Відмінності між версіями «Артур Веллслі»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Перенесено 54 інтервікі-посилань до Вікіданих (Q131691))
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
(Не показано 22 проміжні версії 17 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Otheruses|Веллінгтон (значення){{!}}Веллінгтон}}
 
{{Державний діяч
 
{{Державний діяч
| українське ім'я = Артур Веллслі
+
| українське ім'я = Артур Веллслі
| оригінальне ім'я = Arthur Wellesley
+
| оригінальне ім'я = Arthur Wellesley
| портрет = Arthur Wellesley, 1st Duke of Wellington by Robert Home cropped.jpg
+
| портрет =Sir Arthur Wellesley, 1st Duke of Wellington.png
  +
| герб= Coat of Arms of the Duke of Wellington.svg
| підпис =
 
| ширина портрета =
+
| ширина портрета = 250px
| титул = [[Прем'єр-міністри Великої Британії|Прем’єр-міністр Великої Британії]]
+
| титул = [[Прем'єр-міністри Великої Британії|Прем’єр-міністр Великої Британії]]
| порядок = 25
+
| порядок = 25
| прапор = Flag of the United Kingdom.svg
+
| прапор = Flag of the United Kingdom.svg
| періодпочаток = [[22 січня]] [[1828]] року
+
| періодпочаток = [[22 січня]] [[1828]] року
| періодкінець = [[22 листопада]] [[1830]] року
+
| періодкінець = [[22 листопада]] [[1830]] року
| попередник = [[Фредерік Джон Робінсон, 1-й віконт Годрік|Фредерік Робінсон]]
+
| попередник = [[Фредерік Джон Робінсон, 1-й віконт Годрік|Фредерік Робінсон]]
| наступник = [[Чарльз Грей]]
+
| наступник = [[Чарльз Грей]]
| монарх = [[Георг IV]]
+
| монарх = [[Георг IV]]
| титул_2 = [[Прем'єр-міністри Великої Британії|Прем’єр-міністр Великої Британії]]
+
| титул_2 = [[Прем'єр-міністри Великої Британії|Прем’єр-міністр Великої Британії]]
| порядок_2 = 28
+
| порядок_2 = 28
| прапор_2 = Flag of the United Kingdom.svg
+
| прапор_2 = Flag of the United Kingdom.svg
| періодпочаток_2 = [[14 листопада]] [[1834]] року
+
| періодпочаток_2 = [[14 листопада]] [[1834]] року
| періодкінець_2 = [[10 грудня]] [[1834]] року
+
| періодкінець_2 = [[10 грудня]] [[1834]] року
| попередник_2 = [[Вільям Лем, 2-й віконт Мельбурн|Вільям Лем]]
+
| попередник_2 = [[Вільям Лем, 2-й віконт Мельбурн|Вільям Лем]]
| наступник_2 = [[Роберт Піль]]
+
| наступник_2 = [[Роберт Піль]]
| монарх_2 = [[Вільгельм IV (король Великої Британії)|Вільгельм IV]]
+
| монарх_2 = [[Вільгельм IV (король Великої Британії)|Вільгельм IV]]
| національність =
+
| національність =
| віросповідання =
+
| віросповідання =
| дата народження = [[1 травня]] [[1769]] року
+
| дата народження = 1.5.1769
| місце народження = [[Дублін]], [[Ірландія]]
+
| місце народження = [[Дублін]], [[Королівство Ірландія]]
| дата смерті = [[14 вересня]] [[1852]] року
+
| дата смерті = 14.9.1852
| місце смерті = [[Лондон]], [[Велика Британія]]
+
| місце смерті = [[Лондон]], [[Англія]], [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Велика Британія]]
| похований =
+
| похований =
| династія =
+
| династія =
| ім'я при народженні =
+
| ім'я при народженні =
| батько = Лорд Гаррет-Коллей, граф Морнінгтон
+
| батько = Лорд Гаррет-Коллей, граф Морнінгтон
| мати =
+
| мати =
| чоловік =
+
| чоловік =
| дружина =
+
| дружина =
| діти =
+
| діти =
| роки служби = [[1787]]—[[1852]]
+
| роки служби = [[1787]]—[[1852]]
| приналежність =
+
| приналежність =
| рід військ =
+
| рід військ =
| звання = [[Фельдмаршал]]
+
| звання = [[Фельдмаршал]]
| командував =
+
| командував =
| битви =
+
| битви =
| наукова сфера =
+
| наукова сфера =
| місце роботи =
+
| місце роботи =
| відомий як =
+
| відомий як =
| партія = [[Торі (партія)|Торі]]
+
| партія = [[Торі (партія)|Торі]]
| діяльність =
+
| діяльність =
| професія =
+
| професія =
| освіта = [[Ітонський коледж|Ітон]]
+
| освіта = [[Ітонський коледж|Ітон]]
| вчена ступінь =
+
| вчена ступінь =
| нагороди = {{{!}}
+
| нагороди = {{{!}}
 
