Активний фармацевтичний складник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

Активний фармацевтичний складник (АФК, лікарська речовина, дійова речовина, субстанція) — будь-яка речовина чи суміш речовин, що призначена для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стає його активним складником. Такі речовини мають фармакологічну чи іншу безпосередню дію на організм людини, у складі готових форм лікарських засобів їх застосовують для лікування, діагностики чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних функцій організму, для догляду, обробки та полегшення симптомів.

Сумісність складників

Ідентифікація АФК в складі лікарських препаратів дозволяє уникнути випадків їх несумісності. Розрізняють фармацевтичну і фармакологічну несумісність лікарських речовин.

Фармакологічна несумісність може виявлятися на рівні транспорту, розподілу, біотрансформації та виведення лікарських речовин — фармакокінетична несумісність або на рівні специфічного ефекту — фармакодинамічна несумісність.

Фармакологічна несумісність може бути прямою, або істинною (наприклад, у разі взаємодії мускарину й атропіну, які діють прямо протилежно на м-холінорецептори: перший збуджує, другий — пригнічує), і непрямою (наприклад, стрихнін у токсичних дозах пригнічує активність вставних нейронів передніх рогів спинного мозку з розвитком тонічних судом; цей ефект блокується м’язовими релаксантами, зокрема дитиліном, який блокує проведення нервових імпульсів на рівні нервово-м’язових синапсів).

Вивчення механізмів взаємодії лікарських речовин є одним із шляхів підвищення ефективності фармакотерапії і профілактики її ускладнень.

Див. також

Посилання