Перегляд вихідного коду сторінки Австралія

{{Картка країни
|загальнопоширена_назва = Австралії
|native_name = {{lang-en|Commonwealth of Australia}}
|conventional_long_name = Австралійський Союз
|зображення_прапор = Flag of Australia.svg
|зображення_герб = Coat of Arms of Australia.svg
|назва_род = Австралії
|національний_девіз = відсутній (раніше ''Advance Australia'')
|зображення_карти = AUS orthographic.svg
|столиця = [[Канберра]]
|розташування_столиці =
|офіційні_мови = [[Англійська мова|англійська]]<sup>1</sup>
|найбільше_місто = [[Сідней]]
|національний_гімн = «[[Гімн Австралії|Уперед, прекрасна Австраліє»]]<br/>{{lang-en|Advance Australia Fair}}<br/>{{center|[[Файл: U.S. Navy Band, Advance Australia Fair (instrumental).ogg]]}}
|незалежність = [[Незалежність]]
|дати_отримання_незалежності = від [[Велика Британія|Великої Британії]]
|established_event1 = [[Конституційний акт Австралійського Союзу|Конституційний акт]]
|established_date1 = [[1 січня]] [[1901]]
|established_event2 = [[Вестмінстерський статут (1931)|Вестмінстерський статут]]
|established_date2 = [[9 жовтня]] [[1942]]
|established_event3 = [[Австралійський акт]]
|established_date3 = [[3 березня]] [[1986]]
|класифікація_за_розміром_території = 6-те
|площа_території = 7 688 287<ref name="gaarea"/>
|покрито_водою_відсоток = 0,76
|форма_правління = [[конституційна монархія]]
|leader_title1 = [[Монархія Австралії|монарх]]
|leader_name1 = [[Єлизавета II]]
|leader_title2 = [[Генерал-губернатор Австралії|генерал-губернатор]]
|leader_name2 = [[Девід Герлі]]
|leader_title3 = [[Прем'єр-міністр Австралії|прем'єр-міністр]]
|leader_name3 = [[Скотт Моррісон]]
|population_estimate = 25 250 000<ref name="pop2018"/>
|population_estimate_year = [[2019]]
|population_estimate_rank = 51-ше
|населення_згідно_перепису = 23 402 000<ref name="census2016"/>
|рік_перепису_населення = [[2016]]
|густота_заселення = 3.3
|класифікація_за_густотою_заселення = 236-те
|GDP_PPP      = $1.31 трлн<ref name="imfAU"/>
|GDP_PPP_rank    = 19-те
|GDP_PPP_year    = 2018
|GDP_PPP_per_capita = $52 191<ref name="imfAU"/>
|GDP_PPP_per_capita_rank = 17-те
|GDP_nominal    = $1.5 трлн<ref name="imfAU"/>
|GDP_nominal_rank  = 13-те
|GDP_nominal_year  = 2018
|GDP_nominal_per_capita = $59 655<ref name="imfAU"/>
|GDP_nominal_per_capita_rank = 10-те
| HDI_year = 2017
| HDI = 0,939<ref name="HDI"/>
| HDI_rank = 3-тє
| HDI_category = <span style="color: #009900">дуже високий</span>
|валюта = [[Австралійський долар]]
|код_валюти = AUD
|часовий_пояс = [[Час в Австралії|декілька]]<sup>2</sup>
|utc_поправка = +8{{!}}UTC+8&nbsp;— +10,5
|часовий_пояс_літній_час = [[Час в Австралії|декілька]]<sup>1</sup>
|utc_поправка_літній_час = +8—+11
|телефонний_код = 61
|код країни   = AU / AUS / 036
|інтернет_домен = [[.au]]
|ремарки = <sup>1</sup>Англійська мова «де юре» не має жодного офіційного статусу.<br/><sup>2</sup>Існують деякі відхилення від зазначених часових поясів (див. [[Час в Австралії|Адміністративний поділ]]).
}}
{{otheruses|Австралія (значення){{!}}Австралія}}

'''Австра́лія,''' або '''Австралі́йський Сою́з''' ({{lang-en|Commonwealth of Australia}}{{sfn|Constitution of Australia|2012}})&nbsp;— незалежна [[федеративна держава]], що знаходиться у [[Південна півкуля|Південній півкулі]] й повністю займає [[Австралія (континент)|однойменний материк]], прилеглий великий острів [[Тасманія]] на півдні й численні дрібні навколо, серед яких [[Острів Норфолк|Норфолк]] і [[Лорд-Гав]] у [[Тихий океан|Тихому океані]], [[Кокосові острови]] в [[Індійський океан|Індійському]] та інші<ref name="УРЕконт"/>. Площа країни дорівнює 7 688 287 км², [[Список країн за площею|6-те]] місце серед країн світу і перше серед країн [[Океанія|Океанії]]<ref name="gaarea"/>. Австралія на півночі відділена від [[Папуа Нова Гвінея|Папуа&nbsp;— Нової Гвінеї]] водами [[Торресова протока|Торресової протоки]], [[Тиморське море|Тиморського]] і [[Арафурське море|Арафурського морів]] від [[Індонезія|Індонезії]] та [[Східний Тимор|Східного Тимору]]; на сході&nbsp;— водами [[Коралове море|Коралового моря]] від [[Соломонові Острови|Соломонових Островів]], [[Вануату]] і [[Нова Каледонія|Нової Каледонії]] ([[Франція]]); на південному сході&nbsp;— водами [[Тасманове море|Тасманового моря]] від [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]]{{sfn|Атлас світу|2005}}. {{перехід|#Географічне положення|2|}}

[[Населення Австралії|Населення країни]] становить 25,25&nbsp;млн осіб<ref name="pop2018"/>. Австралія&nbsp;— країна [[Імміграція|іммігрантів]], переселенці складають 26 % населення, за цим показником країна посідає [[Список країн за кількістю іммігрантів|9-те]] місце у світі<ref name="A29"/><ref name="A30"/>. Столиця Австралії&nbsp;— місто [[Канберра]], розташоване у спеціально створеній [[Австралійська столична територія|Австралійській столичній території]]. Найбільше місто&nbsp;— [[Сідней]]. Країна високо [[Урбанізація|урбанізована]], більшість населення мешкає на південному сході, у штатах [[Вікторія (штат)|Вікторія]] та [[Новий Південний Уельс]]<ref name="pop2018"/><ref name="A12"/>. Близько 60 % населення проживає в найбільших містах та їхніх [[Міська агломерація|агломераціях]]: Сідней [[Мельбурн]], [[Брисбен]], [[Перт]] та [[Аделаїда]]. Середня [[густота населення]] 3,3 особи на км², це найнижчий показник у світі<ref name="worldatlas"/>. {{перехід|#Розселення|2|}}

За сотню років країна зберегла й стабільно підтримує ліберально-демократичну політичну систему. Австралія&nbsp;— [[конституційна монархія]], яку очолює британський монарх ([[Єлизавета II]]), представлена [[Генерал-губернатор Австралії|генерал-губернатором]] ([[Пітер Косгроув]]). Виконавча влада в країні представлена [[Уряд Австралії|кабінетом міністрів]] на чолі з [[Прем'єр-міністр Австралії|прем'єр-міністром]] ([[Скотт Моррісон]]), що призначається [[Парламент Австралії|двопалатним парламентом]]. {{перехід|#Політика|2|}} [[Адміністративний поділ Австралії|Федерація]] складається з 6 штатів, що мають власні уряди і парламенти, і 10 окремих територій. {{перехід|#Адміністративно-територіальній поділ|2|}} Австралія головна військово-політична сила в регіоні, [[Список країн за військовими витратами|13-те]] місце у світі за військовими витратами<ref name="A28"/>. {{перехід|#Збройні сили|2|}} Австралія є членом [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]] (UN), [[Велика двадцятка|Великої двадцятки]] (G20), [[Співдружність націй|Співдружності Націй]], [[АНЗЮС|Тихоокеанського пакту безпеки]] (ANZUS), [[Організація економічного співробітництва та розвитку|Організації економічного співробітництва та розвитку]] (OECD), [[Форум тихоокеанських островів|Форуму тихоокеанських островів]] (PIF), [[Світова організація торгівлі|Світової організації торгівлі]] (WTO), [[Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво|Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва]] (APEC) та механізму [[Асоціація держав Південно-Східної Азії|АСЕАН]] +6. {{перехід|#Міжнародні відносини|2|}}

Австралія була заселена [[Австралійські аборигени|корінними австралійцями]] близько 60 тис. років тому<ref name="softpedia"/>. Австралійські аборигени розмовляли мовами, що становлять 250 окремих груп{{sfn|Suzane Romaine (ed)|1991}}<ref name="Social Trends"/>. Образотворче [[Мистецтво австралійських аборигенів|мистецтво аборигенів]], з яким можна ознайомитись на скелях у різних куточках країни є найстарішим у світі<ref name="A26"/>. Уперше європейці з'явились на континенті [[1606]] року, це була голландська експедиція [[Віллем Янсзон|Віллема Янсзона]]<ref name="УРЕконт"/>. Східна частина Австралії була досліджена [[Велика Британія|британською]] експедицією [[Джеймс Кук|Джеймса Кука]] наприкінці [[XVIII століття]]{{sfn|Australia|місце= Introduction. Factbook}}. [[26 січня]] [[1788]] року&nbsp;— [[День Австралії|національний день Австралії]], того дня була заснована перша колонія&nbsp;— [[Колонія Новий Південний Уельс|Новий Південний Уельс]]. [[1829]] року з утворенням [[Західна Австралія|Західної Австралії]] вся територія Австралії була включена до складу британської корони{{sfn|Australia|місце= Introduction. Factbook}}. До колонії на постійне проживання засилали засуджених, таким чином британці поступово заселили південно-східне узбережжя континенту. На початку [[1850-ті|1850-х]] років у країні розпочалась «[[золота лихоманка]]», що збільшила чисельність населення та значно пожвавила її економіку{{sfn|Davison, Hirst and Macintyre|1998}}. Населення континенту постійно зростало, до 1850-х років більша частина територій була досліджена. Загалом було створено 6 самоврядних колоній. [[1 січня]] [[1901]] року ці колонії об'єдналися, утворивши Австралійський Союз. {{перехід|#Історія|2|}}

Австралія&nbsp;— найдревніший<ref name="A13"/>, найпласкіший<ref name="smh21012005"/> і найсухіший континент<ref name="A15"/><ref name="A16"/> з найменш родючими ґрунтами на планеті<ref name="A17"/><ref name="A18"/>. Величезні розміри країни забезпечують різноманіття ландшафтів, з пустелями в центрі, [[Тропічні та субтропічні дощові ліси|тропічними лісами]] на північному сході й гірськими хребтами на сході<ref name="A20"/>{{sfn|Davison, Hirst and Macintyre|1998}}. Австралія має багаті, хоча ще не повністю досліджені [[природні ресурси]]. {{перехід|#Географія|2|}}

Австралія&nbsp;— країна з [[Розвинені країни|високорозвиненою економікою]], що посідає [[Список країн за ВВП (номінал)|13-те]] місце серед економік світу. Її економіка забезпечує [[Список країн за ВВП (номінал) на душу населення|13-ту]] сходинку в рейтинзі країн за [[Валовий внутрішній продукт|доходом на душу населення]]<ref name="A27"/>. Австралія отримує доходи від видобутку й експорту [[Корисні копалини|корисних копалин]], [[Сільськогосподарська продукція|сільськогосподарської сировини]], [[телекомунікації]], [[Банківська діяльність|банківської діяльності]] та [[Промисловість|виробництва]]<ref name="A23"/><ref name="A24"/><ref name="A25"/>. {{перехід|#Економіка|2|}} Австралія посідає перші позиції у різноманітних рейтингах країн, таких як якість життя, охорона здоров'я, освіта, тривалість життя, економічна свобода і захист громадських та політичних прав, [[Список країн за ІЛР|3-тє]] місце серед країн світу за показником [[Індекс людського розвитку|людського розвитку]] та 8-ме за загальним розвитком [[Демократія|демократії]]<ref name="World Audit"/><ref name="A32"/>. {{перехід|#Населення|2|}}

== Назва ==
{{main|Назва Австралії}}
Офіційна назва&nbsp;— '''Австралія''' ({{lang-en|Australia}}; {{IPA-en|əˈstreɪliə}}). Згідно з рішенням уряду від січня 1976 року за межами країни її називають просто Австралія, а уряд&nbsp;— австралійським, усередині країни&nbsp;— '''Австралійський Союз''' і уряд Союзу.

Назва країни походить з [[латинська мова|латинського]] терміна ''Terra Australis'', що означає «південна земля»<ref name="A276"/>. Територія була названа так ранніми європейськими дослідниками, що вважали гіпотетичний [[Австралія (континент)|австралійський материк]] набагато більшим, таким, що спроможній врівноважити суходіл північних материків<ref name="A34"/>. Ще на карті давньогрецького ученого [[Клавдій Птолемей|Птолемея]] на південь від південного тропіка значиться '''[[Невідома Південна земля]]''' ({{lang-en|Terra Australis Inkognita}}). Уперше топонім «Австралія» англійською мовою було використано [[1625]] року в праці ''«Нотатка про Південну Землю Святого Духа»'' ({{lang-en|A note of Australia del Espíritu Santo}}) [[Ричард Гаклюйт|Ричарда Гаклюйта]], яку вперше видав [[Семюель Поур]] в антології ''«Hakluytus Posthumus»''. Це помилкове спотворення оригінального іспанського топоніму островів [[Вануату]]<ref name="A35"/><ref name="A36"/><ref name="A37"/><ref name="A38"/>. [[Нідерландська мова|Голландською]] топонім уперше був використаний [[1638]] року в прислівниковій формі {{lang-nl|australische}} для позначення нововідкритих земель на південь від [[Джакарта|Батавії]]<ref name="A39"/>. Голландські вчені на відміну від інших європейських, що продовжували користуватись латинською назвою, стали використовувати терміни як ''australisch'', так і '''[[Нова Голландія]]''' ({{lang-nl|Nieuw Holland}}), запропонований [[Абель Тасман|Абелем Тасманом]] 1644 року. Британській мандрівник [[Метью Фліндерс]] першим обплив навколо Австралії і склав карту австралійських берегів, використав термін «Австралія» у своїй роботі ''«Подорож до Південної Землі»'' ({{lang-en|A Voyage to Terra Australis}}), як такий що «більш приємний для вуха й подібний до інших назв континентів»{{sfn|Flinders|1966}}<ref name="A34"/><ref name="A40"/>. Перше офіційне затвердження топоніму відбулося у квітні 1817 року, коли губернатор Нового Південного Уельсу [[Лохлен Маккуорі]] отримав карти Фліндерса від лорда [[Генрі Батерст]]а<ref name="A34"/><ref name="A41"/>. Вже у грудні він рекомендував [[Колоніальне міністерство|Колоніальному міністерству]] офіційно дотримуватись даної назви у документообігу<ref name="A42"/>. 1824 року [[Британське адміралтейство]] погодилось на використання топоніму на всіх своїх картах<ref name="A43"/>. 1830 року [[Гідрографічне бюро (Велика Британія)|Гідрографічне бюро]] видало перший офіційний ''«Довідник Австралії»'' ({{lang-en|The Australia Directory}})<ref name="A43"/>.

З початку [[XX століття]] вживають також скорочений розмовний варіант назви країни&nbsp;— '''Оз, Оззі''' ({{lang-en|Oz; Aussie}}). Часто у відношенні мешканців Австралії використовують термін «[[антиподи]]», а стосовно країни&nbsp;— «Земля під низом» ({{lang-en|Land Down Under}}), або просто «Під низом» ({{lang-en|Down Under}}). Інші поширені епітети Австралії: «Велика Південна земля» ({{lang-en|the Great Southern Land}}), «Щаслива земля» ({{lang-en|the Lucky Country}})&nbsp;— через [[Щаслива земля (книга)|однойменну]] книгу [[Дональд Горн|Дональда Горна]] 1964 року, «Засмагла країна»({{lang-en|the Sunburnt Country}})&nbsp;— через типове палюче сонце у ясному небі, «Темнокоричнева країна» ({{lang-en|the Wide Brown Land}})&nbsp;— через колір її ґрунтів. Останні два уперше введені в обіг австралійською поетесою [[Доротея Макеллар|Доротеєю Макеллар]] [[1908 у літературі|1908]] року в знаковому патріотичному вірші ''«[[Моя країна (вірш)|Моя країна»]]''<ref name="A45"/>.

== Природа ==
{{main|Географія Австралії}}
Австралійський Союз повністю займає [[Австралія (континент)|однойменний материк]] з низкою прилеглих островів, найбільший з яких&nbsp;— [[Тасманія (острів)|Тасманія]]. Австралію часто називають островом-континентом через її невеликий розмір та ізольованість<ref name="gaislands"/>, або найбільшим островом на планеті<ref name="dfat"/>. Площа країни дорівнює 7 688 287 км², [[Список країн за площею|6-те]] місце серед країн світу, перше в [[Океанія|Океанії]]<ref name="A19"/><ref name="gaarea"/><ref name="Britannica"/>. Це трохи більше ніж площа США без Аляски і Гаваїв{{sfn|Australia|місце= Geography. Factbook}}. Це найбільша держава Південної півкулі та найбільша держава без сухопутних кордонів{{sfn|Australia|місце= Geography. Factbook}}. Площа власне континенту становить 7 617 930 км² (2 941 300 миль²) + 0,1&nbsp;млн км² прилеглих островів<ref name="NatGeo"/>. Переважно рівнинний, сухий материк (одну третину материка займають тропічні пустелі)<ref name="NatGeo"/><ref name="bomclim"/>. На півночі країна омивається водами [[Арафурське море|Арафурського]] і [[Тиморське море|Тиморського морів]], затоки [[Карпентарія]], на півдні водами [[Велика Австралійська затока|Великої Австралійської затоки]], на заході відкритими водами [[Індійський океан|Індійського океану]]; на сході&nbsp;— водами [[Коралове море|Коралового]] і [[Тасманове море|Тасманового морів]] [[Тихий океан|Тихого океану]]{{sfn|Атлас світу|2005}}. Довжина берегової лінії Австралії становить 34,2 тис. км (без узбереж островів)<ref name="Coast"/>. Берегова лінія розчленована мало, найбільші півострови&nbsp;— [[Кейп-Йорк]] і [[Арнемленд]]<ref name="УРЕконт"/>.

=== Географічне положення ===
Територія Австралійського Союзу розташована між 9° і 55° паралелями [[Південна півкуля|південної широти]] та 72° і 167° меридіанами [[Східна півкуля|східної довготи]]{{sfn|Атлас світу|2005}}. Країна простягається з півночі на південь на 3200&nbsp;км, із заходу на схід&nbsp;— на 4100&nbsp;км<ref name="УРЕконт"/>.

{{Розташування|центр={{AUS}}|пн_зх={{IDN}}<br/>{{ETM}}<br/>[[Тиморське море]]|пн={{IDN}} {{PNG}}<br/>[[Арафурське море]]|пн_сх= →<br/>{{SOL}}|зх=↑<br/>[[Індійський океан]]<br/>↓|сх=[[Коралове море]]<br/>{{VAN}}<br/>{{NCL}}|пд_зх=|пд=← [[Південний океан]] →<br/>[[Антарктида]]|пд_сх=[[Тасманове море]]<br/>{{NZL}}}}

Крайні пункти Австралійського Союзу:
* крайня північна точка&nbsp;— острів [[Брамбл-Кей]] ({{lang-en|Bramble Cay}}) у [[Торресова протока|Торресовій протоці]] {{coord|09|08|00|S|143|52|00|E}};
* крайня південна точка&nbsp;— острови [[Бішоп і Клерк]] ({{lang-en|Bishop and Clerk Islets}}) на південний захід від острова [[Маккуорі]] {{coord|55|07|S|158|41|E}};
* крайня західна точка&nbsp;— острови [[Макдональд (острови)|Макдональд]] ({{lang-en|McDonald Islands}}) {{coord|53|02|20|S|72|36|04|E}};
* крайня східна точка&nbsp;— острів [[Острів Норфолк|Норфолк]] ({{lang-en|Norfolk Island}}) {{Coord|29|02|00|S|167|57|00|E}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Australia map maritime zones.png|border|Морські кордони Австралійського Союзу
Eborac Island at Cape York.jpg|border|Мис Йорк
Wilsons Promontory.png |border|Південно-Східний мис
Steep Point.JPG|border|Мис Стіп-Пойнт
Byron Bay Lighthouse Aerial Photograph.jpg|border|Мис Байрон
Lambert centre.jpg|border|Центр Ламберта
</gallery>
</small>

Крайні пункти континенту:
* крайня північна точка&nbsp;— [[Йорк (мис)|мис Йорк]] ({{lang-en|Cape York}}) {{coord|10|41|00|S|142|32|00|E}};
* крайня південна точка&nbsp;— [[Південно-Східний мис]] ({{lang-en|South Point}}) {{coord|39|08|10|S|146|22|30|E}};
* крайня західна точка&nbsp;— [[мис Стіп-Пойнт]] ({{lang-en|Steep Point}}) {{coord|26|09|05|S|113|09|20|E}};
* крайня східна точка&nbsp;— [[Байрон (мис)|мис Байрон]] ({{lang-en|Cape Byron}}) {{coord|28|38|00|S|153|39|20|E}};
* географічний центр&nbsp;— [[центр Ламберта]] ({{lang-en|Lambert Centre}}) {{coord|25|56|50|S|133|12|30|E}}.

[[Час в Австралії]]: [[Всесвітній координований час|UTC]]+10 (+8 годин різниці часу з [[Київ|Києвом]])<ref name="thetimenow"/>. [[Літній час]] вводиться першої неділі жовтня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в першу неділю квітня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад{{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}. Континентальна Австралія лежить у трьох годинних поясах: UTC+8, UTC+9,5, UTC+10; разом із островами зовнішніх територій: від UTC+5 на острові Герд до UTC+11 на острові Норфолк{{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}.

=== Геологія ===
{{main|Геологія Австралії}}
Австралія дуже древній континент, що лежить на [[Індо-Австралійська плита|Індо-Австралійській літосферній плиті]]{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014}}. У його основі на заході й центрі (приблизно 70 % континенту) лежить [[докембрій]]ський [[кратон]] перекритий масивним [[Осадовий чохол|осадовим чохлом]]<ref name="ГЕС"/>{{sfn|Australia|місце= Geography. Factbook}}. Найдревніші гірські породи позначені віком у 2,7&nbsp;млрд років. Центральна частина континенту зазнавала тривалого занурення у минулі геологічні епохи. Пізніші підняття та денудації зробили з Австралії найпласкіший континент з вирівняним та відносно одноманітним рельєфом. Зі східного краю до древнього кратону наприкінці [[Палеозойська ера|палеозою]] приєдналась [[гірська країна]] ([[Каледонська складчастість|каледонського]] й [[Герцинська складчастість|герцинського гороутворення]]), що була зруйнована [[Екзогенні процеси|екзогенними процесами]]. В пізньому палеозої та в першій половині [[Мезозойська ера|мезозою]] платформа була складовою частиною давнього материка&nbsp;— [[Гондвана|Гондвани]]<ref name="УРЕконт"/>. 25-30&nbsp;млн років тому, під час [[Альпійський орогенез|альпійського орогенезу]] ([[неоген]]&nbsp;— [[антропоген]]) ці гори знов були підняті на висоти 800—900&nbsp;м і утворили середньовисотний [[Великий Вододільний хребет]]<ref name="ГЕС"/>.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Ausgeolbasic.jpg|border|Геологічна карта Австралії {{ref-en}}
Terra Australis orogen 180Ma.jpg|border|Австралія як частина Гондвани, 180 млн років тому
Ausseis.jpg|border|Сейсмічність Австралійської плити, 1990-2000 роки
Three Sisters Sunset.jpg|border|Блакитні гори
</gallery>
</small>

Древність кристалічної платформи обумовлює відносний [[Сейсмічність|сейсмічний]] спокій в країні. На території Австралії відсутні діючі [[вулкан]]и, проте у південній частині Індійського океану в основі острова Герд лежить активний [[базальт]]овий [[стратовулкан]]&nbsp;— [[Біг-Бен (вулкан)|Біг-Бен]] (найвища вершина&nbsp;— Моусон-Пік), що представляє собою вершину підводного хребта [[Кергелен (плато)|Кергелен]]{{sfn|Australia|місце= Geography. Factbook}}. Скелясті острівці Макдональд поруч також вулканічного походження{{sfn|Australia|місце= Geography. Factbook}}.

Надра Австралії багаті на різноманітні корисні копалини: [[Залізні руди|залізна руда]], [[боксити]], [[Марганцеві руди|марганцеві]], [[Нікелеві руди|нікелеві]], [[Мідні руди|мідні]], [[Уранові руди|уранові]], [[Олов'яні руди|олов'яно]]-[[Вольфрамові руди|вольфрамові]] та [[поліметалічні руди]]&nbsp;— у гірських масивах західної Австралії та Великого Вододільного хребта; [[фосфати]], [[гіпс]], [[кам'яна сіль]]&nbsp;— у піщаних відкладеннях центральної Австралії, східного та південно-західного узбереж; [[Кам'яне вугілля|кам'яне]] та [[буре вугілля]] у різних регіонах країни; [[нафта|нафтоносні]] товщі шельфу північного заходу та південного сходу<ref name="ГЕС"/>.

{{see also|Корисні копалини Австралії|Гідрогеологія Австралії|Сейсмічність Австралії}}

=== Рельєф ===
{{main|Рельєф Австралії}}
Австралія повністю займає найменший, плаский та сухий материк (40 % в [[тропіки|тропіках]], ⅓&nbsp;— [[пустеля]], ⅔&nbsp;— [[напівпустеля|напівпустелі]]). Країна не має сухопутних кордонів. Австралія&nbsp;— найбільш рівнинний континент<ref name="smh21012005"/> і найнижчий серед материків (майже на половині його поверхні середня висота не перевищує 300 м) з найстарішими родючими ґрунтами<ref name="abc12091995"/><ref name="1degree"/>. Середні висоти&nbsp;— 330&nbsp;м над [[Рівень моря|рівнем моря]]; найнижча точка&nbsp;— уріз води озера Ейр (-15 м); найвища точка&nbsp;— гора [[Косцюшко (гора)|Косцюшко]] (2229 м){{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014}}<ref name="УРЕконт"/>. Найвища вершина на території, що належить Австралії&nbsp;— [[Моусон-Пік]] (2745&nbsp;м), що на [[острів Херд]]<ref name=gahigh/>.

Ландшафти Австралії різноманітні. Вони відрізняються добре збереженими рисами давніх геологічних епох. Давні [[архей]]ські поверхні місцями перекриті потужними латеритними корами, місцями виходять на поверхню у вигляді сильно [[Денудація|денудованих]] масивів або окремими останцями{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Завдяки тропічному положенню більша частина території країни зайнята пустелями, напівпустелями та сухими рідколіссями{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Australia New Guinea continent.jpg|border|Супутниковий знімок Австралії
Australia_relief_map.jpg|border|Гіпсометрична карта Австралії
Great Alpine Rd Vic Feathertop1.jpg|border|Великий Вододільний хребет
Mount Kosciuszko01Oct06.JPG|border|Гора Косцюшко
Flinders Ranges - near Rawnsley's Bluff.JPG|border|Хребет Фліндерс
</gallery>
</small>

Західна частина&nbsp;— [[Західно-Австралійське плоскогір'я]] найдревніша частина континенту; середні висоти 400—500&nbsp;м, найвища вершина&nbsp;— гора [[Брус (гора)|Брус]] (1236 м){{sfn|Атлас світу|2005}}. Воно оточене хребтами і столовими горами [[Кімберлі (плато)|Кімберлі]], [[Макдоннелл (хребет)|Макдоннелл]], [[Масгрейв]], [[Гамерслі]]<ref name="УРЕконт"/>. На висотах 400—600&nbsp;м знаходяться кам'янисто-щебенисті та піщані рівнини оточені невисокими гірськими грядами та ізольованими [[плато]]подібними масивами. На сході плоскогір'я переходить у гірські хребти Макдонелл (гора [[Зіл (гора)|Зіл]], 1510 м) та Масгрейв (гора [[Вудрофф]], 1440 м){{sfn|Атлас світу|2005}}. Гора [[Аугустус]] у Західній Австралії вважається найбільшим монолітом у світі<ref name="Monolith"/>.

Центральна низовина з рядом озерних западин пересохлих солоних озер з висотами до 100&nbsp;м знаходиться в районі масивного осадового чохла, що перекриває древній кристалічний масив. Найнижча точка континенту -12&nbsp;м знаходиться на березі солоного озера Ейр{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Серце країни&nbsp;— ряд великих пустель: [[Велика Піщана пустеля|Велика Піщана]], [[пустеля Гібсона|Гібсона]], [[Велика пустеля Вікторія]], [[пустеля Сімпсона|Сімпсона]] з відомою [[Налларбор|Налларборською рівниною]] на південному узбережжі<ref name="WWFAA1302"/>{{sfn|Banting, Erinn|2003}}<ref name="WWFAA1309"/><ref name="WWFAA1304"/>. У центральній частині континенту довгі високі [[Дюни|піщані гряди]] тягнуться в напрямку [[Панівні вітри|панівних вітрів]], переважно південно-східних пасатів. У пустелі Сімпсона їхня довжина сягає 250&nbsp;км, а висота 60 м (висота [[Патріарший собор Воскресіння Христового|Патріаршого собору]] на Лівому березі у Києві). Між грядами річища пересохлих річок, або озерні западини&nbsp;— сліди минулих [[Плювіал|гумідних епох]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. З півдня низовина оточена горами [[Фліндерс (хребет)|Фліндерс]] і [[Лофті]]<ref name="УРЕконт"/>.

Східну частину Австралії займає [[Великий Вододільний хребет]], розташований вздовж узбережжя,&nbsp;— низькі пагорби з вершинами переважно до 1600&nbsp;м над рівнем моря{{sfn|Johnson, David|2009}}. Це третій найдовший у світі гірський хребет, після [[Кордильєри|Кордильєр]] і [[Анди|Анд]]{{sfn|Australia|місце= Geography. Factbook}}. Він крутими схилами обривається до тихоокеанського узбережжя, та похилими сходами&nbsp;— «даунсами» знижується на заході. Хребет слугує найбільшим вододілом на континенті, на схід течуть річки до Тихого океану, на захід&nbsp;— до Індійського та внутрішніх безстічних областей. Найвищі масиви його концентруються на південному сході&nbsp;— [[Австралійські Альпи]] з найвищою вершиною країни, горою Косцюшко (2230 м){{sfn|Атлас світу|2005}}. Постійні снігові та льодовикові масиви у горах відсутні, але присутні давні [[Льодовиковий рельєф|льодовикові форми рельєфу]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. В океані вздовж північно-східного узбережжя Австралії на 2 тис. км простягнувся [[Великий Бар'єрний риф]], найбільший [[кораловий риф]] у світі<ref name=UNEP/>.

Завдяки нетривалій історії освоєння материка європейцями, трохи більше 200 років, та непридатним для сільського господарства факторам, більшість ландшафтів зберегли свій первісний вигляд. Найбільше видозмінені та освоєні людиною ландшафти концентруються на південному сході та південному заході, уздовж східного узбережжя. Приблизно 10 % території країни зайнято [[Селитебні землі|селитебними землями]] (будівлі та споруди у населених пунктах, транспортні магістралі){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}.

=== Клімат ===
{{main|Клімат Австралії}}

Кліматичні умови в країні обумовлюються розташуванням переважної частини території в тропічному поясі південної півкулі, зміна пір року відбувається обернено до зміни сезонів в Україні<ref name="УРЕконт"/>. Спекотне літо припадає на період з листопада по січень, прохолодна зима&nbsp;— на червень-серпень. Проте чітка зміна пор року простежується лише на на півночі на півдні, а виражається вона здебільшого в режимі зволоження. Австралія протягом усього року отримує значну кількість [[Сонячне випромінювання|сонячної енергії]], для всього материка характерні високі температури повітря, середні літні температури +20..+28&nbsp;°C, середні зимові +12..+24&nbsp;°C. Найнижчі зафіксовані температури на рівнинах -4..-6&nbsp;°C, у горах (Австралійські Альпи) -22&nbsp;°C. Над материком переважає континентальна [[Тропічне повітря|тропічна повітряна маса]] й низхідні рухи повітря, що робить Австралію найсухішим континентом на планеті. Більша частина материка розміщена у широтах, де панує південно-східна [[Пасати|пасатна циркуляція]]. І хоча повітряні маси рухаються з Тихого океану, вони не приносять значних [[Атмосферні опади|атмосферних опадів]] у внутрішні райони материка, бо Великий Вододільний хребет перехоплює вологу, рясні опади випадають тільки на [[Навітряний та підвітряний|навітряних схилах]] гір у вузькій прибережній смузі. На півночі «[[сезон дощів]]» припадає на літо, на півдні&nbsp;— на осінь-зиму, на східному узбережжі дощі випадають відносно рівномірно протягом всього року<ref name="УРЕконт"/>. Близько 40 % материка дістає 50-250&nbsp;мм опадів на рік і тільки 10 %&nbsp;— понад 1000 до 2000&nbsp;мм (східне узбережжя)<ref name="УРЕконт"/>. Крайня посушливість клімату Австралії істотно ускладнює використання земель у господарстві. Кожні 10-15 років в Австралії трапляються великі [[Посуха|посухи]], що тривають інколи по два-три роки<ref name="Age6092007"/><ref name="Independent20042007"/>. У цей період 2/3 материка дістає менше 25&nbsp;мм опадів на рік. Проте справжнім стихійним лихом для Австралії є раптові [[Злива|зливи]], з перевищенням місячної норми в 10-17 разів, що завдають величезної шкоди сільському господарству: гинуть урожаї та худоба, змивається ґрунт<ref name="Age6092007"/><ref name="Independent20042007"/>. На клімат Австралії суттєво впливають океанічні течії, зокрема диполь Індійського океану та [[Ель-Ніньйо]], які корелюються періодичними посухами та сезонними тропічними системами низького тиску, які утворюють [[циклон]]и у північній Австралії<ref name="Age6092007"/><ref name="Independent20042007"/>.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Australia-climate-map MJC01 1.svg|border|Кліматичні зони континенту {{ref-en}}
Australian ocean currents.png|border|Морські течії навколо Австралії {{ref-en}}
Evening monsoonal squall.jpg|border|Вечірній мусонний шквал у Дарвіні
Arhs robertson 7344.jpg|border|Сніг в Австралійських Альпах
Karijini1.jpg|border|Типове ясне небо над пустелею
</gallery>
</small>

Північна частина країни до 20° південної широти лежить у [[субекваторіальний кліматичний пояс|субекваторіальному кліматичному поясі]]<ref name="bomclim"/>{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014}}. Влітку переважають вологі [[екваторіальні повітряні маси]], взимку&nbsp;— посушливі [[Тропічні повітряні маси|тропічні]]{{sfn|ФГАМ|1964|с=20}}. Влітку вітри дмуть від, а взимку до [[екватор]]а. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період ненабагато прохолодніший за літній{{sfn|ФГАМ|1964|с=20}}. Пересічна середньодобова температура повітря у січні +28&nbsp;°C, липні +24&nbsp;°C<ref name="УРЕконт"/>. У літнє-осінній період (з листопада по квітень) з морів один-два рази (загалом до 14) надходять руйнівні [[Тропічний циклон|тропічні циклони]], під час яких швидкість вітрів перевищує 30 м/с. Так 1974 року циклоном «[[Трейсі (циклон)|Трейсі»]] майже вщент була зруйнована столиця Північної Території, місто Дарвін. Вдалині від моря взимку може відзначатись більш сухий сезон{{sfn|ФГАМ|1964|с=20}}. Поблизу східного узбережжя півострова Кейп-Йорк вологість повітря та кількість опадів значні у всі сезони, з максимумом влітку{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014}}. Агрокліматичні умови малопридатні для землеробства.

Західна та центральна частина континенту до 30° південної широти лежать у [[тропічний кліматичний пояс|тропічному кліматичному поясі]]&nbsp;— клімат різко континентальний{{sfn|Loffler|1983}}{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014}}. Увесь рік панують тропічні повітряні маси{{sfn|ФГАМ|1964|с=20}}. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Пересічна середньодобова температура повітря у січні +34&nbsp;°C, липні +10&nbsp;°C<ref name="УРЕконт"/>. Влітку середньодобова може 3-4 місяці не знижуватись нижче 37&nbsp;°C; абсолютний максимум&nbsp;— 50&nbsp;°C{{sfn|ФГАМ|1964|с=20}}. Переважають східні пасатні вітри, у теплий сезон з морів та океанів можуть надходити [[шторм]]и{{sfn|ФГАМ|1964|с=20}}. Південний захід континенту відомий найбільш [[Постійний вітер|постійним вітром]] на планеті, морським [[бриз]]ом, що зветься «[[доктор Фрімантл]]»{{sfn|Australia|місце= Geography. Factbook}}. На рівнині Налларбор кліматичні умови подібні до центральноавстралійських, з меншими зимовими температурами та більш м'якими літніми посухами.

На півдні клімат [[Субтропічний кліматичний пояс|субтропічний]]<ref name="bomclimWA"/>{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014}}. Влітку переважає тропічне повітря з ясною тихою [[антициклон]]ічною погодою, взимку&nbsp;— [[помірні повітряні маси|помірні]] з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною{{sfn|ФГАМ|1964|с=20}}. На південному заході значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів{{sfn|ФГАМ|1964|с=20}}. На південному сході більш рівномірний сезонний розподіл опадів, можливе випадіння снігу{{sfn|ФГАМ|1964|с=20}}. Пересічна середньодобова температура повітря у січні +20&nbsp;°C, липні +9&nbsp;°C<ref name="УРЕконт"/>. [[Суховій|Суховії]] з пустель можуть підвищувати середньодобові температури до +37..+38&nbsp;°C. Ці частини країни дуже сприятливі до ведення землеробства, садівництва та розведення худоби&nbsp;— пшенично-вівчарський пояс{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014}}.

Південна частина острова Тасманія лежить у [[Помірний кліматичний пояс|помірному кліматичному поясі]]<ref name="bomclim" />{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014}}. Перевалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос{{sfn|ФГАМ|1964|с=20}}. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, штормовими вітрами, можливий сніговий покрив{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014}}. Відносно прохолодне літо з більш антициклонічною погодою. Абсолютний мінімум до -6&nbsp;°C, у горах до -22&nbsp;°C<ref name="УРЕконт"/>. Зволоження рівномірне за сезонами, місцями надмірне. На заході вологі вітри з Індійського океану приносять рясні опади цілий рік; на східному узбережжі вітрова тінь, тож спостерігається посушливий сезон<ref name="bomclim" />.

=== Внутрішні води ===
{{main|Гідрографія Австралії}}
Австралія надзвичайно бідна на поверхневі води країна, лише 10-17 % атмосферних опадів потрапляє до водотоків країни, решта випаровується та просотується в ґрунт. Річкова сітка розвинута мало, майже 60 % території&nbsp;— [[Безстічна область|безстічні області]]<ref name="УРЕконт"/>. Більшість річок мають нерівномірний [[Режим річок|режим стоку]]; [[Живлення річок і озер|живлення]] дощове<ref name="УРЕконт"/>. Річний стік з континенту дорівнює 350 км³ (1 % поверхневого стоку планети){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Розподіл поверхневих вод територією країни нерівномірний, половина припадає на малозаселену північну частину, а на найважливіший сільськогосподарський район басейну [[Муррей (річка)|Муррею]] (2570 км)&nbsp;— [[Дарлінг (річка)|Дарлінгу]] (2740 км)&nbsp;— лише 14 % (1&nbsp;млн км²){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Повноводні короткі річки стікають з невеликої площі східних схилів [[Великий Вододільний хребет|Великого Вододільного хребта]] до Тихого океану; більшість території країни відноситься до [[Басейн річки|басейну]] Індійського океану, його річки пересихають у посушливий сезон{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Найбільші річки: [[Фіцрой (річка, Квінсленд)|Фіцрой]], [[Ропер]], [[Фліндерс (річка)|Фліндерс]], [[Вікторія (річка)|Вікторія]], [[Грегорі (річка)|Грегорі]], [[Мерчісон (річка)|Мерчісон]], [[Гаскойн (річка)|Гаскойн]], [[Ашбертон]], [[Де-Грей]]<ref name="УРЕконт"/>. На території західної та центральної Австралії присутні лише [[Крик (річка)|крики]], що наповнюються водами на короткий період злив. Найгустіша річкова мережа на острові [[Тасманія]], де річки мають переважно мішане дощове й снігове живлення{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}.

Муррей бере початок на західних схилах Австралійських Альп та несе свої води до Великої Австралійської затоки на захід{{sfn|Атлас світу|2005}}. Через значне випаровування та використання води на [[іригація|іригацію]] в районі гирла він сильно міліє та пересихає, вихід до затоки перекривають численні піщані [[Коса (географія)|коси]]. Дарлінг, права притока, через посуху може повністю пересихати вже в середній течії на період до 1,5 року. Ліві притоки Муррею, [[Маррамбіджі]] та [[Гоулберн]], повноводні, під час [[Повінь|повені]] розливаються на десятки км²{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Для річкових вод країни характерним є високий природній рівень [[Солоність|солоності]] та замуленість через зростання [[Ерозія ґрунтів|ерозії ґрунтів]]. Через [[Знеліснення|зведення лісів]] та інтенсивне землеробство піднявся рівень [[Засолені ґрунти|засоленості вод]]. Басейн Муррею-Дарлінгу майже повністю зарегульовано [[став]]ами, [[Водосховище|водосховищами]], зрошувальними системами. Система гідроспоруд «Сніжні гори» перекидає води річки [[Сноуі-Рівер]], що тече зі схилів Австралійських Альп на південь, до річкової системи Маррамбіджі на зрошення сільгоспугідь. На водосховищах споруджено гідроелектростанції{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Murray (fleuve).jpg|border|Муррей у середній течії
Le lac Hume près de Tallangatta.jpg|border|Муррей у нижній течії
Ord River.jpg|border|Північна річка Орд
NEO lake eyre big.jpg|border|Озеро Ейр, супутниковий знімок
ThargomindahHydro.jpg|border|Артезіанська свердловина
</gallery>
</small>

У центральній частині континенту присутні западини безстічних областей, заповнені пересихаючими [[Солоне озеро|солоними озерами]]: [[Ейр (озеро)|Ейр]], [[Герднер]], [[Торренс (озеро)|Торренс]], [[Фром (озеро)|Фром]], [[Дісаппойнтмент|Дисаппойнтмент]], [[Карнегі (озеро)|Карнегі]], [[Барлі (озеро)|Барлі]]<ref name="УРЕконт"/>. З півночі та сходу сюди збирають води довжелезні крики: [[Ейр-Крик]], [[Даямантіна]], [[Куперс-Крик]]{{sfn|Атлас світу|2005}}. Найбільше за площею озеро країни&nbsp;— [[плейстоцен]]ове озеро Ейр, що в наш час здебільшого представляє собою [[солончак]], який наповнюється водою тільки після рясних злив{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. У тропічній частині країни, на річці [[Орд (річка)|Орд]] створено найбільше водосховище{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}.

Загальна площа [[Артезіанський басейн|артезіанських басейнів]] країни сягає 3&nbsp;млн км² (40 % площі країни){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. В тропічній частині Австралії, на схід від Великого Вододільного хребта в Центральній низовині, знаходиться найбільший у світі [[Великий артезіанський басейн]]{{sfn|Атлас світу|2005}}. Більшість його солонуватих теплих вод залягає на значних глибинах (до 2 км); води використовують на потребу скотарства та в гірничій промисловості{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Окрім використання артезіанських вод важливим для господарства країни є багаторазовий водообіг, очищення вод, [[Опріснення води|опріснення морської води]]. Проте такий спосіб забезпечення прісною водою несе в собі небезпеку забруднення навколишнього середовища великою кількістю солей (приблизно 40 тонн на кожну 1 тис. м³ прісної води), що утворюються внаслідок опріснення{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}.

=== Ґрунти й рослинність ===
{{main|Ґрунти Австралії|Флора Австралії}}
Розміщення ґрунтового покриву в загальних рисах підпорядковане [[Широтна зональність|широтній зональності]], яка порушується лише в горах<ref name="УРЕконт"/>. Різкий посушливий тропічний клімат континенту призводить до того, що 3/4 території, від берегів Індійського океану на заході до західних схилів Великого Вододільного хребта на сході, займають пустелі та напівпустелі зі своєрідною рослинністю на [[Пустельні ґрунти|пустельних ґрунтах]] вивітреної озалізненої материнської породи&nbsp;— «аридні червоні землі»{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Ґрунти кам'янистих поверхонь [[Останець|останців]] вкриті кременистим щебенем&nbsp;— «гіббер». У центральній частині континенту довгі буро-червоні піщані гряди з куртинами [[спініфекс]]у розділяють фіолетово-зелені стрічки [[евкаліпт]]ів, [[Акація|акацій]] та [[Казуарина|казуарин]] вздовж сухих криків{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. На глинястих солончаках пересихаючих озер ростуть ендемічні види [[Лобода|лободи]] та [[Солянка (рослина)|солянок]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Унікальною особливістю Австралії є відсутність пустель на західному узбережжі тропічного поясу (аналог [[Атакама|Атаками]], [[Наміб]]у), тут їх замінюють напівпустелі. Рослинність напівпустель представлена [[Тонконогові|злаками]], [[полин]]ом, солянками, акаціями та евкаліптами [[маллі-скреб]]у на червоних і бурих щебенистих пустельних ґрунтах{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. На півночі, сході й півдні напівпустелі замінюють рідколісся з поодинокими евкаліптами, акаціями та казуаринами на червоних, червоно-коричневих, червоно-бурих та реліктових темних багатих [[гумус]]ом ґрунтах. Останні ґрунти дуже родючі, вони багаті на дефіцитний для континентальних ґрунтів [[фосфор]] і не потребують штучних добрив{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. [[Рідколісся]] по річковим вододілам виходять до східного тихоокеанського узбережжя, де [[підзолисті ґрунти]], які переходять у гірські лісові. Густий трав'яний покрив представлений високими (до 1,5&nbsp;м заввишки) злаками: [[Мітчелова трава|мітчелова]], [[Кенгурова трава|кенгурова]], [[Блакитна трава|блакитна]] (''Andropogon'') та [[трава Фліндерса]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. На півдні у субтропічному поясі через брак зволоження поширюються непрохідні [[скреб]]и та [[верес]]оподібні [[Лука (рослинність)|луки]] на родючих [[Каштанові ґрунти|каштанових]], коричневих, сіро-коричневих та реліктових червоно-бурих ґрунтах на південному заході{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}.

