Відмінності між версіями «Архітектурний ордер»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (В Україні)
(Не показано 32 проміжні версії 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Інші значення|Ордер}}
 
[[Файл:Classical orders from the Encyclopedie.png|міні|right|210px|Архітектурні ордери]]
 
[[Файл:Classical orders from the Encyclopedie.png|міні|right|210px|Архітектурні ордери]]
 
'''Архітекту́рний о́рдер''', '''поря́док''' ({{lang-la|ordo}}, {{lang-fr|ordre}} — порядок) — конструктивна система, що виросла на основі доведеної до вищого ступеня досконалості [[стійко-балкові конструкції|стійко-балкової конструкції]]. Ордер є одночасно і конструктивною, і художньою системою. Назву ''ордер'' уперше вжив теоретик архітектури другої половини [[I століття до н. е.]] [[Вітрувій]], автор трактату [[Десять книг про архітектуру]].
 
'''Архітекту́рний о́рдер''', '''поря́док''' ({{lang-la|ordo}}, {{lang-fr|ordre}} — порядок) — конструктивна система, що виросла на основі доведеної до вищого ступеня досконалості [[стійко-балкові конструкції|стійко-балкової конструкції]]. Ордер є одночасно і конструктивною, і художньою системою. Назву ''ордер'' уперше вжив теоретик архітектури другої половини [[I століття до н. е.]] [[Вітрувій]], автор трактату [[Десять книг про архітектуру]].
Рядок 6: Рядок 7:
 
== Структура ==
 
== Структура ==
   
Архітектурний ордер складається з трьох основних частин: [[Колона|колони]] (або [[Пілястра|пілястра]]), її підніжжя — стереобата з верхньою плитою — [[Стилобат|стилобатом]] або [[П'єдестал|п'єдестала]] й [[Антаблемент|антаблемента]]. [[Колона|Колони]] — опори, що підтримують [[Антаблемент|антаблемент]], їх завершують [[Капітель|капітелі]]. Основна частина колони — [[Фуст|стовбур]] — трохи стоншується догори, утворюючи [[Ентазис|ентазис]]. Стовбур колони часто має вертикальні улоговинки — [[Канелюра|канелюри]]. Підніжжям колони є [[База (архітектура)|база]]. [[Антаблемент]] складається з трьох основних частин: [[Архітрав|архітрива]], [[Фриз|фриза]] та [[Карниз|карниза]]. [[Архітрав]] — [[Тримкість|тримальна]] частина у вигляді балки, що спирається на колонах. Над архітравом міститься [[Фриз|фриз]]. Увінчує антаблемент [[Карниз|карниз]], захищаючи ордер від стікання з [[Дах|даху]] води.
+
Архітектурний ордер складається з трьох основних частин: [[Колона|колони]] (або [[пілястра]]), її підніжжя — стереобата з верхньою плитою — [[Стилобат|стилобатом]] або [[П'єдестал|п'єдестала]] й [[Антаблемент|антаблемента]]. [[Колона|Колони]] — опори, що підтримують [[антаблемент]], їх завершують [[Капітель|капітелі]]. Основна частина колони — [[Фуст|стовбур]] — трохи стоншується догори, утворюючи [[ентазис]]. Стовбур колони часто має вертикальні улоговинки — [[Канелюра|канелюри]]. Підніжжям колони є [[База (архітектура)|база]]. [[Антаблемент]] складається з трьох основних частин: [[Архітрав|архітрива]], [[Фриз|фриза]] та [[Карниз|карниза]]. [[Архітрав]] — [[Тримкість|тримальна]] частина у вигляді балки, що спирається на колонах. Над архітравом міститься [[фриз]]. Увінчує антаблемент [[карниз]], захищаючи ордер від стікання з [[Дах|даху]] води.
   
