Відмінності між версіями «Академік Вернадський»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 14: Рядок 14:
 
}}
 
}}
 
[[Файл:Vernadsky Research Base logo.svg|міні|праворуч|200пкс|Логотип станції]]
 
[[Файл:Vernadsky Research Base logo.svg|міні|праворуч|200пкс|Логотип станції]]
'''Акаде́мік Верна́дський''' (до [[1996]]&nbsp;— '''Фараде́й''' ({{lang-en|Faraday Station}}))&nbsp;— єдина [[Україна|українська]] [[Антарктида|антарктична]] станція, розташована на [[Мис Марина|мисі Марина]] острова [[Галіндез (острів)|Галіндез]] за 7&nbsp;км від західного узбережжя [[Антарктичний півострів|Антарктичного півострова]]. Вона працює цілий рік і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Заснована в [[1947]] році як [[Велика Британія|британська]] станція «Фарадей»<ref name="uk_history">{{Cite web|url=http://uac.gov.ua/vernadsky-station/station-history/ |title=Історія станції "Академік Вернадський"|publisher=uac.gov.ua |language=|accessdate=02.12.2019}}</ref>; 1954 перенесена на острова Галіндез<ref name="uk_history"/>; в лютому [[1996]] року була придбана [[Україна|Україною]] за символічну ціну в один [[фунт стерлінгів]] у Британії<ref>{{Cite web|url=https://focus.ua/ukraine/417467-antarkticheskaya-kutya.html|title=С легким паром, пингвины!|last=Зварыч|first=Елена|date=13.01.19|website=https://focus.ua|publisher=|language=|accessdate=|quote=когда в конце декабря 1995 года пятеро украинских первопроходцев принимали станцию у британских коллег, англичане потребовали символическую плату за бессрочное пользование станционным баром "Фарадей": один фунт стерлингов. Об этой истории сегодня напоминает та самая легендарная монета, вмонтированная в стойку бара самого южного питейного заведения Земли.}}</ref> і була передана Англійським Антарктичним Товариством та перейменована на «Академік Вернадський» на честь видатного українського вченого академіка [[Вернадський Володимир Іванович|Володимира Івановича Вернадського]], першого президента [[Національна академія наук України|НАН України]].
+
'''Акаде́мік Верна́дський''' (до [[1996]]&nbsp;— '''Фараде́й''' ({{lang-en|Faraday Station}}))&nbsp;— єдина [[Україна|українська]] [[Антарктида|антарктична]] станція, розташована на [[Мис Марина|мисі Марина]] острова [[Галіндез (острів)|Галіндез]] за 7&nbsp;км від західного узбережжя [[Антарктичний півострів|Антарктичного півострова]]. Вона працює постійно і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Заснована в [[1947]] році як [[Велика Британія|британська]] станція «Фарадей»<ref name="uk_history">{{Cite web|url=http://uac.gov.ua/vernadsky-station/station-history/ |title=Історія станції "Академік Вернадський"|publisher=uac.gov.ua |language=|accessdate=02.12.2019}}</ref>; 1954 перенесена на острова Галіндез<ref name="uk_history"/>; в лютому [[1996]] рокубула передана Великою Британією Україні та перейменована на честь видатного українського вченого, академіка [[Вернадський Володимир Іванович|Володимира Івановича Вернадського]], першого президента [[Національна академія наук України|НАН України]]. [[I Українська антарктична експедиція|Перша українська антарктична експедиція]] (1996-1997 рр.) під час передачі станції сплатила за неї символічну ціну в один [[фунт стерлінгів]]<ref>{{Cite web|url=https://focus.ua/ukraine/417467-antarkticheskaya-kutya.html|title=С легким паром, пингвины!|last=Зварыч|first=Елена|date=13.01.19|website=https://focus.ua|publisher=|language=|accessdate=|quote=когда в конце декабря 1995 года пятеро украинских первопроходцев принимали станцию у британских коллег, англичане потребовали символическую плату за бессрочное пользование станционным баром "Фарадей": один фунт стерлингов. Об этой истории сегодня напоминает та самая легендарная монета, вмонтированная в стойку бара самого южного питейного заведения Земли.}}</ref>.
   