Завдяки тривалій ізоляції континенту після розходження колишніх частин Гондвани у мезозойську еру його флора відрізняється багатьма реліктовими формами подібними до африканських, південноазійських, південноамериканських та новозеландських. 3/4 видів вищих рослин країни&nbsp;— [[ендемік]]и{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}<ref name="УРЕконт"/>. Найхарактернішими деревами Австралії виступають 350 видів евкаліптів (до 135&nbsp;м заввишки) в усіх (окрім кам'янистих пустель) природних ландшафтах континенту, від екваторіальних [[Тропічні та субтропічні дощові ліси|вологих лісів]] півночі до помірних вологих лісів Тасманії, загалом 2 % території країни<ref name="УРЕконт"/>. Евкаліпт представлений на [[Герб Австралії|державному гербі]]. Стійка до шкідників та гниття, різноманітного кольору деревина евкаліптів, що використовується в суднобудуванні, будівництві, целюлозо-паперовій промисловості, на виготовленні меблів, цінується лісівниками усього світу. Його кора та листя містить до 40 % [[Ефірні олії|ефірних олій]], що використовуються фармацевтами{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Швидко зростаючі промислові насадження евкаліпту можна зустріти на усіх континентах. Через ефірні випаровування в евкаліптових лісах майже відсутній [[підлісок]]. Кущові форми евкаліптів утворюють специфічні рослинні угруповання: маллі-скреб та [[брігаллоу-скреб]]. Іншим характерним деревом Австралії виступає акація, що пристосувалась навіть до пустельних умов, де її зарості кущових форм утворюють своєрідний непролазний [[мальга-скреб]] на кам'янистих розсипах{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Australia Present Vegetation Map.png|border|Карта рослинного покриву {{ref-en}}
Australian bush02.jpg|border|Евкаліптові ліси
CSIRO ScienceImage 4284 Red Ferrosol soil profile in the Atherton Tablelands of north Queensland.jpg|border|Червонозем Квінсленду
Xanthorrhoea bushfire.JPG|border|Скреб після пожежі
Triodia hummock grassland.jpg|border|Напівпустельна рослинність
Hellyer Gorge, Tasmania.jpg|border|Вологі вічнозелені ліси Тасманії
</gallery>
</small>

[[Ліси Австралії]] займають лише 5 % території країни. Історично їхньому поширенню заважали тверді [[Латеритна кірка|латеритні кірки]] вивітрювання в екваторіальній зоні та природні й антропогенні [[Лісові пожежі в Австралії|пожежі]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Головні лісові масиви сконцентровані на [[Червоноземи|червоно-]] і [[жовтозем]]ах східного узбережжя&nbsp;— [[евкаліпт королівський]] (''Eucalyptus regnans''); на південно-західному узбережжі та на острові Тасманія на опідзолених [[Бурі лісові ґрунти|бурих лісових ґрунтах]]&nbsp;— [[Eucalyptus diversicolor|евкаліпт каррі]] (''E. diversicolor''). Незначні масиви евкаліптових лісів північного узбережжя досить далеко заходять по долинам криків на південь, безпосередньо в пустельну зону. Під пологом евкаліптів ростуть [[Пальма|пальми]], [[панданус]]и, [[Деревоподібні папороті|деревоподібна папороть]], трав'яні дерева, [[ліани]] з великими квітками обвивають стовбури<ref name="УРЕконт"/>. Уздовж річок та по заболоченим низовинам східного узбережжя збереглися реліктові вологі тропічні ліси з [[фікус]]ів, [[горіхове дерево|горіхових]], [[рожеве дерево|рожевих]] та [[жовте дерево|жовтих дерев]], пальм, хвойних (у субтропіках&nbsp;— [[Араукарія|араукарії]]). Ці ліси у позаминулому столітті зазнали значного знищення через цінні породи деревини. До 1930-х років залишилось лише 38,5&nbsp;млн га первісних лісів, усі інші були замінені вторинними{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Тасманійські ліси представлені евкаліптами, [[Південний бук|південним буком]], деревовидою папороттю, південними хвойними породами<ref name="УРЕконт"/>. Часто вони з повністю непрохідними заростями у підліску{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Через брак м'якої деревини хвойних порід в Австралії штучно висаджують великі масиви субтропічних видів з Середземномор'я та Північної Америки{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}.

{{see also|Австралійська біогеографічна область|Ліси Австралії}}

=== Тваринний світ ===
{{main|Фауна Австралії}}
Завдяки тривалій ізоляції континенту його [[фауна]] відрізняється [[Реліктові види|реліктовими формами]], що давно щезли, були замінені іншими, або ніколи не з'являлись на інших континентах&nbsp;— 90 % видів тварин ендемічні. У той самий час ця фауна є 10 % від усього [[біорізноманіття]] планети{{sfn|Australia|місце= Introduction. Factbook}}. Австралія&nbsp;— «країна живих викопних», тут збереглися представники древньої [[Сумчасті|сумчастої фауни]] планети<ref name="УРЕконт"/>. На континенті відсутні такі широко представлені на інших материках такі групи тварин, як [[копитні]] та [[примати]]<ref name="УРЕконт"/>. [[Хижі]] представлені [[Динго|собакою динго]], що з'явилась в Австралії разом з людиною досить недавно, 12-35 тис. років тому. Проти динго на межі штатів [[Квінсленд]] (району інтенсивного скотарства) та [[Південна Австралія]] було споруджено довжелезний тин&nbsp;— найдовшу штучну споруду на планеті{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Найбільшого різноманіття на континенті сягнули представники сумчастих: [[кенгуру]], [[коала]] (сумчастий ведмідь), [[вомбат]]и, [[Кускусоподібні|кускуси]], [[посуми]], [[Тасманійський диявол|сумчастий диявол]] (ендемік Тасманії){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Найбільший представник цієї групи, кенгуру, представлений на державному гербі. [[Кенгуру рудий|Руді]] та [[Кенгуру велетенський|сірі кенгуру]] сягають 1,5&nbsp;м зросту, в той час як група «[[валабі]]» представлена невеличкими тваринами, що живуть на скелях, деревах та займають екологічну нішу «ремигаючих» [[гризуни|гризунів]]. Під час посухи їхні величезні стада масово виздихують. Великі кенгуру становлять конкуренцію сільськогосподарській худобі, тому щорічно їх мільйонами відстрілюють. М'ясо в'ялиться, йде на корм домашнім тваринам, шкури йдуть на заготівлю. 4 види кенгуру вимерли внаслідок людського винищення{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Найпримітивніші звірі, [[однопрохідні]], представлені ендеміками континенту, реліктами мезозойської епохи: [[Єхиднові|єхидною]], що мешкає повсюдно на континенті, та [[качкодзьоб]]ом, що населяє водойми південного сходу<ref name="УРЕконт"/>{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}.

<small>
<gallery caption="«Австралійська п'ятірка»" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Red kangaroo - melbourne zoo.jpg|border|Великий рудий кенгуру
Emoe.jpg|border|Страус ему
Koala_climbing_tree.jpg|border|Коала
Platypus.jpg|border|Качкодзьоб
Long-beakedEchidna.jpg|border|Єхидна
</gallery>
</small>

З Європи були [[Інтродуковані види|інтродуковані]] на потребу мисливства: [[лисиця|лисиці]], [[олень|олені]] та [[кріль|кролі]]. Останні через декілька десятиліть так розповсюдились штатом [[Вікторія (штат)|Вікторія]], що майже вщент вигризали рослинність на певних ділянках, а під час посухи забивали висихаючі водойми своїми тільцями. Жодні спроби вплинути на їхню чисельність не давали результату, поки [[1950 у науці|1950]] року епідемія [[міксоматоз]]у не викосила значне поголів'я{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}.

Найбільший представник орнітофауни континенту&nbsp;— страус [[ему]], птах, що зображений на державному гербі. Він трохи поступається за розмірами своєму [[Страус африканський|африканському сородичеві]] й сягає ваги у 60&nbsp;кг{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. У північних вологих лісах мешкає інший птах, що не літає&nbsp;— [[казуар]]. Самець цього птаха сягає 1,5&nbsp;м зросту й має яскраве своєрідно забарвлене пір'я{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. У лісах водяться різноманітні [[Папугові|папуги]], птах-пересмішник&nbsp;— [[лірохвіст]], яскраво забарвлені [[Дивоптахові|райські птахи]], [[рибалочка]], [[Медолюбові|медососи]], [[сміттєві кури]] нагрібають величезні купи сміття&nbsp;— своєрідні [[Інкубатор (біологія)|інкубатори]] для яєць. На водоймах плавають ендемічні [[Чорний лебідь|чорні лебеді]]. З Європи були завезені міські [[горобець|горобці]] та [[шпак]]и{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}.

[[Плазуни]] представлені [[Плащоносна ящірка|плащоносною ящіркою]], [[Молох (ящірка)|ящіркою-молохом]]; у водоймах звичайні [[крокодил]]и{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. З [[іхтіофауна|іхтіофауни]] цікавий представник [[Дводишні|дводишних риб]], релікт мезозойської епохи&nbsp;— [[цератод]] (''Ceratodus''), що має одну легеню й здатний впадати в [[анабіоз]] у мулі під час посухи<ref name="УРЕконт"/>{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Континент населяють численні види [[Лускокрилі|метеликів]], [[Москіти|москітів]], [[Терміти|термітів]]<ref name="УРЕконт"/>.

{{see also|Ссавці Австралії|Птахи Австралії|Риби Австралії}}

=== Стихійні лиха та екологічні проблеми ===
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і [[Стихійне лихо|стихійні лиха]]{{sfn|Australia|місце= Geography. Factbook}}.
* На півночі: руйнівні циклони вздовж узбережжя; ерозія ґрунтів від надмірного випасу; Великий Бар'єрний риф біля північно-східного узбережжя під загрозою від надмірного туризму та судноплавства.
* У центральній частині: суворі посухи, опустелювання.
* На сході й південному сході: лісові пожежі; ерозія ґрунтів від надмірного випасу; зведення лісів; процеси урбанізації; підвищення солоності ґрунту за рахунок використання води низької якості; обмеженість водних ресурсів.
* У навколишніх водах зменшення морських біоресурсів через перевилов та забруднення вод.
* Вулканічна діяльність на віддалених островах Герд і Макдональд.

=== Охорона природи ===
{{main|Природоохоронні території Австралії}}
Уперше на державному рівні питання охорони лісів було підняте 1860 року{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}. Головною проблемою [[лісівництво|лісівництва]] на континенті завжди були пожежі, під час яких вигорало більше лісу, ніж заготовлялось (в окремі роки до 5 % усіх лісових масивів континенту). Перед Другою світовою війною, коли під час пожежі на південному сході було знищено 100 тис. га лісів, було створено [[Національна протипожежна служба Австралії|національну протипожежну службу]], заборонено розводити багаття в лісах, почали контролювати скотарів, нарізали «пожежні шляхи», почали практикувати контрольовані підпала опаду, в тому числі із застосуванням [[Пожежна авіація|пожежної авіації]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Природа}}.

Фауна континенту досить вразлива як до безконтрольного полювання, так і до пресингу інтродукованих видів, [[Свійські тварини|свійських тварин]] (насамперед хижих кішок і собак, травоїдних вівців). До «чорної книги» континенту занесено [[Тилацин|сумчастого вовка]], що зник в середині XX століття. Іншої долі зазнав коала, що також міг зникнути в 1930-х роках, проти його [[Флегматик|флегматична]] миловидість дозволила провести успішну PR-кампанію зі збереження і розселення цього австралійського ендеміка.

<small>
<gallery caption="Національні парки" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Grampians.jpg|border|Гремпіанс
Nullarbor_National_Park.jpg|border|Нулларбор
Kakadu 2431.jpg|border|Какаду
Part of Great Barrier Reef from Helicopter.jpg|border|Великий Бар'єрний риф
Purnululu_National_Park_DSC03767.jpg|border|Пурнулулу
</gallery>
</small>

1973 року було створено [[міністерство охорони природи Австралії]]. Пізніше законодавчими органами штатів були прийняті закони щодо збереження природи, природокористування надрами й водами, охорону родючості ґрунтів, чистоти повітря. Загальна площа охоронюваних земель не перевищує 2 % території країни. Здебільшого це [[Національний парк|національні парки]], що поєднують функцію як [[Охорона природи|захисту природи]], так і [[рекреація|рекреаційну]]. Парками керує федеральне агентство [[Парки Австралії]] ({{lang-en|Parks Australia}}), створене 1999 року під керівництвом міністерства екології. Більшість з них знаходяться поблизу міст і слугують місцем відпочинку містян. М'який режим заповідності дозволяє в них проводити [[видобуток корисних копалин]], заготівлю деревини і обмежений [[випас худоби]]. Найстаріші та найвідоміші національні парки: [[Маунт-Косцюшко]], [[Вайперфілд]], [[Вїлсонс-Промонторі]], [[Еунгелла]], [[Сенктуері]]<ref name="УРЕконт"/>. Також широко відомі національні парки [[Улуру-Ката-Тьюта (національний парк)|Улуру-Ката-Тьюта]], [[Національний парк Какаду|Какаду]], [[Національний парк Пурнулулу|Пурнулулу]], [[Південно-Західний національний парк]] та область озер [[Уїлландра]], які входять до списку [[Світова спадщина ЮНЕСКО в Австралії|Світової спадщини ЮНЕСКО]]<ref>[http://whc.unesco.org/pg.cfm?cid=31 Офіційний сайт ЮНЕСКО. Список об'єктів Світової спадщини]</ref>. Величезні території були узяті під охорону також в пустельних місцевостях&nbsp;— [[Грейт-Вікторіа-Дезерт]], [[Палм-Веллі (Австралія)|Палм-Веллі]], [[Сімпсон-Дезерт]]. Гострою проблемою постала розвідка нафтових полів на шельфі Коралового моря у другій треті XX століття, що становила пряму загрозу збереженню Великого Бар'єрного рифу. Поблизу міста [[Кернс]] було створено морський національний парк для збереження коралового рифу.

=== Фізико-географічне районування ===
{{see also|Екорегіони Австралії}}

== Історія ==
{{Історія Австралії}}
{{Main|Історія Австралії|Історія дослідження Австралії}}
Перші люди [[Доісторична Австралія|заселили Австралію]] 60 тис. років тому. [[Австралійські аборигени|Вони]] переправились через Торресову протоку і східним узбережжям дістались до острова Тасманія на півдні. До XVIII століття аборигени Австралії жили в умовах [[Первісне суспільство|первісного ладу]] і не знали [[землеробство|землеробства]]<ref name="УРЕ"/>.

Гіпотези про існування загадкової [[Невідома Південна земля|Невідомої Південної землі]] ({{lang-la|Terra Incognita Australis}}) висували ще античні географи й [[Космографія|космографи]], через умовну потребу врівноважити земну кулю чимось масивним «знизу». Перші звістки про північні береги австралійського континенту до Європи у [[XVI століття|XVI столітті]] привезли [[Португальська колоніальна імперія|португальці]], що переказали [[Малайці|малайські]] оповідання почуті ними на [[Молуккські острови|Молуккських островах]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}. [[1606]] року [[Нідерланди|голландський]] мореплавець [[Віллем Янсзон]] на судні «Дейфкен» переплив [[Торресова протока|Торресову протоку]] й пройшов уздовж узбережжя півострова [[Кейп-Йорк]]<ref name="УРЕконт"/>{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}. [[1642]] року [[Абель Тасман]] з південного заходу підійшов до берегів острова [[Тасманія]]<ref name="УРЕ"/>. Голландці дали ім'я нововідкритим землям&nbsp;— [[Нова Голландія (Австралія)|Нова Голландія]] ({{lang-nl|Nieuw-Holland}}){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}. 1688 року береги континенту досліджував британський мореплавець [[Вільям Дампір]]<ref name="УРЕ"/>. [[1770]] року [[Велика Британія|британський]] капітан [[Джеймс Кук]] на кораблі «Індевор» підійшов до східного узбережжя континенту{{sfn|Australia|місце= Introduction. Factbook}}. [[1797]] року англійський мореплавець [[Метью Фліндерс]] відкрив [[Бассова протока|Бассову протоку]], впродовж [[1801]]-[[1803]] років обійшов навколо материка, дослідив південні, східні та північні береги й запропонував назвати новий нововідкритий континент&nbsp;— Австралією{{sfn|Flinders|1966}}{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
The Fort - West Wallabi Island - Colour.JPG|border|Перше європейське поселення на острові Західний Валлабі, 1629 рік
Coronelli_globe_terrestre.jpg|border|Нова Голландія на глобусі Вінченцо Коронеллі, 1683 рік
Australia discoveries by Europeans before 1813 en.png|border|Дослідження Австралії до 1812 року
Emanuel Phillips Fox Captain Cook Botany Bay.jpg|border|Висадка капітана Кука в Ботанічній затоці
ArthurPhilip.jpg|border|Артур Філіп, перший губернатор Нового Південного Уельсу
Australian states history.gif|border|Процес творення Австралійського Союзу
</gallery>
</small>

=== Колонізація ===
[[26 січня]] [[1788]] року&nbsp;— [[День Австралії|національний день Австралії]], того дня була заснована перша колонія&nbsp;— місто [[Сідней]]<ref name="УРЕ"/>. Адміністрація колонії та військові чини захоплювали найкращі землі південно-східної Австралії, а тубільців, що за рівнем свого розвитку не могли бути використані як об'єкт експлуатації, витісняли в пустелі й фізично винищували. З кінця XVIII століття Австралія стала місцем заслання для британських правопорушників, діячів [[Чартизм|чартистського руху]]. Найбільшим місцем перебування засланих був [[Порт-Артур (Тасманія)|Порт-Артур]] на тихоокеанському узбережжі острова Тасманія. 1813 року відбулася перша спроба потрапити в центральні райони материка, колоністи пройшли крізь долини [[Блакитні гори (Австралія)|Блакитних гір]] та відкрили безмежні простори пасовищ внутрішньої частини&nbsp;— почалась землеробська лихоманка [[Скватери|скватерів]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}. [[1824]] року було засновано колонію [[Колонія Новий Південний Уельс|Новий Південний Уельс]], столицею якої став Сідней. [[1829]] року з утворенням [[Західна Австралія|Західної Австралії]] вся територія Австралії була включена до складу британської корони{{sfn|Australia|місце= Introduction. Factbook}}. З XIX століття починається планомірне винищення місцевого населення, витіснення його на неродючі пустельні землі. У [[1820-ті|1820-х]] роках була заснована колонія [[Земля Ван-Дімена]] на острові Тасманія, а 1843 року всі внутрішні райони острова були нанесені на карту. Розпочалося планомірне полювання на місцевих мешканців, так звана [[Чорна війна]]. Остання аборигенка-тасманійка померла [[1876]] року{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}. [[1840]] року [[Павел Стшелецький]] відкрив [[Косцюшко (гора)|найвищу вершину Австралії]] та дав їй ім'я польського національного героя&nbsp;— [[Тадеуш Костюшко|Тадеуша Косцюшка]]. [[Чарлз Стерт]] уперше відкрив річку [[Дарлінг (річка)|Дарлінг]], [[Пустеля Сімпсона|пустелю Сімпсона]]. [[Томас Мітчелл]] дослідив незвідані райони південного сходу, [[Джордж Грей]]&nbsp;— Західної Австралії. [[Людвіг Лейхгард]] успішно пройшов від хребта [[Дарлінг (хребет)|Дарлінг]] до північного узбережжя, але його експедиція з намірами пройти від східного до західного узбережжя зазнала невдачі й загубилась у пісках Центральної Австралії. [[Роберт Берк]] та [[Вільям Уїлс]] уперше у 1860—1861 роках пройшли від південного узбережжя (Мельбурн) до берегів затоки [[Карпентарія]], але загинули в пустелі на зворотньому шляху. Десятки експедицій були спрямовані вглиб західної та центральної частини країни задля дослідження незвіданих куточків. [[Джон Макдуал Стюарт]] декілька разів пройшов континентом з півдня на північ та назад{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}.

З середини XIX століття до початку XX усі придатні до землеробства та скотарства землі на континенті були захоплені скватерами<ref name="УРЕ"/>. Відкриття величезних пасовищ і розвиток вівчарства спричинили приплив британського капіталу. Фермери на півдні збирали два врожаї на рік (пшениці й кукурудзи); на півночі були закладені плантації цукрової тростини; в центральних районах випасались величезні стада худоби (вівці, рогата худоба). У середині XIX століття в штатах Вікторія та Новий Південний Уельс, а пізніше й в Західній Австралії було відкриті поклади золота&nbsp;— розпочинається «[[золота лихоманка]]»<ref name="УРЕ"/>. [[1854]] року відбувається [[Еврикське повстання]] золотошукачів, після спроб жорстокого придушення колоніальний уряд надав колоніям певні права самоврядування<ref name="УРЕ"/>. Розвиток вівчарства та відкриття золотих родовищ створили велику потребу в робочій силі, величезний потік переселенців спрямував на континент<ref name="УРЕ"/>. Відбувається стрімкий ріст населення, економічного розвитку країни. Якщо [[1851]] року в Австралії проживало 438 тис., то 1861 року&nbsp;— вже 1,17&nbsp;млн осіб. У першій половині XIX століття Австралія поставляла на світовий ринок лише вовну і шкіру. З появою [[Рефрижераторне судно|рефрижераторного транспорту]] в другій половині XIX століття країна почала вивозити багато м'яса і масла, що стимулювало розвиток тваринництва. [[1890]] року в [[Брокен-Гілл]] штату Новий Південний Уельс відбувся перший страйк гірників та робітників-стригалів, пізніше утворено [[Профспілка|профспілку]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
The Foundation of Perth.jpg|border|Заснування Перта, 1829 рік
Forest Creek (Castlemaine, Victoria) 1852.jpg|border|Поселення золотошукачів у Форест-Крік, 1852 рік
Eureka stockade battle.jpg|border|Еврикське повстання, 1854 рік
Opening of the first parliament.jpg|border|Відкриття австралійського парламенту
EBarton2.jpg|border|Перший і другий прем'єр-міністри країни
</gallery>
</small>

=== Австралійський Союз ===
У 1870-х роках на континенті існувало вже 6 окремих британських колоній, які з 1873 по 1883 роки вели перемовини про утворення федерації. Велика Британія підтримала цю ідею, сподіваючись використати її в своїх інтересах у районі Тихого океану. [[1889]] року було запропоновано проєкт [[Конституція Австралії|конституції]] такої федерації. [[1 січня]] [[1906]] року було проголошено федерацію 6 штатів&nbsp;— Австралійський Союз{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}. Федерація у складі 6 штатів, колишніх колоній, дістала статус [[домініон]]у. Був створений федеральний уряд на чолі з генерал-губернатором. [[1908]] року утворено окрему столичну територію для розміщення столиці країни&nbsp;— міста [[Канберра|Канберри]]. Країна була домініоном британської [[Співдружність націй|Співдружності націй]] до [[1931]] року, коли за [[Вестмінстерський статут (1931)|Вестмінстерським актом]] отримала повну незалежність від Великої Британії{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}. Але ще довгі роки її зовнішня політика перебувала в фарватері британської. Австралія забезпечувала колишню метрополію вовною, бараниною, мінеральною сировиною. У 1890-х роках виникла [[Лейбористська партія (Австралія)|лейбористська партія]], яка мала значний вплив і [[1904]] року вперше сформувала уряд. У 1911—1912 років, на противагу поміркованим лейбористам, створюються революційні робітничі організації, одним з їх організаторів був росіянин [[Сергєєв Федір Андрійович|Артем]] (Сергєєв Ф. А.)<ref name="УРЕ"/>.

Під час [[Австралія в Першій світовій війні|Першої світової війни]] австралійський корпус брав участь у боях у складі британських військ у [[Франція|Франції]] та на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. По закінченню війни Австралія, спільно з Великою Британією та Новою Зеландією, отримала від [[Ліга Націй|Ліги Націй]] мандат на управління колишніми німецькими океанійськими колоніями. Австралія з [[1906]] року керувала британською колонією [[Територія Папуа|Папуа]] (південно-східна частина острова [[Нова Гвінея]]), з [[1919]] року підопічною територією [[Нова Гвінея (підопічна територія)|Нова Гвінея]] (північно-східна частина Нової Гвінеї, [[архіпелаг Бісмарка]], північна частина групи [[Соломонові острови (архіпелаг)|Соломонових островів]]) та, за угодою з Великою Британією і [[Нова Зеландія|Новою Зеландією]], островом [[Науру]]<ref name="УРЕ"/>. [[1920]] року була заснована [[Комунізм|комуністична партія]]. Впродовж 1919—1921, у 1927, 1929—1933 роках відбулись великі робітничі [[страйк]]и. [[Велика депресія|Світова економічна криза]] 1929—1933 років завдала тяжкого удару економіці країни, що орієнтувалася значною мірою на зовнішні ринки, до 30 % працездатного населення залишились без роботи<ref name="УРЕ"/>.

Під час [[Австралія в Другій світовій війні|Другої світової війни]] Австралійський Союз входив до антифашистської коаліції держав, австралійські війська воювали на [[Тихоокеанський театр воєнних дій Другої світової війни|тихоокеанському театрі]] бойових дій разом з американцями проти японських військ<ref name="УРЕ"/>. Остання впритул наблизилась до континенту, здійснивши бомбардування порту [[Дарвін (місто)|Дарвін]] на півночі. [[1942]] року Австралійський Союз отримав автономію від Великої Британії у внутрішніх справах і зовнішніх відносинах, виступав у ролі активного союзника Великої Британії і США азійських операціях. Інженерні війська США допомогли австралійцям прокласти тисячі км транспортних магістралей, збудували десятки аеродромів, морських причалів{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Australian 9th and 10th battalions Egypt December 1914 AWM C02588.jpeg|border|Австралійський корпус у Єгипті, 1914 рік
Aust soldiers Wewak June 1945.jpg |border|Австралійські солдати у Папуа, 1941 рік
Darwin 42.jpg|border|Бомбардування Дарвіна, 1942 рік
Dutch Migrant 1954 MariaScholte=50000thToAustraliaPostWW2.jpg|border|Голландські мігранти на пароплаві, 1954 рік
RAAF TFV (HD-SN-99-02052).jpg|border|Австралійські солдати у В'єтнамі, 1964 рік
</gallery>
</small>

Післявоєнний період з 1944 по 1972 рік ознаменувався правлінням [[Ліберальна партія Австралії|Ліберальної партії Австралії]], що виражала інтереси промисловців, в коаліції з [[Аграрна партія Австралії|Аграрною партією]]&nbsp;— «[[ера Мензіса]]», [[Уряд Холта|уряди Холта]] і [[Уряд Гортона|Гортона]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}. Швидке економічне зростання підживлювалось міграційними потоками, величезними іноземними інвестиціями в гірничу промисловість. Війська Австралії брали участь у [[Війна в Малайї|війні в Малайї]] ([[1948]]—[[1960]])<ref name="УРЕ"/>. Країна [[1951]] року виступила ініціатором створення тристороннього військового блоку [[АНЗЮС]] (разом з [[Нова Зеландія|Новою Зеландією]] та США){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}. [[1954]] року Австралія вступила до політичного блоку південно-азійських країн [[СЕАТО]] (розпущений [[1977]] року)<ref name="УРЕ"/>. Уряд Австралійського Союзу погодився на випробування британської [[атомна бомба|атомної]] і [[воднева бомба|водневої зброї]] на території країни. [[1962]] року було підписано договір про військову співпрацю з американським урядом, на території країни розпочалося будівництво військових баз США{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}. [[1967]] року аборигенам були надані всі [[громадянські права]]. [[1970]] року разом з Новою Зеландією, Великою Британією, [[Малайзія|Малайзією]] та [[Сінгапур]]ом було створено оборонний блок [[АНЗЮК]]<ref name="УРЕ"/>. Австралія брала участь в [[Корейська війна|миротворчій місії на Корейському півострові]] ([[1950]]—[[1953]]), пізніше у [[Війна у В'єтнамі|В'єтнамі]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}.

[[1973]] року до влади прийшла Лейбористська партія, яка переглянула текст конституції, надала внутрішнє самоврядування [[Папуа Нова Гвінея|Папуа&nbsp;— Новій Гвінеї]], а пізніше, [[1975]] року, незалежність{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Страницы истории}}.

Після перемоги на виборах 1993 року прем'єр-міністр [[Пол Кітінг]] підтвердив своє бажання бачити Австралію республікою до 2000 року. [[1999]] року на референдумі не була підтримана ідея переходу від конституційної монархії до республіки.

== Політична система ==
{{Політика Австралії}}
{{main|Політична система Австралії}}
Австралійський Союз&nbsp;— [[Конституційна монархія|парламентська монархія]], [[Королівства Співдружності|королівство Співдружності]], зі збереженням конституційно-правових зв'язків із колишньою [[метрополія|метрополією]], Великою Британією{{sfn|ЮЕ|1998}}. Австралія входить до складу [[Співдружність націй|Співдружності націй]]. За формою [[Державний устрій|державного устрою]] Австралія є [[Федеративна держава|федерацією]]<ref name="УРЕ"/>. Законодавчу владу в штатах здійснюють місцеві парламенти, виконавчу&nbsp;— місцеві уряди. В кожному штаті є власний губернатор, який представляє британського монарха і формально очолює виконавчу гілку влади. Державне управління територіями здійснює федеральний уряд{{sfn|ЮЕ|1998}}. Територія штатів поділена на графства і муніципалітети, їхнє населення обирає представницькі органи місцевого самоврядування&nbsp;— ради, які, в свою чергу, створюють власні виконавчі органи{{sfn|ЮЕ|1998}}. Право на [[громадянство]] за місцем народження ([[Право ґрунту|jus soli]]) не визнається; лише за походженням ([[Право крові|jus sanguinis]])&nbsp;— принаймні один з батьків повинен бути громадянином, або постійно проживати в Австралії; [[подвійне громадянство]] визнається{{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}. Кваліфікаційний період для [[натуралізація|натуралізації]] (постійне проживання на території держави) становить 4 років{{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}.

=== Конституція ===
[[Файл:Constitution of Australia.jpg|150px|міні|праворуч|Конституційний акт]]
{{main|Конституція Австралії}}
[[Державний лад]] Австралії визначений [[Конституція Австралії|конституцією]], що була прийнята [[9 липня]] [[1900]] року й набула чинності [[1 січня]] [[1901]] року{{sfn|ЮЕ|1998}}. Прийняття першого конституційного закону засвідчило об'єднання 6 колишніх британських колоній і створення єдиної союзної держави<ref name="УРЕ"/>. Поправки до конституції вносились декілька разів, останній раз [[1977]] року{{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}. Поправки до конституції пропонуються в парламенті й виносяться на загальнонаціональний референдум, закон про який повинен набрати абсолютну більшість голосів в обох палатах. Поправки затверджуються на референдумі більшістю виборців мінімум у 4 штатах і територіях та королівською згодою{{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}. Зміни кордонів штатів та зменшення представництва у парламенті потребують згоди британського монарха. Федеральна конституція встановила принципи розмежування компетенції у справах управління між федерацією і штатами. В усіх штатах прийнято власні конституції, в деяких ще до введення федеральної{{sfn|ЮЕ|1998}}. 2017 року було заплановано провести референдум щодо поправок до конституції, які б закріпили особливий статус аборигенів в державі.

=== Глава держави ===
Австралію очолює [[Монархія Австралії|монарх]], від 6 лютого [[1952]] року королева [[Список британських монархів|королева]] [[Єлизавета II]] ({{lang-en|Elizabeth II}}){{sfn|World Leaders|}}. У країні монарха представляє [[Генерал-губернатор Австралії|генерал-губернатор]] ({{lang-en|Governor-General}}), від з 28 березня [[2014]] року сер [[Пітер Косгроув]], якого призначає монарх на термін 5 років за згодою австралійського парламенту{{sfn|World Leaders|}}<ref name="A200"/>{{sfn|ЮЕ|1998}}. 5 вересня [[2008]] року на посаду генерал-губернатора, після виходу на [[пенсія|пенсію]] [[Майкла Джеффері]], вперше в історії була призначена жінка&nbsp;— [[Квентін Брайс]]. Формально генерал-губернатор наділений широкими повноваженнями, але практично всі його рішення мають бути контрасигновані урядом. Останнє правило іноді порушувалося, і генерал-губернатор діяв самостійно, наприклад, стосовно розпуску палат парламенту. Генерал-губернатор очолює [[Федеральна виконавча рада Австралії|федеральну виконавчу раду]], яка має допомагати йому в управлінні державними справами. Раду складають усі міністри уряду країни та інші особи, призначувані генерал-губернатором&nbsp;— розширений склад кабінету міністрів{{sfn|ЮЕ|1998}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Elizabeth II greets NASA GSFC employees, May 8, 2007 edit.jpg|border|Королева Австралії, Єлизавета II
David Hurley official photo (cropped).jpg|border|Генерал-губернатор [[Девід Герлі]]
Government House Yarralumla (2168368150).jpg|border|Резиденція генерал-губернатора, Канберра
</gallery>
</small>

{{see also|Монархія Австралії}}

=== Виконавча влада ===
{{main|Уряд Австралії}}
Виконавча влада належить генерал-губернатору і уряду. Уряд очолює [[Прем'єр-міністр Австралії|прем'єр-міністр]], від 24 серпня [[2018]] року [[Скотт Моррісон]]{{sfn|World Leaders|}}. Конституцією формально не визначено порядок формування уряду. Встановлено, що міністри повинні бути водночас і членами однієї з палат парламенту. Формування уряду за британською традицією регулюється конституційними угодами, тобто політичними нормами неписаного характеру{{sfn|ЮЕ|1998}}. Прем'єр-міністр є лідером парламентської більшості, на посаді його затверджує генерал-губернатор. Склад кабінету міністрів пропонується прем'єр-міністром з членів парламенту і затверджується генерал-губернатором.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Scott Morrison 2014 crop.jpg|border|Прем'єр-міністр, Скотт Моррісон
Michael McCormack 2018-02 (cropped).jpg|border|Віце-прем'єр-міністр, Майкл Маккормак
The Lodge Canberra.jpg|border|Лодж, резиденція прем’єр-міністра
(1)Kirribilli House Kirribilli.jpg|border|Кіррібіллі-Гаус, резиденція прем’єра в Сіднеї
Canberra viewed from Mount Ainslie.jpg|border|Урядовий квартал (ліворуч за ставом)
<!--Australian Treasury.JPG|border|Будівля Держскарбниці-->
</gallery>
</small>

Кабінет міністрів складається з профільних міністерств:
{{columns-list|2|
* [[Міністерство внутрішніх справ Австралії|Внутрішніх справ]] ({{lang-en|Home Affairs}}).
* [[Міністерство гуманітарних служб і цифрової трансформації Австралії|Гуманітарних служб і цифрової трансформації]] ({{lang-en|Human Services and Digital Transformation}}).
* [[Міністерство екології Австралії|Екології]] ({{lang-en|Environment}}).
* [[Міністерство енергетики Австралії|Енергетики]] ({{lang-en|Environment}}).
* [[Міністерство закордонних справ Австралії|Закордонних справ]] ({{lang-en|Foreign Affairs}}).
* [[Міністерство зв'язку і мистецтв Австралії|Зв'язку і мистецтв]] ({{lang-en|Communications and the Arts}}).
* [[Міністерство малого і сімейного бізнесу, професійної та вечірньої освіти Австралії|Малого і сімейного бізнесу, професійної та вечірньої освіти]] ({{lang-en|Small and Family Business, Skills and Vocational Education}}).
* [[Міністерство імміграції, громадянства і мультікультуралізму Австралії|Імміграції, громадянства і мультікультуралізму]] ({{lang-en|Immigration, Citizenship and Multicultural Affairs}}).
* [[Міністерство інфраструктури, транспорту і регіонального розвитку Австралії|Інфраструктури, транспорту і регіонального розвитку]] ({{lang-en|Infrastructure, Transport and Regional Development}}).
* [[Міністерство міст, міської інфраструктури і населення Австралії|Міст, міської інфраструктури і населення]] ({{lang-en|Cities, Urban Infrastructure and Population}}).
* [[Міністерство оборони Австралії|Оборони]] ({{lang-en|Minister for Defence}}).
* [[Міністерство оборонного персоналу Австралії|Оборонного персоналу]] ({{lang-en|Defence Personnel}}).
* [[Міністерство оборонної промисловості Австралії|Оборонної промисловості]] ({{lang-en|Defence Industry}}).
* [[Міністерство освіти Австралії|Освіти]] ({{lang-en|Education}}).
* [[Міністерство охорони здоров'я Австралії|Охорони здоров'я]] ({{lang-en|Health}}).
* [[Міністерство охорони здоров'я аборигенів Австралії|Охорони здоров'я аборигенів]] ({{lang-en|Indigenous Health}}).
* [[Міністерство праці та відносин у промисловості Австралії|Праці та відносин у промисловості]] ({{lang-en|Jobs and Industrial Relations}}).
* [[Міністерство промисловості, інновацій та науки Австралії|Промисловості, інновацій та науки]] ({{lang-en|Industry, Science and Technology}}).
* [[Міністерство регіональних служб, місцевої влади та децентралізації Австралії|Регіональних служб, місцевої влади та децентралізації]] ({{lang-en|Regional Services, Sport, Local Government and Decentralisation}}).
* [[Міністерство ресурсів і Північної Території|Ресурсів і Північної Території]] ({{lang-en|Resources and Northern Australia}}).
* [[Міністерство сільського господарства і водних ресурсів Австралії|Сільського господарства і водних ресурсів]] ({{lang-en|Agriculture and Water Resources}}).
* [[Міністерство сім'ї і соціальних служб Австралії|Сім'ї і соціальних служб]] ({{lang-en|Families and Social Services}}).
* [[Міністерство торгівлі, туризму та інвестицій Австралії|Торгівлі, туризму та інвестицій]] ({{lang-en|Trade, Tourism and Investment}}).
* [[Міністерство у справах аборигенів Австралії|У справах аборигенів]] ({{lang-en|Indigenous Affairs}}).
* [[Міністерство у справах ветеранів Австралії|У справах ветеранів]] ({{lang-en|Veterans' Affairs}}).
* [[Міністерство у справах жінок Австралії|У справах жінок]] ({{lang-en|Women}}).
* [[Міністерство у справах людей похилого віку Австралії|У справах людей похилого віку]] ({{lang-en|Senior Australians and Aged Care}}).
* [[Міністерство фінансів Австралії|Фінансів]] ({{lang-en|Treasurer}}).
* [[Міністерство фінансів і державної служби Австралії|Фінансів і державної служби]] ({{lang-en|Finance and the Public Service}}).
}}

Штати Австралійського Союзу мають свої конституції, парламенти і губернаторів. Місцевими справами відають органи самоврядування&nbsp;— виборні ради, які перебувають під наглядом урядових органів<ref name="УРЕ"/>.

=== Парламент ===
{{main|Парламент Австралії}}
Найвища законодавча влада належить двопалатному [[Парламент Австралії|федеральному парламентові]] ({{lang-en|Commonwealth Parliament}}), до складу якого входять монарх, призначений генерал-губернатор, що представляє монарха і дві палати: верхньої&nbsp;— [[Сенат Австралії|Сенат]] ({{lang-en|Senate}}) і нижньої&nbsp;— [[Палата представників Австралії|Палата представників]] ({{lang-en|House of Representatives}}){{sfn|ЮЕ|1998}}. Президент Сенату&nbsp;— [[Скотт Раян]] ({{lang-en|Scott Ryan}}); спікер нижньої палати&nbsp;— [[Тоні Сміт]] ({{lang-en|Tony Smith}}){{sfn|World Leaders|}}. Склад обох палат формується за результатами [[Загальні вибори|загальних]] [[Прямі вибори|прямих виборів]]. Вибори до палати представників проводяться за [[Мажоритарна виборча система|мажоритарною]] (мажоритарно-преференційною) кожні 3 роки обирається 150 депутатів, а до сенату&nbsp;— за [[Пропорційна виборча система|пропорційною системою]], від кожного з 6 штатів по 2 сенатори і по 2 від двох територій, усього 76 сенаторів, на термін 6 років, з переобранням половини складу палати через кожні 3 роки{{sfn|ЮЕ|1998}}. [[Віковий ценз]] для виборчого права для обох палат однаковий, для активного 18 років, а пасивного&nbsp;— 21 рік{{sfn|ЮЕ|1998}}. Палати парламенту загалом рівноправні. Разом з тим усі фінансові законопроєкти спочатку вносяться на розгляд нижньої палати. Сенат може відхилити їх у цілому, але не наділений правом вносити поправки. Уряд звітує перед нижньою палатою, палатою представників{{sfn|ЮЕ|1998}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Lake-ParlHouse.JPG|border|Стара (попереду) і нова (позаду) будівлі парламенту
Senate, Parliament House, Canberra.JPG|border|Зала засідань Сенату
Scott Ryan April 2018 01.jpg|border|Президент Сенату, Скотт Раян
House of Representatives, Parliament House, Canberra.JPG|border|Зала засідань Палати представників
Tony Smith March 2017 cropped.jpg|border|Спікер нижньої палати, Тоні Сміт
</gallery>
</small>

==== Політичні партії ====
{{main|Політичні партії Австралії}}
В австралійському політичному житті домінують три політичні партії, дві з яких складають правоцентристську ліберально-національну коаліцію. Ліберально-національна коаліція перебувала при владі з 1996 по 2007 роки, однак на [[Парламентські вибори в Австралії 2007|парламентських виборах 2007 року]] перемогу здобули лейбористи, на [[Парламентські вибори в Австралії 2010|виборах 2010 року]] року вони повторили свій успіх. [[Парламентські вибори в Австралії 2017|Останні парламентські вибори]] відбулися [[2 липня]] [[2016]] року, наступні заплановані на [[2020]] рік. Представництво жінок у сенаті&nbsp;— 36,8 %, у палаті представників&nbsp;— 28,7 %, загалом&nbsp;— 31,4 %{{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}. На парламентських виборах до парламенту пройшли наступні політичні партії:
* Націонал-ліберальна коаліція, загалом 76 місць (51 %):
** [[Ліберальна партія Австралії|Ліберальна партія]] ({{lang-en|Liberal Party of Australia}}, Lib.), лідер&nbsp;— Скотт Моррісон ({{lang-en|Scott Morrison}})&nbsp;— 45 місць (30 %). Ліберально-консервативна партія правого центру, що представляє інтереси ділових кіл, середнього класу і деяких груп сільського населення. Утворена [[1931]] року, до [[1944]] року носила назву Об'єднана партія Австралії<ref name="УРЕ"/>.
** [[Національна партія Австралії|Національна партія]] ({{lang-en|National Party of Australia}}, NP), лідер&nbsp;— [[Майкл Маккормак (політик, Австралія)|Майкл Маккормак]] ({{lang-en|Michael McCormack}})&nbsp;— 10 місць (7 %). Колишня аграрна партія ({{lang-en|Country Party}}), заснована 1916 року&nbsp;— правоцентристська сільсько-консервативна партія, що представляє інтереси сільського населення і взагалі жителів сировинних районів<ref name="УРЕ"/>.
** [[Ліберал-національна партія Квінсленду]] ({{lang-en|Liberal National Party (Queensland)}}, LNP), лідер&nbsp;— [[Деб Фреклінгтон]] ({{lang-en|Deb Frecklington}})&nbsp;— 21 місце (14 %). Молодший партнер ліберально-національної коаліції, що представляє її в штаті. Виникла [[2008]] року і стала впливовою силою не тільки в регіоні (після перемоги на виборах в Законодавчі збори штату 2012 року сформувала уряд штату), але й у федеральному парламенті.
* [[Лейбористська партія (Австралія)|Лейбористська партія]] ({{lang-en|Australian Labor Party}}, ALP), лідер&nbsp;— [[Білл Шортен]] ({{lang-en|Bill Shorten}})&nbsp;— 69 місць (46 %). Соціал-демократична партія, тісно пов'язана з профспілками. Заснована [[1891]] року, як партія робітничої аристократії<ref name="УРЕ"/>.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Deb Frecklington headshot crop.jpg|border|Деб Фреклінгтон
Bill Shorten-crop.jpg|border|Білл Шортен
Richard Di Natale infobox Crop.png|border|Ричард ді Наталі
Bob Katter.jpg|border|Боб Каттер
</gallery>
</small>

Інші впливові політичні партії:
* [[Австралійська партія зелених]] ({{lang-en|Australian Greens Party}}, AGP); лідер&nbsp;— [[Ричард ді Наталі]] ({{lang-en|Richard Di Natale}}).
* [[Аграрна ліберальна партія]] ({{lang-en|Country Liberal Party}}, CLP); лідер&nbsp;— [[Адам Джилс]] ({{lang-en|Adam Giles}}).
* [[Родина передусім (Австралія)|Родина передусім]] ({{lang-en|Family First Party}}, FFP); лідер&nbsp;— [[Боб Дей]] ({{lang-en|Bob Day}}).
* [[Австралійська партія Каттера]] ({{lang-en|Katter's Australian Party}}, KAP); лідер&nbsp;— [[Боб Каттер]] ({{lang-en|Bob Katter}}).
* [[Об'єднана партія Палмера]] ({{lang-en|Palmer United Party}}, PUP); лідер&nbsp;— [[Клів Палмер]] ({{lang-en|Clive Palmer}}).
* [[Соціалістична партія Австралії|Соціалістична партія]], утворена [[1920]] року. До [[1972]] року комуністична партія<ref name="УРЕ"/>. Після того як посварилася з [[Комуністична партія Радянського Союзу|КПРС]], було утворено нову «справжню марксистсько-ленінську» соціалістичну партію.
* [[Демократична лейбористська партія Австралії|Демократична лейбористська партія]] сформована впродовж [[1955]]-[[1958]] років крайніми правими, що вийшли або були виключені з лейбористської партії<ref name="УРЕ"/>.
* [[Австралійська партія]] заснована [[1969]] року групою колишніх членів ліберальної партії.

Інші групи політичного впливу: різного рівня бізнесові ([[ротарі клуб]]и та інші), природоохоронні та соціальні групи, профспілки. [[Професійна спілка|Профспілки]] в Австралійському Союзі виникли у [[1850-ті|1850-х]] роках. 1956 року вони налічували близько 1,7&nbsp;млн членів. [[Австралійська рада профспілок]], заснована [[1927]], входить до [[Міжнародна конфедерація вільних профспілок|Міжнародної конфедерації вільних профспілок]], охоплює більше 300 професійних союзів, що об'єднують більше половини робітників країни. [[Австралійський робітничий союз]] створено реформістами<ref name="УРЕ"/>.

=== Судова влада ===
[[Файл:High Court of Australia from lake (85856224).jpg|міні|праворуч|Будівля Високого суду Австралії]]
{{main|Судова система Австралії}}
[[Правова система]] в державі базується на моделі [[Англійське право|англійського загального права]]{{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}. Австралійська [[судова система]] складається з федеральних судів, судів штатів, а також кількох спеціалізованих судів з обмеженою юрисдикцією{{sfn|ЮЕ|1998}}. Серед федеральних судів найвищими повноваженнями володіє [[Високий суд Австралії|Високий суд]] ({{lang-en|High Court of Australia}}) з 7 судей, який має право тлумачити конституцію і здійснювати конституційний контроль за діяльністю державних органів{{sfn|ЮЕ|1998}}. У кожному штаті, 2 материкових територіях та на острові Норфолк присутні власні верховні суди. Судді верховних судів призначаються радою при генерал-губернаторі безстроково до віку у 70 років.

Держава визнає юрисдикцію [[Міжнародний суд|Міжнародного суду]] із застереженнями, визнає юрисдикцію [[Міжнародний кримінальний суд|Міжнародного кримінального суду]]. Австралія бере участь у функціонуванні міжнародної кримінальної поліції [[Інтерпол]] (ICPO) з вересня [[1948]] року<ref name="Interpolau"/>.

=== Міжнародні відносини ===
{{main|Міжнародні відносини Австралії}}
Австралія і [[Східний Тимор]] [[2007]] року в договорі про Тиморське море погодилися відкласти на 50 років вирішення суперечки про ділянку спільного кордону і порівну ділити доходи від видобутку вуглеводнів{{sfn|Australia|місце= Transnational Issues. Factbook}}. Через те, що Індонезія не ратифікувала остаточно положення договору про морський кордон з Австралією від 1997 року, деякі політичні кола оскаржують права Австралії на острови Ашмор і Картьє, особливо через те, що уряд Австралії закрив деякі ділянки утвореного на островах заповідника для традиційного індонезійського рибальства і ввів обмеження на вилов риби і морепродуктів{{sfn|Australia|місце= Transnational Issues. Factbook}}. Деякі сусідні країни висловлюють занепокоєння з приводу оголошення Австралією 2004 року морської дослідницької зони завширшки 1 000 морських миль від лінії узбережжя. Австралія заявила про [[Австралійська антарктична територія|зону інтересів]] у Антарктиді загальною площею 3,37&nbsp;млн км²{{sfn|Australia|місце= Transnational Issues. Factbook}}. 2004 року Австралія подала заявку до [[Комісія ООН з визначення меж континентального шельфу|Комісії ООН з визначення меж континентального шельфу]] (CLCS) на розширення власної шельфової зони на 3,37&nbsp;млн км² (приблизно 30 % площі її виключної економічної зони). Від [[2003]] року збройні сили Австралії очолюють [[Регіональна місія з допомоги Соломоновим Островам|Регіональну місію з допомоги Соломоновим Островам]] (RANSI), яка покликана підтримувати громадський і політичний порядок, а також зміцнювати безпеку в регіоні{{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}.

