Відмінності між версіями «Арабатська стрілка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Заміна шаблону координат на {{coord}} див. Вікіпедія:Проект:Географічні координати)
Рядок 3: Рядок 3:
 
| Карта =
 
| Карта =
 
| Місцезнаходження =
 
| Місцезнаходження =
| Координати ={{Coor dms |45|42|00|N|35|00|00|E|scale:600000}}
+
| Координати ={{coord|45|42|00|N|35|00|00|E|scale:600000|display=inline,title}}
 
| Акваторії = [[Азовське море]]
 
| Акваторії = [[Азовське море]]
 
| Площа =
 
| Площа =

Версія за 15:11, 24 лютого 2010

Арабатська стрілка
274px
45°42′00″ пн. ш. 35°00′00″ сх. д. / 45.70000° пн. ш. 35.00000° сх. д. / 45.70000; 35.00000Координати: 45°42′00″ пн. ш. 35°00′00″ сх. д. / 45.70000° пн. ш. 35.00000° сх. д. / 45.70000; 35.00000
Довколишні води Азовське море
Країна Україна Україна
Регіон Херсонська область Херсонська область, АР Крим АР Крим

Арабатська стрілка у Вікісховищі?

Араба́тська стрі́лка (рос. Арабатская стрелка, крим. Arabat beli) — піщана коса-півострів у західній частині Азовського моря, в АР Крим і Херсонській області, що відділяє Сиваш від Азовського моря. На півночі Генічеською (Тонкою) протокою відокремлюється від материка, на півдні прилягає до Керченського півострова. В північній частині коси знаходиться село Щасливцеве Генічеського району Херсонської області.

Довжина Арабатської стрілки — 115 км, ширина від 270 м до 7,5 км. Поверхня низовинна. Складається з піщано-черепашкових відкладів. Характерна солончакова рослинність (солонець, кермек,сарсазан). Район рекреації. У південній частині - Арабатський заказник. У північній, більш підвищеній і широкій частині Арабатської стрілки розташовані озера Чокракське і Генічеське; в останньому добувають сіль.

Вздовж Арабатської стрілки проходить ґрунтовий шлях з Генічеська на Керченський півострів, який був прокладений у 1835 році як поштовий тракт.

Походження назви

Назва походить від фортеці Ребат (Арабат) — 16-18 століть. Арабське слово "рабат" означає "військовий пост". Інша версія: тюркське слово "арибат" означає "передмістя". Військовий пост (фортеця), який розміщений на південному кінці Арабатської стрілки, був збудований для захисту Криму від козацьких нападів на Крим. Разом з фортецями Перекоп та Єні-Кале фортеця Арабат прикривала Крим від нападів з півночі та сходу. Проте, незважаючи на існування Арабату, запорізькі козаки, а пізніше донці та російські війська неодноразово вторгалися в Крим, проходячи по Арабатській стрілці. Звичайним місцем переправи був брід навпроти впадіння річки Салгир в Сиваш. Особливого розголосу набули походи запорізьких козаків по косі в Крим під керівництвом Івана Рога в 1667 році, Івана Сірка в 1675 році, похід російських військ під керівництвом фельдмаршала Лассі в 1737 році. Руїни фортеці Арабат збереглися до нашого часу поблизу села Кам'янського на березі Азовського моря.
Боплан у своїй книзі "Опис України", яка була надрукована в 1651 році, писав: "Наші козаки називають півострів Косою [Kosa] , тому що він має вигляд коси. У цьому місці хан тримає свій табун, у якому, як кажуть, є до 70 тис. коней. Тонка Вода [Tinkawoda] — це протока між суходолом і Косою. Має лише 200 кроків у ширину, і в штиль її можна перейти верхи на конях. Козаки переходять її табором , коли йдуть красти коней з ханського табуна".[1]
Евлія Челебі в "Книзі подорожей" писав: " Від вежі цієї тягнеться на протязі дев'яти годин шляху велетенська коса, яка розділяє води моря Азовського. Це низовина, що поросла різноманітною зеленню, травою та тюльпанами, а по обидва боки її море Азовське лежить. На косі цій пасеться і знаходиться худоба всього населення Криму".

Примітки

  1. М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 15

Література