Відмінності між версіями «Азотний тетраоксид»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(дрібна вичитка)
м
Рядок 15: Рядок 15:
 
| формула = N<sub>2</sub>O<sub>4</sub>
 
| формула = N<sub>2</sub>O<sub>4</sub>
 
| молярна_маса = 92,011
 
| молярна_маса = 92,011
| зовнішній_вигляд = газ
+
| зовнішній_вигляд = летка рідина
 
| густина =
 
| густина =
 
| температура_плавлення = -11,2
 
| температура_плавлення = -11,2
Рядок 27: Рядок 27:
 
}}
 
}}
   
'''Тетроксид диазоту''' (Азотний тетроксид, АТ, '''«аміл»'''<ref name=amyl>Насправді, аміл&nbsp;— алкільний радикал «C<sub>5</sub>H<sub>11</sub>—», назва «аміл»&nbsp;— кодове ім'я АТ у військових ракетників</ref>) — зріджений [[діоксид азоту]], який складається переважно з [[Димер (хімія)|димеру]] N<sub>2</sub>O<sub>4</sub>. Жовтувато-коричнева летка [[рідина]] з їдким [[запах]]ом, [[колір]] зумовлений домішкою діоксиду азоту. Температура кипіння при атмосферному тиску +21,15&nbsp;°C, кристалізації −11&nbsp;°С. [[Кристал]]и при температурах нижче −12&nbsp;°С безбарвні.
+
'''Тетроксид диазоту''' (Азотний тетроксид, АТ, '''«аміл»'''<ref name=amyl>Насправді, аміл&nbsp;— алкільний радикал «C<sub>5</sub>H<sub>11</sub>—», назва «аміл»&nbsp;— кодове ім'я АТ у військових ракетників</ref>)&nbsp;— зріджений [[діоксид азоту]], який складається переважно з [[Димер (хімія)|димеру]] N<sub>2</sub>O<sub>4</sub>. Жовтувато-коричнева летка рідина з їдким запахом, колір зумовлений домішкою діоксиду азоту. Температура кипіння при атмосферному тиску +21,15&nbsp;°C, кристалізації −11&nbsp;°С. [[Кристал]]и при температурах нижче −12&nbsp;°С безбарвні.
   
 
== Властивості ==
 
== Властивості ==
За [[Нормальні умови|нормальних умов]] тетроксид азоту перебуває в рівновазі з [[діоксид азоту|діоксидом азоту]]: N<sub>2</sub>O<sub>4</sub> ⇄ 2NO<sub>2</sub> (∆H&nbsp;>&nbsp;0), при нагріванні повністю [[Дисоціація|дисоціює]] до [[оксид азоту(IV)|діоксиду азоту]]. Склад суміші залежить від температури і тиску. Зі зростанням температури рівновага зміщується до діоксиду азоту&nbsp;— окисник набуває бурого кольору. При зростанні тиску при постійній температурі [[ступінь дисоціації]] N<sub>2</sub>O<sub>4</sub> зменшується, практично повністю дисоціює при 140&nbsp;°C.
+
За [[Нормальні умови|нормальних умов]] тетроксид азоту перебуває в рівновазі з [[діоксид азоту|діоксидом азоту]]: N<sub>2</sub>O<sub>4</sub> ⇄ 2NO<sub>2</sub> (∆H&nbsp;>&nbsp;0), при нагріванні повністю [[Електролітична дисоціація|дисоціює]] до [[оксид азоту(IV)|діоксиду азоту]]. Склад суміші залежить від температури і тиску. Зі зростанням температури рівновага зміщується до діоксиду азоту&nbsp;— окисник набуває бурого кольору. При зростанні тиску при постійній температурі [[ступінь дисоціації]] N<sub>2</sub>O<sub>4</sub> зменшується, практично повністю дисоціює при 140&nbsp;°C.
   
Реагує з [[Вода|водою]] утворюючи суміш [[Азотна кислота|азотної]] і [[Азотиста кислота|азотистої]] [[Кислота|кислот]]: 2NO<sub>2</sub> + H<sub>2</sub>O = HNO<sub>3</sub> + HNO<sub>2</sub>
+
Реагує з [[Вода|водою]] утворюючи суміш [[нітратна кислота|нітратної]] і [[Нітритна кислота|нітритної]] [[Кислоти|кислот]]:
  +
: 2NO<sub>2</sub> + H<sub>2</sub>O = HNO<sub>3</sub> + HNO<sub>2</sub>
   
 
Сильний [[окисник]], високотоксичний і [[Корозія|корозійний]]. Суміші з [[Органічні речовини|органічними речовинами]] вибухонебезпечні.
 
Сильний [[окисник]], високотоксичний і [[Корозія|корозійний]]. Суміші з [[Органічні речовини|органічними речовинами]] вибухонебезпечні.
Рядок 41: Рядок 42:
 
В [[Ракетний двигун|ракетних двигунах]] використовується в парі з паливами на основі похідних [[гідразин]]у ([[метилгідразин]]ом, [[Несиметричний диметилгідразин|несиметричним диметилгідразином]]).
 
