Афонсу І

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Афонсу І
Афонсу І
Афонсу І
Король Португалії
25 липня 1139 — 6 грудня 1185
Регенти: Саншу І (1169 — 1185),
Тереза (1172 — 1183)
Попередник: Не було
Наступник: Саншу I
Граф Португалії
24 квітня 1112 — 25 липня 1139
Попередник: Генріх Бургундський
Наступник: скасовано
 
Народження: 25 червня 1109(1109-06-25)
Коїмбра, Португалія
Смерть: 6 грудня 1185(1185-12-06) (76 років)
Коїмбра, Португалія
Віросповідання: римо-католик
Династія: Бургундська
Батько: Генріх Бургундський
Мати: Тереза Леонська
Дружина: Матильда Савойська
Діти: Енріке, Уррака, Тереза, Саншу I, Мафалда, Саншу I, Жуан, Санша

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Афо́нсу І (порт. Afonso I; 25 червня 1109(11090625)6 грудня 1185) — останній граф (11121139) і перший король Португалії (11391185). Представник португальської Бургундської династії. Засновник Португальського королівства. Учасник Реконкісти. Народився в Коїмбірі, Португалія. П'ята дитина і другий син португальського графа Генріха Бургундського і Терези Леонської, позашлюбної дочки кастильсько-леонського короля Альфонсо VI. Чоловік Матильди Савойської, дочки савойського графа Амадея III. Батько португальського короля Саншу I. Проголосив незалежність від королівства Леон після битви при Оріке (1139). Коронований бразьким архієпископом Жуаном Пекуліаром. Добився визнання свого королівського титулу від кастильсько-леонського короля Альфонсо VIII (1143) та римського папи Олександра III (1179). Звільнив від сарацинів Лісабон (1147). На старості захворів, правив за допомогою своїх дітей-регентів Саншу I (11691185) та Терези (11721183). Помер у Коїмбрі, Португалія. Похований у Коїмбрському монастирі святого Хреста. Національний герой Португалії.

Імена

  • Афонсу І Великий (порт. Afonso I o Grande)
  • Афонсу І Завойовник (порт. Afonso I o Conquistador)
  • Афонсу І Засновник (порт. Afonso I o Fundador)
  • Афонсу І Португальський (порт. Afonso I de Portugal)
  • Афонсу Генріхович (порт. Afonso Henriques, «Афонсу Енрікеш»)
  • Альфонс (лат. Alphonsus) — латиною
  • Аффонсо (Affonso) — старопортугальською
  • Альфонсо / Алфонсо (Alphonso) — іспанською та галісійсько-португальською

Біографія

Ранні роки

Афонсу народився 25 червня 1109 року в Коїмбірі, графстві Португалія, в родині графа Генріха Бургундського і Терези Леонської, позашлюбної дочки Альфонсо VI, короля Кастилії і Леону. Новонароджений був п'ятою дитиною і другим сином у сім'ї. Хлопчика назвали на честь діда по батьковій лінії.

Наприкінці XI століття головною політичною ідеєю на Піренейському півострові була Реконкіста — вигнання мусульманських держав-спадкоємиць халіфату Кордоби, після його краху, з території півострова. Так як європейська військова аристократія була зайнята Хрестовими Походами, Альфонсо VI звернувся за допомогою до французьких вельмож, аби ті помогли йому перемогти маврів. Як винагороду він обіцяв женити свої дочок на лідерах експедиції і дарувати королівські привілеї іншим. Таким чином, королівська спадкоємиця Уррака Кастильська вийшла заміж за молодшого сина графа Бургундії — Раймонда Бургундського, а її сестра принцеса Тереза Леонська — за його кузена Генріха Бургундського, молодшого брата Герцога Бургундії, матір якого була дочкою Графа Барселони. Генріх став графом Португалії — обтяжливого графства на південь від Галісії, де повинні були очікуватися мавританські вторгнення і напади. З своєю дружиною Терезою, як співправителем Португалії, Генріх протистояв випробуванням і охороняв рубежі королівства його тестя.

