Ахметов Рінат Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рінат Леонідович Ахметов
Akhmetov Rinat Leonidovich.jpg
Народився 21 вересня 1966(1966-09-21) (54 роки)
Донецьк, УРСР
Громадянство Україна Україна
Національність Татарин
Діяльність підприємець, політик
Alma mater ДонНУ
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України[2]
Партія Партія Регіонів
У шлюбі з Лілія Миколаївна Смирнова
Діти Алмір, Дамір
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України

Ріна́т Леоні́дович Ахме́тов (тат. Ренат Леонид улы Әхмәтов, Rinat Leonid ulı Äxmätov)(нар. 21 вересня 1966, Донецьк[3]) — народний депутат України (20062007 рр., 20072012 рр.), найбагатша людина України, підприємець, президент футбольного клубу «Шахтар», власник компанії «System Capital Management», благодійного фонду «Розвиток України» та фонду «Ефективне управління».

Біографія

Народився 21 вересня 1966 року в Донецьку в сім'ї шахтаря, за національністю — татарин.
2001 року закінчив економічний факультет Донецького Національного університету за спеціальністю «Маркетинг»[4] З 1996 року — президент футбольного клубу «Шахтар» (після смерті Ахатя Брагіна).

Депутатська діяльність

Україна Народний депутат України
5-го скликання
Партія регіонів 25 травня 2006 23 листопада 2007
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 28 жовтня 2012

Член фракції Партії Регіонів у Верховній Раді України 5-го скликання (№ 7 у виборчому списку на парламентських виборах 2006 року) та у Верховній Раді України 6-го скликання (№ 7 у виборчому списку на парламентських виборах 2007 року)[5]. За словами лідера фракції Партії Регіонів Олександра Єфремова, Рінат Ахметов надає фракції «дуже серйозну підтримку», зокрема аналітичні та експертні групи Ахметова розробляють для парламенту свої рекомендації по різних законопроектах.[6][7]

Рінат Ахметов є рекордсменом з пропущених засідань парламенту — за чотири з половиною роки роботи він пройшов письмову реєстрацію лише один раз, тобто пропустив 529 з 530 сесійних засідань. Офіційна причина відсутності Ахметова позначена як «невідома»[8]. При цьому з депутатської картки відсутнього у сесійній залі Ахметова його колеги по фракції голосували за практично всі запропоновані Партією регіонів законопроекти, в тому числі й за резонансний проект Закону України «Про засади державної мовної політики», який посилює статус російської мови[9], як у першому читанні[10], так і в цілому[11].

У парламентських виборах 2012 р. Рінат Ахметов участі не брав, проте підкреслив, що не збирається припиняти благочинну діяльність.[12].

Бізнес

У 1995 році зініціював створення Донецького міського банку (Донгорбанку) та очолив його.
У 2000 році Рінат Ахметов заснував компанію Систем Кепітал Менеджмент, і з 7 квітня 2009 року є єдиним акціонером компанії.[13][14] В результаті активної реструктуризації бізнесу СКМ володіє контрольними пакетами акцій більш ніж 100 підприємств, що працюють в гірничо-металургійній, енергетичній, телекомунікаційній галузях, в банківському, страховому, медіабізнесі, у роздрібній торгівлі, у сфері нерухомості та інших галузях економіки. На підприємствах Групи працюють близько 200 тисяч осіб, працівникам виплачується зарплата, що практично в 2 рази перевищує середню заробітну плату по Україні, але не є вищою, ніж середня по галузі[15]. Компанія є одним з найбільших платників податків на Україні; згідно з відкритими звітами СКМ, податки (включаючи податок на прибуток і на заробітну платню), виплачені державі, склали:

  • 2007 — $912 млн;
  • 2008 — $1 244 млн;
  • 2009 — $654 млн[16];
  • 2010 — $1 807 млн[17];
  • 2011 — близько 19 млрд гривень[18]

У 2011 році особисто Рінат Ахметов став найбільшим платником податків серед фізичних осіб, сплативши 67,8 мільонів гривень податку на доходи фізичних осіб[19].

