Відмінності між версіями «Акація»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(→‎Умови зростання: Додано вміст)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 84: Рядок 84:
 
* [[Біологічний словник]] / За ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. - К.: Головредакція УРЕ, 1986. - С. 17.
 
* [[Біологічний словник]] / За ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. - К.: Головредакція УРЕ, 1986. - С. 17.
 
* Таємниче життя дерев / П. Воллебен. Пер. з нім. Юлії Микитюк. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 224 с. — ISBN 978-617-12-3359-1 ([http://chtyvo.org.ua/authors/Volleben_Peter/Taiemnyche_zhyttia_derev/ коротко про видання])
 
* Таємниче життя дерев / П. Воллебен. Пер. з нім. Юлії Микитюк. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 224 с. — ISBN 978-617-12-3359-1 ([http://chtyvo.org.ua/authors/Volleben_Peter/Taiemnyche_zhyttia_derev/ коротко про видання])
* [http://planani.com/akaciya/ Природа, животные и растения всего мира] {{ref-ru}}
+
* [http://planani.com/akaciya/ Природа, животные и растения всего мира]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ru}}
 
* [https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomygenus.aspx?id=26 ''Acacia'' на сайті «[[Germplasm Resources Information Network]]» (GRIN) [[Міністерство сільського господарства США|Міністерства сільського господарства США]]] {{ref-en}}
 
* [https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomygenus.aspx?id=26 ''Acacia'' на сайті «[[Germplasm Resources Information Network]]» (GRIN) [[Міністерство сільського господарства США|Міністерства сільського господарства США]]] {{ref-en}}
  +
==Посилання==
 
  +
*[https://vue.gov.ua/Акація_(Acacia) Акація (Acacia)] // [[ВУЕ]]
 
  +
* {{ЕРосл2013|частина =Акаліфа|сторінки =27}}
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
   
 
[[Категорія:Акація| ]]
 
[[Категорія:Акація| ]]
 
[[Категорія:Мімозові]]
 
[[Категорія:Мімозові]]
[[Категорія:Роди квіткових]]
+
[[Категорія:Роди зернобобових]]

Поточна версія на 12:26, 21 жовтня 2019

Акація (Acacia)
Acacia spp Taub64.png
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові(Fabaceae)
Підродина: Мімозові (Mimosoideae)
Триба: Acacieae
Рід: Акація (Acacia)
Mill., 1754
Типовий вид
Acacia penninervis[1]
Sieber ex DC., 1825
Види
Близько 1,400
див. Список видів роду акація
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Acacia
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Acacia
EOL logo.svg EOL: 13650
IPNI: 21551-1
ITIS logo.svg ITIS: 26417
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3808
Fossilworks: 53524
Acacia drepanolobium — Тулузький музей

Ака́ція (Acacia) — рід рослин родини бобових.

Класифікація[ред. | ред. код]

Рід Acacia 2017 року був розділений на Vachellia та Acacia. До першого увійшли 163 видів, поширених на різних континентах, тоді як у Acacia лишилися рослини, що ростуть переважно в Австралії.[2]

Загальні ознаки[ред. | ред. код]

Дерева або чагарники, рідко з колючками на стовбурах. Листя подвійно розсічене, складається з численних дрібних листочків або листоподібних утворень. Квіти дрібні, численні, в головчастих суцвіттях або циліндричних китицях, прямостоячі або пониклі, жовті або біло-жовті.

Формула квітки: [3]

Поширення[ред. | ред. код]

Існує близько 1 400 видів, що виростають в тропіках і субтропіках, головним чином в Австралії та Африці, менше в Азії та Америці. Особливо характерні акації для флори Австралії (близько половини всіх видів), де вони ростуть в саванах і колючих чагарниках (скреб).

Умови зростання[ред. | ред. код]

В сприятливих ґрунтово-кліматичних умовах вони представлені великими деревами, які в міру просування до пустель змінюються невеликими деревами з розгалуженим стовбуром і рідкою кроною, а ближче до пустель — колючими чагарниками. Чимало низькорослих багатостовбурних видів акації мають парасолькоподібну крону, що підвищує їх стійкість до вітрів. Розкидані поодиноко над високою травою, вони створюють своєрідний ландшафт савани Африки, а їхнє листя є основою раціону жираф. У багатьох американських видів прилистки перетворилися у великі колючки, в яких поселяються мурахи, які харчуються нектаром, що міститься в нектарниках на листових черешках, і виділеннями на листках. Можливо, мурахи оберігають дерева акації від комах-шкідників. Ростуть акації швидко.

У перший рік життя досягають висоти 0,75 — 1,5 метра, закінчують ріст до 25-30 років, коли з'являються перші ознаки старіння (Крона рідшає, розтріскується кора і з'являється дуплистість). Цвітуть і плодоносять з 2-го (рідше за 1-го) року життя. З 2-3-го року утворюють поросль від кореневої шийки і кореневі пагони.

Старе дерево Acacia heterophylla в горах на острові Реюньйон
Плоди Acacia dealbata

Застосування[ред. | ред. код]

Смола деяких видів застосовується як харчова добавка. Жовта чи червона смола інших видів в свіжому вигляді їстівна. Кора акації містить дубильні речовини. Деревина йде на виготовлення ручок для інструментів, човнів, стовпів та водопровідних труб. Листки та боби деяких видів в Західній Африці використовуються як лікарський засіб.

Тезки[ред. | ред. код]

В побуті акацією називають також види з інших родів, які не мають стосунку до роду Acacia. Це насамперед:

Деякі види[ред. | ред. код]

Докладніше: Види роду Акації

Рід включає близько 1400 видів[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Acacia в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
  2. Lorraine (2014-05-16). Acacia name change to Vachellia. Kumbula Indigenous Nursery (en). Процитовано 2018-03-20. 
  3. Барабанов Е. И. Ботаника: учебик для студ.высш.учеб.заведений. — М: Издательский центр «Академия», 2006. — С. 295. — 448 с. — ISBN 5-7695-2656-4
  4. The Plant List: Acacia
  5. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]