}}</ref> розташована у Західній Австралії. Найвища гора на Австралійському континенті&nbsp;— гора [[Косцюшко (гора)|Косцюшко]] (2228 м), проте найвищою точкою на території, що належить Австралії,&nbsp;є пік Моусон (2745&nbsp;м, [[острів Херд]]<ref name=high>{{cite web|url=http://www.ga.gov.au/education/geoscience-basics/landforms/highest-mountains.jsp|title=Highest Mountains|publisher=[[Geoscience Australia]]|date=2009-12-23|accessdate=2010-03-30|deadurl=404}}{{dead link|date=January 2011}}</ref>).{{Main|Географія Австралії|Клімат Австралії|Геологія Австралії}}

Австралія&nbsp;— це найбільш рівнинний континент<ref>{{Cite news|url=http://www.smh.com.au/news/National/Map-from-above-shows-Australia-is-a-very-flat-place/2005/01/21/1106110947946.html|title=Map from above shows Australia is a very flat place|date=21 January 2005|last=Macey|first=Richard|publisher=[[The Sydney Morning Herald]]|accessdate=5 April 2010}}</ref> і найнижчий серед материків (майже на половині його поверхні середня висота не перевищує 300 м) з найстарішими родючими ґрунтами;<ref>{{cite web|url=http://www.abc.net.au/quantum/info/q95-19-5.htm|title=A Chat with Tim Flannery on Population Control|last=Kelly|first=Karina|publisher=[[Australian Broadcasting Corporation]]|date=1995-09-13|accessdate=2010-04-23|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZljylbt|archivedate=2013-06-23}} «Well, Australia has by far the world's least fertile soils».</ref><ref>{{cite web|title=Damaged Dirt|publisher=''[[The Advertiser (Adelaide)|The Advertiser]]''|last=Grant|first=Cameron|url=http://www.1degree.com.au/files/AdvertiserPartworks_Part3_Page8.pdf?download=1&filename=AdvertiserPartworks_Part3_Page8.pdf|date=August 2007|accessdate=2010-04-23|deadurl=404|archiveurl=http://web.archive.org/web/20110516042307/http://www.1degree.com.au/files/AdvertiserPartworks_Part3_Page8.pdf?download=1&filename=AdvertiserPartworks_Part3_Page8.pdf|archivedate=2011-05-16}} «Australia has the oldest, most highly weathered soils on the planet.»</ref> Материк розташований на [[Індо-Австралійська плита|Індо-Австралійській плиті]].

Оточений [[Індійський океан|Індійським]] і Тихим океанами. Це найсухіший континент на планеті.<ref>{{cite web|url=http://www.bom.gov.au/lam/climate/levelthree/ausclim/zones.htm|title=Australia&nbsp;– Climate of a Continent|publisher=Bureau of Meterorology|accessdate=2010-03-30|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZlkiHmU|archivedate=2013-06-23}}</ref>. Густота населення 2,8 особи на км<sup>2</sup> робить Австралію однією з найменш густозаселених країн,<ref>{{cite web|url=http://www.worldatlas.com/aatlas/populations/ctydensityl.htm|title=Countries of the World (by lowest population density)|publisher=WorldAtlas|accessdate=2010-03-30|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZlmsoyN|archivedate=2013-06-23}}</ref> більша частина людей проживає на південно-східному узбережжі<ref>{{cite web|url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/bb8db737e2af84b8ca2571780015701e/5A717784C2562A99CA2573D20010FF17?opendocument|title=1301.0&nbsp;– Year Book Australia, 2008|publisher=Australian Bureau of Statistics|date=2008-02-07|accessdate=2010-04-23|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZlnzcbM|archivedate=2013-06-23}}</ref>.

Східну частину Австралії займає [[Великий Вододільний хребет]], розташований вздовж узбережжя Квінсленду, Нового Південного Уельсу і частини Вікторії, хоч і назва гір не є зовсім коректною, позаяк подекуди хребет&nbsp;— це низькі пагорби, а найвищі гори не сягають вище 1600&nbsp;м над рівнем моря.<ref name="Johnson2009p202">{{Cite book| last = Johnson | first = David | year = 2009 | title = The Geology of Australia | edition = 2 | publisher = [[Cambridge University Press]] | isbn = 978-0-521-76741-5 | page = 202 }}</ref> Серце країни&nbsp;— це рівнини і височини центральної Австралії, які характеризуються наявністю пустель: [[Велика Піщана пустеля|Велика Піщана]], [[пустеля Гібсона]], [[Велика пустеля Вікторія]], [[пустеля Сімпсона]] з відомою Налларборською рівниною на південному узбережжі.<ref>{{cite web|year=2001|title=Central Ranges xeric scrub (AA1302)|work=Terrestrial Ecoregions|publisher=World Wildlife Fund|url=http://www.worldwildlife.org/wildworld/profiles/terrestrial/aa/aa1302_full.html|accessdate=2010-06-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZmAJccH|archivedate=2013-06-23}}</ref><ref>{{Cite book| last = Banting | first = Erinn | year = 2003 | title = Australia: The land | publisher = Crabtree Publishing Company | isbn = 0-7787-9343-5 | page = 10 }}</ref><ref>{{cite web|last=Hopkins|first=Angas|year=2001|title=Tirari-Sturt stony desert (AA1309)|work=Terrestrial Ecoregions|publisher=World Wildlife Fund|url=http://www.worldwildlife.org/wildworld/profiles/terrestrial/aa/aa1309_full.html|accessdate=2010-06-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZmAz2WE|archivedate=2013-06-23}}</ref><ref>{{cite web|last=Hopkins|first=Angas|year=2001|title=Great Sandy-Tanami desert (AA1304)|work=Terrestrial Ecoregions|publisher=World Wildlife Fund|url=http://www.worldwildlife.org/wildworld/profiles/terrestrial/aa/aa1304_full.html|accessdate=2010-06-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZmDZlLm|archivedate=2013-06-23}}</ref>