Активи

До основних активів Групи СКМ належать, за станом на 1 січня 2011[20]:

  • АТ «СКМ» (Україна)
  • Метінвест Холдинг (гірничо-металургійна компанія)
  • ДТЕК (енергетика)
  • Банки: Перший Український Міжнародний Банк — з 16 липня 2011 об'єднав баланси з Донгорбанком, та Ренесанс Кредит
  • компанії «АСКА» і «АСКА-життя» (страхування)
  • компанія «Астеліт», мобільний оператор life:) та телекомунікаційна група Vega (мобільний і фіксований зв'язок)
  • Медіаактиви: телеканал «Україна», спортивні канали «Футбол» та «Футбол+», регіональний канал «Донбас», «Сігма ТВ» і «Сфера ТВ», сейлс-хауз «Медіапартнерство», продакшн-компанія «Теле Про», компанія Digital Ventures, що розвиває горизонтальний веб-портал tochka.net, компанія «Digital Screens»
  • Сьогодні Мультимедіа (видавничий бізнес)
  • ЕСТА Холдинг (нерухомість)
  • НПК «Гірничі машини» (машинобудування)
  • UMG Limited (виробництво глин)
  • Паралель (автозаправки)
  • Український ритейл (роздрібна торгівля)
  • Український аптечний холдинг (фармацевтичний бізнес)

Рейтинги

Рінат Ахметов, 2007

У рейтингах журналу «Кореспондент» «ТОП-50 найбагатших українців» Рінат Ахметов стабільно посідає перше місце:

  • 2006 р. — $ 11,8 млрд.[21]
  • 2007 р. — $ 15,6 млрд.[22]
  • 2008 р. — $ 31,1 млрд.[23]
  • 2009 р. — $ 9,6 млрд.[24]
  • 2010 р. — $ 17,8 млрд.[25]
  • 2011 р. — $ 25,6 млрд.[26]
  • 2012 — $17,8 млрд.[27]

Відповідно до щорічного рейтингу видання «Форбс» статки Ріната Ахметова складають:

  • 2006 р. — $ 1,7 млрд. (№ 451 у світовому списку мільярдерів)[28]
  • 2007 р. — $ 4 млрд. (№ 217)[29]
  • 2008 р. — $ 7,3 млрд. (№ 127)[30]
  • 2009 р. — $ 1,8 млрд. (№ 397)[31]
  • 2010 р. — $ 5,2 млрд. (№ 148)[32]
  • 2011 р. — $ 16 млрд. (№ 39)[33]
  • 2012 (березень 2012 р.) — 16 млрд $ (№ 39)[34]

Потрібно відзначити, що дані оцінки відносяться не до особистого капіталу Ріната Ахметова, а до вартості активів Групи «СКМ»[35], прибуток від діяльності якої традиційно не розподіляється[36], а щорічно спрямовується на подальший розвиток бізнесу[37][38]

Полеміка стосовно злочинної діяльності

Деякі видання в Україні та європейських країнах неодноразово заявляли про імовірне «кримінальне минуле» Ахметова; наприклад, журналіст Тарас Кузіо, дослідник Іван Качановський, професор Hans van Zon[39][40][41] вважають, що у 1980-х роках Ахметов був асистентом Ахата Брагіна, у незаконному бізнесі з торгівлі одягом[40]«Ще в 1986 році Рінат і його брат Ігор були залучені до злочинної діяльності».[40]. На початку 1990-х років Ахметов нібито незаконно почав купувати нерухомість в Донецьку за сприяння Володимира Малишева, генерал-лейтенанта Глави Міністерства внутрішніх справ в Донецькій області[40]. Пізніше Малишев став начальником служби безпеки компанії Ахметова[42][неавторитетне джерело].