[[Посольство Австралії в США|Посол Австралії в США]], з 28 січня 2016 року&nbsp;— [[Джозеф Бенедікт Хокей]] ({{lang-en|Joseph Benedict Hockey}}){{sfn|World Leaders|}}. Будівля амбасади знаходиться за адресою: 1601 Massachusetts Avenue NW, Washington DC, 20036. [[Консульство (дипломатія)|Генеральні консульства]] відкриті у містах: [[Атланта]], [[Чикаго]], [[Гонолулу]], [[Х'юстон]], [[Лос-Анджелес]], [[Нью-Йорк]], [[Сан-Франциско]]. [[Посольство США в Австралії|Посол США в Австралії]], з 25 вересня 2013 року&nbsp;— [[Моррел Джон Беррі]] ({{lang-en|Morrell John Berry}}){{sfn|World Leaders|}}. Будівля американської амбасади знаходиться в місті Канберра, за адресою: Moonah Place, Yarralumla, Canberra, Australian Capital Territory 2600. Генеральні консульства відкриті у містах: [[Мельбурн]], [[Перт]], [[Сідней]].

==== Членство в міжнародних організаціях ====
Австралія входить до складу ряду регіональних і глобальних міжнародних організацій:
{{columns-list|2|
* [[Тихоокеанський пакт безпеки|Тихоокеанського пакту безпеки]] (ANZUS), 
* [[Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво|Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва]] (APEC), 
* [[Регіональний форум АСЕАН|Регіонального форуму АСЕАН]] (AMF), 
* партнер по діалогу [[Асоціація держав Південно-Східної Азії|Асоціації держав Південно-Східної Азії]] (ASEAN), 
* [[Австралійська група|Австралійської групи]] (AG), 
* [[Співдружність націй|Співдружності націй]] (Commonwealth), 
* [[Спільнота демократій|Спільноти демократій]] (CD), 
* [[План Коломбо|Плану Коломбо]] (CP), 
* [[Саміт країн Східної Азії|Саміту країн Східної Азії]] (EAC), 
* [[Велика двадцятка|Великої двадцятки]] (G-20), 
* [[Міжнародне агентство з атомної енергії|Міжнародного агентства з атомної енергії]] (IAEA), 
* [[Міжпарламентський союз|Міжпарламентського союзу]] (IPU), 
* [[Агентство з ядерної енергії|Агентства з ядерної енергії]] (NEA), 
* [[Група ядерних постачальників|Групи ядерних постачальників]] (NSG), 
* [[Організація із заборони хімічної зброї|Організації із заборони хімічної зброї]] (OPCW), 
* країна-партнер [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організації з безпеки і співробітництва в Європі]] (OSCE), 
* спостерігач [[Тихоокеанський альянс|Тихоокеанського альянсу]] (Pacific Alliance), 
* [[Паризький клуб|Паризького клубу]] (Paris Club), 
* [[Постійна палата третейського суду|Постійної палати третейського суду]] (PCA), 
* [[Форум тихоокеанських островів|Форуму тихоокеанських островів]] (PIF), 
* спостерігач [[Система центральноамериканської інтеграції|Системи центральноамериканської інтеграції]] (SICA), 
* [[Секретаріат Тихоокеанської спільноти|Секретаріату Тихоокеанської спільноти]] (SPC), 
* [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] (UN) з [[1945]], [[Постійне представництво Австралії при ООН|постійний представник при ООН]] — [[Джилліан Елізабет Берд]] ({{lang-en|Gillian Elizabeth Bird}}){{sfn|World Leaders|}},
* [[ЮНЕСКО|Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури]] (UNESCO),
* [[Управління Верховного комісара ООН у справах біженців]] (UNHCR),
* [[Місія ООН в Південному Судані|Місії ООН в Південному Судані]] (UNMISS),
* [[Об'єднана місія ООН в Східному Тиморі|Об'єднантої місії ООН в Східному Тиморі]] (UNMIT),
* [[Близькосхідна агенція допомоги палестинським біженцям і організації робіт|БАПОР]] (UNRWA),
* [[Організація ООН зі спостереження за перемир'ям|Організації ООН зі спостереження за перемир'ям]] (UNTSO),
* [[Всесвітня туристична організація|Всесвітньої туристичної організації]] (UNWTO),
* [[Всесвітній поштовий союз|Всесвітнього поштового союзу]] (UPU),
* [[Всесвітня організація інтелектуальної власності|Всесвітньої організації інтелектуальної власності]] (WIPO),
* [[Комітет Цангера|Комітету Цангера]] (ZC){{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}.
}}

==== Українсько-австралійські відносини ====
{{main|Українсько-австралійські відносини}}
[[Дипломатичні відносини]] України з Австралією встановлено 26 грудня 1991 року{{sfn|ЮЕ|1998}}.

=== Державна символіка ===
[[Національний символ]] країни: сузір'я [[Південний Хрест (сузір'я)|Південний хрест]] (п'ять зірок), [[кенгуру]], [[ему]]. [[Національні кольори]]: [[Зелений колір|зелений]], [[Золотавий колір|золотавий]]<ref name="Minahan"/>.

==== Прапор ====
[[Прапор Австралії|Державний прапор Австралії]], затверджений [[1901]] року, являє собою прямокутне полотнище [[Синій колір|синього кольору]] з [[Прапор Великої Британії|прапором Великої Британії]] у верхньому квадранті біля древка, великою білою семикутною зіркою (Зірка Федерації) в нижньому квадранті біля древка, чотири білих семикутних і одна п'ятикутна зірок у вигляді сузір'я Південний Хрест у правій половині полотнища. Промені зірки Федерації представляють собою суб'єкти австралійської федерації{{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}.

==== Гімн ====
[[Гімн Австралії|Державним гімном Австралії]] слугує пісня ''«Розвивайся, прекрасна Австраліє»'' ({{lang-en|«Advance Australia Fair»}}), слова і мелодію до якої [[1878]] року написав [[Пітер Доддс Маккормік]]{{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}. Гімн офіційно затверджено [[1984]] року. На додаток до національного гімну і на рівні з ним в країні використовується британський гімн ''«[[Боже, бережи королеву]]»''{{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}.

=== Адміністративно-територіальній поділ ===
{{main|Адміністративний поділ Австралії}}
У адміністративному відношенні територія Австралії поділяється на 6 [[Штати Австралії|штатів]] ({{lang-en|state}}), 2 території ({{lang-en|territory}}), 1 столичну федеральну територію і 6 зовнішніх територій ({{lang-en|external territory}}). Штати розділено на більше 700 [[Райони місцевого самоврядування Австралії|районів місцевого самоврядування]] ({{lang-en|Local Government Area}}).

[[Файл:Australia states and territories labelled.svg|міні|праворуч|300px|Штати і території {{ref-en}}]]
[[Файл:Australia history.gif|міні|праворуч|Хронологія державотворення Австралійського Союзу {{ref-en}}]]
{| class="wikitable sortable"
|-
! !! Суб'єкт федерації !! Адміністративний центр
|-
! colspan="3" | Штати
|-
| 1 || {{AU-VIC}} <small>''(Victoria)''</small> || [[Мельбурн]] <small>''(Melbourne)''</small>
|-
| 2 || {{AU-WA}} <small>''(Western Australia)''</small> || [[Перт]] <small>''(Perth)''</small>
|-
| 3 || {{AU-QLD}} <small>''(Queensland)''</small> || [[Брисбен]] <small>''(Brisbane)''</small>
|-
| 4 || {{AU-NSW}} <small>''(New South Wales)''</small> || [[Сідней]] <small>''(Sydney)''</small>
|-
| 5 || {{AU-SA}} <small>''(South Australia)''</small> || [[Аделаїда]] <small>''(Adelaide)''</small>
|-
| 6 || {{AU-TAS}} <small>''(Tasmania)''</small> || [[Гобарт]] <small>''(Hobart)''</small>
|-
! colspan="3" | Території
|-
| 1 || {{AU-ACT}} <br/><small>''(Australian Capital Territory)''</small> || [[Канберра]] <small>''(Canberra)''</small>
|-
| 2 || [[Файл:Flag of Australia.svg|20px]] [[Територія Джервіс-Бей|Джервіс-Бей]] <small>''(Jervis Bay Territory)''</small> || [[Джервіс-Бей]] <small>''(Jervis Bay Village)''</small>
|-
| 3 || {{AU-NT}} <small>''(Northern Territory)''</small> || [[Дарвін (місто)|Дарвін]] <small>''(Darwin)''</small>
|-
! colspan="3" | Зовнішні території
|-
| 1 || [[Файл:Flag of Australia.svg|20px]] [[Острови Ашмор і Картьє|Ашмор і Картьє]] <small>''(Ashmore and Cartier Islands)''</small> || —
|-
| 2 || [[Файл:Flag of Australia.svg|20px]] [[Острів Герд і острови Макдональд|Герд і Макдональд]] <small>''(Heard Island and McDonald Islands)''</small> || [[Атлас-Коув]] <small>''(Atlas Cove)''</small>
|-
| 3 || [[Файл:Flag_of_the_Cocos_(Keeling)_Islands.svg|20px]] [[Кокосові Острови]] <small>''(Cocos (Keeling) Islands)''</small> || [[Західний острів (Кокосові острови)|Західний острів]] <small>''(West Island)''</small>
|-
| 4 || [[Файл:Flag of Australia.svg|20px]] [[Острови Коралового моря]] <small>''(Coral Sea Islands)''</small> || [[Вілліс (острів)|острів Вілліс]] <small>''(Willis Island)''</small>
|-
| 5 || [[Файл:Flag of Norfolk Island.svg|20px]] [[Острів Норфолк|Норфолк]] <small>''(Norfolk Island)''</small> || [[Кінгстон (острів Норфолк)|Кінгстон]] <small>''(Kingston)''</small>
|-
| 6 || [[Файл:Flag of Christmas Island.svg|20px]] [[Острів Різдва]] <small>''(Christmas Island)''</small> || [[Флаїнг-Фіш-Коув]] <small>''(Flying Fish Cove)''</small>
|-
! colspan="3" | Невизнані претензії в Антарктиці
|-
| 1 || [[Файл:Flag of Australia.svg|20px]] [[Австралійська антарктична територія]] <br/><small>''(Australian Antarctic Territory)''</small> || [[Дейвіс (антарктична станція)|Дейвіс]] <small>''(Davis Station)''</small>
|}

Політико-адміністративний устрій штатів копіює федеральний устрій, в усіх штатах; окрім Квінсленду, двопалатні парламенти. Власні однопалатні парламенти мають також материкові території, окрім Джервіс-Бею. Нижні палати парламентів&nbsp;— законодавчі зібрання ({{lang-en|Legislative assembly}}), у Південній Австралії&nbsp;— палата зібрань ({{lang-en|House of Assembly}}). Верхні палати парламентів штатів&nbsp;— законодавчі ради ({{lang-en|Legislative Council}}). Згідно з конституцією держави, легіслатури штатів не обмежені у власних повноваження щодо законодавчого регулювання будь-яких питань власного життя, тоді як права федерального парламенту чітко перелічені у розділі 51 конституції. Наприклад, тільки парламенти штатів мають право приймати місцеві закони щодо освіти, кримінального права поліції, охорона здоров'я, транспорту та місцеве самоврядування, а федеральний парламент не має жодних спеціальних повноважень щодо регулювання цих сфер місцевого життя<ref name="A197"/>. Проте закони Союзу мають перевагу над місцевими законами у випадку [[правова колізія|правових колізій]]{{sfn|Constitution of Australia|2012|місце=section 109}}. У федеральному віданні питання оподаткування прибутків. У більшості випадків материкові території мають ті самі повноваження, що й штати, за винятком того, що федеральний парламент має право змінювати або скасовувати будь-які законодавчі акти, прийняті парламентами території{{sfn|Constitution of Australia|2012|місце=section 122}}. Виконавча влада у штатах представлена місцевими урядами на чолі з місцевими прем'єр-міністрами ({{lang-en|Premier}}), у територіях&nbsp;— головними міністрами ({{lang-en|Chief Minister}}). Королева у штатах представлена губернаторами ({{lang-en|Governor}}), у Північній Території&nbsp;— адміністратором ({{lang-en|Administrator of the Northern Territory}})<ref name="A199"/>. Федеральний парламент має право безпосередньо адмініструвати зовнішні території та територію Джервіс-Бей{{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}. Острів Норфолк з [[1979]] по [[2015]] рік мав значну автономію. Відповідно до ''«Закону про острів Норфолк»'' від 1979 року мав власну законодавчу асамблею та представника королеви<ref name="A201"/>. 2015 року федеральний парламент скасував самоврядування острова, синхронізував податкове та соціальне законодавство, замінив місцеву законодавчу асамблею консультативною радою<ref name="A202"/>. Острів Маккуорі адмініструється урядом Тасманії, острів Лорд-Гов&nbsp;— урядом Нового Південного Уельсу.

=== Збройні сили ===
{{main|Збройні сили Австралії}}
Збройні сили Австралії ({{lang-en|Australian Defense Force}}; ADF) складаються з [[Сухопутні війська Австралії|сухопутних військ]] ({{lang-en|Australian Army}}), [[Військово-повітряні сили Австралії|військово-повітряних сил]] ({{lang-en|Royal Australian Air Force}}; RAAF), [[Військово-морські сили Австралії|військово-морських сил]] ({{lang-en|Royal Australian Navy}}; RAN) та [[Командування об'єднаних операцій Австралії|Командування об'єднаних операцій]] ({{lang-en|Joint Operations Command}}; JOC). Номінальним головнокомандувачем військ виступає генерал-губернатор, який призначає [[Начальник сил оборони Австралії|начальника сил оборони]] ({{lang-en|Chief of the Defence Force }}) за згодою парламента, з 6 липня 2018 року&nbsp;— генерал [[Енгус Кемпбелл]]<ref name="A224"/>. Повсякденними справами війська займається начальник, за [[Міністерство оброни Австралії|міністром оброни]] залишається формування оборонної політики й адміністрування забезпечення армії. Станом на листопад 2015 року загальна чисельність військових країни дорівнювала 81,2 тис. осіб, з яких 57,9 тис. особовий склад, а 23,2 тис.&nbsp;— [[резервіст]]и<ref name="A225"/>. Мінімальний вік для добровільної військової служби за згодою батьків&nbsp;— 17 років{{sfn|Australia|місце= Military and Security. Factbook}}. Станом на 2012 рік, призов на строкову військову службу відсутній. Для жінок існують обмеження лише на службу в спецназі. Щорічні витрати на оборону, станом на 2017 рік, складають 2 % від ВВП держави (12-те місце у світі), 2012 року&nbsp;— 1,71 % від ВВП<ref name="A225"/>{{sfn|Australia|місце= Military and Security. Factbook}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Australian soldiers from the 2nd Battalion, Royal Australian Regiment conducts a foot patrol during exercise Talisman Sabre 2007.jpg|border|Австралійські військові на навчаннях
HMAS Canberra arrives at Joint Base Pearl Harbor-Hickam for RIMPAC 2016.jpg|border|Вертольотоносець HMAS Canberra
RAAF F-35 taking off during the Australian International Airshow and Aerospace & Defence Exposition 2017.jpg|border|F-35 у складі ВПС Австралії
Russell Offices.JPG|border|Расселл-офіс&nbsp;— штаб сил оборони країни
ADFA Aerial.jpg|border|Військова академія в Канберрі
</gallery>
</small>

Австралія брала участь у [[Миротворча операція|миротворчих операціях]] ООН та регіональних організацій, підтримці населення при стихійних лихах та збройних конфліктах, включно з вторгненням до [[Війна в Афганістані (з 2001)|Афганістану]] [[2001]] й [[Війна в Іраку|Іраку]] [[2003]] року. Станом на 2017 рік 2241 австралійський військовий бере участь у 12 міжнародних операціях в районах<ref name="A226"/>.

== Економіка ==
{{Економіка Австралії |image =Sydney_skyline_at_dusk_-_Dec_2008.jpg}}
{{main|Економіка Австралії}}
Австралійський Союз&nbsp;— одна з економічно [[Розвинені країни|найрозвиненіших]] індустріально-аграрних країн світу. На світовому ринку вона виступає як один з основних постачальників мінеральної та сільськогосподарської сировини. [[Валовий внутрішній продукт]] (ВВП) Австралії 2015 року за [[Паритет купівельної спроможності|паритетом купівельної спроможності]] становив 1,489&nbsp;трлн доларів США (19-те місце у світі); 2013 року&nbsp;— 1,56&nbsp;трлн доларів США{{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. за офіційним обмінним курсом&nbsp;— 1,224 трлн (станом на 2015 рік); у розрахунку на душу населення&nbsp;— 65,4 тис. доларів США (14-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. Зростання ВВП 2015 року становило 2,50 % (123-тє місце у світі), 2013 року ВВП зріс на 2 %{{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

Розподіл ВВП за секторами економіки (станом на 2015 рік):
* [[Аграрне виробництво|агровиробництво]]&nbsp;— 3,7 %,
* [[промисловість]]&nbsp;— 28,9 %,
* [[сфера послуг]]&nbsp;— 67,4 %{{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

Розподіл ВВП за кінцевими споживачами (станом на 2015 рік):
* споживання домогосподарств&nbsp;— 57 %,
* державне споживання&nbsp;— 17,9 %,
* інвестиції в [[основний капітал]]&nbsp;— 25,7 %,
* інвестиції в товарно-матеріальні запаси&nbsp;— 0 %,
* експорт товарів і послуг&nbsp;— 18,5 %,
* імпорт товарів і послуг&nbsp;— -19,1 %{{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

[[Прямі іноземні інвестиції]] в економіку Австралії на 31 грудня 2015 року дорівнювали 642,2&nbsp;млрд доларів США (15-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. Інвестиції компаній і населення Австралії в закордонні економіки на 31 грудня 2015 року дорівнювали 475,7&nbsp;млрд доларів США (18-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. [[Валове національне заощадження]] 2013 року становило 24,2 % від ВВП; 2015 року&nbsp;— 22,20 % від ВВП (66-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. Нерівність розподілу сімейного доходу ([[коефіцієнт Джині]]) 2008 року дорівнював 30,3 (119-те місце у світі), 1994 року дорівнював 35,2{{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

Характерною рисою австралійської економіки є високий рівень концентрації та централізації виробництва, загалом це 50 найбільших компаній&nbsp;— [[BHP Group Limited]], найбільша в світі гірничодобувна компанія; [[Wesfarmers]]; [[Woolworths Limited]]; які разом з банками [[Commonwealth Bank]], найбільший банк Південної півкулі, і [[National Australia Bank]], найбільший банк Австралії, увійшли до списку [[Fortune Global 500]] 2017 року<ref name="fortune"/>. У другій половині XX століття світової значимості досягали підприємства «[[Остреліан ойл енд газ корпорейшн]]», вуглеводні; «Колоніел шугар рифайнінг», цукрова галузь, та ін{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Держава фінансує різноманітні науково-дослідні розроби, створено федеральну [[Австралійська організація з наукових і промислових досліджень|Організацію з наукових і промислових досліджень]], планує розміщення промислових підприємств, фінансує перспективні напрямки розвитку певних регіонів, готує спеціалістів для затребуваних галузей економіки{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Великі концерни, тісно зв'язані з монополіями США і Великої Британії, майже повністю контролюють економіку{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. 2018 року країна посіла 18-те місце в рейтингу [[Звіт «Ведення бізнесу»|«''Doing Business''»]] від [[Група Світового банку|Світового банку]]<ref name="doingbusiness"/>. Для Австралії важливим є близькість до [[Південна Азія|південно]]- та [[Східна Азія|східноазійських]] ринків збуту сировини і продукції. За сторіччя своєї незалежності вона змогла увійти до [[Велика двадцятка|20 найбільших економік світу]] (G20), 15–16 листопада 2014 року в виставковому центрі міста Брісбен пройшов [[Саміт G-20 у Брисбені (2014)|9-й саміт]] голів країн Великої двадцятки<ref name="g20"/>. Факторами такого стрімкого росту слугували багаті [[природні ресурси]], капіталістичний курс розвитку від самого початку незалежності, залучення [[Технологія|технологій]], [[капітал]]у, [[Ринок збуту|ринків збуту]] своєї [[метрополія|метрополії]]&nbsp;— Великої Британії. Приток [[Кваліфікований робітник|висококваліфікованих кадрів]] та капіталу з метрополії, [[скваттерство]] відразу великих площ сільгоспугідь дозволило швидко розвиватись [[Агропромисловий комплекс|агропромисловому комплексу]], а пізніше [[гірництво|гірництву]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Під час Другої світової війни завдяки американським інженерним військам країна значно покращила власну [[Транспортна інфраструктура|транспортну інфраструктуру]] морських портів, шосейних доріг, аеродромів{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
G20 Summit Australia 2014.jpg|border|Саміт G20 у Брисбені
2015-04-02 George Street, Sydney.jpg|border|Джордж-стріт, головна ділова вулиця Сіднея
Gnangarra (60 of 71).jpg|border|Штаб-квартира Wesfarmers
Woolworths Building, George Street, Sydney.jpg|border|Штаб-квартира Woolworths Limited
</gallery>
</small>

На період з 1960-х років припадає економічний бум освоєння природних ресурсів країни, переважно корисних копалин. Їхня розробка перетворила Австралію на одного з провідних постачальників мінеральної сировини на світові ринки. Слідом за гірничою промисловістю швидко підтягнулись [[Автомобільна промисловість|автомобільна]], [[Верстатобудівна промисловість|верстатобудівна]], [[Радіоелектронна промисловість|радіоелектронна]], виготовлення [[Сільськогосподарське машинобудування|сільськогосподарських машин]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Разом з тим країна зуміла зберегти за собою роль провідного постачальника таких сільськогосподарських товарів на світові ринки, як [[вовна]] та [[пшениця]]. Під час енергетичної кризи 1970-х років японські, американські та європейські інвестори заново «відкрили» для себе Австралію. Відбувалась так звана «[[битва мільярдів]]» за можливість інвестувати в розробку природних ресурсів континенту. Таким чином було залучено близько 10&nbsp;млрд доларів. У цей період частка британських інвестицій знизилась з половини до 10 %, на перше місце вийшов американський та японський капітал{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. За період 1973—1978 років ВВП країни подвоївся. На початку 1980-х років в країні розпочалася «нова золота лихоманка», коли на старі вироблені золотоносні райони Західної Австралії та штату Вікторія через зростання цін на жовтий метал знов звернули увагу{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. У той самий час висока автоматизація та механізація індустрії, закордонні [[гастарбайтер]]и значно підвищили долю безробітних.

{{see also|Підприємства Австралії}}

=== Фінанси ===
{{main|Фінанси Австралії}}
[[Фіскальний рік]] в Австралії починається 1 липня і закінчується 30 червня. Рівень [[Інфляція|інфляції]] в країні 2014 року становив 2,5 %, 2015 року вона дорівнювала 1,50 % (99-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. [[Золотовалютні резерви|Резерви іноземної валюти і дорогоцінних металів]] на 31 грудня 2014 року становили еквівалент 53,89&nbsp;млрд доларів США, на 31 грудня 2015 року&nbsp;— 55,0&nbsp;млрд (38-ме місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. [[Зовнішній борг]] країни 2013 року дорівнював 1,374&nbsp;трлн доларів США, на 31 грудня 2014 року становив 1,381&nbsp;трлн (14-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

Національною валютою Австралії слугує [[австралійський долар]] (AUD). За 1 [[долар США]] (USD) 2014 року давали 1,109 австралійського долара; 2015 року&nbsp;— 1,33{{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. Розмінною грошовою одиницею ({{Дріб|100}}) слугує цент. [[Банк-емітент|Емісійним центром]] виступає Резервний банк Австралії. До [[1966]] року був у вжитку [[австралійський фунт стерлінгів]] (1,25 австралійського фунта стерлінгів дорівнювали 1 [[фунт стерлінгів|британському фунту стерлінгів]]).

[[Резервний банк Австралії]] ({{lang-en|Reserve Bank of Australia}})&nbsp;— [[центральний банк]] країни, [[Голова Резервного банку Австралії|голова]]&nbsp;— [[Гленн Роберт Стівенс]] ({{lang-en|Glenn Robert Stevens}}){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. [[Облікова ставка]] центрального банку 28 лютого 2013 року становила 3,00 % річних (106-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. Основна ставка кредитування комерційними банками країни на 31 грудня 2014 року становила 5,95 % річних; на 31 грудня 2015 року&nbsp;— 5,60 % річних (135-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. Загальний обсяг внутрішнього кредитування банками небанківських установ 2014 року становив 2,097&nbsp;трлн доларів США, на 31 грудня 2015 року&nbsp;— 1,932&nbsp;трлн (12-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
RBA Building.jpg|border|Резервний банк Австралії
1 Commonwealth Bank.JPG|border|Союзний банк Австралії
Westpac Sydney.jpg|border|Національний банк Австралії
Sydney Exchange Centre.jpg|border|Сіднейська фондова біржа
</gallery>
</small>

Загальна ринкова вартість акцій підприємств на [[Фондовий ринок|фондовому ринку]] країни, станом на 31 грудня 2012 року, дорівнювала 1,286&nbsp;трлн доларів США (10-те місце у світі), а 2010 року&nbsp;— 1,455&nbsp;трлн{{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

Надходження до [[Державний бюджет|державного бюджету]] Австралії 2015 року становили 425,7&nbsp;млрд, витрати&nbsp;— 451,4&nbsp;млрд доларів США, дефіцит бюджету склав 2,1 % від ВВП (76-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. Надходження усіх видів до державного бюджету 2015 року дорівнювали 34,3 % ВВП (65-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. [[Державний борг]], станом на 2015 рік, дорівнював 44,30 % річного ВВП (104-те місце у світі); 2014&nbsp;- 42,4 % ВВП{{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. Запас [[Грошова маса|грошової маси]] на 31 грудня 2013 року дорівнював 1,661&nbsp;трлн доларів США за обмінним курсом (11-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. Загальна маса готівкової національної валюти в обігу + [[депозити до запитання]] на 31 грудня 2015 року була еквівалентна 222,3&nbsp;млрд доларів США за тогочасним обмінним курсом (19-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

{{see also|Банки Австралії|Валюта Австралії}}

=== Промисловість ===
{{main|Промисловість Австралії}}
Майже усі промислові центри сконцентровані по узбережжю країни (більша її частина зосереджена на південному сході), виконуючи роль переробки сировини й експорту виготовленої продукції морськими портами. Вони пов'язані залізницями та шосейними дорогами з внутрішніми районами видобутку, вирощування та заготівлі сировини{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Головними галузями промисловості виступають також [[машинобудування]], [[Хімічна промисловість|хімічна]], [[Легка промисловість|легка]], харчова<ref name="УРЕ"/>. Річні темпи зростання промислового виробництва 2015 року становили 2,70 % (95-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

Головною галуззю переробної промисловості країни довгий час була [[металургія]]. [[Чорна металургія]] історично сконцентрована на південному сході, де присутня сировина у вигляді [[Залізна руда|залізної руди]] та [[Коксівне вугілля|коксівного вугілля]]&nbsp;— [[Ньюкасл (Австралія)|Ньюкасл]], [[Порт-Кембл]], [[Літгоу]]. А також на південному заході ([[Куїнана]]) та півдні ([[Вайалла]]){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. 1958 року було виплавлено 2,3&nbsp;млн тонн чавуну й 3,2&nbsp;млн тонн сталі<ref name="УРЕ"/>. Розвинена також [[кольорова металургія]] на місцевій сировині: [[Поліметалеві руди|поліметали]]&nbsp;— [[цинк]] ([[Рідстон]]), [[свинець]] ([[Порт-Пірі]]); [[нікель]], [[мідь]] ([[Таунсвілл]]), [[олово]]. Під час енергетичної кризи 1970-х років країна переорієнтувалась з експорту [[Боксити|бокситів]] на виплавку алюмінію на дешевій місцевій електроенергії вугільних ТЕС, зменшивши собівартість його виплавки в 4 рази<ref name="УРЕ"/>. 1980 року об'єми виробництва алюмінію зросли до 280 тис. тонн{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}.

Головні промислові центри сконцентровані на південному сході, східному узбережжі та на південному заході. Машинобудування в країні представлене [[автомобілебудування]]м (головним чином з частин, що імпортуються з США і Великої Британії), [[автобус]]и ([[Голд-Кост]], Брисбен), вантажівки ([[Данденонг]], [[Престон (Вікторія)|Престон]]); [[Електротехнічна промисловість|електротехнікою]] (Сідней, Мельбурн, Аделаїда, Брисбен), виготовленням сільськогосподарських машин, [[Транспортне машинобудування|транспортною галуззю]], [[приладобудування]]м. Така важлива галузь переробної промисловості, як суднобудування була майже згорнута у період до 1980-х років (Сідней, Мельбурн, Вайалла, Брисбен){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}.

Хімічна промисловість виготовляє мінеральні добрива на потребу сільського господарства, переробляє сиру нафту, виготовляє [[засоби захисту рослин]], [[Сірчана кислота|сірчану кислоту]], [[мінеральні добрива]], [[вибухові речовини]]. В Австралії розвинена фармацевтична галузь, великі інвестиції від британських та американських компаній. На Тасманії виробляється 40 % світової сировини [[Наркотик|наркотичних матеріалів]], частково вони переробляються на [[кодеїн]] та інші лікарські засоби компанією [[Tasmanian Alkaloids]], що належить [[Johnson & Johnson]]<ref name="newscientist15112004"/>. Компанія [[GlaxoSmithKline]] вирощує [[опійний мак]] у штаті Вікторія.

У [[Текстильна промисловість|текстильній промисловості]] провідне місце займав виробництво вовни у штатах Вікторія і Новий Південний Уельс.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Coal shipment from Newcastle, New South Wales, Australia (1891).jpg|border|Відвантаження вугілля в порту Ньюкасл, 1891 рік
Whyalla steel works.jpg|border|Металургійне підприємство Вайалли
Forgacs shipyard Tomago 03 from Laverick Ave 20150412.jpg|border|Суднобудівне підприємство Forgacs shipyard, Ньюкасл
Transport NSW liveried (mo 6088), operated by Hillsbus, Bustech CDi at Castle Hill Interchange.jpg|border|Автобус компанії Bustech
SheppartonSPC.JPG|border|Консервний завод компанії SPC Ardmona у Шеппартоні
</gallery>
</small>

Харчова галузь представлена підприємствами з виготовлення [[борошно|борошна]], [[пиво|пива]], [[м'ясо|м'яса]], [[молоко|молока]], [[цукор|цукру]], [[Консерви|консервів]], переробки [[фрукт]]ів. Харчова промисловість експортоорієнтована, на вивіз йде більше 70 % продукції{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Виділяються м'ясокомбінати, зосереджені в містах штатів Квінсленд, Вікторія і Новий Південний Уельс. Підприємства борошномельної, маслоробної, цукрової, пивоварної промисловості розміщені більш рівномірно в портах і внутрішніх районах.

==== Гірнича промисловість ====
{{main|Гірнича промисловість Австралії}}
У країні розвинута [[гірнича промисловість]]. Гірництво у другій половині XX століття слугувало локомотивом економічного зростання Австралії і давало 5 % ВВП. Австралія має величезні запаси енергетичної сировини. Розвідані запаси [[Кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]] 200&nbsp;млрд тонн; головні райони видобутку&nbsp;— поблизу Ньюкасла та Порт-Кембла ([[Сіднейський вугільний басейн]]), на сході Квінсленду ([[Блер-Атолл]], [[Колліновілл]]). Більша частина його йде на експорт, де країна займає перші позиції з цієї сировини&nbsp;— 29 % світового експорту{{sfn|Australia|місце= Geography. Factbook}}{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. [[Буре вугілля]] штату Вікторія ([[Моруелл]]) використовується для ТЕС{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. За запасами [[Уранові руди|уранових руд]] країна в світових лідерах. На півночі країни компанія «Енергетичні ресурси Австралії» веде розробку родовищ [[Рейнджер (родовище, Австралія)|Рейнджер]] та [[Набарлек]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. На кінець XX століття розвідані запаси [[Природний газ|природного газу]] становили 7&nbsp;млрд тонн. Головні родовища: північно-західний шельф континенту, басейн [[Куперс-Крик]] (Південна Австралія){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Розвідані 1964 року шельфові родовища [[нафта|нафти]] в Бассовій протоці змогли до кінця століття повністю забезпечити внутрішні потреби на цей вид сировини. Великі запаси нафти розвідані на острові [[Барроу (острів)|Барроу]]; 2&nbsp;млрд тонн сланцевої нафти родовища [[Рандл (родовище)|Рандл]] на сході Квінсленду{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}.

Австралія славетна власним видобутком відкритим способом багатих [[залізні руди|залізних руд]]. Головний центр видобутку масив [[Гамерслі]], поблизу міста [[Пілбара]] на північному заході (90 % видобутку країни). Руда йде на експорт через порти [[Дампір]] і [[Порт-Гедленд]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Для місцевих потреб металургії залізні руди видобувають на південному сході. 1957 року видобуток (за вмістом металу) залізної руди склав 2,5&nbsp;млн тонн, головним чином у Південній Австралії, район [[Айрон-Ноб]].

[[Марганцеві руди]] видобувають на острові [[Грут-Айленд]]. У [[Маунт-Айза]] розробляють мідні, срібні, цинкові та свинцеві родовища. Найбільші родовища [[Мідні руди|міді]] розробляють у [[Теннант-Крик]], Маунт-Айза, [[Рим-Джангл]], [[Кобар]]; [[Поліметалічні руди|поліметалів]]&nbsp;— [[Брокен-Гілл (родовище)|Брокен-Гілл]]; [[Нікелеві руди|ніклею]]&nbsp;— [[Камбалда (родовище)|Камбалда]], [[Грінвейл]]; [[кобальтові руди|кобальту]]&nbsp;— Камбалда, Грінвейл; [[вольфрамові руди|вольфраму]]&nbsp;— [[Вольфрам-Кемп]]; [[Золотоносні руди|золота]]&nbsp;— [[Калгурлі (родовище)|Калгурлі]], [[Норсмен]]; [[срібні руди|срібла]]&nbsp;— Маунт-Айза, [[Роузбері]]; [[Олов'яні руди|олова]]&nbsp;— Пілбара, [[Россарден]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. 1958 року в країні було видобуто 318 тис. свинцевої руди; 250 тис. тонн цинкової. У невеликих розмірах видобувають [[молібден]], [[вольфрам]], [[марганець]], [[кобальт]].

За обсягами видобутку таких руд, як залізна (85&nbsp;млн тонн), боксити (26&nbsp;млн тонн), цинкова (45 тис. тонн) та свинцева (35 тис. тонн) Австралія перебуває у світових лідерах. Австралійський Союз займає 1 місце у світі з виробництва [[Цирконій|цирконію]] і [[рутил]]у. Боксити розробляють переважно на півночі ([[Вейпа]], Гов, [[Мітчелл-плато]]) та на південному заході ([[Дарлінг (хребет)|хребет Дарлінг]]){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Australian Census 2011 demographic map - Australia by SLA - BCP field 7134 Persons Mining Total.svg |border|Відсоток населення зайнятого в гірничій галузі
Panorama of Mount Isa, Queensland.jpg|border|Маунт-Айза
Kalgoorlie The Big Pit DSC04498.JPG|border|Золотоносне родовище Калгурлі
Line of Lode Miner's Memorial, Broken Hill, NSW, 07.07.2007.jpg|border|Меморіал гірникам у Брокен-Гілл
A195, Argyle Diamond Mine, Western Australia, from plane, 2007.JPG|border|Арджайл&nbsp;— найбільша у світі копальня алмазів
</gallery>
</small>

У надрах Австралії зберігається 20 % світових запасів [[алмаз]]ів&nbsp;— плато [[Кімберлі (плато)|Кімберлі]] ([[Аргайл (родовище)|Арджал-Пайп]]), півострів [[Арнемленд]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Окрім алмазів надра країни багаті на [[гіпс]] (солоні озера), [[Азбест|блакитний азбест]], [[фосфати]] ([[Гілл (родовище)|Гілл]]).

Здебільшого відкрите видобування корисних копалин в країні сильно впливає на стан навколишнього середовища&nbsp;— знищується рослинний та ґрунтовий покрив, токсичні сполуки [[Забруднення вод|забруднюють поверхневі води]], порушується водний режим, природні ландшафти змінюються техногенними ([[кар'єр]]и, [[відвал]]и, [[терикон]]и, [[Тераса (фізична географія)|тераси]], [[Виїмка (гірництво)|виїмки]]){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. У XX столітті [[рекультивація земель]] відбувалась дуже повільними темпами, а відведенню земель під гірничі розробки надавався пріоритет, навіть за рахунок природоохоронних територій. Англійський письменник [[Ентоні Троллоп]] так змалював закинуті золотоносні поля [[Гімпі]] у Квінсленді: ''«Мабуть, саме так буде виглядати земля після Страшного суду, коли усі мертві облишать свої могили.»''{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}.

{{see also|Історія освоєння мінеральних ресурсів Австралії}}

=== Енергетика ===
{{main|Енергетика Австралії}}
Основу енергетики Австралійського Союзу становить викопне паливо: кам'яне і буре вугілля. 1958 року було видобуто кам'яного вугілля 20,7&nbsp;млн тонн (переважно штати Новий Південний Уельс і Квінсленд), бурого&nbsp;— близько 11&nbsp;млн тонн (район Мельбурна)<ref name="УРЕ"/>. Загальна потужність [[Електростанція|електростанцій]] Австралії, станом на 2012 рік, дорівнювала 63,25 ГВт (16-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Energy. Factbook}}. Частка електрогенеруючих потужностей 2017 року, що працюють на:
* [[Викопне паливо|викопному паливі]]&nbsp;— 72 % (101-ше місце у світі);
* [[Атомна енергетика|атомній енергії]]&nbsp;— 0 %;
* [[Гідроенергетика|гідроенергії]]&nbsp;— 11 % (113-те місце у світі);
* інших [[Відновлювані джерела енергії|відновлювальних ресурсах]]&nbsp;— 17 % (49-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Energy. Factbook}}.

1958 року було вироблено 20&nbsp;млрд кВт-год електроенергії, з яких 4/5 на вугільних теплоелектростанціях. За 2012 рік було вироблено 235,2&nbsp;млрд кВт/год електроенергії (20-те місце у світі); загальний обсяг спожитої&nbsp;— 222,6&nbsp;млрд кВт/год (18-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Energy. Factbook}}. Станом на 2016 рік, уся країна була [[електрифікація|електрифікована]] і все населення мало доступ до [[Електроенергія|електромереж]]{{sfn|Australia|місце= Energy. Factbook}}. Електроенергія, внаслідок географічної віддаленості, не експортується і не імпортується{{sfn|Australia|місце= Energy. Factbook}}. Викиди [[Діоксид вуглецю|двоокису вуглецю]] під час спалювання викопного палива в процесі виробництва і споживання енергії за 2012 рік дорівнювали 420,6×10<sup>12</sup> тонн (17-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Energy. Factbook}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Australian Census 2011 demographic map - Australia by SLA - BCP field 7364 Electricity gas water and waste services Total.svg|border|Відсоток населення зайнятого в енергетиці
Australian renewable power plants map-en.svg|border|Карта підприємств відновлювальної енергетики {{ref-en}}
Yallourn-w-power-station-australia.jpg|border|ТЕС Яллурн працює на бурому вугіллі
Tumut_3_Power_Station,_near_Talbingo_NSW.jpg|border|ГЕС Тумут-3 у Снігових горах
<!--Power lines in the dawn light - globe derby - 1.jpg|border|ЛЕП у Південній Австралії-->
Broken Hill solar plant aerial.jpg|border|СЕС Брокен-Гілл
</gallery>
</small>

Країна досить бідна на гідроенергетичні ресурси, майже всі вони освоєні. Це гідровузли [[Сніжні гори|Сніжних гір]] на південному сході та північного заходу Тасманії. У Снігових горах споруджено великий гідрокомплекс: 7 водосховищ, 8 ГЕС (4,7 МВт), 90&nbsp;км комплексу тунелів, що сполучають в єдину систему річки [[Маррамбіджі]], [[Муррей (річка)|Муррей]], [[Тамет]] та [[Сноуі-Рівер]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. 1911 року розпочато будівництво гідроенергетичного вузла на північному заході Тасманії, в районі озера [[Грейт-Лейк]] та басейні річки [[Деруент]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}.

==== Нафтогазова промисловість ====
Рівень видобутку сирої нафти 2014 року дорівнював 354,3 тис. [[Барель (американський нафтовий)|барелів]] на добу (31-ше місце у світі){{sfn|Australia|місце= Energy. Factbook}}. Річний обсяг експорту сирої нафти за 2013 рік становив 235,4 тис. барелів на добу (29-те місце у світі); імпорт&nbsp;— 461,9 тис. барелів на добу (20-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Energy. Factbook}}. Загальні доведені [[Ресурси і запаси нафти|запаси нафти]] в надрах країни, станом на 1 січня 2015 року, дорівнювали 1,193&nbsp;млрд барелів (40-ве місце у світі){{sfn|Australia|місце= Energy. Factbook}}.

Рівень видобутку природного газу 2014 року становив 62,72&nbsp;млрд м³ (15-те місце у світі); споживання того ж року склало 38,79&nbsp;млрд м³ (24-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Energy. Factbook}}. Річний обсяг експорту природного газу за 2014 рік становив 31,62&nbsp;млрд м³ (11-те місце у світі); імпорт&nbsp;— 6,937&nbsp;млрд м³ (30-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Energy. Factbook}}. Загальні доведені [[Ресурси і запаси природного газу|запаси природного газу]] в надрах країни, станом на 1 січня 2014 року, дорівнювали 1,219&nbsp;трлн м³ (24-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Energy. Factbook}}.

2013 року країна експортувала 53,6 тис. барелів на добу різних нафтопродуктів (55-те місце у світі);

Виробництво [[Нафтопродукти|нафтопродуктів]] на нафтопереробних підприємствах 2013 року дорівнювало 630,6 тис. барелів на добу (28-ме місце у світі); споживання 2014 року&nbsp;— 1,082&nbsp;млн барелів на добу (21-ше місце у світі){{sfn|Australia|місце= Energy. Factbook}}. Потужність заводів 1958 року становила 8,6&nbsp;млн тонн сирої нафти на рік<ref name="УРЕ"/>. Австралія 2014 року імпортувала 424,0 тис. барелів сирої нафти на добу (17-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Energy. Factbook}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
AustGasReserves2008.png|border|Запаси найбільших родовищ природного газу
Australian oil and gas facilities map-en.svg|border|Карта нафтогазових родовищ Австралії
MainLineValve7.jpg|border|Газопровід у Західній Австралії
</gallery>
</small>

=== Аграрний сектор ===
{{main|Аграрне виробництво Австралії}}
Австралія займає одне з провідних місць на ринку [[Сільськогосподарська продукція|сільськогосподарської продукції]]. Її сільське господарство інтенсифіковане, високомеханізоване, [[Фермерство|фермерського укладу]], відзначається високою товарністю<ref name="УРЕ"/>. Продукція агровиробництва (пшениця, вовна, м'ясо, фрукти та ін.) завжди давало до 1/3 вартості експорту країни. Експорт сконцентрований в руках великих компанія: [[Australian Agricultural Company]], [[Dalgety plc]] та ін{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Держава залишає за собою сильні позиції в галузі: вона займається виділенням і розподілом субсидій, контролює якість продукції, займається організацією зберігання експортних культур, іригацією земель. Робітники висококваліфіковані, отже великої чисельності робочих рук галузь не потребує, окрім як сезонно, під час [[Стрижка овець|стрижки овець]] або збору фруктів.

Регіонально виділяються 4 сільськогосподарські масиви:
# Вирощування пшениці, [[м'ясне тваринництво|м'ясо]]-[[Вівчарство|вовняного тваринництва]] (ВРХ, вівці)&nbsp;— південний захід, південь, південний схід, схід Тасманії.
# Пасовищного вовняного тваринництва (вівці)&nbsp;— захід, басейн [[Дарлінг (річка)|Дарлінгу]], [[Великий артезіанський басейн]], район центральних озер.
# Пасовищного м'ясного тваринництв (ВРХ)&nbsp;— східне узбережжя, Квінсленд, північ.
# Земель, що не використовуються&nbsp;— внутрішні райони, заболочене північне узбережжя, центральна частина південного узбережжя, захід Тасманії.

[[Земельні ресурси]] Австралії (оцінка 2011 року):
* придатні для сільськогосподарського обробітку землі&nbsp;— 53,4 %,
** [[Орна земля|орні землі]]&nbsp;— 6,2 %,
** багаторічні насадження&nbsp;— 0,1 %,
** землі, що постійно використовуються під [[пасовище|пасовища]]&nbsp;— 47,1 %;
* землі, зайняті лісами і чагарниками&nbsp;— 19,3 %;
* інше&nbsp;— 27,3 %{{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

Австралійський Союз&nbsp;— країна великого землеволодіння<ref name="УРЕ"/>. Найкращі землі захопили британські аристократи, [[лендлорд]]и і скваттери. 1950 року на господарства, що мали понад 1 тис. га (11 % від загальної кількості ферм) припадало 89,6 % землі, а на господарства дрібних фермерів (28 % від загальної кількості ферм)&nbsp;— лише 0,3 % землі<ref name="УРЕ"/>. Під [[Орні землі|ріллею]] зайнято трохи більше 1 % всієї площі країни. Скотарство і землеробство (крім прибережних районів) мають [[Екстенсивне сільське господарство|екстенсивний напрям]]. На більшій частині території країни землеробство можливе лише за [[Іригація|штучного зрошення]]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 25,5 тис. км² зрошуваних земель{{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Australian Census 2011 demographic map - Australia by SLA - BCP field 7334 Agriculture forestry and fishing Total.svg|border|Відсоток населення зайнятого в аграрному секторі
Dalgetys Rockhampton Showground ca. 1907.jpg|border|Виставка продукції компанії Dalgety у Рокгемптоні, 1907 рік
Sheep shearing.jpg|border|Стрижка овець
Sunflower crop on the Darling Downs, Queensland.jpg|border|Посіви соняшнику у Квінсленді
Mildura vines.jpg|border|Виноградники у штаті Вікторія
</gallery>
</small>

[[Тваринництво]]&nbsp;— провідна галузь сільського господарства країни, що дає близько 2/3 вартості сільськогосподарської продукції. Пасовищне тваринництво стало чинником утворення великих за площею господарств. Середня площа ферми в Австралії 2,3 тис. га, тоді як в [[Канада|Канаді]]&nbsp;— 0,2 тис. га, в США&nbsp;— 0,18 тис. га{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Одна від одної ферми віддалені на десятки, сотні км. Під пасовищами зайнято 90 % фермерських угідь. Проте у другій половині XX століття розпочався процес укрупнення господарств, коли за період 1970-х років кількість фермерів зменшилась з 300 тис. до 175&nbsp;тис.{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Австралія&nbsp;— значний виробник м'ясо-молочних продуктів, мороженого м'яса, масла, сиру, консервованого молока<ref name="УРЕ"/>.

