Андреа дель Сарто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:02, 31 травня 2017, створена Lorry (обговореннявнесок) (Посилання)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Андреа дель Сарто
Andrea del Sarto
Andredelsartoselfportrait.jpeg
Автопортрет
Ім'я при народженні Andrea d'Agnolo di Francesco di Luca di Paolo del Migliore
Дата народження 16 липня 1486(1486-07-16)
Місце народження Flag of Florence.svg Флоренція, Флорентійська республіка (нині Італія)
Дата смерті 1530(1530)
Місце смерті Flag of Florence.svg Флоренція, Флорентійська республіка (нині Італія)
Чума
Місце поховання Santissima Annunziata[d]
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Навчання П'єро ді Козімо
Вплив Леонардо да Вінчі, Фра Бартоломео, Мікеланджело
Твори «Мадонна з гарпіями» (1517)
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Андре́а Дель Са́рто (Вануччі Франческо) (16 липня 1486(14860716), Флоренція, Флорентійська республіка — 1530, Флоренція, Флорентійська республіка) — італійський художник епохи Відродження, представник флорентійської школи Високого Відродження, один з портретистів свого часу. Ним створені монументальні, величні вівтарні картини («Мадонна з гарпіями», 1517), фрескові цикли у флорентійських монастирях.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у місті Флоренція. Навчався у художника П'єро ді Козімо. Але значно більший вплив на становлення художньої манери Андреа дель Сарто мали твори Леонардо да Вінчі, Фра Бартоломео, Мікеланджело. На запрошення короля Франції Франциска I у 1518–1519 рр. працював у Парижі.

Помер на 45 році життя у Флоренції.

Творчість[ред.ред. код]

Палітра Андреа дель Сарто відрізнялась соковитістю і приємними кольоровими переходами. В релігійних образах є надзвичайна орієнтація на уславлені і занадто ідеалізовані типи мадон, жінок-святих, маленького Христа та Івана Хрестителя. Вивчення композиції Мікеланджело в тондо «Свята Родина» кепсько вплинуло на картини дель Сарто, бо персонажі дель Сарто втратили героїчний характер, а картини свідчать про втрату індивідуальності художником. Сарто став одним з малосамостійних послідовників Мікеланджело та народження маньєристів Флоренції. Фреска дель Сарто «Таємна вечеря» свідчить про добре вивчення подібної композиції Леонардо в Мілані, але втратила драматизм і психологічну напруженість персонажів Леонардо.

Самостійнішим він залишився у своїх портретах, де пропадала орієнтація на чужі зразки і авторитети.

Країни світу, де зберігають твори дель Сарто[ред.ред. код]

  • Іспанія
  • Італія
  • Німеччина
  • Росія

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]