Анчевський Мартин Никанор
Анчевський Марцін Ніканор | |
---|---|
Псевдо | Анчевський Мартин Никанор |
Народився |
бл. 1620 Львів |
Помер |
1682 Львів |
Поховання | костелі єзуїтів, Львів |
Країна |
![]() |
Діяльність | державний діяч, лікар, письменник, купець, війт, райця |
Посада | королівський секретар |
Батько | Марцін Анчевський |
Мати | Катаріна з Шольців |
Родичі | Ян Лоренцович (тесть) |
У шлюбі з |
Реґіна з Лоренцовичів, 1 voto Габерман (Аберман) Маріанна Таузен |
Діти | Ганна Шимонович |
Мартин Никанор Анчевський (пол. Marcin Nykanor Anczewski, варіанти написання прізвища — Анчовський, Янчовський, Янчевський; пом. 1682[1]) — львівський райця, бургомістр, купець, війт, лавник. Секретар 4-х королів Речі Посполитої, доктор медицини, доктор філософії.
Біографія[ред. | ред. код]
Син Марціна Анчевського — львівського лавника та «платнера», та його дружини — Катаріни з Шольців.[1]
На час першої облоги військами Богдана Хмельницького М. Анчевський був на третьому місці за статками у польській громаді Львова, якщо ж ранжувати безвідносно до національності — на шостому. Такі дані наводить комісія, яка 1656 р. займалася оцінкою майна громадян і залежно від її результатів призначала суму внеску у виплату боргу, що утворився після відкупу міста від облоги.
Учасник делегації Львова під час перемовин з Богданом Хмельницьким 1655 року. Купець (торгівля вином), війт, лавник міста. Мав також посади «консула» (райці), «проконсула» (бурмістра) Львова. Представник Львова на весіллі Яна ІІ, коронації Яна ІІІ (тоді сказав, що варто перейменувати місто на «Joannopolis» на знак вдячності за доброчинність, опіку, порятунок «Леополіса»). Був власником «Чорної кам'яниці». Помер 1682 року, був похований у костелі єзуїтів (Львів).[1]
Твори[ред. | ред. код]
- Homagium civitatis leopoliensis metropolis Russiae… Joanni III Regi… Cracoviae sub felici sua coronatione praestitum Anno D. 1676 D 7 Apr. [Львів, після 7.IV 1676].
- Salutatio Serenissimi Ioannis III Poloniae regis post felicem reditum ex castris Zoraviensibus et conclusam cum Turcis et Tartaris pacem… Львів, після 15.XII 1676.
- Campus intra et supra campum…1676 … per Martini Anczowski. Typis Collegii Sieniauiani Soc. Iesu [1]
Вшанування[ред. | ред. код]
- Вулиця у Львові на честь його родини (тепер Вулиця Васильківського).[2]
Сім'я[ред. | ред. код]
Був двічі одружений. Перша дружина — Реґіна, вдова Яна Габермана (Абермана) — львівського лікаря, донька Яна Лоренцовича. Мав з нею доньку Ганну Анчевську, згодом Шимонович — дружину лікаря Анджея.
Друга дружина — Маріанна Таузен, представниця «фрауцимеру» королеви Марії Казимири Собеської.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Л. Шевченко-Савчинська. Історична особа крізь призму етикетного твору
- Каталог стародруків Я. Ісаєвича та Я. Запаска
- Ziembicki W. Anczewski Marcin Nikanor (†1682) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Тоm 1, zeszyt 1. — Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 91. — ISBN 8304034840. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |