Айва
| Айва | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Квітки айви
| ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Cydonia oblonga Mill., 1768 | ||||||||||||||||||||||||||
 Мапа культивування айви у 2005 році | ||||||||||||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Айва́ (Cydonia oblonga) — єдиний представник роду Cydonia родини розових (трояндових) підродини яблуневих.
Назва[ред. | ред. код]
Слово «айва» запозичене з крим.-тат. або тур. [ЕСУМ І, 53]. Народні назви: айва́, пигва́, пи́ґва, піґва, а́лева, альва́, бедрянка цареградська[1], бодряна, гду́ля, гуни, гуні(я), гунна, гуня, гунь, ґду́ля, ґу́та, ґуте́й(я)[2], ґуту́ля, дуня, журави́нник, ї́ва, квіт, квітове́ де́рево, кормо́ша, косма́чка, куделя, ліма́й, квітове дерево[3].
Опис[ред. | ред. код]
Айва росте як багатостовбурний чагарник або невелике дерево до 7 м у висоту, з опушеними бруньками, черешками листя, листям і плодами. Кора молодих гілок фіалкова й волохата — пізніше коричнево-фіалкова і гладка. Листя від яйцевидних до довгастих, бл. 5 см упоперек і 10 см у довжину. І квіткове, і плодове стебла волохаті й завдовжки близько 5 мм. Поодинокі рожеві й білі квіти ростуть на кінцях коротких молодих пагонів навесні; вони від 4 до 5 сантиметрів діаметром і мають 5 пелюсток, 20 і більше тичинок. Плоди ароматні, багатосім'яні зерняткові близько 8 сантиметрів у діаметрі. Форма коливається від округлої до грушоподібної, м'якуш жовтий, розмір фруктів і розмір листя культивованих сортів може бути в багато разів більшим, ніж у диких рослин, описаного вище. Плоди зріють у кінці осені. Усі сорти самозапильні. 2n = 34. Насіння червоно-коричневе, обернено-яйцевидне, 1000 насінин мають вагу 24–45 гр. Насіння містить слиз, токсичні ціаногенні глікозиди й олію. Фрукт містить багато вітаміну С, калію, натрію, цинку, заліза, міді, марганцю і фтору, дубильні речовини, танін, органічні кислоти, пектин і багато слизу.
Поширення[ред. | ред. код]
Батьківщиною вважаються Кавказ і Середня Азія. У стародавні часи, айва поширилася від свого центру походження до країн, що межують із Гімалаями на сході й по всій Європі на захід, але цілком імовірно, що айва досягла Середземноморського регіону тільки в класичні часи (користалася римлянами). Айва має безліч застосувань і традицій, пов'язаних із нею в усьому цьому широкому діапазоні поширення.
Нині культивується в Північній та Південній Америці, Іспанії, на Балканах, Кавказі, у Нижньому Поволжі, Середній Азії, Молдові. В Україні — головним чином на півдні, а також у Закарпатті. Поширені сорти: Анжерська, Бередького, Міча врожайна, Португальська, Берегівська, Алуштинська, Бахчисарайська та інші. Квітуча айва з родини Chaenomeles культивується через її гарні червоні квіти як декоративна рослина.
Використання[ред. | ред. код]
Має гіркі, жовті, грушоподібні плоди, які використовуються для приготування консервів. Плодоносить на 3—4-й рік. Плоди тверді, кислосолодкі, терпкі, ароматні, містять 5—12% цукрів і близько 1% кислот. Споживають плоди здебільшого переробленими (варення, желе, компоти, цукати та інше). Урожайність — до 10—14 т/га. Айву використовують як підщепу для груші.
| Найбільші виробники айви, 2016 | |
|---|---|
| Країна | Тонни |
 Узбекистан |
129 467 |
 Туреччина |
126 400 |
 КНР |
111 968 |
 Іран |
74 418 |
 Марокко |
32 087 |
 Ліван |
30 376 |
 Азербайджан |
28 248 |
 Аргентина |
27 228 |
 Алжир |
12 231 |
 Сербія |
10 957 |
|
| |
Світлини[ред. | ред. код]
Деревце з плодами
Плід
Айвові драглі
Айва, плід
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Горин Т. И., Айва, 2 изд., М., 1961. (рос.)
- Mansfeld's World Database of Agricultural and Horticultural Crops (англ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.
- ↑ Борис Людмила Миколаївна — Динаміка тематичної групи лексики їжі та напоїв у буковинських говірках
- ↑ Адам Фаловський Український лексичний матеріал в allgemeines polyglottenlexicon der naturgeschichte Ф. А. Немніха з 1793–1795 років
- ↑ Statistics from: Food And Agricultural Organization of United Nations: Economic And Social Department: The Statistical Division. UN Food and Agriculture Organization Corporate Statistical Database.
