Анно фон Зангергаузен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 02:45, 6 липня 2017, створена Намѣсникъ (обговорення | внесок) (домовилися використовувати правопис; для g і h використовуємо г)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анно фон Зангергаузен
нім. Anno von Sangershausen
Анно фон Зангергаузен
Анно фон Зангергаузен
Великий магістр Тевтонського ордену
1256 — 1273
Попередник: Поппо фон Остерна
Наступник: Гартман фон Гельдрунген
Ландмейстр в Лівонії
1253 — 1256
 
Народження: невідомо
Тюрингія
Смерть: 8 липня 1273(1273-07-08)
Громадянство: Німеччина
Династія: Зангергаузени

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

А́нно фон Зангерга́узен (нім. Anno von Sangerhausen; ? — 8 липня 1273) — десятий великий магістр Тевтонського ордену (12561273)[1]. Лівонський ландмейстр (12531256)[1]. Представник німецького шляхетного роду Зангергаузенів. На його управління припало Велике прусське повстання (12601274), що поставило під загрозу існування Орденської держави у Пруссії.

Біографія

Анно фон Зангергаузен походив із рицарського роду з Тюрингії, з міста Зангергаузен, нащадків герцогів Брауншвейгу[1]. Дата народження невідома .В історичних джерелах вперше згадується від другої половини 1253 року як Ландмейстер Тевтонського ордену в Лівонії[1]. Проводив політику зміцнення ордену в Балтиці. Будував рицарський замок у Клайпеді. 1256 року відбив з нього напад жмуді та здійснив каральну експедицію в Жемайтію.

На капітулі в 1256 році Анно фон Зангерхаузен обрали великим магістром ордену замість Поппо фон Остерна, який залишив посаду[1]. Під час свого управління збільшив земельні володіння ордену в різних країнах Європи. З'явилось 16 орденський комтурій, в тому числі у Венеції, Егері, Мотлінзі.

1260 року відбив напад жмуді на Георгенбург, однак в битві при Дурбе зазнав поразки. Наслідком цього стало повстання пруссів та куршів проти влади ордену, яке почалось у вересні 1260 року. Одночасно Олександр Невський завдав удару з Пскова на Дорпат. В Пруссії Орден втратив більшість своїх замків, і саме існування ордену було поставлене під питання. Анно фон Зангергаузен звернувся за допомогою до папи римського Урбана IV, який закликав хрестоносців Центральної Європи допомогти Тевтонському ордену, обіцяючи відпущення гріхів.

У 1263 році із зібраними військами (переважно з рейнських областей Німеччини) Анно фон Зангергаузен прибув до Пруссії. Одночасно вербувались охочі в Німеччині, Чехії та Австрії. У 1265 році папа Климент IV знову закликав надати допомогу Тевтонському ордену, і в Пруссію прибули нові загони, якими командував герцог брауншвейгський Альберт I, ландграф тюрингський Альберт II, маркграф бранденбургський Оттон III. Великий рейд по Натангії здійснив у 1272 році маркграф мейсенський Дітріх II. До 1274 року повстання в Пруссії було в основному придушене.

У 1266 році Великий магістр Анно фон Зангергаузен прибув з Пруссії у Святу Землю. В тому ж році війська мамлюків під командуванням султана Бейбарса обложили столицю ордену замок Монфор, але так і не зуміли його взяти. В 1271 році Бейбарсу за допомогою інженерів вдалось захопити замок, але тевтонцям вдалось врятувати свій архів та скарби. Столиця ордену знову була перенесена в Акру.

Великий магістр залишався у Святій Землі до укладення миру з султаном Бейбарсом у 1272 році. Потім він повернувся в Німеччину, де, набравши добровольців, завершив війну в Натангії. Незабаром після цього Анно фон Зангергаузен помер, ймовірно в Трірі[1]. Похований у Трірі або Магдебурзі[1].

Примітки

  1. а б в г д е ж Anno von Sangerhausen. // Neue Deutsche Biographie. 1 (1953), S. 306.

Джерела

Посилання