[[Вівчарство]] зосереджене на південному сході країни, Новий Південний Уельс (46 % поголів'я), Вікторія (18 %){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. За поголів'ям овець (149,3&nbsp;млн голів 1958 року; 120&nbsp;млн голів 1980 року) Австралія посідає перше місце у світі. Австралія є головним постачальником вовни на світові ринки (30 %), це високоякісна сировина ([[Меринос|мериносні вівці]]){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Перші вівці на континент були завезені наприкінці [[XVIII століття]] з [[Південна Африка|Південної Африки]], з яких була виведена чудова місцева порода австралійського мериноса, що дає з однієї голови 9-21&nbsp;кг чудової вовни за сезон{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Увесь рік вівці перебувають на пасовищі, стрижуть їх двічі на рік. Настриг вовни у сезон 1958/59 років склав 662 тис. тонн. Внутрішня переробка вовни слабко розвинена. Концентрація вівчарства в руках великих власників винятково висока, 1950 року лише 1,6 % всіх господарств концентрували близько 1/3 всього поголів'я (від 100 тис. голів кожне).

Окрім вівчарства в країні займаються експортним м'ясним скотарством, переважно на півночі. У [[напівпустеля]]х, де можливо дістатись [[Артезіанські води|артезіанських вод]], також займаються пасовищним скотарством. Худоба живиться свіжим листям [[спініфекс]]у та опалим листям [[акація|акацій]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Найважливіші райони [[Молочне тваринництво|молочного тваринництва]]&nbsp;— південно-східне узбережжя, м'ясного&nbsp;— Квінсленд. Поголів'я великої рогатої худоби 1958 року становило 16,9&nbsp;млн голів. Поширене також [[свинарство]], поблизу великих міст; [[конярство]], заради перегонів; [[бджолярство]]; у пустелях розводять [[Верблюдівництво|верблюдів]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}.

Австралія є одним з найбільших у світі виробників і експортерів [[Зернові культури|зернових]]. Найбільше значення серед зернових культур має пшениця. «Пшеничний пояс» Австралії починається у Квінсленді й тягнеться вздовж східного узбережжя на південь до штату Вікторія; окремий пшеничний регіон на південному заході материка{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Посівна площа пшениці в середньому коливається від 11,1 до 13,4&nbsp;млн га. На її частку припадає понад половина всіх посівних площ, переважно в штатах Новий Південний Уельс, Вікторія, Південна Австралія і Західна Австралія (94 % посівних площ). Врожайність пшениці різниться за роками залежно від погодних умов і становить від 0,9 до 2,1 тонн/га. Переважно це озима пшениця, яка вельми чутлива до [[Посуха|посух]]. У середньому експорт пшениці становить від 7,5 до 18,0&nbsp;млн тонн; імпорт&nbsp;— 0,1-0,3&nbsp;млн тонн. Споживання усередині країни&nbsp;— 5,3-6,5&nbsp;млн тонн. Перехідні запаси&nbsp;— 3,2-9,6&nbsp;млн тонн. Посівна площа під [[Ячмінь|ячменем]] становить 3,5-4,6&nbsp;млн га. Середня врожайність 1,0-2,3 тонн/га. Виробництво коливається в рамках 3,9-10,4&nbsp;млн тонн. Експорт&nbsp;— 1,9-6,4&nbsp;млн тонн, залежно від світової кон'юнктури. Споживання всередині країни становить 2,2-3,8&nbsp;млн тонн. Перехідні запаси&nbsp;— 0,6-2,7&nbsp;млн тонн. Серед інших зернових культур виділяються [[кукурудза]], використовується загалом на фураж (Квінсленд); [[сорго]], вирощується на зерно і на фураж; [[тритикале]] (гібрид [[жито|жита]] і пшениці).

З олійних культур поширені [[земляний горіх]], [[соняшник]], [[сафлор]], [[ріпак]], [[канола]], [[соя]]. Невеликі площі зайняті посівами [[рис]]у, [[Тютюн (рослина)|тютюну]], [[бавовник]]у. У субекваторіальному поясі Квінсленду вирощують [[Цукрова тростина|цукрову тростину]], [[банан]]и, [[ананас]]и, [[манго]], [[Папая|папаю]]. З площі 0,3&nbsp;млн га у Квінсленді щорічно збирають 3&nbsp;млн тонн цукру. Найбільша компанія «[[Колоніел шугар рифайнінг]]». На південному сході вирощують [[цитрусові]], кісточкові, яблука, виноград; на півдні&nbsp;— [[виноград]], цитрусові, яблука; на Тасманії експортний фрукт&nbsp;— [[яблуко|яблука]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Приміські ферми південного сходу забезпечують країну [[Овочівництво|овочами]] та зеленню. У якості кормових трав для поголів'я м'ясо-молочної худоби використовують [[Конюшина|конюшину]] та [[люпин]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}.

=== Транспорт ===
{{main|Транспорт Австралії}}
Транспорт в житті країни з великою територією та віддаленим географічним положенням відіграє дуже важливу роль. [[Уряд Австралії|Уряд держави]] розвиває транспортну інфраструктуру значними фінансовими інвестиціями, запроваджує проєкти з розвитку сполучення віддалених і слабко освоєних регіонів, будує транспортні комплекси заради перспективного розвитку окремих місцевостей, або пожвавлення розвитку певних галузей економіки{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}.

У здійсненні міжрайонних зв'язків провідна роль належить залізничному транспорту. Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2015 рік, становить 33&nbsp;343 км (8-ме місце у світі), з яких 3&nbsp;247&nbsp;км широкої 1600-мм колії (372&nbsp;км з них [[Електрифікація залізниць|електрифіковано]]), 17&nbsp;446&nbsp;км стандартної 1435-мм колії (650&nbsp;км з них електрифіковано), 12&nbsp;318&nbsp;км вузької 1067-мм колії (2&nbsp;076&nbsp;км з них електрифіковано){{sfn|Australia|місце= Transportation. Factbook}}. Більшість залізниць перебувають у державній власності. Найбільш забезпечені залізницями південний схід і частково південно-західні райони Австралії.[[Ширина колії]] різних штатів не узгоджена між собою. Єдиної мережі залізниці на континенті довгий час не представляли. Залізниці здебільшого неелектрифіковані, використовуються для вантажних перевезень, це маршрути підвозу мінеральної та сільськогосподарської сировини до [[Морський порт|морських портів]]. Залізниці поєднують промислові центри східного узбережжя, міста південного сходу та заходу ([[Перт]]&nbsp;— [[Сідней]]). Північне та південне узбережжя не поєднані залізницею, від [[Дарвін (місто)|Дарвіна]] йде гілка до [[Ларрима|Ларрими]], далі на південь до [[Аліс-Спрінгс]]а шосейна дорога, від якої вузькоколійка до [[Порт-Огаста|Порт-Огасти]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}.

Загальна довжина [[Автомобільна дорога|автошляхів]] в Австралії, станом на 2011 рік, дорівнює 823&nbsp;217&nbsp;км, з яких 356&nbsp;343&nbsp;км із твердим покриттям і 466&nbsp;874&nbsp;км без нього (9-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Transportation. Factbook}}. Переважна більшість автошляхів зосереджена у південно-східній частині країни. Вони інтенсивно використовуються в господарстві, 3/4 вантажо-пасажирських перевезень відбувається автомобільним транспортом. Головний період буму будівництва шосейних доріг, особливо стратегічного значення, припав на часи [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Більшість з них виконувалось інженерними військами США. Шосе від Аліс-Спрінгса до Ларрими, що сполучило північне та південне узбережжя; трансконтинентальне шосе [[Калгурлі]]&nbsp;— Порт-Огаста{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
GA20891.pdf |border|Карта основних транспортних магістралей Австралії
Indian Pacific Perth, Western Australia.jpg|border|Залізниця в Перті
Portbotanysydney.JPG|border|Сіднейський порт&nbsp;— головні морські ворота країни
Sydney Ferry Collaroy 1 - Nov 2008.jpg|border|Сіднейський пором
Tullamarine International terminal Vabre-1.jpg|border|Мельбурнський аеропорт
</gallery>
</small>

У країні розвинений морський транспорт. Національні компанії виконують вантажне та пасажирське каботажне сполучення, іноземні займаються експортно-імпортними операціями. Морський [[торговий флот]] країни, станом на 2010 рік, складався з 41 морського судна з тоннажем більшим за 1 тис. [[реєстрова тонна|реєстрових тонн]] (GRT) кожне (75-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Transportation. Factbook}}. Найбільші за вантажообігом морські порти Австралії: Дампір і Порт-Гедленд, знаходяться на північному заході й використовуються для експорту залізної руди з Пілбари. Найбільші морські порти сходу&nbsp;— Сідней, Ньюкасл, [[Брисбен]]; півдня&nbsp;— [[Мельбурн]], [[Аделаїда]]. На південно-західному узбережжі найважливіший морський порт&nbsp;— Перт, це також найбільша [[військово-морська база]] держави{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Загальна довжина [[Судноплавство|судноплавних]] ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з [[дедвейт]]ом понад 500 тонн, 2011 року становила 2 тис. км{{sfn|Australia|місце= Transportation. Factbook}}.

Чудово розвинене внутрішнє повітряне сполучення, усі поселення, і навіть великі [[Ферма (сільське господарство)|фермерські господарства]] мають власні [[Злітно-посадкова смуга|злітно-посадкові смуги]]. Найбільша державна авіакомпанія [[Qantas]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. У країні, станом на 2013 рік, діє 480 [[аеропорт]]ів (16-те місце у світі), з них 349 із твердим покриттям і 131 із ґрунтовим{{sfn|Australia|місце= Transportation. Factbook}}. У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 [[Геліпорт|гелікоптерний майданчик]]{{sfn|Australia|місце= Transportation. Factbook}}.

У країні розвинена [[Трубопровідний транспорт|мережа трубопроводів]]. Загальна довжина [[газопровід|газогонів]] в Австралії, станом на 2013 рік, становить 30&nbsp;693&nbsp;км; трубопроводів зрідженого газу&nbsp;— 240&nbsp;км; [[Нафтопровід|нафтогонів]]&nbsp;— 3&nbsp;609&nbsp;км; інших трубопроводів&nbsp;— 110&nbsp;км; [[Продуктопровід|продуктогонів]]&nbsp;— 72 км{{sfn|Australia|місце= Transportation. Factbook}}. Трубопроводи доставляють до Брисбена природний газ з родовища [[Рома (родовище)|Рома]] та нафту з родовища [[Муні (родовище)|Муні]]. Природний газ з родовищ [[Джиджеалпа]] та [[Мумба]], що у внутрішніх районах континенту, газогонами доставляється у Сідней та Аделаїду; з родовища [[Донгара]]&nbsp;— до Перта{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. 1996 року було споруджено унікальний [[Мумба – Сідней (етанопровід)|етанопровід Мумба&nbsp;— Сідней]] довжиною 1375&nbsp;км для транспортування [[етан]]у з родовищ басейну Купера у штаті Південна Австралія до нафтохімічного комплексу в Сіднеї<ref name="pipeliner"/>. У південно-східному та східному регіонах вони доставляють воду для потреб сільського та міського господарств, металургії.

У [[XIX столітті]] до північних районів Австралії задля спрощення пересування місцевими пустелями були завезені [[Одногорбий верблюд|дромадери]]. Наразі тут налічується близько 750 тис. чистокровних верблюдів, котрих країна навіть експортує на [[Близький Схід]]<ref name="dailytelegraph24012016"/>.

=== Телекомунікації ===
{{main|Зв'язок в Австралії}}
[[Телефонний код|Міжнародний телефонний код]] Австралії&nbsp;— +66. Загальна чисельність абонентів фіксованої телефонної мережі (станом на 2017 рік)&nbsp;— 8,5&nbsp;млн, що у перерахунку на 100 мешканців становить 36 (20-те місце у світі); 2015 року&nbsp;— 9,08 млн{{sfn|Australia|місце= Communications. Factbook}}. У країні діє декілька мереж [[Мобільний зв'язок|мобільних операторів]]. Загальна чисельність абонентів (станом на 2015 рік)&nbsp;— 31,77&nbsp;млн, що у перерахунку на 100 мешканців становить 140 апаратів (39-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Communications. Factbook}}.

Національна громадська [[Австралійська телерадіомовна компанія]] ({{lang-en|Australian Broadcasting Corporation}}; ABC) веде мовлення на численних теле- і радіоканалах як у межах країни, так і загалом у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. [[Спеціальна служба мовлення (Австралія)|Спеціальна служба мовлення]] ({{lang-en|Special Broadcasting Service}}; SBS) &nbsp;— другий найбільший оператор теле- і радіоканалів у країні, веде мовлення різними мовами. У країні, станом на 1998 рік, працювали 607 [[радіостанція|радіостанцій]] різних діапазонів: ([[Амплітудна модуляція|AM]]&nbsp;— 262, [[Частотна модуляція|FM]]&nbsp;— 345, на [[Короткі хвилі|коротких хвилях]]&nbsp;— 1){{sfn|Australia|місце= Communications. Factbook}}. Дві найбільші радіомережі, ABC і SBS, ведуть мовлення різними мовами у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. У країні, станом на 1997 рік, працювали 104 [[Телевізійна станція|телевізійні станції]]{{sfn|Australia|місце= Communications. Factbook}}. Дві найбільші телерадіомережі, ABC і SBS, ведуть мовлення різними мовами у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Широко розповсюджене використання [[Супутникове телебачення|супутникових тарілок]] і [[кабельне телебачення|кабельних мереж]].

Австралія є членом [[Міжнародна організація супутникового електрозв'язку|Міжнародної організації супутникового електрозв'язку]] (ITSO), [[Міжнародний союз електрозв'язку|Міжнародного союзу електрозв'язку]] (ITU), [[Міжнародний поштовий союз|Міжнародного поштового союзу]] (UPU){{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}.

Міжнародний інтернет-домен Австралії&nbsp;— [[.au]], присвоєний [[Адміністрація адресного простору Інтернет|Адміністрацією адресного простору Інтернет]] ({{lang-en|Internet Assigned Numbers Authority}}) згідно стандарту [[ISO 3166]] Alpha-2. Станом на 2012 рік в Австралії було зареєстровано 17,081 млн [[Хостинг|інтернет-хостів]] (8-ме місце у світі){{sfn|Australia|місце= Communications. Factbook}}. Станом на липень 2015 року в Австралії налічувалось 19,238&nbsp;млн унікальних інтернет-користувачів (28-ме місце у світі), що становило 84,6 % від загальної кількості населення країни{{sfn|Australia|місце= Communications. Factbook}}.

{{seealso|Радіо Австралії|Телебачення Австралії|Інтернет в Австралії}}

=== Туризм ===
{{main|Туризм в Австралії}}
Австралійські [[готель|готелі]] відрізняються високими стандартами і розраховані на [[турист]]ів з різними фінансовими можливостями. Спектр засобів розміщення достатньо широкий&nbsp;— від фешенебельних, що входять до міжнародних готельних мереж, до [[Мотель|мотелів]] і окремих приватних квартир, можливе проживання на фермах{{sfn|ЕСДТ|2006}}. Австралія була членом [[Всесвітня туристична організація|Всесвітньої туристичної організації]] (UNWTO) з 1979 по 1990 роки, поновила членство 2004 року<ref name="unwto"/>.

Провідні позиції за кількістю прибуттів у країну займають громадяни США і [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]], значні потоки туристів з Європи (особливо [[Велика Британія|Великої Британії]]) і Азії ([[Малайзія]], [[Сінгапур]], Японія, [[Китайська Народна Республіка|Китай]] і [[Гонконг]]){{sfn|ЕСДТ|2006}}. Основні потоки туристів з Австралії спрямовані до Нової Зеландії; в Азії до Малайзії, Сінгапуру, Японії і Гонконгу; в Європі до Великої Британії, [[Італія|Італії]], [[Іспанія|Іспанії]] та [[Франція|Франції]]{{sfn|ЕСДТ|2006}}.

=== Зовнішньоекономічні зв'язки ===
{{main|Зовнішньоекономічні зв'язки Австралії}}
Економіка Австралії сильно залежить від трендів на світових ринках, бо 3/4 її продукції спрямовується на зовнішні ринки, здебільшого це [[Сировина|сировинна продукція]], у той час як імпорт складається з [[Машина|машин]], [[обладнання]] та готової промислової продукції{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Австралія в різні часи була одним з головних постачальників на світові ринки мінеральної (залізної руди, бокситів, рутилу, свинцю, вугілля, цинку, міді, марганцю) та аграрної сировини (вовни, тростинного цукру, пшениці, м'яса)<ref name="УРЕ"/>. Постійними торговими партнерами є Японія, [[США]], [[Європейський Союз]]. У середині XX століття 70 % експорту з Австралії припадало на [[Європа|Європу]], частка Великої Британії в імпорті з Австралійського Союзу в 1957—1958 роках становила 41,8 %, в експорті&nbsp;— 28,0 %. Але за 30 післявоєнних років країна зуміла позбавитись залежності від колишньої метрополії зменшивши британську долю в експорті до 5 %. Наприкінці XX століття головними торговельними партнерами Австралії стали Японія, США, Китай та [[Нова Зеландія]]. Причиною цього стало те, що Австралія першою із західних країн після війни уклала торговельну угоду з Японією від [[1957]] року, а також зняла [[ембарго]] на поставки залізної руди до цієї країни{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. [[1965]] року з Новою Зеландією встановлено [[Зона вільної торгівлі|зону вільної торгівлі]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}.

Австралія входить до складу ряду регіональних і глобальних економічних, торговельних і кредитно-фінансових організацій:
{{columns-list|2|
* [[Азійський банк розвитку|Азійського банку розвитку]] (ADB), 
* [[Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво|Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва]] (APEC), 
* [[Банк міжнародних розрахунків|Банку міжнародних розрахунків]] (BIS), 
* [[Європейський банк реконструкції та розвитку|Європейського банку реконструкції та розвитку]] (EBRD), 
* [[Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувній промисловості|Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувній промисловості]] (EITI), 
* [[Продовольча та сільськогосподарська організація ООН|Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН]] (FAO), 
* [[ФАТФ|Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей]] (FATF), 
* [[Міжнародний банк реконструкції та розвитку|Міжнародного банку реконструкції та розвитку]] (IBRD), 
* [[Міжнародна асоціація розвитку|Міжнародної асоціації розвитку]] (IDA), 
* [[Міжнародне енергетичне агентство|Міжнародного енергетичного агентства]] (IEA), 
* [[Міжнародна фінансова корпорація|Міжнародної фінансової корпорації]] (IFC),  
* [[Міжнародний валютний фонд|Міжнародного валютного фонду]] (IMF), 
* [[Міжнародна організація зі стандартизації|Міжнародної організації зі стандартизації]] (ISO), 
* [[Багатостороння агенція з гарантій інвестицій|Багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій]] (MIGA), 
* [[Організація економічного співробітництва та розвитку|Організації економічного співробітництва та розвитку]] (OECD), 
* [[Південнотихоокеанська угода про регіональну торгівлю і економічне співробітництво|Спартека]] (SPARTECA), 
* [[Конференція ООН з торгівлі та розвитку|Конференції ООН з торгівлі та розвитку]] (UNCTAD), 
* [[Всесвітня митна організація|Всесвітнього митного союзу]] (WCO), 
* [[Світова організація торгівлі|Світової організації торгівлі]] (WTO){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.
}}

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
2006Australian exports.svg|border|Розподіл експорту з Австралії до країн світу, в порівнянні з лідером, Японією (100 % = $32,4 млрд), 2006 рік
|border|
|border|
</gallery>
</small>

Сальдо [[Рахунок поточних операцій|рахунку поточних операцій]] країни (експорт/імпорт товарів і послуг, чистий дохід від інвестицій і трансфертних платежів) 2014 року склало -43,83&nbsp;млрд доларів США, 2015 року&nbsp;— -56,2&nbsp;млрд доларів США (194-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.


Держава [[експорт]]ує: [[вугілля]], залізну руду, [[золото]], м'ясо, вовну, алюміній, пшеницю, машини й устаткування, транспортне обладнання. Значна стаття експорту— [[поліметали]]; у невеликій кількості вивозяться [[чорні метали]], [[устаткування]]. Основними партнерами 2015 року стали: [[Китай]]&nbsp;— 32,2 %, [[Японія]]&nbsp;— 15,9 %, [[Південна Корея]]&nbsp;— 7,1 %, [[Сполучені Штати Америки|США]]&nbsp;— 5,4 %, [[Індія]]&nbsp;— 4,2 %{{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. Вартість експорту 2014 року становила 240,8&nbsp;млрд доларів США, 2015 року&nbsp;— 184,4&nbsp;млрд доларів США (27-ме місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

Держава [[імпорт]]ує: машини й устаткування, транспортне обладнання, [[комп'ютер]]и, офісне і телекомунікаційне обладнання; сиру нафту, нафтопродукти. Основними партнерами 2015 року стали: Китай&nbsp;— 23 %, США&nbsp;— 11,2 %, Японія&nbsp;— 7,4 %, [[Південна Корея]]&nbsp;— 5,5 %, [[Таїланд]]&nbsp;— 5,1 %, [[Німеччина]]&nbsp;— 4,6 %{{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. Вартість імпорту 2014 року становила 240,5&nbsp;млрд доларів США, 2015 року&nbsp;— 208,4&nbsp;млрд доларів США (21-ше місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

==== Економічні відносини з Україною ====
{{main|Австралійсько-українські економічні відносини}}

=== Трудові ресурси ===
Загальні [[трудові ресурси]] 2015 року становили 12,5&nbsp;млн осіб (45-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. Зайнятість [[Економічно активне населення|економічно активного населення]] у господарстві країни розподіляється наступним чином:
* [[Аграрне виробництво|аграрне]], [[Лісова промисловість|лісове]] і [[Рибне господарство|рибне господарства]]&nbsp;— 3,6 %;
* [[промисловість]] і [[будівництво]]&nbsp;— 21,1 %;
* [[сфера послуг]]&nbsp;— 75,3 % (станом на 2009 рік){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

[[Безробіття]] 2015 року дорівнювало 6,2 % працездатного населення, 2014 року&nbsp;— 6,1 % (70-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 13,3 %, серед юнаків&nbsp;— 14,1 %, серед дівчат&nbsp;— 12,5 % (93-тє місце у світі){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення мало доступ до електромереж{{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}. Розподіл [[Дохід домогосподарств|доходів домогосподарств]] в країні виглядає наступним чином: нижній дециль&nbsp;— 2 %, верхній дециль&nbsp;— 25,4 % (станом на 1994 рік){{sfn|Australia|місце= Economy. Factbook}}.

=== Економічне районування ===
{{main|Економічні райони Австралії}}

В Австралії можливо виділити вісім [[Економічний район|економічних районів]].

[[Файл:Late afternoon in central Sydney.jpg|міні|праворуч|Сідней&nbsp;— найбільший фінансовий і промисловий центр країни]]
* '''Південно-східний регіон''' найбільш історично освоєний, густо заселений та економічно розвинений. Займає територію штатів [[Вікторія (штат)|Вікторія]] та [[Новий Південний Уельс]]{{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}{{sfn|Фромберг А. Э.|2011}}. Загальна площа регіону складає 14 % території країни; населення&nbsp;— більше 60 %; рівень урбанізованості&nbsp;— майже 90 %. Регіон багатий на поклади мінеральної сировини: Сіднейський вугільний басейн (42 тис. км²) [[Бітумінозне вугілля|бітумінозного]] та коксівного вугілля (Ньюкасл, [[Вуллонгонг]], [[Порт-Кембла]]); буре вугілля ([[Яллурн (родовище)|Яллурн]], Моруелл); нафта ([[Лейк-Ентранс]], шельф [[Бассова протока|Бассової протоки]]); мідь (Кобар); поліметалічні руди (Брокен-Гілл); олово ([[Ардлтан]]); [[титанові руди|титан]]; [[магнезит]]; азбест{{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. На місцевому бурому вугіллі працюють найбільші в країні [[ТЕС]]{{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}. У Сніжних горах споруджено великий гідрокомплекс: 7 водосховищ, 8 ГЕС (4,7 МВт){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. [[Важка промисловість]], металургія, [[коксохімія]], [[Трубна промисловість|трубопрокат]] та машинобудування у містах Ньюкасл, Вуллонгонг, Порт-Кембла; [[Нафтопереробна промисловість|нафтопереробна]], електротехнічна (Сідней, [[Клейтон (Австралія)|Клейтон]]) та хімічна промисловість; [[суднобудування]] (Сідней, Мельбурн, Ньюкасл){{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Концентруються найбільші підприємства легкої промисловості країни, велика кількість підприємств харчової промисловості{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. На території регіону концентрується 2/3 поголів'я овець і 1/4 [[Велика рогата худоба|великої рогатої худоби]] країни{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. У регіоні вирощують найбільшу частку врожаю пшениці та інших зернових, половину винограду. Долина річки [[Намой]]&nbsp;— головний район вирощування бавовнику{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Найбільші міста регіону: Сідней, Мельбурн, Вуллонгонг, Порт-Кембла, Джилонг{{sfn|Атлас світу|2005}}.

[[Файл:Panorama of Mount Isa, Queensland.jpg|міні|праворуч|Панорама міста Маунт-Айза]]
* '''Північно-східний регіон''' другий за рівнем економічного розвитку. Територіально співпадає з більшою частиною штату [[Квінсленд]] (20 % території країни){{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}. Регіон багатий на мінеральну сировину: боксити (Уейпа); другий за площею [[Вугільний басейн|кам'яновугільний басейн]] (Блер-Атолл, [[Бовен (родовище)|Бовен]]); поліметалічні та уранові руди (Маунт-Айза); олово й кобальт ([[Маунт-Кобальт]]); природний газ (Рома); нафта (Муні); [[фосфорити]]; [[монацит|монацитові піски]] східного узбережжя{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Основні галузі промисловості: [[Гірнича промисловість Австралії|гірнича]]; кольорова металургія (поліметали, алюміній, рафінування міді); хімічна (мінеральні добрива); транспортне машинобудування (залізничне обладнання, вагонобудування, судноремонт){{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Морські порти для експорту [[Мінеральна сировина|мінеральної сировини]] (Уейпа) та сільськогосподарської сировини ([[Лусінда]]){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Головні сільськогосподарські культури: цукрова тростина, тютюн, кукурудза, сорго, бавовник, [[Кормові культури|кормові трави]], пшениця{{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}. Також вирощують манго, папаю, ананаси, банани, [[цитрус]]ові та кісточкові{{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}{{sfn|Фромберг А. Э.|2011}}. Регіон займає перше місце в країні з поголів'я великої рогатої худоби та [[Кінь|коней]] (половина поголів'я, 85 % м'ясного експорту), третє&nbsp;— овець (15 %){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. У портових містах розміщуються [[м'ясокомбінат]]и{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Для потреб [[Деревообробна промисловість|деревообробної галузі]] вирощують [[сосна|сосну]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Найбільші міста регіону: Брисбен, Таунсвілл, [[Рокгемптон]], [[Гладстон (Квінсленд)|Гладстон]], Маунт-Айза, [[Маунт-Катлін]], [[Рома (Квінсленд)|Рома]], Вейпа.

* '''Південний регіон''' третій за рівнем економічного розвитку, займає південний схід штату [[Південна Австралія]]{{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}. Регіон тяжіє до океану, узбережжя [[Велика Австралійська затока|Великої Австралійської затоки]], заток [[Спенсер (затока)|Спенсер]] та [[Сент-Вінсент (затока)|Сент-Вінсент]], де сконцентровано майже все населення регіону. Промисловість регіону представлена металургійними підприємствами міст Вайалла, Порт-Пірі та Порт-Огаста{{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}. Кам'яне вугілля видобувається на північ від Аделаїди. [[Солончак]]и солоних озер та прибережні лагуни&nbsp;— місце видобутку солі. Головні галузі промисловості: [[Нафтохімічна промисловість|нафтохімічна]] ([[Порт-Станвак]]); машинобудівна та харчова{{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}. Головні сільськогосподарські культури: ячмінь, пшениця, [[овес]], кормові, цитрусові. [[Сад]]и, пасовища й [[виноградник]]и (перше місце в країні зі збору винограду). Головною проблемою рослинницької галузі регіону є брак прісної води; розвинене [[крапельне зрошування]]. Тваринництво представлене мериносними вівцями та великою рогатою худобою{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. У пустельній частині регіону на північ від півострова Ейр розташований центр космічних досліджень [[Вумера]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Головні міста: Аделаїда, Порт-Огаста, Порт-Пірі, Вайалла, Порт-Станвак{{sfn|Атлас світу|2005}}.

[[Файл:Champs après la récolte - Geraldton WA.JPG|міні|праворуч|Сільськогосподарські угіддя поблизу Джералдтона]]
* '''Південно-західний регіон''' четвертий за рівнем економічного розвитку, займає крайній південний захід штату [[Західна Австралія]]. Регіон багатий на мінеральні ресурси нафта, природний газ, боксити, залізна руда, титанові піски; продуктивні ліси; сприятливі для ведення сільського господарства природні умови{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Промисловість регіону представлена підприємствами [[Харчова промисловість|харчової]] (Перт, Джералдтон, Банбері, Олбані), машинобудівної (Перт), хімічної (Банбері, Перт), [[Цементна промисловість|цементної]], [[Електротехнічне машинобудування|електротехнічної]] (Перт), деревообробної галузей, транспортного машинобудування ([[Фрімантл]]), металургії (Куїнана){{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. [[Агрокліматичне районування|Агрокліматичні умови]] ведення землеробства подібні до [[Український степ|степової зони України]]. «Пшеничний пояс» простягається від [[Саутерн-Кросс]]а до Джералдтона{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. У невеличких фермерських господарствах вирощують фрукти, овочі, виноград, розводять молочну худобу{{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}. На прибережній низовині на штучних пасовищах розводять [[вівці]]в. Олбані&nbsp;— головний центр переробки сільгоспсировини{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Найбільші міста регіону: Перт, Куїнана, [[Олбані (Австралія)|Олбані]], [[Банбері]], [[Джералдтон]], [[Пінджарра]]{{sfn|Атлас світу|2005}}. Головні морські порти: Фрімантл, Куїнана, Банбері, Олбані, Джералдтон.

* '''Тасманія.''' Регіон, що займає однойменний великий острів (68 тис. км²) та прилеглі невеличкі острівці{{sfn|Атлас світу|2005}}. Регіон багатий на мінеральну сировину: мідь, олово, [[срібло]], кобальт, вольфрам, залізну руду, поліметали{{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}. Дешева електроенергія від ГЕС в гористій центральній частині острова дозволила швидко розвинутись кольоровій металургії, хімічній та [[Целюлозно-паперова промисловість|целюлозо-паперовій]] галузям промисловості{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. [[Сільське господарство]] регіону виконує допоміжну роль в економіці{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. У водосховищах [[Центральне нагір'я|Центрального нагір'я]] розводять рибу, береги використовують для [[рекреація|рекреації]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Найбільші міста регіону: Гобарт, [[Лонсестон (Тасманія)|Лонсестон]], [[Девенпорт]], [[Берні (Тасманія)|Берні]]{{sfn|Атлас світу|2005}}.

[[Файл:Ranger_Uranium_Mine_in_Kakadu_National_Park.jpeg|міні|праворуч|Видобуток і збагачення уранової руди, родовище Рейнджер]]
* '''Північний регіон''' нерозвинений, займає глибовий масив Кімберлі, базальтове плато [[Антрім (плато)|Антрім]], пісковикове плато Арнемленд, західне та південно-західне узбережжя затоки [[Карпентарія]] на півночі країни{{sfn|Атлас світу|2005}}. Регіон багатий на мінеральні ресурси: боксити ([[Гов (родовище)|Гов]]), марганець (острів Грут-Айленд), уранові руди ([[Рейнджер (родовище)|Рейнджер]], Набарлек), залізні руди (острови [[Клан (острів)|Клан]] і [[Кокату]]), фосфати (басейн [[Джорджина (річка)|Джорджини]]), природний газ (шельф Арнемленду){{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Тваринництво представлене розведенням м'ясних порід великої рогатої худоби на природних пасовищах. Головні сільськогосподарські культури: бавовник, рис, тютюн, цукрова тростина{{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}. У морі&nbsp;— [[рибальство]], вилов [[Перли|перлів]], на півострові [[Коберг (півострів)|Коберг]]&nbsp;— розведення [[Перловиця|перловиць]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Найбільші міста регіону: Дарвін, [[Віндем]], [[Ларріма]]{{sfn|Атлас світу|2005}}.

[[Файл:IronOre.jpg|міні|праворуч|Видобуток залізної руди в Пілбарі]]
* '''Західний регіон''' займає більшу частину штату Західна Австралія. Водозабезпечення регіону відбувається за допомогою заводів з [[Опріснення води|опріснення морської води]] та водогоном (600 км) з басейну річки [[Свон (річка, Західна Австралія)|Суон]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Головним багатством регіону слугують високоякісні залізні руди масиву Гамерслі (Пілбара), що розробляються відкритим способом і дають 90 % залізної сировини країни. Також на Гамерслі видобувають олово, марганець та [[Рибекіт|блакитний азбест]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. На острові [[Барроу (острів, Західна Австралія)|Барроу]] видобувають нафту; [[шельф]]ові поклади природного газу прогностично є одними з найбільших у світі ([[Ранкін]], риф [[Скотт (риф)|Скотт]]){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. На півдні регіону поблизу Калгурлі та [[Іст-Калгурлі]] видобувають золото; у [[Камбалда|Камбалді]] [[мідно-нікелеві руди]].

* '''Центральний регіон''' охоплює майже безлюдні й неосвоєні внутрішні території континенту, від западини солоного озера [[Ейр (озеро)|Ейр]] на сході до [[Західно-Австралійське плоскогір'я|Західно-Австралійського плоскогір'я]] на заході{{sfn|Атлас. Економічна і соціальна географія світу|2010}}. Тут знаходяться пустелі: [[Велика Піщана пустеля|Велика Піщана]], [[Пустеля Гібсона|Гібсона]], [[Велика пустеля Вікторія]], [[Пустеля Сімпсона|Сімпсона]] (Арунта){{sfn|Атлас світу|2005}}. Головна економічна діяльність зводиться до гірничих підприємств і [[Транспорт Австралії|транспортної інфраструктури]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Тваринництво представлене пасовищним скотарством{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Хозяйство}}. Під час посух велика кількість поголів'я гине. Найбільші міста регіону: Аліс-Спрінгс, [[Теннант-Крік]]{{sfn|Атлас світу|2005}}.

== Населення ==
{{main|Населення Австралії}}
Станом на 1 січня 2019 року населення Австралії становило 25,25&nbsp;млн осіб (56-те місце у світі)<ref name="pop2018"/>{{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. До кінця [[XVIII століття]] населення Австралії складали [[австралійські аборигени]], [[Аборигени островів Торресової протоки|остров'яни Торресової протоки]] і [[Аборигени Тасманії|тасманійці]]<ref name="УРЕ"/>. Між цими трьома групами існують культурні й навіть зовнішні відмінності. Більшість населення сучасної Австралії&nbsp;— нащадки іммігрантів [[XIX століття|XIX]] і [[XX століття|XX століть]], більшість з яких прибули з [[Велика Британія|Великої Британії]] та [[Ірландія|Ірландії]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}<ref name="A259"/>. Заселення Австралії вихідцями з Британських островів почалося [[1788]] року, коли на східному березі Австралії висадилась перша партія засланців, які заснували перше британське поселення [[Порт-Джексон]] (майбутній [[Сідней]]){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Добровільна імміграція з Великої Британії набула значних розмірів лише в 1820-ті, коли в Австралії стало швидко розвиватися [[вівчарство]]. Після відкриття в Австралії золота сюди з Великої Британії і почасти з інших країн прибула велика кількість іммігрантів. Наприкінці XIX століття було запроваджено закони, що обмежували імміграцію небританського населення на континент. Від XX століття головним фактором зростання чисельності стає не імміграція, а природний приріст. У післявоєнний період на тлі економічного буму відмічається нова імміграційна хвиля затребуваної кваліфікованої робочої сили<ref name="A261"/>. У той самий час помітним стає «[[відтік мізків]]» до США та Великої Британії. За період після після Першої світової війни населення Австралії збільшилося більш ніж у 4 рази, після Другої світової&nbsp;— удвічі, завдяки здійсненню амбітної програми стимулювання імміграції<ref name="A261"/>. Прогнозується збільшення населення країни до 40&nbsp;млн до 2050 року<ref name="A262"/>.

=== Природний рух ===
[[Файл:Population pyramid of Australia 2016.png|міні|праворуч|[[Віково-статева піраміда]] населення Австралії, 2016 рік {{ref-en}}]]
[[Народжуваність]] в Австралії, станом на 2018 рік, дорівнює 12&nbsp;‰ (166-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. [[Коефіцієнт потенційної народжуваності]] 2015 року становив 1,77 дитини на одну жінку (159-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. Рівень застосування [[контрацепція|контрацепції]] 72,3 % (станом на 2005 рік){{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 30,5 року (оцінка на 2006 рік){{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. [[Смертність]] у Австралії 2018 року становила 7,3&nbsp;‰ (126-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. [[Природний приріст]] населення в країні 2018 року становив 1,01 % (107-ме місце у світі){{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. Як і більшість інших розвинених країн світу, Австралія переживає демографічний зсув у бік похилого населення, стає все більше пенсіонерів і менше людей працездатного віку<ref name="A270"/>. [[Середній вік]] населення Австралії становить 38,8 року (58-ме місце у світі): для чоловіків&nbsp;— 38,1 для жінок&nbsp;— 39,7 року<ref name="A270"/>{{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. Очікувана [[середня тривалість життя]] 2015 року становила 82,15 року (13-те місце у світі), для чоловіків&nbsp;— 79,7 року, для жінок&nbsp;— 84,74 року{{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. [[Коефіцієнт шлюбності]], тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,4; [[коефіцієнт розлучуваності]]&nbsp;— 2,3; [[індекс розлучуваності]], тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік&nbsp;— {{#expr: 2.3 / 5.4 * 100 round 0}} (дані за 2010 рік)<ref name="UNSTAT2011marriage"/><ref name="UNSTAT2011divorce"/>. Середній вік, коли чоловіки беруть перший [[шлюб]] дорівнює 31,5 року, жінки&nbsp;— 29,6 року, загалом&nbsp;— 30,6 року (дані за 2014 рік)<ref name="UNSD"/>.

=== Розселення ===
Середня [[густота населення]] 3,3 особи на км² робить Австралію однією з найменш густозаселених країн, це найнижчий показник серед економічно розвинених країн<ref name="worldatlas"/><ref name="yba18"/>. Розміщується населення вкрай нерівномірно. Найбільше його сконцентровано на південно-східному (до 50 осіб на 1 км²), східному та південно-західному узбережжях<ref name="yba18"/><ref name="A273"/>. До середини XX століття центральні та північні райони країни залишались майже безлюдними. Проте інтенсивна розробка корисних копалин викликала масове створення промислових центрів, яких за півстоліття було створено майже 200. Сільськогосподарське населення нечисленне, бо в країні інтенсивне механізоване [[Ферма (сільське господарство)|фермерське господарство]]. Найбільше таке населення концентрується на південному сході й на рівнині [[Риверайна]]. Якщо просунутись від узбережжя вглиб материка приблизно на 200&nbsp;км, то почнуться малонаселені райони континенту. Буйні вологі ліси і багаті сільськогосподарські угіддя змінюються спекотною, сухою, відкритою місцевістю, де трапляються лише чагарникові зарості і злаки. Однак у цих місцевостях теж є життя. На сотні кілометрів простягаються великі овечі і коров'ячі пасовища, або [[ранчо]]. Далі вглиб материка починаються спекотні пустелі.

==== Урбанізація ====
{{main|Міста Австралії}}
Австралія&nbsp;— історично [[Урбанізація|високоурбанізована]] країна, станом на 2018 рік 86 % населення мешкає в містах, темпи урбанізації за останні 5 років дорівнювали 1,43 %<ref name="A273"/>{{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. Такому положенню справ слугують як непривабливі природні умови величезних територій, так і історичний момент стрімкого захоплення усіх сільськогосподарських угідь [[Скватерство|скватерами]]. У державі містами вважаються усі населені пункти з чисельністю від 1 тис. мешканців. Найбільші міста: [[Сідней]]&nbsp;— столиця Нового Південного Уельсу&nbsp;— 4,8&nbsp;млн осіб, [[Мельбурн]]&nbsp;— 4,8&nbsp;млн, [[Брисбен]]&nbsp;— 2,3&nbsp;млн, [[Перт]]&nbsp;— 2&nbsp;млн, [[Аделаїда]]&nbsp;— 1,3&nbsp;млн, Ньюкасл, Вуллонгонг, Канберра&nbsp;— 0,4&nbsp;млн, [[Гобарт]], Джилонг. Австралія відноситься до країн, де столиця [[Список країн, де столиця не є найбільшим містом|не є найбільшим містом]], вона була спеціально спланована й збудована для виконання адміністративних функцій. Найбільші міста слугують адміністративними, промисловими і культурними центрами штатів і територій<ref name="A273"/>. Австралійські міста молоді (найстарішим по 200 років), вони виникали на порожньому місці. Усі міста будувались за генеральним планом перпендикулярних вулиць зорієнтованих за сторонами світу, що прийнятий [[1829]] року. У більшості міст вокзали, будівлі легіслатур, суду, школи та лікарні збудовані за єдиним взірцем. Усі великі міста країни&nbsp;— це портові міста, у Сіднеї, Брисбені та Гобарті портові споруди знаходяться поблизу ділових та історичних центрів. Головна маса невеличких містечок з населенням менше 10 тис. мешканців виконують в сільській місцевості роль адміністративних та торгових центрів, центрів первинної переробки сільгоспсировини<ref name="A273"/>. Такі старі містечка за два століття майже не розрослися, їхнє населення переважно похилого віку. На противагу їм великі міста приваблюють більшу частину переселенців і невпинно розростаються<ref name="A273"/>.

{{Найбільші міста Австралії}}

==== Міграції ====
{{main|Імміграція до Австралії|Еміграція з Австралії}}
Міграційна політика держави базується на залученні з-за кордону висококваліфікованої робочої сили. Річний рівень [[імміграція|імміграції]] 2017 року становив 5,5&nbsp;‰ (21-шє місце у світі){{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Імміграція була найважливішим фактором формування населення Австралії після заснування першого англійського поселення у 1788 році. Виділяють три стадії міграційного процесу:
* Перша тривала до кінця [[1940-ві|1940-х]] років, йшла нерівномірно і відбувалася переважно з Великої Британії<ref name="A259"/>. На зорі колоніального періоду в Австралію засилали ув'язнених, яких англійські суди засуджували до каторжних робіт, однак епізодично прибувало чимало добровольців. Головними міграційними хвилями стали періоди «[[Золота лихоманка у Вікторії|золотої лихоманки»]] у 1850-х та 1880-1890-х роках. За 10 років (1851—1861) населення Австралії збільшилося майже втричі, перевищивши 1&nbsp;млн людей, велика кількість [[китайці]]в{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. У період з 1838 по 1900 рік до Австралії прибуло понад 18 тис. [[німці]]в, що розселилися переважно на півдні країни; до 1890 року німці були другою за численністю етнічною групою континенту. Серед них були [[лютерани]], які піддавалися переслідуванням, економічні та політичні біженці&nbsp;— наприклад, ті, хто покинув Німеччину після [[Німецька революція 1848—1849|революційних подій]] [[1848]] року. З кінця [[19 століття|XIX століття]] діяли принципи так званої «Білої Австралії», що обмежували імміграцію з [[Азія|Азії]]. У період світової економічної кризи і [[Друга світова війна|Другої світової війни]] імміграція сильно скоротилася, і до середини 1940-х років напередодні післявоєнної реконструкції господарства склад населення Австралії залишався відносно однорідним. За даними перепису [[1947]] року, менше 10 % населення не були уродженцями цієї країни (це був рекордно низький показник за всю історію). Понад 90 % населення було британського походження, а більшість інших легко асимілювалася в англомовне суспільство (переважно європейці).
* Друга стадія імміграції почалася наприкінці 1940-х років, коли уряд Австралії був змушений приступити до широкомасштабної імміграційної програми. Спочатку переслідувалися дві мети&nbsp;— збільшити населення країни для забезпечення її надійного захисту і привабити малокваліфікованих і некваліфікованих робітників, у яких відчувала потребу обробна промисловість. Протягом наступних 25 років імміграція в Австралію різко зросла, особливо з країн післявоєнної Східної Європи, потім з Північної Європи, з кінця 1950-х років з Південної Європи [[Італія]] й [[Греція]]). У [[1969]]—[[1970|1970-х]] роках до Австралії переселилося 185 тис. осіб (рекордно високий показник).
* Третя стадія почалася з перегляду імміграційних квот наприкінці [[1970-ті|1970-х]] років і триває до теперішнього часу. Попит на дешеву робочу силу в цей період набагато випереджав імміграційні квоти. 1973 року австралійська влада скасувала етнічні, расові й національні критерії добору іммігрантів згідно політики «[[Біла Австралія|білої Австралії»]] й розпочала розвивати [[мультикультуралізм]]<ref name="A264"/>. Наприкінці 1970-х років Австралія прийняла багато біженців із [[В'єтнам]]у й інших країн Індокитаю, і з того часу частка переселенців азійського походження почала зростати. З липня [[1997]] по червень [[1998]] в Австралію офіційним шляхом прибуло 80,8 тисяч переселенців, у тому числі 32 % уродженців країн Азії, 19 %&nbsp;— [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]], 13 %&nbsp;— Великої Британії й Ірландії, 12 %&nbsp;— інших країн Європи, 8 %&nbsp;— країн Африки і 7 %&nbsp;— країн Близького Сходу та Північної Африки. Загалом за період 1945—2000 років до Австралії прибуло 5,9&nbsp;млн переселенців<ref name="A260"/>.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
ABS-3401.0-OverseasArrivalsDeparturesAustralia-TotalMovementArrivals CategoryMovement-NumberMovements-PermanentSettlerArrivals-A83808877L.svg|border|Міграційні потоки (1976-2017)
Australian Census 2011 demographic map - Australia by SLA - BCP field 1936 Total Total.svg|border|Відсоток мешканців, що народились поза межами країни, перепис 2011 року
Australian Residents by Country of Birth 2016 Census.png|border|Країни-донори міграційних потоків
Southern Cross - call to British.jpg|border|Імміграційний плакат [[1928]] року
"Life From A Suitcase" sculpture.jpg|border|«Життя з валізи», пам'ятник іммігрантам
</gallery>
</small>

2016 року близько чверті населення країни народилось за кордоном, ще 21 %&nbsp;— нащадки іммігрантів другого покоління<ref name="A263"/>. Найбільшими групами серед мігрантів у першому і другому поколіннях були [[британці]] та [[ірландці]], [[новозеландці]], [[італійці]] (240 тис.), [[греки]], [[нідерландці]], [[німці]], вихідці з [[Південні слов'яни|Югославії]], [[в'єтнамці]], [[китайці]]. 5 найбільших країн-донорів з 189,7 тис. новоприбулих мігрантів 2016 року були Велика Британія (3,9 %), Нова Зеландія (2,2 %), Китай (2,2 %), Індія (1,9 %), Філіппіни (1 %)<ref name="A265"/>. 2005 року 1&nbsp;млн громадян Австралії (5 %) постійно мешкали за межами держави<ref name="A271"/><ref name="A272"/>.

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 7,78 тис. [[біженці]]в з [[Афганістан]]у і 5,2 тис. з [[Іран]]у{{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. Австралія є членом [[Міжнародна організація з міграції|Міжнародної організації з міграції]] (IOM)<ref name="IOM"/>.

