Атанасій (Шептицький): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 74: Рядок 74:


Ат. Шептицький дбав про освіту духовенства, утримував на власні кошти чотирьох кандидатів до священства у Папській колегії у Львові. Розпочав будівництво теперішього [[собор святого Юра|собору св. Юра]] у Львові. У [[1717]] р. заснував братство при цьому соборі. По смерті Лева Кишки Атанасій Шептицький став київським митрополитом ([[1729]] р.). У [[1732]] р. відкрив [[Унівська друкарня|друкарню]] в Уневі.
Ат. Шептицький дбав про освіту духовенства, утримував на власні кошти чотирьох кандидатів до священства у Папській колегії у Львові. Розпочав будівництво теперішього [[собор святого Юра|собору св. Юра]] у Львові. У [[1717]] р. заснував братство при цьому соборі. По смерті Лева Кишки Атанасій Шептицький став київським митрополитом ([[1729]] р.). У [[1732]] р. відкрив [[Унівська друкарня|друкарню]] в Уневі.

Брав участь в похороні [[Адам Миколай Сенявський|Адама-Миколи Сенявського]] у Бережанах.<ref>''[[Бемко Володимир]]''. Бережани&nbsp;— Бережанщина // [[Бережанська Земля]].&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 18.</ref>


[[1742]] рік&nbsp;— за присутності руського (українського) греко-католицького предстоятеля, [[митрополит]]а [[Атаназій Шептицький|Атанасія Шептицького]] в [[Зарваниця (Теребовлянський район)|Зарваниці]], з дозволу Папи Римського, було короновано чудотворну ікону (образ) Розп'ятого Спасителя.
[[1742]] рік&nbsp;— за присутності руського (українського) греко-католицького предстоятеля, [[митрополит]]а [[Атаназій Шептицький|Атанасія Шептицького]] в [[Зарваниця (Теребовлянський район)|Зарваниці]], з дозволу Папи Римського, було короновано чудотворну ікону (образ) Розп'ятого Спасителя.

Версія за 09:17, 25 листопада 2015

Атанасій Шептицький
Антоній Шептицький
Атанасій Шептицький
Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси
18 серпня 1729 — 12 грудня 1746
Обрання: 18 серпня 1729
Церква: Руська Унійна Церква
Попередник: Лев II
Наступник: Флоріян Гребницький
Єпископ Львівський,
Галицький та Кам'янецький
13 вересня 1715 — 12 грудня 1746
Попередник: Варлаам Шептицький
Наступник: Онуфрій Шумлянський
Архімандрит Унівської Лаври
1715 — 1746
 
Народження: 1686
Вощанці
Смерть: 12 грудня 1746
Львів
Прийняття священичого сану: 1710
Єпископська хіротонія: 13 вересня 1715

Атана́сій Шепти́цький (у світі Анто́ній Шепти́цький; *1686, Вощанці — †12 грудня 1746, Львів) — єпископ Руської Унійної Церкви; з 18 серпня 1729 року Митрополит Київський — предстоятель Української (Руської) Греко-Католицької Церкви.

Короткий життєпис

Походив із старовинного українського боярського роду, батько — Олександр, мечник белзький.[1] 1703 р. під впливом стрийка (дядька по батькові) Варлаама Шептицького вступив до новіціату отців василіян в Уневі. Богословську освіту здобув у Львівській єзуїтській колегії. З 1710 р.  — священик. У 1713 р. іменований архимандритом в Уневі, одночасно помічником єпископа Львівської, Галицької та Кам'янець-Подільської єпархії. У 1715 р. став архимандритом в Уневі. У вересні 1715 р. митрополит Лев Кишка висвятив Ат. Шептицького на львівського єпископа.

Ат. Шептицький дбав про освіту духовенства, утримував на власні кошти чотирьох кандидатів до священства у Папській колегії у Львові. Розпочав будівництво теперішього собору св. Юра у Львові. У 1717 р. заснував братство при цьому соборі. По смерті Лева Кишки Атанасій Шептицький став київським митрополитом (1729 р.). У 1732 р. відкрив друкарню в Уневі.

Брав участь в похороні Адама-Миколи Сенявського у Бережанах.[2]

1742 рік — за присутності руського (українського) греко-католицького предстоятеля, митрополита Атанасія Шептицького в Зарваниці, з дозволу Папи Римського, було короновано чудотворну ікону (образ) Розп'ятого Спасителя.

Атанасій Шептицький дбав про освіту духовенства, боронив селян; згідно з постановами Замойського синоду (1720 р.), в якому брав жваву участь, видавав літургічні книги.

Добився утворення єдиного «Руського чину св. Василія Великого», що сприяло піднесенню василіянського шкільництва і книгодрукування. Провадив боротьбу проти латинізації. Боровся проти переходів вірних східного обряду на латинський; з цією метою добився від папи римського Климента II булли, що забороняла ці переходи. Ат. Шептицький провів розмежування єпархій Київської митрополії.

21 липня 1743 року новий власник міста Куликова князь Міхал Радзивілл «Рибонька» видав Атанасію Шептицькому документ, яким дозволив закрити жіночі монастирів у Куликові, Жовкві та Сасові.

Див. також

Примітки

  1. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… S. 279
  2. Бемко Володимир. Бережани — Бережанщина // Бережанська Земля. — Т. 1. — С. 18.

Література