Відмінності між версіями «Аугсбург»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(ортоґрафія)
м (Табір переміщених осіб і українська спільнота)
Рядок 41: Рядок 41:
   
 
== Табір переміщених осіб і українська спільнота ==
 
== Табір переміщених осіб і українська спільнота ==
З [[1945]] до [[1949]] року в місті проживало 6000 українців. У той час та ще кілька років по тому в Аугсбурзі містилося [[Центральне представництво української еміграції]] (ЦПУЕ). В українських [[Табір переміщених осіб|таборах переміщених осіб]], переважно в Зомме-Казерне ({{lang-de|Somme-Kaserne}}), розвивалося українське культурне, наукове і суспільне життя: тут було організовано [[Українська вільна академія наук|Українську вільну академію наук]] (УВАН), філію [[Український вільний університет|Українського вільного університету]] (УВУ), Український музей, Мистецький український рух, дві парафії, три церковні братства та 14 різних громадських організацій.
+
З [[1945]] до [[1949]] року в місті проживало 6000 українців. У той час та ще кілька років по тому в Аугсбурзі мі [[Центральне представництво української еміграції]] (ЦПУЕ). В українських [[Табір переміщених осіб|таборах переміщених осіб]], переважно в Зомме-Казерне ({{lang-de|Somme-Kaserne}}), розвивалося українське культурне, наукове і суспільне життя: тут було організовано [[Українська вільна академія наук|Українську вільну академію наук]] (УВАН), філію [[Український вільний університет|Українського вільного університету]] (УВУ), Український музей, Мистецький український рух, дві парафії, три церковні братства та 14 різних громадських організацій.
   
 
[[1946]] року відновлено [[Спілка української молоді|Спілку української молоді]] (СУМ), закладено Інститут живих мов, продовжено діяльність української Модржанської гімназії (діяла в [[Чехословаччина|Чехословаччині]] від [[1923]] до [[1944]]). У таборах діяли дитячі садки, українські народні школи, фахові школи й курси, два хори, оркестр, балет і різні гуртки самодіяльності. Від [[1948]] до [[1950]] тут містилися [[Українська національна рада]] і керівництво деяких політичних партій. Видавалися табірні газети та журнали, які друкувалися спочатку циклостилевим способом, а від [[1946]] також з використанням друкарської техніки.
 
[[1946]] року відновлено [[Спілка української молоді|Спілку української молоді]] (СУМ), закладено Інститут живих мов, продовжено діяльність української Модржанської гімназії (діяла в [[Чехословаччина|Чехословаччині]] від [[1923]] до [[1944]]). У таборах діяли дитячі садки, українські народні школи, фахові школи й курси, два хори, оркестр, балет і різні гуртки самодіяльності. Від [[1948]] до [[1950]] тут містилися [[Українська національна рада]] і керівництво деяких політичних партій. Видавалися табірні газети та журнали, які друкувалися спочатку циклостилевим способом, а від [[1946]] також з використанням друкарської техніки.
Рядок 47: Рядок 47:
 
У Зомме-Казерне часто відбувалися різні регіонові й крайові конференції та з'їзди — як-от 1-й з'їзд Об'єднаних українських жінок (ОУЖ) (15-16 грудня [[1945]]), 1-е засідання Головної ради [[ЦПУЕ]] (4-7 березня [[1949]]). Видрукувано кілька десятків книжок різного жанру й ілюстровано журнал «[[Пу-Гу]]». [[1949]] табори переведено з Ауґсбурґа до Лайпгайма. Деякі інституції продовжували свою діяльність у Лайпгаймі та [[Мюнхен]]і.
 
У Зомме-Казерне часто відбувалися різні регіонові й крайові конференції та з'їзди — як-от 1-й з'їзд Об'єднаних українських жінок (ОУЖ) (15-16 грудня [[1945]]), 1-е засідання Головної ради [[ЦПУЕ]] (4-7 березня [[1949]]). Видрукувано кілька десятків книжок різного жанру й ілюстровано журнал «[[Пу-Гу]]». [[1949]] табори переведено з Ауґсбурґа до Лайпгайма. Деякі інституції продовжували свою діяльність у Лайпгаймі та [[Мюнхен]]і.
   