 
Головне призначення станції — проведення наукових досліджень в Антарктиді. Для виконання цієї задачі підпорядковано всю життєдіяльність станції та [[Національний антарктичний науковий центр|Національного антарктичного наукового центру]].
 
Головне призначення станції — проведення наукових досліджень в Антарктиді. Для виконання цієї задачі підпорядковано всю життєдіяльність станції та [[Національний антарктичний науковий центр|Національного антарктичного наукового центру]].
Рядок 26: Рядок 26:
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Наукова база на [[Аргентинські острови|Аргентинських островах]] поблизу [[Антарктичний півострів|Антарктичного півострова]] заснована під час Британської експедиції на [[Земля Ґреяма|Землю Ґреяма]] в [[1934]]—[[1937]] роках. Як постійно діюча метеообсерваторія, база почала працювати на острові [[Острів Вінтер|Вінтер]] з [[1947]] року<ref name="uk_history"/><ref name=bas>{{cite web|url=http://www.antarctica.ac.uk/about_bas/our_history/stations_and_refuges/faraday.php|title=Faraday station|publisher=[[British Antarctic Survey]]|language=англ.|accessdate=02.12.2019}}</ref><ref name=basac>[https://web.archive.org/web/20160623214946/https://www.bas.ac.uk/about/about-bas/our-history/british-research-stations-and-refuges/faraday-f/ History of Faraday (Station F)]. British Antarctic Survey.</ref>. Упродовж зимівлі [[1953]]—[[1954]] років станція була перенесена на [[мис Марина]] острова [[Галіндез (острів)|Галіндез]]. Після [[1953]] року тут було зведено ще декілька будівель, а більшість з них з'явилася протягом [[1979]]—[[1980]] років. У [[1984]] році було споруджено також невеликий будиночок аварійної бази&nbsp;— хатина Расмуссена.
+
Наукова база на [[Аргентинські острови|Аргентинських островах]] поблизу [[Антарктичний півострів|Антарктичного півострова]] заснована під час Британської експедиції на [[Земля Ґреяма|Землю Ґреяма]] в [[1934]]—[[1937]] роках. Як постійно діюча метеообсерваторія, база почала працювати на острові [[Острів Вінтер|Вінтер]] з [[1947]] року<ref name="uk_history"/><ref name=bas>{{cite web|url=http://www.antarctica.ac.uk/about_bas/our_history/stations_and_refuges/faraday.php|title=Faraday station|publisher=[[British Antarctic Survey]]|language=англ.|accessdate=02.12.2019}}</ref><ref name=basac>[https://web.archive.org/web/20160623214946/https://www.bas.ac.uk/about/about-bas/our-history/british-research-stations-and-refuges/faraday-f/ History of Faraday (Station F)]. British Antarctic Survey.</ref>. Споруда першої бази, так звана хатина Ворді, збереглася донині і є туристичним об'єктом.<ref>{{Cite web|title=Туризм|url=http://uac.gov.ua/vernadsky-station/tourism/|website=UAC|accessdate=2020-02-02|language=uk|last=admin}}</ref>
  +
  +
Упродовж зимівлі [[1953]]—[[1954]] років станція була перенесена на [[мис Марина]] острова [[Галіндез (острів)|Галіндез]]. Після [[1953]] року тут було зведено ще декілька будівель, а більшість з них з'явилася протягом [[1979]]—[[1980]] років. У [[1984]] році було споруджено також невеликий будиночок аварійної бази&nbsp;— хатина Расмуссена. У 1985 році саме над станцією "Фарадей" британські вчені відкрили явище озонової діри.<ref>{{Cite web|title=The Ozone Hole - Publication - British Antarctic Survey|url=https://www.bas.ac.uk/data/our-data/publication/the-ozone-layer/|accessdate=2020-02-02|language=en-GB}}</ref>
   
 
У [[1992]] році, після розпаду [[Радянський Союз|Радянського Союзу]], [[Росія]] оголосила себе правонаступницею всіх антарктичних станцій [[СРСР]] і відмовила [[Україна|Україні]] в передачі однієї із них. Упродовж лютого-серпня 1992 року направлено ряд ініціативних листів вчених і спеціалістів, звернень установ і організацій до державних органів щодо необхідності відновлення і продовження Україною діяльності в Антарктиці.
 
