Відмінності між версіями «Азотний тетраоксид»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (r2.7.2+) (робот додав: fa:دی‌نیتروژن تترااکسید)
м
 
(Не показані 15 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Речовина
 
{{Речовина
| назва = Тетроксид диазоту
+
| назва =
  +
| інші_назви = динітроген тетраоксид
| альтернативна_назва =
 
 
| зображення = Dinitrogen-tetroxide-3D-vdW.png
 
| зображення = Dinitrogen-tetroxide-3D-vdW.png
 
| зображення2 =
 
| зображення2 =
| систематична_назва = азотний тетроксид
+
| систематична_назва =
 
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
 
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
 
| абревіатури =
 
| абревіатури =
| номер_CAS = [10544-72-6]
+
| номер_CAS = 10544-72-6
 
| PubChem =
 
| PubChem =
 
| назва_MeSH =
 
| назва_MeSH =
Рядок 14: Рядок 14:
 
| поле2 = {{Речовина Властивості
 
| поле2 = {{Речовина Властивості
 
| формула = N<sub>2</sub>O<sub>4</sub>
 
| формула = N<sub>2</sub>O<sub>4</sub>
| молярна_маса = 92,011
+
| молярна_маса = 92,011 г/моль
| зовнішній_вигляд = газ
+
| зовнішній_вигляд = летка рідина
 
| густина =
 
| густина =
| температура_плавлення = -11,2
+
| температура_плавлення = -11,2&nbsp;°C
| температура_кипіння = 21,1
+
| температура_кипіння = 21,1&nbsp;°C
 
| розчинність =
 
| розчинність =
| розчинник =
+
| розчинність1 =
  +
| розчинник1 =
 
| pKa =
 
| pKa =
 
| ізоелектрична_точка =
 
| ізоелектрична_точка =
 
}}
 
}}
 
}}
 
}}
  +
{{About|оксид азоту складу N<sub>2</sub>O<sub>4</sub>|інші сполуки цього ряду|Оксиди азоту}}
  +
'''Те́трокси́д діазо́ту''', азо́тний тетрокси́д (АТ, «аміл»<ref name=amyl>Насправді, аміл&nbsp;— алкільний радикал «C<sub>5</sub>H<sub>11</sub>-», назва «аміл»&nbsp;— кодове ім'я АТ у військових ракетників</ref>)&nbsp;— неорганічна сполука складу [[Нітроген|N]]<sub>2</sub>[[Оксиген|O]]<sub>4</sub>. Тетроксид утворюється при зрідженні та наступній [[димер (хімія)|димеризації]] оксиду [[оксид азоту(IV)|NO<sub>2</sub>]].
   
'''Тетроксид диазоту''' (Азотний тетроксид, АТ, '''«аміл»'''<ref name=amyl>Насправді, аміл&nbsp;— алкільний радикал «C<sub>5</sub>H<sub>11</sub>—», назва «аміл»&nbsp;— кодове ім'я АТ у військових ракетників</ref>) — зріджений [[діоксид азоту]], який складається переважно з [[Димер (хімія)|димеру]] N<sub>2</sub>O<sub>4</sub>. Жовтувато-коричнева летка [[рідина]] з їдким [[запах]]ом, [[колір]] зумовлений домішкою діоксиду азоту. Температура кипіння при атмосферному тиску +21,15&nbsp;°C, кристалізації −11&nbsp;°С. [[Кристал]]и при температурах нижче −12&nbsp;°С не мають кольору.
+
Являє собою жовтувато-коричневу летку рідину з їдким запахом; колір зумовлений домішкою діоксиду азоту. Температура кипіння при атмосферному тиску складає 21,15&nbsp;°C, кристалізації −11&nbsp;°С. [[Кристал]]и при температурах нижче −12&nbsp;°С безбарвні.
   
  +
== Хімічні властивості ==
== Властивості ==
 
За [[Нормальні умови|нормальних умов]] тетроксид азоту перебуває в рівновазі з [[діоксид азоту|діоксидом азоту]]: N<sub>2</sub>O<sub>4</sub> ↔ 2NO<sub>2</sub>+ ∆H, при нагріванні повністю [[Дисоціація|дисоціює]] до [[діоксиду азоту]]. Склад суміші залежить від температури і тиску. Зі зростанням температури рівновага зміщується до диоксиду азоту&nbsp;— окисник набуває [[Бурий колір|бурого]] кольору. При зростанні тиску при постійній температурі [[ступінь дисоціації]] N<sub>2</sub>O<sub>4</sub> зменшується, практично повністю дисоціює при 140&nbsp;°C.
+
За [[Нормальні умови|нормальних умов]] тетроксид азоту перебуває в рівновазі з [[діоксид азоту|діоксидом азоту]]:
  +
: <math>\mathrm{ N_2O_4 \rightleftarrows 2NO_2 }</math>; ΔH>O
   