 
[[Колона|Колони]] з усіма своїми деталями, а також частини, що розміщені над колонами та під ними становлять гармонійну одноцілість, що підпорядковується єдиному основному ''правилу'', цілком візначеному розпорядкові. Тому всю цю архітектурну сукупність, всю цю групу, теоретики називали латинським словом ''ordo'', що означає ''порядок''.<ref>Михаловский И. Б. ''Теория классических архитектурных форм / Михаловский И.&nbsp;Б.&nbsp;Репринтное издание''.&nbsp;— М.: «Архитектура-С», 2006.&nbsp;- с. 8.&nbsp;- ISBN 5-9647-0083-7{{ref-ru}}</ref>
 
[[Колона|Колони]] з усіма своїми деталями, а також частини, що розміщені над колонами та під ними становлять гармонійну одноцілість, що підпорядковується єдиному основному ''правилу'', цілком візначеному розпорядкові. Тому всю цю архітектурну сукупність, всю цю групу, теоретики називали латинським словом ''ordo'', що означає ''порядок''.<ref>Михаловский И. Б. ''Теория классических архитектурных форм / Михаловский И.&nbsp;Б.&nbsp;Репринтное издание''.&nbsp;— М.: «Архитектура-С», 2006.&nbsp;- с. 8.&nbsp;- ISBN 5-9647-0083-7{{ref-ru}}</ref>
Рядок 17: Рядок 18:
 
[[Культура Стародавнього Риму|Давньоримська культура]] наслідувала [[Культура Стародавньої Греції|грецьку]], часто запозичаючи її надбання. Отак [[Давньоримська архітектура|Римська архітектура]] постала на базі ордерних систем [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]]. Але, попри те, [[Давньоримська архітектура|архітектура Стародавнього Риму]] відрізнялась од [[Давньогрецька архітектура|грецької]]. На противагу грекам римські архітектори прагнули віднайти універсальні рецепти для створення естетично повноцінних будов. Саме тут у [[I століття до н. е.|I столітті до н.&nbsp;е.]] архітектор [[Вітрувій|Марк Вітрувій Полліон]] написав першу теоретичну працю з архітектури&nbsp;— «Десять книг про архітектуру». У трактаті викладений узагальнений, зведений до нормативних рекомендацій, досвід. Зокрема наведено опис чотирьох ордерів: [[Тосканський ордер|тосканського]], [[Доричний ордер|доричного]], [[Іонічний ордер|іонічного]] та [[Коринфський ордер|коринфського]]. Римські ордери втрачають функцію [[несучі конструкції|тримальної конструкції]], а здебільшого прикрашають будівлю, розчленовуючи [[стіна|стіну]] по [[горизонталь|горизонталі]]. З'являються багатоярусні ордери, напр. у [[Колізей|Колізеї]] ([[75]]&nbsp;— [[80]] н.&nbsp;е.), де поєднано доричний, іонічний та коринфський архітектурні ордери.
 
[[Культура Стародавнього Риму|Давньоримська культура]] наслідувала [[Культура Стародавньої Греції|грецьку]], часто запозичаючи її надбання. Отак [[Давньоримська архітектура|Римська архітектура]] постала на базі ордерних систем [[Стародавня Греція|Стародавній Греції]]. Але, попри те, [[Давньоримська архітектура|архітектура Стародавнього Риму]] відрізнялась од [[Давньогрецька архітектура|грецької]]. На противагу грекам римські архітектори прагнули віднайти універсальні рецепти для створення естетично повноцінних будов. Саме тут у [[I століття до н. е.|I столітті до н.&nbsp;е.]] архітектор [[Вітрувій|Марк Вітрувій Полліон]] написав першу теоретичну працю з архітектури&nbsp;— «Десять книг про архітектуру». У трактаті викладений узагальнений, зведений до нормативних рекомендацій, досвід. Зокрема наведено опис чотирьох ордерів: [[Тосканський ордер|тосканського]], [[Доричний ордер|доричного]], [[Іонічний ордер|іонічного]] та [[Коринфський ордер|коринфського]]. Римські ордери втрачають функцію [[несучі конструкції|тримальної конструкції]], а здебільшого прикрашають будівлю, розчленовуючи [[стіна|стіну]] по [[горизонталь|горизонталі]]. З'являються багатоярусні ордери, напр. у [[Колізей|Колізеї]] ([[75]]&nbsp;— [[80]] н.&nbsp;е.), де поєднано доричний, іонічний та коринфський архітектурні ордери.
   