На клімат Австралії суттєво впливають океанічні течії, зокрема Індійський океанський диполь та [[Ель-Ніньйо]], які корелюються періодичними посухами та сезонними тропічними системами низького тиску, які утворюють циклони у північній Австралії<ref>{{Cite news|url=http://www.theage.com.au/news/climate-watch/no-more-drought-its-a-permanent-dry/2007/09/06/1188783415754.html|title=No more drought: it's a 'permanent dry'|last=Kleinman|first=Rachel|date=6 September 2007|accessdate=30 March 2010|work=[[The Age]] | location=Melbourne}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://news.independent.co.uk/world/australasia/article2465960.ece|title=Australia's epic drought: The situation is grim|last=Marks|first=Kathy|work=[[The Independent]]|date=20 April 2007|accessdate=30 March 2010|location=London}}</ref>. Ці чинники стимулюють атмосферні опади, які суттєво відрізняються кожного року. Більша частина північної Австралії має субекваторіальинй клімат із переважанням літніх опадів, або мусонний клімат<ref name="bomclim">{{cite web|title=Australia&nbsp;– Climate of Our Continent|publisher=Bureau of Meteorology|url=http://www.bom.gov.au/lam/climate/levelthree/ausclim/zones.htm|accessdate=2010-06-17|year=2010|archiveurl=http://www.webcitation.org/659djdcKw|archivedate=2012-02-02}}</ref>. Третина Австралії&nbsp;— це пустелі та напівпустелі<ref name="portrait">{{Cite book|title=Australia: Portrait of a continent |last=Loffler |first=Ernst |authorlink= |coauthors=Anneliese Loffler, A. J. Rose, Denis Warner |year=1983 |publisher=Hutchinson Group (Australia) |location=Richmond, Victoria |isbn=0-09-130460-1 |pages=37–39 }}</ref>. Південно-західна частина Австралії має [[середземноморський клімат]]<ref>{{cite web|title=Climate of Western Australia|publisher=Bureau of Meteorology|url=http://www.bom.gov.au/lam/climate/levelthree/ausclim/ausclimwa.htm|accessdate=2009-12-06|archiveurl=http://www.webcitation.org/659dkRvPX|archivedate=2012-02-02}}</ref> На крайньому південному сході, включно з Тасманією, помірний клімат<ref name="bomclim" />.

Найголовнішою річкою Австралії є [[Муррей (річка)|Муррей]], яка протягом всього року не пересихає. Найдовшими притоками Мюррею є [[Дарлінг]] та [[Маррамбіджі]]. [[Басейн річки|Басейн]] річок Мюррей-Дарлінг займає 1&nbsp;млн км², тобто 14&nbsp;% від всієї площі Австралії. Найгустіша річкова мережа на острові Тасманія, де річки мають переважно мішане дощове й снігове [[Живлення річок і озер|живлення]].

'''Острови''': [[Нова Гвінея]] і [[Тасманія]]; [[Австралійська Антарктична територія]]

== Природа ==
{{Main|Гідрогеологія Австралії|Флора Австралії|Сейсмічність Австралії}}

[[Австралія (континент)|Австралія]]&nbsp;— найменший, переважно рівнинний, сухий материк (одна третина материка&nbsp;— тропічні пустелі).

Середня частина Австралії&nbsp;— низовина (з висотами до 100 м) з западиною, де розташоване оз. [[Ейр]]. Західна частина&nbsp;— Західноавстралійське плоскогір'я (400—500 м) з окремими хребтами та столовими горами. Східну частину Австралії займає [[Великий вододільний хребет]] (найвища точка Австралії&nbsp;— гора [[Косцюшко (гора)|Косцюшко]], 2228 м)<ref name="Атлас7">Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач [[Скуратович Олег Ярославович|Скуратович О. Я.]]&nbsp;— К. : ДНВП «Картографія», 2008.</ref>. В океані вздовж північно-східного узбережжя Австралії розташовується [[Великий Бар'єрний риф]].

Більша частина Австралії розташована в тропіках, північ&nbsp;— у субекваторіальному кліматичному поясі, південь&nbsp;— у субтропічному, о. Тасманія&nbsp;— у помірному.

Найбільші річки&nbsp;— [[Муррей]] і [[Дарлінг]].

== Населення ==
{{main|Населення Австралії}}
Станом на 1 липня 2007 населення Австралії становило 20 001 546 осіб.
До кінця XVIII століття населення Австралії складали [[австралійські аборигени]], [[Аборигени островів Торресової протоки|остров'яни Торрес Стрейт]] і аборигени [[Тасманія|Тасманії]] (між цими трьома групами існують культурні і навіть зовнішні відмінності).
Більшість населення Австралії&nbsp;— нащадки іммігрантів XIX і XX століть, більшість з яких прибули з [[Велика Британія|Великої Британії]] та [[Ірландія|Ірландії]]. Заселення Австралії вихідцями з Британських островів почалося 1788 року, коли на східному березі Австралії висадилась перша партія засланців, які заснували перше британське поселення [[Порт-Джексон]] (майбутній [[Сідней]]). Добровільна імміграція з Великої Британії набула значних розмірів лише в 1820-ті, коли в Австралії стало швидко розвиватися [[вівчарство]]. Після відкриття в Австралії золота сюди з Великої Британії і почасти з інших країн прибула велика кількість іммігрантів. За 10 років (1851—1861) населення Австралії збільшилося майже втричі, перевищивши 1&nbsp;млн людей.
У період з 1838 до 1900 в Австралію прибуло понад 18 тис. німців, що розселилися переважно на півдні країни; до 1890 німці були другою за численністю етнічною групою континенту. Серед них були лютерани, які піддавалися переслідуванням, економічні та політичні біженці&nbsp;— наприклад, ті, хто покинув Німеччину після революційних подій 1848.
У 1901 австралійські колонії об'єдналися у федерацію. Консолідація австралійської нації прискорилася в перші десятиліття XX століття, коли остаточно зміцніла загальнонаціональна економіка Австралії.
За період після Другої світової війни населення Австралії збільшилося більш ніж удвічі (після Першої світової війни&nbsp;— в 4 рази) завдяки здійсненню амбітної програми стимулювання імміграції. У 2001 році 27,4&nbsp;% населення Австралії становили люди, що народилися за кордоном. Найбільшими групами серед них були британці та ірландці, новозеландці, італійці, греки, нідерландці, німці, вихідці з Югославії, в'єтнамці, китайці.
Найбільше місто Австралії&nbsp;— Сідней, столиця найбільш густозаселеного штату Новий Південний Уельс.
Якщо пройти від узбережжя вглиб материка приблизно на 200 кілометрів, то почнуться малонаселені райони континенту. Буйні вологі ліси і багаті сільськогосподарські угіддя змінюються спекотною, сухою, відкритою місцевістю, де трапляються лише чагарникові зарості і злаки. Однак у цих місцевостях теж є життя. На сотні кілометрів простягаються великі овечі і коров'ячі пасовища, або [[ранчо]]. Далі вглиб материка починаються спекотні пустелі.

Офіційна мова&nbsp;— англійська (діалект, відомий як австралійська англійська).

=== Релігійний склад населення ===
74&nbsp;% всього населення&nbsp;— віруючі. Найбільше число віруючих віддають перевагу [[Християни|християнській]] вірі&nbsp;— 71&nbsp;% населення, серед них [[католики]]&nbsp;— 26,6&nbsp;%, прихильники [[Англіканська церква|англіканської церкви]]&nbsp;— 20,7&nbsp;%, Об'єднаної церкви&nbsp;— 6,7&nbsp;%, православні&nbsp;— 4&nbsp;%, баптисти&nbsp;— 2&nbsp;% і лютерани&nbsp;— 2&nbsp;% та інші. Серед нехристиянських віросповідань найбільше число послідовників [[Буддизм|буддизму]] і [[Мусульманство|мусульманства]]&nbsp;— по 1,5&nbsp;% усього населення&nbsp;— та деяких інших релігій.
Відповідно до Конституції Австралії, жодна з релігій не затверджується в законодавчому порядку і не одержує субсидій від держави. Разом з тим свобода совісті ніяк не обмежується. Основні християнські свята&nbsp;— Різдво і Великдень&nbsp;— визнаються як державні. Федеральний уряд і влада штатів надають фінансову допомогу недержавним школам, у тому числі тим, що утримуються релігійними громадами. Розміри цієї допомоги, що надавалася різним релігійним громадам, у минулому неодноразово викликали дискусії, але за останні 20 років це питання було врегульовано шляхом домовленості з представниками різних [[Конфесія|конфесій]]. Релігійні розходження населення виявлялися в діяльності політичних партій, і дотепер протестанти займають сильні позиції в [http://www.advantageaustria.org/international/zentral/business-guide-oesterreich/zahlen-und-fakten/auf-einen-blick/politisches-system.ru.html Ліберальній партії], а католики&nbsp;— у [http://www.advantageaustria.org/international/zentral/business-guide-oesterreich/zahlen-und-fakten/auf-einen-blick/politisches-system.ru.html Лейбористській].