  +
При нагріванні повністю [[Дисоціація (хімія)|дисоціює]] до [[оксид азоту(IV)|діоксиду азоту]]. Склад суміші залежить від температури і тиску. Зі зростанням температури рівновага зміщується до діоксиду азоту&nbsp;— окисник набуває бурого кольору. При зростанні тиску при постійній температурі [[ступінь дисоціації]] N<sub>2</sub>O<sub>4</sub> зменшується, практично повністю дисоціює при 140&nbsp;°C.
Реагує з [[Вода|водою]] утворюючи суміш [[Азотна кислота|азотної]] і [[Азотиста кислота|азотистої]] [[Кислота|кислот]]: 2NO<sub>2</sub> + H<sub>2</sub>O = HNO<sub>3</sub> + HNO<sub>2</sub>
 
  +
 
Реагує з [[Вода|водою]] утворюючи суміш [[нітратна кислота|нітратної]] і [[Нітритна кислота|нітритної]] [[Кислоти|кислот]]:
  +
: <math>\mathrm{ 2NO_2 + H_2O \rightarrow HNO_3 + HNO_2}</math>
   
 
Сильний [[окисник]], високотоксичний і [[Корозія|корозійний]]. Суміші з [[Органічні речовини|органічними речовинами]] вибухонебезпечні.
 
Сильний [[окисник]], високотоксичний і [[Корозія|корозійний]]. Суміші з [[Органічні речовини|органічними речовинами]] вибухонебезпечні.
Рядок 40: Рядок 47:
 
В [[Ракетний двигун|ракетних двигунах]] використовується в парі з паливами на основі похідних [[гідразин]]у ([[метилгідразин]]ом, [[Несиметричний диметилгідразин|несиметричним диметилгідразином]]).
 
В [[Ракетний двигун|ракетних двигунах]] використовується в парі з паливами на основі похідних [[гідразин]]у ([[метилгідразин]]ом, [[Несиметричний диметилгідразин|несиметричним диметилгідразином]]).
   
Раніше використовувався розчиненим в [[Азотна кислота|азотній кислоті]], через високу температуру переходу в твердий стан. Зокрема, в російських [[Ракета-носій|РН]] «[[Космос (ракета-носій)|Космос]]», «[[Циклон (ракета-носій)|Циклон]]» (у вигляді [[АК-27І]]), «[[Протон (ракета-носій)|Протон]]»; американських&nbsp;— родини «[[Титан (ракета-носій)|Титан]]»; французьких&nbsp;— родини «[[Аріан (ракета-носій)|Аріан]]»; в рушійних установках [[Пілотований космічний апарат|пілотованих кораблів]], [[Штучний супутник|супутників]], [[Орбітальна станція|орбітальних]] і [[Автоматична міжпланетна станція|міжпланетних станцій]]. Другий за частотою використання після рідкого кисню.
+
Раніше використовувався розчиненим в [[нітратна кислота|нітратій кислоті]], через високу температуру переходу в твердий стан. Зокрема, в українських [[Ракета-носій|РН]] «[[Циклон (ракета-носій)|Циклон]]»; російських «[[Космос (ракета-носій)|Космос]]», (у вигляді [[АК-27І]]), «[[Протон (ракета-носій)|Протон]]»; американських&nbsp;— родини «[[Титан (ракета-носій)|Титан]]»; французьких&nbsp;— родини «[[Аріан (ракета-носій)|Аріан]]»; в рушійних установках [[Пілотований космічний апарат|пілотованих кораблів]], [[Штучний супутник|супутників]], [[Орбітальна станція|орбітальних]] і [[Автоматична міжпланетна станція|міжпланетних станцій]]. Другий за частотою використання окисник палива після рідкого кисню.
   
В парі з [[алкігідразин]]ами утворює паливну пару, що самозагорається, з періодом затримки запалювання біля 0,003 с.
+
В парі з [[гідразин#Ракетне паливо|алкілгідразинами]] утворює паливну пару, що самозаймається, з періодом затримки запалювання близько 0,003 с.
   
