Відмінності між версіями «Айше Нана»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створено шляхом перекладу сторінки «Нана, Айше»)
(Немає відмінностей)

Версія за 09:05, 25 червня 2020

Айше Нана
тур. Ayşe Nana
Aiche nana 1958 rugantino spogliarello.jpg
Ім'я при народженні Kiash Nanah
Дата народження 10 лютого 1936(1936-02-10)[1][2]
Місце народження Стамбул, Туреччина[2]
Дата смерті 29 січня 2014(2014-01-29)
Місце смерті Рим, Італія
Громадянство Flag of Turkey.svg Туреччина
Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Професія акторка, танцівниця
Кар'єра 1951 - 1991
IMDb ID 0620705
CMNS: Айше Нана у Вікісховищі

Айше Нур Нана, більш відома як Айше Нана (турец. Ayşe Nana, справжнє ім'я Кіаш Нана, Kiash Nanah; 10 лютого 1936. Бейрут, Ліван29 січня 2014, Рим, Італія) — турецька та італійська акторка, 5 листопада 1958 року виконала стриптиз в ресторані «Ругантіно» у римському районі Трастевере. Цей танець викликав скандал у тогочасному італійському суспільстві і ліг в основу однієї з сцен фільму «Солодке життя» Федеріко Фелліні (1960).

Біографія

Народилася в багатій вірменській родині в Бейруті[3][4][5]. Артистичну кар'єру почала в 14 років, танцюючи в балеті «Шехеразада» Н. А. Римського-Корсакова[6]. Брала участь у конкурсах краси «Міс Босфор» та «Міс Бікіні». За словами Айше Нана, вона була першою жінкою в Туреччині, яка вийшла на публіку в бікіні. Була виконавицею танцю живота. До 22 років знялася в двадцяти турецьких фільмах[7]. У 1956 році вона переїхала в Париж і брала участь в шоу французького актора і композитора Жильбера Беко. Ці виступи принесли їй певну популярність.

Інцидент

В кінці 1958 року Айша Нана приїхала в Рим, в надії знятися в кінорежисера Вітторіо де Сікі. 5 листопада 1958 року вона брала участь в закритій вечірці в ресторані «Ругантіно», розташованому у затишному районі Риму Трастевере. На цій вечірці були присутні молоді актори, представники «золотої молоді» і папараці[8]. У ході вечора Айше Нана виконала імпровізований стриптиз, поступово роздягаючись на очах у гостей і в кінці танцювала майже оголеною. Присутній в «Ругантіно» фотограф Таціо Секкіаролі сфотографував запальний танець, і три дні потому його фотографії опублікувала газета l'espresso. Громадська думка тогочасної Італії було дуже консервативна. Фотографії викликали скандал. В результаті Айше Нана висунули кілька судових позовів за «неповагу до моралі» і засудили до трьох місяців тюремного ув'язнення.

Ця сцена надихнула Федеріко Фелліні на те, щоб відтворити її у своєму фільмі «Солодке життя», випущеному два роки[3].

Особисте життя

Завдяки імпровізованому стриптизу Айше Нана раптово придбала скандальну популярність. Однак ця «слава» послужила Айше Нана погану службу. Вона не змогла увійти в світ італійського кіно і ніколи не отримала ролей, про які мріяла. Вона грала в так званих спагетті-вестернах або в еротико-бурлескних комедіях. Крім того, акторка виступала з танцювальними програмами в мюзик-холах. Айше Нана також грала в театрі, але серйозного успіху не досягла[3].

Була заміжня за продюсером Серджіо Пасторе[9]. Айше Нана померла 29 січня 2014 року в лікарні Аврелія в Римі.

Фільмографія

Туреччина

  • Barbaros Hayrettin Paşa, Baha Gelenbevi (1951)
  • Cem Sultan, Münir Hayri Egeli (1951)
  • Istanbul Çiçekleri, Muammer Çubukçu (1951)
  • Aşk Besteleri, Nuri Akıncı (1952)
  • Efelerin Efesi, Şakir Sırmalı (1952)
  • Edi Ile Büdü, Şadan Kamil (1952)
  • Söz Müdafaanındır, Münir Hayri Egeli (1952)
  • Ingiliz Kemal Lawrence'e Karşı, Lütfi Ömer Akad (1952)
  • Çılgın Bakire, Seyfi Havaeri (1955), Айше Нана виступала також в якості продюсера

Європа і США

  • La castellana del Libano (La châtelaine du Liban), Richard Pottier (1956)
  • A Touch of the Sun, Gordon Parry (1956)
  • Lo sceriffo che non spara, Renato Polselli (1965)
  • A... come assassino, Angelo Dorigo (1966)
  • Giurò... e li uccise ad uno ad uno... Piluk il timido, Guido Celano (1968)
  • Due occhi per uccidere, Renato Borraccetti (1968)
  • Thompson 1880, Guido Zurli (1968)
  • Crisantemi per un branco di carogne, Sergio Pastore (1968)
  • Edipeon, Lorenzo Artale (1970)
  • Нові чудовиська В епізоді First Aid — Pronto soccorso, Маріо Монічеллі (1977)
  • Porco mondo, Sergio Bergonzelli (1978)
  • Immagini convento di un, Joe D Amato (1979)
  • Історія; П'єри, Марко Феррері (1983)
  • Цар Давид, Брюс Бересфорд (1985)
  • Strepitosamente... flop, Pierfrancesco Campanella (1991)

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б Le MondeParis: Societe Editrice Du Monde, 1944. — 364240 екз. — ISSN 0395-2037
  3. а б в Philippe Ridet (2014-02-05). Les dessous de «La Dolce Vita». https://www.lemonde.fr/ (fr). Le Mond. Процитовано 2019-02-24. 
  4. Paolo Conti (2014-01-30). Morta a 78 anni Aiché Nanà. Addio alla ballerina della Dolce vita. https://roma.corriere.it (it). Corriere Della Sera. Процитовано 2019-02-24. 
  5. Morta Aichè Nana, il suo spogliarello scandalizzò l'Italia intera. https://www.corriereadriatico.it/ (it). Corriere Adriatico. 2014-01-29. Процитовано 2019-02-24. 
  6. Yasemin Taskin (2012-12-11). Aiche Nanà: la «dolce vita»? È stata la mia maledizione (it). Rivista culturale Braille. Процитовано 2019-02-24. 
  7. Nana Aslanoğlu. http://www.sinematurk.com (tr). Sinematurk. Процитовано 2019-02-24. 
  8. Benito Carlo, Jr. (2010-04-22). How Anita Ekerberg was duped into a roman orgy (en). Modern Mechanix. Процитовано 2019-02-24. 
  9. Aïché Nana на интернет базе-данных фильмов (en). IMDb. Процитовано 2019-02-24. 

Посилання