{{!}}{{Орден Підв'язки}}{{!!}}{{Орден Лазні}}{{!!}}{{Орден Золотого руна}}
 
{{!}}{{Орден Підв'язки}}{{!!}}{{Орден Лазні}}{{!!}}{{Орден Золотого руна}}
 
{{!}}}
 
{{!}}}
 
{{{!}}
 
{{{!}}
{{!}}{{Орден Андрія Первозванного}}{{!!}}{{Орден Святого Георгія 1 ступеня}}
+
{{!}}{{Орден Андрія Первозванного}}{{!!}}{{Орден Святого Георгія 1 ступеня}}{{!!}}{{Кавалер ордена Марії-Терезії}}
  +
{{!}} {{Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря}}
 
{{!}}}
 
{{!}}}
 
| автограф = Arthur Wellesley, 1st Duke of Wellington Signature.svg
 
| автограф = Arthur Wellesley, 1st Duke of Wellington Signature.svg
Рядок 61: Рядок 63:
 
| Rodovid =
 
| Rodovid =
 
}}
 
}}
'''А́ртур Велслі, 1-й герцог Ве́ллінгтон''' ({{lang-en|Arthur Wellesley, 1st Duke of Wellington}}; [[1769]], Данканкесл ([[Дублін]]) — [[14 вересня]] [[1852]]) — англійський полководець і державний діяч, англійський [[фельдмаршал]] ([[3 липня]] [[1813]]), учасник Наполеонівських війн, переможець при [[Битва при Ватерлоо|Ватерлоо]] (1815). 25-й (з [[22 січня]] [[1828]] до [[22 листопада]] [[1830]]) і 28-й (з [[17 листопада]] до [[10 грудня]] [[1834]]) [[Прем'єр-міністри Великої Британії|Прем'єр-міністр]] [[Велика Британія|Великої Британії]].
+
'''А́ртур Велслі, 1-й герцог Ве́ллінгтон''' ({{lang-en|Arthur Wellesley, 1st Duke of Wellington}}; [[1769]], Данканкесл ([[Дублін]]) — [[14 вересня]] [[1852]]) — британський полководець і державний діяч, британський [[фельдмаршал]] ([[3 липня]] [[1813]]), учасник Наполеонівських війн, переможець при [[Битва при Ватерлоо|Ватерлоо]] (1815). 25-й (з [[22 січня]] [[1828]] до [[22 листопада]] [[1830]]) і 28-й (з [[17 листопада]] до [[10 грудня]] [[1834]]) [[Прем'єр-міністри Великої Британії|Прем'єр-міністр]] [[Велика Британія|Великої Британії]].
   
 
== Початок служби ==
 
== Початок служби ==
 
3-й син [[лорд]]а [[Гаррет-Коллі]], графа [[Морнінгтон]]а. Народився у Дунканкестлі ([[Ірландія]]); здобував освіту в [[Ітонський коледж|Ітоні]], а потім в Анжерському військовому училищі, у [[Франція|Франції]].
 
3-й син [[лорд]]а [[Гаррет-Коллі]], графа [[Морнінгтон]]а. Народився у Дунканкестлі ([[Ірландія]]); здобував освіту в [[Ітонський коледж|Ітоні]], а потім в Анжерському військовому училищі, у [[Франція|Франції]].
   
У [[1787]] році він вступив на військову службу, у [[1794]] році брав участь у [[Фландрська кампанія|Нідерландському поході]], а у [[1797]] році вирушив зі своїм полком (33-й піший полк) до [[Індія|Індії]], де відзначився у війні з [[Тіпу]] (раджою [[Майсур (князівство)|Майсуру]]), особливо під час штурму [[Шрірангапатнам]]а ([[1799]]). Після взяття цього міста Веллінгтона було призначено його [[губернатор]]ом, а за рік після того він успішно діяв проти [[Маратхі (народ)|маратхів]] і змусив їх укласти вигідний для [[Англія|Англії]] мир.
+
У [[1787]] році він вступив на військову службу, у [[1794]] році брав участь у [[Фландрська кампанія|Нідерландському поході]], а у [[1797]] році вирушив зі своїм полком (33-й піший полк) до [[Індія|Індії]], де відзначився у війні з [[Тіпу]] (раджою [[Майсур (князівство)|Майсуру]]), особливо під час штурму [[Шрірангапатнам]]а ([[1799]]). Після взяття цього міста Веллінгтона було призначено його [[губернатор]]ом, а за рік після того він успішно діяв проти [[Маратхі (народ)|маратхів]] і змусив їх укласти вигідний для [[Королівство Великої Британії|Королівства Великої Британії]] мир.
   
