Відмінності між версіями «Анджей Потоцький (брацлавський воєвода)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 5: Рядок 5:
   
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
Син подільського [[Підчаший|підчашого]] Якуба Потоцького (помер після 1657 року<ref name="P1">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy01.html#X Potoccy (01)] {{ref-pl}}</ref>) та його дружини Катажини Кломніцької. Внук [[Каштеляни Кам'янця-Подільського| кам'янецького]] [[каштелян]]а, [[кальвініст]]а [[Анджей Потоцький (кальвініст)|Анджея Потоцького]]. Братанок «Ревери», [[стрийко|стриєчний]] брат [[Польний гетьман коронний|польного гетьмана коронного]] [[Андрій Потоцький|Анджея Потоцького]], з яким часто плутають. 1636&nbsp;р. був записаний на навчання у Краківському університеті, 1637&nbsp;р. у [[Падуанський університет|Падуанському університеті]], 1638&nbsp;р. в університеті правників. Повернувся додому, став придворним короля Владислава IV. Під час повстання Б. Хмельницького був висланий з драгунами королевича Кароля Фердінанда до [[Бар (місто)|Бару]]. 4 серпня 1648&nbsp;р. потрапив в облогу, 7 серпня втратив більшу частину війська. 8 серпня почав перемовини, отримав гарантії виходу для своїх. Угоду порушили козаки, частину полонених вбили, Анджей Потоцький потрапив у полон. В лютому 1649&nbsp;р. посольство [[Адам Кисіль|Адама Кисіля]] вимагало його звільнення. Б. Хмельницький наказав перевезти його до Переяслава, погрожував стратити. Після перевезеня до [[Трахтемирів|Трахтемирова]] втік, здався татарам. Був звільнений за умовами Зборівського миру 1649&nbsp;р. Під час [[Берестецька битва|Берестецької битви]] воював на чолі хоругви козацької (мав її до смерті) в полку [[Миколай Потоцький|Миколая Потоцького-«Ведмежої лаби»]]. Ймовірно, невдовзі після отримання посади вінницького старости став полковником кавалерії (був ним у кінці 1654&nbsp;р.). Почав відігравати значнішу роль у війську, частково через родинні звязки зі стриєм Станіславом «Реверою».<ref>''Majewski W.'' Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663) // Polski Słownik Biograficzny. – Wrocław – Warszawa – Kraków – Gdańsk – Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983.– Tom XXVII/4. – Zeszyt 115. – S. 625—831 {{ref-pl}} s.770-771</ref>
 
  +
Син подільського [[Підчаший|підчашого]] Якуба Потоцького (помер після 1657 року<ref name="P1">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy01.html#X Potoccy (01)] {{ref-pl}}</ref>) та його дружини Катажини Кломніцької. Внук [[Каштеляни Кам'янця-Подільського| кам'янецького]] [[каштелян]]а, [[кальвініст]]а [[Анджей Потоцький (кальвініст)|Анджея Потоцького]]. Братанок «Ревери», [[стрийко|стриєчний]] брат [[Польний гетьман коронний|польного гетьмана коронного]] [[Анджей Потоцький (гетьман)|Анджея Потоцького]], з яким часто плутають.
   
Восени 1655&nbsp;р. був у дивізії «Ревери», може, брав участь у битві під [[Городок (Львівська область)|Городком]] [[Ягайло]]нським 29 вересня 1655&nbsp;р. 22 жовтня 1655&nbsp;р. разом з Миколаєм Остроругом виїхали на чолі посольства від війська під командуванням гетьманів з повноваженнями піддатися королю Карлу Густаву до Кракова. 31 жовтня підписав акт здачі. 8 листопада під Новим Корчином король Карл Густав дав йому староство [[самбір]]ське, військо збунтувалось проти нього. Один з організаторів конфедерації тишовецької, підписав акт її скликання 29 грудня 1655&nbsp;р.<ref>''Majewski W.'' Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)… s. 771</ref>
 