В [[Ракетний двигун|ракетних двигунах]] використовується в парі з паливами на основі похідних [[гідразин]]у ([[метилгідразин]]ом, [[Несиметричний диметилгідразин|несиметричним диметилгідразином]]).
   
Раніше використовувався розчиненим в [[Азотна кислота|азотній кислоті]], через високу температуру переходу в твердий стан. Зокрема, в українських [[Ракета-носій|РН]] «[[Циклон (ракета-носій)|Циклон]]»; російських «[[Космос (ракета-носій)|Космос]]», (у вигляді [[АК-27І]]), «[[Протон (ракета-носій)|Протон]]»; американських&nbsp;— родини «[[Титан (ракета-носій)|Титан]]»; французьких&nbsp;— родини «[[Аріан (ракета-носій)|Аріан]]»; в рушійних установках [[Пілотований космічний апарат|пілотованих кораблів]], [[Штучний супутник|супутників]], [[Орбітальна станція|орбітальних]] і [[Автоматична міжпланетна станція|міжпланетних станцій]]. Другий за частотою використання окисник палива після рідкого кисню.
+
Раніше використовувався розчиненим в [[нітратна кислота|нітратій кислоті]], через високу температуру переходу в твердий стан. Зокрема, в українських [[Ракета-носій|РН]] «[[Циклон (ракета-носій)|Циклон]]»; російських «[[Космос (ракета-носій)|Космос]]», (у вигляді [[АК-27І]]), «[[Протон (ракета-носій)|Протон]]»; американських&nbsp;— родини «[[Титан (ракета-носій)|Титан]]»; французьких&nbsp;— родини «[[Аріан (ракета-носій)|Аріан]]»; в рушійних установках [[Пілотований космічний апарат|пілотованих кораблів]], [[Штучний супутник|супутників]], [[Орбітальна станція|орбітальних]] і [[Автоматична міжпланетна станція|міжпланетних станцій]]. Другий за частотою використання окисник палива після рідкого кисню.
   
В парі з [[гідразин#Ракетне паливо|алкілгідразинами]] утворює паливну пару, що самозаймається, з періодом затримки запалювання біля 0,003 с.
+
В парі з [[гідразин#Ракетне паливо|алкілгідразинами]] утворює паливну пару, що самозаймається, з періодом затримки запалювання близько 0,003 с.
   
 
== Зберігання ==
 
== Зберігання ==
 
В [[резервуар]]ах з [[легована сталь|легованої сталі]] або [[алюміній|алюмінію]] об'ємом до 100 м³. Резервуари обладнують зливно-наливними трубами, [[запобіжний клапан|запобіжними клапанами]], [[манометр]]ами і [[рівнемір]]ами. Оскільки інтервал рідкого стану (262…294,3 [[Кельвін (одиниця)|К]]) дуже малий, резервуари розміщують в заглиблених приміщеннях, де підтримується температура 268…288 К.
 
В [[резервуар]]ах з [[легована сталь|легованої сталі]] або [[алюміній|алюмінію]] об'ємом до 100 м³. Резервуари обладнують зливно-наливними трубами, [[запобіжний клапан|запобіжними клапанами]], [[манометр]]ами і [[рівнемір]]ами. Оскільки інтервал рідкого стану (262…294,3 [[Кельвін (одиниця)|К]]) дуже малий, резервуари розміщують в заглиблених приміщеннях, де підтримується температура 268…288 К.
   
Особливістю зберігання є насичення компоненту азотом або повітрям і підтримання в резервуарі підвищеного тиску 0,15&nbsp;— 0,22 [[Паскаль (одиниця)|МПа]], для запобігання потрапляння в окисник з атмосфери вологи і забруднюючих речовин, а також для зменшення часу насичення газами при заправці [[ампулізація ракет|ампульованих ракет]]. Заправлені ракети також перебувають під трохи вищим тиском, щоб уникнути [[Кавітація|кавітації]] в [[турбонасосний агрегат|турбонасосному агрегаті]] (ТНА) при роботі [[рушійна установка|рушійної установки]].
+
Особливістю зберігання є насичення компоненту азотом або повітрям і підтримання в резервуарі підвищеного тиску 0,15—0,22 [[Паскаль (одиниця)|МПа]], для запобігання потрапляння в окисник з атмосфери вологи і забруднюючих речовин, а також для зменшення часу насичення газами при заправці [[ампулізація ракет|ампульованих ракет]]. Заправлені ракети також перебувають під трохи вищим тиском, щоб уникнути [[Кавітація|кавітації]] в [[турбонасосний агрегат|турбонасосному агрегаті]] (ТНА) при роботі [[рушійна установка|рушійної установки]].
   
 
== Транспортування ==
 
== Транспортування ==
 
Для транспортування використовуються спеціальні цистерни з ізоляцією і системою трубопроводів, в яку залежно від температури зовнішнього повітря подають теплу воду або охолоджувальний розчин.
 
Для транспортування використовуються спеціальні цистерни з ізоляцією і системою трубопроводів, в яку залежно від температури зовнішнього повітря подають теплу воду або охолоджувальний розчин.
   
