Перегляд вихідного коду сторінки Антиген

[[Файл:Antibody.svg|міні|200пкс|Реакція антигена]]

'''Антиге́н'''&nbsp;— речовина, здебільш органічного походження, що має ознаки генетичної відмінності і при введенні в [[організм]] викликає специфічний імунний ефект. [[Імунна система]] розпізнає цю речовину як чужорідну і виробляє [[Антитіло|антитіла]] для боротьби із нею.
В класичній [[імунологія|імунології]] до антигенів відносять віруси, бактерії, мікроскопічні гриби, цілі клітини тваринного походження. 

Антигенам притаманна імуногенність&nbsp;— здатність викликати імунну відповідь, а також специфічність, яка характеризує специфічну взаємодію їх з продуктами імунної відповіді (антитілами, сенсибілізованими лімфоцитами). Молекула антигена несе детермінантну группу&nbsp;— ділянку молекули антигена, яка «розпізнається» антигензв'язуючим центром В-лімфоцитів і антитілами. В молекулі антигена, як правило, міститься декілька різних за будовою детермінантних груп, кожна з яких може повторюватись кілька разів.

Зазвичай антигени містять у собі [[протеїн]]и, що розташовані на поверхні [[бактерії|бактерій]], [[вірус]]ів і гранул [[пилок|пилка]]. Протеїни несумісних [[група крові|груп крові]] чи тканин також поводяться як антигени, що треба враховувати при [[переливання крові|переливанні крові]] і [[трансплантація|пересадці органів]].

== Класифікація антигенів ==

=== Повні і неповні (гаптени) ===
Антиген, якому властива антигенність, називається гаптеном. Гаптени викликають імунну відповідь тільки після кон'югації з високомолекулярними носіями. Гаптенами можуть бути прості хімічні сполуки, наприклад, глюкоза або тринітрофенол. Вони стають імуногенними лише після з'єднання з білковим носієм, наприклад, з білковою молекулою. При відповіді на гаптен, який поєднаний з білком&nbsp;— носієм, В-лімфоцити розпізнають його, а Th-лімфоцити&nbsp;— білкову молекулу.

=== Розчинні та корпускулярні ===
Розчинні (чужорідні білки, токсини, продукти деградації вірусів та бактерій) і корпускулярні (бактерії, віруси, чужорідні еукаріотичні клітини) антигени по-різному сприймаються імунною системою і, викликають різні форми імунної відповіді. В основі такого розділення лежить характер представлення антигенів клітинам імунної системи.

=== Екзогенні та ендогенні ===
В залежності від джерела надходження до організму.

=== Т-залежні і Т-незалежні ===
Антигени, які викликають продукцію антитіл, можна поділити на тимусзалежні та тимуснезалежні. У процесі відповіді на тимусзалежні антигени В-лімфоцити потребують «допомоги» Т-лімфоцитів-хелперів. Серед цих антигенів можна виділити дві основні групи: цитокіновоопосередковані та власне Т-лімфоцитарні антигени. Відповідь на тимуснезалежні антигени, яких є менше, ніж попередніх, не потребує допомоги з боку Т-лімфоцитів. До них серед інших належать: ліпополісахариди оболонок бактерій (LPS), [[декстран]] і очищений білок туберкуліну. Певні тимуснезалежні антигени містяться в багатьох вірусах, бактеріях і грибках.

==== Тимуснезалежні антигени ====
Тимуснезалежні антигени теж можна поділити на дві групи. Антигени з властивостями поліклональних активаторів В-лімфоцитів і здатністю до стимуляції імунної відповіді (наприклад, у новонароджених мишенят, у яких імунна реактивність ще не розвинена). Ці антигени передають В-лімфоцитам як сигнал І, так і сигнал II. Сюди належать LPS і декстран. Їх позначають символом ТІ-1 (thymus independent). Антигени, які не мають рис поліклональних активаторів Я-лімфоцитів і не здатні викликати відповідь у новонароджених мишенят. Це полівалентні антигени, які діють вони не тільки безпосередньо на В-лімфоцити, але й опосередковано через цитокіни, що виділяються під їх впливом іншими клітинами, наприклад NK-клітини. До цієї групи належать Ficoll і полісахарид пневмококів. їх позначають символом ТІ-2. Ці антигени не є цілком «тимуснезалежні». За певних обставин, вони можуть безпосередньо стимулювати Т-лімфоцити.

