Анрі Дютійо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Анрі Дютійо (фр. Henri Dutilleux, 26 січня 1916, Анже — 22 травня 2013, Париж) — французький композитор.

Каміль Коро. Дзвіниця в Дуе, 1871

Біографія

Серед предків Дютіє — живописці і композитори, друзями родини були свого часу Делакруа, Коро, Габріель Форе; один з його родичів — художник Моріс Буатель.

Навчався в консерваторії Дуе, потім — в Паризькій консерваторії. Отримав Римську премію за кантату «Перстень короля» (1938). У 1942 кілька місяців керував оркестром Паризької опери, в 19441963 працював на радіо. У 1961 Альфред Корто запросив його викладати в паризьку Нормальну школу музики, з 1970 він викладав також у Консерваторії. Серед учнів Дютійе — композитор Жерар Грізе. Писав музику для театру та кіно.

Дружина — піаністка Женев'єва Жуа (19192009).

Творчість Анрі Дютіє характеризується впливом Равеля, Дебюссі, Альбера Русселя. Композитор співпрацював з Роланом Петі, Мстиславом Ростроповичем, Айзеком Стерном та іншими.

Визнання

Велика національна музична премія (1967), Імператорська премія (1994), Орден Почесного легіону (2004), премія Ернста Сіменса (2005), Золота медаль Королівського філармонічного товариства Великої Британії (2008).

Спадщина

  • Соната для фортепіано (1947, присв. Женев'єву Жуа)
  • Симфонія № 1 (1951)
  • Le Loup, балет, лібрето Жана Ануя (1953)
  • Chansons de bord для дитячого хору (1954)
  • Симфонія № 2 «Двійник» (1959)
  • Métaboles для оркестру (1965)
  • Tout un monde lointain … для віолончелі та оркестру, на вірші Бодлера (1970)
  • Trois strophes sur le nom de Sacher для віолончелі соло (1976)
  • Ainsi la Nuit для струнного квартету (1977)
  • Timbres, espace, mouvement або La Nuit Étoilée для оркестру, по картині Ван Гога Зоряна ніч (1978)
  • L'Arbre des Songes для скрипки та оркестру (1985)
  • Mystère de l'Instant для цимбалів, струнного оркестру і ударних (1989)
  • Les Citations для гобоя, клавесина, контрабаса та перкусії (1991)
  • The Shadows of Time для оркестру та дитячого хору (1997)
  • Sur le même accord, ноктюрн для скрипки та оркестру, присвячується Анне-Софі Муттер (2002)
  • Correspondances для голосу і оркестру на слова Прітвіндри Мукерджі, Олександра Солженіцин а, Рільке і Ван Гога, присвячується Доун Апшоу (2003)
  • Le Temps l'horloge для голосу і оркестру на вірші Жана Тардьє і Робера Десноса, присвячується Рене Флемінг (2007)

Посилання