Бабала Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Бабала
Василь Васильович Бабала
Babala-Vasyl-Vasylyovych-16014800.jpg
Василь Бабала на другій сесії Тернопільської обласної ради шостого скликання 4.01.2016
Народився 10 квітня 1954(1954-04-10) (64 роки)
с. Возилів, Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність соціальний активіст
Відомий завдяки підприємець, меценат, громадсько-політичний дiяч
Alma mater Дрогобицький технікум нафти та газу
Батько Василь Бабала
Мати Дарія Бабала
У шлюбі з Марія
Діти Ольга, Леся
Нагороди Шаблон:Орден Святого Миколи Чудотворця

Васи́ль Васи́льович Бабала (нар. 10 квітня 1954, с. Возилів Бучацького району Тернопільської області) — український підприємець, меценат, громадсько-політичний діяч. Депутат Тернопільської обласної ради (від 2015).

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Василя та Дарії Бабал — відомої у районі літераторки, вишивальниці, фольклористки.[1] Закінчив Возилівську школу і Дрогобицький технікум нафти та газу (1976, нині коледж).

У 1973—1975 проходив військову службу в ракетних військах стратегічного призначення в третьому навчальному центрі м. Капустин Яр.

Працював інженером із підготовки кадрів, начальником вентиляторного цеху, старшим інженером-механіком, начальником ливарного цеху Бучацького ВО металовиробів («Астрон»). Від 1988 — головний інженер Бучацької філії ВТО «Надзбруччя».

Упродовж 10 років, крім основної роботи, вів гурток «Картинг» при Бучацькому РК ДТСААФ. Районна команда неодноразово була призером чемпіонатів Тернопільської області.

Від 1990 — ініціатор створення і голова кооперативу «Іскра» (спеціалізується на виробництві чавунного литва). Під керівництвом Василя Бабали колектив — у числі лідерів серед ливарних підприємств України.

Одружений, дружина Марія, доньки Ольга та Леся.

Доброчинність[ред. | ред. код]

Свої доброчинні проекти розпочав у 1990-х, коли своїми коштами допоміг побудувати церкву Успіння Божої Матері у рідному селі, а згодом — капличку святого Володимира.
У 2003—2009 впровадив низку соціально-культурних програм, зокрема

Політична та громадська діяльність[ред. | ред. код]

Від 2006 — депутат Бучацької районної ради (фракція ВО «Батьківщина»), член колегiї Бучацької районної державної адміністрації. Також — член виконкому Бучацької міської ради.

Від 2015 — депутат Тернопільської обласної ради (фракція ВО «Батьківщина»).

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Орден Св. Миколая Чудотворця 3-го ступеня (2007),
  • Кращий підприємець Бучацького району (2006),
  • «Почесний галичанин» (2008),
  • відзнака міжнародної громадської організації «Асамблея ділових кіл»,
  • почесне звання і золотий нагрудний знак «Кращий керівник України» (2008),
  • грамота владики Бучацької єпархії (за вагомий внесок у будівництво церкви св. Петра і Павла у Бучачі) та інші відзнаки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В. Павлюк, І. Слободян, В. Уніят. Возилів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 602. — ISBN 978-966-457-228-3.
  2. Софія Левицька. Бучач: пам'ятник Пінзелю постав завдяки меценату Василю Бабалі // 7 Днів-Україна, 17 листопада 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Відкриття пам'ятника Пінзелю в Бучачі на YouTube // Студія «Клен». — 2014. — 19 листопада.