 
== Португальська кампанія ==
 
== Португальська кампанія ==
У [[1806]] році, після повернення до [[Європа|Європи]], Веллінгтона було обрано містом [[Рай (Східний Сассекс)]] депутатом до нижньої палати [[Парламент Великої Британії|Парламенту]]. У 1807 році обирався від міст Трелі, Мітчелл, і, зрештою, [[Нью-Порт]] (на [[Вайт (острів)|острові Вайт]]), депутатом від якого він був у 1807–1809; у [[1807]] році Веллінгтон брав участь у поході проти [[Копенгаген]]а, а у липні [[1808]] року був відряджений до [[Португалія|Португалії]], прийняв там командування над британськими військами, та, після кількох вдалих справ з французькими загонами, цілковито розбив генерала [[Жан Андош Жюно|Жюно]] [[Битва під Вімейру|під Вімієро]]. Потім він повернувся до Англії, але у квітні [[1809]] року знову прибув до Португалії, де, здійснивши сміливий перехід із союзними військами через річку [[Дуеро]] ([[11 травня]]), узяв місто [[Порту|Опорто]] і змусив маршала [[Сульт]]а до відступу.
+
У [[1806]] році, після повернення до [[Європа|Європи]], Веллінгтона було обрано містом [[Рай (Східний Сассекс)]] депутатом до нижньої палати [[Парламент Великої Британії|Парламенту]]. У 1807 році обирався від міст Трелі, Мітчелл, і, зрештою, [[Нью-Порт]] (на [[Вайт (острів)|острові Вайт]]), депутатом від якого він був у 1807–1809; у [[1807]] році Веллінгтон брав участь у поході проти [[Копенгаген]]а, а у липні [[1808]] року був відряджений до [[Португалія|Португалії]], прийняв там командування над британськими військами, та, після кількох вдалих справ з французькими загонами, цілковито розбив генерала [[Жан Андош Жюно|Жюно]] [[Битва під Вімейру|під Вімієро]]. Потім він повернувся до Великої Британії, але у квітні [[1809]] року знову прибув до Португалії, де, здійснивши сміливий перехід із союзними військами через річку [[Дуеро]] ([[11 травня]]), узяв місто [[Порту|Опорто]] і змусив маршала [[Сульт]]а до відступу.
   
[[Файл:Francisco de Goya y Lucientes 073.jpg|thumb|left|200px|Портрет роботи [[Гойя|Гойї]]]]
+
[[Файл:Francisco_Goya_-_Portrait_of_the_Duke_of_Wellington.jpg|thumb|left|200px|Портрет роботи [[Гойя|Гойї]]]]
   
 
== Іспанська кампанія ==
 
== Іспанська кампанія ==
 
[[1810]] рік ознаменувався справою під [[Буссако]], обороною Торреш-Ведраської укріпленої позиції, облогою [[Алмейда (місто)|Альмейди]] і взяттям [[Сьюдад-Родріго]], причому дії Веллінгтона завжди були успішними. Іспанські [[кортес]]и зробили його [[маркіз]]ом Торрес-Ведрасським, іспанським [[Гранд (титул)|грандом]] і [[герцог]]ом Сьюдад-Родрігським, а принц-регент надав йому звання герцога Веллінгтона.
 
[[1810]] рік ознаменувався справою під [[Буссако]], обороною Торреш-Ведраської укріпленої позиції, облогою [[Алмейда (місто)|Альмейди]] і взяттям [[Сьюдад-Родріго]], причому дії Веллінгтона завжди були успішними. Іспанські [[кортес]]и зробили його [[маркіз]]ом Торрес-Ведрасським, іспанським [[Гранд (титул)|грандом]] і [[герцог]]ом Сьюдад-Родрігським, а принц-регент надав йому звання герцога Веллінгтона.
   
У [[1812]] році Веллінгтон узяв [[Бадахос]], розбив маршала [[Мармон]]а під [[Саламанка (Іспанія)|Саламанкою]] і вступив до [[Мадрид]]а. Після невдалого приступу до [[Бургос]]а Веллінгтон відступив до Португалії; але коли у [[1813]] році частина французьких військ виступила з Іспанії, то він знову зайняв Мадрид і [[21 червня]] здобув блискучу перемогу під [[Віторія|Віторією]]. За цю битву, що звільнила Іспанію від французів, Веллінгтону було надано звання [[фельдмаршал]]а.
+
У [[1812]] році Веллінгтон узяв [[Бадахос]], розбив маршала [[Огюст де Мармон|Мармон]]а під [[Саламанка (Іспанія)|Саламанкою]] і вступив до [[Мадрид]]а. Після невдалого приступу до [[Бургос]]а Веллінгтон відступив до Португалії; але коли у [[1813]] році частина французьких військ виступила з Іспанії, то він знову зайняв Мадрид і [[21 червня]] здобув блискучу перемогу під [[Віторія|Віторією]]. За цю битву, що звільнила Іспанію від французів, Веллінгтону було надано звання [[фельдмаршал]]а.
   
