Археоптерикс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:35, 15 травня 2012, створена Maxim Gavrilyuk (обговорення | внесок) (категоризація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Археоптерикс
Реконструкція Archaeopteryx lithographica
Реконструкція Archaeopteryx lithographica
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Archaeopterygiformes
Родина: Archaeopterygidae
Huxley, 1871
Рід: Археоптерикс (Archaeopteryx)
Вид: Первоптах довгохвостий (A. lithographica)
Біноміальна назва
Archaeopteryx lithographica
Meyer, 1861
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Archaeopteryx
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Archaeopteryx
EOL logo.svg EOL: 4433761
Fossilworks: 39240

Археопте́рикс, Первоптах (Archaeopteryx) — найдавніший відомий рід вимерлих птахів, що відноситься підкласу ящерохвостих (хоча, можливо, до птахів не відносився, а входив до побічної гілки птахоподібних динозаврів). У роді виділяють єдиний вид - Первоптах довгохвостий (Archaeopteryx lithographica). Жив у Юрському періоді, розміром приблизно дорівнював сучасній вороні. Формою тіла, будовою кінцівок і наявністю оперення подібний до сучасних птахів, можливо, літав, але за багатьма ознаками був близьким до плазунів. Відкриття археоптерикса було блискучим підтвердженням еволюційного вчення, свідченням наявності своєрідних перехідних форм між плазунами і птахами. Археоптерикси були розміром з голуба, мали дзьоб з конічними зубами, по три вільні пальці на крилах, двояковгнуті хребці, довгий хвіст з 20—21 хребця, вкритий пір'ям.

Історія відкриття

У 1860 році у верхньоюрських сланцях Золенгофена (Баварія, Німеччина) знайдено відбиток пера археоптерикса, описаний Германом Мейєром. Наступного року там же знайдено неповний скелет з відбитками пір'я, придбаний Британським музеєм і описаний у 1863 Річардом Оуеном, який зробив цей екземпляр типовим для виду. Найраніше знайденим екземпляром можна вважати екземпляр з 1855 року біля Ріденбурга, описаний Германом Мейером як Pterodactylus crassipes у 1875 році, перекласифікований Джоном Остромом в 1970-му [1].

На сьогодні знайдено 10 екземплярів археоптерикса.

Вміння літати

Велика подібність до сучасних птахів, наявність сильних крил, асиметричного пір'я і будова мозку, попри відсутність деяких особливостей скелету, вказують на те, що археоптерикс скоріш за все вмів літати. Але в посткраніальному скелеті археоптерикса немає жодних особливостей, потрібних для польту, крім вилочки. Проте вилочка була і в явно не літаючих динозаврів овірапторів. Така неповністю пристосована до польоту конструкція скелету плюс довгий хвіст, який літунам тільки заважав і в птахів атрофувався, значно послаблювали вміння археоптерикса літати. Тому, якщо археоптерикс і вмів літати, а не планерувати, то можна говорити лише про примітивний, недовгий політ.

Місце археоптерикса в теоріях походження птахів

Археоптерикс завжди був у центрі уваги палеонтологів, які вважали його систематичне положення вирішальним для визначення родинних зв'язків між плазунами і птахами. Багато вчених розглядали його як птаха; дехто вважав його проміжною ланкою між плазунами і птахами, або між динозаврами і птахами; дехто, незважаючи на його незвичайну подібність з птахами відносить його до тероподів (група динозаврів). Залишки багатьох недавно відкритих птахоподібних динозаврів показують, що ті ознаки, які вважали чисто пташиними, були не тільки в археоптерикса але й у динозаврів. Крила, пір'я і особливості скелету інших птахоподібних тварин, знайдених нещодавно, зменшують винятковість археоптерикса і зміщують його систематичне положення ближче до плазунів.

Примітки

Література


Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link GA Шаблон:Link GA Шаблон:Link GA