Амбросов Володимир Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амбросов Володимир Якович
Народився 8 березня 1936(1936-03-08)
Шебекіно, Курська область, РСФРР, СРСР
Помер 18 лютого 2014(2014-02-18) (77 років)
Діяльність економіст
Alma mater Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва
Заклад ННЦ «Інститут аграрної економіки»d і Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Членство Національна академія аграрних наук України

Амбросов Володимир Якович — український економіст, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААНУ (від 1993).

Біографія[ред. | ред. код]

Амбросов В. Я. народився 8березня 1936 року у м. Шебекіно, Бєлгородської області (Російська Федерація).

Після закінчення середньої школи в 1953 р. вступив на економічний факультет Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва, який закінчив у 1958 році.

Після закінчення інституту, свою трудову діяльність розпочав агрономом центрального відділення радгоспу Велико-Токмацький — 1958—1959 рр. Запорізької області.

У 19591961 роках працював головним економістом радгоспу ім. Леніна Дергачівського району Харківської області.

У 1961 році вступив до аспірантури відділу економіки науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР, яку закінчив у 1964 р. і успішно в цьому ж році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук, у 1969 році було присвоєно вчене звання старший науковий співробітник.

Після закінчення аспірантури був залишений у відділі економіки НДІ Лісостепу і Полісся УРСР на посаді ст. наукового співробітника.

У 1970 році за конкурсом був прийнятий завідувачем сектору раціональних типів сільськогосподарських підприємств і об'єднань Харківського відділу Українського науково-дослідного інституту економіки і організації сільського господарства ім. А. Г. Шліхтера. З 1986 по 2005 роки завідувач Харківським відділом науково-виробничих формувань Українського науково-дослідного інституту економіки агропромислового виробництва ім. А. Г. Шліхтера, ННЦ «Інститут аграрної економіки».

У 20092012 рр. головний науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки». Значна увага Амбросов В. Я. приділяв підготовці фахівців-економістів для аграрного сектора.

У 19921995 роках Амбросов В. Я. — професор кафедри «Організації та менеджменту» Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства (за сумісництвом).

В 1995—1999 рр. — Завідувач кафедри «Економіки, бізнесу та маркетингу» Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства (по сумісництвом).

З 1999 р. і по теперішній час на постійній основі — завідувач кафедри «Облік і аудит» Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенко. З 1997—2003 рр. професор кафедри «Організації» Бєлгородської сільськогосподарської академії (за сумісництвом).

У 1991 році захистив докторську дисертацію, а в 1995 р. було присвоєно вчене звання професора. У 1993 році Амбросов В. Я. обраний член-кореспондентом НААН України по відділенню аграрної економіки і продовольства НААН України.

Помер — 18.02.2014 р. Похоронений у м. Харків на меморіальному комплексі «Слобожанский»

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Амбросов В. Я. має 700 науково-педагогічних праць, в тому числі 110 індивідуальних і колективних монографій, 88 методик і рекомендацій.

Під його керівництвом захищено 16 кандидатських і 4 докторських дисертацій, готуються 4 кандидатських та 2 докторські дисертації. Амбросов В.Я протягом багатьох років був членом спеціалізованих рад із захисту кандидатських дисертацій Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва, Сумського національного аграрного університету, ННЦ «Інститут аграрної економіки».

У 2011—2012 рр. голова спецради по захисту кандидатських дисертацій з економіки в Харківському національному технічному університеті сільського господарства ім. П. Василенка. Амбросов В. Я. — Відомий вчений в галузі економіки агропромислового виробництва, активно працював у науково-методичних комісіях Міністерства аграрної політики та продовольства, керував аграрної секцією Північно-Східного Центру Академії наук НАН України, є членом Всеукраїнського, керівником Північно-Східного регіонального конгресу вчених економістів-аграрників.

Амбросов В. Я. — автор цілого ряду впроваджених у виробництво наукових розробок. З його безпосередньою участю були обґрунтовані і створені спеціалізовані господарства в приміських зонах Харкова, Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Кривого рогу, Лисичанська, слава-Сербська. По Україні було створено 470 типів таких господарств. З безпосередньою участю Амбросова В. Я. в Харківській області було створено 33 господарства по вирощування і відгодівлі молодняку ​​великої рогатої худоби, 24 свинарських і 345 зерново-буряко-молочних господарств. Розроблена і впроваджена в Харківської області система спеціалізованих господарств була прийнята в Загалом по Україні, де функціонувало 1680 господарств по виробництву яловичини і свинини, понад 2 тис., з виробництва молока, близько 500 по вирощуванню нетелей. На основі проведених досліджень під науковим керівництвом Амбросова В. Я. були розроблені і економічно обґрунтовані перспективи розвитку, розміщення і спеціалізації сільського господарства Харківської області на період до 2000 року. Особливістю цієї роботи була не тільки стратегічна спрямованість галузі на довгострокову перспективу, але і наукове обґрунтування принципів поділу праці та кооперації при використанні ресурсного потенціалу. При цьому економічний розвиток тісно поєднувалося з соціальним розвитком колективів підприємств, а також особливостями територій. Така робота була вперше виконана в Україні на прикладі господарств і районів — Краснокутського Харківській області, Волноваського Донецької області, Чемеровецького Хмельницької області, Покровського Дніпропетровської області.

Значне місце в дослідженнях Амбросова В. Я. відводилося виробничої кооперації і подальшого формуванню інтенсивних виробничих структур на основі міжгосподарської кооперації. Ця робота послідовно переросла в дослідження більш глибоких процесів кооперації, пов'язаних з формуванням і функціонуванням виробничих галузевих об'єднань, які стали прототипом сучасних кластерів. У перші в Україні були розроблені і впроваджені виробничі галузеві об'єднання в Красноградському, Балаклійському, Зачепилівському, Лозівському районах Харківської області, Криничанському районі Дніпропетровської області. Об'єднання показали високий рівень виробництва і рентабельності. Першим агропромисловим комбінатом в Україні був «Чугуївський» Харківської області, розробки і обґрунтування якого проходили при безпосередньої участі і під методичним керівництвом В. Я. Амбросова. Техніко-економічне обґрунтування розглядалося в Міністерства сільського господарства м'ясо-молочної та харчової промисловості, Раді Міністрів України. Досвід створення і подальшої ефективної роботи комбінату був використаний в Київській, Донецькій, Сумській та інших областях України, а так ж у Росії та Узбекистані. З безпосередньою участю Амбросова В. Я. організована перша в Україні науково-виробнича система «Гречка». В подальшому під науковим керівництвом Амбросова В. Я. були створені і успішно функціонували науково-виробничі системи у Харківській, Дніпропетровській, Полтавській, Івано-Франківській, Сумській та інших областях. Рекомендації з організації виробничих і науково-виробничих систем і економічних взаємовідносин їх учасників були передані у всі господарства України. Перехід до ринкових відносин, процеси приватизації і реформування призвели до трансформації сформованих форм виробництва.

Автором спільно з професором Белебеха І. О., доцентом Сахненко В. І. були розроблені, розглянуті в області та районах методичні рекомендації по роздержавленню і приватизації підприємств агропромислового комплексу. У процесі реформування агропромислового комплексу Амбросов В. Я. неодноразово виїжджав безпосередньо на місця в Богодухівський, Балаклійський, Лозівський, Нововодолазький, Вовчанський, Куп'янський, Чугуївський, Валківський, Харківський і інші райони. Пропозиції щодо реформування були надані безпосередньо міністерству аграрної політики та продовольства, Національної аграрної академії наук, іншим органам країни.

Джерела[ред. | ред. код]