Атрошенко Владислав Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Атрошенко Владислав Анатолійович
{{{ім'я}}}

Нині на посаді
На посаді з4 грудня 2015
ПопередникОлександр Соколов

Народився5 грудня 1968(1968-12-05) (50 років)
Чернігів, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
ОсвітаХарківський авіаційний інститут
Національна академія державного управління при Президентові України
Політична партіяНаша УкраїнаПартія регіонівБлок Петра Порошенка
Атрошенко Владислав Анатолійович на сайті Верховної Ради

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
4-го скликання
безпартійний, виборчий округ № 207
фракція «Наша Україна» 14 травня 2002 7 липня 2005
7-го скликання
безпартійний, виборчий округ № 206[1]
фракція ПР[2] 12 грудня 2012 20 лютого 2014
позафракційний[1] 20 лютого 2014 27 листопада 2014
8-го скликання
позафракційний 27 листопада 2014 28 січня 2016

Атрошенко Владислав Анатолійович на сайті Верховної Ради України

Владислав Атрошенко з Олегом Ляшко

Атроше́нко Владисла́в Анато́лійович (нар. 5 грудня 1968(19681205), Чернігів, Українська РСР, СРСР) — український політик, бізнесмен, державний діяч, мер Чернігова, народний депутат України IV, VII і VIII скликань, голова Наглядової ради ВАТ «Хліб Києва», засновник благодійного фонду «Поліський оберіг».[3]

Освіта[ред. | ред. код]

1994 р. — Харківський авіаційний інститут, спеціальність — «системи автоматичного управління літальними апаратами», кваліфікація — інженер-електромеханік.

2005 р. — закінчив з відзнакою Національну академію державного управління при Президентові України, факультет вищих керівних кадрів. Магістр державного управління.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

З 1993 року — економіст у відділі валютних операцій Чернігівської філії акціонерного банку «ІНКО».

З 1994 року — фінансовий директор ЗАТ "Селянській торговий дім «АГРО»

З 1995 року — фінансовий директор, перший заступник генерального директора ЗАТ «Фалкон».

З 8 січня 1998 — голова правління ЗАТ «Агроенергопостач».

З квітня 2002 по березень 2005 — народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 207 (Чернігівська область). З 15 травня 2002 у фракції «Наша Україна». З червня 2002 року — член Комітету Верховної ради України з питань бюджету.

Указом Президента України від 4 лютого 2005 року № 189/2005 призначений головою Чернігівською облдержадміністрації. Указом Президента України від 12 грудня 2005 року № 1732/2005 звільнений з посади голови Чернігівською облдержадміністрації.

З березня 2007 року — радник голови правління ВАТ «Кредобанк».

З лютого 2009 року — голова Наглядової ради ВАТ «Хліб Києва».[4]

На парламентських виборах 2012 р. був обраний депутатом Верховної Ради України по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 206. За результатами голосування отримав перемогу набравши 40,63 % голосів виборців[5].

16 січня 2014 р. голосував у складі фракції Партії регіонів за диктаторські закони, які обмежували свободу та Конституцію України. Пізніше надіслав заяву з проханням вважати, що він не голосував[6].

На парламентських виборах 2014 р. був обраний депутатом Верховної Ради України по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 206. За результатами голосування отримав перемогу набравши понад 50 % голосів виборців.

З 4 грудня 2014 року — заступник голови комітету з питань транспорту.

У пресі було опубліковано журналістське розслідування про те, що саме Владислав Атрошенко є автором так званого «золотого батону» вагою два кілограма. Саме Атрошенко, на думку журналіста, подарував золотий батон Януковичу в обмін на право балотуватися від Чернігова.

2004 року Владислава Атрошенка звинуватили у вбивстві в результаті ДТП. 17 вересня 2004 року Атрошенко за кермом «Мерседеса» збив на смерть 64-річного мешканця села Красне П.Леоненка. Чоловік помер на місці пригоди. Свідки казали, що машина Атрошенка рухалася зі швидкістю 200 км/год.[7]

Вибори мера Чернігова у 2015 році[ред. | ред. код]

У 2015 році висунутий кандидатом в мери міста Чернігова від партії Блок Петра Порошенка «Солідарність» на місцеві вибори, що відбулися 25 жовтня.

