Анджей Сапковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анджей Сапковський
Andrzej Sapkowski
Sapkowski.jpg
При народженні Анджей Сапковський
Народження 21 червня 1948(1948-06-21) (69 років)
  Лодзь, Польща
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Релігія атеїзм
Alma mater Лодзький університет
Мова творів Польська
Рід діяльності Прозаїк
Публіцист
Роки активності: 1986—теперішній час
Жанр Фентезі
Літературна критика
Magnum opus: Відьмак
Сага про Рейневана
Нагороди та премії
Janusz A. Zajdel Award
Paszport Polityki
Автограф: Andrzej Sapkowski signature.JPG
Сайт: Офіційний сайт письменника
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Анджей Сапковський на Вікісховищі

А́нджей Сапко́вський (пол. Andrzej Sapkowski, *21 червня 1948, Лодзь, Польща) — польський письменник-фантаст і публіцист. Українською мовою твори Сапковського виходили у видавництвах «Клубом сімейного дозвілля» (серія «Відьмак»),[1] Зелений пес ("Трилогія гуситська")[2] та у журналі «Всесвіт».

Книги автора перекладено на англійську, болгарську, естонську, іспанську, італійську, китайську, корейську, литовську, нідерландську, німецьку, португальську, російську, сербську, словацьку, угорську, українську, фінську, французьку, чеську, шведську та японську мови. В самій лише Польщі продано близько 2 млн примірників його книг.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 1948 році в місті Лодзь, де й закінчив університет, факультет зовнішньої торгівлі. З 1972 по 1994 рік працював у торгівлі.

1986 року написав фентезійну новелу «Відьмак» (пол. Wiedźmin), у якій створив свого головного героя — відьмака Геральта із Рівії, майстра меча й магії, котрий за гроші вбиває монстрів і різноманітних міфічних створінь в своєму фентезійному світі. Перші чотири оповідання про відьмака були видані в збірці «Відьмак».

1990 року вийшла друга книга письменника, що складалася із семи оповідань (як нових, так і тих, що були видані раніше) під одним загальним заголовком «Останнє бажання», яка була перевидана 1993 року. 1992 року Сапковський видав нову книгу про відьмака — «Меч призначення», куди увійшли ще шість новел (перевидана у 1994 році).

З 1994 по 1999 рр. створив п'ятитомну сагу про Відьмака та Відьмачку, яка принесла йому світове визнання: «Кров ельфів» (1994), «Час презирства» (1995), «Хрещення вогнем» (1996), «Вежа ластівки» (1997) і «Володарка озера» (1999).

Пригоди Відьмака також були видані у вигляді шести коміксів (1993—1995) оформлених малюнками Богуслава Польха і з текстом Матея Паровського. Крім того, у 2001 році польською телестудією Heritage Films був знятий 13-серійний телесеріал «Відьмак» («Wiedzmin») за мотивами збірок про Геральта «Меч призначення» і «Останнє бажання» (режисер Марек Бродскі). На основі серіалу також був створений 130-хвилинний телефільм. У 2004 році компанія «CD Project» почала роботу над багатообіцяючою RPG під назвою «Відьмак» («The Witcher»), гра вийшла 24 жовтня 2007 року. 17 травня 2011 року виходить продовження гри про пригоди Геральта під назвою «Відьмак 2: Вбивці королів» («The Witcher 2: Assassins of Kings»), а 18 травня 2015 року — третя частина гри («The Witcher 3: Wild Hunt»).

Сапковский — автор сюжету книги-гри «Око Іррдеса» (польск. Oko Yrrhedesa), дуже популярної у Польщі.

У 1995 році була видана книга «Світ короля Артура» — есе — в котрому автор намагався розібратися у причинах популярності легенд про короля Артура серед сучасних читачів і про вплив цих легенд на творчість деяких авторів XX-го століття. Книга включає також новелу «Maladie» — власну варіацію за мотивами легенди про Трістана та Ізольду.