  +
1636&nbsp;р. був записаний на навчання у Краківському університеті, 1637&nbsp;р. у [[Падуанський університет|Падуанському університеті]], 1638&nbsp;р. в університеті правників. Повернувся додому, став придворним короля Владислава IV. Під час повстання Б. Хмельницького був висланий з драгунами королевича Кароля Фердінанда до [[Бар (місто)|Бару]]. 4 серпня 1648&nbsp;р. потрапив в облогу, 7 серпня втратив більшу частину війська. 8 серпня почав перемовини, отримав гарантії виходу для своїх. Угоду порушили козаки, частину полонених вбили, Анджей Потоцький потрапив у полон. В лютому 1649&nbsp;р. посольство [[Адам Кисіль|Адама Кисіля]] вимагало його звільнення. Б. Хмельницький наказав перевезти його до Переяслава, погрожував стратити. Після перевезеня до [[Трахтемирів|Трахтемирова]] втік, здався татарам. Був звільнений за умовами Зборівського миру 1649&nbsp;р. Під час [[Берестецька битва|Берестецької битви]] воював на чолі хоругви козацької (мав її до смерті) в полку [[Миколай Потоцький|Миколая Потоцького-«Ведмежої лаби»]]. Ймовірно, невдовзі після отримання посади вінницького старости став полковником кавалерії (був ним у кінці 1654&nbsp;р.). Почав відігравати значнішу роль у війську, частково через родинні звязки зі стриєм Станіславом «Реверою».<ref>''Majewski W.'' Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)…&nbsp;— S. 770—771.</ref>
   
2 жовтня 1656&nbsp;р. король Ян ІІ надав: [[Дзвиняч (Заліщицький район)|Дзвиняч]], [[Дзвенигород|Звенигород]], [[Вовківці]], [[Латківці]], [[Бабинці (Борщівський район)|Бабинці]], [[Трубчин]] на Поділлі, також належні батьку Гряду, Сєцехів, Волю Брюховецьку в Львівській землі, які пізніше були «доживоттям» дружини. Частину маєтків записав на фундацію костелу в Тулішках.<ref name="M3">''Majewski W.'' Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)… s. 773</ref>
 
  +
Восени 1655&nbsp;р. був у дивізії «Ревери», може, брав участь у битві під [[Городок (Львівська область)|Городком]] [[Ягайло]]нським 29 вересня 1655&nbsp;р. 22 жовтня 1655&nbsp;р. разом з Миколаєм Остроругом виїхали на чолі посольства від війська під командуванням гетьманів з повноваженнями піддатися королю Карлу Густаву до Кракова. 31 жовтня підписав акт здачі. 8 листопада під Новим Корчином король Карл Густав дав йому староство [[самбір]]ське, військо збунтувалось проти нього. Один з організаторів конфедерації тишовецької, підписав акт її скликання 29 грудня 1655&nbsp;р.<ref>''Majewski W.'' Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)…&nbsp;— S. 771.</ref>
   
Посади: обозний коронний з 1655 року, [[Вінницькі старости|вінницький староста]] (з літа 1652<ref>''Majewski W.'' Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)… s. 770</ref>),<ref name="P1">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy01.html#X Potoccy (01)] {{ref-pl}}</ref> [[Брацлавські воєводи|воєвода брацлавський]] (отримав між 20-25 липня 1662&nbsp;р. після переведення [[Михайло Юрій Чарторийський|Міхала Юрія Чарторийського]] [[Волинське воєводство (1566—1795)|волинським воєводою]]<ref name="M3">''Majewski W.'' Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)… s. 773</ref>) у 1662—1663 роках. 25 липня 1662&nbsp;р. став старостою [[летичів]]ським, [[староста генеральний подільський|генеральним подільським]].
 
