Відмінності між версіями «Амплітрон»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (→‎top: replaced: в якості → як за допомогою AWB)
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
 
Рядок 12: Рядок 12:
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* [http://www.ravnopravie.kharkov.ua/amplytron.php Енциклопедія радіоелектроніки. Терміни, пояснення, формули, приклади]{{ref-ru}}
+
* [https://web.archive.org/web/20160225055536/http://www.ravnopravie.kharkov.ua/amplytron.php Енциклопедія радіоелектроніки. Терміни, пояснення, формули, приклади]{{ref-ru}}
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==

Поточна версія на 17:56, 23 червня 2019

Амплітро́н — потужний магнетронного типу підсилювач зворотної хвилі з замкненим електронним потоком, в якому використовується кільцева сповільнююча система з непарним числом періодів. Винайдений в 1949 американським інженером В. Брауном, який дав йому крім амплітрона й іншу назву — платинотрон. Розмикання кільцевої сповільнюючої системи в амплітроні, необхідної для введення і виведення НВЧ енергії, а також для здійснення режиму біжної хвилі, забезпечується завдяки розриву у зв'язках використаної сповільнюючої системи бугельного типу. Електронний потік амплітрона аналогічний електронному потоку магнетрона, з яким амплітрон (в порівнянні з іншими підсилювачами магнетронного типу) найбільш близький по конструкції і характеристиках.

Використання замкнутого модулювання електронного потоку зумовлює наявність зв'язку між входом підсилювача і його виходом. Зниження шкідливого впливу цього зв'язку забезпечується внаслідок взаємно протилежного руху електронного потоку і підсилюваної електро-магнітної хвилі. При цьому модулюючий. електронний потік здійснює передачу сигналу зв'язку завжди в одному напрямі — зі входу на вихід амплітрона.

Внаслідок замкнутості електронного потоку в амплітроні повинні виконуватися умови, при яких згрупований електронний потік, переходячи через точку розриву у зв'язках, не піддавався б перегрупуванню. Ця обставина накладає обмеження на смугу підсилюваних частот, яка у амплітрона є тим не менше досить широкою і досягає 5-10% від середньої частоти. У амплітроні, працюючому як широкосмуговий підсилювач, вид коливань (як правило, основний для магнетрона) є паразитним. Для його придушення використовується сповільнююча система з непарним числом періодів. Основні енергетичні параметри амплітрона — потужність і ккд — досягають 10 МВт (в імпульсному режимі) і 80% відповідно (тобто того ж порядку, що і в магнетроні).

  • Переваги амплітрона : простота конструкції, малі габаритні розміри і маса, надійність і довговічність;
  • Недоліки : порівняно низький коефіцієнт підсилення (10-15 дБ) і високий (по відношенню до інших приладів цього класу) рівень паразитних коливань.

Амплітрони широко застосовуються в передавальних пристроях станцій радіолокації, систем зв'язку, навігації, телеметрії та інших (головним чином в імпульсному режимі).

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]