У 2001 році вийшла велика праця про міфологічних істот — «Rękopis znaleziony w Smoczej Jaskini» (Бестіарій), в якій з притаманним автору почуттям гумору відкривається світ створінь, що населяють наш світ і світи письменників фентезі.

Серед заслуг автора також велика кількість критичних статей про фентезі і для тих, хто ним захоплюється, таких як «Посібник для початкових письменників фентезі», «Вареник, або немає золота в сірих горах» (стаття про сучасні проблеми фентезі, як літератури), «Меч, магія, екран» (про екранізації) і багато інших.

Він вже закінчив роботу над своєю другою саґою — «Трилогією про Рейневана»Вежа блазнів», «Божі воїни», «Вічне світло», в якій ідеться про середньовічну Європу і Гуситські війни.

5 січня 2009 року була презентована нова книга письменника — «Змія», дії якої відбуваються під час війни в Афганістані.

27 вересня 2010 Анджей Сапковський розповів, що працює над новою книгою у світі «Відьмака», вихід нової книги у серії очікувався у 2013—2014 році. У 2013 вийшов новий роман у серії «Відьмак» Сезон бур (пол. Sezon burz).

Нагороди[ред.ред. код]

Сапковський отримав п'ять премій імені Януша Зейделя (три з них за оповідання Менше зло, Меч призначення і Вирва від бомби, а також дві за романи Кров ельфів і Вежа блазнів). А 1997 року письменник був удостоєний премії «Passport», що присуджується тижневиком «Polityka» за заслуги перед польською культурою. Крім того, у 2003 р. він виграв іспанську премію Ignotus, за найкращу антологію (Останнє бажання), і Музиканти (найкраща іноземна розповідь), в тому ж році.

Анджей Сапковський став першим лауреатом David Gemmell Legend Award. Нагорода дісталася письменнику за книжку «Blood of Elves» (англійське видання роману «Кров ельфів») і була вручена в 2009 році у Лондоні.

Регулярно бере участь в Євроконах: в 2002 р. — в Четеборі (Чехія), в 2004 — в Пловдиві (Болгарія), в 2008 році — в Москві (Росія). А 13—16 квітня 2006 р. брав участь в європейському конгресі наукової фантастики Єврокон у Києві.

Бібліографія[ред.ред. код]

Відьмак[ред.ред. код]

Сага про Рейневана[ред.ред. код]

Інші книги[ред.ред. код]

  • Рукопис, знайдений у Драконячій печері (пол. Rękopis znaleziony w Smoczej Jaskini) (2001)
  • Змія (пол. Zmija) (2009)

Оповідання[ред.ред. код]