  +
2 жовтня 1656&nbsp;р. король Ян ІІ надав: [[Дзвиняч (Заліщицький район)|Дзвиняч]], [[Дзвенигород|Звенигород]], [[Вовківці]], [[Латківці]], [[Бабинці (Борщівський район)|Бабинці]], [[Трубчин]] на Поділлі, також належні батьку Гряду, Сєцехів, Волю Брюховецьку в Львівській землі, які пізніше були «доживоттям» дружини. Частину маєтків записав на фундацію костелу в Тулішках.<ref name="M3">''Majewski W.'' Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)…&nbsp;— S. 773.</ref>
   
Був одружений з донькою [[великий гетьман коронний|великого коронного гетьмана]] [[Станіслав Ревера Потоцький|Станіслава «Ревери» Потоцького]] Вікторією Ельжбетою&nbsp;— вдовою [[львів]]ського старости [[Адам Єронім Сенявський (молодший)|Адама Єроніма Сенявського (молодшого)]]. Відомостей про дітей немає (не мав<ref>M3</ref>). Дружина була фундаторкою будівництва мурованих костелу та кляштору домініканців в [[Перемишляни|Перемишлянах]].<ref>{{SgKP|IX|168|Przemyślany}}.— S. 168 {{ref-pl}}</ref>
 
  +
Посади: обозний коронний з 1655 року, [[Вінницькі старости|вінницький староста]] (з літа 1652<ref>''Majewski W.'' Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)…&nbsp;— S. 770.</ref>),<ref name="P1">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy01.html#X Potoccy (01)] {{ref-pl}}</ref> [[Брацлавські воєводи|воєвода брацлавський]] (отримав між 20-25 липня 1662&nbsp;р. після переведення [[Михайло Юрій Чарторийський|Міхала Юрія Чарторийського]] [[Волинське воєводство (1566—1795)|волинським воєводою]]<ref name="M3">''Majewski W.'' Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)…&nbsp;— S. 773.</ref>) у 1662—1663 роках. 25 липня 1662&nbsp;р. став старостою [[летичів]]ським, [[староста генеральний подільський|генеральним подільським]].
  +
  +
Був одружений з донькою [[великий гетьман коронний|великого коронного гетьмана]] [[Станіслав Ревера Потоцький|Станіслава «Ревери» Потоцького]] Вікторією Ельжбетою&nbsp;— вдовою [[львів]]ського старости [[Адам Єронім Сенявський (молодший)|Адама Єроніма Сенявського (молодшого)]]. Відомостей про дітей немає (не мав<ref name="M3"/>). Дружина була фундаторкою будівництва мурованих костелу та кляштору домініканців в [[Перемишляни|Перемишлянах]].<ref>{{SgKP|IX|168|Przemyślany}}&nbsp;— S. 168 {{ref-pl}}</ref>
   
 
Помер перед 19 травня 1663&nbsp;р. у Львові, де перебував в зв'язку з роботою в скарбовій комісії.
 
Помер перед 19 травня 1663&nbsp;р. у Львові, де перебував в зв'язку з роботою в скарбовій комісії.
Рядок 36: Рядок 38:
 
| width="20%" | '''[[Брацлавське воєводство|Воєвода брацлавський]]'''<br/>[[1663]]-[[1675]]
 
| width="20%" | '''[[Брацлавське воєводство|Воєвода брацлавський]]'''<br/>[[1663]]-[[1675]]
 
| width="10%" | [[Файл:Bratslav_voyev_COA.jpg|50px]]
 
| width="10%" | [[Файл:Bratslav_voyev_COA.jpg|50px]]
| width="25%" | Наступник<br/>[[Ян (Януш) Потоцький|Ян Потоцький]]
+
| width="25%" | Наступник<br/>[[Ян Потоцький (брацлавський воєвода)|Ян Потоцький]]
 
|}
 
|}
   

Версія за 09:35, 29 травня 2016

Анджей Потоцький гербу Пилява (пол. Potocki Andrzej; пом. 1663) — польський шляхтич, військовик, урядник, брацлавський воєвода.