=== Гетеро-, ізо(ало)- та аутоантигени ===

== Властивості антигенів ==
В межах одного антигену може знаходитися багато місць, до яких можуть приєднуватись антитіла. Це, так звані, епітопи або антигенні детермінанти. Епітопи однієї молекули можуть бути ідентичні або різні, можуть зв'язуватися з антитілами однакової або різної специфічності. Антиген, котрий містить багато епітопів, називається полівалентним. У молекулі білка найбільш антигенними є випуклі, рухомі щодо даної молекули фрагменти, які мають від'ємний заряд. Ні антиген, ні місце антитіла, що зв'язує антиген, не є статичними структурами. Вони характеризуються певною еластичністю щодо своєї форми.<br />
Використовують також термін тканинні антигени. Мається на увазі комплекс антигенів, притаманних певному органу чи тканині. Базується на різних фізіологічних функціях органів, що визначає їх певну біохімічну особливість. Пухлинні антигени&nbsp;— це специфічні розчинні чи асоційовані з клітинами речовини, що з'являються в організмі під час пухлинного росту. Часто їх називають раково-ембріональними, оскільки вони характерні також для ембріонального розвитку і з'являються в організмі жінки під час вагітності. Такими антигенами є, наприклад, [[альфа-фетопротеїн]] і трофобласт-специфічний глобулін, їх визначення має значення для діагностики як вагітності, так і пухлинного росту.

=== Антигенність та імуногенність ===
* '''Антигенність''' (антигенна специфічність)&nbsp;— це здатність комплементарно зв'язуватися із антиген-специфічними рецепторами В і Т клітин. Вона притаманна майже всім відомим речовинам. Антигенами можуть бути пептиди, амінокислоти, вітаміни, і навіть АТФ, дінітрофенол чи іони металів. Але якщо просто ввести до організму одну з цих низькомолекулярних речовин, імунної відповіді не відбудеться.
* '''Імуногенність'''&nbsp;— це здатність викликати імунну відповідь, тобто стимулювати цілу низку подій, необхідних для активації імунних клітин. Імуногенність залежить як від структури антигену (молекулярна вага, просторова будова), так і від стану імунної системи реципієнта (репертуар білків гістосумісності та Т-клітинних рецепторів). Силу імунної відповіді до слабкого антигену можна підвищити за допомогою ад'ювантів&nbsp;— речовин, що сприяють неспецифічній стимуляції імунної системи: мінеральні олії (ад'юванти Фройнда), окис алюмінію.

=== Розчинні антигени ===
Такими антигенами класифікуютсья та сприймаються і представляються як екзогенні (зовнішні), і результатом їх розпізнання є активація В-лімфоцитів і синтез антитіл. Антигени бактерій і вірусів часто синтезуються всередині інфікованих клітин і тому сприймаються імунною системою як ендогенні (внутрішні). Результатом їх розпізнання є активація цитотоксичних Т лімфоцитів, що знищують інфіковані клітини разом із інфекційним агентом.

=== Т-залежні антигени ===
Ці антигени представляють більшість та потребують участі у своєму розпізнанні Т-лімфоцитів. Деякі антигени, що містять фрагменти, які багато разів повторюються (полісахариди бактерій), здатні давати достатній сигнал В лімфоцитам без участі Т і називаються Т-незалежними. Вони викликають тільки синтез антитіл.

=== По відношенню до організму реципієнта ===
По відношенню до організму реципієнта антигени діляться на ауто- (власні), ало- або ізо- (свого виду) та гетеро- або ксеноантигени (іншого виду). Потужність імунної відповіді півищується від ауто-до гетероантигенів.

== Джерела ==
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2815/antigeni АНТИГЕНИ]  [[Фармацевтична енциклопедія]]
*[http://medical-enc.com.ua/antigen.htm АНТИГЕНИ]  Медична енциклопедія
*[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=42871 АНТИГЕНИ] [[ЕСУ]]
== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20060718211003/http://www.histochem.net/histochemistry%20protocol%20antigen%20retrieval.htm Antigen Retrieval Protocol]
* [http://www.theimmunology.com Immunology]
* [http://www.nlm.nih.gov/medlineplus/ency/article/002224.htm National Library of Medicine/Medline (National Insititute of Health) website]

{{med-stub}}
{{Імунологія-доробити}}

{{Імунна система|state=autocollapse}}
[[Категорія:Імунологія]]
[[Категорія:Антигени|*]]