=== Українці в Австралії ===
{{main|Українська діаспора Австралії}}
Після 1950 до Австралії прибуло ще небагато українців; тепер в Австралії живе близько 20 тис. українців. Вони розміщені приблизно так:
{| class="wikitable sortable"
|-
! [[Файл:Flag of Australia.svg|20px|link=Австралія|Австралія]] Назва території !! [[Файл:Flag of Ukraine.svg|20px|link=Україна|Україна]] Українців
|-
| {{AU-NSW}}|| 7,01 тис.
|-
| {{AU-VIC}}|| 5,52 тис.
|-
| {{AU-SA}}|| 4,02 тис.
|-
| {{AU-QLD}}|| 1,54 тис.
|-
| {{AU-WA}}|| 1,25 тис.
|-
| {{AU-TAS}}|| 0,02 тис.
|-
| {{AU-NT}}|| 0,1(?) тис.
|-
| {{AU-ACT}}|| 0,2(?) тис.
|-
| '''Разом'''|| 19,7 тис.<ref>Енциклопедія українознавства том 1 Київ 1993</ref>
|}

== Партії ==

{{main|Політичні партії Австралії}}

* Ліберальна партія (до 1944&nbsp;— Об'єднана партія Австралії, утворена 1931).
* Національна партія. Слід зауважити, що Національна та Ліберальна партії постійно є політичними партнерами, і їхнє об'єднання часто називають словом «Коаліція», незалежно від того, чи має ця коаліція владу, чи перебуває в опозиції.
* Лейбористська (Трудова) партія утворилася 1891 як партія робітничої аристократії. Зараз правляча (з 2007). Лідер&nbsp;— Кевін Радд.
* Комуністична партія Австралії (утворена 1920). У 1971&nbsp;р. посварилася з [[КПРС]], що призвело до розколу та створення нової «справді марксистсько-ленінської» партії, яка дістала назву Соціалістична партія Австралії.

=== Профспілковий рух ===

[[Професійна спілка|Профспілки]] в Австралійському Союзі виникли у 50-х рр. 19 сторіччя. 1956 налічували близько 1700 тис. членів. Більшість профспілок (з загальної кількості 370) входить до об'єднань: Австралійської ради профспілок (заснована 1927, входить до Міжнародної конфедерації вільних профспілок) та Австралійського робітничого союзу, очолюваного реформістами.

== Преса ==
В Австралійському Союзі виходить понад 60 великих газет та інші періодичних видань. Важливіші газети: «Геральд» {"''The Herald''"); «Сідні морнінг геральд» («''The Sydney Morning Herald''»), «Дейлі телеграф» («''Daily Telegrahp''»), «Сан» («''The Sun''»), «Дейлі міррор» «''Daily Mirror''»). Компартія видає газети «Трібюн» («''Tribune''») і «Гардіан» («''Guardian''») та журнал «Комюніст рев'ю» («''Communist review''»). Найбільше газетне агентство «Острейліан Ассошіейтед Пресс» («''Australian Associated Press''») тісно зв'язане з британським агентством [[Рейтер]].

== Економіка ==
Австралійський Союз&nbsp;— індустріально-аграрна країна з високим рівнем розвитку капіталізму. Великі концерни, тісно зв'язані з монополіями США і Великої Британії, майже повністю контролюють економіку.

Країна посіла '''десяте''' місце в рейтингу [[Група Світового банку|Світового банку]] [[Рейтинг «Doing Business»|«''Doing Business''»]] за [[2013]] рік<ref>[http://www.doingbusiness.org/rankings Doing Business 2013 report]</ref>.

{{main|Економіка Австралії}}

=== Промисловість ===
{{Main|Корисні копалини Австралії|Історія освоєння мінеральних ресурсів Австралії|Гірнича промисловість Австралії}}

Промисловість розміщена дуже нерівномірно: більша її частина зосереджена на південному сході країни.
* Основу енергетики Австралійського Союзу становить кам'яне і буре вугілля. У 1958 видобуто кам'яного вугілля 20,7&nbsp;млн т (штати Новий Пд. Уельс, Квінсленд), бурого&nbsp;— близько 11&nbsp;млн т (район м. Мельбурна).
* Вироблено 20&nbsp;млрд квт-год електроенергії, з них 4/5&nbsp;— на теплоелектростанціях.
* Потужність нафтопереробних заводів&nbsp;— 8,6&nbsp;млн т [[нафта|нафти]] (1957).
[[Файл:Australian oil and gas facilities map-en.svg|thumb|500px|center|Карта родовищ Австралії]]
* Розвинута гірнича промисловість У 1957 видобуток (за вмістом металу) залізної руди&nbsp;— 2,5&nbsp;млн т (Пд. Австралія, район Айрон-Ноб та ін.), свинцевої руди&nbsp;— 318 тис. т, цинкової&nbsp;— 249 тис. т (Новий Південний Уельс, район Брокен-Хілл); розробляються родовища золота (Західна Австралія), урану (Квінсленд). У невеликих розмірах видобувають молібден, вольфрам, марганець, кобальт. Австралійський Союз займає 1-е місце в світі з виробництва цирконію і рутилу.
* Чорна металургія працює на місцевій сировині. У 1958 виплавлено чавуну 2280 тис. т, сталі&nbsp;— 3208 т. Найважливіші центри чорної металургії&nbsp;— Порт-Кембл, Ньюкасл і Літгоу в Новому Південному Уельсі. В кольоровій металургії виділяється виробництво цинку&nbsp;— 116,6 тис. т (основний центр Рісдон), свинцю&nbsp;— 254,4 тис. т (Порт-Пірі, 2-е місце серед капіталістичних країн). Працюють мідеплавильний завод, алюмінієвий комбінат. Значного розвитку набули деякі галузі машинобудування: автобудування (головним чином з частин, що імпортуються з США і Великої Британії), суднобудування (Сідней, Мельбурн, Уаялла, Брисбен), с.-г. машинобудування (міста Пд. і Пд. Сходу), виробництво електротехнічного устаткування (Сідней, Мельбурн, Аделаїда, Брисбен), різних верстатів і озброєння.
* Хімічна промисловість виробляє синтетичне пальне, сірчану к-ту, добрива, вибухові речовини.
* В харчовій промисловості виділяються м'ясокомбінати, зосереджені в містах штатів Квінсленд, Вікторія і Новий Пд. Уельс. Підприємства борошномельної, маслоробної, цукрової, пивоварної промисловості розміщені більш рівномірно в портах і внутр.районах. У текст. промисловості провідне місце займав виробн. вовни (шт. Вікторія і Новий Пд. Уельс).