У своїй книзі Донецька мафія. Антологія,[43] український дослідник Сергій Кузін стверджує, що Ахметов був причетний до «мафії» в його ранні роки. У 2008 році книга була оголошена плагіатом Донецьким апеляційним судом, а автори книги Борис Пенчук, Сергій Кузін і Фонд «Антикорупція» зобов'язані виплатити 200 тис. гривень відшкодування за за порушення авторських прав редактору регіонального тижневика «Кримінал-експрес», авторові книги «Хроніка донецького бандитизму» Олександру Кучинському, на основі нарисів якого і було підготовлено «Антологію».[44][45][46] 2 березня 2009 року Ворошиловський районний суд Донецька засудив Пенчука до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна за ч. 4 ст. 189 (здирство) і ч. 3 ст. 383 КК (давання неправдивих показань). Верховний Суд України, куди звернулися адвокати засудженого, скоротив термін ув'язнення до чотирьох років, і у червні 2010 р. Пенчук був достроково звільнений[47].

Ендрю Вілсон, учений-спеціаліст з української політики, характеризує Ахметова як колишнього «лідера» в татарському клані «Ахата Брагіна», відповідальний за використання мафіозних методів для витіснення «червоних директорів» з Індустріального союзу Донбасу[48].

У жовтні 1995 року Брагін, його колишній наставник і президент футбольного клубу «Шахтар», був підірваний разом з шістьма своїми охоронцями на клубному стадіоні під час матчу[49]. Брагін та його соратники мали тривалий конфлікт з мафіозними групами і бізнесменами-конкурентами[джерело не вказане 3209 днів], і пережив кілька замахів на своє життя. Брагін, який, як вважають, відігравав провідну роль в українській мафії, після смерті був замінений Ахметовим на посаді президента Шахтаря[41]. Дехто пов'язує Ахметова зі смертю Брагіна[48]. Після вбивства, Ахметов, якто кажуть, «дістав у спадок величезну фінансову імперію від Брагіна»[40]. Ахметов відповів на ці звинувачення під час інтерв'ю в 2010 році, заперечуючи що він ніколи не успадковував гроші: «Я заробив свій перший мільйон на торгівлі вугіллям і коксом […] Це був ризик, але це було того варте»[50].

У вересні 1999 року офіційний документ Українського МВС «Огляд найнебезпечніших організованих злочинних структур в Україні» визначив Ахметова як лідера організованого злочинного угрупування. У документі група пов'язувалась з відмиванням грошей, фінансовим шахрайством і контролем за численними великими і фіктивними фірмами[42][51][неавторитетне джерело].

Після українських президентських виборів в 2004 році та помаранчевої революції, за повідомленнями журналів «Post-Soviet Affairs», і «The Nation», Ахметов був звинуваченний у вбивстві і запідозрений у причетності до організованої злочинності в Донецькій області[джерело не вказане 3206 днів]. У червні 2005 року Сергій Корнич, керівник економічного відділу злочинів Міністерства внутрішніх справ, публічно заявив, що Ахметов був «головою організованої злочинної групи»[52].

Проте, ніяких юридичних доказів зв'язку Ріната Ахметова з кримінальним світом так і не було надано.

У 2011 році Геннадій Москаль, який в 2005 році був заступником міністра внутрішніх справ України, дав інтерв'ю українському журналу «Профіль», де він стверджував, що у 2005 році виконував доручення президента із розслідування імовірної участі Ахметова в організованій злочинності. Конкретних доказів цього так ніколи не було представлено. За словами Москаля, Міністерство внутрішніх справ України досліджувало всі інциденти, пов'язані зі зниклими без вісті в 1990-х років в Донецькій області, які мали майно, що залишилося, та його нинішніх власників, але щонайменших зв'язків із Рінатом Ахметовим та його оточенням так і не було знайдено.[53] В інтерв'ю Москаль резюмував цю ситуацію таким чином: «На Ахметова в 2005-му нічого не було. Просто Ющенкові знадобився спонсор».[54]

Благодійна діяльність

Рінат Ахметов є одним з найбільших філантропів в Україні.[55]
У 2005 році їм було засновано Благодійний фонд «Розвиток України» (англ. Foundation for Development of Ukraine), місія якого була позначена як «Працювати для людей, усуваючи причини актуальних суспільних проблем; впроваджуючи найкращий досвід, накопичений в Україні та за кордоном, створюючи унікальні системні рішення; домагаючись максимального результату кожним своїм проектом та дією»[56]


