Анозогнозія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анозогнозия
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 R41.8

Анозогнозія (новолат. anosognosia; грец. ἀ- — - + νόσος — хвороба + γνῶσις — знання, пізнання) — відсутність критичної оцінки хворим свого дефекту або захворювання (паралічу, зниження зору, слуху і т. д.)[1]. Вперше це явище було описано Габрієлем Антоном і Жозефом Бабінським (синдром Антона-Бабінського)[2].

Анозогнозія спостерігається переважно при ураженні правої тім'яної частки головного мозку[3].

Під анозогнозией у психіатрії розуміється такий стан хворого, коли той не усвідомлює наявність у нього психічного розладу (або дефекту), при цьому він може виступати проти проведення відповідного лікування. Анозогнозія в одних випадках може вказувати на тяжкий психічний розлад з порушенням критики (слабоумство, маніакальний синдром, маревний або корсаковський психоз)[4], в інших — на склад особистості хворого (наприклад, при алкоголізмі[5]) або на те, що він застосовує механізми психологічного захисту, наприклад, під впливом почуття провини.

Примітки

  1. В. 
  2. G. Anton. Über die Selbstwahrnehmung der Herderkrankungen des Gehirns durch den Kranken bei Rindenblindheit und Rindentaubheit. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1899, 32: 86-127. (нім.); J. Babinski. Contribution a l’étude des troubles mentaux dans l'hémiplégie organique (anosognosie). Revue Neurologique, 1914, 27: 845—848. Anosognosie. Revue Neurologique, 1918, 31: 365—367. Un nouveau cas d'anosognosie. Revue Neurologique, 1924, 40: 638—640. (фр.)
  3. Тиганов А. С., Снежневский А. В., и др. {{{Заголовок}}}. — Т. 1. — ISBN 5-225-02676-1.
  4. Тиганов А. С., Снежневский А. В., и др. {{{Заголовок}}}. — Т. 2. — ISBN 5-225-04394-1.
  5. В. 

Шаблон:Синдром-доробити