  • Відьмак (Wiedźmin) (журнал «Fantastyka» 12/86, також входить до збірок Відьмак і Останнє бажання) (1986)
  • Дорога, з якої нема вороття (Droga, z której się nie wraca) (журнал Fantastyka 8/88, також входить до збірки Відьмак) (1988)
  • Зерно правди (Ziarno prawdy) (журнал «Fantastyka» 3/89, також входить до збірок Відьмак і Останнє бажання) (1989)
  • Музиканти (Muzykanci) (вперше вийшло в антології Wizje Alternatywne) (1990)
  • Менше зло (Mniejsze zło) (журнал «Fantastyka» 3/90, також входить до збірок Відьмак і Останнє бажання) (1990)
  • Питання ціни (Kwestia ceny) (журнал «Nowa Fantastyka» 9/90, також входить до збірок Відьмак і Останнє бажання) (1990)
  • Межа можливого (Granica możliwości) (журнал «Nowa Fantastyka» 9-10/91, також входить до збірки Меч призначення) (1991)
  • Тандарадей! (Tandaradei!) (журнал «Fenix» 1/92) (1992)
  • Вічний вогонь (Wieczny ogień) (входить до збірки Меч призначення) (1992)
  • Трохи жертовності (Trochę poświęcenia) (входить до збірки Меч призначення) (1992)
  • Меч призначення (Miecz przeznaczenia) (входить до збірки Меч призначення) (1992)
  • Щось більше (Coś więcej) (входить до збірки Меч призначення) (1992)
  • Крихта льоду (Okruch lodu) (журнал «Nowa Fantastyka» 7/92, також входить до збірки Меч призначення) (1992)
  • Maladie (журнал «Nowa Fantastyka» 12/92, також входить до книги Світ короля Артура) (1992)
  • Край світу (Kraniec świata) (входить до збірки Останнє бажання) (1993)
  • Останнє бажання (Ostatnie życzenie) (входить до збірки Останнє бажання) (1993)
  • Голос розуму (Głos rozsądku) (входить до збірки Останнє бажання) (1993)
  • Вирва від бомби (W leju po bombie) (журнал «Fenix» 4/93) (1993)
  • Золотий полудень (Złote popołudnie) (вперше вийшло в антології Тринадцять котів) (1997)
  • Щось закінчується, щось починається (Coś się kończy, coś się zaczyna) (журнал «Czerwony karzeł» #5) (1999)
  • Бойовий пил (Battle dust) (журнал «Czerwony karzeł» #7) (1999)
  • Випадок в Місфіч Крік (Zdarzenie w Mischief Creek) (журнал «Nowa Fantastyka» 7/00) (2000)
  • Іспанський хрест (Spanienkreuz) (журнал «Nowa Fantastyka» 4/07) (2007)

Публіцистика і критика[ред.ред. код]

  • Без карти ні кроку (199?)
  • Вареник, або немає золота в сірих горах (1993)
  • Світ короля Артура (Świat króla Artura. Maladie) (1995)
  • Меч, магія, екран (1997)
  • Історія і фантастика (Historia i fantastyka) (2005)

Переклади українською[ред.ред. код]

  • Анджей Сапковський. Відьмак (Оповідання). Переклад з пол.: Микола Рябчук. Київ: Журнал «Всесвіт». 1990.- № 8 (Пригоди. Подорожі. Фантастика — 91. — К.: Молодь, 1991. — 256 С. — (Компас))
  • Анджей Сапковський. Дорога, з якої нема вороття. Переклад з пол.: Ореста Ткачук; заставка та кінцівка Олега Блащука. Київ: Журнал «Всесвіт». 1993. № 2 (770)
  • Анджей Сапковський. Зерно правди. Переклад з пол.: Валентин Корнієнко, Сергій Місюра. Київ: Журнал «Всесвіт». 1997. № 7
  • Анджей Сапковський. Змія (фрагменти роману). Переклад з пол.: Ігор Пізнюк Київ: Журнал «Всесвіт». 2014. № 3–4. стор. 95–150.
Трилогія «Сага про Рейневана»
    • Анджей Сапковський. Вежа блазнів (Narrenturm). (Книга 1). Переклад з пол.: Андрій Поритко. Київ: Зелений Пес. 2006. — 736 с. ISBN 966-365-095-8 (Книжкова серія «Іноземний легіон»).
    • Анджей Сапковський. Божі воїни (Boży bojownicy). (Книга 2). Переклад з пол.: Андрій Поритко. Київ: Зелений Пес, 2006. — 640 с. ISBN 966-365-101-6 (Книжкова серія «Іноземний легіон»).
    • Анджей Сапковський. Вічне світло (Lux Perpetua). (Книга 3). Переклад з пол.: Андрій Поритко. Київ: Зелений Пес / Гамазин, 2007. — 632 с. ISBN 978-966-2938-55-5 (Книжкова серія «Іноземний легіон»).
Серія «Відьмак»

Примітки[ред.ред. код]

  1. Книгу про відьмака перекладуть українською — PlayUA, 27 січня 2016
  2. Анджей Сапковський на сайті видавництва "Зелений пес"

Посилання[ред.ред. код]