 
== Зберігання ==
 
== Зберігання ==
В [[резервуар]]ах з [[легована сталь|легованої сталі]] або [[алюміній|алюмінію]] об'ємом до 100 м³. Резервуари обладнують зливно-наливними трубами, [[запобіжний клапан|запобіжними клапанами]], [[манометр]]ами і [[рівнемір]]ами. Оскільки інтервал рідкого стану (262…294,3 [[Кельвін (одиниця)|К]]) дуже малий, резервуари розміщують в заглиблених приміщеннях, де підтримується температура 268…288 К.
+
В [[резервуар]]ах з [[легована сталь|легованої сталі]] або [[алюміній|алюмінію]] об'ємом до 100 м³. Резервуари обладнують зливно-наливними трубами, [[запобіжний клапан|запобіжними клапанами]], [[манометр]]ами і [[рівнемір]]ами. Оскільки інтервал рідкого стану (262–294,3 [[Кельвін (одиниця)|°К]]) дуже малий, резервуари розміщують в заглиблених приміщеннях, де підтримується температура 268…288 К.
   
Особливістю зберігання є насичення компоненту азотом або повітрям і підтримання в резервуарі підвищеного тиску 0,15&nbsp;— 0,22 [[Мега|М]][[Па]], для запобігання потрапляння в окисник з атмосфери вологи і забруднюючих речовин, а також для зменшення часу насичення газами при заправці [[ампулізація ракет|ампульованих ракет]]. Заправлені ракети також перебувають під трохи вищим тиском, щоб уникнути [[Кавітація|кавітації]] в [[турбонасосний агрегат|турбонасосному агрегаті]] (ТНА) при роботі [[рушійна установка|рушійної установки]].
+
Особливістю зберігання є насичення компоненту азотом або повітрям і підтримання в резервуарі підвищеного тиску 0,15—0,22 [[Паскаль (одиниця)|МПа]], для запобігання потрапляння в окисник з атмосфери вологи і забруднюючих речовин, а також для зменшення часу насичення газами при заправці [[ампулізація ракет|ампульованих ракет]]. Заправлені ракети також перебувають під трохи вищим тиском, щоб уникнути [[Кавітація|кавітації]] в [[турбонасосний агрегат|турбонасосному агрегаті]] (ТНА) при роботі [[рушійна установка|рушійної установки]].
   
== Транспортування АТ ==
+
== Транспортування ==
 
Для транспортування використовуються спеціальні цистерни з ізоляцією і системою трубопроводів, в яку залежно від температури зовнішнього повітря подають теплу воду або охолоджувальний розчин.
 
Для транспортування використовуються спеціальні цистерни з ізоляцією і системою трубопроводів, в яку залежно від температури зовнішнього повітря подають теплу воду або охолоджувальний розчин.
   
Транспортується під надлишковим тиском 0.1…0.15 МПа. Використовуються залізничні цистерни ємністю біля 40 [[м³]], автоцистерни&nbsp;— 30…60 м³. Залізничні й автомобільні цистерни обладнані зливно-наливними трубами, запобіжними клапанами, манометрами і рівнемірами.
+
Транспортується під надлишковим тиском 0,1—0,15 МПа. Використовуються залізничні цистерни ємністю близько 40 м³, автоцистерни&nbsp;— 30—60 м³. Залізничні й автомобільні цистерни обладнані зливно-наливними трубами, запобіжними клапанами, манометрами і рівнемірами.
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
* [http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0454.html NIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards]: Азотний тетроксид
+
* [http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0454.html NIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards&nbsp;— Nitrogen Dioxide]
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{примітки}}
 
{{примітки}}
   
[[Категорія:Сполуки азоту]]
+
{{Оксиди азоту}}
[[Категорія:Ракетне паливо]]
 
   
  +
{{Refimprove}}
[[bg:Диазотен тетраоксид]]
 
  +
{{inorganic-compound-stub}}
[[da:Dinitrogentetraoxid]]
 
  +
[[Категорія:Оксиди азоту]]
[[de:Distickstofftetroxid]]
 
 
[[Категорія:Ракетне паливо]]
[[en:Dinitrogen tetroxide]]
 
[[es:Tetróxido de dinitrógeno]]
 
[[fa:دی‌نیتروژن تترااکسید]]
 
[[fi:Typpitetraoksidi]]
 
[[fr:Peroxyde d'azote]]
 
[[it:Tetraossido di diazoto]]
 
[[ja:四酸化二窒素]]
 
[[ko:사산화 이질소]]
 
[[nl:Distikstoftetraoxide]]
 
[[no:Dinitrogentetraoksid]]
 
