Аланінамінотрансфераза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аланінамінотрансфераза
Ідентифікатори
Символи GPT, AAT1, ALT1, GPT1, glutamic-pyruvate transaminase (alanine aminotransferase), glutamic--pyruvic transaminase
Зовнішні ІД OMIM: 138200 MGI: 95802 HomoloGene: 134231 GeneCards: GPT
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_005309
NM_182805
RefSeq (білок)
NP_005300
NP_877957
Локус (UCSC) Хр. 8: 144.5 – 144.51 Mb Хр. 15: 76.7 – 76.7 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Аланінамінотрансфераза (англ. Glutamic--pyruvic transaminase) — білок, який кодується геном, розташованим у людей на довгому плечі 8-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 496 амінокислот, а молекулярна маса — 54 637[4].

Цей білок за функціями належить до трансфераз, амінотрансфераз, фосфопротеїнів. Задіяний у такому біологічному процесі, як ацетилювання. Білок має сайт для зв'язування з піридоксаль-фосфатом. Локалізований у цитоплазмі.

Аланінамінотрансфераза синтезується внутрішньоклітинно, і в нормі лише невелика кількість цього ферменту потрапляє в кров. При пошкодженні клітин печінки (при гепатитах, цирозі печінки, отруєннях) цей фермент потрапляє в кров, що виявляють лабораторними методами:

  • колориметричний — у ммоль/л/год;
  • кінетичний[5] у автоматичних та напівавтоматичних аналізаторах — в одиницях активності U/l, МО/л.

Також активність цієї амінотрансферази може підвищуватися при інфаркті міокарда та інших станах.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Human PubMed Reference:. 
  2. Mouse PubMed Reference:. 
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4552 (англ.). Процитовано 12 січня 2018. 
  4. UniProt, P24298 (англ.). Процитовано 12 січня 2018. 
  5. Базується на залежності швидкості хімічної реакції від концентрації реагуючих речовин.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Клінічна лабораторна діагностика: Навч. посіб. для мед. ВНЗ ІV рів. акред./ За ред. Б. Д. Луцика. — Медицина. — 2011. — 288 стор. ISBN : 978-617-505-129-0;

Література[ред. | ред. код]

  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004.  PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Yang R.-Z., Blaileanu G., Hansen B.C., Shuldiner A.R., Gong D.-W. (2002). cDNA cloning, genomic structure, chromosomal mapping, and functional expression of a novel human alanine aminotransferase.. Genomics 79: 445 — 450.  PubMed DOI:10.1006/geno.2002.6722

Посилання[ред. | ред. код]