Життєпис

Син подільського підчашого Якуба Потоцького (помер після 1657 року[1]) та його дружини Катажини Кломніцької. Внук кам'янецького каштеляна, кальвініста Анджея Потоцького. Братанок «Ревери», стриєчний брат польного гетьмана коронного Анджея Потоцького, з яким часто плутають.

1636 р. був записаний на навчання у Краківському університеті, 1637 р. у Падуанському університеті, 1638 р. в університеті правників. Повернувся додому, став придворним короля Владислава IV. Під час повстання Б. Хмельницького був висланий з драгунами королевича Кароля Фердінанда до Бару. 4 серпня 1648 р. потрапив в облогу, 7 серпня втратив більшу частину війська. 8 серпня почав перемовини, отримав гарантії виходу для своїх. Угоду порушили козаки, частину полонених вбили, Анджей Потоцький потрапив у полон. В лютому 1649 р. посольство Адама Кисіля вимагало його звільнення. Б. Хмельницький наказав перевезти його до Переяслава, погрожував стратити. Після перевезеня до Трахтемирова втік, здався татарам. Був звільнений за умовами Зборівського миру 1649 р. Під час Берестецької битви воював на чолі хоругви козацької (мав її до смерті) в полку Миколая Потоцького-«Ведмежої лаби». Ймовірно, невдовзі після отримання посади вінницького старости став полковником кавалерії (був ним у кінці 1654 р.). Почав відігравати значнішу роль у війську, частково через родинні звязки зі стриєм Станіславом «Реверою».[2]

Восени 1655 р. був у дивізії «Ревери», може, брав участь у битві під Городком Ягайлонським 29 вересня 1655 р. 22 жовтня 1655 р. разом з Миколаєм Остроругом виїхали на чолі посольства від війська під командуванням гетьманів з повноваженнями піддатися королю Карлу Густаву до Кракова. 31 жовтня підписав акт здачі. 8 листопада під Новим Корчином король Карл Густав дав йому староство самбірське, військо збунтувалось проти нього. Один з організаторів конфедерації тишовецької, підписав акт її скликання 29 грудня 1655 р.[3]

2 жовтня 1656 р. король Ян ІІ надав: Дзвиняч, Звенигород, Вовківці, Латківці, Бабинці, Трубчин на Поділлі, також належні батьку Гряду, Сєцехів, Волю Брюховецьку в Львівській землі, які пізніше були «доживоттям» дружини. Частину маєтків записав на фундацію костелу в Тулішках.[4]

Посади: обозний коронний з 1655 року, вінницький староста (з літа 1652[5]),[1] воєвода брацлавський (отримав між 20-25 липня 1662 р. після переведення Міхала Юрія Чарторийського волинським воєводою[4]) у 1662—1663 роках. 25 липня 1662 р. став старостою летичівським, генеральним подільським.

Був одружений з донькою великого коронного гетьмана Станіслава «Ревери» Потоцького Вікторією Ельжбетою — вдовою львівського старости Адама Єроніма Сенявського (молодшого). Відомостей про дітей немає (не мав[4]). Дружина була фундаторкою будівництва мурованих костелу та кляштору домініканців в Перемишлянах.[6]

Помер перед 19 травня 1663 р. у Львові, де перебував в зв'язку з роботою в скарбовій комісії.

Примітки

  1. а б Potoccy (01) (пол.)
  2. Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)… — S. 770—771.
  3. Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)… — S. 771.
  4. а б в Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)… — S. 773.
  5. Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663)… — S. 770.
  6. Przemyślany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1888. — T. IX : Poźajście — Ruksze. (пол.) — S. 168 (пол.)

Джерела

  • Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVII/4. — Zeszyt 115. — 625—831 s. — S. 770—773. (пол.)

Посилання


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Михайло Юрій Чарторийський
Bratslav voyev COA.jpg Воєвода брацлавський
1663-1675
Bratslav voyev COA.jpg Наступник
Ян Потоцький