[[pl:Tetratlenek diazotu]]
 
[[pt:Tetróxido de nitrogênio]]
 
[[ru:Тетраоксид диазота]]
 
[[simple:Dinitrogen tetroxide]]
 
[[sr:Azot tetroksid]]
 
[[sv:Dikvävetetroxid]]
 
[[zh:四氧化二氮]]
 

Поточна версія на 21:24, 26 грудня 2014

Азотний тетраоксид
Dinitrogen-tetroxide-3D-vdW.png
Інші назви динітроген тетраоксид
Ідентифікатори
Номер CAS 10544-72-6
Номер EINECS 234-126-4
ChEBI 29803
RTECS QW9800000
SMILES [N+](=O)([N+](=O)[O-])[O-][1]
InChI 1S/N2O4/c3-1(4)2(5)6
Номер Гмеліна 2249
Властивості
Молекулярна формула N2O4
Молярна маса 92,011 г/моль
Зовнішній вигляд летка рідина
Тпл -11,2 °C
Ткип 21,1 °C
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Те́трокси́д діазо́ту, азо́тний тетрокси́д (АТ, «аміл»[2]) — неорганічна сполука складу N2O4. Тетроксид утворюється при зрідженні та наступній димеризації оксиду NO2.

Являє собою жовтувато-коричневу летку рідину з їдким запахом; колір зумовлений домішкою діоксиду азоту. Температура кипіння при атмосферному тиску складає 21,15 °C, кристалізації −11 °С. Кристали при температурах нижче −12 °С безбарвні.

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

За нормальних умов тетроксид азоту перебуває в рівновазі з діоксидом азоту:

; ΔH>O

При нагріванні повністю дисоціює до діоксиду азоту. Склад суміші залежить від температури і тиску. Зі зростанням температури рівновага зміщується до діоксиду азоту — окисник набуває бурого кольору. При зростанні тиску при постійній температурі ступінь дисоціації N2O4 зменшується, практично повністю дисоціює при 140 °C.

Реагує з водою утворюючи суміш нітратної і нітритної кислот:

Сильний окисник, високотоксичний і корозійний. Суміші з органічними речовинами вибухонебезпечні.

Використання[ред. | ред. код]

Широко використовується в ракетній техніці як висококиплячий (некріогенний) окисник ракетного палива.

В ракетних двигунах використовується в парі з паливами на основі похідних гідразину (метилгідразином, несиметричним диметилгідразином).

Раніше використовувався розчиненим в нітратій кислоті, через високу температуру переходу в твердий стан. Зокрема, в українських РН «Циклон»; російських «Космос», (у вигляді АК-27І), «Протон»; американських — родини «Титан»; французьких — родини «Аріан»; в рушійних установках пілотованих кораблів, супутників, орбітальних і міжпланетних станцій. Другий за частотою використання окисник палива після рідкого кисню.

В парі з алкілгідразинами утворює паливну пару, що самозаймається, з періодом затримки запалювання близько 0,003 с.

Зберігання[ред. | ред. код]

В резервуарах з легованої сталі або алюмінію об'ємом до 100 м³. Резервуари обладнують зливно-наливними трубами, запобіжними клапанами, манометрами і рівнемірами. Оскільки інтервал рідкого стану (262–294,3 °К) дуже малий, резервуари розміщують в заглиблених приміщеннях, де підтримується температура 268…288 К.

Особливістю зберігання є насичення компоненту азотом або повітрям і підтримання в резервуарі підвищеного тиску 0,15—0,22 МПа, для запобігання потрапляння в окисник з атмосфери вологи і забруднюючих речовин, а також для зменшення часу насичення газами при заправці ампульованих ракет. Заправлені ракети також перебувають під трохи вищим тиском, щоб уникнути кавітації в турбонасосному агрегаті (ТНА) при роботі рушійної установки.

Транспортування[ред. | ред. код]

Для транспортування використовуються спеціальні цистерни з ізоляцією і системою трубопроводів, в яку залежно від температури зовнішнього повітря подають теплу воду або охолоджувальний розчин.

Транспортується під надлишковим тиском 0,1—0,15 МПа. Використовуються залізничні цистерни ємністю близько 40 м³, автоцистерни — 30—60 м³. Залізничні й автомобільні цистерни обладнані зливно-наливними трубами, запобіжними клапанами, манометрами і рівнемірами.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dinitrogen tetroxide
  2. Насправді, аміл — алкільний радикал «C5H11-», назва «аміл» — кодове ім'я АТ у військових ракетників