У 2007 році був заснований Фонд «Ефективне управління» (англ. Foundation for Effective Governance). Місія Фонду полягає в тому, щоб «поліпшити якість життя громадян України» шляхом сприяння «органам влади всіх рівнів у розробці та впровадженні економічних реформ і стратегій розвитку» та підтримки «відкритого обговорення нагальних питань розвитку України».[57]

Рінат Ахметов стабільно очолює рейтинги вітчизняних філантропів:

  • 2008 рік — друге місце у щорічному рейтингу газети «Дело», загальна сума витрат на благодійність склала 244,6 млн.грн.[58]
  • 2009 рік — перше місце в рейтингу ділового тижневика «Контракти», обсяг коштів, витрачених на благодійність, склав 29 млн. доларів[59]
  • 2010 рік — перше місце у тому ж рейтингу; бюджет коштів, спрямованих на благодійну діяльність через фонди Ріната Ахметова, склав 155 650 000 грн.[60]
  • 2011 рік — перше місце у рейтингу видання «Кореспондент», загальна сума коштів, спрямованих на благодійну діяльність також через фонди, склала 222,7 млн гривень[61]

Щорічно, 19 грудня — в ​​День Святого Миколая — починаючи з 2000 року, Ринат Ахметов і його друг композитор Ігор Крутой відвідують інтернати, дитячі будинки та інші дитячі установи в рамках благодійної акції і дарують дітям подарунки.[62][63]
Свою заробітну платню Народного депутата України Рінат Ахметов регулярно перераховує на благодійні цілі[64][65][66]

ФК Шахтар

11 жовтня 1996 року став президентом футбольного клубу «Шахтар».[67] У 1999 році за його ініціативою створена Академія ФК Шахтар для підготовки молодих гравців[68].
З ім'ям Ріната Ахметова пов'язана нова сторінка в житті клубу — були придбані нові гравці, побудовані тренувальні бази[69]; віттоді команда не тільки не опускалася нижче другого рядка національного чемпіонату, але й шість разів ставала чемпіоном країни (2002, 2005, 2006 , 2008, 2010, 2011), вигравала Кубок України в 1997, 2001, 2002, 2004, 2008, 2011 роках, Суперкубок України в 2005, 2008, 2010 рр.[70], а також вперше в історії України завоювала Кубок УЄФА.[71]

Докладніше: Шахтар (Донецьк)

У 2009 році в Донецьку за ініціативи Ріната Ахметова було збудовано та відкрито суперсучасний футбольний стадіон «Донбас Арена», що здатний вмістити більш ніж 50 000 глядачів.[72]. Ідея збудувати стадіон такого рівня з'явилася у Ріната Ахметова ще до того, як Україна отримала право на проведення у себе Євро-2012. На церемонії відкриття він так звернувся до земляків: «Дорогі друзі, „Донбас Арену“ збудовано завдяки вам. „Донбас Арену“ збудовано для вас».[73] А Борис Колесников сказав: рос. «Этот стадион не окупится никогда. Это подарок Рината Ахметова жителям Донецка. Он не преследовал цель коммерческого успеха. Если бы он хотя бы на эксплуатацию зарабатывал ежегодно, это было бы неплохо. Он не окупится»[74][75]

Докладніше: Донбас Арена

Нагороди

Сім'я

  • Батько: Леонід Ахметов, працював шахтарем, помер у 1991 році від захворювання легень[85]
  • Мати: Някія Насредінівна — голова наглядової ради ЗАТ «СКМ»
  • Дружина: Лілія Миколаївна Смирнова (1965 р.н.) — голова ревізійної комісії ЗАТ «СКМ»
  • Брат: Ігор Ахметов (працював шахтарем, після перенесеного туберкульозу покинув працювати)[86]
  • Син: Дамір (1988 р.н.)
  • Син: Алмір (1997 р.н.)

