Відмінності між версіями «Андронік II Палеолог»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м
м (r2.7.3) (Робот: замінив it:Andronico II di Bisanzio на it:Andronico II Paleologo)
Рядок 64: Рядок 64:
 
[[hu:II. Andronikosz bizánci császár]]
 
[[hu:II. Andronikosz bizánci császár]]
 
[[id:Andronikos II Palaiologos]]
 
[[id:Andronikos II Palaiologos]]
[[it:Andronico II di Bisanzio]]
+
[[it:Andronico II Paleologo]]
 
[[ja:アンドロニコス2世パレオロゴス]]
 
[[ja:アンドロニコス2世パレオロゴス]]
 
[[ka:ანდრონიკე II პალეოლოგოსი]]
 
[[ka:ანდრონიკე II პალეოლოგოსი]]

Версія за 02:19, 4 січня 2013

Андронік II Палеолог
грец. Ἀνδρόνικος Β' Παλαιολόγος
Андронік II Палеолог
Фреска із зображенням Андроніка II Палеолога, Монастир святого Іоана Хрестителя, Серрес, Греція
Імператор
Початок правління: 1282
Кінець правління: 1328

Попередник: Михайло VIII Палеолог
Наступник: Андронік III Палеолог

Дата народження: 25 березня 1259(1259-03-25)
Місце народження: Нікея
Країна: Візантійської імперії
Дата смерті: 13 лютого 1332(1332-02-13) (72 роки)
Місце смерті: Константинополь
Династія: Палеологи
Батько: Михайло VIII Палеолог
Мати: Феодора Дука Ватаціна

Андронік II Палеолог (грец. Ἀνδρόνικος Β' Παλαιολόγος, * 25 березня 1259 Нікея, Дідімотіка — † 13 лютого 1332, Константинополь) — імператор Візантійської імперії з 1282 по 1328 р.

Правління

Андронік II Палеолог на початку свого правління скорочує чисельність війська та скасовує заключену його батьком Михайлом VIII Палеологом церковну унію з західною (католицькою) церквою. Проводив політику приєднання до Візантії Фессалії та Епіра, що відокремилися після четвертого хрестового походу у 1204 році.

Золотий гіперпірон Андроніка II Палеолога.

Невдало втрутився в боротьбу між Венецією і Генуєю, що призвело на початку XIV ст. до посилення впливу генуезців в імперії. Прагнучи дати відсіч сильній турецькій армії (якам до цього часу захопила майже всю Малу Азію), найняв в 1303 році військо арагонців та каталонців на чолі з Роже де Флор, які після вбивства їх головнокомандуючого у 1305 підняли заколот, спустошили візантійські володіння, зайняли Фессалію і ряд інших візантійських областей. Спроби Андроніка II Палеолога централізувати свій уряд викликали опір феодальної знаті, яка висунула в 1321 році на трон його онука — Андроніка III Палеолога. Внаслідок цього розпочинається громадянська війна. Після тривалої боротьби за владу, інтриг і зради ближніх у 1328 році він був змушений зректися престолу. Його засилають в монастир де він помирає чотири роки по тому.

Посилання

Біографія Андроніка II Палеолога у церковному лексиконі (нім.)

Шаблон:Римські та Візантійські імператори

Шаблон:Link GA