Відмінності між версіями «Алєлюхін Федір Васильович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (доповнення)
м (виправлення включення вилученого файлу: Файл:Av pov 1.jpg (by DelinkerBot))
Рядок 12: Рядок 12:
 
| приналежність = {{fАрміяУНР}}
 
| приналежність = {{fАрміяУНР}}
 
| країна = {{UNR}}
 
| країна = {{UNR}}
| рід військ = [[Файл:Av pov 1.jpg|border|75пкс|]] [[Повітряний флот УНР]]
+
| рід військ = [[Повітряний флот УНР]]
 
| роки служби =
 
| роки служби =
 
| звання = {{Ранг|країна=РІА|звання=Штабс-капітан}}<br/><br/>{{Ранг|країна=УНР|звання=Сотник}}
 
| звання = {{Ранг|країна=РІА|звання=Штабс-капітан}}<br/><br/>{{Ранг|країна=УНР|звання=Сотник}}

Версія за 22:00, 2 грудня 2019

Федір Васильович Алєлюхін
Alelyuhin Fedir.jpg
Алєлюхін Федір Васильович
Народження 27 січня 1896(1896-01-27)
Російська імперія с. Павліново Чебсарського району Вологодської губернії, Російська імперія
Смерть 9 вересня 1937(1937-09-09) (41 рік)
СРСР Ленінград
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Рід військ Повітряний флот УНР
Освіта Saint Petersburg Polytechnic Institute[d]
Звання Imperial Russian Army StfCapt 1917 h.png Штабс-капітан

09 УНР 30-03-1920 Сотник.svg Сотник
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди
Георгіївський хрест 1 ступеня
Георгіївський хрест 2 ступеня
Георгіївський хрест 3 ступеня
Георгіївський хрест 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Зірки Румунії кавалерійського ступеня

Алєлюхін Федір Васильович (27 січня 1896, с. Павліново Чебсарського району Вологодської губернії — 9 вересня 1937, Ленінград) — український військовий льотчик у званні сотника.

Походження

Народився 27 січня 1896 в селянській родині в с. Павліново Чебсарського району Вологодської губернії. У реєстраційних картках українських армій незмінно власноруч зазначав, що вважає себе українцем. За походженням інгерманландець (іжорець).

Освіта та військова служба

Закінчив гімназію, один курс Санкт-Петербурзького політехнічного інституту. 19 липня 1914 року вступив однорічником до 1-ї авіаційної роти російської імператорської армії, з 1 вересня — 1 жовтня 1914 року перебував на авіаційних курсах при Петроградському політехнічному інституті, потому до 10 березня 1915 року навчався у Севастопольській авіаційній школі, звідки дістав призначення пілотом до 30-го корпусного авіаційного загону, в складі якого брав участь у Першій світовій війні. З 13 жовтня 1916 року служив у 14-му авіаційному, а з 12 липня 1917 року — у 9-му винищувальному авіаційному загоні.

За подвиги на фронтах дістав офіцерський чин, а пізніше отримав низку наступних звань.

18 листопада 1915 року (зі старшинством 12 жовтня 1915) — наказом штабу ІХ армії за бойові заслуги дістав звання прапорщика.

Лютий 1917 (зі старшинством 12 травня 1916) — підвищений до звання підпоручика за 7 місяців служби на фронті та 87 годин перебування у повітрі в бойових умовах.

Вересень 1917 (зі старшинством з 12 жовтня 1916) — отримав звання поручика за ще 5 місяців перебування на фронті та 187 годин 25 хвилин пілотування у бойових умовах.

Наприкінці 1917 представлений до звання штабс-капітана (зі старшинством з 16 червня 1917) за 7 місяців перебування на фронтіта 141 годину 25 хвилин польотів під час воєнних дій.

Крім вищезазначеного часу перебував на фронті 9 місяців і додатково налітав у бойових умовах ще 128 годин 30 хвилин.

Український ас

У грудні 1917 року 9-й винищувальний авіаційний загін був українізований. 13 березня 1918 року рештки його демобілізовано. Потому виїхав до Одеси, де 5 квітня 1918 року вступив до складу Армії УНР. Спочатку служив в Одеському авіаційному дивізіоні Армії УНР (потім — Армії Української Держави), згодом — у 2-му Подільському авіаційному дивізіоні (у Вінниці).

За сукупністю загальної кількості нальотів на фронті під час Першої світової війни наказом Військової офіції Української Держави був затверджений у ранзі сотника зі старшинством з 12 липня 1918. Під час Протигетьманського повстання у складі дивізіону перейшов на бік Директорії.

27 листопада 1918 за розпорядженням Директорії у складі ексадрильї, виокремленій з Подільського авіаційного дивізіону, відбув до Західно-Української Народної Республіки. З 1 грудня 1918 року служив льотчиком у 1-й польовій летунській сотні Галицької армії, згодом перейшов до 2-ї летунської сотні.

Під час польоту 10 жовтня 1919 року під містом Монастирище був збитий з кулемета денікінцями та потрапив у полон. У грудні 1919 року утік з полону та приєднався до своєї сотні, яка на той час перебувала в Одесі.

Після захоплення 1-го Галицького авіаційного загону у Козятині 26 —— 27 квітня 1920 року перейшов на службу до Армії УНР. Брав участь у роботі авіаційної закупівельної комісії УНР в Італії. Потому служив у 1-й Запорізькій авіаційній ескадрильї Повітряного флоту УНР.

У 1922 чи 1923 році повернувся до Радянського Союзу. Мешкав у м. Мала Вішера Ленінградської області. 18 серпня 1937 року заарештований і невдовзі засуджений до страти. Розстріляний у Ленінграді.

Джерела

  • Я. Тинченко. Герої Українського неба: науково-популярне видання. — К.: Темпора, 2010. — 200 с.: іл. ISBN 978-966-8201-94-3