Після забуття в добу [[Середньовіччя|середньовіччя]], розробку теорії ордерів продовжено в епоху [[Відродження|Ренесансу]]. Стимулом до написання теоретичних праць з архітектури стало відкриття в [[XV століття|XV столітті]] трактата [[Вітрувій|Вітрувія]]. Праці спираються на вивчення, обміри та зарисовки пам'яток античної архітектури. Найбільш відомими є трактати [[Леон-Баттіста Альберті|Леона-Баттісти Альберті]] «Десять книг про зодчество» ([[1452]]), [[Себастьяно Серліо]], [[Андреа Палладіо]] «Чотири книги про архітектуру» ([[1570]]), [[Джакомо да Віньола]] «Правило п'яти ордерів архітектури» ([[1562]]).
+
Після забуття в добу [[середньовіччя]], розробку теорії ордерів продовжено в епоху [[Відродження|Ренесансу]]. Стимулом до написання теоретичних праць з архітектури стало відкриття в [[XV століття|XV столітті]] трактата [[Вітрувій|Вітрувія]]. Праці спираються на вивчення, обміри та зарисовки пам'яток античної архітектури. Найбільш відомими є трактати [[Леон-Баттіста Альберті|Леона-Баттісти Альберті]] «Десять книг про зодчество» ([[1452]]), [[Себастьяно Серліо]], [[Андреа Палладіо]] «Чотири книги про архітектуру» ([[1570]]), [[Джакомо да Віньола]] «Правило п'яти ордерів архітектури» ([[1562]]).
На відміну від [[Андреа Палладіо|Палладіо]], який виводив свої правила спираючись на зразки пам'яток, що вважав найдосконалішими, [[Джакомо да Віньола|Віньола]] узагальнював здобуті данні, намагаючись віднайти найбільш уживані та універсальні величини. Завдяки своїй стислості, чіткості та простоті книга [[Джакомо да Віньола|Віньоли]] набула великої популярності. Книга перевидавалась нескінченну кількість разів багатьма мовами світу та мала великий вплив на розвиток архітектури багатьох країн. В епоху [[Відродження|Ренесансу]] з'являється [[Великий ордер|великий ордер]] (колони на кілька поверхів).
+
На відміну від [[Андреа Палладіо|Палладіо]], який виводив свої правила спираючись на зразки пам'яток, що вважав найдосконалішими, [[Джакомо да Віньола|Віньола]] узагальнював здобуті данні, намагаючись віднайти найбільш уживані та універсальні величини. Завдяки своїй стислості, чіткості та простоті книга [[Джакомо да Віньола|Віньоли]] набула великої популярності. Книга перевидавалась нескінченну кількість разів багатьма мовами світу та мала великий вплив на розвиток архітектури багатьох країн. В епоху [[Відродження|Ренесансу]] з'являється [[великий ордер]] (колони на кілька поверхів).
   
Європейська архітектура наступних періодів була заснована на використанні архітектурних ордерів. Кожен стиль по-своєму інтерпретував ордер. В епоху [[Бароко|бароко]] ордер втрачає конструктивність, його трактування підкреслено декоративне та пластичне. Часто використовується розкрепований ордер. В епоху [[Класицизм|класицизму]] відбулося повернення до «правильного» використання ордеру та [[Пропорція|пропорцій]] [[Відродження|Ренесансу]]. Широко використовувався ордер в добу [[Еклектизм|еклектики]], а також з перервами протягом усього [[XX століття]]. А [[Постмодернізм|постмодерністи]] іронічно та пародійно використовували класичні форми, свідомо порушуючи їх правила.
+
Європейська архітектура наступних періодів була заснована на використанні архітектурних ордерів. Кожен стиль по-своєму інтерпретував ордер. В епоху [[бароко]] ордер втрачає конструктивність, його трактування підкреслено декоративне та пластичне. Часто використовується розкрепований ордер. В епоху [[Класицизм|класицизму]] відбулося повернення до «правильного» використання ордеру та [[Пропорція|пропорцій]] [[Відродження|Ренесансу]]. Широко використовувався ордер в добу [[Еклектизм|еклектики]], а також з перервами протягом усього [[XX століття]]. А [[Постмодернізм|постмодерністи]] іронічно та пародійно використовували класичні форми, свідомо порушуючи їх правила.
   
