Альфа-фетопротеїн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфа-фетопротеїн
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи AFP, AFPD, FETA, HPalpha fetoprotein
Зовнішні ІД OMIM: 104150 MGI: 87951 HomoloGene: 36278 GeneCards: AFP
Шаблон експресії
PBB GE AFP 204694 at fs.png
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001134
NM_001354717
NM_007423
RefSeq (білок)
NP_001125
NP_001341646
NP_031449
Локус (UCSC) Хр. 4: 73.43 – 73.46 Mb Хр. 5: 90.49 – 90.51 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Альфа-фетопротеїн (АФП, англ. Alpha fetoprotein) — білок, який кодується геном AFP, розташованим у людини на довгому плечі 4-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 609 амінокислот, а молекулярна маса — 68 678[4]. Це глікопротеїн, що утворююється у людини протягом ембріонального розвитку ентодермальними тканинами і печінкою, або у дорослих у клітинах злоякісних пухлин печінки. Альфа-фетопротеїн фізіологічно виконує функцію фетального транспортного білка, що транспортує мідь, нікель, жирні кислоти і білірубін у крові плоду.[4]

АФП є структурно спорідненим з іншими транспортними білками, такими як альбумін, вітамін D-синтезуючий протеїн і афалін. Синтез у людини починається на четвертому тижні ембріогенезу, максимально між 12 і 16 тижнями вагітності і майже повністю припиняється після народження. У дорослих вміст білка в крові менше як 40 нг/мл.[5][4]

Білок має сайт для зв'язування з іоном міді. Секретований назовні.

Діагностичне значення[ред. | ред. код]

Дуже висока концентрація АФП в крові матері чи у навколоплідних водах може вказувати на наявність вад розвитку плоду. До них належать:

Причиною підвищеного вмісту альфа-фетпротеїну може бути і багатоплідна вагітність. Зниження АФП між 14 і 20 тижнями вагітності може бути ознакою синдрому Дауна (трисомія 21) у ненародженої дитини, трисомії 18, затримки внутрішньоутробного розвитку та ін.

Високий рівень альфа-фетопротеїну у чоловіків і невагітних жінок вказує в першу чергу на гепатокарциному, меншою мірою — на хронічний гепатит, цироз печінки. Виявлення вогнищевих утворень неправильної форми із змінами доплерової картини у паренхимі печінки при ультразвуковому дослідженні в поєднанні із наростанням збільшення рівня АФП протягом 6 місяців має розглядатися як наявність гепатокарциноми і відразу спонукати до проведення високоточної хіміоемболізації, або за наявності дрібних пухлин — резекції, черезшкірної абляції чи трансплантації печінки[6].

Лабораторні тести[ред. | ред. код]

Вимірювання вмісту АФП у сироватці крові можна проводити як окремим дослідженням — АФП-тест, так і в комбінації з визначенням рівня інших гормонів: естрадіолу і хоріонічного гонадотропіну — потрійний скринінг.

Недоліки АПФ-тесту[ред. | ред. код]

Близько 90 % жінок, у яких було виявлено підвищений рівень альфа-фетопротеїну, народжують здорових дітей. Відхилення від норми часто пов'язане з похибками у встановленні терміну вагітності. Багато вчених вважають, що такий високий рівень «хибно-позитивних» результатів роблять такий тест невиправданим. Заключний діагноз синдрому Дауна та ін. можна поставити тільки після хромосомного аналізу тканин дитини.[7]

Література[ред. | ред. код]

  • Morinaga T., Sakai M., Wegmann T.G., Tamaoki T. (1983). Primary structures of human alpha-fetoprotein and its mRNA.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 80: 4604 — 4608.  PubMed DOI:10.1073/pnas.80.15.4604
  • Gibbs P.E.M., Zielinski R., Boyd C., Dugaiczyk A. (1987). Structure, polymorphism, and novel repeated DNA elements revealed by a complete sequence of the human alpha-fetoprotein gene.. Biochemistry 26: 1332 — 1343.  PubMed DOI:10.1021/bi00379a020
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004.  PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Beattie W.G., Dugaiczyk A. (1982). Structure and evolution of human alpha-fetoprotein deduced from partial sequence of cloned cDNA.. Gene 20: 415 — 422.  PubMed DOI:10.1016/0378-1119(82)90210-4
  • Yachnin S., Hsu R., Heinrikson R.L., Miller J.B. (1977). Studies on human alpha-fetoprotein. Isolation and characterization of monomeric and polymeric forms and amino-terminal sequence analysis.. Biochim. Biophys. Acta 493: 418 — 428.  PubMed DOI:10.1016/0005-2795(77)90198-2
  • Liu M.C., Yu S., Sy J., Redman C.M., Lipmann F. (1985). Tyrosine sulfation of proteins from the human hepatoma cell line HepG2.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 82: 7160 — 7164.  PubMed DOI:10.1073/pnas.82.21.7160

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Human PubMed Reference:. 
  2. Mouse PubMed Reference:. 
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:317 (англ.). Процитовано 26 квітня 2018. 
  4. а б в UniProt, P02771 (англ.). Процитовано 26 квітня 2018. 
  5. INTERPRO: Alpha-fetoprotein
  6. Llovet JM, Fuster J, Bruix J. The Barcelona approach: diagnosis, staging, and treatment of hepatocellular carcinoma. Liver Transpl. 2004 Feb. 10(2 Suppl 1): S115-20.
  7. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1307205/pdf/westjmed00149-0096a.pdf

Див. також[ред. | ред. код]