Арвід Ліндман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:38, 12 червня 2019, створена NV (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саломон Арвід Ашатес Ліндман
Salomon Arvid Achates Lindman
Саломон Арвід Ашатес Ліндман

Час на посаді:
29 травня 1906 — 7 жовтня 1911
Монарх  Оскар II
ПопередникКарл Альберт Стаафф
НаступникКарл Альберт Стаафф

Час на посаді:
2 жовтня 1928 — 7 червня 1930
Монарх  Густав V
ПопередникКарл Гюстав Екман
НаступникКарл Гюстав Екман

Час на посаді:
1917 — 1917
Монарх  Оскар II
Прем'єр-міністр  Ерік Гюстав Бострьом
ПопередникКнут Валленберг
НаступникЮханнес Гелльнер

Міністр з морських справ Швеції
Час на посаді:
1905 — 1905
Монарх  Оскар II
Прем'єр-міністр  Ерік Гюстав Бострьом

Народився19 вересня 1862(1862-09-19)
Естгаммар, Швеція
Помер9 грудня 1936(1936-12-09) (74 роки)
Кройдон, Великий Лондон, Велика Британія
ГромадянствоШвеція Швеція
Політична партіяПомірна коаліційна партія
ЗванняАдмірал
Нагороди Орден Серафимів

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Саломон Арвід Ашатес Ліндман (швед. Salomon Arvid Achates Lindman; 19 вересня 1862(18620919); Естгаммар — 9 грудня 1936; Кройдон, Великий Лондон) — шведський контр-адмірал, промисловець і політик консервативного спрямування, прем'єр-міністр Швеції у 1906—1911 і потім у 1928—1930 роках[1]. Також обіймав посади міністра з морських справ (1905) та міністра закордонних справ Швеції (1917).

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки та кар'єра морського офіцера[ред. | ред. код]

Арвід Ліндман народився в містечку Остербібрюк, комуна Естгаммар у сім'ї керуючого директора Ашатеса Ліндмана і Ебби Дальгрен[2].

Кар'єра морського офіцера Арвіда Ліндмана тривала з 1882 по 1892 рік і досягла свого піку в 1907 році, коли він був призначений контр-адміралом у військово-морському резерві[3]. За свою політичну кар'єру після цього він став відомий насамперед як «адмірал». Ліндман був генеральним директором компанії Iggesunds Bruk з 1892 по 1903 і Strömbacka bruks AB між 1903 і 1923. У 1904 він також став генеральним директором Televerket[4].

Початок політичної кар'єри та перший уряд Ліндмана[ред. | ред. код]

У 1902 році він відхилив пропозицію обійняти посаду міністра фінансів у другому кабінеті Бострьома, але почав політичну кар'єру в 1905 році, коли став міністром з морських справ у кабінеті Лундеберга і членом Першої палати Риксдагу.

У 1906 році став прем'єр-міністром Швеції у помірковано-консервативному уряді[1]. Ліндман зумів запровадити загальне виборче право для чоловіків-громадян за принципом «подвійної пропорційності» — в обох палатах парламенту — у 1907–09 роках. Його шестирічний уряд контролював ряд реформ у галузях промисловості, освіти та соціальної політики. Було призначено комітет з питань оборони, прийнято рішення про створення військово-морського флоту, а міжнародна позиція Швеції була підтверджена у пактах Північних і Балтійських країн. Політична та економічна опозиція призвела до загального страйку 1909 року, але він не вдався, і уряду Ліндмана було дозволено залишитися при владі, який нібито підтримував король.

Арвід Ліндман (ліворуч) у дворі Стокгольмського палацу; 1928 рік

У 1912—1935 роках Ліндман перейшов до другої палати, де він був головою з перервою в 1917 році, коли він став міністром закордонних справ у кабінеті Сварца. Будучи провідною політичною фігурою, він дав королю пораду про створення кабінетів Гаммаршельда і Сварца, з метою блокування більш жорсткого консервативного лідера першого палати, Ернста Триггера.

Протягом 1913—1935 років Ліндман був головою національної організації правих партій, попередницею нинішньої Помірної коаліційної партії. Вона була рушійною силою в роботі по модернізації партійної організації, особливо після Конституційної зміна 1918 року, яка запровадила загальне чоловіче виборче право.

Другий уряд Ліндмана[ред. | ред. код]

Після жорсткої боротьби за виборчу кампанію 1928 року, коли соціал-демократи спірним чином сформували коаліцію з деякими комуністами і зазнали великих втрат на виборах, Ліндман утворив праву владу в меншості[1]. Уряд пішов у відставку в 1930 році після того, як «Фріманд» і «Соціал-демократи» заблокували пропозицію щодо підвищення митного збору на зерно, метою якого було зміцнення аграрного сектора[4].

Смерть[ред. | ред. код]

Ліндман помер у авіакатастрофі 9 грудня 1936 року, коли Douglas DC-2, в якому він летів, врізався в будинки біля аеропорту Кройдон відразу після зльоту в густому тумані[5].

Нагороди[ред. | ред. код]

Шведські[6]:

Іноземні[6]:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Sweden. www.worldstatesmen.org. Процитовано 2019-06-10. 
  2. Sveriges befolkning 1890, (CD-ROM) Riksarkivet 200
  3. 639-640 (Nordisk familjebok / Uggleupplagan. 16. Lee - Luvua). runeberg.org (sv). 1912. Процитовано 2019-06-10. 
  4. а б Arvid Lindman - Uppslagsverk - NE.se. www.ne.se. Процитовано 2019-06-10. 
  5. 1936 | 3468 | Flight Archive. www.flightglobal.com. Процитовано 2019-06-10. 
  6. а б Sveriges statskalender för året 1935, [Med bihang], utgiven efter Kungl. Maj: ts nådigste förordnande av dess Vetenskapsakademi, Uppsala & Stockholm 1945 ISSN 0347-7223, s. 372