Відмінності між версіями «Армініанство»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Армініанство''' - напрямок у [[Протестантизм|протестантському]] [[Богослов'я|богослов'ї]], що утвердив вирішальну роль [[Свобода волі|свободи волі]] в справі [[спасіння]]. Назва пов'язана з іменем нідерландського богослова [[Якоб Арміній|Якоба Армінія]], який виступив проти [[Кальвінізм|кальвіністської]] ідеї приреченості. Як окрема партія армініанці сформувалися у [[1610]] році після смерті Армінія, проте вони були засуджені на [[Дордрехтський собор|Дордрехтському соборі]] [[1618]] року за пів[[пелагіанство]] (погляд Р. К. Спраула) і сингергію. Однак армініанство істотно вплинуло на формування богослов'я загальних баптистів.
+
'''Армініанство''' — напрямок у [[Протестантизм|протестантському]] [[Богослов'я|богослов'ї]], що утвердив вирішальну роль [[Свобода волі|свободи волі]] в справі [[спасіння]]. Назва пов'язана з іменем нідерландського богослова [[Якоб Арміній|Якоба Армінія]], який виступив проти [[Кальвінізм|кальвіністської]] ідеї приреченості. Як окрема партія армініанці сформувалися у [[1610]] році після смерті Армінія, проте вони були засуджені на [[Дордрехтський собор|Дордрехтському соборі]] [[1618]] року за пів[[пелагіанство]] (погляд Р. К. Спраула) і сингергію. Однак армініанство істотно вплинуло на формування богослов'я загальних баптистів.
   
Серед представників армініанства були: [[Симон Єпископій]] (1583-1644), [[Ян Ітенбогарт]] (1557-1644), [[Ян Олденбарневельт]] (1549-1619) і [[Гуго Гроцій]].
+
Серед представників армініанства були: [[Симон Єпископій]] (1583—1644), [[Ян Ітенбогарт]] (1557—1644), [[Ян Олденбарневельт]] (1549—1619) і [[Гуго Гроцій]].
   
 
Арміній та його послідовники відхилили також типову для кальвінізму наглядову службу Церков і стверджували необхідність релігійної терпимості.
 
Арміній та його послідовники відхилили також типову для кальвінізму наглядову службу Церков і стверджували необхідність релігійної терпимості.
   
Ідеї ​​армініанства знайшли прихильників і за межами [[Нідерланди|Нідерландів]]: у XVIII ст. армініанське розуміння приречення проявилося в методиці, він також надавав значний вплив на [[ривайвізм]] і ряд теологічних течій, що розповсюджувалися переважно в англосаксонському християнстві. В новітню добу армініанство збереглося в основному в Нідерландах, але піддалося значному впливові ліберального раціоналізму.
+
Ідеї ​​армініанства знайшли прихильників і за межами [[Нідерланди|Нідерландів]]: у XVIII ст. армініанське розуміння приречення проявилося в методиці, він також надавав значний вплив на [[ривайвізм]] і ряд теологічних течій, що розповсюджувалися переважно в англосаксонському християнстві. В новітню добу армініанство збереглося в основному в Нідерландах, але піддалося значному впливові ліберального раціоналізму.
   
 
Основні положення армініанства зводяться до 5 артикулів:
 
Основні положення армініанства зводяться до 5 артикулів:
Рядок 15: Рядок 15:
 
# Умовність спасіння: Людина здатна втратити благодать.
 
# Умовність спасіння: Людина здатна втратити благодать.
   
== Література ==
+
== Джерела ==
 
* Арминиане // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
 
* Арминиане // Большая советская энциклопедия: в 66 т. (65 т. и 1 доп.) / гл. ред. О. Ю. Шмидт. — М. : Советская энциклопедия, 1926—1947.
 
* Арминианство // Православная богословская энциклопедия. — Петроград, 1900—1911.
   
  +
{{theol-stub}}
* Арминиане // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
 
  +
{{christ-stub}}
* Арминиане // Большая советская энциклопедия : в 66 т. (65 т. и 1 доп.) / гл. ред. О. Ю. Шмидт. — М. : Советская энциклопедия, 1926—1947.
 
* Арминианство // Православная богословская энциклопедия. — Петроград, 1900—1911.
 
   
 
[[Категорія:Християнська сотеріологія]]
 
[[Категорія:Християнська сотеріологія]]

Поточна версія на 08:10, 10 серпня 2019

Армініанство — напрямок у протестантському богослов'ї, що утвердив вирішальну роль свободи волі в справі спасіння. Назва пов'язана з іменем нідерландського богослова Якоба Армінія, який виступив проти кальвіністської ідеї приреченості. Як окрема партія армініанці сформувалися у 1610 році після смерті Армінія, проте вони були засуджені на Дордрехтському соборі 1618 року за півпелагіанство (погляд Р. К. Спраула) і сингергію. Однак армініанство істотно вплинуло на формування богослов'я загальних баптистів.

Серед представників армініанства були: Симон Єпископій (1583—1644), Ян Ітенбогарт (1557—1644), Ян Олденбарневельт (1549—1619) і Гуго Гроцій.

Арміній та його послідовники відхилили також типову для кальвінізму наглядову службу Церков і стверджували необхідність релігійної терпимості.

Ідеї ​​армініанства знайшли прихильників і за межами Нідерландів: у XVIII ст. армініанське розуміння приречення проявилося в методиці, він також надавав значний вплив на ривайвізм і ряд теологічних течій, що розповсюджувалися переважно в англосаксонському християнстві. В новітню добу армініанство збереглося в основному в Нідерландах, але піддалося значному впливові ліберального раціоналізму.

Основні положення армініанства зводяться до 5 артикулів:

  1. Умовне обрання: Божественний промисел враховує згоду людей (тобто віра є предметом вибору).
  2. Всезагальне відкуплення Христос потенційно викупив гріхи всіх людей.
  3. Рятівна віра: В основі спасіння лежить благодать Святого Духа.
  4. Благодать, якій можна протистояти: Людина здатна протистояти дії благодаті.
  5. Умовність спасіння: Людина здатна втратити благодать.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Арминиане // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Арминиане // Большая советская энциклопедия: в 66 т. (65 т. и 1 доп.) / гл. ред. О. Ю. Шмидт. — М. : Советская энциклопедия, 1926—1947.
  • Арминианство // Православная богословская энциклопедия. — Петроград, 1900—1911.