У [[1992]] році, після розпаду [[Радянський Союз|Радянського Союзу]], [[Росія]] оголосила себе правонаступницею всіх антарктичних станцій [[СРСР]] і відмовила [[Україна|Україні]] в передачі однієї із них. Упродовж лютого-серпня 1992 року направлено ряд ініціативних листів вчених і спеціалістів, звернень установ і організацій до державних органів щодо необхідності відновлення і продовження Україною діяльності в Антарктиці.
Рядок 53: Рядок 55:
 
* будівля аварійної бази, яка пристосована під склад антен та запасів продуктів.
 
* будівля аварійної бази, яка пристосована під склад антен та запасів продуктів.
   
У [[1984]] році було споруджено також невеликий будиночок аварійної бази на півострові за 9&nbsp;км від станції&nbsp;— хатина Расмуссена. Джерелом електроенергії на станції є три дизельгенератори Broadcrown/[[Volvo Penta|Volvo-Penta]], потужністю 100 кВт кожний.
+
У [[1984]] році британці спорудили також невеликий будиночок аварійної бази на півострові за 9&nbsp;км від станції&nbsp;— хатина Расмуссена. Джерелом електроенергії на станції є три дизельгенератори Broadcrown/[[Volvo Penta|Volvo-Penta]], потужністю 100 кВт кожний.
   
 
На станції працює найпівденніший у світі [[бар «Фарадей»]].
 
На станції працює найпівденніший у світі [[бар «Фарадей»]].

Версія за 16:35, 2 лютого 2020

Академік Вернадський
антарктична станція
Назва на честь:Вернадський Володимир Іванович
Weradskyi3(js).jpg
Український прапор на станції
Статус Постійна
Країна Україна Україна (з 1996)[1]
Дата заснування 1947[2][3][4]
Населення 12 осіб (2019 —2020)[5]
Веб-сайт Національний антарктичний науковий центр
Координати 65°14′44″ пд. ш. 64°15′28″ зх. д. / 65.245678° пд. ш. 64.257825° зх. д. / -65.245678; -64.257825Координати: 65°14′44″ пд. ш. 64°15′28″ зх. д. / 65.245678° пд. ш. 64.257825° зх. д. / -65.245678; -64.257825
Академік Вернадський. Карта розташування: Антарктида
Академік Вернадський
Академік Вернадський
CMNS: Академік Вернадський у Вікісховищі
Логотип станції

Акаде́мік Верна́дський (до 1996 — Фараде́й (англ. Faraday Station)) — єдина українська антарктична станція, розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює постійно і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Заснована в 1947 році як британська станція «Фарадей»[2]; 1954 перенесена на острова Галіндез[2]; в лютому 1996 рокубула передана Великою Британією Україні та перейменована на честь видатного українського вченого, академіка Володимира Івановича Вернадського, першого президента НАН України. Перша українська антарктична експедиція (1996-1997 рр.) під час передачі станції сплатила за неї символічну ціну в один фунт стерлінгів[6].

Головне призначення станції — проведення наукових досліджень в Антарктиді. Для виконання цієї задачі підпорядковано всю життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру.

Метою Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011—2020 роки є забезпечення проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень в Антарктиці, ефективного функціонування антарктичної станції «Академік Вернадський», виконання Україною міжнародних зобов'язань відповідно до Договору про Антарктику та науково обґрунтованої оцінки перспектив освоєння біологічного та мінерально-ресурсного потенціалу регіону[7].

Кліматичні умови

Клімат на станції — морський субантарктичний, тобто відносно м'який, оскільки Південний океан[8] діє як акумулятор тепла. Середня температура влітку близько 0 °C, взимку не нижче від −18 °C. Зниження температури повітря взимку відбувається, коли південний вітер приносить охолоджені маси повітря з континентальної Антарктиди. Взимку характерні часті вітри понад 30-35 м/с. Близько 300 днів на рік — опади (сніг), небо безхмарне лише 25-30 днів[9].

Мінімальна температура, зафіксована на станції — −47 °C[10].