=== Етнічний склад ===
{{main|Народи Австралії}}
[[Австралійці]]&nbsp;— англомовна нація з британськими традиціями, звичаями, рисами притаманними мешканцям [[Британські острови|Британських островів]]<ref name="A259"/>. Віддаленість та ізольованість континенту внесли певні відмінності в її портрет, на який наклали свій відбиток також місцева природа та культура австралійських аборигенів. Головною складовою австралійської нації є [[англо-австралійці]], нащадки переселенців з Британії ([[англійці]], [[шотландці]], [[ірландці]], [[валлійці|уельсьці]])&nbsp;— 77 %; 12 % становлять недавні мігранти з Великої Британії; 3 %&nbsp;— вихідці з Італії, Греції, [[Балканський півострів|Балкан]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Нідерланди|Нідерландів]]; присутні вихідці з [[Китай|Китаю]], [[Індія|Індії]] та [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]]<ref name="A257"/><ref name="A258"/>{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Meyers b12 s0584a.jpg|border|Австралійські аборигени
Crocodile_Dundee_(7158357115).jpg|border|Мік «Крокодил» Данді
SLAM_rally_Corner_Bourke_and_Spring_Streets.JPG|border|Австралійці у Мельбурні
Children wave Australian flags during an Anzac Day parade in Palmerston, Australia, April 25, 2013, as U.S. Marines with the 1st Platoon, Lima Company, 3rd Battalion, 3rd Marine Regiment, Marine Rotational 130425-M-AL626-014.jpg|border|Австралійські діти під час святкування дня АНЗАК
Melbourne Chinese U3A 2012 023.JPG|border|Китає-австралійці
Harmony Day (5475049281).jpg|border|Індо-австралійці
</gallery>
</small>

2016 року, згідно з даними перепису, в країні проживало 649 тис. аборигенів разом з метисами, що становило 2,8 % населення країни<ref name="A266"/>. Різке збільшення чисельності у порівнянні з даними перепису 2001 року пояснюється тим, що багато людей раніше не потрапили до перепису, або їхній статус корінного населення не був відображений у формі. Серед корінних австралійців спостерігається перевищення середнього рівня ув'язнень і безробіття, нижчий рівень освіти та очікуваної тривалості життя чоловіків і жінок, які на 11 і 17 років нижчі, ніж у білих австралійців, відповідно<ref name="A255"/><ref name="A267"/><ref name="A268"/>. Аборигени є представниками окремої [[Австралоїдна раса|австралоїдної раси]], генетично близької до [[Ведди|веддів]] [[Індостан]]у, [[меланезійці]]в та [[Папуаси|папуасів]] Нової Гвінеї. До прибуття Джеймса Кука до Австралії її населення складали приблизно 300 тис. аборигенів, що кочували з місця на місце та займались мисливством, збиранням і риболовлею, переважно на східному узбережжі. Густота населення тоді становила 1 особа на 25 км². До початку XX століття англо-австралійці не визнавали рівності з аборигенами й відносились до них як до «братів менших». За першої ліпшої нагоди винищували або витісняли з обжитих місць. З утворенням Австралійського Союзу проводиться політика [[Сегрегація (суспільство)|сегрегації]] з місцевим населенням. Заради захисту «примітивних народів» було утворено ряд [[Резервація|резервацій]]. Спочатку на узбережжях, у подальшому вони були перенесені здебільшого в пустельні регіони. Прийняті акти «про охорону аборигенів» державою, заради збереження ними традиційного ведення господарства, побуту, традицій та звичок. Проте під час гірничої лихоманки [[1960-ті|1960-х]] років масове відчуження земель під видобуток корисних копалин без жодних компенсацій показало цілковиту декларативність законодавчого «захисту» аборигенів. [[1967]] року було проведено загальнодержавний референдум і скасовано дискримінаційні статті конституції щодо прав тубільного населення. [[1973]] року відбулися перші вибори до [[Національний консультативний комітет аборигенів|Національного консультативного комітету аборигенів]]. На початку XXI століття багато громад аборигенів, що мешкають у віддалених регіонах визнані «неспроможними»<ref name="A269"/>.

==== Українська діаспора ====
{{main|Українці в Австралії}}

<div style="float:right">
;[[Файл:Flag of Ukraine.svg|20px|link=Україна|Україна]] Післявоєнне розміщення потоків українських іммігрантів
{| class="wikitable collapsible collapsed"
|-
! Суб'єкт федерації !! тис. осіб<ref>{{ЕУ|1}}</ref>
|-
| {{AU-NSW}} || align="right" | 7,01
|-
| {{AU-VIC}} || align="right" | 5,52
|-
| {{AU-SA}} || align="right" | 4,02
|-
| {{AU-QLD}} || align="right" | 1,54
|-
| {{AU-WA}} || align="right" | 1,25
|-
| {{AU-TAS}} || align="right" | 0,02
|-
| {{AU-NT}} || align="right" | 0,10
|-
| {{AU-ACT}} || align="right" | 0,20
|-
| '''Разом:''' || align="right" | 19,7
|}
</div>

Українська діаспора Австралії&nbsp;— одна з наймолодших серед традиційних [[Українська діаспора|українських діаспор]]<ref name="ЕУД"/>. Масова еміграція до країни почалася після Другої світової війни{{sfn|Мельников Ф.|1954}}. Згідно з даними перепису 1997 року, в країні проживало близько 30 тис. українців, 85 % із них в містах Сідней, Мельбурн, Аделаїда, Брісбен, Перт та їхніх передмістях{{sfn|Єкельчик С.|1994}}. Громадянсько-політичне життя громади розпочалося від самого початку імміграції, тоді було створено дві найбільш активні спілки: 1949 року було засноване [[Союз українок Австралії|Об'єднання українських жінок]] (від 1951&nbsp;— Союз українок Австралії); 1950 року&nbsp;— [[Союз українських організацій в Австралії|Об'єднання українців в Австралії]], через три роки перейменовано на Союз українських організацій{{sfn|Мельников Ф.|1954}}. Низка інших організацій: [[Станиця вояків УПА]] (1949), [[Союз українських ветеранів]] (1950), [[Легіон імені Симона Петлюри]] (початок 1950-х років), [[Спілка визволення України (1952)|Спілка визволення України]] (1953), [[Демократичне об'єднання колишніх репресованих совєтами українців]] (початок 1950-х років), [[Союз українських комбатантів Австралії]] (1958), [[Ліга визволення України в Австралії|Українська антибільшовицька ліга]] (1965), [[Комітет оборони національних і людських прав в Україні]] (1967), [[Фундація допомоги дітям Чорнобиля]] (1990)<ref name="ЕУД"/>{{sfn|Українці Австралії|2001}}.

Важливе значення українці приділяють освіті. Заради об'єднання українських шкіл різних штатів, видання підручників, підготовки вчителів 1952 року постала [[Українська центральна шкільна рада Австралії]]<ref name="ЕУД"/>. 1950 року в Австралії заради розвитку української науки в цій країні було створено місцеве відділення [[Наукове товариство імені Шевченка у Австралії|Наукового товариства імені Шевченка]]. Його члени відіграють провідну роль у створенні основ громадянського, культурного, церковного і наукового життя громади. [[Українознавство]] в Австралії розвивається в українських установах і при університетах{{sfn|Українці Австралії|2001}}. Від 1984 року діє [[лекторат україністики імені Миколи Зерова]] при університеті Монаша в Мельбурні, з 1984 року&nbsp;— [[Центр українознавчих студій]] при університеті Макворі в Сіднеї, з 1990 року&nbsp;— [[Асоціація україністів Австралії]]{{sfn|Українці Австралії|2001}}. Вони сприяють розвиткові дослідницької й навчальної діяльності з україністики, підтримування тісних контактів з науковими організаціями за кордоном. Членами цих установ є не лише етнічні українці{{sfn|Українці Австралії|2001}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
1964-Lidcombe Oval-general.png|border|Святкування 150-річного ювілею Тараса Шевченка у Сіднеї
Khot Kap Aus 1968.jpg|border|Капела бандуристів ім. Г. Хоткевича 1968 рік
Boyan and Tyravska.jpg|border|Хор «Боян», 1974 рік
Ukrainian Artists Society of Australia-1976.jpg|border|Спілка українських образотворчих митців Австралії, 1976 рік
</gallery>
</small>

Українська преса в Австралії з'явилась з початком масової імміграції, вона завжди базувалася на добровільній праці та фінансовій допомозі українських організацій та церков. Найвідоміші часописи: ''«[[Вільна думка]]»'' ({{lang-en|«The Free Thought»}}; 1949) та ''«[[Церква і Життя]]»'' ({{lang-en|Church and Life}}; 1960), ''«[[Єдність (часопис)|Єдність»]], «[[Бюлетень Об'єднання українських католицьких організацій]]», «[[Наш фронт]]»'' ({{lang-en|Our Front}}; 1968) , ''«[[Парафіяльні новини]]», «[[Праця і Життя|Праця і життя»]]'' ({{lang-en|Labour and Life}}; 1960), ''«[[Українець в Австралії]]»'' ({{lang-en|Ukrainian Settler}}; 1957—1985), ''«[[Australian Ukrainian Review]]», «[[Ukrainian Issues]]»''<ref name="ЕУД"/>{{sfn|Українці Австралії|2001}}.

Серед мистецтв серед австралійських українців найпопулярнішим є [[театр]]альна діяльність{{sfn|Єкельчик С.|1994}}. Відомі ансамблі [[Бандура|бандуристів]] [[Ансамбль бандуристів імені Гната Хоткевича|імені Гната Хоткевича]], ім. Лесі Українки, ім. Г. Китастого, «Колорит»; ансамбль пісні й танцю «[[Євшан (ансамбль)|Євшан»]]; хори «[[Боян (хор)|Боян»]], «Ластівка», «Сурма», «Чайка»; танцювальні колективи «[[Веселка (хореографічний колектив, Австралія)|Веселка»]], «Коломийка», «Кубанські козаки», «Дніпро», ім. В. Івасюка та інші<ref name="ЕУД"/>{{sfn|Українці Австралії|2001}}. 1952 року в Сіднеї було створено [[Українське мистецьке товариство (Сідней)|Українське мистецьке товариство]]; 1967 року там же&nbsp;— [[Спілка українських образотворчих митців Австралії|Спілку українських образотворчих митців]] (СУОМА){{sfn|Українці Австралії|2001}}. 1951 року в місті Перт був заснований футбольний клуб «[[Інглвуд Юнайтед|Київ»]] ({{lang-en|Kiev Soccer Club}}), з 1978 року&nbsp;— «Інглвуд Юнайтед» СК. Його кольори&nbsp;— жовто-блакитні{{sfn|Українці Австралії|2001}}. За участі української громади 1976 року побудований клубний стадіон{{sfn|Українці Австралії|2001}}.

{{see also|Австралійці в Україні}}

=== Мови ===
{{main|Мови Австралії}}
Офіційною мовою країни [[де-факто]] слугує [[Англійська мова|англійська]], вона рідна для 72,7 % населення (згідно даних перепису 2016 року). [[Австралійська англійська]] є одним з [[діалект]]ів англійської зі своєрідною [[Лексика|лексикою]] та помітним [[Акцент (вимова)|акцентом]] у вимові, вона трохи відрізняється від інших різновидів англійської мови своєю [[Граматика|граматикою]] і [[Орфографія|орфографією]]<ref name="A275"/><ref name="A276"/>. Інші поширені мови: [[китайська мова|китайська]]&nbsp;— 3,7 %, [[арабська мова|арабська]]&nbsp;— 1,4 %, [[в'єтнамська мова|в'єтнамська]]&nbsp;— 1,2 %, [[італійська мова|італійська]]&nbsp;— 1,2 %, [[грецька мова|грецька]]&nbsp;— 1 %, інші мови&nbsp;— 10,4 %, не визначено&nbsp;— 5 % (дані 2016 року){{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}<ref name="A277"/>. 5,5 тис. глухих людей в країні користуються [[Жестова мова|жестовою мовою]] [[авслен]]<ref name="A282"/>. Значна частка мігрантів у першому і другому поколінні є [[Двомовність|білінгвами]]. Жодна з мов не встановлена як [[Державна мова|державна]]<ref name="A2"/>.

Вважається що на час прибуття перших європейських поселенців місцеві аборигени розмовляли на більш ніж 250 [[Австралійські мови|мовах]], з яких лише 20 збереглись у повсякденному вжитку на кінець XX століття, а ще 110 є такими, що зникають, бо їх пам'ятають лише окремі літні люди<ref name="A278"/><ref name="A279"/><ref name="A280"/>. Ці мови становлять окрему мовну родину й поділяються на 6 окремих груп з величезною кількістю місцевих діалектів{{sfn|Suzane Romaine (ed)|1991}}. Слова доповнюються виразними жестами. Більшість мов безписемні, для ряду створено писемність на основі [[Латинська абетка|латинської абетки]]{{sfn|Suzane Romaine (ed)|1991}}. Аборигени й [[метиси]] у містах розмовляють англійською, рідних мов здебільшого не знають{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Згідно перепису 2006 року лише 52 тис. аборигенів (12 % від загальної чисельності) стверджували що користуються рідними мовами в побуті<ref name="A281"/>.

=== Релігії ===
{{Секторна діаграма
|thumb = right
|caption = 
|мітка1 = [[Протестантизм|протестанти]]
|значення1 = 30
|колір1 = DodgerBlue
|мітка2 = [[Католицизм|католики]]
|значення2 = 25
|колір2 = Purple
|мітка3 = інші конфесії
|значення3 = 12
|колір3 = Gray
|мітка4 = [[Атеїзм|атеїсти]] і [[Агностицизм|агностики]]
|значення4 = 33
|колір4 = 
}}
{{main|Релігія в Австралії}}

74 % від усього населення країни&nbsp;— віруючі. Основною релігією держави виступає [[християнство]]&nbsp;— 71 % населення, серед них [[католики]]&nbsp;— 22,6 %, прихильники [[Англіканська церква|англіканської церкви]]&nbsp;— 13,3 %, [[Об'єднана церква|Об'єднаної церкви]]&nbsp;— 3,7 %, [[Православ'я|православні]]&nbsp;— 2,3 %, [[Баптизм|баптисти]]&nbsp;— 1,5 %, [[лютеранство|лютерани]]&nbsp;— 0,7 % та інші. Серед нехристиянських віросповідань найбільше число послідовників [[буддизм]]у і [[іслам]]у&nbsp;— по 2,5 %, [[Індуїзм|індуїстів]]&nbsp;— 1,9 % від усього населення&nbsp;— та деяких інших релігій (дані 2016 року){{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. 9,6 % населення під час перепису не дали адекватної відповіді на питання про віросповідання. Помітно збільшилась частка тих, хто не індентифікує себе із жодною релігією, з 19 % 2006 року до 30 % 2016. Найбільша зміна цього показника відбулась між 2011 та 2016 роками, з 22 до 30,1 %, коли ще 2,2&nbsp;млн людей повідомили про свою арелігійність<ref name="A284"/>. В Австралії один з найнижчих показників релігійної відданості у світі, так 2001 року лише 8,8 % австралійців відвідували церкву щотижня<ref name="A287"/><ref name="A288"/>.

Християнська церква від [[1788]] року, дати прибуття [[Перший флот|першого флоту]] поселенців з Британії, відігравали невід'ємну роль у становленні та розвитку місцевої освіти, охорони здоров'я та соціуму. Протягом більшої частини австралійської історії англіканська церква (тепер автономна австралійська церква у її складі) була найбільшою релігійною конфесією на континенті. Мультикультурна післявоєнна імміграція сприяла зниженню її відносних позицій, тому римо-католицька церква стала найчисельнішою на континенті. Частка сповідуючих іслам, буддизм, індуїзм та інші релігії за останні півстоліття виросла<ref name="A286"/>.

Осілі аборигени сповідують християнство, кочові зберегли традиційні вірування ([[анімізм]]). Згідно перепису 1996 року останніх налічувалось понад 7 тис. осіб<ref name="A285"/>. Духовні практики континентальних аборигенів відомі пов'язані із «[[Час сновидінь|часом сновидінь»]], у них велику увагу приділено зв'язкам із землею на якій проживає те, чи інше плем'я. Закони життя, обрядів і звичаїв зібрані в колекції усних оповідань. Навіть сучасне образотворче та виконавче мистецтво аборигенів продовжує спиратися на споконвічні духовні традиції. Вірування та звичаї аборигенів островів Торресової протоки відзеркалюють їхнє [[Меланезійська міфологія|меланезійське]] походження та тісно пов'язані з природою моря.

В Австралії, на відміну від її колишньої [[Релігія у Великій Британії|метрополії]], не встановлено жодної [[Державна релігія|державної релігії]], стаття 116 конституції забороняє федеральному уряду приймати будь-який закон для встановлення будь-якої релігії, нав'язування будь-яких релігійних обрядів або заборони вільного сповідування будь-якої релігії<ref name="A283"/>. Жодна з конфесій не одержує субсидій від держави. [[Свобода совісті]] ніяк не обмежується. Основні християнські свята&nbsp;— [[Різдво Христове|Різдво]] і [[Великдень]]&nbsp;— визнаються як державні. Федеральний уряд і влада штатів надають фінансову допомогу недержавним школам, у тому числі тим, що утримуються релігійними громадами. Розміри цієї допомоги, що надавалася різним релігійним громадам, у минулому неодноразово викликали дискусії, але за останні 20 років це питання було врегульовано шляхом домовленості з представниками різних [[Конфесія|конфесій]].

=== Освіта ===
{{main|Освіта в Австралії}}
Австралійці надзвичайно освічена нація, рівень [[Грамотність|письменності]] 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 %&nbsp;— серед чоловіків, 99 %&nbsp;— серед жінок<ref name="A309"/>{{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. Проте [[Статистичне бюро Австралії]] 2012 року у своїй щорічній доповіді зазначало, що на Тасманії достатнім рівнем письмової і математичної грамотності володіє лише 50 % населення штату<ref name="A310"/>. Державні витрати на освіту складають 5,3 % від [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] країни, станом на 2013 рік (56-те місце у світі){{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. [[Католицька освіта в Австралії|Католицька освіта]] є найбільшим недержавним сектором в галузі освіти. Середня тривалість освіти становить 20 років, для хлопців&nbsp;— до 20 років, для дівчат&nbsp;— до 21 року (станом на 2013 рік){{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. Згідно даних [[Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів|міжнародної програми оцінки освітніх досягнень учнів]] (PISA) Австралія регулярно опиняється у першій п'ятірці серед 30 основних розвинених країн (членів [[Організація економічного співробітництва та розвитку|OECD]]).

<small>
<gallery caption="Відсоток населення, що, згідно перепису 2011 року, здобував освіту" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Australian Census 2011 demographic map - Australia by SLA - BCP field 2817 Infants Primary Total Persons.svg|border|початкову
Australian Census 2011 demographic map - Australia by SLA - BCP field 2829 Secondary Total Persons.svg|border|середню
Australian Census 2011 demographic map - Australia by SLA - BCP field 2865 University or other Tertiary Institution Total Persons.svg|border|вищу
</gallery>
</small>

==== Середня і професійна ====
{{main|Шкільна освіта в Австралії}}
[[Середня освіта]], або реєстрація для навчання за шкільною програмою вдома, для дітей у віці від 6 до 15 років безкоштовна та обов'язкова<ref name="A301"/>. Освітянські справи пребувають у віданні відповідальних органів штатів і територій, тому окремі норми та регламент шкільного навчання різниться у різних суб'єктах федерації<ref name="A302"/><ref name="A303"/><ref name="A304"/>. У деяких штатах (Західна Австралія<ref name="A305"/>, Північна Територія<ref name="A306"/> і Новий Південний Уельс<ref name="A307/><ref name="A308"/>) діти у віці 16–17 років повинні або відвідувати школу, або брати участь у професійній підготовці, чи то бути учеником у професійного майстра. Через значну віддаленість фермерських господарств у країні набула поширення [[Дистанційне навчання|дистанційна освіта]], колись засобами радіо, телебачення та телефонії, а в наш час через мережу [[інтернет]]. Приблизно 20 % середніх шкіл приватні{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Після закінчення середньої школи є можливість здобути університетську або професійну освіту, яка за останні 15 років зазнала значних змін.

==== Вища ====
2005 року 49 % австралійців мали вищу або професійну освіту, це найвищий показник серед розвинених країн, 58 % австралійців у віці від 25 до 64 років мають професійну або диплом бакалавра, більше 31 %&nbsp;— по ступінь бакалавра і вище<ref name="A315"/><ref name="A316"/><ref name="A317"/>. В Австралії працює 37 державних університетів (з них деякі були перетворені в університети тільки наприкінці 1980-х років) і 3 приватних університети&nbsp;— [[університет Бонда]] (1987) у [[Голд-Кост]]і (Квінсленд); [[Австралійський католицький університет|Австралійський католицький]] (1991), зосереджений у 7 кампусах у Східній Австралії; [[Університет Нотр-Дам (Австралія)|Нотр-Дам]] (1989) у Західній Австралії<ref name="A311"/>. П'ять австралійських університетів постійно входять до 50-ти найкращих університетів світу в рейтингах британської консалтингової компанії [[QS рейтинг університетів світу|QS]]<ref name="A300"/>. Найстаріші університети країни: [[Університет Сіднея|Сіднейський]], заснований [[1850 у науці|1850]] року, та [[Університет Мельбурна|Мельбурнський]]&nbsp;— [[1853 у науці|1853]] року. 1996 року в університетах навчалося 630 тис. осіб, з них 72 % (458 тис.) з метою отримання диплома [[бакалавр]]а. Тривалість навчання коливається від 3 років для здобуття ступеня бакалавра наук або [[Бакалавр мистецтв|мистецтв]] до 6 років для отримання диплома [[лікар]]я або [[хірург]]а. Університети Мельбурна, Квінсленду і Нової Англії надають [[Заочне навчання|заочну освіту]] за деякими спеціальностями. Навчальний рік для студентів починається у березні й триває по листопад; у Сіднейському&nbsp;— з лютого по грудень{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. В Австралії найвищий показник співвідношення між іноземними та місцевими студентами у вищих навчальних закладах серед розвинених країн світу<ref name="A314"/>.

Державні університети фінансуються федеральним урядом відповідно до визнаного наукового профілю. Державні університети поділяють на три групи:
* До першої групи відносять університети, які були засновані давно і мають чітко виражену наукову орієнтацію&nbsp;— Сіднейський, Мельбурнський та ін.
* До другої групи відносяться університети, створені в післявоєнний період, які, крім потужної наукової бази, приділяють велику увагу підготовці викладачів&nbsp;— [[Австралійський національний університет|Австралійський національний]] у [[Канберра|Канберрі]] (1946), [[Університет Нового Південного Уельсу|Нового Південного Уельсу]] в [[Кенсінгтон (Сідней)|Кенсінгтоні]] (1949) тощо.
* До третьої групи входять університети, організовані в останні роки, деякі з них були перетворені з учительських коледжів, технологічних інститутів&nbsp;— [[Сіднейський технологічний університет|Сіднейський технологічний]] (отримав університетський статус 1988 року), [[Університет Західного Сіднея|Західного Сіднея]] (1989) та ін.

<small>
<gallery caption="Університети Австралії" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
University of Sydney Main Quadrangle.jpg|border|Сіднейський
Trinity_college_university_of_melbourne.jpg|border|Мельбурнський
UniTas-Centenary Building.jpg|border|Тасманійський
University of Queensland, Brisbane, Australia.jpg|border|Квінслендський
Bonython_Hall.jpg|border|Аделаїдський
</gallery>
</small>

[[1974]] року лейбористський уряд намагався запроваджувати в державних закладах безкоштовну освіту. Зростання вартості навчання наприкінці 1970-х років призвело до раціоналізації відбору абітурієнтів і високого конкурсів при вступі у такі престижні університети, як Сіднейський, Мельбурнський і Австралійський національний. З 1984 по 1988 роки студенти австралійських університетів не вносили плату за навчання. З 1989 року була введена система платної вищої освіти, за якою студенти вносили плату за весь курс навчання (яка насправді покривала лише частину фактичних витрат). Цю суму можна було внести відразу або після закінчення університету виплачувати частинами із заробітної плати, коли вона перевищить 21 тис. австралійських доларів на рік. Станом на 1999 рік, розмір цієї плати становив 3,4 тис. австралійських доларів на рік за курси [[Гуманітарні науки|гуманітарних]], [[Суспільні науки|суспільних]] і [[Педагогіка|педагогічних наук]], 4,9 тис. австралійських доларів на рік за курси [[Технічні науки|технічних наук]], комп'ютерної технології і [[підприємництво|підприємництва]] і 5,5 тис. австралійських доларів на рік за курси [[юриспруденція|юриспруденції]], [[медицина|медицини]], [[стоматологія|стоматології]] і [[ветеринарія|ветеринарії]]. 2011 року Австралія займала перше місце за вартістю здобуття вищої освіти серед розвинених країн OECD<ref name="A312"/>.

Крім університетів, в Австралії існує розгалужена система професійної освіти, наприклад, державна система [[Технічна та подальша освіта (Австралія)|TAFE]]<ref name="A313"/>. У штатах і територіях функціонують інститути, що мають технічне та інше утворення. Вони фінансуються федеральним урядом і приватними особами. 1996 року в цій системі навчалося 1,35&nbsp;млн студентів.

{{see also|Університети Австралії}}

=== Охорона здоров'я ===
{{main|Охорона здоров'я в Австралії}}
За середньою очікуваною тривалістю життя серед чоловіків Австралія займає 3-тє місце серед країн світу (79,5 року), а жінок&nbsp;— 7-ме (84 роки)<ref name="A289"/><ref name="A290"/>. Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,27 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік); 1972 року цей показник дорівнював 1,5 лікаря на 1000 мешканців{{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}<ref name="УРЕ"/>. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах 2010 року&nbsp;— 3,9 ліжка на 1000 мешканців; 1972 року цей показник дорівнював 12,3 ліжка на 1000 мешканців (160,5 тис. ліжко-місць){{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}<ref name="УРЕ"/>. Позалікарняну допомогу надають головним чином приватні лікарі. Доступом до облаштованих джерел [[Питна вода|питної води]] та водовідведення ([[каналізація]], [[септик]]) забезпечено майже 100 % населення (станом на 2015 рік){{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року склали 9,4 % від ВВП країни (32-ге місце у світі){{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}<ref name="A297"/>. 1975 року в країні було запроваджено систему [[Обов'язкове медичне страхування|обов'язкового медичного страхування]]&nbsp;— [[Medicare (Австралія)|Medicare]]<ref name="A298"/>. Ця система фінансується за рахунок частки надходжень від сплати [[Податок на доходи фізичних осіб|податку на доходи]], наразі становить 2 %<ref name="A299"/>. В управлінні урядів штатів перебувають місцеві лікарні, надання амбулаторних послуги; федеральний уряд фінансує субсидіювання витрат на ліки та загальну медичну практику<ref name="A298"/>. Лікарів у країні готує 8 відомих медичних факультетів при провідних університетах країни.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Australian Census 2011 demographic map - Australia by SLA - BCP field 7284 Persons Health care and social assistance Total.svg|border|Відсоток працездатного населення зайнятого в медичній галузі, 2011 рік
StateLibQld 2 161967 Young girl being vaccinated at Brisbane, 1940.jpg|border|Імунізація від дифтерії, 1940 рік
SAHMRI.jpg|border|Південноавстралійський медичний НДІ, Аделаїда
Royal Adelaide Hospital, Adelaide.jpg|border|Королівський шпиталь в Аделаїді
The Alfred Hospital Melbourne 1.JPG|border|Шпиталь Альфреда в Мельбурні
</gallery>
</small>

Австралія має найвищі показники захворюваності на [[рак шкіри]] у світі, що обумовлене як географічним положенням у тропічній зоні південної півкулі з великою кількістю годин ясного неба, так й історичним походженням більшості її населення з туманних Британських островів<ref name="A291"/>. [[Паління|Паління сигарет]] є найбільшою причиною смертності та кількості захворювань&nbsp;— 7,8 % від загальної кількості випадків, на другому місті [[Артеріальна гіпертензія|гіпертензія]]&nbsp;— 7,6 %, на третьому&nbsp;— [[Ожиріння|надлишкова вага]]&nbsp;— 7,5 %<ref name="A291"/><ref name="A292"/><ref name="A293"/>. Майже ⅔, 63 % дорослого населення Австралії має надлишкову вагу або одну з форм ожиріння, за цим показником країна на 35-му місці серед країн світу й на одному з перших серед розвинених країн<ref name="A294"/><ref name="A295"/><ref name="A296"/>.

Австралія входить до складу ряду міжнародних організацій: [[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|Міжнародного руху]] (ICRM) і [[Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|Федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця]] (IFRCS), [[ЮНІСЕФ|Дитячого фонду ООН]] (UNISEF), [[Всесвітня організація охорони здоров'я|Всесвітньої організації охорони здоров'я]] (WHO){{sfn|Australia|місце= Government. Factbook}}.

=== Соціально-економічне положення ===
Співвідношення осіб що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 50,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей&nbsp;— 28,2 %; частка осіб похилого віку&nbsp;— 22,7 %, або 4,4 потенційно працездатних на 1 пенсіонера{{sfn|Australia|місце= People and Society. Factbook}}.

==== Безпека ====
{{main|Злочинність в Австралії}}
Острів Тасманія виступає одним з найбільших світових постачальників легальних [[опіат]]ів. Уряд підтримує суворий контроль над районами вирощування [[мак опійний|опійного маку]] і виробництва опіатів, проте в країні відзначається значне споживання [[кокаїн]]у й [[амфетамін]]ів{{sfn|Australia|місце= Transnational Issues. Factbook}}. Згідно [[Доповідь про торгівлю людьми|щорічної доповіді]] про [[Торгівля людьми|торгівлю людьми]] ({{lang-en|Trafficking in Persons Report}}) [[Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми]] [[Державний департамент США|Державного департаменту США]], уряд Австралії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв ({{lang-en|Trafficking Victims Protection Act’s}}), держава знаходиться у списку першого рівня<ref name="trafficking"/><ref name="UNDOC"/>.

== Культура ==
{{Культура Австралії |image=Royal exhibition building tulips straight.jpg |caption = [[Королівський виставковий центр]] у Мельбурні попав першим до списків Світової спадщини ЮНЕСКО в Австралії}}
{{main|Культура Австралії}}
В основі культури австралійської нації лежить [[Культура Великої Британії|британська культура]] [[XIX століття]], часу найтісніших зв'язків колонії з метрополією<ref name="A319"/>. Своєрідного шарму їй додає оригінальна [[культура австралійських аборигенів]], що була частково знищена першими колонізаторами<ref name="A320"/>. У [[1880]]—[[1895]] роках, коли в Австралії посилилася тенденція до об'єднання країни, почався досить помітний культурний підйом, що залишив слід у художній літературі. Дві світові війни, міжвоєнний період економічної кризи і великий наплив європейських іммігрантів після [[1945]] року вплинули на формування специфічної австралійської національної культури. За післявоєнні десятиліття австралійські художники, музиканти, вчені та письменники стали краще відомі за кордоном. У той самий час [[Культура США|американська популярна культура]] мала сильний вплив, особливо через телебачення та кіно<ref name="A323"/>. Поєднання і коеволюція місцевої аборигенної культури з культурою європейських поселенців впродовж декількох століть, приплив «молодої крові» з Південно-Східної Азії, Південної і Східної Європи та нових віянь з американського континенту утворили своєрідну сучасну австралійську культуру<ref name="A321"/><ref name="A322"/><ref name="A324"/>.

Відмінною рисою культурного ландшафту країни є прямолінійна конфігурація меж фермерських угідь, адміністративних кордонів, транспортних магістралей, що спочатку наносились на паперові плани, а потім переносились на місцевість. Для австралійського суспільства притаманна віра в «[[Австралійська мрія|австралійську мрію»]] ({{lang-en|Australian Dream}}), безконфліктне, безхмарне, заможне життя{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}.

Англоавстралійці носять звичайний європейський одяг. У сільській місцевості серед чоловіків популярні широкі [[капелюх]]и та [[шорти]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}.

{{seealso|Світова спадщина ЮНЕСКО в Австралії}}

=== Архітектура ===
{{main|Архітектура Австралії}}
Архітектура австралійських будівель початку [[XIX століття]] успадковує англійські традиції будівництва XVIII століття: цегляне мурування, масивні дерев'яні двері, симетрично яким розташовуються прямокутні підйомні вікна{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Пізніше починає ширитись британський колоніальний стиль дерев'яних будівель з просторими [[веранда]]ми і [[колонада]]ми в білому кольорі. Таких будинків залишилось дуже мало, більшість з них не витримало натиску природних сил (особливо [[Терміти|термітів]]) і були знесені, перебудовані{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. У містах того часу будували триповерхові котеджі з окремими входами й верандами на перших двох поверхах. Друга половина XIX століття&nbsp;— епоха пишного [[Вікторіанська архітектура|вікторіанського стилю]] з масивними кам'яними стінами, колонами, баштами, чавунними сходами й огорожами, гіпсовою [[Ліпнина|ліпниною]]. Дуже добре така архітектура збереглась в Мельбурні{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. У другій половині XIX&nbsp;— на початку XX століття розгорнулась інтенсивна забудова міст Сіднея, Мельбурна, Брисбена і Аделаїди. Для цього періоду характерним в [[Еклектизм|еклектичний]] напрям в архітектурі: будівля головного поштамту в Сіднеї на вулиці Мартінплейс у формах ранньо-ренесансного палацу та інші. Розпочинаючи від 1920-х років у архітектурі Австралійського Союзу поширюються нові течії, в основному конструктивізм (урядові будинки в Канберрі, Сіднеї, Мельбурні та інші). Сучасні адміністративні та бізнесові споруди будують в [[Неокласицизм|неокласичному стилі]]; собори і церкви&nbsp;— у стилі [[Готичне відродження|готичного відродження]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Ділові центри великих міст, [[даунтаун]]и, забудовуються [[хмарочос]]ами із скла, сталі та бетону.

Австралія&nbsp;— батьківщина [[геометризм]]у, використання поєднання різноманітних геометричних форм при плануванні будівель. Яскравими прикладами такого стилю виступають будівлі Академії наук у Канберрі ([[Купол Шайна]]) та [[Сіднейський оперний театр]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Ключову роль в архітектурний вигляд Канберри, австралійської столиці, вніс американський архітектор і [[ландшафтний дизайн]]ер [[Волтер Берлі Гріффін]]. У 1960-1970-х роках над забудовою Канберри працювали архітектори [[Гаррі Зайдлер]] та [[Джон Ендрюс]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Native Encampment by Skinner Prout, from Australia (1876, vol II).jpg|border|Типове житло австралійських аборигенів
Southern end of the Queen Victoria Building, Sydney, July 2005.jpg|border|Вікторіанський стиль, Сідней
Canberra Prelim Plan by WB Griffin 1913.jpg|border|Генеральний план Канберри, 1913 рік
BridgeClimb on Sydney Harbour Bridge, jjron, 02.12.2010.jpg|border|Гарбор-Брідж, Сідней
Queenslander3.JPG|border|Будинок у стилі «квінслендер»
GarthowenLaunceston.jpg|border|Будинок у неоготичному стилі
</gallery>
</small>

Сільська забудова одноповерхова. Фермерські будинки та господи одноманітного стандартно затвердженого плану. Вони обов'язково мають відкриту веранду з колонадою. Часто на подвір'ї риють став або басейн заради прохолоди, збору прісної води, або заради розведення риби.

1932 року через гавань [[Порт-Джексон]] у Сіднеї було перекинуто сталевий [[Гарбор-Брідж (Сідней)|арочний міст]] завдовжки 4&nbsp;км, заввишки 53&nbsp;, який сполучив 6 автомобільними рядами та 4 залізничними коліями дві частини найбільшого австралійського міста{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}.

=== Образотворче мистецтво ===
{{main|Мистецтво Австралії}}
Корінне населення Австралії здавна знало мистецтво [[гравірування]], [[різьблення]] і розпису: у південній і центральній частинах континенту&nbsp;— геометричний криволінійний з умовними [[Магія|магічними]] символами, на заході&nbsp;— прямолінійний [[орнамент]]<ref name="УРЕ"/>. Прикрашали побутові й культові предмети, зброю ([[бумеранг]]и, списи та щити), розписували фарбами тіло та обличчя<ref name="УРЕ"/>. На північному узбережжі зустрічаються сюжетні [[Печерний живопис|наскельні розписи]]: монохромні лінійні зображення людей (здебільшого міфологічних істот), що відзначаються динамікою та енергією малюнка, поліхромні мальовничі зображення тварин, птахів, риб, плазунів. Знайдено також дерев'яні пластичні фігури та вирізьблені на камені [[Петрогліфи|рельєфні зображення]].

Нове мистецтво Австралії розвивається з кінця [[XVIII століття]] під впливом [[Англійське мистецтво|англійського мистецтва]]{{sfn|Alan McCulloch|1969}}. Перші колоніальні митці XIX століття, що навчались живопису в Європі, виявили захоплення незнайомими для них ландшафтами<ref name="A327"/>. Відомі своїми документально точними зарисовками природи [[Акварель|аквареліст]] [[Конрад Мартенс]], живописець-пейзажист [[Луї Бувелот]] і його послідовники: [[Імпресіонізм|імпресіоністи]] [[Томас Вільям Робертс]] і [[Артур Стрітон]], [[Фредерік Мак-Каббін]] і [[Руперт Банні]] та інші, що визначили національне обличчя мистецтва країни, стали засновниками так званої «гейдельберзької школи», особливого національного руху в західному образотворчому мистецтві<ref name="A327"/>{{sfn|Alan McCulloch|1969}}<ref name="УРЕ"/>. Своїми [[Сатира|сатиричними]] замальовками відомий графік-реаліст [[Самюел Томас Гілл]]<ref name="УРЕ"/>. Наприкінці XIX&nbsp;— на початку XX століття поширюються напрями, зв'язані з [[академізм]]ом, [[Джордж Вашингтон Ламберт]], і [[модернізм]]ом, брати Н. та Л. Ліндсі{{sfn|Alan McCulloch|1969}}. Наприкінці XIX&nbsp;— початку XX століть розвинулася національна школа реалістичної жанрової скульптури, відомі представники&nbsp;— [[Бертрам Мак-Кеннал]] та [[Ліндон Дадсуелл]]<ref name="УРЕ"/>. У 1930-1940-х роках стали відомими талановиті місцеві художники, що засвоїли техніку західноєвропейського живопису. Проникають формалістичні течії: [[кубізм]], [[сюрреалізм]], [[абстракціонізм]]{{sfn|Alan McCulloch|1969}}. У післявоєнному національному образотворчому мистецтві переважав абстракціонізм і [[Модернізм|американський модернізм]]. Відомі австралійські художники другої половини XX сторічччя: [[Джордж Балдессін]], модерністи [[Маргарет Престон]], [[Сідні Нолан]] і [[Артур Бойд]], реалісти [[Лівінгстон Гопкінс]] і [[Вільям Делафілд Кук]], аквареліст [[Фред Вільямс (художник)|Фред Вільямс]], [[Бретт Вайтлі]], [[портрет]]ист і [[Карикатура|карикатурист]] [[Ноел Куніган]]<ref name="A327"/><ref name="A328"/>{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Ubirr rock art.JPG|border|Наскельний живопис північних аборигенів
Tom Roberts - Shearing the rams - Google Art Project.jpg|border|Томас Вільям Робертс. Стрижка баранів, 1890
<!--Golden Summer Eaglemont Arthur Streeton.jpg|border|Артур Стрітон. Золоте літо, Ігльмонт, 1889-->
Namatjira0384.jpg|border|Галерея Альберта Наматжири в Аліс-Спрінгс
National Gallery at dusk, Canberra ACT.jpg|border|Національна галерея
Sidney Nolan Snake.jpg|border|«Зміїний мурал» Сідні Нолана
</gallery>
</small>

Австралія всесвітньо відома [[пейзаж]]ними акварелями художника-аборигена [[Альберт Наматьїра|Альберта Наматжири]] (1902—1959), який створив низку яскравих, пройнятих любов'ю до рідної країни пейзажів. У стилі Наматжири пізніше працювали Д. Рафсі та М. Анганмар{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Видатною представницею сучасного аборигенного мистецтва виступає [[Емілі Каме Кнгваррейе]]<ref name="A325"/><ref name="A326"/>.

Австралія має найвищий показник відвідувань художніх галерей та музеїв на душу населення у цілому світі<ref name="A330"/>. Національні та державні галереї зберігають колекції місцевих та іноземних митців<ref name="A329"/>. У країні збудовано нову [[Національна галерея Австралії|Національну художню галерею]] в Канберрі, замість [[Національна галерея Вікторії|старої]] в Мельбурні, де експонуються твори відомих австралійських митців<ref name="УРЕ"/>.

{{see also|Українське образотворче мистецтво в Австралії}}

=== Музеї і бібліотеки ===
{{main|Бібліотеки Австралії|Музеї Австралії}}
Найбільші бібліотеки Австралії: [[Державна бібліотека Вікторії]] у Мельбурні; [[Національна бібліотека Австралії|Національна бібліотека]] у Канберрі, заснована [[1960 у науці|1960]] року, обсяг фондів&nbsp;— 9&nbsp;млн одиниць; [[Бібліотека штату Новий Південний Уельс]] та [[Бібліотека Сіднейського університету|Бібліотека Фішера]] при університеті у Сіднеї, з обсягом фондів&nbsp;— 5&nbsp;млн одиниць. [[Бібліотека Мітчелла]] в Сіднеї слугує основним джерелом досліджень з [[Історія Австралії|історії континенту]], в ній зберігається безцінна колекція [[рукопис]]ів.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
State Library of Victoria La Trobe Reading room 5th floor view.jpg|border|Читацька зала бібліотеки штату Вікторія
NLA Canberra-01JAC.JPG|border|Національна бібліотека, Канберра
National_Museum_of_Australia_(437595660).jpg|border|Національний музей, Канберра
Australian Museum (01).jpg|border|Австралійський музей, Сідней
National Maritime Museum, Sydney (898337128).jpg|border|Австралійський національний морський музей
</gallery>
</small>

Новий [[Національний музей Австралії|Національний музей]] було відкрито в Канберрі [[2001 у науці|2001]] року; там же працює [[Національний військовий музей Австралії|Національний військовий музей]]. У Сіднеї при університеті створено чудовий [[Музей старожитностей Сіднейського університету|Музей старожитностей]]; місцева флора і фауна демонструються в [[Австралійський музей|Австралійському музеї]] (колишній Колоніальний), який було відкрито [[1827 у науці|1827]] року; на березі затоки від [[1991 у науці|1991]] року працює великий [[Австралійський національний морський музей]].

=== Література ===
{{main|Австралійська література}}
Перші зразки національної літератури з'являються на початку [[XIX століття]]. Виразним представником колоніального або англо-австралійського періоду (1788—1880) виступає поет [[Адам Ліндсей Гордон]], що оспівував мужність перших поселенців та чудові місцеві краєвиди{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Основний розвиток національної літератури, пройнятої реалізмом і гуманізмом, припадає на період 1880—1920 років, коли до континенту хлинула навала мігрантів, зваблена можливістю швидко розбагатіти під час «[[золотої лихоманки]]». [[Генрі Ловсон]] у власних збірках оповідань ''«[[Поки закипить казанок]]»'' (1896) та народних балад ''«[[Вершники на обрії]]»'' (1910) виразив реалізм та затвердив національний характер австралійської літератури{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Від 1920-х років розпочинається модерна епоха австралійської літератури. Письменниця [[Катарина Сусанна Причард]] у своїх романах ''«[[Погоничі волів]]»'' (1926), ''«[[Кунарду]]»'' (1929), трилогії ''«[[Буремні дев'яності]]»'' (1946), ''«[[Золоті милі]]»'' (1948) та ''«[[Крилате насіння]]»'' (1950) оспівала мужність першопоселенців{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Помітними творами відзначились [[Генрі Хендель Річардсон]] ''«[[Доля Річарда Мегоні]]»'' (1917—1929); [[Венс Палмер]] ''«[[Переправа (роман)|Переправа»]]'' (1930) та ''«[[Легенда про Сандерсова]]»'' (1937); [[Керрі Теннант]] ''«[[Тібурон (роман)|Тібурон»]]'' (1935); [[Браян Пентон]] ''«[[Загарбники (роман)|Загарбники»]]'' (1934) та ''«[[Спадкоємці (роман)|Спадкоємці»]]'' (1936); [[Джин Девенні]] ''«[[Цукровий рай]]»'' (1936); [[Ксав'є Герберт]] ''«[[Каприкорнія]]»'' (1938).

У післявоєнні роки плідно працювала ціла плеяда австралійських письменників. [[Алан Маршалл]] виступав продовжувачем літературної традиції Генрі Лоусона, змальовував побут звичайних людей, долю аборигенів, наголошував на проблемі збереження видів тварин, що зникають. Тема критики суспільства і боротьби за соціальні права, національну незалежність і мир розкрита в збірці оповідань ''«[[Як тобі там, Енді?]]»'', повісті ''«[[Я навчився стрибати через калюжі]]»'' (1956)<ref name="УРЕ"/>. [[Джон Моррісон (письменник)|Джоном Моррісоном]] (1904—1998) у романах ''«[[Повзуче місто]]»'' (1949), ''«[[Порт призначення (роман)|Порт призначення»]]'' (1950), збірці ''«[[Чорний вантаж]]»'' та інших оповіданнях. [[Френк Гарді]] у романі ''«[[Влада без слави]]»'' (1950) відображає життя з позицій пролетаріату<ref name="УРЕ"/>. [[Гевін Кейсі]] у 4 романах змалював рідне місто, центр золотошукачів&nbsp;— [[Калгурлі]]. [[Олаф Руттен]], місіонер з встановлення дружніх зв'язків між представниками різних рас, відзначився твором ''«[[Туфлі білої людини]]»''.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Adam_Lindsay_Gordon_-_Melbourne_monument.jpg|border|Пам'ятник Адаму Гордону на Азорах
Henry_Lawson_photograph_1902.jpg|border|Генрі Ловсон
Katharine_Susannah_Prichard_(cropped).jpg|border|Катарина Сусанна Причард
B wongar.jpg|border|Бірімбір Вонгар
David_Unaipon.jpg|border|Девід Юнайпон
Patrick_White_1973.jpg|border|Патрік Вайт
</gallery>
</small>

[[Патрік Вайт]], автор романів ''«[[Щаслива долина]]»'' (1939), ''«[[Живі і мертві (роман, Вайт)|Живі і мертві»]]'' (1941), ''«[[Фосс (роман)|Фосс»]]'' (1957), ''«[[Око бурі (роман)|Око бурі»]]'' (1973), ''«[[Пов'язка з листя]]»'' (1976) та ''«[[Справа Твіборна]]»'' (1979), [[1973 у літературі|1973]] року отримав [[Нобелівська премія з літератури|нобелівську премію з літератури]]. На отримані кошти Патрік Вайт заснував власну [[Літературна премія Патріка Вайта|національну літературну премію]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Письменниця [[Ненсі Кейто]] (1917—2000) у 1960-х роках здобула славу своїми творами про життя на річці [[Муррей (річка)|Муррей]], поема ''«[[Колісний пароплав (поема)|Колісний пароплав»]]'', роман ''«[[Коричневий цукор (роман)|Коричневий цукор»]]'' (1974) про тяжке життя робітників плантацій [[Квінсленд]]у{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. [[Артур Апфілд]] (1888—1964), автор детективних оповідань про інспектора Наполеона Буонапарта та бестселера 1960-х років, ''«[[Вдови з Брума]]»''. [[Мюрей Бейл]] (1941-) ''«[[Сучасні портрети та інші оповідання]]»''. [[Венді Левенстайн]] написала роман ''«[[Довгоносики в борошні]]»'' про економічну кризу 1930-х років. У середині 1970-х років було завершено першу багатотомну антологію творів австралійських класиків.