Див. також

Примітки

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. http://www.anti-crime.org/blacklist.php?ni=3157
  4. http://file.liga.net/person/3.html
  5. Краткая биография — Ахметова Рината Леонидовича // УБОП
  6. http://korrespondent.net/ukraine/politics/1191205-efremov-rasskazal-pochemu-ahmetov-ne-hodit-v-radu-i-poobeshchal-maksimalnuyu-yavku-regionalov
  7. http://www.unian.ua/news/423489-efremov-vipravdav-progulnika-ahmetova.html
  8. Янукович-батько ходив у парламент ще гірше, ніж Янукович-син // Українська правда
  9. Лише російська мова зможе скористуватись з закону про мови — експерт
  10. Віртуальний Ахметов голосував закон про мови Українська правда
  11. Передвиборча зМОВА Українська правда
  12. http://news.liga.net/news/politics/579334-akhmetov_ne_sobiraetsya_uchastvovat_v_parlamentskikh_vyborakh_2012.htm
  13. http://www.scm.com.ua/ru/about-us/main-facts/
  14. http://news.finance.ua/ru/~/1/0/all/2009/04/08/157075
  15. http://economics.unian.net/rus/detail/110247
  16. http://www.scm.com.ua/m/documents/SCM_SR_09_10_Ru.pdf
  17. http://www.scm.com.ua/m/documents/SCM_Public_Report-2010_rus.pdf
  18. http://www.scm.com.ua/ru/media-centre/news/view/1251/
  19. http://economics.lb.ua/other/2012/06/08/155358_ahmetov_stal_krupneyshim.html
  20. http://www.scm.com.ua/uk/about-us/structure/
  21. http://files.korrespondent.net/projects/top50/2006
  22. http://files.korrespondent.net/projects/top50/2007
  23. http://files.korrespondent.net/projects/top50/2008
  24. http://files.korrespondent.net/projects/top50/2009
  25. http://files.korrespondent.net/projects/top50/2010
  26. http://files.korrespondent.net/projects/top50/2011/1227619
  27. url=http://files.korrespondent.net/projects/top50/2012/1433983
  28. http://www.forbes.com/lists/2006/10/JIRK.html
  29. http://www.forbes.com/lists/2007/10/07billionaires_Rinat-Akhmetov_JIRK.html
  30. http://www.forbes.com/lists/2008/10/billionaires08_Rinat-Akhmetov_JIRK.html
  31. http://www.forbes.com/lists/2009/10/billionaires-2009-richest-people_Rinat-Akhmetov_JIRK.html
  32. http://www.forbes.com/lists/2010/10/billionaires-2010_Rinat-Akhmetov_JIRK.html
  33. http://www.forbes.com/profile/rinat-akhmetov/
  34. http://www.forbes.com/profile/rinat-akhmetov
  35. http://blog.scm.com.ua/ru/2011/04/12/rost-nacionalnogo-biznesa-oznachaet-rost-vsej-ukrainskoj-ekonomiki/
  36. http://www.unian.net/news/437543-ahmetov-opublikoval-deklaratsiyu-o-dohodah.html
  37. http://www.scm.com.ua/ru/media-centre/news/view/126/
  38. http://www.scm.com.ua/ru/media-centre/news/view/310/
  39. Katchanovski, Ivan (14). The Orange Evolution? The "Orange Revolution" and Political Changes in Ukraine. Post-Soviet Affairs 24 (4): 364. doi:10.2747/1060-586X.24.4.351. 
  40. а б в г д van Zon, Hans (23 February 2007). The Rise of Conglomerates in Ukraine: The Donetsk Case. New York: Taylor & Francis. с. 387. с. 387. ISBN 978-0-415-41268-1. Процитовано 2 March 2012. 
  41. а б Akhat Bragin. Kyiv Post. 10 December 2008. Процитовано 28 October 2010. 
  42. а б OC Prosecutions Rarely Successful In Ukraine. Organized Crime and Corruption Reporting Project. Процитовано 7 March 2012. 
  43. http://www.kyivpost.com/news/guide/general/detail/24676/print/
  44. http://news.liga.net/news/N0865530.html
  45. http://24.ua/news/show/id/75131.htm