У жовтні [[1813]] року Веллінгтон вступив до [[Франція|Франції]], здобув кілька перемог над маршалом [[Сульт]]ом і зайняв [[Тулуза|Тулузу]], де дізнався про укладення миру в [[Париж]]і.
+
У жовтні [[1813]] року Веллінгтон вступив до [[Франція|Франції]], здобув кілька перемог над маршалом [[Жан де Дью Сульт|Сульт]]ом і зайняв [[Тулуза|Тулузу]], де дізнався про укладення миру в [[Париж]]і.
   
За подвиги Веллінгтона було щедро нагороджено англійським урядом: [[Георг IV|принц-регент]] надав йому титул [[герцог]]а, а парламент призначив 300 тисяч фунтів стерлінгів на купівлю маєтку.
+
За подвиги Веллінгтона було щедро нагороджено британським урядом: [[Георг IV|принц-регент]] надав йому титул [[герцог]]а, а парламент призначив 300 тисяч фунтів стерлінгів на купівлю маєтку.
   
 
== Ватерлоо ==
 
== Ватерлоо ==
[[Файл:The Duke of Wellington on Copenhagen (1818) by Thomas Lawrence.jpg|thumb||[[Томас Лоуренс]],'' «Герцог Веллінгтон при Ватерлоо»'']]
+
[[Файл:The Duke of Wellington on Copenhagen (1818) by Thomas Lawrence.jpg|thumb||[[Томас Лоуренс]],'' «Герцог Веллінгтон під Ватерлоо»'']]
Після повернення [[Наполеон]]а з острова [[Ельба (острів)|Ельби]] Веллінгтон прийняв начальство над союзною англо-голландською армією та разом із [[Гебхард Леберехт Блюхер|Блюхером]] здобув сумнівну перемогу при [[Ватерлоо (Бельгія)|Ватерлоо]], та, якщо б не Гебхард фон Блюхер, Веллінгтон був би змушений відступити, після якої вторгся до Франції та зайняв Париж.
+
Після повернення [[Наполеон]]а з острова [[Ельба (острів)|Ельби]], Веллінгтон прийняв начальство над союзною британсько-голландською армією та разом із [[Гебхард Леберехт Блюхер|Блюхером]] здобув важку перемогу під [[Ватерлоо (Бельгія)|Ватерлоо]] (коли підійшли війська Гебхарда фон Блюхера, Веллінгтон програвав битву), після якої вторгся до Франції та зайняв Париж.
   
Після укладення 2-го Паризького миру його було призначено головним начальником союзних військ у Франції й залишався там до завершення [[окупація|окупації]].
+
Після укладення 2-го Паризького миру його було призначено головним начальником союзних військ у Франції, де Веллінгтон і залишався до завершення [[окупація|окупації]].
   
 
== Державна діяльність. Прем'єр ==
 
== Державна діяльність. Прем'єр ==
 
У [[1818]] і [[1822]] роках він брав участь у конгресах [[Аахенський конгрес|Аахенському]] й [[Веронський конгрес|Веронському]]; у [[1826]] році його відрядили до [[Російська імперія|Росії]] для привітання [[Микола I|імператора Миколи]] зі сходженням на престол; у [[1828]] році став прем'єр-міністром. Його уряд мав рішуче [[Торі (партія)|торійський]] характер, але, поступаючись обставинам, узяв на себе у [[1829]] році ініціативу [[емансипація|емансипації]] [[католик]]ів. Закон про пиво 1830 року скасував всі податки на нього й дозволив громадянам відкривати пивні ([[паб]]и&nbsp;— від {{lang-en|public house}}, громадський дім) без особливого дозволу, не купуючи ліцензії<ref>[http://www.forbes.ru/forbes/issue/2004-04/4845-sila-slabogo-alkogolya Сила слабкого алкоголю | Forbes.ru]</ref>.
 