=== Сільське господарство ===
Австралійський Союз&nbsp;— країна великого землеволодіння. Найкращі землі захопили британські аристократи, лендлорди і капіталісти-скватери. У 1950 на г-ва, що мали понад 1000 га (11&nbsp;% заг. кількості ферм), припадало 89,6&nbsp;% землі, а на г-ва дрібних фермерів (28&nbsp;% заг. кількості ферм)&nbsp;— лише 0,3&nbsp;% землі. Під орними землями зайнято трохи більше 1&nbsp;% всієї площі країни. Скотарство і землеробство (крім узбережних районів) мають екстенсивний напрям.

Австралія є одним з найбільших у світі виробників і експортерів зернових. Найбільше значення серед зернових культур має [[пшениця]]. Посівна площа пшениці в середньому коливається від 11,1&nbsp;— 13,4&nbsp;млн га. На її частку припадає понад половина всіх посівних площ. Врожайність пшениці різниться за роками залежно від погодних умов і становить від 0,9 до 2,1 тонн/га. Переважно це озима пшениця, яка вельми чутлива до посух.

В середньому валовий збір пшениці становить від 10,1 (у посушливі роки) до 26,1&nbsp;млн тонн. Експорт&nbsp;— від 7,5 до 18,0&nbsp;млн тонн. Імпорт&nbsp;— 0,1-0,3&nbsp;млн тонн. Споживання усередині країни&nbsp;— 5,3&nbsp;— 6,5&nbsp;млн тонн. Перехідні запаси становлять 3,2&nbsp;— 9,6&nbsp;млн тонн.

Посівна площа по ячменю становить 3,5&nbsp;— 4,6&nbsp;млн га. Врожайність 1,0&nbsp;— 2,3 тонн/га. Виробництво коливається в рамках 3,9&nbsp;— 10,4&nbsp;млн тонн. Експорт&nbsp;— 1,9&nbsp;— 6,4&nbsp;млн тонн, залежно від світової кон'юнктури. Споживання всередині країни становить 2,2&nbsp;— 3,8&nbsp;млн тонн. Перехідні запаси&nbsp;— 0,6&nbsp;— 2,7&nbsp;млн тонн.

Серед інших зернових культур виділяються [[кукурудза]] (використовується в основному на фураж), [[сорго]] (вирощується на зерно і на фураж), [[трітікале]] (гібрид жита і пшениці), а з олійних культур&nbsp;— [[земляний горіх]], [[соняшник]], [[сафлор]], [[ріпак]], [[канола]], [[соя]].

Посіви пшениці зосереджено в штатах Новий Пд. Уельс, Вікторія, Пд. Австралія і Зх. Австралія (94&nbsp;% посівної пл.). Менше значення мають посіви кукурудзи (Квінсленд). Невеликі площі зайняті посівами рису, тютюну, бавовнику.

Тваринництво&nbsp;— провідна галузь с. г.—дає бл. 2/3 вартості с.-г. продукції. За поголів'ям овець (149,3&nbsp;млн у 1958) А. С. посідає 1-е місце у світі. В окремі роки ''Австралійський Союз'' дає більше 1/4 світового виробництва вовни. Концентрація вівчарства в руках великих власників винятково висока. У 1950 1,6&nbsp;% всіх г-в концентрували у себе бл. 1/3 всього поголів'я (по 100 000 і більше овець кожне). Настриг вовни у 1958/59&nbsp;— 662 тис. т. Вівчарство зосереджене в шт. Новий Пд. Уельс (46&nbsp;% поголів'я), Вікторія (18&nbsp;%). Розводиться велика рогата худоба (16,9&nbsp;млн голів у 1958). Австралійський Союз&nbsp;— значний виробник м'ясо-молочних продуктів, мороженого м'яса, масла, сиру, консервованого молока. Найважливіші райони молочного тваринництва&nbsp;— пд.-сх. узбережжя, м'ясного&nbsp;— Квінсленд.

Вирощують цукрову тростину, банани, ананаси, земляний горіх (переважно в шт. Квінсленд), цитрусові (Пд. Австралія, Вікторія, Новий Пд. Уельс).

=== Транспорт ===
{{Детальніше|Список авіакомпаній Австралії}}
У 1800-х роках до північних районів Австралії задля спрощення пересування місцевими пустелями були завезені [[Одногорбий верблюд|дромадери]]. Наразі тут налічується близько 750 тисяч чистокровних верблюдів, котрих країна навіть експортує на Близький Схід.<ref>[http://www.dailytelegraph.com.au/news/special-features/in-depth/26-odd-things-about-australia/news-story/d5bd11770b3e06e0df5034c6220c6eb6 26 дивних фактів про Австралію]{{ref-en}}</ref>

В здійсненні міжрайонних зв'язків провідна роль належить залізничному транспорту. Загальна довжина залізниць&nbsp;— 42,4 тис. км. Майже всі залізниці державні. Найбільш забезпечені залізницями пд.-сх. і частково пд.-зх. райони Австралійського Союзу. Автошляхів&nbsp;— понад 200 тис. км, переважна більшість їх зосереджена у пд.-сх. частині країни. Тоннаж торг. флоту&nbsp;— 541 тис. т. Найголовніші порти: Сідней, Мельбурн, Аделаїда, Брисбен, Порт-Огаста, Фрімантл. Повітряний зв'язок здійснюється літаками великих національних та іноземних компаній.

=== Торгівля ===
[[Файл:2006Australian exports.svg|міні|праворуч|250пкс|Розподіл [[експорт]]у Австралії у країни світу у відсотках для кожної окремо взятої країни в 2006 році порівняно з лідером [[Японія|Японією]] (100&nbsp;% = $32,425,000,000)]]
Експорт представлений шерстю, алмазами, глиноземом, вугіллям, свинцем, збагаченими цинковими рудами; а також зерновими, м'ясом, цукром, нікелем, залізною рудою. Постійними торговими партнерами є [[Японія]], [[США]], Європейські країни.

Продукти сільського господарства становлять бл. 85&nbsp;% вартості експорту. Значна стаття експорту— поліметали. В невеликій кількості вивозяться чорні метали, устаткування. Основні статті імпорту: нафтопродукти, транспортні засоби, верстати, текстиль, каучук та ін. Частка Великої Британії в імпорті ''Австралійського Союзу'' у 1957—58 становила 41,8&nbsp;%, в експорті&nbsp;— 28,0&nbsp;%. В експорті ''Австралійського Союзу'' значна питома вага [[Японія|Японії]], [[Франція|Франції]], [[ФРН]], в імпорті&nbsp;— США.