  46. http://www.segodnya.ua/news/13042007.html
  47. http://news.siteua.org/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0/159569/%D0%9B%D1%83%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D1%81%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_2005_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D1%83
  48. а б Помаранчева революція на Україну. — 2005. — С. 10-11. — ISBN 0300112904.
  49. van Zon, Hans (Autumn 2005). Is the Donetsk Model Sustainable?. GEOGRAPHIA POLONICA 78 (2): 79. Процитовано 14 March 2012. 
  50. Дарованный конь Украины. www.news-ua.com. 21.9.2010. Процитовано 24.3ю2012.  (рос.)
  51. МВС України Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю. 1999. 
  52. Onyshkiv, Yuriy (Feb 25 2011). Lutsenko: Tymoshenko ties get you arrested. Kyiv Post. Процитовано 19 August 2011. 
  53. http://www.profil-ua.com/index.phtml?action=view&art_id=2772
  54. http://www.profil-ua.com/index.phtml?action=view&art_id=2772
  55. http://delo.ua/business/luchshie-mecenaty-ukrainy-135253/
  56. http://www.fdu.org.ua/ua/cat/47
  57. http://www.feg.org.ua/ua/cms/about_foundation/mission_and_principles
  58. http://noviny.su/A0010798.html
  59. http://www.segodnya.ua/news/14101828.html
  60. http://companies.kontrakty.ua/rankings/150-krupnejjshie-blagotvoritelnye-fondy-publichnykh-ukraincev-2010.html
  61. http://korrespondent.net/business/financial/1296054-korrespondent-iskusstvo-trebuet-pozhertvovanij-glavnye-filantropy-ukrainy
  62. http://shakhtar.com/ru/news/15483
  63. http://shakhtar.com/ru/news/8254
  64. http://www.scm.com.ua/ru/media-centre/coverage/view/140/
  65. www.unian.net/rus/products-89504.html
  66. http://finzah.com.ua/dossier/p/28.html
  67. http://shakhtar.com/ru/club/history/?p=7
  68. http://files.korrespondent.net/persons/ahmetov
  69. http://shakhtar.com/ru/club/stb/
  70. http://shakhtar.com/ru/club/history/?p=7
  71. http://shakhtar.com/ru/news/9437
  72. http://donbass-arena.com/ru/
  73. http://donbass-arena.com/ua/arena/history/
  74. http://www.ostro.org/donetsk/society/news/92936/ «Донбасс Арена» никогда себя не окупит — Колесников
  75. http://rakurs.pl.ua/novosti-luganska-i-luganskojj-oblasti/60677-donbass-arena-nikogda-sebja-ne-okupit..html «Донбасс Арена» никогда себя не окупит
  76. Указ Президента України № 829/2010 від 20 серпня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
  77. Указ Президента України № 697/2006 від 19 серпня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України»
  78. Указ Президента України № 1214/2004 від 11 жовтня 2004 року «Про відзначення державними нагородами України ветеранів та активістів українського футболу»
  79. Указ Президента України № 598/2002 від 2 липня 2002 року "Про відзначення державними нагородами України спортсменів та керівників акціонерного товариства «Футбольний клуб „Шахтар“, м. Донецьк»
  80. Указ Президента України № 1152/99 від 10 вересня 1999 року «Про присвоєння почесного звання „Заслужений працівник фізичної культури і спорту України“ працівникам Донецької області»
  81. http://app.com.pk/en_/index.php?option=com_content&task=view&id=14775
  82. http://24.ua/news/show/id/25572.htm
  83. http://www.fdu.org.ua/ua/news/36
  84. http://ura.dn.ua/12.08.2006/13834.html
  85. http://gazeta.ua/ru/post/126844
  86. http://www.fdu.org.ua/ua/news/84

Посилання