Відмінності між версіями «Арутюнян Арамаіс Багратович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 20: Рядок 20:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Народився в селянській родині. Закінчив початкову школу в Іджевані.

З 1929 року — піонервожатий, на комсомольській роботі. Закінчив Єреванський державний університет.

Член [[ВКП(б)]].
Член [[ВКП(б)]].

Був на партійній роботі в Вірменської РСР.


На 1950 рік — 1-й секретар Ленінаканського міського комітету КП(б) Вірменії.
На 1950 рік — 1-й секретар Ленінаканського міського комітету КП(б) Вірменії.

Потім — 1-й секретар Єреванського міського комітету КП(б) Вірменії, директор Інституту історії АН Вірменської РСР, директор Єреванського заочного педагогічного інституту, завідувач відділу історії партії ЦК КП Вірменії, завідувач кафедри історії Московського геологорозвідувального інституту імені Орджонікідзе.


== Джерела ==
== Джерела ==

Версія за 20:54, 30 липня 2019

Арутюнян Арамаіс Багратович
Ім'я при народженні вірм. Արամայիս Բագրատի Հարությունյան
Народився 20 травня (2 червня) 1910 або 20 травня 1910(1910-05-20)[1]
Іджеван
Помер 15 грудня 1995(1995-12-15) (85 років)
Москва, Росія
Поховання Єреван
Національність вірменин
Діяльність історик
Alma mater Iсторичний факультет Єреванського державного університетуd (1938)
Науковий ступінь доктор історичних наук і професор (1949)
Заклад Q13053222?, Institute of History of National Academy of Sciences of Armeniad і Державний університет управлінняd
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна

Арамаіс Багратович Арутюнян (1910(1910), місто Іджеван, тепер Вірменія — 15 грудня 1995, місто Москва) — вірменський радянський діяч, 1-й секретар Ленінаканського міськкому КП(б) Вірменії. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го скликання. Доктор історичних наук, професор.

Життєпис

Народився в селянській родині. Закінчив початкову школу в Іджевані.

З 1929 року — піонервожатий, на комсомольській роботі. Закінчив Єреванський державний університет.

Член ВКП(б).

Був на партійній роботі в Вірменської РСР.

На 1950 рік — 1-й секретар Ленінаканського міського комітету КП(б) Вірменії.

Потім — 1-й секретар Єреванського міського комітету КП(б) Вірменії, директор Інституту історії АН Вірменської РСР, директор Єреванського заочного педагогічного інституту, завідувач відділу історії партії ЦК КП Вірменії, завідувач кафедри історії Московського геологорозвідувального інституту імені Орджонікідзе.

Джерела

  • газета «Известия» — Москва — лютий 1950.


  1. http://am.hayazg.info/index.php?curid=9833