 
== П'ять ордерів ==
 
== П'ять ордерів ==
 
[[Файл:Vignolafiveorders.jpg|міні|right|210px|П'ять ордерів на ілюстрації з трактату Віньоли]]
 
[[Файл:Vignolafiveorders.jpg|міні|right|210px|П'ять ордерів на ілюстрації з трактату Віньоли]]
 
Коротка характеристика п'яти ордерів
 
Коротка характеристика п'яти ордерів
  +
'''[[Тосканський ордер]]'''
 
* Спрощений варіант доричного ордеру
 
* Стовбур (фуст) колони не має канелюр
 
 
'''[[Доричний ордер]]'''
 
'''[[Доричний ордер]]'''
 
* Відсутність бази колони (У давньогрецькій архітектурі)
 
* Відсутність бази колони (У давньогрецькій архітектурі)
 
* Канелюри колони примикають одна до одної без доріжок між ними
 
* Канелюри колони примикають одна до одної без доріжок між ними
* Капітель колони складається з [[Абак (архітектура)|абаку]], [[Ехін|ехіна]] і [[Абак (архітектура)|абаки]]
+
* Капітель колони складається з [[Абак (архітектура)|абаки]] і [[Ехін|ехіна]].
 
* Поверхня фризу являє собою чергування [[Тригліф|тригліфів]] і [[Метопа|метоп]]
 
* Поверхня фризу являє собою чергування [[Тригліф|тригліфів]] і [[Метопа|метоп]]
 
'''[[Іонічний ордер]]'''
 
'''[[Іонічний ордер]]'''
Рядок 44: Рядок 43:
 
* Являє собою поєднання коринфського та іонічного ордерів
 
* Являє собою поєднання коринфського та іонічного ордерів
 
* Тут коринфська капітель має великі іонічні [[Волюта|волюти]]
 
* Тут коринфська капітель має великі іонічні [[Волюта|волюти]]
 
'''[[Тосканський ордер]]'''
 
* Спрощений варіант доричного ордеру
 
* Стовбур (фуст) колони не має канелюр
   
== Приклади використання ==
+
== Приклади застосування ==
 
=== У світі ===
 
 
[[Файл:O Partenon de Atenas.jpg|міні|right|210px|Доричний ордер Парфенону]]
 
[[Файл:O Partenon de Atenas.jpg|міні|right|210px|Доричний ордер Парфенону]]
 
[[Файл:VillaCapra 2007 07 18 1.jpg|міні|right|210px|Вілла Ротонда]]
 
[[Файл:VillaCapra 2007 07 18 1.jpg|міні|right|210px|Вілла Ротонда]]
[[Файл:Kievo-Pecherska Lavra Belltower.jpg|міні|right|210px|Велика лаврська дзвінниця]]
+
[[Файл:Façade fronton madeleine Paris.jpg|міні|праворуч|210пкс|Церква Сен-Мадлен]]
 
=== У світі ===
 
* Грецька античність
 
* Грецька античність
 
** [[Парфенон]] (438 рік до н. е., Афіни, Греція)
 
** [[Парфенон]] (438 рік до н. е., Афіни, Греція)
Рядок 67: Рядок 68:
 
** Церква [[Сант Андреа делла Валле]] (XVII століття, Рим, Італія)
 
** Церква [[Сант Андреа делла Валле]] (XVII століття, Рим, Італія)
 
* Класицизм
 
* Класицизм
** Східний фасад [[Лувр|Лувру]] (1667&nbsp;— 1670, Париж, Франція)
+
** Східний фасад [[Лувр]]у (1667&nbsp;— 1670, Париж, Франція)
 
** [[Церква Сен-Мадлен (Париж)|Церква Сен-Мадлен]] (кін. XVIII століття - поч. XIX століття, Париж, Франція)
 
** [[Церква Сен-Мадлен (Париж)|Церква Сен-Мадлен]] (кін. XVIII століття - поч. XIX століття, Париж, Франція)
 
** [[Петербурзька академія мистецтв]] (1764&nbsp;— 89, Санкт-Петербург, Росія)
 
** [[Петербурзька академія мистецтв]] (1764&nbsp;— 89, Санкт-Петербург, Росія)
 
* Еклектика й неостилі
 
* Еклектика й неостилі
  +
** [[Опера Ґарньє]] (1861&nbsp;— 1875, Париж, Франція)
  +
** [[Музей історії мистецтв]] (1872&nbsp;— 1881, 1889, Відень, Австрія)
  +
** [[Бурґтеатр]] (1873&nbsp;— 1888, Відень, Австрія)
   