Зайняв друге місце за кількістю голосів після чинного мера Олександра Соколова і пройшов у другий тур, який відбувся 15 листопада 2015 року. Атрошенка звинувачують у підкупі виборців через власний благодійний фонд «Поліський оберіг»[8][9]. Матеріальну допомогу від фонду роздавали через 4 офіси у Чернігові[10]. Роздавали 300 гривень.[11] Біля офісів збиралися черги у сотні людей. У прес-релізі фонд повідомив, що роздав матеріальної допомоги 12 834 мешканцям Чернігова, що більше за кількість чернігівців, які отримали допомогу у Соколова[12]. На виборах 15 листопада Комітет виборців України зафіксував значну кількість виборців із паспортами зі штрих-кодами. Чернігівський «Пік» це пов'язує із підкупом Атрошенком виборців. Гроші обіцяли заплатити тим, у кого буде штрих-код[13][14][15]. 14 листопада поліція відкрила 2 справи щодо підкупу виборців[16].

Статки[ред. | ред. код]

За декларацією 2015 року увійшов до топ-10 найбагатших депутатів ВРУ.[17] Він заробив 34 млн гривень. Має багато нерухомості і долі в 13 різних фірмах і компаніях. Його сім'я володіє 9 автомобілями.[17]

Станом на 2016 рік володів 5 наручними годинниками з дорогоцінних металів марок Breguet, Girard Perregaux, Patek Philippe на загальну суму 3 699 200 гривень і 252 500 доларів готівкою.[18]

Критика[ред. | ред. код]

Звинувачувався у рейдерстві і підкупі виборців.[19]

Так у Чернігові до його власності перейшли ТОВ «Старий Чернігів», ТОВ «Лакомка», «Дитячий світ», розважальний центр «Брюссель», ТОВ «Полісся», магазин «Вєна», ГП «Чернігівторф», готель «Новгород-Сіверський».[20]

Голосував за диктаторські закони Януковича і подарував йому золотий батон.[17]

Часто міняв партії, намагаючись завжди бути в партії від влади — від Ющенка до Януковича, від Януковича до Порошенка.[17]

Сім'я[ред. | ред. код]

Володіє і проживає в трьохповерховому будинку в елітному селищі Ямал[21] під Черніговом (8 км на схід від Чернігова, між Брусиловом і Снов'янкою).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Народний депутат України VII скликання Атрошенко Владислав Анатолійович. ВРУ. Процитовано 12.10.2014. 
  2. Фракція Партії регіонів у Верховній Раді України VII скликання (динаміка переходів). ВРУ. Процитовано 24.09.2014. 
  3. Атрошенко сбрасывает парашютиста на «свой» округ?, СвободаФМ, 5.05.2016
  4. а б в г Знайомтеся: «Імператор» міської ради
  5. Одномандатний виборчий округ № 206 (Чернігівська область). Архів оригіналу за 6 жовтень 2014. Процитовано 15 лютий 2013. 
  6. Поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879)
  7. Изуродованное тело пожилого мужчины, которого сбил «шестисотым» «мерседесом» народный депутат Владислав Атрошенко, нашли в 25 метрах от места столкновения
  8. У центрі Чернігова прихильникам Атрошенка роздають гроші — свідки
  9. У Чернігові викрита група осіб яка займається скупкою голосів?[недоступне посилання з червень 2019]
  10. Другий тур у Чернігові: чия піраміда виявиться ефективнішою?
  11. Чем запомнился Чернигову 2015-й год?, gorod.cn.ua, 13 января 2016
  12. Фонд заснований Атрошенком похвалився, що роздав не менше Соколова
  13. У Чернігові виборці приходять на дільниці зі спеціальним штрихкодом на паспорті, 17:40 15.11.2015
  14. КВУ повідомляє про масову появу виборців зі штрихкодами на паспорті, 13:24 15.11.2015
  15. Другий тур виборів у Чернігові
  16. В Чернигове полиция в «день тишины» открыла дела о подкупе избирателей, УНИАН
  17. а б в г Серія 12. Владислав Атрошенко — мер Чернігова і дарувальник “золотого батона”, «Корупція Інфо», 10/01/2018
  18. Одіозний мер позичив у батька-пенсіонера 2,8 млн, Politeka, 5 Листопада 2016
  19. Результати довготермінового спостереження за підготовкою до парламентських виборів в Чернігівській області, Чернігівський монітор, 24.07.2012
  20. Даритель «золотого батона» Владислав Атрошенко «сливает» в Чернигове Петра Порошенко, Антикор, 10 липня 2017
  21. Семенец, Товстоног. Газета «Весть» опубликовал фото загородного дома мэра Атрошенко. www.gorod.cn.ua. Процитовано 7 червня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]