=== Фінанси ===
Грошова одиниця&nbsp;— [[австралійський долар]]. До 1966 року був у вжитку австралійський фунт стерлінгів (1,25 австралійського фунта стерлінгів дорівнювали 1 [[фунт стерлінгів|британському фунту стерлінгів]]).

== Освіта ==

=== Школи ===

=== Університети ===
[[Файл:University of Sydney Main Quadrangle.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Університет Сіднея]]]]
Після закінчення середньої школи є можливість здобути університетську або професійну освіту, яка за останні 15 років зазнала значних змін. Є 35 державних університетів (з них деякі були перетворені в університети тільки у кінці [[1980-ті|1980-х]] років) і три приватних університети. Державні університети фінансуються федеральним урядом відповідно до визнаного наукового профілю.

Державні університети поділяють на три групи. До однієї з них відносять університети, які були засновані давно і мають чітко виражену наукову орієнтацію: [[Університет Сіднея|Сіднейський]] (заснований у [[1850]]), [[Університет Мельбурна|Мельбурнський]] ([[1853]]), [[Університет Аделаїди|Аделаїдський]] ([[1874]]), [[Університет Тасманії|Тасманійський]] ([[1890]]) у Хобарті, [[Університет Квінсленда|Квінслендський]] (1909) у Брисбені і [[Університет Західної Австралії|Західно-Австралійський]] (1911) у Перті.

До другої групи відносяться університети, створені в післявоєнний період, які, крім потужної наукової бази, приділяють велику увагу підготовці викладачів. Це [[Австралійський національний університет]] у Канберрі (заснований у [[1946]] році, з автономним Інститутом наукових досліджень); [[університет Нового Південного Уельсу]] в Сіднеї (1949), [[Університет Нової Англії (Австралія)|університет Нової Англії]] в Армідейлі (1954), університет Маккуорі в Сіднеї (1964), [[Університет Монаша|університети Монаша]] (1961) і Ла-Троб (1967) в Мельбурні, університет в Ньюкаслі (1965), університет Фліндерса в АделаїдІ (1966), університет Джеймса Кука в Таунсвіллі (1970), університет Гріффіта в Брисбені (1975), університет Мердока в Перті (1975), університет в Воллонгонзі (1975) і університет Дікіна в Джілонзі (1974).

Третя група охоплює університети, організовані в останні роки, деякі з них були перетворені з учительських коледжів, технологічних інститутів. До цієї групи входять в Новому Південному Уельсі&nbsp;— Сіднейський технологічний університет (отримав університетський статус у [[1988]] році), [[Університет Західного Сіднея|Західно-Сіднейський університет]] (1989), університет Південного Хреста (1994) і університет Чарлза Стерта (1989); у Вікторії&nbsp;— університет при Королівському Мельбурнському інституті технологій (1992), [[Університет Балларата|Балларатський університет]] (1994), Технологічний університет штату Вікторія (1990) і Суїнбернський технологічний університет (1992); в Квінсленді&nbsp;— Квінслендський технологічний університет (1989), Західно-Квінслендський університет (1991) та Центрально-Квінслендський університет (1994); у Західній Австралії&nbsp;— університет Едіт Кауаї (1985) і технологічний університет Кертін (1986); в Австралійської столичної території&nbsp;— Канберрський університет (1990) і в Північній території&nbsp;— університет Північної території (1989). Є також три приватні університети: університет Бонд (1987) у Голд-Кості (Квінсленд); Австралійський католицький університет (1991), зосереджений у семи кампусах у Східній Австралії, і університет Нотр-Дам (1989) у Західній Австралії.

З [[1984]] по [[1988]] роки студенти австралійських університетів не вносили плату за навчання. З [[1989]] року була введена система платної вищої освіти, за якою студенти вносили плату за весь курс навчання (яка насправді покривала лише частину фактичних витрат). Цю суму можна було внести відразу або після закінчення університету виплачувати частинами із заробітної плати, коли вона перевищить 21,334 австралійських доларів на рік. Станом на [[1999]] рік, розмір цієї плати становив 3409 австралійських доларів на рік за курси [[Гуманітарні науки|гуманітарних]], [[Соціальні науки|суспільних]] і педагогічних наук, 4855 австралійських доларів на рік за курси [[Технічні науки|технічних наук]], комп'ютерної технології і [[підприємництво|підприємництва]] і 5482 австралійських доларів на рік за курси [[юриспруденція|юриспруденції]], [[медицина|медицини]], [[стоматологія|стоматології]] і [[ветеринарія|ветеринарії]].

У 1996 році в університетах Австралії навчалося 630 тисяч чоловік, з них 72&nbsp;% (458 тисяч) з метою отримання диплома [[бакалавр]]а. Тривалість навчання коливається від трьох років для здобуття ступеня бакалавра наук або [[Бакалавр мистецтв|мистецтв]] до шести років для отримання диплома [[лікар]]я або [[хірург]]а. Університети Мельбурнський, Квінслендський і Нової Англії надають заочну освіту за деякми спеціальностями. Зростання вартості навчання призвело до раціоналізації відбору абітурієнтів і високого конкурсів при вступі у такі престижні університети, як Сіднейський, Мельбурнський і [[Австралійський національний університет|Австралійський національний]].

Крім університетів, в Австралії існує розгалужена система професійної освіти. У штатах і територіях функціонують інститути, що мають технічне та інше утворення. Вони фінансуються федеральним урядом і приватними особами. У 1996 році у цій системі навчалося 1,35&nbsp;млн студентів.
Станом на травень 1996, 42&nbsp;% австралійців у віці від 15 до 64 років (близько 5&nbsp;млн чоловік) мали освіту вище середнього, в тому числі 1,5&nbsp;млн&nbsp;— по ступінь бакалавра і більш високі ступені.

== Культура ==
У [[1880]]—[[1895]] роках, коли в Австралії посилилася тенденція до об'єднання країни, почався досить помітний культурний підйом, що залишив слід у художній літературі. Дві світові війни, міжвоєнний період економічної кризи і великий наплив європейських іммігрантів після [[1945]] року вплинули на формування специфічної австралійської національної культури. За останні десятиліття австралійські художники, музиканти, вчені та письменники стали краще відомі за кордоном.

=== Музеї і бібліотеки ===
Найбільші в Австралії&nbsp;— Бібліотека штату Вікторія (Мельбурн), Національна бібліотека (Канберра), Бібліотека штату Новий Південний Уельс (Сідней) і Бібліотека Фішера при Сіднейському університеті&nbsp;— нараховують більш ніж по два мільйони томів. Бібліотека Мітчелла в Сіднеї&nbsp;— основне джерело з історії Австралії; крім того, там знаходиться безцінна колекція рукописів.

Національний військовий музей знаходиться у Канберрі, а Музей старожитностей&nbsp;— в Сіднейському університеті. Місцева флора і фауна демонструються у Австралійському музеї у Сіднеї. Національна художня галерея у Мельбурні має чудовою колекцією. Новий Національний музей Австралії відкритий у Канберрі у [[2001]] році.