У 1950-ті в поезії відзначились [[Барлетт Адамсон]] і [[Мері Ґілмор]], в драматургії [[Мона Бренд]] (''«[[Чужі (п'єса)|Чужі»]]'', ''«[[Під нашим небом]]»'') і [[Елен Дімфна К'юсек]] ''«[[Тихоокеанський рай]]»'' (1958).1970-ті роки ознаменувалися розквітом національної поезії: [[Девід Кемпбел]], збірка ''«[[Смерть та симпатичні родичі]]»''; [[Філіп Робертс]] ''«[[Сни Віллі]]»''; [[Робрет Грей]] ''«[[Життя біля струмка]]»''; [[Томас Шепкот]] ''«[[Буденність провінційного містечка]]»''; [[Френсіс Вебб]] (1925—1973); [[Ход Портер]] ''«[[На австралійському сільському цвинтарі]]»'' (1976); [[Віктор Вільямс]] ''«[[Три золотих велетня]]»''.

1938 року поетом [[Рекс Інгамелс|Рексом Інгамелсом]] у Аделаїді було створено робочу групу з вивчення культури австралійських аборигенів «[[Джиндіуорбек]]». [[1973]] року письменник-абориген Г. Гілберт, повість ''«[[Життя чорношкірого]]»'' (1979), етнічний серб [[Бірімбір Вонгар]] (1932-) та [[Колін Джонсон]] створили [[Комітет мистецтва аборигенів]], який очолив поет [[Уанлжука Маріка]] (1927—1987). Комітет проводить фестивалі народного мистецтва корінних народів Австралії.

==== Українсько-австралійські літературні відносини ====
На українську мову перекладались гостросоціальні твори Катарини Сусанни Причард ''«Буремні дев'яності»''; Алана Маршалла ''«Я вмію стрибати через калюжі»'' та ''«Шепіт на вітрі»''. 2011 року Україну відвідав австралійський поет [[Лес Вікс]] з творчим візитом. У видавництві «[[Крок (видавництво)|Крок»]] вийшла невелика книжка поета в українських адаптаціях. Під час [[Форуму видавців]] поет представив українсько-австралійську антологію ''«[[AU/UA: Сучасна поезія Австралії та України]]»'', яку він уклав спільно з такими українськими поетами, як [[Юрій Завадський]] і [[Григорій Семенчук]].

=== Театр й танці ===
{{main|Театр Австралії|Танець в Австралії}}
Корінне населення Австралії [[театр]]ального мистецтва не знало. Проте на сучасний австралійський театр мав вплив [[корроборі]]&nbsp;— церемоніальний танок австралійських аборигенів, історія якого, за оцінками вчених, налічує понад 40-60 тис. років{{sfn|Hunt H.|1960}}. Перші театральні вистави колоністів і засланих до Австралії з [[Королівство Великої Британії|королівства Великої Британії]] засуджених осіб відносяться до [[1780-ті|1780-х]] років{{sfn|Hunt H.|1960}}. [[1837]] року у [[Гобарт]]і (Тасманія) був відкритий [[Королівський театр (Гобарт)|Королівський театр]], найстаріший театр Австралії<ref name="theatreroyal"/>{{sfn|Hunt H.|1960}}. Театр був широко відомий у всьому світі, сер [[Ноел Ковард]] назвав його «театром мрії», а [[Лоуренс Олів'є]] особисто встав на його захист, коли в [[1940-ві|1940-х]] роках його будівля опинилась під загрозою знесення<ref name="theatreroyal"/>.У [[1830-ті|1830]]—[[1840-ві|1840-ті]] роки у [[Сідней|Сіднеї]], [[Аделаїда|Аделаїді]], [[Мельбурн]]і почали також створюватись театри на постійній основі{{sfn|McGuire P.|1948}}. У другій половині [[XIX століття]] театри об'єднуються у трести, які очолили Дж.&nbsp;Коппін, Дж.&nbsp;Вільямсон, А.&nbsp;Гарнер, Д.&nbsp;Бусіко-молодший та інші, які згодом стали відомими театральними діячами країни{{sfn|Kardoss J.|1960}}. Театри ставили твори австралійських авторів, європейську та американську класику, намагаючись копіювати закордонні постановки{{sfn|Kardoss J.|1960}}. На початок [[XX століття]] театри переживали фінансову і творчу кризу. У [[1910-ті|1910]]—[[1930-ті]] роки активізувалась діяльність прогресивних літературно-театральних об'єднань, які відіграли велику роль у формуванні національного театру. Об'єднання ставили переважно національну драматургію&nbsp;— Катарину Сусанну Причард, [[Луїс Ессон|Луїса Ессона]], [[Вільям Мур (драматург)|Вільяма Мура]], К.&nbsp;Вотсона, В.&nbsp;Палмера, С.&nbsp;Маккі, а також п'єси французьких, англійських, російських та інших європейських авторів{{sfn|Kardoss J.|1960}}<ref name="УРЕ"/>. [[1936]] року робочі самодіяльні театральні колективи, що виникли у 1930-ті роки, об'єдналися у «[[Ліга нового театру|Лігу нового театру»]], діяльність якої сприяла появі «нових театрів» ({{lang-en|New Theater}}){{sfn|McGuire P.|1948}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
WR_Thomas_-_A_South_Australian_Corroboree,_1864.jpg|border|Південноавстралійське корроборі
Theatre Royal Hobart.jpg|border|Королівський театр Гобарта
Dame Edna at the royal wedding cropped.jpg|border|Баррі Хамфріс в образі Едни Евередж
Sydney opera house side view.jpg|border|Сіднейський оперний театр
Nida_dusk.jpg|border|Національний інститут драматичного мистецтва
</gallery>
</small>

Умови, у яких протікала робота театральних колективів (відсутність постійних приміщень, матеріальні труднощі), не сприяли зростанню і розвитку національного театру; у спектаклях переважав театральний провінціалізм{{sfn|Kardoss J.|1960}}. Створений [[1954]] року державний «[[Австралійський єлизаветинський театральний трест]]» ставив завдання розвитку професійного австралійського театру (у тому числі балетного та оперного), проте субсидії надавалися переважно балетним трупам, які наприкінці [[1950-ті|1950-х]]&nbsp;— [[1960-ті|1960-х]] років поширилися й досягли значного професійного рівня{{sfn|Kardoss J.|1960}}. Серед танцівників&nbsp;— [[Гарт Велч]], танцівниць&nbsp;— [[Мерілін Джонс]], Ж. Карін, Е. Файфілд та інші. Керівники балетної трупи&nbsp;— балетмейстери [[Роберт Гелпменн]] і [[Пеггі ван Праг]]{{sfn|Kardoss J.|1960}}. Група [[Австралійський балет]], заснована у [[1961]] році, виступала переважно у Сіднеї і Мельбурні, неодноразово гастролювала за кордоном. [[Австралійський театр танцю]] був заснований [[1965]] року в Аделаїді, його очолював відомий хореограф [[Меріл Танкарт]]. [[Сіднейська хореографічна компанія]] організує вистави в Оперному театрі, які завоювали широке визнання у країні.

Більшість театрів у країні комерційні, з них ведучі&nbsp;— «[[Театральна компанія Вільямсона]]», об'єднання «[[Тіволі (театр)|Тіволі»]] і трест «[[Гарнет Х. Керолл]]». Ці театри не мають постійних режисерів і постійного складу акторів, на головні ролі запрошуються «зірки» з інших країн. У розвитку національного театру значна діяльність «репертуарних» (некомерційних) театрів Сіднея і Мельбурна: «[[Олд тоут]]», «[[Індепендент тіетр]]», «[[Сент-Мартінс-тіетр]]», «[[Емералд-гілл-тіетр]]»<ref name="УРЕ"/>. Репертуарні театри, сміливо експериментуючи, ставлять спектаклі, які відрізняються високим професіоналізмом (театри мають постійні будівлі, акторські школи-студії); існують вони головним чином на грошові пожертвування місцевої інтелігенції. За основу репертуару австралійських театрів беруться п'єси модних [[бродвей]]ських та [[лондон]]ських авторів. Популярні п'єси [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]] та [[Бертольт Брехт|Бертольда Брехта]]{{sfn|Kardoss J.|1960}}. Значна кількість акторів приходять у театри з аматорських, так званих малих театрів, широко поширених у передмістях і в провінції{{sfn|Kardoss J.|1960}}. У Сіднеї, Ньюкаслі і Мельбурні цікаво працюють напівпрофесійні театри «New Theater», де ставляться насамперед національна та класична драматургія. Першою поставленною на австралійському континенті оперою, [[1847 у музиці|1847]] року в Сіднеї, була ''«[[Дон Хуан Австрійський]]»'' австралійського композитора [[Ісаак Натан|Ісаака Натана]], «батька австралійської музики»<ref name="УРЕ"/>. У [[Сіднейський театр опери і балету|Сіднейському театрі опери та балету]] була поставлена опера [[Джузеппе Верді]] ''«[[Аїда]]»'' за участі відомої австралійської співачки [[Джоан Сазерленд]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}.

У Мельбурні з [[1958]] року працює [[Національний інститут драматичного мистецтва Австралії|Національний інститут драматичного мистецтва]] ({{lang-en|National Institute of Dramatic Art}}; NIDA), серед його випускників: [[Кейт Бланшетт]], [[Тоні Коллетт]], [[Мел Гібсон]] і [[Баз Лурманн]]<ref name="NIDA"/>.

=== Музика ===
{{main|Музика Австралії}}
Головний прояв музикальної творчості корінного населення країни&nbsp;— спів, що супроводиться відбиванням ритму<ref name="УРЕ"/>. Музикальні інструменти аборигенів: [[гонг]], дерев'яні [[барабан]]и, [[диджериду]] тощо<ref name="УРЕ"/>. З початку XIX століття шириться європейська музика. З [[1975 у музиці|1975]] року під патронажем піаніста [[Роджер Вудворд|Роджера Вудворда]] в Сіднеї проводять музичний фестиваль «[[Музична трибуна]]»{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Відомий австралійський композитор і диригент [[Малколм Вільямсон]] впродовж 1975—2003 років був [[Майстер королівської музики|майстром королівської музики]] її величності королеви Великої Британії<ref name="scena"/>.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Aboriginal song and dance.jpg|border|Виступ аборигенів перед Джорджем Бушем
Syd con music.JPG|border|Сіднейська консерваторія
Roger Woodward at Hunter Bailli.jpg|border|Роджер Вудворд дає концерт у церкві Сіднея
ACDC COLLAGE.png|border|Гурт AC/DC
James_Morrisson_Chat_Noir_Oslo_Jazzfestival_2017_(183056).jpg|border|Джеймс Морріссон
Kylie minogue statue at waterfront city.jpg|border|Статуя Кайлі Міноуг у Мельбурні
</gallery>
</small>

Серед найпопулярніших гуртів Австралії&nbsp;— [[AC/DC]], [[Air Supply]], [[Bee Gees]], [[Cold Chisel]], [[The Easybeats]], [[Hunters & Collectors]], [[INXS]], [[Little River Band]], [[Men at Work]], [[Mental As Anything]], [[Midnight Oil]], [[Mondo Rock]], [[The Seekers]], [[Silverchair]] і [[Yothu Yindi]].

Серед виконавців поп-музики найбільш відомі [[Пітер Аллен]], [[Джиммі Барнс]], [[Нік Кейв]], [[Кейт Серебрано]], [[Джон Фарнгем]], [[Ґотьє (співак)|Ґотьє]], [[Енді Гіб]], [[Ролф Гарріс]], [[Кайлі Міноуг]] і [[Олівія Ньютон-Джон]].

У жанрі народної і [[кантрі]]-музики прославилися [[Ерік Богл]], [[Смокі Доусон]], [[Слім Дасті]], [[Джина Джефріс]], [[Енн Кіркпатрік]], [[Рег Ліндсі]], [[Маргрет Роднайт]], [[Ширлі Томс]] і [[Джон Вільямсон]].

Серед музичних діячів Австралії: композитори [[Альфред Гілл]], [[Джон Антілл]] і [[Артур Бенджамін]]; диригент [[Бернард Гейнце]]; скрипачка [[Мері-Беріл Кімбер]]; вокалістка [[Неллі Мелба]]<ref name="УРЕ"/>. У містах Аделаїда, Сідней та Мельбурн створено і працюють [[консерваторія|консерваторії]]<ref name="УРЕ"/>. Серед австралійських піаністів відома ціла плеяда музикантів українського походження: киянин [[Мірошник Анатолій Михайлович]], емігрував 1948 року; харків'янин [[Гаврилюк Олександр Миколайович]], емігрував 1997 року; горлівчанин [[Євгеній Уханов]], емігрував 1998 року.

=== Кухня ===
{{main|Австралійська кухня}}
[[Австралійська кухня]] дуже подібна до [[Британська кухня|британської]], бо першими європейськими поселенцями на континенті були британці. Основними стравами виступають: [[вівсяна каша]], [[бекон]], [[ростбіф]], баранячі [[чопси]] (відбивні на реберцях), велика кількість фруктів, овочів та [[Морепродукти|морепродуктів]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Більшість завезених британських страв зараз вважається типово австралійськими, як наприклад&nbsp;— [[недільний обід|недільна смаженя]]<ref name="A357"/><ref name="A358"/>. Масова мультикультурна імміграція після Другої світової війни сильно преобразила австралійську кухню. Мігранти з Середземномор'я допомогли розбудувати австралійську культуру пиття [[кава|кави]], а вплив азійських мігрантів створив своєрідні австралійські варіанти їхніх традиційних страв, таких як китайський [[дім-сім]] та [[чіко-ролл]]<ref name="A359"/>. Екстракт з [[дріжджі]]в&nbsp;— [[веджимайт]], різдвяний десерт «[[Павлова (торт)|Павлова»]] і [[лемінгтон]], місцевий різновид [[М'ясний пиріг (Австралія)|м'ясних пирогів]] вважаються оригінальними винаходами австралійської кухні<ref name="A360"/>.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Australian bush tucker, Alice Springs.jpg|border|Бушфуд&nbsp;— дари бушів
Kangaroo meat supermarket.JPG|border|М'ясо кенгуру
Vegemiteontoast large.jpg|border|Веджимайт на тостах
Fairy_Bread.jpg|border|Чарівний хліб
Cairns Australia Beer Run.jpg |border|Найпопулярніші австралійські сорта пива 2012 року
</gallery>
</small>

Австралія також відома власною кавовою культурою в [[кав'ярня]]х та міських центрах, що вплинуло на розвиток аналогічної культури за кордоном, включно з [[Нью-Йорк]]ом<ref name="A361"/>. [[Флет-вайт]]&nbsp;— різновид кави з молоком, виник в кафе Сіднея в середині 1980-х років<ref name="A362"/>. З напоїв найпопулярнішим виступає [[пиво]], Австралія один зі світових лідерів з його вживання. [[Австралійське вино]] виробляються в основному в південних, більш прохолодних частинах країни.

Більшість корінних австралійців тисячоліттями обходились простою [[Палеолітична дієта|дієтою мисливців-збирачів]] місцевої фауни і флори&nbsp;— буш-такер, чи [[бушфуд]]<ref name="A356"/>.

=== Свята ===
{{main|Свята Австралії}}
Двічі на рік австралійці відзначають закінчення стрижки овець масовими виїздами на природу, танцями та [[барбекю]]. Популярними видами відпочинку також є туризм до [[національний парк|національних парків]], подорожі на морські пляжі, [[спортивна риболовля]] на водоймах{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}.

;Найголовніші національні свята

{| class="wikitable collapsible collapsed" style="text-align:left;"
|-
! Дата
! Назва
! Короткий опис
|-
| [[1 січня]]
| [[Новий рік]]<ref name=division>Державний вихідний день.</ref>
| [[Австралійці]] святкують це [[свято]] коли сонячно і спекотно, бо у [[Південна півкуля|Південній півкулі]] у цей час [[літо]].
|-
| [[26 січня]]
| [[День Австралії]]<ref name="division"/>
| 26 січня [[1788]] року капітан [[Артур Філіп]] висадився в [[бухта|бухті]] [[Сідней|Сіднея]], підняв [[Прапор Великої Британії|британський прапор]] і заснував першу колонію&nbsp;— [[Новий Південний Уельс]].
|-
| Другий вівторок [[березень|березня]]
| [[День Співдружності]]
| Щорічне свято [[Співдружність націй|Співдружності націй]].
|-
| Березень-травень
| [[Великдень]]<ref name="division"/>
| Пасха в Австралії святкується за католицьким календарем, але припадає на [[осінь]], на відміну від весни в [[Північна півкуля|Північній півкулі]].
|-
| [[25 квітня]]
| [[День АНЗАК]]<ref>Австралійський День захисника вітчизни.</ref>
| Цього дня по всій країні проходять урочисті церемонії пам'яті і подяки, присвячені всім чоловікам і жінкам, загиблим у війнах.
|-
| {{comment|Перший|у Західній Австралії}}, {{comment|другий понеділок березня|у штатах Вікторія і Тасманія}}, {{comment|перший понеділок травня|у штатах Квінсленд і у Північній Території}}, {{comment|перший понеділок жовтня|у Столичній території, штатах Новий Південний Уельс і Південна Австралія}}.
| [[День праці]]<ref name="division"/>
| День прийняття восьмигодинного [[робочий день|робочого дня]], день досягнень [[робітник]]ів у боротьбі за свої права. У різних штатах святкується в різні дні, оскільки відповідні закони в різних штатах приймались у різні дати.
|-
| Другий понеділок [[червень|червня]]
| День народження королеви<ref name="division"/>
| Насправді королева [[Єлизавета II (королева Великої Британії)|Єлизавета Олександра Мері Віндзор]] народилася [[21 квітня]] [[1926]] року, але перенесла святкування свого дня народження на дещо більш сонячний і теплий (у Європі) час.
|-
| [[25 грудня]]
| [[Різдво Христове|Різдво]]<ref name="division"/>
| Святкуєтся як і в більшості країн.
|-
|}

=== Наука ===
{{main|Наука в Австралії}}
[[1952 у науці|1952]] року королівським указом було створено [[Австралійська академія соціальних наук|Австралійську академію соціальних наук]] ({{lang-en|Academy of the Social Sciences in Australia}}), а через два роки [[Австралійська академія наук|Австралійську академію наук]] ({{lang-en|Australian Academy of Science}} (AAS)), що займається організацією природничих досліджень в країні. Першим президентом академії став сер [[Марк Оліфант]]<ref name="aas"/>. Секретаріат академії знаходиться в Канберрі, в спеціально побудованому будинку [[Купол Шайна]] ({{lang-en|The Shine Dome}}), названому на честь [[Джон Шайн|Джона Шайна]]<ref name="shinedome"/>. [[1969 у науці|1969]] року створено [[Австралійська академія гуманітарних наук|Австралійську академію гуманітарних наук]] ({{lang-en|Australian Academy of the Humanities}}). [[1975 у науці|1975]] року створено [[Австралійська академія технічних наук|Австралійську академію технічних наук]] ({{lang-en|Australian Academy of Technological Sciences and Engineering}}). Усі чотири академії співпрацюють через [[Форум національних академій]] ({{lang-en|National Academies Forum}}), який було утворено [[1995 у науці|1995]] року.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Australian Academy of Science - The Shine Dome.jpg|border|Купол Шайна&nbsp;— резиденція секретаріату академії наук
Sir_Mark_Oliphant.jpg|border|Марк Оліфант
</gallery>
</small>

Координацією науково-дослідних центрів, різноманітних досліджень та розробок займається федеральна [[Організація з наукових і промислових досліджень Австралії|Організація з наукових і промислових досліджень]].

=== Кінематограф ===
{{main|Кінематограф Австралії}}
Австралійський [[кінематограф]] достатньо розвинений, щоб забезпечити внутрішній попит країни. Кіновиробництво в країні розпочалося [[1900 у кіно|1900]] року<ref name="УРЕ"/>. Перший у світі [[Повнометражний фільм|повнометражний]] (70 хв.) [[художній фільм]] ''«[[Історія банди Келлі]]»'' ({{lang-en|The Story of the Kelly Gang}}) [[1906 у кіно|1906]] року, що був занесений ЮНЕСКО до списку [[Програма ЮНЕСКО «Пам'ять світу»|«Пам'ять світу»]], спричинив бум австралійського кіновиробництва епохи [[Німе кіно|німих фільмів]]<ref name="A345"/>. Після Першої світової війни [[Голлівуд]] поступово монополізував індустрію<ref name="A346"/>. У післявоєнні роки кіноринок Австралії був заповнений американською кінопродукцією. Місцеве кіновиробництво концентрувалось навколо малобюджетних низькоякісних кінострічок «на один вечір». До [[1960-ті у кіно|1960-х]] років австралійське кіновиробництво фактично припинилось<ref name="A347"/>. У [[1974 у кіно|1974]]—[[1975 у кіно|1975]] роках лейбористський уряд уперше увів у дію програму субсидіювання національного кіновиробництва, було створено [[Австралійська федерація розвитку кіно|Австралійську федерацію розвитку кіно]]<ref name="УРЕ"/>, розпочалась ера так званої [[Австралійська хвиля|«Нової австралійської хвилі»]] ({{lang-en|Australian New Wave}})<ref name="A348"/>. На цій хвилі були створені такі кінофільми: комедії ''«[[Пригоди Барі Маккензі]]»'' ({{lang-en|The Adventures of Barry McKenzie}}) режисера [[Брюс Бересфорд|Брюса Бересфорда]] та ''«[[Елвін Перпл]]»'' ({{lang-en|Alvin Purple}}) [[Тім Берсталл|Тіма Берсталла]]; драма ''«[[До неділі дуже далеко]]»'' ({{lang-en|Sunday Too Far Away}}) [[Кен Хеннам|Кена Хеннама]]; провокаційні та успішні фільми, що досліджують тему національної ідентичності, такі як трилер ''«[[Небезпечне пробудження]]»'' ({{lang-en|Wake in Fright}}) [[1971 у кіно|1971]] року та військова драма ''«[[Галліполі (фільм, 1981)|Галліполі»]]'' ({{lang-en|Gallipoli}}) [[1981 у кіно|1981]] року<ref name="A348"/>{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. [[1978 у кіно|1978]] рік відзначився двома всесвітньо відомими кінокартинами про австралійських аборигенів: ''«[[Пісня Джиммі Блексміта]]»'' ({{lang-en|The Chant of Jimmie Blacksmith}}) [[Фред Скепісі|Фреда Скепісі]] та гостросоціальна фантастична драма ''«[[Остання хвиля]]»'' ({{lang-en|The Last Wave}}) [[Пітер Вір|Пітера Уїра]]. В останній картині знялися актори-аборигени [[Томмі Л'юїс]] та [[Девід Гулпіліл]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Інші картини 1970-х років: ''«[[Моя блискуча кар'єра]]»'' ({{lang-en|My Brilliant Career}}), ''«[[Кедді]]»'' ({{lang-en|Caddie}}) та ''«[[Хлопчик і океан]]»'' ({{lang-en|Storm Boy}}){{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
The Story of the Kelly Gang 1906.jpg|border|Кадр із першого кінофільму ''«Історія банди Келлі»''
<!--Buladelah.jpg|border|Типовий кінотеатр післявоєнних часів-->
Errol Flynn1.jpg|border|Еррол Флінн
Diane Cilento with Peter Finch.jpg|border|Пітер Фінч
National Film and Sound Archive viewed near McCoy Circuit.jpg|border|Національний архів відео- та аудіоматеріалів у Канберрі
Olympic park sydney AIRSCREEN.jpg|border|«Зелений кінотеатр» у Олімпійському парку Сіднея
</gallery>
</small>

У [[1980-ті у кіно|1980-ті]] роки серії пригодницьких фільмів ''«[[Крокодил Данді]]»'' ({{lang-en|Crocodile Dundee}}) та ''«[[Скажений Макс]]»'' ({{lang-en|Mad Max}}) стали міжнародними [[блокбастер]]ами, яскравими представниками хвилі австралійського [[Експлуатаційне кіно|експлуатаційного кіно]]&nbsp;— [[Озплоїтейшн]] ({{lang-en|Ozploitation}})<ref name="A348"/><ref name="A349"/>. У країні досить поширена індустрія [[Документальне кіно|документального кіно]] під патронажем державної організації науково-промислових досліджень, що базується у Мельбурні<ref name="УРЕ"/>. Деякі картини стають загальновідомим у світі й отримують світові нагороди, наприклад фільм ''«[[Кравчиня (фільм, 2015)|Кравчиня»]]'' або молодіжні серіали ''«[[Грозове каміння]]»'', ''«[[H2O: Просто додай води]]»'' та ''«[[На краю Всесвіту]]»''. 2015 року на кіноринку, заповненому іноземним медіаконтентом, австралійські кінофільми принесли 7,7 % загальних касових зборів країни<ref name="A350"/>. Відомі австралійські кіноактори, лауреати кінопремії [[Оскар (кінопремія)|Оскар]]: [[Джеффрі Раш]], [[Ніколь Кідман]], [[Кейт Бланшетт]] і [[Хіт Леджер]]<ref name="A351"/>. У країні існує власна національна премія за досягнення в кіно та на телебаченні від [[Австралійська академія кінематографа і телебачення|Австралійської академії кінематографа і телебачення]], вручається щорічно з [[1958 у кіно|1958]] року&nbsp;— [[AACTA (премія)|AACTA]] ({{lang-en|AACTA Awards}})<ref name="AFI"/>.

=== Засоби масової інформації ===
{{main|ЗМІ Австралії}}
Історично у післявоєнний час на життя австралійців мало вплив [[телебачення]] та [[радіо]]. Воно використовувалось навіть для організації процесу навчання в [[Середня освіта|середніх школах]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. Для австралійського медіапростору у другій половині XX століття була характерна централізація ЗМІ в руках декількох [[Медіахолдинг|медійних холдингів]]: «[[Фейрфакс медіа лімітед]]» ({{lang-en|Fairfax Media}}), «[[Ньюс корпорейшн]]» ({{lang-en|News Corporation}}) та «[[Геральд енд Віклі таймс лімітед]]» ({{lang-en|The Herald and Weekly Times Limited}}; HWT) медіамагната [[Руперт Мердок|Руперта Мердока]]. 2010 року «[[Репортери без кордонів]]» у власному рейтингу помістили національні ЗМІ на 18-ту сходинку серед 178 країн світу за рівнем [[Свобода преси|свободи преси]]; інші англомовні країни, такі як [[Засоби масової інформації Нової Зеландії|Нова Зеландія]], [[Засоби масової інформації Великої Британії|Велика Британія]] та [[Засоби масової інформації США|США]] зайняли 8-ме, 19-те та 20-те місця, відповідно<ref name="A353"/>. Відносно невисокий національний рейтинг пояснюється обмеженою кількістю власників комерційних засобів масової інформації в країні<ref name="A354"/>. Наприклад, більшість друкованих видань знаходиться під контролем корпорації News Corp. і Fairfax Media<ref name="A355"/>.

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
1211 Avenue of the Americas.jpg|border|Штаб-квартира News Corp. у Нью-Йорку
Fairfax Media, Pyrmont, NSW.jpg|border|Штаб-квартира Fairfax Media у Пірмонті
ABC Sydney.jpg|border|Штаб-квартира ABC у Сіднеї
Federation Square (SBS Building).jpg|border|Будівля SBS у Мельбурні
Herald and Weekly Times Building - 2004.jpg|border|Колишня штаб-квартира Herald and Weekly Times у Мельбурні
</gallery>
</small>

==== Телебачення ====
{{main|Телебачення Австралії}}
[[Телевізійне мовлення]] в країні ведеться з [[1956]] року<ref name="УРЕ"/>. У другій половині XX століття в країні діяло до десятка загальнонаціональних [[Телевізійний канал (ЗМІ)|телевізійних каналів]]. Великий вплив як на телебачення, так і загалом на масову культуру мали англомовні північноамериканські ЗМІ. Через міграційну хвилю, спричинену економічним зростанням, на телебаченні почали виходити програми [[італійська мова|італійською]], [[Грецька мова|грецькою]] та [[іспанська мова|іспанською мовами]]{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. У 2010-х роках в Австралії телерадіомовлення ведуть дві великі загальнонаціональні громадські мережі&nbsp;— англомовна [[Australian Broadcasting Corporation|ABC]] та мультикультурна [[Special Broadcasting Service|SBS]], 3 приватні комерційні телевізійні мережі, кілька телеканалів за передплатою, та численні громадські, некомерційні телерадіокомпанії та радіостанції<ref name="A352"/>.

{{seealso|Телеканали Австралії}}

==== Радіо ====
{{main|Радіо Австралії}}
[[Радіомовлення]] в країні ведеться з [[1923]] року<ref name="УРЕ"/>. На середину 2010-х років у Австралії функціонувало 274 комерційні (фінансуються за рахунок реклами) і 341 громадські (фінансуються публічно) [[Радіостанція|радіостанції]]<ref name="dbcde"/>. Перша радіостанція [[ABC Radio Sydney|2SB]] (пізніше 2BL) на постійній основі з'явилась в Австралії 13 листопада 1923 року в Сіднеї. [[Australian Broadcasting Corporation]] (ABC) почала мовлення 1932 року<ref name="ABC Radio"/>. Першою розмовною інтерактивною радіостанцією стала [[Macquarie Sports Radio 954|2UE]] у Сіднеї, що почала власне віщання відразу після опівночі 17 квітня 1967 року<ref name="NFSA "/>. ABC почав експериментувати з FM-станціями в 1960-х роках, але тільки у липні 1980 року перша [[FM-радіо|FM-станція]] почала повноцінні трансляції<ref name="radioinfo"/>. Мельбурнська [[Triple M|3EON]] (тепер відома як 3MMM) була першою суто FM-радіостанцією<ref name="radioinfo"/><ref name="oldradio"/>.

{{seealso|Радіостанції Австралії}}

==== Друковані видання ====
[[Файл:First smh cover.jpg|міні|Шпальта «Сідні геральд», від 18 квітня 1831 року]]
{{main|Періодика Австралії}}
Перше новинарне агентство «[[Остреліан юнайтед прес]]» ({{lang-en|Australian United Press}}; AUP) було засноване [[1928]] року, найбільше діюче, «[[Остреліан Ассошіейтед Пресс]]» ({{lang-en|Australian Associated Press}}; AAP), засноване [[1935]] року в Сіднеї, тісно зв'язане з британським агентством [[Рейтер]]<ref name="УРЕ"/>. У другій половині XX століття, до масованого поширення мережі інтернет, в країні видавалось більше 600 щоденних газет різного накладу{{sfn|Аничкин О. Н. и др.|1983|loc=Население и культура}}. У 2010-х роках в Австралії кожне велике місто друкує принаймні одну власну щоденну газету, а в трьох найбільших також друкуються власним накладом дві загальнонаціональні<ref name="A352"/>.

Найбільші австралійські газети:
* національні&nbsp;— «[[Остреліан]]» ({{lang-en|The Australian}}&nbsp;— «Австралієць») та «[[Австралійське фінансове ревю]]» ({{lang-en|The Australian Financial Review}})<ref name="A352"/>;
* в Новому Південному Вельсі&nbsp;— «[[Сідні монінг геральд]]» ({{lang-en|The Sydney Morning Herald}}&nbsp;— «Сіднейський ранковий вісник»), найстаріша газета країни, що видається понині, заснована [[1831]] року, «[[Дейлі телеграф (Сідней)|Дейлі телеграф»]] ({{lang-en|The Daily Telegraph}}&nbsp;— «Щоденний телеграф») та «[[Сан (Сідней)|Сан»]] ({{lang-en|The Sun}}&nbsp;— «Сонце»), що видавалась з 1910 по 1988 рік<ref name="УРЕ"/>;
* у штаті Вікторія&nbsp;— «[[Геральд Сан]]» ({{lang-en|Herald Sun}}), утворена 1990 року шляхом злиття однієї з найстаріших газет «[[Геральд (Мельбурн)|Геральд»]] ({{lang-en|The Herald}}&nbsp;— «Вісник»), що видавалась з [[1840]] року<ref name="УРЕ"/><ref name="УРЕ"/>, і «[[Сан ньюс пікторіел]]» ({{lang-en|The Sun News-Pictorial}}).

Свого часу комуністична партія (з 1970-х років соціалістична) видавала газети «[[Трибюн (Австралія)|Трибюн»]] ({{lang-en|Tribune}}) і «[[Гардіан (Австралія)|Гардіан»]] ({{lang-en|The Guardian}}&nbsp;— «Вартовий»), журнал «[[Комьюніст ревю]]» ({{lang-en|Communist review}}).

{{seealso|Газети Австралії}}

=== Спорт ===
{{main|Спорт в Австралії}}
Кожен четвертий австралієць у віці від 15 років регулярно займається якимось з видів спорту<ref name="A255"/>. Австралійці традиційно славетні [[Плавання (вид спорту)|плавці]], [[Серфінг|серфери]] й гравці у [[Теніс|великий теніс]], це найпопулярніші аматорські види спорту в країні<ref name="A366"/>. Популярні також [[кінний спорт]], [[регбі]] та [[крикет]], [[баскетбол]] та [[Мотоциклетний спорт|мотоперегони]]<ref name="A363"/>. 2016 року [[Австралійська спортивна комісія]] повідомила, що найбільш масовими видами спорту в країні є плавання, їзда на велосипеді та футбол<ref name="A369"/><ref name="A370"/>. Австралія унікальна тим, що має професійні ліги з чотирьох видів [[футбол]]у. [[Австралійський футбол]], найстарший вид футболу, найбільш популярний у Австралії вид спорту з точки зору доходів та кількості вболівальників. Уперше він виник у Мельбурні наприкінці 1850-х років і з тих пір залишається найбільш популярним різновидом футболу в усіх штатах, окрім Нового Південного Уельсу та Квінсленду, де більше популярний [[регбіліг]]. Третім за популярністю різновидом є звичайне регбі. Європейський вид футболу, хоча і займає четверте місце за популярністю та капіталовкладеннями, проте це найбільш масовий вид футболу в країні<ref name="A364"/>. Австралійська збірна є регулярним учасником [[Чемпіонат світу з футболу|Чемпіонату світу]] [[ФІФА]], окрім того вигравала [[Кубок націй ОФК]] чотири рази, а також [[Кубок Азії з футболу]]&nbsp;— це єдина країна, що виграла чемпіонати в двох різних конфедераціях ФІФА<ref name="A375"/>. [[Національна збірна Австралії з крикету]] бере участь у кожному [[Чемпіонат світу з крикету|чемпіонаті світу]], команда дуже успішна в цьому виді спорту, вигравала турнір п'ять разів (у 1987,1999, 2003, 2007 та 2015 році), що є рекордом<ref name="A365"/>. Рух пляжних [[Рятувальник-серфінгіст|рятувальників-серфінгістів]] ({{lang-en|surf lifesaving}}) зародився в Австралії, тому волонтер-рятувальник на морі&nbsp;— одна із знакових професій країни, як пожежник у Нью-Йорку<ref name="A367"/>. Щорічні [[Кінний спорт|кінні змагання]] на [[Мельбурнський кубок|Кубок Мельбурна]] у перший вівторок листопада, та регата [[Королівська регата|із Сіднея до Гобарта]], що розпочинається другого тижня лютого і триває 3 дні, викликають великий інтерес у глядачів<ref name="A368"/>. Австралійська збірна з баскетболу регулярно конкурує з провідними баскетбольними командами світу, вона входить до трійки лідерів з кваліфікації до [[Баскетбол на Олімпійських іграх|баскетбольного турніру]] на літніх Олімпійських іграх. У країні проходить один з етапів міжнародного тенісного турніру [[Турніри Великого шолома|Великого шолома]]&nbsp;— [[Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу]] ({{lang-en|Australian Open}}). Серед інших видовищних спортивних змагань&nbsp;— автоперегони [[Формула-1|Формули-1]] [[Формула-1 — Гран-прі Австралії]] в [[Аделаїда|Аделаїді]]. Уперше кататися на лижах в Австралії почали в 1860-х роках, в Австралійських Альпах. Там та у горах Тасманії сезонно проводять змагання із [[Зимові види спорту|зимових видів спорту]].

<small>
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Australianfootball1866.jpg|border|Гра в австралійський футбол у Мельбурні, 1866 рік
4th Test Woodfull.jpg|border|Крикет у Брисбені, 1933 рік
Australia national rugby league team (26 October 2008).jpg|border|Національна збірна з регбі 2008 року
AFL Grand Final 2010 on the Melbourne Cricket Ground.jpg|border|Мельбурн Крикет Граунд
Adelaide v Gold Coast - Carrara crowd.jpg|border|Стадіон Каррара у Голд-Кості
</gallery>
</small>

Австралія є членом [[Міжнародний олімпійський комітет|Міжнародного олімпійського комітету]] (IOC) і має власний [[Національний олімпійський комітет Австралії|національний комітет]]. Австралія унікальна тим, що її збірна одна з п'яти спортивних націй, що брали участь в усіх літніх [[Олімпійські ігри|олімпійських іграх]]<ref name="A371"/>. Країна двічі приймала літню Олімпіаду, [[Літні Олімпійські ігри 1956|1956]] року в Мельбурні та [[Літні Олімпійські ігри 2000|2000]] року в Сіднеї{{sfn|Davison, Hirst and Macintyre|1998|місце= pp. 479–480}}. Австралія також брала участь в усіх [[Ігри Співдружності|іграх Співдружності]] й п'ять разів була країною-господарем&nbsp;— [[Ігри Співдружності 1938|1938]] року в Сіднеї, [[Ігри Співдружності 1962|1962]] року в Перті, [[Ігри Співдружності 1982|1982]] року в Брисбені, [[Ігри Співдружності 2006|2006]] року в Мельбурні та [[Ігри Співдружності 2018|2018]] року в [[Голд-Кост]]і<ref name="A373"/><ref name="A374"/>. [[Тихоокеанські ігри 2015|2015]] року австралійська збірна вперше брала участь у [[Тихоокеанські ігри|Тихоокеанських іграх]]. До найбільш рейтингових телевізійних програм на австралійському телебаченні потрапляють такі видовищні спортивні змагання, такі як Літні Олімпіади, Чемпіонат світу з футболу, [[Ешес]] (змагання між командами Англії та Австралії), фінальні матчі [[Національна ліга з регбі (Австралія)|Національної ліги з регбі]] та [[Австралійська футбольна ліга|Австралійської футбольної ліги]]<ref name="A376"/>.

{{see also|Австралія на Олімпійських іграх}}

== Див. також ==
* [[Австралія і Океанія]]
* [[Нова Зеландія]]

== Примітки ==
{{reflist |2 |refs=
<ref name="pop2018">{{Cite web 2 |date= |url=http://www.abs.gov.au/websitedbs/D3310114.nsf/home/home?opendocument |title=Population of Australia |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]]  |website=abs.gov.au |accessdate=9 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190209183521/http://www.abs.gov.au/websitedbs/D3310114.nsf/home/home?opendocument |deadlink= |archivedate=9 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="УРЕ">[http://leksika.com.ua/16890102/ure/avstraliya Австралійський Союз] // {{УРЕ}}</ref>
<ref name="УРЕконт">[http://leksika.com.ua/11390725/ure/avstraliya Австралія (континент)] // {{УРЕ}}</ref>
<ref name="ГЕС">Австралія // {{ГЕС3}}</ref>

<ref name="ЕУД">Австралія // Енциклопедія української діяспори / гол. ред.: Маркусь Василь.&nbsp;— К. : Наукове Товариство ім. Шевченка і Національна академія наук України, вид. «ІНТЕЛ», 1995.&nbsp;— Т. 4 (Австралія-Азія-Африка).&nbsp;— ISBN 978-5-7702-1069-9</ref>

<ref name="Minahan">{{ref-en}} {{книга |автор = Minahan, James B. |заголовок =The Complete Guide to National Symbols and Emblems |посилання =https://books.google.com.ua/books?id=jfrWCQAAQBAJ&redir_esc=y |том= |відповідальний = |місце = |видавництво =ABC-CLIO |рік = 2009 |сторінок = |сторінки =65 | isbn= 978-0-313-34497-8 |ref =Minahan, James B. }}</ref>

<ref name="Interpolau">{{Cite web 2 |headingon= yes |date= |url=https://www.interpol.int/Member-countries/Asia-South-Pacific/Australia |title=Australia / Asia & South Pacific / Member countries |publisher=[[Інтерпол|Interpol]] |website=interpol.int |accessdate=17 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190217170953/https://www.interpol.int/Member-countries/Asia-South-Pacific/Australia |deadlink= |archivedate=17 лютого 2019 року |lang= |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="trafficking">{{Cite web 2 |url= http://www.state.gov/g/tip/rls/tiprpt/2013/ |title= Trafficking in Persons Report 2013 |author= [[Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми США|Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons]] |website= [[Державний департамент США|U.S. State Department]] |date= 2013 рік |accessdate= 12 січня 2018 року |lang= en |showlang = 1 |ref = }}&nbsp;— щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.</ref>

<ref name="thetimenow">{{cite web 2 |url = http://www.thetimenow.com/time-zone-converter.php |title = Time zone converter |work = Калькулятор різниці в часі між двома пунктами |publisher = The Time Now |date = 2017 |language = en |showlang = 1 |issn = |accessdate = 21 грудня 2017 року |ref = The Time Now }}</ref>

<ref name="AFI">{{Cite web 2 |date= |url=https://www.aacta.org/aacta-awards/past-awards/ |title=Past Awards AACTA |type= |publisher=[[Австралійський інститут кіно|Australian Film Institute]] |website=aacta.org |accessdate=2 березня 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190302125836/https://www.aacta.org/aacta-awards/past-awards/ |deadlink= |archivedate=2 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = Awards AACTA }}</ref>

<ref name="A2">{{Cite web 2 |headingon= yes |author=Joseph Lo Bianco |authorlink= |date= |url=http://www.immi.gov.au/media/publications/multicultural/confer/04/speech18b.htm |title=Australian Immigration — 1995 Global Cultural Diversity Conference |type= |publisher=[[Міністерство імміграції та громадянства Австралії|Department of Immigration and Citizenship]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |website=immi.gov.au |accessdate=4 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081220020910/http://www.immi.gov.au/media/publications/multicultural/confer/04/speech18b.htm |deadlink= |archivedate=20 грудня 2008 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A12">{{Cite web 2 |date= |url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/Lookup/by%20Subject/1301.0~2012~Main%20Features~Geographic%20distribution%20of%20the%20population~49 |title=Geographic distribution of the population 1301.0 |type= Year Book Australia, 2012 |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]]  |website=abs.gov.au |accessdate=12 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190212144843/http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/Lookup/by%20Subject/1301.0~2012~Main%20Features~Geographic%20distribution%20of%20the%20population~49 |deadlink= |archivedate=12 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A13">{{книга |автор = Korsch RJ. et al. |частина = Australian island arcs through time: Geodynamic implications for the Archean and Proterozoic |посилання частина = |заголовок =Gondwana Research 19 |посилання = |том= |відповідальний = |місце = |видавництво = |рік = 2011 |сторінок = |сторінки =716–734 | isbn= |ref = }}</ref>

<ref name="A15">{{Cite web 2 |date= |url=https://www.australia.gov.au/about-australia/our-country/the-australian-continent |title=The Australian continent |publisher=[[Уряд Австралії|Australian Government]] |website=australia.gov.au |accessdate=12 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190212151838/https://www.australia.gov.au/about-australia/our-country/the-australian-continent |deadlink= |archivedate=12 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A16">{{Cite web 2 |date= |url=http://www.ga.gov.au/scientific-topics/national-location-information/landforms/deserts |title=Deserts | Geoscience Australia |publisher=[[Geoscience Australia]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |website=ga.gov.au |accessdate=12 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190212152107/http://www.ga.gov.au/scientific-topics/national-location-information/landforms/deserts |deadlink= |archivedate=12 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A17">{{Cite web 2 |headingon= yes |author=Kelly, Karina |date=13-09-1995 |url=http://www.abc.net.au/quantum/info/q95-19-5.htm |title=A Chat with Tim Flannery on Population Control |publisher=[[Australian Broadcasting Corporation]] |website=abc.net.au |accessdate=13 січня 2010 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100113095438/http://www.abc.net.au/quantum/info/q95-19-5.htm |deadlink= |archivedate=13 січня 2010 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = Kelly, Karina }}</ref>

<ref name="A18">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.1degree.com.au/files/AdvertiserPartworks_Part3_Page8.pdf |author= Grant, Cameron |title=Damaged Dirt |website= 1degree.com.au |publisher= [[The Advertiser (Аделаїда)|The Advertiser]] |date=01-08-2007 |accessdate=6 липня 2010 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110706100423/http://www.1degree.com.au/files/AdvertiserPartworks_Part3_Page8.pdf?download=1&filename=AdvertiserPartworks_Part3_Page8.pdf |deadlink= |archivedate=6 липня 2010 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref =Grant, Cameron }}</ref>

<ref name="A19">{{Cite web 2 |date= |url=http://www.ga.gov.au/scientific-topics/national-location-information/dimensions/australias-size-compared |title=Australia's Size Compared |publisher=[[Geoscience Australia]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |website=ga.gov.au |accessdate=12 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190212154024/http://www.ga.gov.au/scientific-topics/national-location-information/dimensions/australias-size-compared |deadlink= |archivedate=12 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A20">{{Cite web 2 |date= |url=http://www.environment.gov.au/parks/national-landscapes/index.html |title=Parks and Reserves — Australia's National Landscapes |publisher=[[Міністерство навколишнього середовища та енергетики Австралії|Department of the Environment and Energy]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |website=environment.gov.au |accessdate=4 січня 2012 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190212154024/http://www.ga.gov.au/scientific-topics/national-location-information/dimensions/australias-size-compared |deadlink= |archivedate=4 січня 2012 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A23">{{книга |автор = [[Роберт Кассен|Cassen, Robert]] |заголовок =Rich Country Interests and Third World Development |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment |United Kingdom |Велика Британія}} |видавництво = [[Taylor & Francis]] |рік =1982 |сторінок = |сторінки = | isbn=978-0-7099-1930-8 |ref = Cassen, Robert }}</ref>

<ref name="A24">{{Cite web 2 |headingon= yes |url= http://finance.ninemsn.com.au/newsbusiness/8362821/australia-wealthiest-nation-in-world-report |title= Australia, wealthiest nation in the world |date= 20 жовтня 2011 року |accessdate= 21 липня 2012 року |website=finance.ninemsn.com.au |publisher= News9. Finance |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120721013637/http://finance.ninemsn.com.au/newsbusiness/8362821/australia-wealthiest-nation-in-world-report |deadlink= |archivedate= 21 липня 2012 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A25">{{Cite news |url=http://www.smh.com.au/executive-style/luxury/australians-the-worlds-wealthiest-20111101-1mt2r.html |title=Australians the world's wealthiest |publisher=[[Сідні монінг геральд|The Sydney Morning Herald]] |date=31 жовтня 2011 року |accessdate=31 жовтня 2011 року }}</ref>

<ref name="A26">{{книга |автор = Taçon, Paul S.C. |частина = Australia |посилання частина =  |заголовок = Handbook of Rock Art Research |посилання =  |том =  |відповідальний =  |місце = {{comment |Walnut Creek |Волнат-Крик}} |видавництво = [[Rowman & Littlefield|AltaMira Press]] |рік = 2001 |сторінок =  |сторінки = [https://archive.org/details/handbookofrockar0000unse/page/531 531–575] |isbn = 978-0-7425-0256-7 |ref = Taçon, Paul S. C. |url = https://archive.org/details/handbookofrockar0000unse/page/531 }}</ref>