 
=== В Україні ===
 
=== В Україні ===
  +
[[Файл:Kievo-Pecherska Lavra Belltower.jpg|міні|right|210px|Велика лаврська дзвіниця]]
  +
[[File:Украина, Киев - ВДНХ - Главный вход 01.jpg|міні|right|213px|В Національному експоцентрі України представлені усі архітектурні ордери]]
 
* Київ
 
* Київ
 
** [[Велика лаврська дзвіниця]]
 
** [[Велика лаврська дзвіниця]]
 
** [[Червоний корпус КНУ]]
 
** [[Червоний корпус КНУ]]
 
** [[Контрактовий будинок (Київ)|Контрактовий будинок]]
 
** [[Контрактовий будинок (Київ)|Контрактовий будинок]]
  +
** [[Церква святого Олександра (Київ)|Олександрівський костел]]
 
** Будівля [[Національний художній музей України|Національного художнього музею України]]
 
** Будівля [[Національний художній музей України|Національного художнього музею України]]
  +
** [[Будівля Адміністрації Президента України]]
  +
** Будівля [[Конча-Заспа (санаторій)|санаторію "Конча-Заспа"]]
  +
** [[Будинок Уряду України]]
  +
** [[Будівля Адміністрації Президента України]]
  +
** Будівля [[Служба безпеки України|Служби безпеки України]]
  +
** [[Будинок із химерами]]
  +
** Будівля [[Київський міський будинок учителя|Київського будинку учителя]]
  +
** Будівля [[Національна парламентська бібліотека України|Національної парламентської бібліотеки]]
  +
** [[Жовтневий палац]]
  +
** [[Національний банк України (будівля)|Будівля Національного банку України]]
  +
** [[Національний експоцентр України]] є єдиним унікальним палацово-архітектурним комплексом в Україні та Європі, де представлені усі архітектурні ордери.
 
* Львів
 
* Львів
  +
** [[Успенська церква (Львів)|Успенська церква]]
  +
** [[Церква Пресвятої Євхаристії (Львів)|Домініканський костел]]
  +
** [[Костел і монастир бернардинів (Львів)|Костел і монастир бернардинів]]
  +
** [[Костел і монастир кармеліток взутих (Львів)|Костел кармеліток взутих]]
  +
** [[Костел і монастир кармелітів босих (Львів)|Храм св. Михаїла]]
  +
** [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|Драматичний театр імені Марії Заньковецької]]
 
* Харків
 
* Харків
** Дзвінниця [[Успенський собор (Харків)|Успенського собору]]
+
** Дзвіниця [[Успенський собор (Харків)|Успенського собору]]
 
** Будинок «Саламандра»
 
** Будинок «Саламандра»
 
* Одеса
 
* Одеса
  +
** [[Спасо-Преображенський собор (Одеса)|Спасо-Преображенський собор]]
  +
** [[Воронцовський палац (Одеса)|Воронцовський палац]]
  +
* Дніпропетровськ
  +
** [[Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпропетровськ)|Спасо-Преображенський собор]]
   
 
== Виноски ==
 
== Виноски ==
Рядок 93: Рядок 121:
 
* {{УРЕ}}
 
* {{УРЕ}}
   
  +
{{Архітектурні ордери}}
[[Категорія:Архітектура]]
 
  +
 
[[Категорія:Історія архітектури]]
 
[[Категорія:Історія архітектури]]
  +
[[Категорія:Архітектурні ордери]]
 
 
[[Категорія:Історія дизайну]]
{{Link FA|mk}}
 
{{Link FA|pt}}
 
 
[[ar:نظام كلاسيكي]]
 
[[be:Архітэктурны ордар]]
 
[[be-x-old:Архітэктурны ордэр]]
 