Транспортується під надлишковим тиском 0,1…0,15 МПа. Використовуються залізничні цистерни ємністю біля 40 [[м³]], автоцистерни&nbsp;— 30…60 м³. Залізничні й автомобільні цистерни обладнані зливно-наливними трубами, запобіжними клапанами, манометрами і рівнемірами.
+
Транспортується під надлишковим тиском 0,1…0,15 МПа. Використовуються залізничні цистерни ємністю близько 40 [[м³]], автоцистерни&nbsp;— 30…60 м³. Залізничні й автомобільні цистерни обладнані зливно-наливними трубами, запобіжними клапанами, манометрами і рівнемірами.
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
Рядок 61: Рядок 62:
 
{{примітки}}
 
{{примітки}}
   
[[Категорія:Сполуки азоту]]
+
[[Категорія:Оксиди азоту]]
 
[[Категорія:Ракетне паливо]]
 
[[Категорія:Ракетне паливо]]

Версія за 17:57, 17 грудня 2014

Тетроксид диазоту
Dinitrogen-tetroxide-3D-vdW.png
Систематична назва азотний тетроксид
Ідентифікатори
Номер CAS 10544-72-6
Номер EINECS 234-126-4
ChEBI 29803
RTECS QW9800000
SMILES [N+](=O)([N+](=O)[O-])[O-][1]
InChI 1S/N2O4/c3-1(4)2(5)6
Номер Гмеліна 2249
Властивості
Молекулярна формула N2O4
Молярна маса 92,011
Зовнішній вигляд летка рідина
Тпл -11,2
Ткип 21,1
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Тетроксид диазоту (Азотний тетроксид, АТ, «аміл»[2]) — зріджений діоксид азоту, який складається переважно з димеру N2O4. Жовтувато-коричнева летка рідина з їдким запахом, колір зумовлений домішкою діоксиду азоту. Температура кипіння при атмосферному тиску +21,15 °C, кристалізації −11 °С. Кристали при температурах нижче −12 °С безбарвні.

Властивості

За нормальних умов тетроксид азоту перебуває в рівновазі з діоксидом азоту: N2O4 ⇄ 2NO2 (∆H > 0), при нагріванні повністю дисоціює до діоксиду азоту. Склад суміші залежить від температури і тиску. Зі зростанням температури рівновага зміщується до діоксиду азоту — окисник набуває бурого кольору. При зростанні тиску при постійній температурі ступінь дисоціації N2O4 зменшується, практично повністю дисоціює при 140 °C.

Реагує з водою утворюючи суміш нітратної і нітритної кислот:

2NO2 + H2O = HNO3 + HNO2

Сильний окисник, високотоксичний і корозійний. Суміші з органічними речовинами вибухонебезпечні.

Використання

Широко використовується в ракетній техніці як висококиплячий (некріогенний) окисник ракетного палива.

В ракетних двигунах використовується в парі з паливами на основі похідних гідразину (метилгідразином, несиметричним диметилгідразином).

Раніше використовувався розчиненим в нітратій кислоті, через високу температуру переходу в твердий стан. Зокрема, в українських РН «Циклон»; російських «Космос», (у вигляді АК-27І), «Протон»; американських — родини «Титан»; французьких — родини «Аріан»; в рушійних установках пілотованих кораблів, супутників, орбітальних і міжпланетних станцій. Другий за частотою використання окисник палива після рідкого кисню.

В парі з алкілгідразинами утворює паливну пару, що самозаймається, з періодом затримки запалювання близько 0,003 с.

Зберігання

В резервуарах з легованої сталі або алюмінію об'ємом до 100 м³. Резервуари обладнують зливно-наливними трубами, запобіжними клапанами, манометрами і рівнемірами. Оскільки інтервал рідкого стану (262…294,3 К) дуже малий, резервуари розміщують в заглиблених приміщеннях, де підтримується температура 268…288 К.

Особливістю зберігання є насичення компоненту азотом або повітрям і підтримання в резервуарі підвищеного тиску 0,15—0,22 МПа, для запобігання потрапляння в окисник з атмосфери вологи і забруднюючих речовин, а також для зменшення часу насичення газами при заправці ампульованих ракет. Заправлені ракети також перебувають під трохи вищим тиском, щоб уникнути кавітації в турбонасосному агрегаті (ТНА) при роботі рушійної установки.

Транспортування

Для транспортування використовуються спеціальні цистерни з ізоляцією і системою трубопроводів, в яку залежно від температури зовнішнього повітря подають теплу воду або охолоджувальний розчин.

Транспортується під надлишковим тиском 0,1…0,15 МПа. Використовуються залізничні цистерни ємністю близько 40 м³, автоцистерни — 30…60 м³. Залізничні й автомобільні цистерни обладнані зливно-наливними трубами, запобіжними клапанами, манометрами і рівнемірами.

Посилання

Примітки

  1. Dinitrogen tetroxide
  2. Насправді, аміл — алкільний радикал «C5H11—», назва «аміл» — кодове ім'я АТ у військових ракетників