Історія

Наукова база на Аргентинських островах поблизу Антарктичного півострова заснована під час Британської експедиції на Землю Ґреяма в 19341937 роках. Як постійно діюча метеообсерваторія, база почала працювати на острові Вінтер з 1947 року[2][3][4]. Споруда першої бази, так звана хатина Ворді, збереглася донині і є туристичним об'єктом.[11]

Упродовж зимівлі 19531954 років станція була перенесена на мис Марина острова Галіндез. Після 1953 року тут було зведено ще декілька будівель, а більшість з них з'явилася протягом 19791980 років. У 1984 році було споруджено також невеликий будиночок аварійної бази — хатина Расмуссена. У 1985 році саме над станцією "Фарадей" британські вчені відкрили явище озонової діри.[12]

У 1992 році, після розпаду Радянського Союзу, Росія оголосила себе правонаступницею всіх антарктичних станцій СРСР і відмовила Україні в передачі однієї із них. Упродовж лютого-серпня 1992 року направлено ряд ініціативних листів вчених і спеціалістів, звернень установ і організацій до державних органів щодо необхідності відновлення і продовження Україною діяльності в Антарктиці.

3 липня 1992 року Президент України Леонід Кравчук видав указ про участь України в дослідженнях Антарктики. У серпні 1992 року Верховна Рада схвалила документи про приєднання України до Антарктичного договору, а 26 жовтня 1993 року утворено Центр антарктичних досліджень (згодом — Український антарктичний центр), який очолив Петро Гожик.

У листопаді 1993 року Велика Британія розповсюдила серед посольств пропозицію про передачу станції «Фарадей» на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу одній з держав, які ще не мали станцій на континенті. Цю ідею підхопили українські дипломати - тогочасний посол України у Британії Сергій Комісаренко та радник посольства з питань науки Роланд Франко (онук Івана Франка).[13] У березні-квітні 1994 року Юрій Оскрет і А. Чебуркін їздили в Кембридж для знайомства з роботою Британської антарктичної служби (БАС). У рамках цього А. Чебуркін з'їздив на станцію Фарадей. У серпні 1994 року БАС утверджується в намірі передати станцію «Фарадей» Україні, пропонуючи відрядити 4 фахівців для докладного вивчення систем забезпечення станції, наукової роботи і апаратури, дизельного господарства і систем зв'язку. У серпні-вересні 1994 року проходить 23-а сесія Організації країн Антарктичного договору, на якій Україну було прийнято до організації.

Станційні споруди
Станційні споруди
Поблизу станції

21 листопада 1994 року фонд «Відродження» виділив 12000 доларів на проєкт «Україна повертається в Антарктиду». 5 грудня 1994 року група у складі Ю. Оскрета (забезпечення станції), Г. Міліневського (наукові програми), О. Люшнівського (зв'язок) і В. Гергієва (дизельне господарство) відбула на станцію Фарадей. Вони були на станції з 17 грудня 1994 року по 15 лютого 1995 року. 20 липня 1995 року в Лондоні Посол України Комісаренко Сергій Васильович підписав міжурядову угоду, а директор ЦАД Петро Гожик — Меморандум між ЦАД і БАС про передачу антарктичної станції Фарадей Україні не пізніше 31 березня 1996 року.

Перша експедиція пройшла успішно. За високий професіоналізм, виявлений в екстремальних умовах Антарктики при виконанні завдань Першої української антарктичної експедиції Указом Президента України у квітні 1998 року орденом «За заслуги» ІІІ ступеня нагороджено Г. П. Міліневського (начальника станції), орденом «За мужність» ІІІ ступеня В. Г. Бахмутова (геофізика) і Л. С. Говоруху (гляціолога). На станції залишилась пам'ятка зі списком учасників Першої антарктичної експедиції.