[[ca:Ordres clàssics]]
 
[[cs:Klasická řádová architektura]]
 
[[da:Klassiske søjleordener]]
 
[[de:Säulenordnung]]
 
[[en:Classical order]]
 
[[eo:Kolonaj ordoj]]
 
[[es:Órdenes clásicos]]
 
[[et:Order]]
 
[[eu:Ordena klasiko]]
 
[[ext:Órdenis crásicus]]
 
[[fa:شیوه‌های معماری کلاسیک غربی]]
 
[[fi:Pylväsjärjestelmät]]
 
[[fr:Ordre architectural]]
 
[[gl:Orde arquitectónica]]
 
[[he:סדר קלאסי]]
 
[[hu:Oszloprend]]
 
[[it:Ordine architettonico]]
 
[[ja:オーダー]]
 
[[ka:არქიტექტურული ორდერი]]
 
[[ko:주범 양식]]
 
[[la:Ordines columnarum classici]]
 
[[mk:Архитектонски поредок]]
 
[[nl:Bouworde]]
 
[[pl:Porządek architektoniczny]]
 
[[pt:Ordem arquitetónica]]
 
[[ru:Архитектурный ордер]]
 
[[sv:Kolonnordning]]
 
[[th:เสาแบบคลาสสิก]]
 
[[zh:柱式]]
 

Версія за 20:55, 28 вересня 2017

Архітектурні ордери

Архітекту́рний о́рдер, поря́док (лат. ordo, фр. ordre — порядок) — конструктивна система, що виросла на основі доведеної до вищого ступеня досконалості стійко-балкової конструкції. Ордер є одночасно і конструктивною, і художньою системою. Назву ордер уперше вжив теоретик архітектури другої половини I століття до н. е. Вітрувій, автор трактату Десять книг про архітектуру.

Розрізняють п'ять класичних ордерів: доричний, іонічний і коринфський з'явились у Стародавній Греції, тосканський і композитний у Стародавньому Римі.

Структура

Архітектурний ордер складається з трьох основних частин: колони (або пілястра), її підніжжя — стереобата з верхньою плитою — стилобатом або п'єдестала й антаблемента. Колони — опори, що підтримують антаблемент, їх завершують капітелі. Основна частина колони — стовбур — трохи стоншується догори, утворюючи ентазис. Стовбур колони часто має вертикальні улоговинки — канелюри. Підніжжям колони є база. Антаблемент складається з трьох основних частин: архітрива, фриза та карниза. Архітрав — тримальна частина у вигляді балки, що спирається на колонах. Над архітравом міститься фриз. Увінчує антаблемент карниз, захищаючи ордер від стікання з даху води.

Колони з усіма своїми деталями, а також частини, що розміщені над колонами та під ними становлять гармонійну одноцілість, що підпорядковується єдиному основному правилу, цілком візначеному розпорядкові. Тому всю цю архітектурну сукупність, всю цю групу, теоретики називали латинським словом ordo, що означає порядок.[1]

Історія

Найпершими постали доричний та іонічний ордери в VI столітті до н. е. в Стародавній Греції. Уже тут вони набули повсюдного поширення. Використання ордерної системи уможливило створення визначних архітектурних витворів. Пізніше — в другій половині V століття до н. е. — також у Стародавній Греції було винайдено коринфський ордер. Ордери давньогрецької архітектури не підпорядковувались єдиним канонам. У кожному витворі виникали індивідуальні, тільки йому питомі співмірності.

Багатоярусні ордери Колізею

Давньоримська культура наслідувала грецьку, часто запозичаючи її надбання. Отак Римська архітектура постала на базі ордерних систем Стародавній Греції. Але, попри те, архітектура Стародавнього Риму відрізнялась од грецької. На противагу грекам римські архітектори прагнули віднайти універсальні рецепти для створення естетично повноцінних будов. Саме тут у I столітті до н. е. архітектор Марк Вітрувій Полліон написав першу теоретичну працю з архітектури — «Десять книг про архітектуру». У трактаті викладений узагальнений, зведений до нормативних рекомендацій, досвід. Зокрема наведено опис чотирьох ордерів: тосканського, доричного, іонічного та коринфського. Римські ордери втрачають функцію тримальної конструкції, а здебільшого прикрашають будівлю, розчленовуючи стіну по горизонталі. З'являються багатоярусні ордери, напр. у Колізеї (75 — 80 н. е.), де поєднано доричний, іонічний та коринфський архітектурні ордери.