У таборах та приватно в Аугсбурзі жило кілька десятків визначних культурних і політичних діячів та відомих письменників: [[Улас Самчук|У. Самчук]], [[Юрій Шерех|Ю. Шерех]], Ю. Косач, [[Зеров Микола Костянтинович|М. Орест-Зеров]], [[Володимир Державин|В. Державин]], [[Полтава Леонід|Л. Полтава]], [[Василь Барка|В. Барка]], [[Осьмачка Теодосій Степанович|Т. Осьмачка]], [[Дорошенко Дмитро Іванович|Д. Дорошенко]]. Нині в Аугсбурзі діє німецький інститут Буковини, який [[2000]] видав підручник з української мови для німців. Живуть донька отамана [[Полтавець-Остряниця Іван Васильович|Остряниці]] (ад'ютанта гетьмана [[Павло Скоропадський|П. Скоропадського]]) — Графиня фон Остряниця, архітектор В. Дахно.
+
У таборах та приватно в Аугсбурзі жило кілька десятків визначних культурних і політичних діячів та відомих письменників: [[Улас Самчук|У. Самчук]], [[Юрій Шерех|Ю. Шерех]], [[Косач Юрій Миколайович|Ю. Косач]], [[Михайло Орест|М. Орест-Зеров]], [[Володимир Державин|В. Державин]], [[Полтава Леонід|Л. Полтава]], [[Василь Барка|В. Барка]], [[Осьмачка Теодосій Степанович|Т. Осьмачка]], [[Дорошенко Дмитро Іванович|Д. Дорошенко]]. Нині в Аугсбурзі діє німецький інститут Буковини, який [[2000]] видав підручник з української мови для німців. Живуть донька отамана [[Полтавець-Остряниця Іван Васильович|Остряниці]] (ад'ютанта гетьмана [[Павло Скоропадський|П. Скоропадського]]) — Графиня фон Остряниця, архітектор В. Дахно.
   
 
[[16 березня]] [[1947]] року ауґсбурзькі українці брали участь у художній [[Олімпіада (хронологія)|Олімпіаді]] серед мешканців декількох [[Табір переміщених осіб|таборів переміщених осіб]] в [[Розенгайм]]і. Змагання відбувались між [[співак]]ами й [[Танець|танцюристами]] трьох національних громад&nbsp;— [[євреї|єврейської]], [[литовці|литовської]] та [[українці|української]]<ref>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/2007/Svoboda-2007-21.pdf#search=%22%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BC%22 Мороз&nbsp;І. «У Розенгаймі, 60 літ тому…»&nbsp;// «Свобода», ч.&nbsp;21, 25 травня 2007, с.&nbsp;25]</ref>.
 
[[16 березня]] [[1947]] року ауґсбурзькі українці брали участь у художній [[Олімпіада (хронологія)|Олімпіаді]] серед мешканців декількох [[Табір переміщених осіб|таборів переміщених осіб]] в [[Розенгайм]]і. Змагання відбувались між [[співак]]ами й [[Танець|танцюристами]] трьох національних громад&nbsp;— [[євреї|єврейської]], [[литовці|литовської]] та [[українці|української]]<ref>[http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/2007/Svoboda-2007-21.pdf#search=%22%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%BC%22 Мороз&nbsp;І. «У Розенгаймі, 60 літ тому…»&nbsp;// «Свобода», ч.&nbsp;21, 25 травня 2007, с.&nbsp;25]</ref>.

Версія за 11:08, 13 жовтня 2018

Аугсбург
нім. Augsburg

Назва на честь: Augusta Vindelicorum[d]
Герб Прапор
герб прапор
Ратуша Аугсбурга
Ратуша Аугсбурга
Розташування міста Аугсбург
Основні дані
48°22′18″ пн. ш. 10°53′54″ сх. д. / 48.37166666669477166° пн. ш. 10.89833333336077636° сх. д. / 48.37166666669477166; 10.89833333336077636Координати: 48°22′18″ пн. ш. 10°53′54″ сх. д. / 48.37166666669477166° пн. ш. 10.89833333336077636° сх. д. / 48.37166666669477166; 10.89833333336077636
Країна Німеччина
Регіон Баварія
Столиця для Округ Швабія

Межує з

— сусідні нас. пункти
Аугсбург, Айхах-Фрідберг і Штадтберген ?
Поділ
  • Augsburg-Innenstadt[d], Oberhausen[d], Augsburg-Bärenkeller[d], Augsburg-Firnhaberau[d], Augsburg-Hammerschmiede[d], Augsburg-Lechhausen[d], Q760487?, Pfersee[d], Q760478?, Q760462?, Q760501?, Augsburg-Hochzoll[d], Augsburg-Haunstetten[d], Augsburg-Göggingen[d], Augsburg-Inningen[d], Q760467? і Augsburg-Universitätsviertel[d]
  • Засновано 15 до н. е.
    Площа 146,93 км²
    Населення 269 450 (2006)
    · густота 1 795 осіб/км²
    Висота НРМ 326 - 471  м
    Водойма Лех, Wertach[d] і Singold[d]
    Міста-побратими Інвернесс, Амагасакі, Nagahama[d], Бурж, Дейтон, Ліберець, Цзінань, Чанша і Наґахама
    День міста Q760539?
    Телефонний код 0821
    Номери автомобілів A
    GeoNames 2954172, 6557107, 3220868
    OSM r62407  ·R
    Поштові індекси 86150 – 86199
    Міська влада
    Адреса 86150 Аугсбург, Максиміліанштрассе, 4,
    Мер міста Paul Wengert (SPD)
    Веб-сторінка www.augsburg.de
    Мапа


    Аугсбург у Вікісховищі?