У січні 2019 року заплановано провести модернізацію станції, це буде перший значний ремонт за 22 роки. Роботи триватимуть 2,5 місяці, на це у 2018 році було виділено 35 млн гривень. Заплановано встановити нові дизельні двигуни, новий опріснювач води, замінити системи опалення і дах на всіх приміщеннях станції, переобладнати медичний кабінет і біологічну лабораторію, побудувати паливний трубопровід і полагодити паливний бак.[14]

З 2017 року на станції функціонує мережа Інтернет. Спочатку об'єм даних для обміну був обмежений 500 Мб на місяць. З 2018 року збільшився до 10 Гб, а з 2019 - до 30 Гб на місяць.[15]

Споруди станції

Весь комплекс будівель встановлено на кам'яній основі острова Галіндез. Більшість з них були зведені протягом 19791980 років. На території станції розташовані:

  • два модулі з немагнітного матеріалу, де встановлені магнітометри
  • аерологічний павільйон (використовується також як гараж для чотирьох снігоходів)
  • будиночок ДНЧ-лабораторії
  • стара генераторна з двома холодильниками, де розміщено столярну майстерню,
  • будівля аварійної бази, яка пристосована під склад антен та запасів продуктів.

У 1984 році британці спорудили також невеликий будиночок аварійної бази на півострові за 9 км від станції — хатина Расмуссена. Джерелом електроенергії на станції є три дизельгенератори Broadcrown/Volvo-Penta, потужністю 100 кВт кожний.

На станції працює найпівденніший у світі бар «Фарадей».

На станції штат зимівників на 2019 —2020 роки становить 12 осіб[5] (7 науковців, 3 інженерно-технічних співробітники, лікар та кухар)[16].

Каплиця святого рівноапостольного князя Володимира

У березні 2011 року на станції зведено каплицю святого рівноапостольного князя Володимира. Її освятив архієпископ Львівський і Галицький Августин. Капличка є найпівденнішою культовою спорудою у світі (Церква Святої Трійці на російській станції «Беллінсгаузен» та Капличка святого Іоана Рильського на болгарській станції «Святий Климент Охридський» розташовані північніше)[17][18].

Каплиця належала до УПЦ Московського патріархату[19]. 2019 року почалися дії щодо переходу каплиці до Православної церкви України[20], і 7 квітня 2019 року каплиця перейшла до ПЦУ[19].

Наукові експедиції

Емблема Першої української антарктичної експедиції
Назва Початок Закінчення
I Українська антарктична експедиція 23 січня 1996 15 травня 1997
II Українська антарктична експедиція 18 січня 1997 31 травня 1998
III Українська антарктична експедиція 24 січня 1998 19 березня 1999
IV Українська антарктична експедиція 18 лютого 1999 25 травня 2000
V Українська антарктична експедиція 21 лютого 2000 20 лютого 2001
VI Українська антарктична експедиція 24 січня 2001 7 травня 2002
VII Українська антарктична експедиція 22 грудня 2002 23 лютого 2003
VIII Українська антарктична експедиція 4 лютого 2003 25 березня 2004
IX Українська антарктична експедиція 28 лютого 2004 13 квітня 2005
X Українська антарктична експедиція 19 березня 2005 16 лютого 2006
XI Українська антарктична експедиція 21 січня 2006 19 березня 2007
XII Українська антарктична експедиція 27 лютого 2007 3 березня 2008
XIII Українська антарктична експедиція 12 лютого 2008 12 квітня 2009
XIV Українська антарктична експедиція 17 березня 2009 5 квітня 2010
XV Українська антарктична експедиція 17 березня 2010 26 березня 2011
XVI Українська антарктична експедиція 16 березня 2011 9 квітня 2012
XVII Українська антарктична експедиція 16 березня 2012 3 квітня 2013
XVIII Українська антарктична експедиція 22 березня 2013 7 квітня 2014
XIX Українська антарктична експедиція 27 березня 2014 18 квітня 2015
XX Українська антарктична експедиція 31 березня 2015 18 квітня 2016
XXI Українська антарктична експедиція 31 березня 2016 2017
XXII Українська антарктична експедиція 2017 2018
XXIII Українська антарктична експедиція 2018 2019
XXIV Українська антарктична експедиція Березень 2019[21] Березень 2020

Напрямки наукових досліджень

  • Океанографічні та біоресурсні
  • Гідрометеорологічні
  • Фізика полярного геокосмосу і сонячно-земних зв'язків
  • Ядерно-фізичні дослідження Землі та атмосфери
  • Геолого-геофізичні
  • Біологічні (системне дослідження структури та функцій антарктичних біоценозів)
  • Медико-фізіологічні

Державна цільова програма

У культурі

Українська експедиція до Антарктиди має місце у сюжеті роману Андрія Куркова «Пікнік на льоду» (1996), що перекладений більш ніж 30-ма мовами.