<ref name="A27">{{Cite web 2 |headingon= yes |url= http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2015/01/weodata/ |title= World Economic Outlook Database, April 2015
 |date= 06-09-2015 |accessdate= 25 квітня 2015 року |website=www.imf.org |publisher= [[Міжнародний валютний фонд |International Monetary Fund]]
 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150906100138/http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2015/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=39&pr.y=6&sy=2012&ey=2012&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=512%2C668%2C914%2C672%2C612%2C946%2C614%2C137%2C311%2C962%2C213%2C674%2C911%2C676%2C193%2C548%2C122%2C556%2C912%2C678%2C313%2C181%2C419%2C867%2C513%2C682%2C316%2C684%2C913%2C273%2C124%2C868%2C339%2C921%2C638%2C948%2C514%2C943%2C218%2C686%2C963%2C688%2C616%2C518%2C223%2C728%2C516%2C558%2C918%2C138%2C748%2C196%2C618%2C278%2C522%2C692%2C622%2C694%2C156%2C142%2C624%2C449%2C626%2C564%2C628%2C565%2C228%2C283%2C924%2C853%2C233%2C288%2C632%2C293%2C636%2C566%2C634%2C964%2C238%2C182%2C662%2C453%2C960%2C968%2C423%2C922%2C935%2C714%2C128%2C862%2C611%2C135%2C321%2C716%2C243%2C456%2C248%2C722%2C469%2C942%2C253%2C718%2C642%2C724%2C643%2C576%2C939%2C936%2C644%2C961%2C819%2C813%2C172%2C199%2C132%2C733%2C646%2C184%2C648%2C524%2C915%2C361%2C134%2C362%2C652%2C364%2C174%2C732%2C328%2C366%2C258%2C734%2C656%2C144%2C654%2C146%2C336%2C463%2C263%2C528%2C268%2C923%2C532%2C738%2C944%2C578%2C176%2C537%2C534%2C742%2C536%2C866%2C429%2C369%2C433%2C744%2C178%2C186%2C436%2C925%2C136%2C869%2C343%2C746%2C158%2C926%2C439%2C466%2C916%2C112%2C664%2C111%2C826%2C298%2C542%2C927%2C967%2C846%2C443%2C299%2C917%2C582%2C544%2C474%2C941%2C754%2C446%2C698%2C666&s=NGDPDPC&grp=0&a= |deadlink= |archivedate= 6 вересня 2015 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A28">{{Стаття |автор=Nan Tian, Aude Fleurant, Alexandra Kuimova, Pieter D. Wezeman and Siemon T. Wezeman |назва=Trends in World Military Expenditure, 2017 |посилання=https://www.sipri.org/sites/default/files/2018-04/sipri_fs_1805_milex_2017.pdf |відповідальний= |видання=SIPRI Fact Sheet |тип= |місце ={{comment |Solna, Sweden |Солна}} |видавництво = [[Стокгольмський міжнародний інститут досліджень миру|SIPRI]] |рік=2018 |місяць=May |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова=en }}</ref>

<ref name="A29">{{Cite web 2 |date=27-06-2017 |url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/mf/2024.0 |title=2024.0&nbsp;— Census of Population and Housing: Australia Revealed, 2016 |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]]  |website=abs.gov.au |accessdate=12 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190212170258/http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/mf/2024.0 |deadlink= |archivedate=12 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A30">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/data/estimates2/estimatesmaps.shtml?1t1 |author= |authorlink= |title=International Migration. International migrant stock 2015 |date=2015 |accessdate=24 травня 2017 року |website=un.org |type= |publisher=[[Department of Economic and Social Affairs|Департамент з економічних і соціальних питань ООН]], [[Організація Об'єднаних Націй|United Nations]] |archiveurl= |deadlink= |archivedate= |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>
<!--<ref name="A31">World Audit</ref>-->

<ref name="A32">{{Cite web 2 |headingon= yes |author=Dyett, Kathleen |authorlink=  |url=http://www.abc.net.au/news/2014-08-19/melbourne-worlds-most-liveable-city-for-the-fourth-year-running/5681014 |title=Melbourne named world's most liveable city for the fourth year running, beating Adelaide, Sydney and Perth |date=19-08-2014 |accessdate=14 квітня 2015 року |website=abc.net.au |type= |publisher=[[ABC News (Австралія)|ABC News]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161221170019/http://www.abc.net.au/news/2014-08-19/melbourne-worlds-most-liveable-city-for-the-fourth-year-running/5681014 |deadlink= |archivedate=21 грудня 2016 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>
<!--<ref name="A33">A276</ref>-->

<ref name="A34">{{Cite web 2  |date= |url=https://www.etymonline.com/word/australia |title=australia | Origin and meaning of australia by  |type= |publisher=Online Etymology Dictionary |website=etymonline.com |accessdate=9 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161223032232/http://www.etymonline.com/index.php?term=australia |deadlink= |archivedate=23 грудня 2016 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =  }}</ref>

<ref name="A35">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= |authorlink= |date= |url= http://www.sl.nsw.gov.au/discover_collections/history_nation/queiros/index.html |title=The Spanish quest for Terra Australis  |type= |publisher=[[Бібліотека Нового Південного Уельсу|State Library of New South Wales]] |website=web.archive.org |accessdate=9 березня 2019 року |archiveurl= https://web.archive.org/web/20130817051612/http://www.sl.nsw.gov.au/discover_collections/history_nation/queiros/index.html |deadlink= |archivedate=17 серпня 2013 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =  }}</ref>

<ref name="A36">{{Стаття |автор=Rupert Gerritsen  |назва=A note on 'Austrialia' or 'Australia'  |посилання=https://web.archive.org/web/20160612021158/http://rupertgerritsen.tripod.com/pdf/published/Austrialia_Globe_72_2013_pp23-30.pdf |відповідальний= |видання=The Globe  |тип= |місце =  |видавництво = |рік=2013  |місяць=  |том= |випуск= |номер=72 |сторінки=23 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}</ref>

<ref name="A37">{{Cite web 2  |date=26-01-1888 |url=https://trove.nla.gov.au/newspaper/article/63620938 |title=A Centennial Retrospect of the History of New South Wales |type= |publisher=[[Illustrated Sydney News]] |website=trove.nla.gov.au |accessdate=9 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181117225856/https://trove.nla.gov.au/newspaper/article/63620938 |deadlink= |archivedate=17 листопада 2018 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =  }}</ref>

<ref name="A38">{{книга |автор = [[Семюель Пурхас|Samuel Purchas]] |частина =  |посилання частина =  |заголовок =Hakluytus Posthumus  |посилання =https://web.archive.org/web/20160914213854/http://memory.loc.gov/service/rbc/rbdk/d0404/02951422.jpg  |том=IV  |відповідальний =  |місце = |видавництво =  |рік =1625  |сторінок =  |сторінки =1422–1432   |серія =  |тираж =  |isbn=  |ref =  }}</ref>

<ref name="A39">{{ref-en}} {{книга |автор = Scott, Ernest |заголовок =The Life of Captain Matthew Flinders  |посилання =https://books.google.com/?id=DDNEle_1NzkC&pg=PA299  |том=  |відповідальний =  |місце = {{comment|Whitefish, Montana|Вайтфіш, Монтана}} |видавництво =[[Kessinger Publishing]] |рік =2004 |сторінок =342 |сторінки =299 |серія = |тираж = |isbn=978-1-4191-6948-9 |ref =Scott E. }}</ref>

<ref name="A40">{{ref-en}} {{книга |автор =Flinders, Matthew   |заголовок =A Voyage to Terra Australis  |посилання =https://en.wikipedia.org/wiki/A_Voyage_to_Terra_Australis  |том=  |відповідальний =  |місце =  |видавництво =G. and W. Nicol.  |рік =1814  |сторінок =  |сторінки =   |серія =  |тираж =  |isbn=  |ref =Flinders M. }}</ref>

<ref name="A41">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= |authorlink= |date=11-02-1928  |url=https://trove.nla.gov.au/newspaper/article/58549315 |title= Who Named Australia? |type= |publisher=The Mail (Adelaide, SA)  |website=trove.nla.gov.au |accessdate=9 березня 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20181117231359/https://trove.nla.gov.au/newspaper/article/58549315 |deadlink= |archivedate=18 листопад 2018 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =  }}</ref>

<ref name="A42">{{Стаття |автор=  |назва=  |посилання=  |відповідальний= |видання=[[Weekend Australian]]  |тип=  тижневик |місце = |видавництво =|рік=2000  |місяць=30–31 December |том= |випуск= |номер= |сторінки=16 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова=en }}</ref>

<ref name="A43">{{ref-en}} {{книга |автор = |заголовок =Life in Australia  |посилання =https://web.archive.org/web/20091017070336/http://www.immi.gov.au/living-in-australia/values/book/english/lia_english_part1.pdf  |том=  |відповідальний =  |місце = {{comment|Canberra|Канберра}} |видавництво = [[Міністерство імміграції та громадянства Австралії|Department of Immigration and Citizenship]] |рік =2007 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn=978-1-921446-30-6 |ref = }}</ref>

<ref name="A44">{{ref-en}} {{книга |автор =Brian J. Coman  |частина =La Austrialia del Espiritu Santo: Captain Quiros and the Discovery of Australia in 1606  |посилання частина =https://books.google.com/books?id=P5m4zNxaaSUC&pg=PA40&dq=the+australia+directory+1830+name#v=onepage&q=the%20australia%20directory%201830%20name  |заголовок =A Loose Cannon, Essays on History, Modernity and Tradition  |посилання =  |том=  |відповідальний =  |місце ={{comment|Brisbane, Queensland|Брисбен}} |видавництво =[[Connor Court Publishing|Connor Court Publishing Pty Ltd]] |рік =2007 |сторінок =177 |сторінки = 40 |серія = |тираж = |isbn=0-9802936-2-6 |ref =Coman B. }}</ref>

<ref name="A45">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= |authorlink= |date=9-06-2017 |url=http://andc.anu.edu.au/australian-words/meanings-origins/w |title=Meanings and origins of Australian words and idioms |type= |publisher=[[Австралійський національний центр словників|Australian National Dictionary Centre]] ANU |website=web.archive.org |accessdate=9 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170608152641/http://andc.anu.edu.au/australian-words/meanings-origins/w |deadlink= |archivedate=8 червня 2017 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =  }}</ref>

<!--<ref name="A183">WF</ref>-->
<!--<ref name="A196">{{sfn|Constitution of Australia|2012|місце=section 122}}</ref>-->
<ref name="A197">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.australia.gov.au/about-australia/our-government/state-and-territory-government |author= |authorlink= |title=State and Territory Government |date= |accessdate=23 квітня 2010 року |website=australia.gov.au |type= |publisher=[[Уряд Австралії|Government of Australian]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091112011823/http://www.australia.gov.au/about-australia/our-government/state-and-territory-government |deadlink= |archivedate=12 листопада 2009 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<!--<ref name="A198">{{sfn|Constitution of Australia|2012|місце=section 109}}</ref>-->
<ref name="A199">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.nt.gov.au/administrator/administrator.shtml |author= |authorlink= |title=Role of the Administrator |date=16-06-2008 |accessdate=30 березня 2010 року |website=nt.gov.au |type= |publisher=[[Уряд Північної Території|Government House Northern Territory]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130430111225/http://www.nt.gov.au/administrator/administrator.shtml |deadlink= |archivedate=30 квітня 2013 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A200">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.gg.gov.au/governorgeneral/category.php?id=2 |author= |authorlink= |title=Governor-General's Role |date= |accessdate=30 березня 2010 року |website=gg.gov.au |type= |publisher=[[Генерал-губернатор Австралії|Governor–General of the Commonwealth of Australia]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080804130529/http://www.gg.gov.au/governorgeneral/category.php?id=2 |deadlink= |archivedate=4 серпня 2008 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A201">{{Cite web 2 |headingon= yes |url= http://ag.gov.au/www/agd/agd.nsf/Page/Territories_of_AustraliaNorfolk_IslandAdministrator_of_Norfolk_Island |author= |authorlink= |title=Administrator of Norfolk Island |date= |accessdate=25 лютого 2019 року |website=ag.gov.au |type= |publisher= Australian Government Attorney-General's Department |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080806021653/http://ag.gov.au/www/agd/agd.nsf/Page/Territories_of_AustraliaNorfolk_IslandAdministrator_of_Norfolk_Island |deadlink= |archivedate=6 серпня 2008 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A202">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=https://www.theguardian.com/australia-news/2015/may/12/norfolk-island-loses-its-parliament-as-canberra-takes-control |author=Monica Tan |authorlink= |title=Norfolk Island loses its parliament as Canberra takes control |date=12-05-2015 |accessdate=21 жовтня 2015 року |website=theguardian.com |type= |publisher=[[Гардіан|The Guardian]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181118051507/https://www.theguardian.com/australia-news/2015/may/12/norfolk-island-loses-its-parliament-as-canberra-takes-control |deadlink= |archivedate=18 листопада 2018 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A203">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.thecommonwealth.org/subhomepage/33247/ |author= |authorlink= |title=Commonwealth Heads of Government Meeting |date= |accessdate=16 квітня 2010 року |website=thecommonwealth.org |type= |publisher=Commonwealth website |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100326233526/http://www.thecommonwealth.org/subhomepage/33247/ |deadlink= |archivedate=26 березня 2010 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A204">{{ref-en}} {{книга |автор =Capling, Ann |заголовок =Australia and the Global Trade System: From Havana to Seattle |посилання = |місце = {{comment|Cambridge|Кембрідж}} |видавництво = [[Cambridge University Press]] |рік =2013 |сторінок = |сторінки =116 |isbn=978-0-521-78525-9 |ref = Capling A. }}</ref>

<ref name="A205">{{Стаття |автор=Gallagher, P. W. |назва=Setting the agenda for trade negotiations: Australia and the Cairns group |посилання= |відповідальний= |видання=Australian Journal of International Affairs |тип= |місце = |видавництво =|рік=1988 |місяць=April |том= |випуск= |номер=42 |сторінки=3–8 |issn= |bibcode= |doi=10.1080/10357718808444955 |pmid= |мова= }}</ref>

<ref name="A224">{{Стаття |автор= |назва=Khosa, Raspal |посилання= |відповідальний= |видання=Australian Defence Almanac 2004–05 |тип= |місце = {{comment |Canberra. |Канберра}} |видавництво = [[Австралійський інститут стратегічних досліджень|Australian Strategic Policy Institute]] (ASPI) |рік=2004 |місяць= |сторінки=4 |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= en }}</ref>

<ref name="A225">{{Стаття |автор=Nan Tian, Aude Fleurant, Alexandra Kuimova, Pieter D. Wezeman and Siemon T. Wezeman |назва=Trends in World Military Expenditure, 2016 |посилання=https://www.sipri.org/sites/default/files/Trends-world-military-expenditure-2016.pdf |відповідальний= |видання=SIPRI Fact Sheet |тип= |місце ={{comment |Solna, Sweden |Солна}} |видавництво = [[Стокгольмський міжнародний інститут досліджень миру|SIPRI]] |рік=2017 |місяць=April |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова=en }}</ref>

<ref name="A226">{{Cite web 2 |headingon= yes |date=2019 |url=http://www.defence.gov.au/operations/ |title= Global Operations |publisher=[[Міністерство оборони Австралії|Department of Defence]] |website=defence.gov.au |accessdate=17 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190217165316/http://www.defence.gov.au/operations/ |deadlink= |archivedate=17 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A255">{{ref-en}} {{книга |автор = |частина = Culture and recreation. Sport and recreation |посилання частина = http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/94713ad445ff1425ca25682000192af2/54D3952E4E221C93CA256F7200832FB2?opendocument |заголовок =Year Book Australia, 2005 |посилання = | місце = {{comment|Canberra|Канберра}} |видавництво = [[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]] |рік =2005 |сторінок = |сторінки = | isbn= |ref = }}</ref>

<ref name="A256">{{Cite web 2  |date= |url=http://www.wineaustralia.com/australia/ |title=Welcome to wineaustralia |type= |publisher=[[Австралійська вино-горілчана корпорація|Australian Wine & Brandy Corporation]] |website=wineaustralia.com |accessdate=23 жовтня 2010 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101023194405/http://www.wineaustralia.com/australia/ |deadlink= |archivedate=23 жовтня 2010 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A257">{{Cite web 2  |date=01-01-1995 |url=http://www.abs.gov.au/Ausstats/abs@.nsf/94713ad445ff1425ca25682000192af2/49f609c83cf34d69ca2569de0025c182!OpenDocument |title=1301.0 — Year Book Australia, 1995 |type= |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]] |website=abs.gov.au |accessdate=6 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190306115329/http://www.abs.gov.au/Ausstats/abs@.nsf/94713ad445ff1425ca25682000192af2/49f609c83cf34d69ca2569de0025c182!OpenDocument |deadlink= |archivedate=6 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A258">{{Cite web 2  |date= 28-06-2017 |url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/Lookup/by%20Subject/2071.0~2016~Main%20Features~Cultural%20Diversity%20Article~20 |title=2071.0 — Census of Population and Housing: Reflecting Australia. Stories from the Census, 2016 |type= |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]] |website=abs.gov.au |accessdate=10 жовтня 2010 року|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171010103419/http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/Lookup/by%20Subject/2071.0~2016~Main%20Features~Cultural%20Diversity%20Article~20 |deadlink= |archivedate=10 жовтня 2010 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A259">{{Cite web 2  |date=23-05-2006  |url=http://www.abs.gov.au/AUSSTATS/abs@.nsf/DetailsPage/3105.0.65.0012006?OpenDocument |title=3105.0.65.001 — Australian Historical Population Statistics, 2006 |type= |publisher= [[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]] |website=abs.gov.au |accessdate=6 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190306105926/http://www.abs.gov.au/AUSSTATS/abs@.nsf/DetailsPage/3105.0.65.0012006?OpenDocument |deadlink= |archivedate=6 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A260">{{Cite web 2  |date=23-08-2018 |url=https://www.state.gov/r/pa/ei/bgn/2698.htm |title=U.S. Relations With Australia |type= |publisher=[[Державний департамент США|Secretary for Public Diplomacy and Public Affairs]] |website=state.gov |accessdate=6 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190306110324/https://www.state.gov/r/pa/ei/bgn/2698.htm |deadlink= |archivedate=6 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A261">{{Cite web 2  |date=2009 |url=http://www.immi.gov.au/media/fact-sheets/20planning.htm |title=Australian Immigration Fact Sheet 20. Migration Program Planning Levels |type= |publisher=[[Міністерство імміграції та громадянства Австралії|Department of Immigration and Citizenship]] |website=immi.gov.au |accessdate=7 травня 2010 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100507054151/http://www.immi.gov.au/media/fact-sheets/20planning.htm |deadlink= |archivedate=7 травня 2010 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A262">{{Cite web 2  |date=17-04-2010 |url=https://www.news.com.au/national/australias-population-to-grow-to-42m-by-2050-modelling-shows/news-story/9fbe9208c549070fe7677171a46508a0 |title=Australia's population to grow to 42 million by 2050, modelling shows |type= |publisher=[[Дейлі телеграф|Daily Telegraph]] |website=news.com.au |accessdate=6 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190306110755/https://www.news.com.au/national/australias-population-to-grow-to-42m-by-2050-modelling-shows/news-story/9fbe9208c549070fe7677171a46508a0 |deadlink= |archivedate=6 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A263">{{Cite web 2  |date= |url=http://www.censusdata.abs.gov.au/CensusOutput/copsub2016.NSF/All%20docs%20by%20catNo/2016~Community%20Profile~036/$File/GCP_036.zip?OpenElement |title=2016 Census of Population and Housing |type= |publisher= [[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]] |website=abs.gov.au |accessdate=21 серпня 2017 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A264">{{Cite web 2  |date= |url=http://www.immi.gov.au/facts/06evolution.htm |title=Australian Immigration Fact Sheet. 6. The Evolution of Australia's Multicultural Policies |type= |publisher=[[Міністерство імміграції, мультикультуралізму та в справах аборигенів Австралії|Department of Immigration and Multicultural and Indigenous Affairs]] |website=immi.gov.au |accessdate=18 лютого 2010 року |archiveurl=http://web.archive.org/save/https://web.archive.org/web/20060219130703/http://www.immi.gov.au/facts/06evolution.htm |deadlink= |archivedate=19 лютого 2006 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A265">{{Cite web 2  |date= |url=https://www.border.gov.au/ReportsandPublications/Documents/statistics/2015-16-migration-programme-report.pdf |title=2015–16 Migration Programme Report : Programme year to 30 June 2016 |type= |publisher=[[Міністерство внутрішніх справ Австралії|Department of Home Affairs]] |website=border.gov.au |accessdate=21 серпня 2017 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A266">{{Cite web 2  |date=28-06-2017 |url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/Lookup/by%20Subject/2071.0~2016~Main%20Features~Aboriginal%20and%20Torres%20Strait%20Islander%20Population%20Data%20Summary~10 |title=2071.0 |type= |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]] |website=abs.gov.au |accessdate=6 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190306111939/http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/Lookup/by%2520Subject/2071.0~2016~Main%2520Features~Aboriginal%2520and%2520Torres%2520Strait%2520Islander%2520Population%2520Data%2520Summary~10 |deadlink= |archivedate=6 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A267">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.theaustralian.com.au/news/nation/life-gap-figures-not-black-and-white/story-e6frg6nf-1111118141529 |author=Lunn, Stephen |authorlink= |title=Life gap figures not black and white |date=26 November 2008 |accessdate=7 грудня 2010 року |website=theaustralian.com.au |type= |publisher=[[Остреліен|The Australian]]  |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A268">{{Cite web 2 |headingon= yes |author=Joel Gibson |authorlink= |date=10-04-2009 |url=https://www.smh.com.au/national/indigenous-health-gap-closes-by-five-years-20090409-a27x.html |title=Indigenous health gap closes by five years |type= |publisher=[[Сідні монінг геральд|The Sydney Morning Herald]] |website=smh.com.au |accessdate=6 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190306112520/https://www.smh.com.au/national/indigenous-health-gap-closes-by-five-years-20090409-a27x.html |deadlink= |archivedate=6 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A269">{{Cite web 2 |headingon= yes |author=Michelle Grattan |authorlink=Мішель Греттен |date=8-12-2006 |url=https://www.theage.com.au/national/australia-hides-a-failed-state-20061208-gdp04y.html |title=Australia hides a 'failed state' |type= |publisher=[[Ейдж (газета)|The Age]] |website=theage.com.au |accessdate=6 березня 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190306113033/https://www.theage.com.au/national/australia-hides-a-failed-state-20061208-gdp04y.html |deadlink= |archivedate=6 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A270">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.aph.gov.au/Library/pubs/rn/2004-05/05rn35.pdf |author= |authorlink= |title=Australia's aging workforce |date=7-3-2009 |accessdate=24 березня 2009 року |website=aph.gov.au |type= |publisher=[[Парламент Австралії|Parliament of Australia]] : [[Бібліотека парламенту Австралії|Parliamentary Library]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090324202331/http://www.aph.gov.au/Library/pubs/rn/2004-05/05rn35.pdf |deadlink= |archivedate=24 березня 2009 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A271">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.aph.gov.au/Senate/committee/legcon_ctte/completed_inquiries/2004-07/expats03/index.htm |author= |authorlink= |title=Inquiry into Australian Expatriates |date=28-08-2007 |accessdate=14 квітня 2009 року |website=aph.gov.au |type= |publisher=[[Парламент Австралії|Parliament of Australia]] : [[Сенат Австралії|Senate]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090413130639/http://www.aph.gov.au/Senate/committee/legcon_ctte/completed_inquiries/2004-07/expats03/index.htm |deadlink= |archivedate=14 квітня 2009 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A272">{{ref-en}} {{книга |автор =Duncan, Macgregor; Leigh, Andrew; Madden, David & Tynan, Peter |заголовок =Imagining Australia |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Crows Nest, NSW|Кроу-Нест, Новий Південний Уельс}} |видавництво =[[Allen & Unwin]] |рік =2004 |сторінок =324 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= 978-1-74114-382-9 |ref = Duncan M. }}</ref>

<ref name="A273">{{Cite web 2 |date=24-04-2018 |url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/PrimaryMainFeatures/3218.0?OpenDocument |title=3218.0 — Regional Population Growth, Australia, 2016-17 |type= |publisher=Australian Bureau of Statistics |website=abs.gov.au |accessdate=5 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190305193957/http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/PrimaryMainFeatures/3218.0?OpenDocument |deadlink= |archivedate=5 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |ref = }}</ref>
<!--<ref name="A274">A273</ref>-->

<ref name="A275">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.nma.gov.au/libraries/attachments/exhibitions/vocabulary_of_australian_english/files/5471/Vocabulary%20of%20Australian%20English.pdf |author=Moore, Bruce |authorlink= |title=The Vocabulary Of Australian English |date= |accessdate=5 квітня 2010 року |website=nma.gov.au |type= |publisher=[[Національний музей Австралії|National Museum of Australia]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110320004658/http://www.nma.gov.au/libraries/attachments/exhibitions/vocabulary_of_australian_english/files/5471/Vocabulary%20of%20Australian%20English.pdf |deadlink= |archivedate=20 березня 2011 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A276">{{ref-en}} {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок =The Macquarie Dictionary |посилання = |том= |відповідальний = |видання = Fourth Edition |місце = |видавництво =The Macquarie Library Pty Ltd |рік =2005 |сторінок = |сторінки = |серія = |тираж = |isbn=1-876429-14-3 |ref =Macquarie Dictionary  }}</ref>

<ref name="A277">{{Cite web 2 |headingon= yes |url= http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/Lookup/by+Subject/2071.0~2016~Main+Features~Cultural+Diversity+Article~20 |author= |authorlink= |title=Main Features — Cultural Diversity Article |date= |accessdate=21 лютого 2019 року |website=abs.gov.au |type= |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]]  |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170820120544/http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/Lookup/by+Subject/2071.0~2016~Main+Features~Cultural+Diversity+Article~20 |deadlink= |archivedate=20 серпня 2017 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A278">{{ref-en}} {{книга |автор =Walsh, Michael |частина =Overview of indigenous languages of Australia |посилання частина = |заголовок =Suzanne Romaine. Language in Australia |посилання =https://books.google.com/?id=odXuIsxHaOYC&q=Overview+of+indigenous+languages+of+Australia&q=Overview%20of%20indigenous%20languages%20of%20Australia |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Cambridge|Кембрідж}} |видавництво =[[Cambridge University Press]] |рік = 1991 |сторінок = |сторінки =27 |серія = |тираж = |isbn=978-0-521-33983-4 |ref = Walsh M. }}</ref>

<ref name="A279">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.australiangeographic.com.au/news/2011/08/a-mission-to-save-indigenous-languages/ |author=Beau Gamble |authorlink= |title=A mission to save indigenous languages |date=2011-08-19 |accessdate=18 березня 2016 року |website=australiangeographic.com.au |type= |publisher=[[Australian Geographic]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131224075354/http://www.australiangeographic.com.au/news/2011/08/a-mission-to-save-indigenous-languages/ |deadlink= |archivedate=24 грудня 2013 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A280">{{Cite web 2 |headingon= yes |url= http://www.arts.gov.au/__data/assets/pdf_file/0006/35637/nils-report-2005.pdf |author= |authorlink= |title=National Indigenous Languages Survey Report 2005 |date= |accessdate=5 вересня 2009 року |website=arts.gov.au |type= |publisher= [[Міністерство зв'язку, інформаційних технологій та мистецтв Австралії|Department of Communications, Information Technology and the Arts]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090709141347/http://www.arts.gov.au/__data/assets/pdf_file/0006/35637/nils-report-2005.pdf |deadlink= |archivedate=9 липня 2009 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A281">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/mf/4713.0 |author= |authorlink= |title=4713.0 – Population Characteristics, Aboriginal and Torres Strait Islander Australians |accessdate=04-05-2010 |date=2006 |website=abs.gov.au |type= |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]]  |accessdate=7 грудня 2010 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A282">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.censusdata.abs.gov.au/ABSNavigation/prenav/ViewData?action=404&documentproductno=0&documenttype=Details&order=1&tabname=Details&areacode=0&issue=2006&producttype=Census%20Tables&javascript=true&textversion=false&navmapdisplayed=true&breadcrumb=POTLD&&collection=Census&period=2006&productlabel=Language%20Spoken%20at%20Home%20(full%20classification%20list)%20by%20Sex&producttype=Census%20Tables&method=Place%20of%20Usual%20Residence&topic=Language& |title= 20680 – Language Spoken at Home (full classification list) by Sex – Australia. 2006 Census Tables : Australia |accessdate=4 травня 2010 року |date=27-06-2007 |website=abs.gov.au |type= |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]]  |accessdate= 7 грудня 2010 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A283">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.dfat.gov.au/facts/religion.html |title= About Australia: Religious Freedom |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110806061716/http://www.dfat.gov.au/facts/religion.html |website= dfat.gov.au |deadlink= |archivedate=6 серпня 2011 року |accessdate= 31 грудня 2011 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A284">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/Lookup/by%20Subject/2071.0~2016~Main%20Features~Religion%20Data%20Summary~70 |title= Religion in Australia, 2016 |accessdate=04-05-2010 |date=2006 |website=abs.gov.au |type= |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]]  |deadlink= |archivedate=28 червня 2017 року |accessdate=31 січня 2018 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A285">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.abc.net.au/religion/stories/s790117.htm |title= Indigenous Traditions – Australian Aboriginal and Torres Strait Islanders |website=abc.net.au |date= 14-12-999 |accessdate=31 грудня 2011 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A286">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://abs.gov.au/websitedbs/censushome.nsf/home/CO-61?opendocument&navpos=620 |title= 2011 Census reveals Hinduism as the fastest growing religion in Australia |accessdate=04-05-2010 |date=2006 |website=abs.gov.au |type= |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]]  |date=21-06-2012 |accessdate=21 червня 2012 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A287">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.sbs.com.au/news/article/2008/07/04/australia-among-worlds-least-religious-countries |title= Australia 'among world's least religious countries |date=04-07-2008 |accessdate= |website=sbs.com.au |type= |publisher=[[SBS News]] |accessdate=16 травня 2016 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A288">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.ncls.org.au/default.aspx?docid=2250 |title= NCLS releases latest estimates of church attendance |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160823165653/http://www.ncls.org.au/default.aspx?docid=2250 |deadlink= |archivedate=23 серпня 2016 року |date=28-02-2004 |website=ncls.org.au |type=Media release |publisher=National Church Life Survey |accessdate=27 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A289">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.aihw.gov.au/life-expectancy-how-australia-compares |title= How Australia compares |website=aihw.gov.au |type= |publisher=[[Австралійський інститут здоров'я і добробуту|Australian Institute of Health and Welfare]] |accessdate= 12 березня 2011 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110312160804/http://www.aihw.gov.au/life-expectancy-how-australia-compares |deadlink= |archivedate=12 березня 2011 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A290">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/Lookup/by+Subject/4125.0~Jan+2012~Main+Features~Life+expectancy~3110 |title= Life expectancy |date=2012-02-07 |website=abs.gov.au |type= |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]]  |accessdate=16 серпня 2012 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A291">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.health.gov.au/internet/skincancer/publishing.nsf/Content/fact-2 |title= Skin cancer – key statistics |date= |accessdate=8 лютого 2014 року |website=health.gov.au |type= |publisher=[[Міністерство охорони здоров'я Австралії|Department of Health and Ageing]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140208171642/http://www.health.gov.au/internet/skincancer/publishing.nsf/Content/fact-2 |deadlink= |archivedate=8 лютого 2014 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A292">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.aihw.gov.au/publications/hwe/bodaiia03/bodaiia03-c05.pdf |title= Risks to health in Australia |website=aihw.gov.au |type= |publisher=[[Австралійський інститут здоров'я і добробуту|Australian Institute of Health and Welfare]] |date=26-02-2012 |accessdate= 26 лютого 2011 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110226105813/http://www.aihw.gov.au/publications/hwe/bodaiia03/bodaiia03-c05.pdf |deadlink= |archivedate=26 лютого 2011 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A293">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=https://web.archive.org/web/20110219073743/http://quitnow.info.au/internet/quitnow/publishing.nsf/Content/warnings-graph |title= Smoking – A Leading Cause of Death |website=quitnow.info.au |type= |publisher=The National Tobacco Campaign |accessdate= 19 лютого 2011 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A294">{{Cite web 2 |headingon= yes |url= http://www.iaso.org/site_media/uploads/Global_prevalence_of_adult_obesity_Ranking_by_country_2012.pdf |title= % Global prevalence of adult obesity (BMI ≥ 30 kg/m²): country rankings 2012 |website=iaso.org |type= |publisher= [[Міжнародна асоціація дослідження ожиріння|International Association for the Study of Obesity]] IASO |accessdate= 29 вересня 2012 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120829014750/http://www.iaso.org/site_media/uploads/Global_prevalence_of_adult_obesity_Ranking_by_country_2012.pdf |deadlink= |archivedate=29 серпня 2012 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A295">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.health.gov.au/internet/main/Publishing.nsf/Content/health-pubhlth-strateg-hlthwt-obesity.htm |title= About Overweight and Obesity |accessdate= 7 травня 2010 року |website=health.gov.au |type= |publisher=[[Міністерство охорони здоров'я Австралії|Department of Health and Ageing]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100507033011/http://www.health.gov.au/internet/main/publishing.nsf/Content/health-pubhlth-strateg-hlthwt-obesity.htm |deadlink= |archivedate=7 травня 2010 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A296">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.aihw.gov.au/overweight-and-obesity/ |title= Overweight and obesity |website=aihw.gov.au |type= |publisher=[[Австралійський інститут здоров'я і добробуту|Australian Institute of Health and Welfare]] |accessdate=28 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A297">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.dfat.gov.au/facts/healthcare.html |author= |authorlink= |date=2008 |title= Health care in Australia. About Australia |website=dfat.gov.au |type= |publisher=[[Міністерство закордонних справ Австралії|Department of Foreign Affairs and Trade]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100404084746/http://www.dfat.gov.au/facts/healthcare.html |deadlink= |archivedate=4 квітня 2010 року |accessdate=11 травня 2010 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A298">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.aph.gov.au/library/intguide/SP/medicare.htm |author=Biggs, Amanda |authorlink= |title= Medicare – Background Brief |date=29-10-2004 |website=aph.gov.au |type= |publisher=[[Парламент Австралії|Parliament of Australia]] : [[Бібліотека парламенту Австралії|Parliamentary Library]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100414012007/http://www.aph.gov.au/library/intguide/SP/medicare.htm |deadlink= |archivedate=14 квітня 2010 року |accessdate=16 квітня 2010 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =Biggs A. }}</ref>

<ref name="A299">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.ato.gov.au/Individuals/Medicare-levy/ |title= Medicare levy |website=dfat.gov.au |type= |publisher=[[Податкове управління Австралії|Australian Taxation Office]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |date= 18-10-2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130629085049/http://www.ato.gov.au/Individuals/Medicare-levy/ |deadlink= |archivedate=29 червня 2013 року |accessdate=9 квітня 2018 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A300">{{Cite web 2  |date= |url=https://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2016 |title=QS World University Rankings 2016 :: Top Universities |type= |publisher=[[Quacquarelli Symonds]] (QS) |website=topuniversities.com |accessdate=1 березня 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190301215949/https://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2016 |deadlink= |archivedate=1 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A301">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= |authorlink= |date=30-01-2012 |url=https://www.abc.net.au/news/2012-01-28/thousands-of-parents-illegally-home-schooling/3798008 |title=Thousands of parents illegally home schooling  |type= |publisher=[[Australian Broadcasting Corporation|ABC News]] |website=abc.net.au |accessdate=6 березня 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190306125538/https://www.abc.net.au/news/2012-01-28/thousands-of-parents-illegally-home-schooling/3798008 |deadlink= |archivedate=6 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =  }}</ref>

<ref name="A302">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= |authorlink= |date= |url=http://www.deewr.gov.au/Schooling/Pages/overview.aspx |title=Overview |type= |publisher= [[Міністерство освіти, зайнятості та робочих місць Австралії|The Department of Education, Employment and Workplace Relations]] |website=deewr.gov.au |accessdate=28 березня 2011 року |archiveurl= https://web.archive.org/web/20110328132033/http://www.deewr.gov.au/Schooling/Pages/overview.aspx |deadlink= |archivedate=28 березня 2011 року  |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =  }}</ref>

<ref name="A303">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= |authorlink= |date=19-11-2013 |url=http://www.immi.gov.au/living-in-australia/settle-in-australia/everyday-life/education |title=Education |type= |publisher=[[Міністерство імміграції та захисту кордонів Австралії|Department of Immigration and Border Protection]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |website=immi.gov.au |accessdate=18 лютого 2014 року |archiveurl=/https://web.archive.org/web/20140218220904/http://www.immi.gov.au/living-in-australia/settle-in-australia/everyday-life/education |deadlink= |archivedate=18 лютого 2014 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =  }}</ref>

<ref name="A304">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= |authorlink= |date=01-05-2008 |url=http://www.dfat.gov.au/facts/education_in_australia.html |title=About Australia: Our System of Education |type= |publisher=[[Міністерство закордонних справ Австралії|Department of Foreign Affairs and Trade]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |website=dfat.gov.au |accessdate=14 травня 2011 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110514101140/http://www.dfat.gov.au/facts/education_in_australia.html |deadlink= |archivedate=14 травня 2011 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =  }}</ref>

<ref name="A305">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= |authorlink= |date= |url= http://det.wa.edu.au/schoolsandyou/detcms/navigation/parents-and-community/schooling/?oid=Category-id-3869597 |title=Schools and You. Parents and community. Schooling |type= |publisher=[[Міністерство освіти Австралії|The Department of Education]] |website=det.wa.edu.au |accessdate=21 березня 2012 року |archiveurl= https://web.archive.org/web/20120321204923/http://det.wa.edu.au/schoolsandyou/detcms/navigation/parents-and-community/schooling/?oid=Category-id-3869597 |deadlink= |archivedate=21 березня 2012 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =  }}</ref>

<ref name="A306">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= |authorlink= |date= |url=https://education.nt.gov.au/education/reviews-and-consultations/education-act |title=Education Act. Section 20 |type= |publisher=[[Уряд Північної Території|The Department of Education of Northern Territory]] |website=education.nt.gov.au |accessdate=6 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190306130406/https://education.nt.gov.au/education/reviews-and-consultations/education-act |deadlink= |archivedate=6 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =  }}</ref>

<ref name="A307">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= |authorlink= |date= |url=https://www.legislation.nsw.gov.au/#/view/act/1990/8/whole |title=Education Act. Section 21 |type= |publisher=[[Парламент Нового Південного Уельсу|NSW Legislation]] |website=legislation.nsw.gov.au |accessdate=6 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190306130607/https://www.legislation.nsw.gov.au/ |deadlink= |archivedate=6 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =  }}</ref>

<ref name="A308"/>
<ref name="A309"/>
<ref name="A310"/>
<ref name="A311"/>
<ref name="A312"/>
<ref name="A313"/>
<ref name="A314"/>
<ref name="A315"/>
<ref name="A316"/>
<ref name="A317"/>
<ref name="A318"/>
<ref name="A319"/>
<ref name="A320"/>
<ref name="A321"/>

<ref name="A345">{{Стаття |автор=Chichester, Jo |назва=Return of the Kelly Gang |посилання=https://web.archive.org/web/20100204220758/http://portal.unesco.org/en/ev.php-URL_ID%3D37899%26URL_DO%3DDO_TOPIC%26URL_SECTION%3D201.html |відповідальний= |видання=[[Кур'єр ЮНЕСКО|UNESCO Courier]] |тип= |місце = |видавництво =[[ЮНЕСКО|UNESCO]] |рік=2007 |місяць= |том= |випуск= |номер= |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова=en }}</ref>

<ref name="A346">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=https://afcarchive.screenaustralia.gov.au/downloads/policies/early%20history_final1.pdf |author= |authorlink= |title=The first wave of Australian feature film production |date= |accessdate=5 березня 2019 року |website=fcarchive.screenaustralia.gov.au |type= |publisher= |archiveurl= |deadlink= |archivedate= |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A347">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.cultureandrecreation.gov.au/articles/film |author= |authorlink= |title=Film in Australia |date= |accessdate=28 лютого 2019 року |website=Australian Government: Culture Portal |type= |publisher=[[Міністерство навколишнього середовища, вод, пам'яток і мистецтв Австралії|Department of the Environment, Water, Heritage and the Arts, Commonwealth of Australia]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110327002350/http://www.cultureandrecreation.gov.au/articles/film/ |deadlink= |archivedate=27 березня 2011 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A348">{{Стаття |автор =Krausz, Peter |назва=Australian Identity: A Cinematic Roll Call |посилання=http://students.adelaidehs.sa.edu.au/Subjects/Issues/australianidentity.pdf |відповідальний= |видання=Australian Screen Education Online |тип= |місце = |видавництво =|рік= 2002 |місяць= |том= |випуск= |номер=29 |сторінки=24–29 |issn=1443-1629 |bibcode= |doi= |pmid= |мова=en |ref =Krausz P. }}</ref>

<ref name="A349">{{ref-en}} {{книга |автор =Moran, Albert; Vieth, Errol |заголовок =The A to Z of Australian and New Zealand Cinema |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Lanham, MD|Ленгем}} |видавництво =[[Scarecrow Press]] |рік =2009 |сторінок = |сторінки =35 |серія = |тираж = |isbn=978-0-8108-6347-7 |ref = Moran A.}}</ref>

<ref name="A350">{{Стаття |автор=Quinn, Karl |назва=Australian film has had its biggest year at the box office ever. Why? |посилання=https://web.archive.org/web/20161229165041/http://www.smh.com.au/entertainment/movies/australian-film-has-had-its-biggest-year-at-the-box-office-ever-why-20151204-glfut3.html |відповідальний= |видання=[[Сідні монінг геральд|The Sydney Morning Herald]] |тип= |місце = {{comment|Sidney|Сідней}} |видавництво =|рік=2005 |місяць=December, 6 |том= |випуск= |номер= |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова=en }}</ref>

<ref name="A351">{{Стаття |автор= |назва=Ten Great Australian Moments at the Oscars |посилання=https://web.archive.org/web/20140308090335/http://www.news.com.au/entertainment/awards/ten-great-australian-moments-at-the-oscars/story-e6frfpli-1226841441307 |відповідальний= |видання=news.com.au |тип= |місце = |видавництво =|рік= 2014 |місяць= February, 26 |том= |випуск= |номер= |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова=en }}</ref>

<ref name="A352">{{Cite web 2  |date=6-09-2018 |url=https://www.bbc.com/news/world-asia-15674351 |title=Australia country profile |type= |publisher=[[BBC News]] |website=bbc.com |accessdate=4 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190303061143/https://www.bbc.com/news/world-asia-15674351 |deadlink= |archivedate=3 березня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A353">{{Cite web 2  |date= |url=http://en.rsf.org/press-freedom-index-2010%2C1034.html |title=Press Freedom Index 2010 |type= |publisher=[[Репортери без кордонів|Reporters Without Borders]] |website=rsf.org |accessdate=4 березня 2019 року |archiveurl= https://web.archive.org/web/20101124050702/http://en.rsf.org/press-freedom-index-2010%2C1034.html |deadlink= |archivedate=12 січня 2010 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A354">{{Cite web 2 |headingon= yes |author=Barr, Trevor |authorlink= |date=01-12-1999 |url=http://australianpolitics.com/1999/12/01/media-ownership-in-australia.html |title=Media Ownership In Australia – 1999 |type= |publisher= |website=australianpolitics.com |accessdate=4 березня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120512222707/http://www.australianpolitics.com/issues/media-ownership/1999ownership.shtml |deadlink= |archivedate=12 травня 2012 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A355">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.aph.gov.au/library/INTGUIDE/SP/Media_Regulation.htm |author=Gardiner-Garden, John & Chowns, Jonathan |authorlink= |title=Media Ownership Regulation in Australia |date=30-05-2006 |accessdate= |website=aph.gov.au |type= |publisher=[[Парламент Австралії|Parliament of Australia]] : [[Бібліотека парламенту Австралії|Parliamentary Library]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100328020533/http://www.aph.gov.au/library/intguide/SP/Media_Regulation.htm |deadlink= |archivedate=28 березня 2010 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A356">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.teachers.ash.org.au/bushtucker/ |author= |authorlink= |title=Bush Tucker Plants, or Bush Food |date= |accessdate=26 квітня 2011 року |website=teachers.ash.org.au |type= |publisher= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110511094258/http://www.teachers.ash.org.au/bushtucker/ |deadlink= |archivedate=11 травня 2011 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A357">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.cultureandrecreation.gov.au/articles/foodanddrink/ |author= |authorlink= |title=Australian food and drink |date= |accessdate= |website=cultureandrecreation.gov.au |type= |publisher=[[Міністерство навколишнього середовища, вод, пам'яток і мистецтв Австралії|Department of the Environment, Water, Heritage and the Arts]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100326134155/http://www.cultureandrecreation.gov.au/articles/foodanddrink/ |deadlink= |archivedate=26 березня 2010 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A358">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.sbs.com.au/food/cuisineindex/RecipeByCuisineMain/383 |author= |authorlink= |title=Modern Australian recipes and Modern Australian cuisine |date= |accessdate=23 квітня 2010 року |website=sbs.com.au |type= |publisher= [[Special Broadcasting Service|SBS Food]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100503111747/http://www.sbs.com.au/food/cuisineindex/RecipeByCuisineMain/383 |deadlink= |archivedate=3 травня 2010 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A359">{{ref-en}} {{книга |автор =Jonsen, Helen |заголовок =Kangaroo's Comments and Wallaby's Words: The Aussie Word Book |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|NewYork|Нью-Йорк}} |видавництво =[[Hippocrene Books]] |рік =1999 |сторінок = |сторінки =23 |isbn=978-0-7818-0737-1 |ref =Jonsen H. }}</ref>

<ref name="A360">{{ref-en}} {{книга |автор =Santich, Barbara |заголовок =Bold Palates: Australia's Gastronomic Heritage |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|Adelaide|Аделаїда}} |видавництво =[[Wakefield Press (Австралія)|Wakefield Press]] |рік =2012 |сторінок = |сторінки =290 |isbn=978-1-74305-094-1 |ref =Santich B. }}</ref>

<ref name="A361">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.abc.net.au/news/2016-05-11/australian-cafes-boom-new-york/7404352 |author=Zoe Daniel |authorlink= |title=Avo smash and flat whites bringing the Aussie vibe to New York |date=11-05-2016 |accessdate=3 січня 2017 року |website=abc.net.au |type= |publisher= [[ABC News (Австралія)|ABC News]] |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190228104613/http://www.abc.net.au/news/2016-05-11/australian-cafes-boom-new-york/7404352 |deadlink= |archivedate=28 лютого 2019 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A362">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=https://www.independent.co.uk/life-style/flat-white-coffee-culture-antipodean-mcdonalds-advert-starbucks-latte-a8246111.html |author=Harriet Marsden |authorlink= |title=How the flat white conquered the coffee scene |date=9-04-2018 |accessdate=29 лютого 2019 року |website=independent.co.uk |type= |publisher= [[Індепендент|The Independent]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181117220748/https://www.independent.co.uk/life-style/flat-white-coffee-culture-antipodean-mcdonalds-advert-starbucks-latte-a8246111.html |deadlink= |archivedate= 17 листопада 2019 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A363">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.nsm.org.au/The%20MCG/Heritage%20Listing.aspx?p=1 |title= Heritage Listing |date= |accessdate=15 квітня 2015 року |website=nsm.org.au |type= |publisher=[[Національний музей спорту (Австралія)|National Sports Museum]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090914092919/http://www.nsm.org.au/The%20MCG/Heritage%20Listing.aspx?p=1 |deadlink= |archivedate=14 вересня 2009 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A364">{{ref-en}} {{книга |автор = Skinner, James; Zakus H., Dwight; Edwards, Allan |частина = Coming in from the Margins: Ethnicity, Community Support and the Rebranding of Australian Soccer |посилання частина = |заголовок =Adam, Brown. Football and Community in the Global Context: Studies in Theory and Practice |посилання = | місце = {{comment|London|Лондон}} |видавництво = [[Routledge]] |рік = |сторінок = |сторінки =92–93 | isbn= 978-1-317-96905-1 |ref =Skinner, Zakus & Edwards }}</ref>