Після забуття в добу середньовіччя, розробку теорії ордерів продовжено в епоху Ренесансу. Стимулом до написання теоретичних праць з архітектури стало відкриття в XV столітті трактата Вітрувія. Праці спираються на вивчення, обміри та зарисовки пам'яток античної архітектури. Найбільш відомими є трактати Леона-Баттісти Альберті «Десять книг про зодчество» (1452), Себастьяно Серліо, Андреа Палладіо «Чотири книги про архітектуру» (1570), Джакомо да Віньола «Правило п'яти ордерів архітектури» (1562). На відміну від Палладіо, який виводив свої правила спираючись на зразки пам'яток, що вважав найдосконалішими, Віньола узагальнював здобуті данні, намагаючись віднайти найбільш уживані та універсальні величини. Завдяки своїй стислості, чіткості та простоті книга Віньоли набула великої популярності. Книга перевидавалась нескінченну кількість разів багатьма мовами світу та мала великий вплив на розвиток архітектури багатьох країн. В епоху Ренесансу з'являється великий ордер (колони на кілька поверхів).

Європейська архітектура наступних періодів була заснована на використанні архітектурних ордерів. Кожен стиль по-своєму інтерпретував ордер. В епоху бароко ордер втрачає конструктивність, його трактування підкреслено декоративне та пластичне. Часто використовується розкрепований ордер. В епоху класицизму відбулося повернення до «правильного» використання ордеру та пропорцій Ренесансу. Широко використовувався ордер в добу еклектики, а також з перервами протягом усього XX століття. А постмодерністи іронічно та пародійно використовували класичні форми, свідомо порушуючи їх правила.

П'ять ордерів

П'ять ордерів на ілюстрації з трактату Віньоли

Коротка характеристика п'яти ордерів

Доричний ордер

  • Відсутність бази колони (У давньогрецькій архітектурі)
  • Канелюри колони примикають одна до одної без доріжок між ними
  • Капітель колони складається з абаки і ехіна.
  • Поверхня фризу являє собою чергування тригліфів і метоп

Іонічний ордер

  • Канелюри колони розділені доріжками
  • Капітель має дві протилежно розміщені волюти
  • Фриз не поділений на тригліфи та метопи

Коринфський ордер

  • Являє собою дальший розвиток іонічного ордеру
  • Канелюри колони розділені доріжками
  • Пишна подовжена капітель має невеликі наріжні волюти та вкрита стилізованим листям аканту

Композитний ордер

  • Являє собою поєднання коринфського та іонічного ордерів
  • Тут коринфська капітель має великі іонічні волюти

Тосканський ордер

  • Спрощений варіант доричного ордеру
  • Стовбур (фуст) колони не має канелюр

Приклади застосування

Доричний ордер Парфенону
Вілла Ротонда
Церква Сен-Мадлен

У світі

В Україні

Велика лаврська дзвіниця
В Національному експоцентрі України представлені усі архітектурні ордери

Виноски

  1. Михаловский И. Б. Теория классических архитектурных форм / Михаловский И. Б. Репринтное издание. — М.: «Архитектура-С», 2006. - с. 8. - ISBN 5-9647-0083-7(рос.)

Джерела

  • Архитектура гражданских и промышленных зданий: Учебник для вузов. В 5-ти т. / ЦНИИ теории и истории архитектуры, Моск. инж. строит. ин-т им. В. В. Куйбышева.. — М.: Стройиздат, 1984. - Т. 1. Гуляницкий Н. Ф. История архитектуры. 3-е изд., доп. 1984. - 334 с., ил.(рос.)
  • Михаловский И. Б. Теория классических архитектурных форм / Михаловский И. Б. Репринтное издание. — М.: «Архитектура-С», 2006. - с. 8. - ISBN 5-9647-0083-7(рос.)
  • Синебрюхов В. Н. Архитектурные ордера / Учебное пособие. — М., 1983(рос.)
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.