Аполлонівка (Солонянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:27, 6 червня 2020, створена 95.135.250.89 (обговорення) (→‎Об'єкти соціальної сфери)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Аполлонівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Солонянський район
Громада Солонянська селищна громада
Код КОАТУУ 1225055101
Облікова картка Аполлонівка 
Основні дані
Населення 1 466
Поштовий індекс 52400
Телефонний код +380 5669
Географічні дані
Географічні координати 48°13′08″ пн. ш. 34°47′19″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
70 м
Водойми Мокра Сура
Місцева влада
Адреса ради 52400, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, смт. Солоне, вул. Гагаріна, 7, тел. 2-16-61, 2-23-22
Сільський голова Копейко Михайло Мусійович
Карта
Аполлонівка. Карта розташування: Україна
Аполлонівка
Аполлонівка
Аполлонівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Аполлонівка
Аполлонівка

Аполло́нівка — село в Україні, у Солонянській селищній територіальній громаді Солонянського району Дніпропетровської області. Населення — 1466 мешканців.

На приземистих берегах річки Мокра Сура розкинулося наше мальовниче село Аполлонівка.

Існує декілька гіпотез його походження. Першу назву села пов’язують з грецьким світлим сонячним богом Аполлоном, тому що в селі багато днів нестерпно палить сонце, в той час, як на іншій території України йдуть дощі. Ось мандруючи співаки та танцюристи і назвали цю територію за сильну спеку Аполлонівкою. Аполлон був покровителем мистецтва, давав наснаги митцям для творчості. Його зображували з лірою в руках. Храми Аполлонові зводили в багатьох містах. Але головне святилище цього бога знаходиться в місті Дельфи. Сюди з’їжджалися з усіх куточків Греції, щоб порадитися з Аполлоном. До бога зверталися через жриця, а відповідав Аполлон вустами жриць. Іх називали піфіями. На честь Аполлона в Дельфах влаштовувалися Піфійські свята. Тут змагалися танцюристи, музиканти, співаки, а також спортсмени. Нагородою були яблука та лавровий лист.

Інші стверджують, що ще XVIII столітті за часів кріпосного права на цій території було розташовано село Замицьке. Належало воно пану Аполлонону, але документальних підтверджень цієї позиції досі немає.

В історичних документах середини XVIII столітті, які зберігаються в Дніпропетровському державному архіві, наше село носить назву Аполлонівка. А з якого часу починає своє існування, поки ще не відомо. Достовірно доведено, що в період існування Запорізької Січі – початок XVI століття і до 1775 року – на території села були розташовані козацькі зимівники – місця, де жили престарілі козаки, які в основному, займалися скотарством та рибальством.

За наказом цариці Катерини II та князя Потьомкіна Запорізьку січ було знищено. За мету було поставлено відкриття Словенської та Херсонської єпархій для православних народів. На початку 1776 року князь Потьомкін проїжджав по території нинішньої Аполлонівки, щоб самому перевірити, як і де виконання «височайшого» маніфесту.

Минав час… Одне століття змінювало інше, є часи, які дотепер залишаються для нас таємницею. У жовтні 1859 року село і його землі належали Марії Аполлонівні Замицькій. Село було перейменоване на Аполлонівку на честь батька поміщиці. На початкуXX століття губернською земською комісією було надано селянам села Аполлонівка 286,9 десятин землі, з яких 5,2 десятини – вигідні для обробки. Селян налічувалось 345 чоловік, але земля була розділена лише на 65 душ.

В селі був один заклад народної освіти і сільрада. До районного центру 8 км, до окружного міста 40 км. Обов’язково проводили ринкові дні, яких налічувалось 8 на місяць. Працьовитими руками селян було вирито 200 колодязів, але лише з 90 можна було використовувати воду для пиття. Збудовано було 1 млин та 5 кузень. У 1859 році в селі Аполлонівка було 30 дворів, 151 житель, напередодні Першої світової війни –57 дворів і 413 жителів, діяла церковно-приходська школа.

Відомості про село початку 30-х років та кінця 70-х років XX століття дуже стислі, тому що дослідницька робота ще триває.

До Великої вітчизняної війни на території, де дислокується на даний час ДУ «Солонянська виправна колонія (№21), була ДТВК – дитяча трудова колонія для неповнолітніх для дітей – сиріт. В роки війни дітей евакуювали, а на території колонії був госпіталь, зразу для поранених радянських солдатів при відступі наших військ, а потім – німецький.

З 1945 року після війни була відновлена ДТВК, на базі якої готували спеціалістів по професіях із сільськогосподарським нахилом: водії, трактористи, комбайнери і т.д., за установою були закріплені землі.

До 1961 року проблему дитячої безпритульності було подолано, дітей на території колонії було все менше і менше. В 1961 році згідно спільного рішення Ради Міністрів та МВС СРСР на базі ДТВК була створена Солонянська виправна колонія №21.

Географія[ред. | ред. код]

Село Аполлонівка розташоване на правому березі річки Мокра Сура. Перед селом (приблизно за 500 м), у неї впадає річка Тритузна, вище за течією на відстані 9 км розташоване село Вишневе, на лівому березі річки Мокра Сура, приблизно за 1.5 км, розташоване селище Надіївка і залізнична станція Привільне. На відстані 5 км розташований районний центр смт Солоне. Через село проходить автомобільна дорога, що сполучає автотраси Кривий Ріг — Дніпро і Запоріжжя — Дніпро Р80.

Економіка[ред. | ред. код]

Тут розташована ДУ Солонянська виправна колонія (№ 21).

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа
  • Дитячий садочок.
  • Бібліотека.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • На місці сучасного розташування містечка службовців ДУ «Солонянська виправна колонія (№21), приблизно до 1960 року знаходилися залишки поміщицької садиби з фонтаном і алеєю, що веде до річки Мокра Сура.
  • Аполлонівський палеовулкан - знаходиться на північ від села Аполлонівки. Вік вулкана становить приблизно 3 млрд. років, він складений із метабазальтів.

Оскільки Аполлонівський вулкан старше Фіолента і Кара-Дага, первинна його структура не так добре збереглася, як у кримських кам'яних свідків давнини. Але все ж тут можна розгледіти фрагменти палеовулканічного "амфітеатру", який в той неймовірно далекий час генерував лаву. Досвідчене око геолога може розгледіти жерловину вулкану, а на донній частини помітити "поцілунок" двох лавових потоків.

Інтернет-посилання[ред. | ред. код]