=== Література ===
{{Main|Австралійська література}}
Література Австралійського Союзу&nbsp;— це література англійською мовою (аборигени писемності не мають). В 1-й пол. 19 ст. розвивалась під впливом [[Англійська література|літератури метрополії]]. Національна реалістична література, пройнята гуманізмом, народилась в атмосфері суспільно-політичному піднесення 90-х рр. 19 сторіччя. Її засновниками були Т. Коллінз, Г. Лоусон та інші.

Події першої світової війни, комуністичний переворот у Російській імперії змінили австралійську літературу. Набрав сили соціальний роман, в якому викривається капіталістичний визиск, звучить протест проти фашизму, змальовується трагедія аборигенів: «Робочі воли» (1926), «Кунарду» (1929) [[Катарина Сусанна Прічард|К.-С. Прічард]]; «Доля Річарда Мегоні» (1917—1929) [[Генрі Хендель Річардсон|Г.-Х. Річардсон]]; «Переправа» (1930), «Легенда про Сандерсова» (1937) [[Венс Палмер|В. Палмера]]; «Тібурон» (1935) [[Керрі Теннант|К. Теннант]]; «Загарбники» (1934), «Спадкоємці» (1936) [[Браян Пентон|Б. Пентона]]; «Цукровий рай» (1936) Д. Девенні; «Каприкорнія» (1938) [[Ксав'є Герберт|К. Герберта]] та інші.

В 40—50 рр. виникає література, яка відображає життя з позицій революц. пролетаріату: трилогія найстарішої письменниці К.-С. Прічард&nbsp;— «Дев'яності роки» (1946), «Золоті милі» (1948), «Крилате насіння» (1950), в якій узагальнюється істор. шлях австрал. народу; роман [[Френк Гарді|Ф. Гарді]] «Влада без слави» (1950) та ін. Тема критики суспільства і боротьби за соціальні права, національну незалежність і мир розкрита в прозі [[Алан Маршалл|А. Маршалла]] (зб. оповід. «Як тобі там, Енді?», повість «Я навчився стрибати через калюжі», 1956) і [[Джон Моррісон|Дж. Моррісона]] (роман «Порт призначення», 1950; зб. «Чорний вантаж» та інші оповідання, 1955), в поезії [[Барлетт Адамсон|Б. Адамсона]] і [[Мері Ґілмор|М. Гілмор]], в п'єсах [[Мона Бренд|М. Бренд]] 50-х рр. («Чужі», «Під нашим небом») і [[Елен Дімфна К'юсек|Д. К'юсек]] («Тихоокеанський рай», 1958) та інших.

=== Архітектура і образотворче мистецтво ===
{{детальніше|Мистецтво Австралії}}
[[Файл:Golden Summer Eaglemont Arthur Streeton.jpg|міні|праворуч|220пкс|Артур Стрітон. Золоте літо, Ігльмонт (1889). [[Канберра]], Національна галерея Австралії.]]
Корінне населення Австралії здавна знало мистецтво гравірування, різьблення і розпису (на Пд. і в центр. частині А. С.&nbsp;— геометричний криволінійний, на Зх.—прямолінійний орнамент). Прикрашали побутові й культові предмети, зброю, розписували фарбами тіло та обличчя. На Пн. зустрічаються сюжетні наскельні розписи: монохромні лінійні зображення людей (здебільшого міфологічних істот), що відзначаються динамікою та енергією малюнка, поліхромні живописні зображення тварин, птахів, риб, плазунів. Знайдено також дерев'яні пластичні фігури та вирізьблені на камені рельєфні зображення. Нове мистецтво Австралії розвивається з кінця 18 ст. під впливом англ. мистецтва. В 19 ст. стали відомими аквареліст К. Мартене, графік-реаліст С.&nbsp;Г.&nbsp;Гілл, живописець-пейзажист Б.&nbsp;Л.&nbsp;Бювелот і його послідовники: Т. Робертс, А. Стрітон, Ф. МакКаббін та ін., що визначили національне обличчя мистецтва країни. Наприкінці 19&nbsp;— на початку 20 ст. поширюються напрями, зв'язані з академізмом (Дж. Ламберт) і модернізмом (брати Н. та Л. Ліндсі). В 30—40-х рр. 20 ст. стали відомими талановиті місцеві художники, що засвоїли техніку зх.-європ. живопису. Серед них Альберт Наматьїра (академік живопису), який створив низку яскравих, пройнятих любов'ю до рідної країни пейзажів. Він організував групу художників-аборигенів. Останнім часом в А. С. проникають модні зх.-європ. формалістичні течії (кубізм, сюрреалізм, абстракціонізм). Для передового, зв'язаного з життям австралійського мистецтва 1940—50-х рр. характерна сповнена експресії творчість У. Добелла, Н. Куніхана та ін.

Розвиток монументального будівництва в Австралійському Союзі почався в кінці 18 ст. і перебував під впливом англ. класицизму і неоготики (див. [[Готика]]). В 2-й пол. 19— поч. 20 ст. розгорнулась інтенсивна забудова міст Сіднея, Мельбурна, Брисбена і Аделаїди. Для цього періоду характерним в еклектичний напрям в архітектурі (будинок головного поштамту в Сіднеї на вул. Мартінплейс у формах ранньо-ренесанського палацу та інші). З 20-х рр. 20 ст. в архітектурі Австралійського Союзу поширюються нові течії, в основному конструктивізм (урядові будинки в Канберрі, Сіднеї, Мельбурні та інші).

=== Театр ===
[[Файл:Sydney opera house side view.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Сіднейський оперний театр]]]]
Корінне населення Австралійського Союзу [[театр]]у не знало. Перші театральні вистави колоністів і засланих до Австралії з [[Королівство Великої Британії|Королівства Великої Британії]] засуджених осіб відносяться до [[1780-ті|80-х]] років [[18 століття|XVIII століття]]. У [[1830-ті|30]]—[[1840-ві|40-ті]] роки [[19 століття|XIX століття]] у [[Сідней|Сіднеї]], [[Хобарт]]і, [[Аделаїда|Аделаїді]], [[Мельбурн]]і почали створюватись постійно діючі театри. У другій половині XIX століття театри об'єднуються у трести, які очолили Дж.&nbsp;Коппін, Дж.&nbsp;Вільямсон, А.&nbsp;Гарнер, Д.&nbsp;Бусіко-молодший та інші, які згодом стали відомими театральними діячами країни. Театри ставили твори австралійських авторів, європейську та американську класику, намагаючись копіювати закордонні постановки. На початок [[20 століття|XX століття]] театри переживали фінансовий і творчу кризу. У [[1910-ті|10]]—[[1930-ті|30-ті]] роки активізувалась діяльність прогресивних літературно-театральних об'єднань, які відіграли велику роль у формуванні національного театру. Об'єднання ставили переважно національну драматургію&nbsp;— [[Катаріна Сусанна Прічард|Катаріну Сусанну Прічард]], Луїса Ессона, У.&nbsp;Мура, К.&nbsp;Вотсона, В.&nbsp;Палмера, С.&nbsp;Маккі, а також п'єси французьких, англійських, російських та інших європейських авторів. У [[1936]] році робочі самодіяльні театральні колективи (які виникли у 30-ті роки) об'єдналися у «Лігу нового театру», діяльність якої сприяла появі «нових театрів» («нью тіетр»).

