Відмінності між версіями «Антропогенний вплив на природу»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(untagged isolated.)
Рядок 3: Рядок 3:
 
З появою [[людина | людини]] і [[суспільство | суспільства]] [[природа]] вступила в новий етап свого існування - почала відчувати на собі антропогенний вплив (тобто вплив людини та її діяльності).
 
З появою [[людина | людини]] і [[суспільство | суспільства]] [[природа]] вступила в новий етап свого існування - почала відчувати на собі антропогенний вплив (тобто вплив людини та її діяльності).
   
Спочатку відносини людини і природи представляли собою взаємний вплив один на одного - людина самостійно (без застосування складних технічних засобів) одержувала для себе користь з природи (їжа, [[корисні копалини]]), а природа впливала на людину, причому людина була не захищеною від природи (наприклад , різних стихій, [[клімат]]у і т.д.), досить сильно залежала від неї.
+
Спочатку відносини людини і природи являли собою взаємний вплив один на одного - людина самостійно (без застосування складних технічних засобів) одержувала для себе користь з природи (їжа, [[корисні копалини]]), а природа впливала на людину, причому людина була не захищеною від природи (наприклад , різних стихій, [[клімат]]у і т.д.), досить сильно залежала від неї.
   
 
У міру становлення суспільства, [[держава | держави]], зростання технічної оснащеності людини (складні [[знаряддя праці]], машини) можливість природи впливати на людину зменшилася, а вплив людини на природу (антропогенний вплив) посилився.
 
У міру становлення суспільства, [[держава | держави]], зростання технічної оснащеності людини (складні [[знаряддя праці]], машини) можливість природи впливати на людину зменшилася, а вплив людини на природу (антропогенний вплив) посилився.

Версія за 21:20, 18 квітня 2014

Антропогенний вплив на природу

З появою людини і суспільства природа вступила в новий етап свого існування - почала відчувати на собі антропогенний вплив (тобто вплив людини та її діяльності).

Спочатку відносини людини і природи являли собою взаємний вплив один на одного - людина самостійно (без застосування складних технічних засобів) одержувала для себе користь з природи (їжа, корисні копалини), а природа впливала на людину, причому людина була не захищеною від природи (наприклад , різних стихій, клімату і т.д.), досить сильно залежала від неї.

У міру становлення суспільства, держави, зростання технічної оснащеності людини (складні знаряддя праці, машини) можливість природи впливати на людину зменшилася, а вплив людини на природу (антропогенний вплив) посилився.

Починаючи з XVI-XIX ст., коли було зроблено велику кількість корисних для людини наукових відкриттів, винаходів, значно ускладнилися виробничі відносини, вплив людини на природу став систематичним і повсюдним. Природа стала розглядатися людиною вже не як самостійна реальність, а як сировинне джерело для задоволення потреб людини.

У ХХ столітті, коли планомірний науково-технічний прогрес прискорився в декілька разів і переріс у науково-технічну революцію, антропогенний вплив наблизилося до катастрофічного рівня.

В даний час світ техніки (техносфера) практично перетворився на самостійну реальність (суперсучасні технічні відкриття, які зробили можливості людини впливати на природу безмежними, загальна комп'ютеризація і т.д.), а природа майже повністю підпорядкована людині.

Головна проблема (і небезпека) сучасного антропогенного впливу полягає у невідповідності безмежних потреб людства і майже безмежних науково-технічних можливостей впливу на природу і обмежених можливостей самої природи.

У зв'язку з цим виникає екологічна проблема – проблема охорони навколишнього середовища від згубного впливу людини.

Найнебезпечнішими напрямками згубного впливу людини на природу (і його наслідками) є:

  • виснаження надр - протягом своєї історії, а особливо у ХХ столітті людство нещадно і в необмежених кількостях видобувало корисні копалини, що призвело до виснаження (близького до катастрофічного) внутрішніх резервів Землі (наприклад, запаси енергоносіїв нафти, кам'яного вугілля, природного газу можуть бути вичерпані вже через 80-100 років);
  • забруднення Землі, особливо водоймищ, атмосфери промисловими відходами;
  • знищення рослинного і тваринного світу, створення умов, за яких технічний розвиток (дороги, заводи, електростанції і т.д.) порушує звичні спосіб життя рослин і тварин, змінює природний баланс флори і фауни;
  • застосування атомної енергії як у військових, так і в мирних цілях, наземні і підземні ядерні вибухи.

Для того щоб вижити і не довести планету до техногенної катастрофи, людство зобов'язане всіляко зменшити свій шкідливий вплив на навколишнє середовище, особливо вищевказані найнебезпечніші його види.

Див. також

Література

  • Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Глав. ред. Молд. сов. энциклопедии, 1989.
  • Одум Е. Экология. - М.: Мир, 1975. - 708 с.
  • Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології : Навч. посіб. – 4-те вид., перероб. і допов. – К.: МАУП, 2004. – 340 с: іл.
  • Кучерявий В.П. Екологія . – Львів: Світ, 2001 – 500 с: іл.
  • Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія: Тлумачний словник. - К.: Либідь, 2004. – 376 с.

Ресурси Інтернету

Примітки