Альгірдас Греймас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:17, 22 травня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альгірдас Греймас
фр. Algirdas Julien Greimas
Algirdas Julien Greimas 2017 stamp of Lithuania.jpg
Народився 9 березня 1917(1917-03-09)[1][2]
Тула, Російська імперія[1]
Помер 27 лютого 1992(1992-02-27)[1][2] (74 роки)
Париж, Франція[1]
Поховання Петрашунський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Національність литовці
Діяльність мовознавець, філософ, викладач університету
Галузь семіотика
Alma mater Faculty of Arts of Paris[d] і Університет Вітовта Великого
Науковий керівник Charles Bruneau[d]
Володіє мовами французька[2] і литовська
Заклад Вища школа соціальних наук, Університет Париж III, Університет Пуатьє і Університет Анкари
Членство Академія наук Литви

Альґірдас Греймас (Альґірдас Юлюс Греймас, лит. Algirdas Julius Greimas; 9 травня 1917, Тула — 27 лютого 1992, Париж) — литовский і французский лінгвіст, фольклорист та літературознавець.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив гімназію в Маріамполі (Литва). У 1934—1935 рр. вивчав право в Університеті Вітаутаса Великого в Литві й лінгвістику в Греноблі (1936—1939), досліджував франкопровансальські діалекти. У 1939 році повернувся в Литву для проходження військової служби. З 1944 року знову працював у Франції, в 1949 році отримав докторський ступінь в Сорбонні. Викладав на філологічному факультеті в університеті Александрії (1939), а також університетах Анкари (1958), Стамбула (1960) та Пуатьє (1962). З 1963 року очолював семіотичні дослідження в Парижі (семіо-лінгвістична дослідницька група в Практичної школі вищих знань), став одним із засновників Паризької семіотичної школи. Похований на Петрашунському цвинтарі в Каунасі, поруч із могилою матері.

У 1960 році Альґірдас разом з Жаком Дюбуа, Жан-Клодом Шевальє та А. Міттераном заснував Товариство вивчення французької мови, а у 1964 р. (з Р. Бартом, Ж. Дюбуа та Б. Кемада) — журнал «Langages». Також керував семіо-лінгвістичною групою у Практичній школі вищих знань.

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Автор лексикографічних і лексикологічних праць (укладач словника старофранцузької мови), праць із теорії структурної семантики і наративного синтаксису. З 1970-х років займався вивченням і реконструкцією литовської міфології, спираючись на структуралістські методи Клода Леві-Стросса, Жоржа Дюмезиля і Марселя Детьєна. Його внесок полягає у поєднанні французького структуралізму з досягненнями російського формалізму.

Основні праці[ред. | ред. код]

  1. Sémantique structurale: Recherche de méthode (Структурна семантика: пошук методу).
  2. Про богів та людей: дослідження з литовської міфології. — Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2018. — 464 с.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118787470 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Про богів та людей. Греймас Альґірдас Юлюс. Видавничий дім Києво-Могилянська Академія. Процитовано 2018-09-18. 

Посилання[ред. | ред. код]