Умови, у яких протікала робота театральних колективів (відсутність постійних приміщень, матеріальні труднощі), не сприяли зростанню і розвитку національного театру; у спектаклях переважав театральний провінціалізм. Створений у [[1954]] році державний «Австралійський єлизаветинський театральний трест» ставив завдання розвитку професійного австралійського театру (у тому числі балетного та оперного), проте субсидії надавалися переважно балетним трупам, які наприкінці [[1950-ті|50-х]] років&nbsp;— у [[1960-ті|60-ті]] роки поширилися й досягли значного професійного рівня. Серед танцівників&nbsp;— Гарт Велч, танцівниць&nbsp;— Мерілін Джонс, Ж. Карін, Е. Файфілд та інші. Керівники балетної трупи&nbsp;— балетмейстери Роберт Гелпменн і Пеггі ван Праг.

Група Австралійський балет, заснована у [[1961]] році, виступає переважно у Сіднеї і Мельбурні, вона неодноразово гастролювала за кордоном. Австралійський театр танцю був заснований у [[1965]] році в Аделаїді, його очолював відомий хореограф Меріл Танкарт. Сіднейська хореографічна компанія організує вистави в Оперному театрі, які завоювали широке визнання у країні.

Більшість театрів у країні так звані комерційні, з них ведучі&nbsp;— «Театральна компанія Дж. Вільямсона», об'єднання «Тіволі» і трест «Гарнет Х. Керолл». Ці театри не мають постійних режисерів і постійного складу акторів, на головні ролі запрошуються «зірки» з інших країн. У розвитку національного театру значна діяльність «репертуарних» (не комерційних) театрів Сіднея («Олд тоут», «Індепендент тіетр», «Сент-Мартінс-тіетр», «Емералд-гілл-тіетр») і Мельбурна. Репертуарні театри, сміливо експериментуючи, ставлять спектаклі, які відрізняються високим професіоналізмом (театри мають постійні будівлі, акторські школи-студії); існують вони головним чином на грошові пожертвування місцевої інтелігенції. У репертуарі класична драматургія, п'єси сучасних зарубіжних і національних авторів.

У країні є національний інститут драматичного мистецтва (Мельбурн). Значна кількість акторів приходять у театри з аматорських так званих малих театрів, широко поширених у передмістях і в провінції. У Сіднеї, Ньюкаслі і Мельбурні цікаво працюють напівпрофесійні театри («''New Theater''»), де ставляться насамперед національна та класична драматургія. Прогресивна соціальна спрямованість цих театрів визначає їх репертуар, гру акторів.

=== Кіно ===
Австралійський кінематограф достатньо розвинений, щоб забезпечити внутрішній попит країни. Деякі картини стають загальновідомим у світі й отримують світові нагороди, наприклад фільм «[[Кравчиня (фільм, 2015)|Кравчиня]]» або молодіжні серіали «[[Грозове каміння]]», «[[H2O: Просто додай води]]» та «[[На краю Всесвіту]]».

== Свята ==
{| border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|- bgcolor="#B5E0FD"
! Дата
! Назва
! Короткий опис
|- bgcolor= "#E0FFFF"
| [[1 січня]]<ref name=overlap>Блакитним кольором позначені нерухомі, рожевим&nbsp;— рухомі дати (свята, що припадають щороку на різні числа). Зеленим кольором позначені фестивалі, пам'ятні дати тощо, що мають велике значення для країни, але що не є святами у прямому розумінні цього слова.</ref>
| [[Новий рік]]<ref name=division>Державний вихідний день</ref>
| [[Австралійці]] святкують це [[свято]] [[літо|влітку]]. У [[Південна півкуля|Південній півкулі]]&nbsp;— сонячно і спекотно.
|- bgcolor="#E0FFFF"
| [[26 січня]]
| [[День Австралії]]<ref name=division>Державний вихідний день</ref>
| 26 січня [[1788]] року капітан [[Артур Філіп]] висадився в [[бухта|бухті]] [[Сідней|Сіднея]], підняв [[Прапор Великої Британії|британський прапор]] і заснував першу колонію&nbsp;— [[Новий Південний Уельс]].
|- bgcolor="#FFE4E1"
| Перший [[вівторок]] [[лютий|лютого]]
| [[Марді Гра]]
| Парад [[гомосексуалізм|геїв]] і [[Лесбійство|лесбійок]], тісно пов'язаний з традицією зимових [[карнавал]]ів перед настанням [[Великий Піст|Великого Посту]].
|- bgcolor="#FFE4E1"
| Перша [[декада]] лютого
| Новий рік за [[Китайський календар|місячним календарем]]
| Китайська традиція жити за різними календарями прижилася і в Австралії, де немало вихідців з [[Китай|Китаю]].
|- bgcolor="#F0FFF0"
| Другий [[тиждень]] лютого
| [[Королівська регата]]
| Королівська регата в [[Гобарт]]і ([[штат]] [[Тасманія (штат)|Тасманія]]) вперше відбулася в [[1838]] році. З тих пір залишається одним з найпопулярніших щорічних заходів Австралії і старим спортивним змаганням в Тасманії. [[Регата]] проходить протягом трьох днів, закінчуючись в другий вівторок лютого.
|- bgcolor="#E0FFFF"
| [[14 лютого]]
| [[День святого Валентина|День святого Валентина (День всіх закоханих)]]
| В цей день в Австралії проводиться багато фестивалів
|-bgcolor="#FFE4E1"
| Другий вівторок [[березень|березня]]
| [[День Співдружності]]
| Щорічне свято [[Співдружність націй|Співдружності націй]]
|- bgcolor="#F0FFF0"
| Третій [[понеділок]] березня
| [[День Канберри]]
| Австралійці відзначають день, коли [[Канберра|столиця країни]] отримала своє [[ім'я]]
|- bgcolor="#E0FFFF"
| [[21 березня]]
| [[День гармонії]]
| День об'єднання всіх націй проти расової дискримінації. Символ заходу&nbsp;— помаранчева стрічка, знак антирасизму
|- bgcolor="#FFE4E1"
| Березень-травень
| [[Пасха]]<ref name=division>Державний вихідний день</ref>
| Пасха в Австралії святкується за католицьким календарем, але припадає на [[осінь]], на відміну від весни в [[Північна півкуля|Північній півкулі]].
|- bgcolor="#E0FFFF"
| [[1 квітня]]
| [[День сміху|День дурня (День сміху)]]
| Так само як і в інших країнах світу, мешканці Австралії розігрують один одного і дарують незвичайні смішні подарунки
|- bgcolor="#E0FFFF"
| [[25 квітня]]
| [[День захисника Вітчизни (Австралія)|День захисника Вітчизни]], Anzac Day
| Цього дня по всій країні проходять урочисті церемонії пам'яті і подяки, присвячені всім чоловікам і жінкам, загиблим у війнах.
|- bgcolor="#FFE4E1"
| Перший понеділок березня&nbsp;— [[Західна Австралія]]<br/> Другий понеділок березня&nbsp;— [[Вікторія (штат)|Вікторія]] і [[Тасманія (штат)|Тасманія]]<br/> Перший понеділок травня&nbsp;— [[Квінсленд]] і [[Північна територія (Австралія)|Північна територія]]<br/>Перший понеділок жовтня&nbsp;— [[Австралійська столична територія|Столична територя]] , [[Новий Південний Уельс]] і [[Південна Австралія]]
| [[День праці]]<ref name=division>Державний вихідний день</ref>
| День восьмигодинного [[робочий день|робочого дня]], день досягнень [[робітник]]ів за свої права. В різих штатах святкується в різні дні, оскільки до цього у різних штатах до роботи по 8 годин в день пришли в різний час
|- bgcolor="#FFE4E1"
| Друга [[неділя]] травня
| [[День матері]]
|Цей день австралійці використовують для того, щоб виразити щиру подяку і вдячність своїм матерям. Дорослі дарують серйозні подарунки, малюки&nbsp;— квіти і листівки.
|- bgcolor="#FFE4E1"
| Перший понеділок [[червень|червня]]
| [[День заснування]]
| [[1 червня]] [[1829]] року перші поселенці західного побережжя завершили свою подорож з [[Британія|Британії]] до Австралії, до колонії на річці [[Свон]]
|- bgcolor="#E0FFFF"
| [[3 червня]]
| [[День Мабо]]
| День, коли Верховний Суд підтвердив право аборигенів і жителів островів протоки Торесса володіти і користуватися землею в місцях їх традиційного проживання. Найширше День Мабо святкується в місцях традиційного мешкання корінного населення, а на островах Торесса цей день є вихідним. Названий на честь правозахисника [[Едді Мабо]], який відстояв це право в [[1992]] році.
|- bgcolor="#FFE4E1"
| Другий понеділок [[червень|червня]]
| День народження королеви<ref name=division>Державний вихідний день</ref>
| Насправді королева [[Єлизавета II (королева Великої Британії)|Єлизавета Олександра Мері Віндзор]] народилася [[21 квітня]] [[1926]] року, але перенесла святкування свого дня народження на дещо більш сонячний і теплий (у Європі) час.
|- bgcolor="#FFE4E1"
| Перша неділя [[вересень|вересня]]
| День батька
| День всіх батьків. Люди дякують своїм батькам за турботу і підтримку. Найчастіше діти дарують квіти, шоколад і намальовані ними самими листівки своїм дорогим татам, дідусям, дядькам і всім важливим чоловікам в їх житті. Найпопулярніший подарунок цього дня&nbsp;— [[краватка]].
|- bgcolor="#F0FFF0"
| Перший [[вівторок]] [[листопад]]а
| [[Кубок Мельбурна]]
| [[Кінні перегони]], ставки на яких робить майже кожен австралієць
|- bgcolor="#F0FFF0"
| [[11 листопада]]
| День пам'яті
| День пам'яті, також відомий як День маків і День перемир'я. Цього дня згадують всіх загиблих в [[Перша світова війна|Першій]] і [[Друга світова війна|Другій]] світових війнах, шанують пам'ять жертв численних військових конфліктів.
|- bgcolor="#E0FFFF"
| [[25 грудня]]
| [[Різдво]]<ref name=division>Державний вихідний день</ref>
| Святкуєтся як і в більшості країн.
|- bgcolor="#E0FFFF"
| [[26 грудня]]
| День подарунків
| Також Boxing Day. В цей день прийнято дарувати подарунки людям біднішим від себе. За традицією ці подарунки робляться в коробках, звідси й назва.
|}