У [[1818]] і [[1822]] роках він брав участь у конгресах [[Аахенський конгрес|Аахенському]] й [[Веронський конгрес|Веронському]]; у [[1826]] році його відрядили до [[Російська імперія|Росії]] для привітання [[Микола I|імператора Миколи]] зі сходженням на престол; у [[1828]] році став прем'єр-міністром. Його уряд мав рішуче [[Торі (партія)|торійський]] характер, але, поступаючись обставинам, узяв на себе у [[1829]] році ініціативу [[емансипація|емансипації]] [[католик]]ів. Закон про пиво 1830 року скасував всі податки на нього й дозволив громадянам відкривати пивні ([[паб]]и&nbsp;— від {{lang-en|public house}}, громадський дім) без особливого дозволу, не купуючи ліцензії<ref>[http://www.forbes.ru/forbes/issue/2004-04/4845-sila-slabogo-alkogolya Сила слабкого алкоголю | Forbes.ru]</ref>.
   
[[Липнева революція|французька Липнева революція]] і вступ на англійський престол [[Вільгельм IV (король Великої Британії)|Вільгельма IV]] потягнули за собою у листопаді [[1830]] року падіння уряду Веллінгтона. Зі своєю звичайною наполегливістю він опирався парламентській реформі й цим спричинив у народі таке обурення, що його публічно образили.
+
[[Липнева революція|французька Липнева революція]] і вступ на британський престол [[Вільгельм IV (король Великої Британії)|Вільгельма IV]] потягнули за собою у листопаді [[1830]] року падіння уряду Веллінгтона. Зі своєю звичайною наполегливістю він опирався парламентській реформі й цим спричинив у народі таке обурення, що його публічно образили.
   
 
Після відставки уряду у листопаді [[1834]] року, Веллінгтон прийняв у кабінеті [[Роберт Піль|Роберта Піля]] управління міністерством закордонних справ; але вже під час відкриття сесії [[1835]] року подав у відставку. Коли Піль у вересні [[1841]] року знову сформував уряд, Веллінгтон ще раз вступив до кабінету, але не мав у ньому жодного певного портфеля. На жаль для заповзятих торі, він, під впливом Піля, висловився за скасування [[Хлібні закони|хлібних законів]].
 
Після відставки уряду у листопаді [[1834]] року, Веллінгтон прийняв у кабінеті [[Роберт Піль|Роберта Піля]] управління міністерством закордонних справ; але вже під час відкриття сесії [[1835]] року подав у відставку. Коли Піль у вересні [[1841]] року знову сформував уряд, Веллінгтон ще раз вступив до кабінету, але не мав у ньому жодного певного портфеля. На жаль для заповзятих торі, він, під впливом Піля, висловився за скасування [[Хлібні закони|хлібних законів]].
Рядок 99: Рядок 101:
 
Після падіння уряду Піля ([[1846]]) Веллінгтон утримав за собою місце головнокомандувача військами, разом із посадами [[губернатор]]а [[Тауер]]а, лорда-хранителя п'яти гаваней і [[канцлер]]а [[Оксфордський університет|Оксфордського університету]].
 
Після падіння уряду Піля ([[1846]]) Веллінгтон утримав за собою місце головнокомандувача військами, разом із посадами [[губернатор]]а [[Тауер]]а, лорда-хранителя п'яти гаваней і [[канцлер]]а [[Оксфордський університет|Оксфордського університету]].
   
Тримаючись осторонь від партій, він діяв у якості посередника, й сама [[Вікторія (королева Великої Британії)|королева Вікторія]] зверталась до його порад у складних питаннях. Веллінгтон не був геніальною людиною, але мав сильний розум, живе усвідомлення обов'язку та, особливо, непохитну твердість. Його колишня непопулярність була забута, й він мав любов і повагу народу, коли його застала смерть [[14 вересня]] [[1852]] року. Тіло його поховали із королівськими почестями у [[Собор святого Павла|соборі святого Павла]].
+
Тримаючись осторонь від партій, він діяв як посередник, й сама [[Вікторія (королева Великої Британії)|королева Вікторія]] зверталась до його порад у складних питаннях. Веллінгтон не був геніальною людиною, але мав сильний розум, живе усвідомлення обов'язку та, особливо, непохитну твердість. Його колишня непопулярність була забута, й він мав любов і повагу народу, коли його застала смерть [[14 вересня]] [[1852]] року. Тіло його поховали із королівськими почестями у [[Собор святого Павла|соборі святого Павла]].
   
[[Файл:Duke of Wellington Arms.svg|thumb|160px|''герб герцога Веллінгтона'']]
 
 
На честь Веллінгтона названо столицю [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]]&nbsp;— місто [[Веллінгтон]], гора [[Веллінгтон (Тасманія)|Веллінгтон]] в [[Тасманія|Тасманії]], а також низку навчальних закладів, в тому числі заснований королевою Вікторією у пам'ять про фельдмаршала у 1853 (відкрито у 1859) [[Веллінгтон-коледж]] (місто Крауторн, графство [[Беркшир]]). Музей Веллінгтона розміщено у лондонському [[Епслі-хаус]]і.
 