    Ауґсбурґ (нім. Augsburg) — місто на півдні ФРН, в Баварії, на річці Лех (правій притоці Дунаю). Має 269,45 тис. жителів (2006). Стародавнє торговельне місто Центральної Європи. У 1945-49 роках поряд з Мюнхеном, Регенсбургом — один з центрів українців Німеччини.[1]
    Сучасне місто — значний промисловий центр: текстильна, машинобудівна, металообробна промисловість. Залізничний вузол.

    Історія міста

    Ауґсбурґ — одне з найдавніших міст Німеччини, важливий університетський і регіональний центр Баварії. Розташоване при злитті гірських річок Вертах і Лех. Історія міста починається приблизно за 15 років до нашої ери, коли там постала римська військова колонія, що називалася Августа Вінделікорум (лат. Augusta Vindelicorum). Від 8 століття Ауґсбурґ — резиденція єпископа. У 955 єпископ Ульрих успішно оборонив місто від мадярів, яких пізніше в цьому ж році розгромив цісар Оттон І у бою біля річки Лех. 1276 Ауґсбурґ став «вільним імперським містом» (нім. freie Reichsstadt) і утримував цей статус понад 500 років.

    15-16 століття Ауґсбурґ був визначним економічним і духовним центром. У часи лютеранської Реформації тут укладено (1555) так званий Авгсбурзький релігійний мир. Тридцятилітня війна знищила місто й зупинила його культурний та економічний розквіт. 1806 Ауґсбурґ став частиною Баварського королівства. Під час 2-ї світової війни Ауґсбурґ, як і інші важливі міста Німеччини, дуже постраждав від бомбардувань, 1963 його було відбудовано. Став столицею Швабії — провінції Баварії.

    Табір переміщених осіб і українська спільнота

    З 1945 до 1949 року в місті проживало 6000 українців. У той час та ще кілька років по тому в Аугсбурзі мі Центральне представництво української еміграції (ЦПУЕ). В українських таборах переміщених осіб, переважно в Зомме-Казерне (нім. Somme-Kaserne), розвивалося українське культурне, наукове і суспільне життя: тут було організовано Українську вільну академію наук (УВАН), філію Українського вільного університету (УВУ), Український музей, Мистецький український рух, дві парафії, три церковні братства та 14 різних громадських організацій.

    1946 року відновлено Спілку української молоді (СУМ), закладено Інститут живих мов, продовжено діяльність української Модржанської гімназії (діяла в Чехословаччині від 1923 до 1944). У таборах діяли дитячі садки, українські народні школи, фахові школи й курси, два хори, оркестр, балет і різні гуртки самодіяльності. Від 1948 до 1950 тут містилися Українська національна рада і керівництво деяких політичних партій. Видавалися табірні газети та журнали, які друкувалися спочатку циклостилевим способом, а від 1946 також з використанням друкарської техніки.

    У Зомме-Казерне часто відбувалися різні регіонові й крайові конференції та з'їзди — як-от 1-й з'їзд Об'єднаних українських жінок (ОУЖ) (15-16 грудня 1945), 1-е засідання Головної ради ЦПУЕ (4-7 березня 1949). Видрукувано кілька десятків книжок різного жанру й ілюстровано журнал «Пу-Гу». 1949 табори переведено з Ауґсбурґа до Лайпгайма. Деякі інституції продовжували свою діяльність у Лайпгаймі та Мюнхені.

    У таборах та приватно в Аугсбурзі жило кілька десятків визначних культурних і політичних діячів та відомих письменників: У. Самчук, Ю. Шерех, Ю. Косач, М. Орест-Зеров, В. Державин, Л. Полтава, В. Барка, Т. Осьмачка, Д. Дорошенко. Нині в Аугсбурзі діє німецький інститут Буковини, який 2000 видав підручник з української мови для німців. Живуть донька отамана Остряниці (ад'ютанта гетьмана П. Скоропадського) — Графиня фон Остряниця, архітектор В. Дахно.

    16 березня 1947 року ауґсбурзькі українці брали участь у художній Олімпіаді серед мешканців декількох таборів переміщених осіб в Розенгаймі. Змагання відбувались між співаками й танцюристами трьох національних громад — єврейської, литовської та української[2].

    Населення

    • 1957 — 202,5 тис.
    • 2004 — 276,2 тис.
    • 2006 — 269,45 тис.

    Музеї Ауґсбурґа

    Відомі люди

    Народилися

    Див. також

    Примітки

    Джерела

    Посилання

    Commons
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аугсбург