Від цього шлюбу народилося декілька синів, але тільки один — Афонсу не помер дитиною.

Граф

1112 року, після загибелі батька Генріха в бою з маврами, 3-річний Афонсу успадкував титул графа Португалії. Справами графства займалася його матір-регентша Тереза.

Відносини між Терезою і її сином були досить напруженими. Всього лиш одинадцятирічний Афонсу мав свої політичні ідеї, які кардинально різнилися з ідеями його матері. В 1120 році молодий принц підтримав політичного противника Терези — архієпископа Браги, за що обоє за її наказом були висланні у вигнання. Афонсу провів подальші роки далеко від свого власного графства під пильним наглядом єпископа. В 1122 році Афонсу виповнилося чотирнадцять — він досягнув повноліття за мірками XII століття. Він зробив себе лицарем в Соборі Замори, зібрав армію і вирішив повернути контроль над своїми землями. Поблизу Гімарайнша, в битві при Сан-Мамеде (1128) він переміг війська під командуванням коханця і союзника його матері графа Галісії — Фернандо Переса де Трава, далі він ув'язнив свою матір і вислав у монастир в Леоні. Таким чином можливість інкорпорації Португалії в Королівство Галісії була унеможливлена, і Афонсу став єдиним правителем (Dux of Portugal — Вождь Португалії), після вимог незалежності з боку народу графства, церкви і знаті. Він також переміг іншого союзника його матері — короля Кастилії і Леону Альфонсо VII, і таким чином звільнив графство від політичної залежності від корони Леона і Кастилії. 6 квітня 1129 року Афонсу Енрікес видав указ в якому він оголосив себе принцом Португалії.

Король

Битва при Оуріке
Облога Лісабону

25 липня 1139 року Афонсу І здобув велику перемогу над Альморавідами у битві при Оуріке. Після неї його вояки проголосили переможця «королем португальців». Афонсу скликав королівську асамблею в Ламегу, де отримав корону від бразького архієпископа Жуана Пекуліара на підтвердження незалежності. З цього моменту Португалія перестала бути феодальним уділом Кастильського королівства й перетворилася на самостійну державу.

Аби отримати міжнародне визнання Афонсу І відрядив послів до Римського папи, а також одружився на Матильді, доньці Амадея ІІІ, графа Савойського. Він відкрив ряд монастирів й надав привілеї Католицькій церкві та її орденам.

1143 року Афонсу І проголосив королівство Португалію слугою Католицької церкви й дав обітницю завершити вигнання мусульман з Піренейського півострова. 1146 року він відвоював у маврів місто Сантарен, а 24 жовтня 1147 року звільнив Лісабон, майбутню португальську столицю. Крім цього король захопив невеликий плацдарм на південь від річки Тежу.

Війна з Кастилією

Гробниця Афонсу І в монастирі Святого Хреста

З 1139 року, від часу проголошення незалежності Португалії, Афонсу був змушений вести війну зі своїм колишнім сюзереном — Альфонсо VII, королем Кастилії. Вона тривала 5 років й сильно виснажувала обидві сторони. 5 жовтня 1143 року Афонсу І підписав із кастильським королем Саморський мирний договір, за яким визнавався королем Португалії, але мусив перебувати у васальній залежності від Альфонсо VII — імператора усієї Іспанії.

1163 року, після смерті кастильського короля, Афонсу І, незадоволений заселенням області захопив Саламанку. У відповідь син покійного, король Леону Фердинанд II розбив війська португальського короля й відвоював місто. 1165 року Альфонс І віддав за Фердинанда ІІ свою доньку Урраку, уклавши таким чином мир.