На честь Веллінгтона названо столицю [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]]&nbsp;— місто [[Веллінгтон]], гора [[Веллінгтон (Тасманія)|Веллінгтон]] в [[Тасманія|Тасманії]], а також низку навчальних закладів, в тому числі заснований королевою Вікторією у пам'ять про фельдмаршала у 1853 (відкрито у 1859) [[Веллінгтон-коледж]] (місто Крауторн, графство [[Беркшир]]). Музей Веллінгтона розміщено у лондонському [[Епслі-хаус]]і.
  +
  +
Герцога Веллінгтона зобразили на британській [[Банкнота|банкноті]] [[номінал]]ом у 5 [[Фунт стерлінгів|фунтів]].<ref>Зображення королеви Єлізавети та герцога Веллінгтона на банкноті 5 фунтів стерлінгів [http://www.worldbanknotescoins.com/2012/11/bank-of-england-banknotes-5-pounds-note-duke-wellington-queen-elizabeth.html]</ref>
   
 
== Військові звання ==
 
== Військові звання ==
Рядок 128: Рядок 131:
 
* Pauli, «Arthur Herzog von W.» (в «Der Neue Plutarch», т. 6, [[Лейпциг]], [[1879]]);
 
* Pauli, «Arthur Herzog von W.» (в «Der Neue Plutarch», т. 6, [[Лейпциг]], [[1879]]);
 
* Brialmont, «Histoire du duc de Wellington» ([[1856]]–[[1857]]).
 
* Brialmont, «Histoire du duc de Wellington» ([[1856]]–[[1857]]).
* [http://george-orden.nm.ru/Mars/mars44.html Генерал-Фельдмаршал Герцог Веллінгтон Артур Веллслі]
+
* [https://web.archive.org/web/20080218000940/http://george-orden.nm.ru/Mars/mars44.html Генерал-Фельдмаршал Герцог Веллінгтон Артур Веллслі]
 
* [http://www.hrono.ru/biograf/bio_we/vellington.html Веллінгтон]
 
* [http://www.hrono.ru/biograf/bio_we/vellington.html Веллінгтон]
 
* [http://www.worldstatesmen.org/United_Kingdom.html Королі, канцлери і прем'єр-міністри Великої Британії]
 
* [http://www.worldstatesmen.org/United_Kingdom.html Королі, канцлери і прем'єр-міністри Великої Британії]
 
* Чандлер Девід. «Ватерлоо. Остання кампанія Наполеона», СПб., Знак, 2004. [http://www.history-gatchina.ru/article/prosba.htm]. [http://www.napoleonicsociety.com]
 
* Чандлер Девід. «Ватерлоо. Остання кампанія Наполеона», СПб., Знак, 2004. [http://www.history-gatchina.ru/article/prosba.htm]. [http://www.napoleonicsociety.com]
   
  +
== Література ==
  +
* ''Р.&nbsp;Л.&nbsp;Кривонос''. Веллінгтон // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К: Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с. ISBN 966-316-039-X
 
{{start box|width=60 %}}
 
{{start box|width=60 %}}
   
Рядок 144: Рядок 149:
   
 
{{DEFAULTSORT:Веллінгтон Артур}}
 
{{DEFAULTSORT:Веллінгтон Артур}}
  +
{{Нормативний контроль|color={{колір|Велика Британія}}}}
 
[[Категорія:Міністри закордонних справ Великобританії]]
+
[[Категорія:Міністри закордонних справ Великої Британії]]
[[Категорія:Дипломати Великобританії]]
+
[[Категорія:Дипломати Великої Британії]]
[[Категорія:Прем'єр-міністри Великобританії]]
+
[[Категорія:Прем'єр-міністри Великої Британії]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святого Георгія]]
 
[[Категорія:Кавалери Ордена підв'язки]]
 
[[Категорія:Кавалери ордена Марії Терезії]]
 
[[Категорія:Народились 1769]]
 
[[Категорія:Померли 14 вересня]]
 
[[Категорія:Померли 1852]]
 
 
[[Категорія:Люди, на честь яких названі географічні об'єкти]]
 
[[Категорія:Люди, на честь яких названі географічні об'єкти]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
 
 
[[Категорія:Міністри внутрішніх справ Великої Британії]]
 
[[Категорія:Міністри внутрішніх справ Великої Британії]]
 
[[Категорія:Фельдмаршали Великої Британії]]
 
[[Категорія:Фельдмаршали Великої Британії]]
 
[[Категорія:Герцоги Веллінгтон]]
 
[[Категорія:Герцоги Веллінгтон]]
 
[[Категорія:Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення]]
 
