Алегорія музики з двома путті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:57, 12 травня 2020, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (→‎top: виправлення посилання за допомогою AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Алегорія музики» 105,7 х 144,1 см
Laurent de La Hyre Allegory of Music 02.jpg
англ. Allegory of Music
Творець: Лоран ле Ла Гір
Час створення: 1649
Розміри: 105,7 х 144,1 см
Висота: 105,7 см
Ширина: 144,1 см
Матеріал: олія на полотні
Жанр: алегорія[d]
Зберігається: США, Нью-Йорк
Музей: Метрополітен-музей
CMNS: «Алегорія музики» 105,7 х 144,1 см
у Вікісховищі

Алегорія музики з двома путті (англ. Allegory of Music) — алегорична композиція із трьох частин, яку створив французький художник 17 століття Лоран ле Ла Гір (1606–1656).

Путто із первісного комплекту з трьох картин.

Пристрасне учнівство у італійських майстрів, котре невпинно продовжувалось у художників, скульпторів і садівників Франції 16 століття, принесло в 17 столітті свої пишні плоди. Франція на короткий час перейшла на стилістику італійського бароко і дала власні якісні зразки в живопису,, в скульптурі, в паркобудівництві. Не були осторонь від панівних мистецьких течій доби і французькі художники, котрі добре засвоїли як величну манеру римського офіційного мистецтва, так і здобутки демократичного караваджизму. В холодній і пишній стилістиці римського офіційного мистецтва працював Симон Вуе, творчість якого привітав король Франції. Тої ж стилістики дотримувався і паризький художник Лоран ле Ла Гір, який дав власні зразки холоднуватих, пишних і по-французьки елегантних міфологічних картин і алегорій.

До останніх і належав цикл з сьома алегоріями, котрий замовив художнику багатій Гедеон Таллеман для власного палацу в паризькому кварталі Маре. В комплект до «Алегорії музики» первісно входили два путті з музичними інструментами, котрі розміщали праворуч і ліворуч. Пізніше комплект роз'єднали і путті передали в музей Манін в місті Діжон.

На картині «Алегорія музики» художник подав жінку в пишній сукні з ідеальними рисами обличчя, котра готує до гри теорбу (басовий різновид популярної тоді лютні). Ще одна лютня лежить на столику перед жінкою серед інших музичних інструментів і нотних збірок, друкуванням яких вже уславився тоді Париж. Композицію довершувало зображення органу і пишна колонада на тлі трьох картин, котра поєднувала весь комплект картин в єдине ціле.

Картина передана в музей 1950 року.

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://www.metmuseum.org/collection/the-collection-online/search/436836
  2. а б https://www.metmuseum.org/art/collection/search/436836