У 2006 році Національний Банк України видав ювілейну монету «10 років антарктичній станції Академік Вернадський». На реверсі зображено абрис Антарктиди та в центрі нуля напису «10 років» зірочкою позначено географічне розташування станції.

Станцію зображено на марках:

  • «Перша українська антарктична експедиція», 1996 рік, 20 купонів
  • «Антарктична станція Академік Вернадський», 2009 рік, 3 гривні 30 копійок
Academik Vernadsky.jpg Stamp of Ukraine s125.jpg Stamp of Ukraine ua1027-8.jpg Музей Седова 160.JPG
Ювілейна монета
Марка «Перша українська
антарктична експедиція»
Марка «Антарктична станція Академік Вернадський»
Лист, відправлений зі станції

Див. також

Примітки

  1. До 1996 належала Великій Британії
  2. а б в г Історія станції "Академік Вернадський". uac.gov.ua. Процитовано 02.12.2019. 
  3. а б Faraday station (англ.). British Antarctic Survey. Процитовано 02.12.2019. 
  4. а б History of Faraday (Station F). British Antarctic Survey.
  5. а б Склад 24 Української антарктичної експедиції. uac.gov.ua. Процитовано 02.12.2019. 
  6. Зварыч, Елена (13.01.19). С легким паром, пингвины!. https://focus.ua. «когда в конце декабря 1995 года пятеро украинских первопроходцев принимали станцию у британских коллег, англичане потребовали символическую плату за бессрочное пользование станционным баром "Фарадей": один фунт стерлингов. Об этой истории сегодня напоминает та самая легендарная монета, вмонтированная в стойку бара самого южного питейного заведения Земли.» 
  7. Український полярник: у мене в морозилці шість невідомих науці видів. BBC Україна. 16 січня, 2018 рік.
  8. за українськими науковцями, Тихим океаном, оскільки Україна не визнає виділення Південного океану
  9. Довідка про метеоумови на станції «Академік вернадський». Архівовано 15 жовтень 2011 у Wayback Machine. Офіційний сайт Національного антарктичного наукового центру
  10. Материк со всеми удобствами // Вокруг света. Украинское издание. — 2010. — Вип. 11 (2842) (листопад). — С. 102-103.
  11. admin. Туризм. UAC (uk). Процитовано 2020-02-02. 
  12. The Ozone Hole - Publication - British Antarctic Survey (en-GB). Процитовано 2020-02-02. 
  13. https://www.bbc.com/ukrainian/features-42958335
  14. Христофоров, Владислав (2019-01-22). Українську антарктичну станцію «Академік Вернадський» модернізують вперше за 22 роки. Національний Промисловий Портал (uk). Процитовано 2019-01-22. 
  15. Український полярник розповів, скільки коштує Інтернет в Антарктиді. INTV. 2019-05-01. Процитовано 2019-05-02. 
  16. З жінками, «антарктичною гривнею» та повністю вітчизняною екіпіровкою. На «Академік Вернадський» вирушила 24 УАЕ. uac.gov.ua. Процитовано 02.12.2019. 
  17. АНТАРКТИДА-УКРАЇНА. У найпівденнішій точці Землі наші полярники-науковці моляться у власній каплиці. Архівовано 29 січень 2013 у Wayback Machine. Православіє в Україні
  18. КИЇВ. Предстоятель Української Православної Церкви вручив нагороди благодійникам, які сприяли зведенню каплиці в Антарктиді. Архівовано 30 квітень 2011 у Wayback Machine. Офіційний сайт Української православної церкви
  19. а б Копію Томосу повезуть в Антарктиду. uac.gov.ua. 22.03.2019. Процитовано 02.12.2019. 
  20. Церковний перехід в Антарктиді: як каплиця на "Вернадському" йде до ПЦУ. bbc.com. 06.02.2019. Процитовано 02.12.2019. 
  21. Визначено основний склад зимівників 24 Української антарктичної експедиції. Міністерство освіти і науки. 04.02.2019. Процитовано 02.12.2019. 

Посилання