Відмінності між версіями «Артефакт (археологія)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Значення|Артефакт}}
 
{{Значення|Артефакт}}
'''Артефакт''' ({{lang-la|artefactum}} від {{lang-la2|arte}} — штучно + {{lang-la2|factus}} — зроблений) в [[Археологія|археології]] — об'єкт, підданий у минулому спрямованому механічному впливу, виявлений в результаті цілеспрямованих [[Археологічні розкопки|археологічних розкопок]] або якої-небудь одиничної іноді випадкової події. Прикладами артефактів є [[кам'яні інструменти]], [[ювелірні вироби]], [[зброя]], [[кераміка]], споруди та їхні деталі, вугілля стародавнього вогнища, кістки, які мають сліди впливу людини, тощо. Артефакти вивчаються [[археолог]]ами, які здійснюють розкопки археологічних пам'яток, досліджують і публікують знахідки й результати розкопок і відновлюють за цими даними історичне минуле людства. Цінні з погляду науки чи мистецтва артефакти демонструються в [[Музей|музеях]] і на [[виставка]]х.
+
'''Артефакт''' ({{lang-la|artefactum}} від {{lang-la2|arte}} — штучно + {{lang-la2|factus}} — зроблений) в [[Археологія|археології]] — об'єкт, підданий у минулому спрямованому механічному впливу, виявлений в результаті цілеспрямованих [[Археологічні розкопки|археологічних розкопок]] або якої-небудь одиничної іноді випадкової події. Прикладами артефактів є [[Кам'яні знаряддя|кам'яні інструменти]], [[ювелірні вироби]], [[зброя]], [[кераміка]], споруди та їхні деталі, вугілля стародавнього вогнища, кістки, які мають сліди впливу людини, тощо. Артефакти вивчаються [[археолог]]ами, які здійснюють розкопки археологічних пам'яток, досліджують і публікують знахідки й результати розкопок і відновлюють за цими даними історичне минуле людства. Цінні з погляду науки чи мистецтва артефакти демонструються в [[Музей|музеях]] і на [[виставка]]х.
   
 
== Термінологія ==
 
== Термінологія ==
Слово ''артефакт'' в україно- і російськомовній літературі використовується відносно недавно і є запозиченням з англійської мови ({{lang-en|artifact, artefact}}), яке в свою чергу походить від {{lang-la|ars}} (штучно) + {{lang-la|factum}} (зроблене). Термін проник у первісну археологію, а потім в інші галузі археології з біології та медицини. У літературі для назви артефактів використовували такі еквівалентні терміни:
+
Слово ''артефакт'' в українськомовній літературі використовується відносно недавно і є запозиченням з англійської мови ({{lang-en|artifact, artefact}}), яке в свою чергу походить від {{lang-la|ars}} (штучно) + {{lang-la|factum}} (зроблене). Термін проник у первісну археологію, а потім в інші галузі археології з біології та медицини. У літературі для назви артефактів використовували такі еквівалентні терміни:
 
* '''Предмети матеріальної культури'''. Тут слово «культура» використовується в тому ж сенсі, що й у терміні [[археологічна культура]].
 
* '''Предмети матеріальної культури'''. Тут слово «культура» використовується в тому ж сенсі, що й у терміні [[археологічна культура]].
 
* '''Археологічні пам'ятки'''. Цей термін має ширше значення, [[Пам'ятка археології|археологічними пам'ятками]] називають також більші об'єкти, наприклад, стародавнє поселення загалом. Археологічними пам'ятками найчастіше називають особливо цінні артефакти.
 
* '''Археологічні пам'ятки'''. Цей термін має ширше значення, [[Пам'ятка археології|археологічними пам'ятками]] називають також більші об'єкти, наприклад, стародавнє поселення загалом. Археологічними пам'ятками найчастіше називають особливо цінні артефакти.
 
* '''Археологічні знахідки'''. Серед них виокремлюють індивідуальні та масові знахідки.
 
* '''Археологічні знахідки'''. Серед них виокремлюють індивідуальні та масові знахідки.
   
Застосування терміна артефакт в археології загалом не можна визнати прийнятним через його семантику. [[Апріорі]] майже всі археологічні знахідки виготовлені людиною. Термін застосовується тільки у випадках вирішення проблеми походження предмета: чи це об'єкт природного походження чи зроблений людиною. Якщо доведено виготовлення предмета людиною, предмет визнають артефактом.
+
Застосування терміна ''артефакт'' в археології загалом не можна визнати прийнятним через його семантику. [[Апріорі]] майже всі археологічні знахідки виготовлені людиною. Термін застосовується тільки у випадках вирішення проблеми походження предмета: чи це об'єкт природного походження, чи зроблений людиною. Якщо доведено виготовлення предмета людиною, предмет визнають артефактом.
   
 
== Див. Також ==
 
== Див. Також ==

Поточна версія на 07:27, 15 квітня 2020

Артефакт (лат. artefactum від arte — штучно + factus — зроблений) в археології — об'єкт, підданий у минулому спрямованому механічному впливу, виявлений в результаті цілеспрямованих археологічних розкопок або якої-небудь одиничної іноді випадкової події. Прикладами артефактів є кам'яні інструменти, ювелірні вироби, зброя, кераміка, споруди та їхні деталі, вугілля стародавнього вогнища, кістки, які мають сліди впливу людини, тощо. Артефакти вивчаються археологами, які здійснюють розкопки археологічних пам'яток, досліджують і публікують знахідки й результати розкопок і відновлюють за цими даними історичне минуле людства. Цінні з погляду науки чи мистецтва артефакти демонструються в музеях і на виставках.

Термінологія[ред. | ред. код]

Слово артефакт в українськомовній літературі використовується відносно недавно і є запозиченням з англійської мови (англ. artifact, artefact), яке в свою чергу походить від лат. ars (штучно) + лат. factum (зроблене). Термін проник у первісну археологію, а потім в інші галузі археології з біології та медицини. У літературі для назви артефактів використовували такі еквівалентні терміни:

  • Предмети матеріальної культури. Тут слово «культура» використовується в тому ж сенсі, що й у терміні археологічна культура.
  • Археологічні пам'ятки. Цей термін має ширше значення, археологічними пам'ятками називають також більші об'єкти, наприклад, стародавнє поселення загалом. Археологічними пам'ятками найчастіше називають особливо цінні артефакти.
  • Археологічні знахідки. Серед них виокремлюють індивідуальні та масові знахідки.

Застосування терміна артефакт в археології загалом не можна визнати прийнятним через його семантику. Апріорі майже всі археологічні знахідки виготовлені людиною. Термін застосовується тільки у випадках вирішення проблеми походження предмета: чи це об'єкт природного походження, чи зроблений людиною. Якщо доведено виготовлення предмета людиною, предмет визнають артефактом.

Див. Також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Авдусін Д.А. Основи археології. — Москва : Вища школа, 1989. — 335 с. — 25000 прим. — ISBN 5-06-000015-X.
  • Dark KR. Theoretical archaeology. — New York : Cornell University Press, 1995. — 246 с. — ISBN 0801431255.