1168 року Афонсу напав на Галісію, роздратований заселенням Сьюдад-Родріго. Під час облоги замку Бадахос, леонський король Фердинанд ІІ вигнав португальців з Галісії й рушив визволяти замок. Утікаючи, Афонсу упав з коня й потрапив у полон. 1169 року Португалія підписала з Леоном Понтеведрський мир, за яким португальці відмовлялися від земель в Галісії.

1179 року, за привілеї надані Католицькій церкві в Португалії, Папа Римський Олександр III надіслав Афонсу І буллу «Manifestis Probatum», якою визнавав його «королем Португалії» й дарував право підкорювати землі маврів[1]. Завдяки папському благословінню Португалія убезпечила себе від намагань кастильців підкорити країну.

1184 року Афонсу І визволив свого сина Саншу І, що був обложений маврами в Сантарені.

6 грудня 1185 року Афонсу І помер в Коїмбрі, у віці 76 років. Його поховали в міському монастирі Святого Хреста. З середньовіччя Афонсу вшановують у Португалії як національного героя, засновника королівства.

Сім'я

  • Батько: Генріх Бургундський (1066–1112) — граф Португалії (1096–1112).
  • Матір: Тереза Леонська (1083—1130), позашлюбна донька кастильсько-леонського короля Альфонсо VI.
  • Сестри:
    • Уррака (1095/1097—1173) — португальська інфанта.
    • Санша (1097—1163) — португальська інфанта.
    • Тереза ​​(1098) — португальська інфанта; померла в дитячому віці.
  • Брат: Енріке (1106—1110) — португальський інфант; помер у дитячому віці.
  • Дружина (з 1146): Матильда Савойська (1125—1157/1158), донька Амадея III, графа Савойського.
  • Діти:
    • Енріке (1147—1155) — португальський інфант; помер у дитинстві.
    • Уррака (1148—1211) — португальська інфанта ∞ Фердинанд ІІ, король Леону.
    • Тереза (1151—1218) — португальська інфанта.
      ∞ 1. Філіпп І, граф Фландрський.
      ∞ 2. Ед ІІІ, герцог Бургундський.
    • Мафалда (1153—1162) — португальська інфанта; померла в дитинстві.
    • Саншу I (1154—1211) — король Португалії (1185—1211).
    • Жуан (1156—1164) — португальський інфант; помер у дитинстві.
    • Санша (1157—1166/1167) — португальська інфанта; померла в дитинстві.
  • Коханка: Шамоа Гомес (Chamoa Gomes)
    • Тереза (1134—?)
    • Фернандо-Афонсо (1135—1207) — великий магістр Ордену госпітальєрів (1202—1206)
  • Коханка: Елвіра Гуалтер (Elvira Guálter)

Титули

  • Від 1109: «пан Афонсу Генріхович» (порт. Dom Afonso Henriques)
  • Від 1112.4.24: «Афонсо, граф Поруткале» (Португалії) (порт. Afonso, Conde de Portucale)
  • Від 1139.7.25: «Його милість, король Португалії» (порт. Sua Mercê, El-Rei de Portugal)
  • За правління вживав такого стилю: «Божою Милістю, король португальців» (лат. Dei Gratiae, Rex Portugalensium; порт. Pela Graça de Deus, Rei dos Portugueses)
  • Від 1169.11. вживав такого стилю: «Я, Афонсу, провидінням божественним король португальців, онук уславленого Альфонса Іспанського, син пана консула Генріха й пані королеви Терези» (лат. Ego Alfonsus ex divina providentia portugalensis rex, totius ispanie illustris alfonsi nepos, consulis domni henrici et regine domne tarasie filius[2].

Портрети

У культурі

Примітки

  1. Manifestis Probatum // Національний архівний інститут Португалії
  2. Memórias da Academia Real das Ciências de Lisboa. Classe de Sciencias Moraes, Politicas e Bellas Lettras (nova serie). Lisboa, 1855. tomo I. parte II. p.70. Doc. №16.

Джерела

  • Manifestis Probatum // Національний архівний інститут Португалії (порт.)

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Афонсу І