Аладаглар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аладаглар
Панорама південної частини масиву Аладаглар з вершини піку Емлер (3723). В центрі панорами пік Кизилкая.
Панорама південної частини масиву Аладаглар з вершини піку Емлер (3723). В центрі панорами пік Кизилкая.

37°55′00″ пн. ш. 35°13′00″ сх. д. / 37.9166666666947733688175504° пн. ш. 35.2166666666947776320739649° сх. д. / 37.9166666666947733688175504; 35.2166666666947776320739649Координати: 37°55′00″ пн. ш. 35°13′00″ сх. д. / 37.9166666666947733688175504° пн. ш. 35.2166666666947776320739649° сх. д. / 37.9166666666947733688175504; 35.2166666666947776320739649
Країна Flag of Turkey.svg Туреччина[1]
Регіон Туреччина[1]
Розташування Туреччина, в межах провінцій Адана, Кайсері та Нігде
Система Центральний Тавр (Таурус/Торос)
Тип гірський хребет[1]
матеріал Осадові гірські породи
Висота пік Кизилкая, 3767 м
Площа 550 км²
Вік близько 250 млн років
Перше сходження Австрійський геолог Franz Schaffer в 1900 р. на пік Аладжа Баши
Маршрут «Транс-Торос» за ниткою: село Чукурбаг — долина Караялак — перевал Челікбуйдуран — плато Єдігьоллєр — долина Хаджер — с.Капузбаши — водоспади Капузбаши.
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 324280
Аладаглар. Карта розташування: Туреччина
Аладаглар
Аладаглар
Аладаглар (Туреччина)
CMNS: Аладаглар у Вікісховищі

Аладаглар — найвищий хребет Центрального Тавру на півдні Туреччини. Чотири з його вершин перевищують 3700 і багато вершин — 3500 м. До числа найвищих вершин відносяться Кизилкая (3767), Демірказик (3756), Калди (3736), Емлєр (3723) та Кизил'яр (3654).

Середземноморський клімат приморських схилів Тавру характеризується спекотним безхмарним літом і дощовою зимою. Сума річних опадів змінються от 800-1300 мм на зовнішніх схилах до 500-900 на внутрішніх, що дивляться вглиб Туреччини.

Високогірна частина масиву Аладаглар зазнавала зледеніння під час Четвертинного періоду. Рельєф масиву відноситься до Піренейського типу. Льодовикова ерозія є домінуючим фактором у розвитку морфології рельєфу Аладаглару і спричинила утворення численних льодовикових долин, цирків, зубчастих хребтів та піків.

Аладаглар є популярним об'єкт туризму (трекінгу) і альпінізму.

В 1995 році 55 тис. гектарів центральної частини масиву було оголошено Національним парком Аладаглар.

Посилання

Галерея

  1. а б в г GEOnet Names Server — 2018.