== Див. також ==
* [[Список міст Австралії]]
* [[Австралійська кухня]]
* [[Список країн, де столиця не є найбільшим містом]]
* [[Мумба – Сідней (етанопровід)]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Джерела ==
* Австралійський Союз // Українська Радянська Енциклопедія (видання друге), тт. 1, 10. К., 1977.
* Ковальчук О. О. [http://www.history.org.ua/?termin=Avstraliia Австралія] // {{ЕІУ|1|17}}
* Трощинський В.П. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=42403 Австралія, Австралійський Союз] // {{ЕСУ}}
* Cleary, Henry. [http://www.newadvent.org/cathen/02113b.htm Australia] // ''[[The Catholic Encyclopedia]]''. Vol. 2. New York: Robert Appleton Company, 1907.
* Андреева В.&nbsp;М.&nbsp;Австралия. М., 1956;
* Мухин Г. И., Потемкин М.&nbsp;П.&nbsp;Австралия. М., 1956;
* Дукмасов Н. А, К вопросу об экономической структуре Австралии. «Известия Всесоюзного географического общества», 1958, т. 90, в. 1;
* Милейковский А. Австралия. Очерк экономической географии. Л., 1937;
* Народы Австралии и Океании. Под ред. С.&nbsp;А.&nbsp;Токарева и С.&nbsp;П.&nbsp;Толстова. М., 1956;
* Очерки общей этнографии. Под. ред. С.&nbsp;П.&nbsp;Толстова, М.&nbsp;Г.&nbsp;Левина, Н. Н, Чебоксарова. М., 1957;
* Кучинский Ю, История условий труда в Великобритании и Британской империи. М., 1948;
* The Cambridge history of the British Empire, vol. VII, part 1. Australia. Cambridge, 1933;
* Greenwood G. Australia. A social and political history. Sydney. 1955;
* Петриковська А. Австралійська проза. «Всесвіт», 1958, №&nbsp;6.
* {{ГЕС3}}
* McGuire P., The Australian theatre, L.&nbsp;— Melb. 1948;
* Hunt H., The making of Australian theatre, Melb., 1960;
* Kardoss J., Theatre arts in Australia, Sydney, 1960.

== Посилання ==
{{ci}}
* [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Avstraliia  Австралія] // [[Енциклопедія історії України]] (ЕІУ) на сайті Інституту Історії НАНУ
* [http://kolumb.kz/places/about/australia Довідкова інформація про Австралію]
* [http://australia.at.ua/ Австралія (україномовний ресурс) ]
* [http://geograf.at.ua/index/0-57 Австралія&nbsp;— фізико-географічна та соціоекономічна характеристика]
* [http://australia.stranyonline.ru/ Австралия, книга Фактов ЦРУ 2011 (CIA The World Factbook) ]
{{Оновити|дата=жовтень 2006}}
<center>

{{Австралія в темах}}
{{Navboxes
| list =
{{ОЕСР}}
{{Країни, що визнали Голодомор геноцидом}}
{{Австралійський Союз}}
{{Країни Австралії і Океанії}}
{{Королівства Співдружності}}{{Велика двадцятка}}}}

{{ВП-портали|Австралія|Географія|Історія}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Австралія| ]]
[[Категорія:Конституційні монархії]]
[[Категорія:Держави-члени Співдружності Націй]]
[[Категорія:Англомовні країни і території]]
[[Категорія:Федеральні держави]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]