Автомат Мілі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
м (Категоризація)
Немає опису редагування
Мітки: Скасовано Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
Рядок 20: Рядок 20:
== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Автомат Мура]]
* [[Автомат Мура]]
*[[Цифровий організм]]


== Зноски ==
== Зноски ==

Версія за 21:35, 6 червня 2021

Діаграма станів для простого автомата Мілі, з одним входом та одним виходом. Кожен перехід відмічений вхідним (червоний) та вихідним (синій) символами. Автомат починає роботу в стані Si. (В цьому прикладі автомат дає на виході XOR, двох останніх вхідних символів, тобто одиничку, якщо останній вхідний символ відрізнявся від попереднього він виводить одиничку. Складніші автомати Мілі можуть мати багато входів та багато виходів.

Автомат Мілі — скінченний автомат чиї вихідні символи визначаються його станом, та символами на вході (на відміну від автомату Мура вихідні символи якого визначаються тільки його станом). На ребрах в діаграмі станів позначають вхідні та вихідні символи (а в автоматі Мура вихідні символи позначають на вершинах).

Автомат Мілі названий на честь Джорджа Мілі, який представив ідею в роботі 1955 року, «A Method for Synthesizing Sequential Circuits.»[1]

Автомат Мілі може бути примітивною математичною моделлю шифрувальної машини. Якщо взяти за вхідний та вихідний алфавіти наприклад символи латинки, то можна сконструювати автомат Мілі, який буде для кожного вхідного рядка давати на виході зашифровану послідовність. Тим не менш, хоча його й можна використати для опису наприклад шифрувальної машини Енігма, діаграма станів буде занадто складною для конструювання відповідного автомата.

Формальне означення

Автомат Мілі це шестірка, (S, S0, X, Y, T, G), що складається з:

  • скінченної множини станів (S)
  • початкового (ініціального) стану S0 який є елементом (S)
  • вхідного алфавіту (X)
  • вихідного алфавіту (Y)
  • функції переходів (T : S × X → S) що відображує пару стан, вхідний символ, на інший стан в який здійснюється перехід за цим символом.
  • функції виходів (G : S × X → Y), яка відображає пари стан, вхідний символ, у вихідні символи.

В деяких формулювання функції переходів та виходів об'єднують в одну (T : S × X → S × Y).

Див. також

Зноски

  1. Mealy, George H. (September 1955). A Method for Synthesizing Sequential Circuits. Bell Systems Technical Journal 34: 1045–1079. 

Посилання

  • Mealy, George H. (1955). A Method to Synthesizing Sequential Circuits. Bell Systems Technical Journal. с. 1045–1079. 
  • Roth, Charles H., Jr. (2004). Fundamentals of Logic Design. Thomson-Engineering. с. 364–367. ISBN 0534378048.