[[Категорія:Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення]]
 
[[Категорія:Випускники Ітона]]
 
[[Категорія:Люди на банкнотах]]
  +
[[Категорія:Люди, на честь яких названі населені пункти]]
  +
[[Категорія:Битва при Ватерлоо]]
  +
[[Категорія:Люди, на честь яких названі об'єкти]]

Версія за 11:26, 23 травня 2019

Артур Веллслі
Arthur Wellesley
Артур Веллслі
Coat of Arms of the Duke of Wellington.svg
Прапор
25-й Прем’єр-міністр Великої Британії
22 січня 1828 року — 22 листопада 1830 року
Монарх: Георг IV
Попередник: Фредерік Робінсон
Наступник: Чарльз Грей
Прапор
28-й Прем’єр-міністр Великої Британії
14 листопада 1834 року — 10 грудня 1834 року
Монарх: Вільгельм IV
Попередник: Вільям Лем
Наступник: Роберт Піль
 
Партія: Торі
Освіта: Ітон
Ім'я при народжені: англ. Arthur Colley Wellesley
Народження: 1 травня 1769(1769-05-01)
Дублін, Королівство Ірландія
Смерть: 14 вересня 1852(1852-09-14) (83 роки)
Лондон, Англія, Велика Британія
Громадянство: Сполучене Королівство і Королівство Велика Британія
Батько: Лорд Гаррет-Коллей, граф Морнінгтон
Мати: Anne Wellesley, Countess of Mornington[d]
У шлюбі з: Catherine Wellesley, Duchess of Wellington[d]
Діти: Arthur Wellesley, 2nd Duke of Wellington[d] і Lord Charles Wellesley[d]
 
Військова служба
Роки служби: 17871852
Звання: Фельдмаршал
Автограф: Arthur Wellesley, 1st Duke of Wellington Signature.svg
Нагороди:
Орден підв'язки
ордена Лазні
Кавалер ордена Золотого руна
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Георгія
Кавалер ордена Марії-Терезії
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря

Медіафайли у Вікісховищі?

А́ртур Велслі, 1-й герцог Ве́ллінгтон (англ. Arthur Wellesley, 1st Duke of Wellington; 1769, Данканкесл (Дублін) — 14 вересня 1852) — британський полководець і державний діяч, британський фельдмаршал (3 липня 1813), учасник Наполеонівських війн, переможець при Ватерлоо (1815). 25-й (з 22 січня 1828 до 22 листопада 1830) і 28-й (з 17 листопада до 10 грудня 1834) Прем'єр-міністр Великої Британії.

Початок служби

3-й син лорда Гаррет-Коллі, графа Морнінгтона. Народився у Дунканкестлі (Ірландія); здобував освіту в Ітоні, а потім в Анжерському військовому училищі, у Франції.

У 1787 році він вступив на військову службу, у 1794 році брав участь у Нідерландському поході, а у 1797 році вирушив зі своїм полком (33-й піший полк) до Індії, де відзначився у війні з Тіпу (раджою Майсуру), особливо під час штурму Шрірангапатнама (1799). Після взяття цього міста Веллінгтона було призначено його губернатором, а за рік після того він успішно діяв проти маратхів і змусив їх укласти вигідний для Королівства Великої Британії мир.

Португальська кампанія

У 1806 році, після повернення до Європи, Веллінгтона було обрано містом Рай (Східний Сассекс) депутатом до нижньої палати Парламенту. У 1807 році обирався від міст Трелі, Мітчелл, і, зрештою, Нью-Порт (на острові Вайт), депутатом від якого він був у 1807–1809; у 1807 році Веллінгтон брав участь у поході проти Копенгагена, а у липні 1808 року був відряджений до Португалії, прийняв там командування над британськими військами, та, після кількох вдалих справ з французькими загонами, цілковито розбив генерала Жюно під Вімієро. Потім він повернувся до Великої Британії, але у квітні 1809 року знову прибув до Португалії, де, здійснивши сміливий перехід із союзними військами через річку Дуеро (11 травня), узяв місто Опорто і змусив маршала Сульта до відступу.

Портрет роботи Гойї

Іспанська кампанія

1810 рік ознаменувався справою під Буссако, обороною Торреш-Ведраської укріпленої позиції, облогою Альмейди і взяттям Сьюдад-Родріго, причому дії Веллінгтона завжди були успішними. Іспанські кортеси зробили його маркізом Торрес-Ведрасським, іспанським грандом і герцогом Сьюдад-Родрігським, а принц-регент надав йому звання герцога Веллінгтона.