<ref name="A365">{{Cite web 2 |headingon= yes |author=Stephan Shemilt |authorlink=|date=29 March 2015 |url=https://www.bbc.com/sport/cricket/32105654 |title=Cricket World Cup 2015: Australia crush New Zealand in final |publisher=[[BBC Sport]] |website=bbc.com |accessdate=27 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190227182656/https://www.bbc.com/sport/cricket/32105654 |deadlink= |archivedate=27 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A366">{{ref-en}} {{книга |автор = Pike, Jeffrey |заголовок =Australia |посилання = | місце = {{comment|Berlin|Берлін}} |видавництво = [[Langenscheidt Publishing Group]] |рік = 2004 |сторінок = |сторінки = | isbn=978-981-234-799-2 |ref =Pike J. }}</ref>

<ref name="A367">{{ref-en}} {{книга |автор =[[Даг Бут|Booth, Douglas]] |заголовок =Australian Beach Cultures: The History of Sun, Sand and Surf |посилання = | місце = {{comment|London|Лондон}} |видавництво =[[Routledge]] |рік =2012 |сторінок = |сторінки =39 | isbn=978-0-7146-8178-8 |ref =Booth D. }}</ref>

<ref name="A368">{{Cite web 2 |headingon= yes |date=07-12-2018 |url=https://cyca.com.au/rolex-sydney-hobart-yacht-race-corporate-luncheon/ |title=Rolex Sydney Hobart Yacht Race Corporate Luncheon |publisher=Cruising Yacht Club of Australia |website=cyca.com.au |accessdate=27 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190227202451/https://cyca.com.au/rolex-sydney-hobart-yacht-race-corporate-luncheon/ |deadlink= |archivedate=27 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A369">{{Cite web 2 |headingon= yes |date=07-12-2016 |url=https://www.myfootball.com.au/news/football-named-ozs-biggest-club-based-participation-sport |title=Football named Oz's biggest club-based participation sport |publisher=Football Australia |website=myfootball.com.au |accessdate=27 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190227214316/https://www.myfootball.com.au/news/football-named-ozs-biggest-club-based-participation-sport |deadlink= |archivedate=27 лютого 2019 року |lang= |showlang = 1 |quote= |ref =Football Australia }}</ref>

<ref name="A370">{{Cite web 2 |headingon= yes |date=March 19 2015 |url=http://www.roymorgan.com/findings/6123-australian-sports-participation-rates-among-children-and-adults-december-2014-201503182151 |title=2014: The Top 20 sports played by Aussies kids and adults |publisher=Roy Morgan Research |website=roymorgan.com |accessdate=27 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190227165141/http://www.roymorgan.com/findings/6123-australian-sports-participation-rates-among-children-and-adults-december-2014-201503182151 |deadlink= |archivedate=27 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A371">{{ref-en}} {{книга |автор =[[Кріс Окслейд|Oxlade, Chris]]; Ballheimer, David |заголовок =Olympics |посилання = | місце = {{comment|London|Лондон}} |видавництво =[[DK (видавництво)|DK]] |рік =2005 |сторінок = |сторінки =61 |серія=DK Eyewitness |isbn=978-0-7566-1083-8|ref =Oxlade & Ballheimer }}</ref>

<ref name="A373">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.commonwealthgames.org.au/page/65/by-games |title=Australia at the Commonwealth Games |date= |accessdate=27 лютого 2019 року |website=commonwealthgames.org.au |publisher=[[Австралійська асоціація ігор Співдружності|Australian Commonwealth Games Association]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140726210627/http://www.commonwealthgames.org.au/page/65/by-games |deadlink= |archivedate=26-07-2014 |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A374">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.thecgf.com/games/games_index.asp?linkresults=1 |title=Past Commonwealth Games |date= |accessdate=27 лютого 2019 року |website=thecgf.com |publisher=[[Федерація ігор Співдружності|Commonwealth Games Federation]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100315102922/http://www.thecgf.com/games/games_index.asp?linkresults=1 |deadlink= |archivedate=15-03-2010 |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A375">{{Cite web 2 |headingon= yes |date=31-01-2015 |url=https://uk.reuters.com/article/uk-soccer-asia-australia-factbox/factbox-asian-cup-champions-australia-idUKKBN0L40BQ20150131 |title=Factbox&nbsp;— Asian Cup champions Australia |publisher=[[Рейтер|Reuters]] |website=uk.reuters.com |accessdate=27 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190227214310/https://uk.reuters.com/article/uk-soccer-asia-australia-factbox/factbox-asian-cup-champions-australia-idUKKBN0L40BQ20150131 |deadlink= |archivedate=27 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="A376">{{Cite web 2 |headingon= yes |url=http://www.screenaustralia.gov.au/gtp/freetv.html |author=Bob Peters |title=Free-to-air TV |date= |accessdate= |website=screenaustralia.gov.au |publisher=[[Австралійська кінематографічна комісія|Australian Film Commission]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100611004833/http://www.screenaustralia.gov.au/gtp/freetv.html |deadlink= |archivedate=11 червня 2010 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="census2016">{{Cite web 2 |date=2016 |url=http://quickstats.censusdata.abs.gov.au/census_services/getproduct/census/2016/quickstat/036 |title=2016 Census QuickStats: Australia |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]]  |website=quickstats.censusdata.abs.gov.au |accessdate=9 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190209193116/http://quickstats.censusdata.abs.gov.au/census_services/getproduct/census/2016/quickstat/036 |deadlink= |archivedate=9 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="IOM">{{Cite web 2 |date=15-02-2019 |url=https://www.iom.int/countries |title=Countries&nbsp;— IOM |publisher=[[Міжнародна організація з міграції|International Organization for Migration]] |website=iom.int |accessdate=15 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="UNDOC">{{Cite web 2 |date= 2009 рік |url=http://www.unodc.org/unodc/en/human-trafficking/global-report-on-trafficking-in-persons.html |title=UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery |publisher= [[Управління ООН з наркотиків і злочинності|UNODC]] |website=unodc.org |accessdate=15 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote=Доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі. |ref = }}</ref>

<ref name="UNSD">{{Cite web 2 |date= 2009 рік |url=http://unstats.un.org/unsd/Demographic/products/dyb/dybcensus/V1_Table2.pdf |title=Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics |publisher= [[Статистичний відділ ООН|United Nations Statistical Division]] |website=unstats.un.org |accessdate=15 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="UNSTAT2011marriage">{{Cite web 2 |date=2011 |url=http://unstats.un.org/unsd/demographic/products/dyb/dyb2011/Table23.pdf |title= Marriages and crude marriage rates |publisher= [[Статистичний відділ ООН|United Nations Statistical Division]] |website=unstats.un.org |accessdate=15 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="UNSTAT2011divorce">{{Cite web 2 |date= 2011 |url=http://unstats.un.org/unsd/demographic/products/dyb/dyb2011/Table25.pdf |title= Divorces and crude divorce rates |publisher= [[Статистичний відділ ООН|United Nations Statistical Division]] |website=unstats.un.org |accessdate=15 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="yba18">{{cite web |url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/bb8db737e2af84b8ca2571780015701e/5A717784C2562A99CA2573D20010FF17?opendocument |title=1301.0&nbsp;– Year Book Australia, 2008 |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]]  |website=www.abs.gov.au |date= 07-02-2008 |accessdate=23 квітня 2010 року |archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZlnzcbM?url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.nsf/bb8db737e2af84b8ca2571780015701e/5A717784C2562A99CA2573D20010FF17?opendocument |archivedate=22 червень 2013 |deadurl=no }}</ref>

<ref name="Social Trends">{{cite web |url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.NSF/2f762f95845417aeca25706c00834efa/aadb12e0bbec2820ca2570ec001117a5!OpenDocument |title=Australian Social Trends |work= |publisher=[[Австралійське бюро статистики|Australian Bureau of Statistics]]  |accessdate=6 червня 2008 року |archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZlYoft6?url=http://www.abs.gov.au/ausstats/abs@.NSF/2f762f95845417aeca25706c00834efa/aadb12e0bbec2820ca2570ec001117a5!OpenDocument |archivedate=22 червень 2013 |deadurl=no }}</ref>

<ref name="World Audit">{{cite web |url=http://www.worldaudit.org/countries/australia.htm |title=Australia: World Audit Democracy Profile |work=WorldAudit.org |accessdate=5 січня 2008 року |archiveurl=https://www.webcitation.org/659dR8VK3?url=http://www.worldaudit.org/countries/australia.htm |archivedate=2 лютий 2012 |deadurl=no }}</ref>

<ref name="softpedia">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= Stefan Anitei |date= 09-05-2007 |url=https://news.softpedia.com/news/Both-Aborigines-and-Europeans-Rooted-in-Africa-54225.shtml |title=Both Australian Aborigines and Europeans Rooted in Africa&nbsp;– 50,000 years ago |publisher= [[Softpedia]] |website=softpedia.com |accessdate=11 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190211175348/https://news.softpedia.com/news/Both-Aborigines-and-Europeans-Rooted-in-Africa-54225.shtml |deadlink= |archivedate=11 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref =Stefan Anitei }}</ref>

<ref name="unwto">{{Cite web 2 |date= |url=http://www2.unwto.org/members/states |title=UNWTO Member States |publisher= |website=[[Всесвітня туристична організація|World Tourism Organization]] (UNWTO) is a specialized agency of the [[Організація Об'єднаних Націй|United Nations]] |accessdate=8 березня 2018 року |archiveurl=http://web.archive.org/20180308201333/http://www2.unwto.org/members/states |deadlink= |archivedate=8 березня 2018 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = Поточні члени організації. }}</ref>

<ref name="worldatlas">{{cite web |url=http://www.worldatlas.com/aatlas/populations/ctydensityl.htm |title=Countries of the World (by lowest population density) |publisher=WorldAtlas |accessdate=30 березня 2010 року |archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZlmsoyN?url=http://www.worldatlas.com/aatlas/populations/ctydensityl.htm |archivedate=22 червень 2013 |deadurl=no }}</ref>

<ref name="gaarea">{{Cite web 2 |date= |url=http://www.ga.gov.au/scientific-topics/national-location-information/dimensions/area-of-australia-states-and-territories |title=Area of Australia — States and Territories |publisher= [[Geoscience Australia]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |website=ga.gov.au |accessdate=9 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190209184203/http://www.ga.gov.au/scientific-topics/national-location-information/dimensions/area-of-australia-states-and-territories |deadlink= |archivedate=9 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="imfAU">{{Cite web 2 |date= 02-04-2018
 |url=https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2018/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=70&pr.y=7&sy=2018&ey=2018&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=193%2C946%2C122%2C137%2C124%2C546%2C156%2C181%2C423%2C138%2C935%2C196%2C128%2C142%2C939%2C182%2C172%2C359%2C132%2C135%2C134%2C576%2C174%2C936%2C532%2C961%2C176%2C184%2C178%2C144%2C436%2C146%2C136%2C528%2C158%2C112%2C542%2C111%2C941&s=NGDPD%2CPPPGDP%2CNGDPDPC%2CPPPPC&grp=0&a= |title=World Economic Outlook Database, Australia
 |publisher= [[Міжнародний валютний фонд |International Monetary Fund]] |website=imf.org |accessdate=9 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190209193407/https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2018/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=70&pr.y=7&sy=2018&ey=2018&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=193%2C946%2C122%2C137%2C124%2C546%2C156%2C181%2C423%2C138%2C935%2C196%2C128%2C142%2C939%2C182%2C172%2C359%2C132%2C135%2C134%2C576%2C174%2C936%2C532%2C961%2C176%2C184%2C178%2C144%2C436%2C146%2C136%2C528%2C158%2C112%2C542%2C111%2C941&s=NGDPD%2CPPPGDP%2CNGDPDPC%2CPPPPC&grp=0&a= |deadlink= |archivedate=9 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="HDI">{{Cite web 2 |headingon= yes |date= 2018 |url=http://hdr.undp.org/sites/default/files/2018_human_development_statistical_update.pdf |title=UN Human Development Indices and Indicators Statistical Update |publisher=[[Програма розвитку ООН|United Nations Development Programme]] |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name=UNEP>{{Cite web 2 |website=UNEP World Conservation Monitoring Center |year=1980 |title=Protected Areas and World Heritage&nbsp;–— Great Barrier Reef World Heritage Area |url=http://sea.unep-wcmc.org/sites/wh/gbrmp.html |archiveurl=http://web.archive.org/web/20070528210526/http://sea.unep-wcmc.org/sites/wh/gbrmp.html |archivedate=28 травня 2007 року |publisher=[[Міністерство екології Австралії|Department of the Environment and Heritage]] |accessdate=19 травня 2007 |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="abc12091995">{{Cite web 2 |url=http://www.abc.net.au/quantum/info/q95-19-5.htm |title=A Chat with Tim Flannery on Population Control |last=Kelly |first=Karina |publisher=[[Australian Broadcasting Corporation]] |date=13-09-1995 |accessdate=23 квітня 2010 року |archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZljylbt |archivedate=23 червня 2013 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="1degree">{{Cite web 2 |title=Damaged Dirt |publisher=[[Адветайзер (Аделаїда)|The Advertiser]] |last=Grant |first=Cameron |url=http://www.1degree.com.au/files/AdvertiserPartworks_Part3_Page8.pdf |date= 01-08-2007 |accessdate=23 квітня 2010 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20110516042307/http://www.1degree.com.au/files/AdvertiserPartworks_Part3_Page8.pdf?download=1&filename=AdvertiserPartworks_Part3_Page8.pdf |archivedate=16 травня 2011 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref =Grant }} </ref>

<ref name="gahigh">{{Cite web 2 |date= 23-12-2009 |url=http://www.ga.gov.au/scientific-topics/national-location-information/landforms/highest-mountains |title=Highest Mountains |publisher= [[Geoscience Australia]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |website=ga.gov.au |accessdate=9 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190209185146/http://www.ga.gov.au/scientific-topics/national-location-information/landforms/highest-mountains |deadlink= |archivedate=9 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="NatGeo">{{Cite web 2 |url=http://travel.nationalgeographic.com/places/continents/index.html |title=Continents: What is a Continent? |publisher=[[Національне географічне товариство|National Geographic Society]] |accessdate=22 серпня 2009 року |archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZlb12x0 |archivedate=23 червня 2013 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref =}}</ref>

<ref name="Britannica">{{Cite web 2 |url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/43654/Australia |title=Australia |publisher=[[Британіка|Encyclopædia Britannica]] |accessdate=22червня 2009 року |archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZlcqQlk |archivedate=23 червня 2013 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref =}}</ref>

<ref name="gaislands">{{Cite web 2 |url=http://www.ga.gov.au/scientific-topics/national-location-information/landforms/islands |title=Islands |publisher= [[Geoscience Australia]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |accessdate=9 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190209185439/http://www.ga.gov.au/scientific-topics/national-location-information/landforms/islands |deadlink= |archivedate=9 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="Coast">{{Cite web 2 |url=http://www.environment.gov.au/soe/2006/publications/drs/indicator/142/index.html |title=State of the Environment 2006 |publisher=Department of the Environment and Water Resources |accessdate=19 травня 2007 року |archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZlgJN87 |archivedate=23 червня 2013 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref =}}</ref>

<ref name="bomclim">{{Cite web 2 |title=Australia&nbsp;– Climate of Our Continent |publisher= [[Метеорологічне бюро Австралії|Bureau of Meteorology]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |url=http://www.bom.gov.au/lam/climate/levelthree/ausclim/zones.htm |accessdate=17 червня 2010 року |year=2010 |archiveurl=http://www.webcitation.org/659djdcKw |archivedate=2 лютого 2012 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref =}}</ref>
<ref name="bomclimWA">{{Cite web 2 |title=Climate of Western Australia |publisher= [[Метеорологічне бюро Австралії|Bureau of Meteorology]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |url=http://www.bom.gov.au/lam/climate/levelthree/ausclim/ausclimwa.htm |accessdate=6 грудня 2009 року |archiveurl=http://www.webcitation.org/659dkRvPX |archivedate=2 лютого 2012 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref =}}</ref>

<ref name="dfat">{{Cite web 2 |url=http://www.dfat.gov.au/aib/island_continent.html |title=Australia in Brief: The island continent |website=dfat.gov.au |type= |publisher=[[Міністерство закордонних справ Австралії|Department of Foreign Affairs and Trade]], [[Уряд Австралії|Australian Government]] |accessdate=29 травня 2009 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref =}} </ref>

<ref name="WWFAA1302">{{Cite web 2 |year=2001 |title=Central Ranges xeric scrub (AA1302) |work=Terrestrial Ecoregions |publisher=[[Всесвітній фонд дикої природи|World Wildlife Fund]] |url=http://www.worldwildlife.org/wildworld/profiles/terrestrial/aa/aa1302_full.html |accessdate=16 червня 2010 року |archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZmAJccH |archivedate=23 червня 2013 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref =}}</ref>
<ref name="WWFAA1309">{{Cite web 2 |last=Hopkins |first=Angas |year=2001 |title=Tirari-Sturt stony desert (AA1309) |work=Terrestrial Ecoregions |publisher=[[Всесвітній фонд дикої природи|World Wildlife Fund]] |url=http://www.worldwildlife.org/wildworld/profiles/terrestrial/aa/aa1309_full.html |accessdate=16 червня 2010 року |archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZmAz2WE |archivedate=23 червня 2013 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref =}}</ref>
<ref name="WWFAA1304">{{Cite web 2 |last=Hopkins |first=Angas |year=2001 |title=Great Sandy-Tanami desert (AA1304) |work=Terrestrial Ecoregions |publisher=[[Всесвітній фонд дикої природи|World Wildlife Fund]] |url=http://www.worldwildlife.org/wildworld/profiles/terrestrial/aa/aa1304_full.html |accessdate=16 червня 2010 року |archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZmDZlLm |archivedate=23 червня 2013 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref =}}</ref>

<ref name="smh21012005">{{Cite web 2 |headingon= yes |author=Macey Richard |date= |url=https://www.smh.com.au/national/map-from-above-shows-australia-is-a-very-flat-place-20050122-gdkjnf.html |title=Map from above shows Australia is a very flat place |publisher=[[Сідні монінг геральд|The Sydney Morning Herald]] |website=smh.com.au |accessdate=12 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190212150624/https://www.smh.com.au/national/map-from-above-shows-australia-is-a-very-flat-place-20050122-gdkjnf.html |deadlink= |archivedate=12 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="Monolith">{{Cite news |url=http://www.smh.com.au/news/Western-Australia/Mount-Augustus/2005/02/17/1108500208314.html |title=Mount Augustus |publisher=[[Сідні монінг геральд|The Sydney Morning Herald]] |date=17-02-2005 |accessdate=30 березня 2010 року }}</ref>

<ref name="Age6092007">{{Cite news |url=http://www.theage.com.au/news/climate-watch/no-more-drought-its-a-permanent-dry/2007/09/06/1188783415754.html |title=No more drought: it's a 'permanent dry' |last=Kleinman |first=Rachel |date=06-09-2007 |accessdate=30 березня 2010 року |work=[[The Age]] | location=Melbourne}}</ref>

<ref name="Independent20042007">{{Cite news |url=http://news.independent.co.uk/world/australasia/article2465960.ece |title=Australia's epic drought: The situation is grim |last=Marks |first=Kathy |work=[[Індепендент|The Independent]] |date=20-04-2007 |accessdate=30 березня 2010 року |location=London}}</ref>

<ref name="NIDA">{{Cite web 2 |date= |url=https://www.nida.edu.au/alumni-and-industry/all-alumni |title=NIDA - All alumni |publisher= [[Національний інститут драматичного мистецтва Австралії|National Institute of Dramatic Art]] (NIDA) |website=nida.edu.au |accessdate=28 січня 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190128203549/https://www.nida.edu.au/alumni-and-industry/all-alumni |deadlink= |archivedate=28 січня 2019 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = NIDA }}</ref>

<ref name="theatreroyal">{{Cite web 2 |date= |url=https://www.theatreroyal.com.au/history-of-the-theatre-royal |title=History of the Theatre Royal |publisher= The Theatre Royal |website=theatreroyal.com.au |accessdate=28 січня 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190128205625/https://www.theatreroyal.com.au/history-of-the-theatre-royal |deadlink= |archivedate=28 січня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = Theatre Royal }}</ref>

<ref name="doingbusiness">{{Cite web 2 |date= 2019 |url=http://www.doingbusiness.org/en/rankings |title=Rankings & Ease of Doing Business Score |publisher= [[Світовий банк|The World Bank]] |website=doingbusiness.org |accessdate=1 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190201193217/http://www.doingbusiness.org/en/rankings |deadlink= |archivedate=1 лютого 2019 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="g20">{{Cite web 2 |date= |url=https://www.g20.org/en/ |title=Group of Twenty |publisher= |website=g20.org |accessdate=1 лютого 2019 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = G20 }}</ref>

<ref name="fortune">{{Cite web 2 |date= |url=http://fortune.com/global500/list/ |title=Fortune Global 500 List 2017: See Who Made It |publisher= |website=fortune.com |accessdate=1 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = Fortune Global 500 }}</ref>

<ref name="pipeliner">{{Cite web 2 |date=16 березня 2016 року |url=https://www.pipeliner.com.au/2016/03/16/the-moomba-to-sydney-ethane-pipeline/ |title=The Moomba to Sydney Ethane Pipeline |publisher=The Australian Pipeliner |website=pipeliner.com.au |accessdate=7 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190207162447/https://www.pipeliner.com.au/2016/03/16/the-moomba-to-sydney-ethane-pipeline/ |deadlink= |archivedate=7 лютого 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="scena">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= Norman Lebrecht |date= 19-09-2007 |url=http://www.scena.org/columns/lebrecht/070919-NL-master.html |title=Master of no Musick |publisher= |website=La Scena Musicale |accessdate=28 січня 2019 року року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305203908/http://www.scena.org/columns/lebrecht/070919-NL-master.html |deadlink= |archivedate=5 березня 2012 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = scena }}</ref>

<ref name="dailytelegraph24012016">{{Cite web 2 |date=24-01-2016 |url=https://www.dailytelegraph.com.au/news/special-features/in-depth/26-odd-things-about-australia/news-story/d5bd11770b3e06e0df5034c6220c6eb6 |title=Australia Day 2016: 26 odd things you may not know about our country |publisher= [[Дейлі телеграф|The Daily Telegraph]] |website=dailytelegraph.com.au |accessdate=4 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20171108195131/https://www.dailytelegraph.com.au/news/special-features/in-depth/26-odd-things-about-australia/news-story/d5bd11770b3e06e0df5034c6220c6eb6 |deadlink= |archivedate=8 листопада 2017 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="aas">{{Cite web 2 |date= |url=https://www.science.org.au/about-us/academy |title= The Academy |publisher= [[Австралійська академія наук|The Australian Academy of Science]] |website=science.org.au |accessdate=28 січня 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190128144242/https://www.science.org.au/about-us/academy |deadlink= |archivedate=28 січня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = aas}}</ref>

<ref name="shinedome">{{Cite web 2 |date= |url=https://www.science.org.au/about-us/shine-dome |title= The Australian Academy of Science's Shine Dome |publisher=[[Австралійська академія наук|The Australian Academy of Science]] |website=science.org.au |accessdate=28 січня 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190128144243/https://www.science.org.au/about-us/shine-dome |deadlink= |archivedate=28 січня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = shinedome}}</ref>

<ref name="ABC Radio">{{Cite web 2 |date= |url=https://radio.abc.net.au/ |title=ABC Radio |publisher= |website=radio.abc.net.au |accessdate=28 січня 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190128141809/https://radio.abc.net.au/ |deadlink= |archivedate=28 січня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = ABC Radio }}</ref>

<ref name="newscientist15112004">{{Cite web 2 |headingon= yes |author=Emma Young |date= 15-11-2004 |url=https://www.newscientist.com/article/dn6667-morphine-free-poppies-could-help-fight-malaria/ |title=Morphine-free poppies could help fight malaria |publisher=New Scientist |website=newscientist.com |accessdate=4 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20160413103506/https://www.newscientist.com/article/dn6667-morphine-free-poppies-could-help-fight-malaria/ |deadlink= |archivedate=13 квітня 2016 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = }}</ref>

<ref name="NFSA ">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= Arneil, Chris; Butler, Rod |date= |url=https://www.nfsa.gov.au/latest/50-years-talkback-radio-australia |title=50 years of talkback radio NFSA |publisher= National Film and Sound Archive of Australia |website=nfsa.gov.au |accessdate=28 січня 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190128141811/https://www.nfsa.gov.au/latest/50-years-talkback-radio-australia |deadlink= |archivedate=28 січня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = NFSA }}</ref>

<ref name="radioinfo">{{Cite web 2 |date=12-07-2005 |url=https://www.radioinfo.com.au/news/25-years-commercial-fm |title=25 years of Commercial FM |publisher= Radioinfo |website=radioinfo.com.au |accessdate=28 січня 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190128141811/https://www.radioinfo.com.au/news/25-years-commercial-fm |deadlink= |archivedate=28 січня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = radioinfo }}</ref>

<ref name="oldradio">{{Cite web 2 |headingon= yes |author= Mishkind, Barry |date= 25-11-2000 |url=https://www.oldradio.com/archives/international/austral.html |title=Australian Broadcast History |publisher= The Broadcast Archive |website=oldradio.com |accessdate=28 січня 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190128141813/https://www.oldradio.com/archives/international/austral.html |deadlink= |archivedate=28 січня 2019 року |lang=en |showlang = 1 |quote= |ref = oldradio }}</ref>

<ref name="dbcde">{{Cite web 2 |headingon= yes |date=28-05-2009 |url=http://www.dbcde.gov.au/radio/commercial_radio |title= Commercial radio |publisher= Department of Broadband, Communications and the Digital Economy |website= ACMA |accessdate=28 січня 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090530111509/http://www.dbcde.gov.au/radio/commercial_radio |deadlink= |archivedate= 30 травня 2009 року |lang= en |showlang = 1 |quote= |ref = dbcde }}</ref>
}}

== Література ==
* [http://leksika.com.ua/19371104/turizm/avstraliya Австралія] // {{ЕСДТ}}
* ''Трощинський В. П.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=42403 Австралія, Австралійський Союз] // {{ЕСУ}}
* {{книга |автор =Ангелуца, Павло |заголовок =  Австралія надзвичайна |відповідальний =ред. О. Кучменко |місце = {{comment|Брізбен|Брисбен}} |видавництво =Су Джок Академія |рік = 2001 |сторінок =311|серія = |тираж = |isbn= |ref =Ангелуца П. }}

* {{ref-en}} {{книга |автор =Cleary, Henry |частина =Australia |посилання частина =  http://www.newadvent.org/cathen/02113b.htm |заголовок = [[Catholic Encyclopedia|The Catholic Encyclopedia]] |посилання = |том= Vol. 2 |відповідальний = |місце = {{comment|New York|Нью-Йорк}} |видавництво =Robert Appleton Company |рік = 1907 |сторінок = |сторінки = | isbn= |ref = The Catholic Encyclopedia }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = Robinson, G. M., Loughran, R. J., and Tranter, P. J. |заголовок = Australia and New Zealand: Economy, Society and Environment |посилання =  |місце = {{comment|New York|Нью-Йорк}} |видавництво = [[Oxford University Press]] |рік = 2000 |сторінок =  |сторінки =  |isbn = 0-340-72033-6 |ref = Robinson, Loughran and Tranter |url-access = registration |url = https://archive.org/details/australianewzeal00guyr }}

* {{ref-ru}} {{книга |автор = Андреева В. М. и др. |частина =Австралия (Австралийский Союз)  |посилання частина =  |заголовок = [[Країни і народи (Мысль)|Страны и народы]]. Австралия и Океания. Антарктида  |посилання =  |том=  |відповідальний = Редкол. [[Пучков Павло Іванович|П. И. Пучков]] (отв. ред.) и др |місце = {{comment|М.|Мысль}} |видавництво = «[[Мысль]]» |рік =1981 |сторінок = 301 |сторінки = |серія = Страны и народы |тираж = 180 тис. |isbn= |ref = Страны и народы. Том 16 }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор = [[Анічкін Олег Миколайович|Аничкин О. Н.]], [[Куракова Ліна Іванівна|Куракова Л. И.]], [[Фролова Лідія Георгіївна|Фролова Л. Г.]]  |заголовок = Австралия |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = Мысль |рік = 1983 |сторінок = 133 |сторінки = |серія = У карты мира |тираж = |isbn= |ref = Аничкин О. Н. и др. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор =Мухин Г. И., Потемкин М. П.  |заголовок =Австралия |посилання =  | місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = |рік = 1956 |сторінок = |сторінки = | isbn= |ref =Мухин Г. И. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор = Фромберг А. Э. |частина = Австралия |посилання частина = |заголовок = Экономическая и социальная география |посилання =  | місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = Экзамен |рік = 2011 |сторінок = 416 |сторінки = | isbn= |ref = Фромберг А. Э. }}

=== Природа ===
* {{книга |автор =  |заголовок = Атлас світу |посилання =  |том= |відповідальний = голов. ред. [[Руденко Ірина Станіславівна|І. С. Руденко]] ; зав. ред. [[Радченко Вероніка Вікторівна|В. В. Радченко]] ; відп. ред. [[Вакуленко Олена Володимирівна|О. В. Вакуленко]] |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[ДНВП «Картографія»]] |рік = 2005 |сторінок = 336 |сторінки = |isbn= 9666315467 |ref = Атлас світу }}
* Австралія // {{ГЕС|том=1}}
* {{книга |автор= |заголовок= Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів |відповідальний = Укладачі [[Скуратович Олег Ярославович|О. Я. Скуратович]], Н. І. Чанцева |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[ДНВП «Картографія»]] |рік = 2014 |isbn= |ref = Атлас. Географія материків і океанів }}
* {{книга|автор = [[Бєлозоров Сергій Тихонович|Бєлозоров С. Т.]] |заголовок = Географія материків |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[Вища школа (видавництво)|Вища школа]] |рік = 1971 |сторінок = 371 |isbn= }}

* {{ref-en}} {{книга |автор = Banting, Erinn |заголовок = Australia: The land |посилання =  |місце = {{comment|New York|Нью-Йорк}} |видавництво = [[Crabtree Publishing Company]] |рік = 2003 |сторінок =  |сторінки =  |isbn = 0-7787-9343-5 |ref = Banting, Erinn |url-access = registration |url = https://archive.org/details/australia00bant_2 }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = Johnson, David  |заголовок = The Geology of Australia |посилання =  | місце = {{comment|Cambridge|Кембридж}} |видавництво = [[Cambridge University Press]] |рік = 2009 |сторінок = |сторінки = | isbn= 978-0-521-76741-5 |ref = Johnson, David }}
* {{ref-en}} {{книга |автор =Ernst Loffler, Anneliese Loffler, A. J. Rose, Denis Warner  |заголовок =Australia: Portrait of a continent  |посилання =  | місце = {{comment|Richmond, Victoria|Ричмонд (Вікторія)}} |видавництво = Hutchinson Group (Australia) |рік = 1983 |сторінок = |сторінки =37–39 | isbn=0-09-130460-1 |ref = Loffler }}

* {{ref-ru}} {{книга |автор = [[Власова Тетяна Володимирівна|Власова Т. В.]] |заголовок = Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида |видання = 4-е, перераб. |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Просвещение]] |рік = 1986 |сторінок = 269 |isbn= }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок= Физико-географический атлас мира |посилання= http://geochemland.ru/uchebnye-materialy/fgam |відповідальний= |місце= {{comment|М.|Москва}} |видавництво= [[Академія наук СРСР|Академия наук СССР]] и [[Головне управління геодезії та картографії СРСР|Главное управление геодезии и картографии ГГК СССР]] |рік= 1964 |том= |сторінок= 298 |сторінки= |isbn= |ref = ФГАМ}}

=== Історія ===
* ''Ковальчук О. О.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Avstraliia Австралія] // {{ЕІУ|1|17}}

* {{ref-en}} {{книга |автор = |заголовок =The Cambridge history of the British Empire |посилання = |том= VII |відповідальний = |місце = {{comment|Cambridge|Кембрідж}} |видавництво = |рік = 1933 |сторінок = |сторінки = | isbn= |ref =CHBE }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = Davison, Graeme; [[Джон Гірст (історик)|Hirst, John]]; [[Стюарт Макінтайр|Macintyre, Stuart]] |заголовок =The Oxford Companion to Australian History |посилання =  | місце = {{comment|Melbourne|Мельбурн}} |видавництво = [[Oxford University Press]] |рік = 1998 |сторінок = |сторінки = | isbn= 978-0-19-553597-6 |ref = Davison, Hirst and Macintyre }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = Denoon, Donald, et al. |заголовок = A History of Australia, New Zealand, and the Pacific |посилання =  | місце = {{comment|Oxford|Оксфорд}} |видавництво = [[Blackwell]] |рік =2000 |сторінок = |сторінки = | isbn= 0-631-17962-3 |ref =Denoon, Donald }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = [[Метью Фліндерс|Flinders, Matthew]] |частина =Introduction |посилання частина = http://www.slsa.sa.gov.au/encounter/collection/B12985211_259_3.htm |заголовок =A voyage to Terra Australis. Reprint of 1814 ed. |посилання =http://www.catalog.slsa.sa.gov.au/record=b1298521 |том= 1 |відповідальний = |місце = {{comment|Adelaide|Аделаїда}} |видавництво = Libraries Board of South Australia |рік = 1966 |сторінок = |сторінки = II—III | isbn= |ref =Flinders }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = Greenwood G. |заголовок =Australia. A social and political history |посилання =  | місце = {{comment|Sydney|Сідней}} |видавництво = |рік = 1955 |сторінок = |сторінки = | isbn= |ref =Greenwood G. }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = Hughes, Robert |заголовок = The Fatal Shore: The Epic of Australia's Founding |посилання =  | місце = {{comment|New York|Нью-Йорк}} |видавництво = Alfred A. Knopf |рік =1986 |сторінок = |сторінки = | isbn= 0-394-50668-5 |ref = Hughes, Robert }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = Powell, J. M. |заголовок = An Historical Geography of Modern Australia: The Restive Fringe |посилання =  | місце = {{comment|Cambridge|Кембридж}} |видавництво = [[Cambridge University Press]] |рік =1988 |сторінок = |сторінки = | isbn= 0-521-25619-4 |ref = Powell, J. M. }}

* {{ref-ru}} {{книга |автор =Малаховский К. В.  |заголовок =История Австралийского Союза |посилання =  | місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = |рік =1971 |сторінок = |сторінки = | isbn= |ref = Малаховский К. В. }}

=== Політика ===
* ''Шаповал В. М.'' [http://leksika.com.ua/16610816/legal/avstraliya Австралія] // {{ЮЕ|1}}

* {{ref-en}} {{книга |автор =  |заголовок =Constitution of Australia |посилання = http://www.comlaw.gov.au/Details/C2005Q00193/0332ed71-e2d9-4451-b6d1-33ec4b570e9f | місце = {{comment|Canberra|Канберра}} |видавництво = Commonwealth Government Printer |рік =2012 |сторінок =150 |сторінки = | isbn= 9781921730207 |ref =Constitution of Australia }}

* {{ref-ru}} {{книга |автор =  |заголовок = Австралия и Океания в современном мире : Сб. статей / [[Академія наук СРСР|АН СССР]], [[Інститут сходознавства АН СРСР|Институт востоковедения]] |посилання = |том= |відповідальний = Овт. ред. и авт. предисл. [[Малаховський Кім Володимирович|К. В. Малаховский]] |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Наука (видавництво)|Наука]] |рік = 1982 |сторінок = 216 |сторінки = | isbn= |ref = Австралия и Океания }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор = [[Дональд Джеймс Джиффорд|Джиффорд Д. Дж.]], [[Кеннет Харріл Джиффорд|Джиффорд К. X.]]  |заголовок = Правовая система Австралии |посилання = |том= |відповідальний = Под общ. ред. Ф. М. Решетникова  |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = [[Юридична література (видавництво)|Юридическая литература]] |рік = 1988 |сторінок = 342 |сторінки = | isbn= 572600146X |ref = Джиффорд Д. Дж. }}

=== Економіка ===
* {{книга|автор = |заголовок = Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу |відповідальний = упорядники : [[Скуратович Олег Ярославович|О. Я. Скуратович]], [[Чанцева Ніна Іванівна|Н. І. Чанцева]] |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[ДНВП «Картографія»]] |рік = 2010 |isbn= 978-966-475-639-3 | ref = Атлас. Економічна і соціальна географія світу}}
* {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник |посилання = |том= |відповідальний = За ред. [[Кузик Степан Петрович|Кузика С. П.]] |місце = {{comment|Л.|Львів}} |видавництво = [[Світ (видавництво)|Світ]] |рік = 2002 |сторінок = 672 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= 966-603-178-7 |ref = Кузик С. П. }}
* {{книга |автор = [[Юрківський Віктор Минович|Юрківський В. М.]] |заголовок = Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник |видання = 2-ге |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[Либідь (видавництво)|Либідь]] |рік = 2001 |сторінок = 416 |isbn = 966-06-0092-5 |ref = Юрківський В. М.}}

* {{ref-ru}} {{Стаття |автор=Дукмасов Н. А. |назва= К вопросу об экономической структуре Австралии |посилання= |відповідальний= |видання=[[Известия Всесоюзного географического общества]] |тип= |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво =|рік= 1958 |місяць= |том= 90 |випуск= 1 |номер= |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= ru }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор =Кучинский Ю.  |заголовок =История условий труда в Великобритании и Британской империи |посилання =  | місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = |рік = 1948 |сторінок = |сторінки = | isbn= |ref = Кучинский Ю. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор =Милейковский А.  |заголовок =Австралия. Очерк экономической географии |посилання =  | місце = {{comment|Л.|Санкт-Петербург}} |видавництво = |рік =1937 |сторінок = |сторінки = | isbn= |ref = Милейковский А. }}

=== Населення ===
* [https://web.archive.org/web/20160304112713/http://shron.chtyvo.org.ua/Markus_Vasyl/Entsyklopediia_ukrainskoi_diiaspory_Tom_1_Avstraliia-Aziia-Afryka.pdf Австралія] // {{ЕУД/4}}
* {{книга |автор = [[Єкельчик Сергій Олександрович|Єкельчик С.]] |частина =Зберігаючи спадщину: нарис історії української спільноти в Австралії |посилання частина = |заголовок =Альманах українського життя в Австралії |посилання = http://diasporiana.org.ua/ukrainica/6343-almanah-ukrayinskogo-chasopisu-vilna-dumka-ta-fundatsiyi-ukrayinoznavchih-studiy-v-avstraliyi/ |том= |відповідальний =Упоряд. Володимир Шумський |місце = {{comment|Сідней|Сідней}} |видавництво = «[[Вільна думка]]» та [[Фундація Українознавчих студій в Австралії]] |рік = 1994 |сторінок =936 |сторінки = | isbn=0-908168-04-7 |ref =Єкельчик С. }}
* {{книга |автор =Мельников Ф. |частина =До історії української еміграції в Австралії |заголовок = Українці у вільному світі |посилання =  | місце = {{comment|Джерсі-Сіті|Джерсі-Сіті}} |видавництво = |рік = 1954 |сторінок = |сторінки = | isbn= |ref =Мельников Ф. }}
* {{книга |автор =Радіон, Ст.  |заголовок =Коротка бібліографія україніки австраліяни  | місце = {{comment|Спрингвайл (Мельборн)|Спрингвайл}} |видавництво =Спадщина |рік =1997 |сторінок =128 |серія =Ukrainica Australiana | isbn= |ref = Радіон Ст. }}
* {{книга |автор =  |заголовок =Українці Австралії: Енциклопедичний довідник |посилання =http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/8518/file.pdf |том= |відповідальний = ред. В. Шумський, М. Шумський |місце = {{comment|Сідней|Сідней}} |видавництво = [[Вільна думка]]  |рік = 2001 |сторінок =672 |сторінки = | isbn= 0-908168-11-Х |ref =Українці Австралії }}

* {{ref-en}} {{книга |автор = Suzane Romaine (ed)  |заголовок = Language in Australia |посилання =  | місце = {{comment|Cambridge|Кембридж}} |видавництво = [[Cambridge University Press]] |рік = 1991 |сторінок = |сторінки = | isbn= 0-521-33983-9 |ref = Suzane Romaine (ed) }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = Jupp, James |заголовок =The Australian people: an encyclopedia of the nation, its people, and their origins |посилання =  | місце = {{comment|Cambridge|Кембридж}} |видавництво = [[Cambridge University Press]] |рік = 2001 |сторінок = |сторінки = | isbn= 978-0-521-80789-0 |ref = Jupp, James }}

* {{ref-ru}} {{книга |автор =  |заголовок =Народы Австралии и Океании |посилання = |том= |відповідальний = Под ред. С. А. Токарева и С. П. Толстова |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = |рік =1956 |сторінок = |сторінки = | isbn= |ref = Токарев С. А. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор =  |заголовок =Очерки общей этнографии |том= |відповідальний = Под. ред. С. П. Толстова, М. Г. Левина, Н. Н, Чебоксарова |посилання =  |місце = {{comment|М.|Москва}} |видавництво = |рік =1957 |сторінок = |сторінки = | isbn= |ref = Толстов С. П. }}

=== Культура ===
* {{Стаття |автор= Петриковська А. |назва= Австралійська проза |посилання= |відповідальний= |видання= «[[Всесвіт (журнал)|Всесвіт»]] |тип= журнал |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = |рік= 1958 |місяць= |том= |випуск= 6 |номер= |сторінки= |issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}

* {{ref-en}} {{книга |автор = Goad, Philip and Julie Willis (eds.) |заголовок = The Encyclopedia of Australian Architecture |посилання =  | місце = {{comment|Port Melbourne|Мельбурн}} |видавництво = [[Cambridge University Press]] |рік =2011 |сторінок = |сторінки = | isbn= 978-0-521-88857-8 |ref =Goad and Willis }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = Hunt H. |заголовок =The making of Australian theatre |посилання =  | місце = {{comment|Melb.|Мельбурн}} |видавництво = |рік = 1960 |сторінок = |сторінки = | isbn= |ref =Hunt H. }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = Kardoss J. |заголовок =Theatre arts in Australia |посилання =  | місце = {{comment|Sydney|Сідней}} |видавництво = |рік = 1960 |сторінок = |сторінки = | isbn= |ref = Kardoss J. }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = [[Алан Маклеод Маккалох|Alan McCulloch]]  |заголовок = Golden Age of Australian Painting: Impressionism and the Heidelberg School |посилання =  | місце = {{comment|Melbourne|Мельбурн}} |видавництво = Lansdowne Press |рік = 1969 |сторінок = 196 |сторінки = | isbn= 978-0701800109 |ref = Alan McCulloch }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = McGuire P. |заголовок =The Australian theatre |посилання =  | місце = {{comment|Melb.|Мельбурн}} |видавництво = |рік = 1948 |сторінок = |сторінки = | isbn= |ref =McGuire P. }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = Smith, Bernard; Smith, Terry |заголовок =Australian painting 1788–1990 |посилання =  | місце = {{comment|Melbourne|Мельбурн}} |видавництво = [[Oxford University Press]] |рік = 1991 |сторінок = |сторінки = | isbn= 978-0-19-554901-0 |ref = Smith and Smith }}
* {{ref-en}} {{книга |автор = Teo, Hsu-Ming; White, Richard |заголовок = Cultural history in Australia |посилання =  | місце = {{comment|Sydney|Сідней}} |видавництво = [[Університет Нового Південного Уельсу|University of New South Wales Press]] |рік = 2003 |сторінок = |сторінки = | isbn= 978-0-86840-589-6 |ref = Teo and White }}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема      = Австралія
|Портал     = Австралія
|Вікідані    = Q408
|Вікісловник  = Австралія
|Вікіпідручник = Австралія
|Вікіцитати   = Австралія
|Вікіджерела  = Австралія
|Вікісховище  = Australia
|Вікіновини   = Австралія
|Вікімандри   = Австралія
|Проект     = Австралія
}}
* [https://vue.gov.ua/Австралія Австралія] // [[ВУЕ]]
* {{Wikiatlas|Australia}}
* {{osmrelation-inline|80500}}
* {{Cite web 2 |url= http://www.lib.utexas.edu/maps/australia.html |title= Карти Австралії |author= |website= [[Бібліотека Перрі – Кастанеди|Perry–Castañeda Library]] Map Collection  |date= |accessdate= 21 листопада 2017 року |lang= en |showlang = 1 |ref = }}
* {{Cite web 2 |date=2019 |url=http://australia.at.ua/ |title=Австралія — Австралійський Союз  |publisher= сайт про Австралію |website=australia.at.ua |accessdate=12 лютого 2019 року |archiveurl=http://web.archive.org/web/20190212214516/http://australia.at.ua/ |deadlink= |archivedate=12 лютого 2019 року |lang=uk |showlang = 1 |quote= |ref = australia.at.ua }}
* {{Cite web 2 |headingon= yes  |date= |url=http://geograf.at.ua/index/0-57 |title=Австралія&nbsp;— фізико-географічна та соціоекономічна характеристика  |publisher=неофіційний сайт Географічного факультету Львівського національного університету |website=geograf.at.ua |accessdate=12 лютого 2019 року |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170805231821/http://geograf.at.ua/index/0-57 |deadlink= |archivedate=12 лютого 2019 року |lang=uk |showlang = 1 |quote= |ref =geograf.at.ua }}

* {{cite web 2 |url = https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/as.html |title = Australia |work = [[Всесвітня книга фактів|The World Factbook]] |publisher = {{comment|Washington, D.C.|Вашингтон, округ Колумбія}} : [[Центральне розвідувальне управління|Central Intelligence Agency]] |date = 2017 |language = en |showlang = 1 |issn = 1553-8133 |accessdate = 21 лютого 2019 року |ref = Australia }}
* {{cite web 2 |url =https://www.cia.gov/library/publications/resources/world-leaders-1/AS.html |title = Australia |work = Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments |publisher = {{comment|Washington, D.C.|Вашингтон, округ Колумбія}} : [[Центральне розвідувальне управління|Central Intelligence Agency]] |date = 2017 |lang= en |showlang = 1 |issn = |accessdate = 21 лютого 2019 року |ref = World Leaders }}&nbsp;— склад чинного австралійського уряду.

* {{Cite web 2 |url= http://www.vokrugsveta.ru/encyclopedia/index.php?title=Австралия |title= Добірка публікацій про Австралію |author= |website= «[[Вокруг света]]»  |date= |accessdate= 21 лютого 2019 року |lang= ru |showlang = 1 |ref = }}

{{Австралія в темах}}
{{Navboxes
| state = collapsed
| list =
{{Австралійський Союз}}
{{Країни Австралії і Океанії}}
{{Англомовні країни}}
{{Королівства Співдружності}}
{{Співдружність націй}}
{{Велика двадцятка}}
{{АСЕАН}}
{{ОЕСР}}
{{АТЕС}}
{{ФТО}}
{{Країни, що визнали Голодомор геноцидом}}
}}
{{Бібліоінформація}}
{{Портали|Австралія|Географія|Історія|Політологія|Економіка|Демографія|Культура}}

[[Категорія:Австралія| ]]
[[Категорія:Конституційні монархії]]
[[Категорія:Держави-члени Співдружності Націй]]
[[Категорія:Англомовні країни і території]]
[[Категорія:Федеративні держави]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]