У 1812 році Веллінгтон узяв Бадахос, розбив маршала Мармона під Саламанкою і вступив до Мадрида. Після невдалого приступу до Бургоса Веллінгтон відступив до Португалії; але коли у 1813 році частина французьких військ виступила з Іспанії, то він знову зайняв Мадрид і 21 червня здобув блискучу перемогу під Віторією. За цю битву, що звільнила Іспанію від французів, Веллінгтону було надано звання фельдмаршала.

У жовтні 1813 року Веллінгтон вступив до Франції, здобув кілька перемог над маршалом Сультом і зайняв Тулузу, де дізнався про укладення миру в Парижі.

За подвиги Веллінгтона було щедро нагороджено британським урядом: принц-регент надав йому титул герцога, а парламент призначив 300 тисяч фунтів стерлінгів на купівлю маєтку.

Ватерлоо

Томас Лоуренс, «Герцог Веллінгтон під Ватерлоо»

Після повернення Наполеона з острова Ельби, Веллінгтон прийняв начальство над союзною британсько-голландською армією та разом із Блюхером здобув важку перемогу під Ватерлоо (коли підійшли війська Гебхарда фон Блюхера, Веллінгтон програвав битву), після якої вторгся до Франції та зайняв Париж.

Після укладення 2-го Паризького миру його було призначено головним начальником союзних військ у Франції, де Веллінгтон і залишався до завершення окупації.

Державна діяльність. Прем'єр

У 1818 і 1822 роках він брав участь у конгресах Аахенському й Веронському; у 1826 році його відрядили до Росії для привітання імператора Миколи зі сходженням на престол; у 1828 році став прем'єр-міністром. Його уряд мав рішуче торійський характер, але, поступаючись обставинам, узяв на себе у 1829 році ініціативу емансипації католиків. Закон про пиво 1830 року скасував всі податки на нього й дозволив громадянам відкривати пивні (паби — від англ. public house, громадський дім) без особливого дозволу, не купуючи ліцензії[1].

французька Липнева революція і вступ на британський престол Вільгельма IV потягнули за собою у листопаді 1830 року падіння уряду Веллінгтона. Зі своєю звичайною наполегливістю він опирався парламентській реформі й цим спричинив у народі таке обурення, що його публічно образили.

Після відставки уряду у листопаді 1834 року, Веллінгтон прийняв у кабінеті Роберта Піля управління міністерством закордонних справ; але вже під час відкриття сесії 1835 року подав у відставку. Коли Піль у вересні 1841 року знову сформував уряд, Веллінгтон ще раз вступив до кабінету, але не мав у ньому жодного певного портфеля. На жаль для заповзятих торі, він, під впливом Піля, висловився за скасування хлібних законів.

Останні роки життя

Епслі-хаус — лондонський палац Веллінгтона, в якому відкрито музей його імені

Після падіння уряду Піля (1846) Веллінгтон утримав за собою місце головнокомандувача військами, разом із посадами губернатора Тауера, лорда-хранителя п'яти гаваней і канцлера Оксфордського університету.

Тримаючись осторонь від партій, він діяв як посередник, й сама королева Вікторія зверталась до його порад у складних питаннях. Веллінгтон не був геніальною людиною, але мав сильний розум, живе усвідомлення обов'язку та, особливо, непохитну твердість. Його колишня непопулярність була забута, й він мав любов і повагу народу, коли його застала смерть 14 вересня 1852 року. Тіло його поховали із королівськими почестями у соборі святого Павла.

На честь Веллінгтона названо столицю Нової Зеландії — місто Веллінгтон, гора Веллінгтон в Тасманії, а також низку навчальних закладів, в тому числі заснований королевою Вікторією у пам'ять про фельдмаршала у 1853 (відкрито у 1859) Веллінгтон-коледж (місто Крауторн, графство Беркшир). Музей Веллінгтона розміщено у лондонському Епслі-хаусі.

Герцога Веллінгтона зобразили на британській банкноті номіналом у 5 фунтів.[2]

Військові звання

Примітки

  1. Сила слабкого алкоголю | Forbes.ru
  2. Зображення королеви Єлізавети та герцога Веллінгтона на банкноті 5 фунтів стерлінгів [1]

Джерела

Література

Попередник:
Фредерік, герцог Йоркський
Flag of the British Army.svg
Верховний головнокомандувач Збройних сил Великої Британії

18271828
Наступник:
роланд Гілл
Попередник:
Роланд Гілл
Верховний головнокомандувач Збройних сил Великої Британії
1842-1852
Наступник:
Генрі Гардінг, 1-й віконт Гардінг
Попередник:
Фредерік Робінсон
Прем'єр-міністр Великої Британії
1828-1830
Наступник:
Чарльз Грей
Попередник:
Вільям Лем
Прем'єр-міністр Великої Британії
1834
Наступник:
Роберт Піль